| dbo:abstract
|
- Ruan Yuan (en xinès: 阮元) (1764-1849), fou un polític i científic xinès. (ca)
- Ruǎn Yuán (* 21. Februar 1764 in Yangzhou; † 27. November 1849 ebenda) war ein chinesischer Mathematikhistoriker, Mathematiker und hoher Staatsbeamter (Gouverneur mehrerer Provinzen). (de)
- Ruan Yuan (阮元, 1764-1849) est un érudit de la dynastie Qing de la Chine impériale. Il réussit le jinshi (examen impérial) en 1789 et est nommé ensuite à l'Académie Hanlin. Il est connu pour son travail sur les Biographies des astronomes et des mathématiciens. (fr)
- Ruan Yuan (Chinese: 阮元; 1764–1849), courtesy name Yuntai (云台), was a Chinese historian, politician, and writer of the Qing Dynasty who was the most prominent Chinese scholar during the first half of the 19th century. He won the jinshi degree in the imperial examinations in 1789 and was subsequently appointed to the Hanlin Academy. He was known for his work Biographies of Astronomers and Mathematicians and for his editing the Shisan Jing Zhushu (Commentaries and Notes on the Thirteen Classics) for the Qing emperor. Ruan Yuan was a successful official as well as a scholar. He was the Viceroy of Liangguang, the most important imperial official in Canton (Guangzhou), during the critical years 1817–1826, just before the First Opium War with Britain. It was a crucial time when Chinese trade with the outside world was allowed only through the Canton System, with all foreigners confined to Canton, the capital of Guangdong Province. During his tenure in Canton, Ruan is estimated to have earned more than 195,000 taels of silver. He was widely recognized as an official, scholar, and patron of learning both by his contemporaries and by modern scholars. He was also praised as an honest official and an exemplary man of the ‘Confucian persuasion’. His name is mentioned in almost all works on Qing history or Chinese classics because of the wide range of his research and publications. A number of these publications are still reprinted. Ruan Yuan was a follower of the Han Learning tradition and as such, with the encouragement of , he edited and organized publication of the compendium of the imperial achievements in kaozheng scholarship, the Huang Qing Jingjie (皇清经解) published in 1829. Kong Luhua (relative of the Duke Yansheng) was the second wife of Ruan Yuan. (en)
- 阮 元（げん げん、拼音: Ruǎn Yuán、乾隆29年1月20日（1764年2月21日） - 道光29年10月13日（1849年11月17日））は、中国清代の政治家・考証学者。地方官として功績を残すと同時に、学者として多くの編纂事業も手掛けた。 (ja)
- Жуа́нь Юа́нь (кит. трад. 阮元, пиньинь Ruǎn Yuán, 1764—1849) — государственный деятель эпохи Цин, антиквар и коллекционер, интеллектуал широкого профиля: конфуцианский философ, текстолог, исследователь эпиграфики, историк астрономии и математики. Просветитель, основавший несколько учебных заведений и публичных библиотек в Ханчжоу, Янчжоу и Гуанчжоу, некоторые из которых функционировали ещё в начале XX века. Также успешно занимался живописью и каллиграфией. Происходил из небогатой семьи, достиг благополучия исключительно за счёт собственных талантов. В 1789 году удостоен степени цзиньши, в 1791 году получил высшее место на экзамене в Академии Ханьлинь. С 1793 года — на службе в , шесть лет пробыл начальником отдела образования (сюэчжэн) в Шаньдуне и Чжэцзяне, в 1799—1809 годах — губернатор Чжэцзяна (с перерывом в 1805—1807), в 1814 году назначен губернатором Цзянси и переведён на должность генерал-губернатора в Гуандун и Гуанси (до 1824 года). В 1826—1835 годах — генерал-губернатор Юньнани и Гуйчжоу. С 1835 года — на высших чиновничьих должностях в столице, дослужившись до звания Великого секретаря; с 1838 года в отставке. В 1846 году удостоен почётного звания Великого наставника; посмертно удостоен титула «Культурный и мудрый». Опубликовал более 80 сочинений, некоторые из которых переиздаются в XXI веке, в первую очередь «Шисань цзин чжушу» — сводка авторитетных комментариев к «Тринадцатиканонию» (1816). Опубликовал также сборник биографий астрономов и математиков, включавший первые в Китае жизнеописания Коперника, Галилея, Ньютона и других. Наследие Жуань Юаня в ХХ и XXI веках привлекало внимание исследователей как биография образцового конфуцианского чиновника и учёного-антиквара, полностью лояльного маньчжурской власти и традиционной системе ценностей. (ru)
- Жуань Юань (阮元, 21 січня 1764 — 27 листопада 1849) — державний діяч епохи Цін, антиквар і колекціонер, інтелектуал широкого профілю: конфуціанський філософ, текстолог, дослідник епіграфіки, історик астрономії та математики. Просвітник, що заснував декілька навчальних закладів і публічних бібліотек у Ханчжоу, Янчжоу та Гуанчжоу, деякі з яких функціонували ще на початку XX століття. Також успішно займався живописом і каліграфією. Походив із небагатої родини, досягнув благополуччя виключно завдяки власним талантам. 1789 року удостоєний ступеню цзіньши, 1791 року здобув найвище місце на іспиті в Академії Ханьлінь. З 1793 року — на службі в Нейге, шість років пробув начальником відділу освіти в Шаньдуні та Чжецзяні, в 1799—1809 роках — губернатор Чжецзяна (з перервою в 1805—1807), 1814 року призначений губернатором Цзянсі та переведений на посаду генерал-губернатора до Ґуандуна та Ґуансі (до 1824 року). У 1826—1835 роках — генерал-губернатор Юньнані та Ґуйчжоу. З 1835 року — на найвищих чиновницьких посадах у столиці, дослужившись до звання Великого секретаря; з 1838 року у відставці. 1846 року удостоєний почесного звання Великого наставника; посмертно удостоєний титулу «Культурний і мудрий». Опублікував понад 80 творів, деякі з яких перевидаються в XXI столітті, передусім «Шисань цзин чжушу» — звід авторитетних коментарів до «Тринадцятикнижжя» (1816). Опублікував також збірник біографій астрономів і математиків, до якого входили перші в Китаї життєписи Коперника, Галілея, Ньютона й інших. Спадок Жуань Юаня в XX та XXI століттях приваблював увагу дослідників як біографія зразкового конфуціанського чиновника та вченого-антиквара, повністю лояльного маньчжурській владі та традиційній системі цінностей. (uk)
- 阮元（1764年－1849年），字伯元，號芸臺（一号雲臺），又号揅经老人、雷塘庵主等，江蘇儀徵人，清朝政治人物，乾嘉學派經學家。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Ruan Yuan (en xinès: 阮元) (1764-1849), fou un polític i científic xinès. (ca)
- Ruǎn Yuán (* 21. Februar 1764 in Yangzhou; † 27. November 1849 ebenda) war ein chinesischer Mathematikhistoriker, Mathematiker und hoher Staatsbeamter (Gouverneur mehrerer Provinzen). (de)
- Ruan Yuan (阮元, 1764-1849) est un érudit de la dynastie Qing de la Chine impériale. Il réussit le jinshi (examen impérial) en 1789 et est nommé ensuite à l'Académie Hanlin. Il est connu pour son travail sur les Biographies des astronomes et des mathématiciens. (fr)
- 阮 元（げん げん、拼音: Ruǎn Yuán、乾隆29年1月20日（1764年2月21日） - 道光29年10月13日（1849年11月17日））は、中国清代の政治家・考証学者。地方官として功績を残すと同時に、学者として多くの編纂事業も手掛けた。 (ja)
- 阮元（1764年－1849年），字伯元，號芸臺（一号雲臺），又号揅经老人、雷塘庵主等，江蘇儀徵人，清朝政治人物，乾嘉學派經學家。 (zh)
- Ruan Yuan (Chinese: 阮元; 1764–1849), courtesy name Yuntai (云台), was a Chinese historian, politician, and writer of the Qing Dynasty who was the most prominent Chinese scholar during the first half of the 19th century. He won the jinshi degree in the imperial examinations in 1789 and was subsequently appointed to the Hanlin Academy. He was known for his work Biographies of Astronomers and Mathematicians and for his editing the Shisan Jing Zhushu (Commentaries and Notes on the Thirteen Classics) for the Qing emperor. Kong Luhua (relative of the Duke Yansheng) was the second wife of Ruan Yuan. (en)
- Жуа́нь Юа́нь (кит. трад. 阮元, пиньинь Ruǎn Yuán, 1764—1849) — государственный деятель эпохи Цин, антиквар и коллекционер, интеллектуал широкого профиля: конфуцианский философ, текстолог, исследователь эпиграфики, историк астрономии и математики. Просветитель, основавший несколько учебных заведений и публичных библиотек в Ханчжоу, Янчжоу и Гуанчжоу, некоторые из которых функционировали ещё в начале XX века. Также успешно занимался живописью и каллиграфией. (ru)
- Жуань Юань (阮元, 21 січня 1764 — 27 листопада 1849) — державний діяч епохи Цін, антиквар і колекціонер, інтелектуал широкого профілю: конфуціанський філософ, текстолог, дослідник епіграфіки, історик астрономії та математики. Просвітник, що заснував декілька навчальних закладів і публічних бібліотек у Ханчжоу, Янчжоу та Гуанчжоу, деякі з яких функціонували ще на початку XX століття. Також успішно займався живописом і каліграфією. (uk)
|
