| dbo:abstract
|
- A housing unit, or dwelling unit, (at later mention often abbreviated to unit) is a structure or the part of a structure or the space that is used as a home, residence, or sleeping place by one person or more people who maintain a common household. In common speech in Australia and New Zealand, the word "unit", when referring to housing, usually means an apartment, where a group of apartments is contained in one or more multi-storey buildings (an 'apartment block'), or a villa unit or home unit, where a group of dwellings is in one or more single-storey buildings, usually arranged around a driveway. Then, a unit is a self-contained suite of rooms, usually of modest scale, which may be attached, semi-detached or detached, within a group of similar dwellings. Used in the Australian and New Zealand urban planning and development industry, it is also a synonym for dwelling. A single room unit is more commonly referred to as a studio flat or bedsitter, otherwise known as a Single Room Occupancy or SRO in North America. In the United States, the US Census Bureau defines a housing unit as any single-family residential structure (like a house or a manufactured home) or any distinct unit in a multi-unit building where the unit provides privacy for the occupants, and the unit has access to the outside, and occupancy is independent of any institutional affiliation. If there is an institutional affiliation or a restriction on who can live in a building, the building may instead be a group quarters facility. In Canada, Statistics Canada counts the number of private dwellings in the country at each census, in which case they are then known as "dwelling units" and can refer equally to a house or an apartment. In everyday Canadian English "unit" is used an umbrella term for apartments and condominiums. (en)
- Per unità abitativa si intende il minimo spazio architettonico composto da uno o più ambienti sistematicamente legati e nel loro insieme indipendenti e tali da consentire la funzione dell'abitare. L'unità abitativa corrisponde quindi alla singola abitazione, che può corrispondere anche al concetto più antropologico di casa. (it)
- Жило́е помеще́ние — изолированное помещение, которое является недвижимым имуществом, пригодное для постоянного проживания людей. Положения о жилом помещении в России регламентируются Жилищным кодексом РФ. (ru)
- Житлове приміщення — опалюване приміщення, розташоване у наземному поверсі, призначене для цілорічного проживання і яке відповідає санітарно-гігієнічним вимогам щодо мікроклімату і повітряного середовища, природного освітлення, допустимих рівнів нормованих параметрів відносно шуму, вібрації, ультразвуку та інфразвуку, електричних та електромагнітних полів та іонізованого випромінювання. При визначенні житлових і нежитлових приміщень потрібно керуватися державними будівельними нормами ДБН В.2.2-15-2019 «Житлові будинки. Основні положення» та ДБН В.2.2-9:2018 «Громадські будинки та споруди», а також нормативними вимогами державних наглядових органів із забезпеченням проектами стійкості будівель, надійності їх експлуатації, протипожежної безпеки, екологічних та санітарно-гігієнічних правил і норм щодо складових частин комплексу та їх функціональної належності.Згідно з додатком Б «Терміни та визначення понять» ДБН В.2.2-15-2019 «Житлові будинки. Основні положення»: Згідно з п. 2.50 розділу «Нежитлові поверхи (приміщення)» ДБН В.2.2-15-2019 у першому, другому та цокольних поверхах житлових будинків допускається розміщувати приміщення адміністративні, магазинів роздрібної торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування тощо згідно з переліком та відповідними вимогами щодо загальної площі та кількості відвідувачів. Щодо нормативного визначення «об'єкт житлового будівництва», то згідно з додатком Б «Терміни та визначення» ДБН А.2.2-3-2014 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва» є визначення «об'єкт цивільного призначення», до якого входять об'єкти житлового та комунального господарства тощо. Закон захистить людей, які проживають поруч з хостеламі. Встановлюється заборона на розміщення в житлових приміщеннях готелів, а також на використання житлових приміщень в багатоквартирних будинках для надання готельних послуг. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Per unità abitativa si intende il minimo spazio architettonico composto da uno o più ambienti sistematicamente legati e nel loro insieme indipendenti e tali da consentire la funzione dell'abitare. L'unità abitativa corrisponde quindi alla singola abitazione, che può corrispondere anche al concetto più antropologico di casa. (it)
- Жило́е помеще́ние — изолированное помещение, которое является недвижимым имуществом, пригодное для постоянного проживания людей. Положения о жилом помещении в России регламентируются Жилищным кодексом РФ. (ru)
- A housing unit, or dwelling unit, (at later mention often abbreviated to unit) is a structure or the part of a structure or the space that is used as a home, residence, or sleeping place by one person or more people who maintain a common household. A single room unit is more commonly referred to as a studio flat or bedsitter, otherwise known as a Single Room Occupancy or SRO in North America. (en)
- Житлове приміщення — опалюване приміщення, розташоване у наземному поверсі, призначене для цілорічного проживання і яке відповідає санітарно-гігієнічним вимогам щодо мікроклімату і повітряного середовища, природного освітлення, допустимих рівнів нормованих параметрів відносно шуму, вібрації, ультразвуку та інфразвуку, електричних та електромагнітних полів та іонізованого випромінювання. (uk)
|
