| dbo:abstract
|
- غيظ أو استياء هو إحساسٌ مرٌ بالغضب أو الكراهية، على سبيل المثال) ورأى نتيجة حقيقية أو متوهمة يأتيه الباطل.روبرت سي سليمان، أستاذ الفلسفة في جامعة تكساس في أوستن، يضع الاستياء على خط التواصل نفسه مع الازدراء والغضب. ووفقا له، فإن الاختلافات بين المشاعر الثلاثة هي كما يلي: يتم توجيه الاستياء تجاه الأفراد ذوي مكانة اجتماعية أعلى، يتم توجيه الغضب تجاه الأفراد على قدم المساواة الوضع ويتم توجيه ازدراء تجاه الأفراد الوضع أقل.يمكن أن تسبب استياء من قبل تجربة مقلقة عاطفيا شعرت مرة أخرى أو معيش في العقل. عندما شخص استياء الشعور هو توجيه العاطفة في حد ذاتهما يبدو كما الندم. (ar)
- El resentimiento, reconcomio o rencor es una desazón, desabrimiento o queja que queda de un dicho o acción ofensiva que puede perdurar largo tiempo y reaparecer cuando se recuerda dicha ofensa. El tipo de sensación que causa puede ir de una ligera molestia temporal a un profundo malestar que puede dificultar o imposibilitar las relaciones con el ofensor. Es un linaje de venganza atenuada, que si quiere herir, no es precisamente para mortificar o perjudicar, antes para con la herida lograr el gusto de la satisfacción, desagravio o quizá despertar pruebas de mayor afecto: si quisiera fijarse al resentimiento su lugar en la categoría de las pasiones, se diría que participa tanto de las irascibles, cuanto de las concupiscibles; no es tanto enojo como tristeza y aún amor disimulado. El resentimiento enquistado y agravado acaba produciendo rencor. Una posible causa de resentimiento puede radicar en un estilo de crianza autoritario con una disciplina extremadamente rígida basada en maltratos, humillaciones y frecuentes castigos (en especial castigos físicos).ejemploUna madre o padre cuyo hijo fue asesinado, una mujer que fue violada, un hija que no fue reconocida por su padre o una hijo que fue abandonado por su madre. (es)
- Resentment (also called ranklement or bitterness) is a complex, multilayered emotion that has been described as a mixture of disappointment, disgust and anger. Other psychologists consider it a mood or as a secondary emotion (including cognitive elements) that can be elicited in the face of insult and/or injury. Inherent in resentment is a perception of unfairness (i.e. from trivial to very serious), and a generalized defense against unfair situations (e.g. relationships or unfavourable circumstances). The word originates from French "ressentir", re-, intensive prefix, and sentir "to feel"; from the Latin "sentire". The English word has become synonymous with anger, spite, and holding a grudge. (en)
- Il risentimento, chiamato anche rancore o amarezza, è un'emozione complessa e multistrato che è stata descritta come un misto di delusione, disgusto e rabbia. Altri psicologi lo considerano uno stato d'animo o un'emozione secondaria (compresi elementi cognitivi) che può essere suscitata di fronte a insulti e/o offese, sia reali che immaginarie. Inerente al risentimento è una percezione di ingiustizia (cioè da banale a molto grave) e una difesa generalizzata contro situazioni ingiuste (ad esempio relazioni o circostanze sfavorevoli). La parola deriva dal francese "ressentir", re-, prefisso intensivo, e sentir "sentire"; dal latino "sentire". La parola inglese è diventata sinonimo di rabbia, dispetto e rancore. (it)
- Ressentimento (também chamado de irritação ou amargura) é uma emoção que foi descrita como uma mistura de decepção, nojo, raiva e medo. Outros psicólogos consideram um estado de espírito ou uma emoção secundária (incluindo elementos cognitivos) que pode ser desencadeada em face de um insulto e/ou injúria. Inerente ao ressentimento está a percepção de injustiça (ou seja, de trivial a muito grave) e é uma defesa generalizada contra situações injustas (por exemplo, relacionamentos ou circunstâncias desfavoráveis). A palavra se origina do francês "ressentir", prefixo re, intensivo e sentir "sentir"; do latim "sentire". A palavra em inglês se tornou sinônimo de raiva e guardar rancor. (pt)
- Оби́да — реакция человека на несправедливо причинённое огорчение, оскорбление, а также вызванные этим отрицательно окрашенные эмоции и чувства.Включает в себя переживание гнева к обидчику и жалости к себе в ситуации, когда ничего уже невозможно поправить. В отличие от укора и претензии, когда есть возможность исправить ситуацию.Тесно связана с таким понятием, как справедливость. Мы обижаемся, когда нас обделяют, как нам кажется, несправедливо. Если нам не досталось чего-либо по справедливости, мы можем огорчиться, но не обидеться. Переживание обиды к врождённым эмоциям исследователями не причисляется. У младенцев в арсенале есть врождённое чувство гнева, а сложное чувство обиды им освоить ещё предстоит. Обиду выучивают в возрасте обычно от 2 до 5 лет, шаблонно или творчески перенимая по образцам от других детей, иногда и более взрослых. Эмоции обиды ранее никогда в списке врождённых не фигурировали. В настоящее время многие опытные специалисты-психологи отмечают, что у их детей эмоции обиды появляются сразу, буквально с самого рождения. В буддистской философии указывается, что при этом страдает душа или эго обиженного человека. При этом у просветлённых и продвинутых мастеров обида не появляется именно потому, что они избавились или почти избавились от эгоизма и эго. Например, говорят так: "Если какой либо человек оскорбляет будду, то будда огорчается, но не обижается. Так как он понимает природу человека, причину его негативных слов и испытывает к нему сострадание и желание помочь, но не эгоистичную обиду..." (ru)
- Кривда — найповніший та найпрадавніший, так би мовити, «примондіальний» комплекс афектів, оскільки емоційна сфера людини на той час ще не була настільки розвинена як зараз і окремі негативні емоції ще не розділялися, що включає в себе практично всі негативні емоції людини: гнів, горе, огиду, відразу, страх та сором, та викликає неприємне почуття приниження, яке відчувається неперервно, в результаті реальної, чи уявної агресивної дії зовнішніх сил. Стан кривди по замовчуванню не можливо каналізувати в якесь безпечне русло, тому він триває до тих пір, поки не відбудеться «акт розплати» за причинену раніше кривду. Як говориться в «Біблії», яка зберегла в собі численні релікти примордіального періоду соціального розвитку людства: «І воздасться їм, по ділам їх». (uk)
|
| rdfs:comment
|
- غيظ أو استياء هو إحساسٌ مرٌ بالغضب أو الكراهية، على سبيل المثال) ورأى نتيجة حقيقية أو متوهمة يأتيه الباطل.روبرت سي سليمان، أستاذ الفلسفة في جامعة تكساس في أوستن، يضع الاستياء على خط التواصل نفسه مع الازدراء والغضب. ووفقا له، فإن الاختلافات بين المشاعر الثلاثة هي كما يلي: يتم توجيه الاستياء تجاه الأفراد ذوي مكانة اجتماعية أعلى، يتم توجيه الغضب تجاه الأفراد على قدم المساواة الوضع ويتم توجيه ازدراء تجاه الأفراد الوضع أقل.يمكن أن تسبب استياء من قبل تجربة مقلقة عاطفيا شعرت مرة أخرى أو معيش في العقل. عندما شخص استياء الشعور هو توجيه العاطفة في حد ذاتهما يبدو كما الندم. (ar)
- Кривда — найповніший та найпрадавніший, так би мовити, «примондіальний» комплекс афектів, оскільки емоційна сфера людини на той час ще не була настільки розвинена як зараз і окремі негативні емоції ще не розділялися, що включає в себе практично всі негативні емоції людини: гнів, горе, огиду, відразу, страх та сором, та викликає неприємне почуття приниження, яке відчувається неперервно, в результаті реальної, чи уявної агресивної дії зовнішніх сил. Стан кривди по замовчуванню не можливо каналізувати в якесь безпечне русло, тому він триває до тих пір, поки не відбудеться «акт розплати» за причинену раніше кривду. Як говориться в «Біблії», яка зберегла в собі численні релікти примордіального періоду соціального розвитку людства: «І воздасться їм, по ділам їх». (uk)
- El resentimiento, reconcomio o rencor es una desazón, desabrimiento o queja que queda de un dicho o acción ofensiva que puede perdurar largo tiempo y reaparecer cuando se recuerda dicha ofensa. El tipo de sensación que causa puede ir de una ligera molestia temporal a un profundo malestar que puede dificultar o imposibilitar las relaciones con el ofensor. El resentimiento enquistado y agravado acaba produciendo rencor. (es)
- Resentment (also called ranklement or bitterness) is a complex, multilayered emotion that has been described as a mixture of disappointment, disgust and anger. Other psychologists consider it a mood or as a secondary emotion (including cognitive elements) that can be elicited in the face of insult and/or injury. Inherent in resentment is a perception of unfairness (i.e. from trivial to very serious), and a generalized defense against unfair situations (e.g. relationships or unfavourable circumstances). (en)
- Il risentimento, chiamato anche rancore o amarezza, è un'emozione complessa e multistrato che è stata descritta come un misto di delusione, disgusto e rabbia. Altri psicologi lo considerano uno stato d'animo o un'emozione secondaria (compresi elementi cognitivi) che può essere suscitata di fronte a insulti e/o offese, sia reali che immaginarie. Inerente al risentimento è una percezione di ingiustizia (cioè da banale a molto grave) e una difesa generalizzata contro situazioni ingiuste (ad esempio relazioni o circostanze sfavorevoli). (it)
- Ressentimento (também chamado de irritação ou amargura) é uma emoção que foi descrita como uma mistura de decepção, nojo, raiva e medo. Outros psicólogos consideram um estado de espírito ou uma emoção secundária (incluindo elementos cognitivos) que pode ser desencadeada em face de um insulto e/ou injúria. Inerente ao ressentimento está a percepção de injustiça (ou seja, de trivial a muito grave) e é uma defesa generalizada contra situações injustas (por exemplo, relacionamentos ou circunstâncias desfavoráveis). (pt)
- Оби́да — реакция человека на несправедливо причинённое огорчение, оскорбление, а также вызванные этим отрицательно окрашенные эмоции и чувства.Включает в себя переживание гнева к обидчику и жалости к себе в ситуации, когда ничего уже невозможно поправить. В отличие от укора и претензии, когда есть возможность исправить ситуацию.Тесно связана с таким понятием, как справедливость. Мы обижаемся, когда нас обделяют, как нам кажется, несправедливо. Если нам не досталось чего-либо по справедливости, мы можем огорчиться, но не обидеться. (ru)
|
