| dbo:abstract
|
- La llei de Raoult, publicada el 1887 pel químic francès François Marie Raoult, diu que: La pressió parcial d'un component d'una dissolució és igual a la pressió de vapor del mateix component pur per la fracció molar d'aquest component en la dissolució. Matemàticament s'expressa així: on:
* pi és la pressió parcial del component i
* Pi* és la pressió de vapor del component i pur
* xi és la fracció molar del dissolvent (no del solut en el dissolvent) Al gràfic superior es representen a l'eix X les fraccions molars dels dos components, A i B, d'una dissolució de només dos components. A l'eix Y hi ha representades les pressions parcials d'ambdós components, A i B, en verd, i la pressió total que correspon a la suma d'ambdues pressions parcials. La llei de Raoult només la compleixen les dissolucions molt diluïdes, és a dir, quan un dels components té una fracció molar molt propera a 1 (el dissolvent) i l'altre molt propera a 0 (el solut), es parla en aquest cas d'una dissolució ideal o perfecte. La desviació de la llei de Raoult es representa en el segon gràfic. Les rectes representen el comportament descrit per la llei de Raoult i les corbes el comportament real. Si les pressions són elevades l'equació de Raoult deixa de tenir validesa, com s'observa al gràfic inferior. Per reproduir la situació real s'ha d'emprar la mateixa equació de Raoult però expressada amb fugacitats: on:
* fi és la fugacitat del component i
* fi* és la fugacitat del component i pur
* xi és la fracció molar del component i a la dissolució. (ca)
- Raoultův zákon vyjadřuje závislost tlaku syté páry nad kapalným roztokem na množství rozpuštěné látky. Lze jej formulovat obecně, zpravidla se ale týká relativního snížení tlaku syté páry nad dvousložkovým roztokem, v němž je v kapalném rozpouštědle rozpuštěna tuhá nesnadno sublimující složka. V tom případě je možné z Raoultova zákona pro tlak syté páry (1. Raoultova zákona) odvodit i závislosti, podle kterých se mění teplota varu a teplota tuhnutí takových roztoků v závislosti na množství rozpuštěné netěkavé složky (2. a 3. Raoultův zákon). (cs)
- قانون راؤول (بالإنجليزية: Raoult's law) هو قانون في الكيمياء صاغه العالم . وينص القانون على أن ضغط البخار لسائل مثالي يعتمد على ضغط البخار لكل من مكوناته وأجزائها المولية الموجودة في السائل. عندما تصل مجزنات السائل حالة التوازن الكيميائي فيمكن صياغة ضغط البخار الكلي p للسائل بالمعادلة: ويبلغ ضغط بخار كل من مكوناته : حيث: p*i ضغط البخار للمكون النقي،xi للمكون النقي. (ar)
- Das Raoultsche Gesetz (benannt nach dem französischen Chemiker François Marie Raoult) ist ein idealisiertes Gesetz zur Beschreibung des Dampfdrucks flüssiger Gemische. Steht ein Gemisch mehrerer Stoffe mit seinem eigenen Dampf im Gleichgewicht, dann hat jede Komponente des Gemisches in der Dampfphase einen Partialdruck, der kleiner ist als der Gleichgewichtsdampfdruck, den sie als reine Substanz besitzt („Dampfdruckerniedrigung“). Das Raoultsche Gesetz macht eine Aussage über die Stärke der Dampfdruckerniedrigung: Wenn die Mischung das Raoultsche Gesetz befolgt, ist der Partialdruck jeder enthaltenen Komponente gegeben durch das Produkt aus dem Stoffmengenanteil der Komponente und dem Dampfdruck, den sie als reine Substanz hat. Der Partialdruck jeder Komponente ist also proportional zu ihrem Stoffmengenanteil. Das Raoultsche Gesetz ist eine Idealisierung; die meisten realen Mischungen weichen mehr oder weniger stark von diesem idealisierten Verhalten ab. Das Gesetz ist dennoch nützlich als Näherungsgesetz. Es eignet sich in der Regel gut zur Beschreibung des Dampfdrucks des Lösemittels in stark verdünnten Lösungen. (In realen stark verdünnten Lösungen gilt in der Regel auch das Henry-Gesetz, das den Zusammenhang zwischen dem Stoffmengenanteil der gelösten Substanz und ihrem Dampfdruck beschreibt. Beide Gesetze hängen eng zusammen.) (de)
- Εκτός από τις ιδιότητες των διαλυμάτων, που εξαρτώνται από την φύση των συστατικών του διαλύματος, όπως είναι ο δείκτης διαθλάσεως, η πυκνότητα, το ιξώδες κ.λ.π., υπάρχουν και ιδιότητες που είναι συνάρτηση του αριθμού των διακριτών ομάδων (μορίων, ιόντων κ.λ.π.) του διαλυμένου σώματος σε ορισμένο όγκο διαλύτη. Οι ιδιότητες αυτές λέγονται προσθετικές. Προσθετική ιδιότητα, εκτός από την ώσμωση, που έχει μεγάλη σημασία για την φυσιολογία, είναι και η ταπείνωση της τάσεως των ατμών διαλύτη, όταν ουσία με αμελητέα τάση ατμών διαλυθεί στο διαλύτη αυτό. Αυτό συμβαίνει επειδή μόρια της διαλυμένης ουσίας έχουν αντικαταστήσει μόρια του διαλύτη στην επιφάνεια του υγρού, με αποτέλεσμα την αριθμητική μείωση εκείνων που μπορούν να εξατμισθούν. Αποδεικνύεται πειραματικά ότι η τάση ατμών διαλύματος προς την τάση ατμών του καθαρού διαλύτη ισούται με το γραμμομοριακό κλάσμα του διαλύτη στο διάλυμα και με εφαρμογή μιας ιδιότητας των αναλογιών έχουμε: Po-P/Po=n/(N+n) (1) σχέση που εκφράζει ότι η μείωση της τάσεων των ατμών διαλύτη, με τη διάλυση μιας μη πτητικής ουσίας, προς την τάση των ατμών του καθαρού διαλύτη ισούται προς το γραμμομοριακό κλάσμα του διαλυμένου σώματος στο διάλυμα. Η σχέση, που συνδέει την τάση ατμών διαλύτη και διαλύματος με τα γραμμομόρια διαλύτη και διαλυμένων σωμάτων αποτελεί το Νόμο του Raoult. Αποτέλεσμα της ταπεινώσεως της τάσεως των ατμών διαλύτη, με τη διάλυση ενός μη πτητικού σώματος, είναι η ανύψωση του σημείου ζέσεως του διαλύματος σε σχέση με εκείνου του καθαρού διαλύτη και η ταπείνωση του σημείου πήξεως του διαλύματος, σε σχέση πάντοτε με εκείνο του καθαρού διαλύτη. Στη σχέση (1) η διαφορά Po-P, είναι η μείωση της τάσεως των ατμών του διαλύτη και γράφεται με ΔP, οπότε η σχέση (1) παίρνει την μορφή: ΔP/Po= n/(N+n)=X2 (2) ,όπου Χ2 το γραμμομοριακό κλάσμα του διαλυμένου σώματος. Γενικώς αν Χ1 το γραμμομοριακό κλάσμα του διαλύτη τότε: και Χ2 τα moles μιας διαλυμένης ουσίας. Ο λόγος ΔP/Po στην σχέση (2), δείχνει τη σχετική μείωση της τάσεως των ατμών του διαλύτη. Ο λόγος αυτός ισούται με το γραμμομοριακό κλάσμα του διαλυμένου σώματος και άρα δεν εξαρτάται από την φύση του, αλλά από τον αριθμό των moles του. Στα πολύ αραιά διαλύματα μπορούμε να χρησιμοποιήσουμε τη σχέση (2) για τον προσδιορισμό του μοριακού βάρους στερεής ή υγρής ουσίας, που όμως πρέπει να μην είναι πτητική και να μη διίσταται ούτε να πολυμερίζεται κατά τη διάλυσή της. Για τα αραιά διαλύματα μπορούμε να γράψουμε: n/(N+n)=n/N , οπότε η (2) γίνεται:ΔP/Po=n/N (3) Με αντικατάσταση των n και N από τα πηλίκα των μαζών προ τα μοριακά τους βάρη, έχω από την (3):ΔP/Po= (m2*MB1)/(MB2*m1) (4) όπου m1 και m2 οι μάζες του διαλύτη και του διαλυμένου σώματος αντίστοιχα, και ΜΒ1, ΜΒ2 τα μοριακά βάρη διαλύτη και διαλυμένου σώματος πάλι αντίστοιχα. Λύνοντας της (4) ως προς ΜΒ2 έχω: ΜΒ2=(m2*MB1*Po)/(m1*ΔP) (el)
- La ley de Raoult es una ley termodinámica que establece que la presión de vapor parcial de cada componente de una mezcla ideal de líquidos es igual a la presión de vapor del componente puro multiplicado por su fracción molar en la mezcla. En consecuencia, la disminución relativa de la presión de vapor de una solución diluida de soluto no volátil es igual a la fracción molar de soluto en la solución. (es)
- Tá bealaí éagsúla ann chun Dlí Raoult a lua, agus is gnách go n-úsáidtear leaganacha atá beagán difriúil ag brath ar an gcomhthéacs. Is féidir an sainmhíniú simplithe seo a leanas a úsáid i gcás leacht so-ghalaithe amháin (an tuaslagóir) agus do-ghalaithe. Deirtear i ndlí Raoult go bhfuil galbhrú tuaslagóra os cionn tuaslagáin cothrom le galbhrú an tuaslagóra íon ag an teocht chéanna arna socrú ag mólchodán na tuaslagáite i láthair. Bhunaigh an poitigéir Francach François-Marie Raoult an dlí sa bhliain 1887, a deir go bhfuil páirtbhrú gach comhábhar i mheascán idéalach de leachtanna cothrom le galbhrú an chomhábhair íon iolraithe faoina mhólchodán sa mheascán. Go matamaiticiúil, luaitear dlí Raoult maidir le comhábhar amháin i dtuaslagán idéalach: áit gurb é (ga)
- Hukum Raoult adalah hukum yang dicetuskan oleh (1830-1901) untuk mempelajari sifat-sifat tekanan uap larutan yang mengandung zat pelarut yang bersifat nonvolatil, serta membahas mengenai aktivitas air. (in)
- Raoult's law (/ˈrɑːuːlz/ law) is a relation of physical chemistry, with implications in thermodynamics. Proposed by French chemist François-Marie Raoult in 1887, it states that the partial pressure of each component of an ideal mixture of liquids is equal to the vapor pressure of the pure component (liquid or solid) multiplied by its mole fraction in the mixture. In consequence, the relative lowering of vapor pressure of a dilute solution of nonvolatile solute is equal to the mole fraction of solute in the solution. Mathematically, Raoult's law for a single component in an ideal solution is stated as where is the partial pressure of the component in the gaseous mixture above the solution, is the equilibrium vapor pressure of the pure component , and is the mole fraction of the component in the liquid or solid solution. Where two volatile liquids A and B are mixed with each other to form a solution, the vapor phase consists of both components of the solution. Once the components in the solution have reached equilibrium, the total vapor pressure of the solution can be determined by combining Raoult's law with Dalton's law of partial pressures to give In other words, the vapor pressure of the solution is the mole-weighted mean of the individual vapour pressures: If a non-volatile solute B (it has zero vapor pressure, so does not evaporate) is dissolved into a solvent A to form an ideal solution, the vapor pressure of the solution will be lower than that of the solvent. In an ideal solution of a nonvolatile solute, the decrease in vapor pressure is directly proportional to the mole fraction of solute: If the solute associates or dissociates in the solution, the expression of the law includes the van 't Hoff factor as a correction factor. (en)
- En physique, et plus particulièrement en thermodynamique, la loi de Raoult énonce que : « Dans une solution idéale, à température constante, la pression partielle en phase vapeur d'un constituant est proportionnelle à sa fraction molaire en phase liquide. » Cette loi a été établie empiriquement par le physicien français François-Marie Raoult en 1882, elle est dérivée de sa loi de la tonométrie. Elle est utilisée dans de nombreux domaines de la chimie, de la physique et de la météorologie. Elle permet notamment de calculer les équilibres liquide-vapeur des solutions idéales liquides dont la phase vapeur est un mélange de gaz parfaits. (fr)
- ラウールの法則（ラウールのほうそく、英: Raoult's law）とは、「混合溶液の各成分の蒸気圧はそれぞれの純液体の蒸気圧と混合溶液中のモル分率の積で表される」という法則である。不揮発性の溶質を溶媒に溶かすと溶液の蒸気圧が下がる蒸気圧降下（じょうきあつこうか、vapor pressure depression）の現象について成り立ち、これは束一的性質のひとつである。その名はにちなむ。 (ja)
- 라울의 법칙(Raoult's law)은 1887년 프랑스의 화학자 이 용매에 유기화합물을 용해한 용액에서 실험적으로 발견한 법칙이다. 일반적으로 어떤 용매에 용질을 녹일 경우, 용매의 증기압이 감소하는데, 용매에 용질을 용해하는 것에 의해 생기는 증기압 강하의 크기는 용액중에 녹아 있는 용질의 몰분율에 비례한다. 로 나타낸다. 및 는 각각 순수한 용매의 증기압과 용액의 증기압이며, 는 용액 중의 용질의 몰 분율이다. 용해된 용질의 성질과 무관하며 오로지 몰분율에만 영향을 받기 때문에, 이 관계를 이용해 증기압 강하량에서 용질의 분자량을 구할 수 있다. 라울의 법칙은 (용질과 용매간의 인력, 용질간의 인력, 용매간의 인력이 균등한 용액)에서 만족되는 법칙이다. 라울의 법칙으로 예상한 것보다 용액이 더 큰 증기압을 보이는 경우 양의 편차를 보인다고 하는 것이고 원인은 용매 간의 인력과 용질 간의 인력이 용매, 용질 사이의 인력보다 큰 것이다. 또한 라울의 법칙으로 예상한 것보다 용액이 더 작은 증기압을 보이는 경우 음의 편차를 보인다고 하는 것이고 원인은 용매, 용질 사이의 인력이 용매 간의 인력과 용질 간의 인력보다 큰 것이다. (ko)
- De wet van Raoult, genoemd naar de Franse scheikundige François-Marie Raoult (1830-1901), stelt dat voor een de partiële druk van component in de gasfase gelijk is aan de molfractie (molaire breuk) van component in de vloeistoffase maal de verzadigde dampspanning. , met de verzadigde dampspanning van de zuivere component [Pa] de partiële druk van component [Pa] de molfractie component in de vloeistoffase [-] Raoult stelde zijn wet op op grond van onderzoekingen in de jaren 1887 en 1888. De wet geldt in het algemeen slechts voor verdunde oplossingen. Deze wet vormt samen met de wet van Dalton de basis voor destillatieberekeningen en samen met de wet van Henry voor de beschrijving van niet-ideale oplossingen. Een praktische toepassing van de wet is een ontgasser. (nl)
- Prawo Raoulta – równanie określające skład pary nasyconej nad cieczą o znanym składzie. Zostało sformułowane przez François-Marie Raoulta. Dla idealnej mieszaniny wieloskładnikowej substancji ciekłych ciśnienie cząstkowe składnika „i” jest dane jako: gdzie: – ciśnienie cząstkowe, – ciśnienie pary nasyconej czystej substancji ciekłej „i” w tej samej temperaturze, – zawartość składnika „” (ułamek molowy) w fazie ciekłej (indeks „”). Prawo Raoulta pozwala określić ciśnienie pary nasyconej mieszaniny o określonym składzie: a także skład pary (indeks „”), z reguły inny niż skład cieczy: Zgodnie z prawem Raoulta faza gazowa (para cieczy) będzie zawsze bogatsza od fazy ciekłej w składniki łatwiej lotne (mające wyższe ciśnienie pary nasyconej, a niższą temperaturę wrzenia, zobacz ). (pl)
- La legge di Raoult, formulata nel 1886 dal chimico François-Marie Raoult, descrive la variazione della pressione di vapore di un solvente all'aggiunta di un soluto in soluzione. Essa stabilisce che la pressione parziale di un componente in una soluzione a n componenti, a una determinata temperatura T, è funzione lineare della sua pressione di vapore e della frazione molare del componente liquido secondo l'equazione: dove è la pressione di vapore del componente puro alla stessa temperatura T. Raoult elaborò tale legge dopo aver misurato, a una determinata temperatura, la pressione di vapore totale di un sistema binario formato da due liquidi volatili, completamente miscibili, e ricavando le relative pressioni parziali in fase vapore, nota la composizione quantitativa della fase aeriforme, con l'ausilio della legge di Dalton, la quale afferma che: essendo la frazione molare del componente i in fase gassosa, la sua pressione parziale e la pressione della miscela gassosa. In questo modo egli costruì un diagramma binario (cioè per un sistema a due componenti, chiamati A e B) isotermo, che riporta le pressioni di vapore dei singoli componenti contro la frazione molare del componente più volatile. Le funzioni costituiscono rette con origine a = 0 e intercette a , ovvero a e , essendo presenti due assi delle ordinate. Per pari a 1, sarà pari a . (it)
- Зако́ны Рау́ля — общее название открытых французским химиком Ф. М. Раулем в 1887 году количественных закономерностей, описывающих некоторые коллигативные (зависящие от концентрации, но не от природы растворённого вещества) свойства растворов. (ru)
- Raoults lag säger att partialtrycket för en gas i en vätskeblandning är lika med mättnadsångtrycket för gasen i dess rena form multiplicerat med för gasen i vätskeblandningen (dvs hur stor andel som gasen utgör i vätskeblandningen, i mol/mol): där P = partialtrycket (oftast uttryckt i bar), X är för gasen i vätskeblandningen, och P* är mättnadsångtrycket (i bar). Gasen antas här vara ideal, vilket bl.a. innebär att partialtrycket = fugaciteten. Raoults lag är uppkallad efter François-Marie Raoult. (sv)
- Na química, a lei de Raoult (pronuncia-se "Raul") é dedicada a François-Marie Raoult (1830-1901) e afirma que a pressão parcial de cada componente em uma solução ideal é dependente da pressão de vapor dos componentes individuais e da fração molar dos mesmos componentes. Uma vez alcançado o equilíbrio na solução, a pressão de vapor total da solução é: e a pressão de vapor individual ou pressão parcial de cada componente é onde
* (Pi)puro ou Pi* é a pressão de vapor do componente puro
* Xi é a fração molar do componente na solução Como consequência, com o aumento do número de componentes em uma solução, a contribuição individual de cada componente na pressão de vapor diminui, já que a fração molar de cada componente diminui a cada acréscimo de um novo componente. Se um soluto puro tem pressão de vapor zero (isto é, não evapora) e é dissolvido em um solvente, a pressão de vapor da solução final (solvente-soluto) será menor que o do solvente puro. Esta lei é válida estritamente apenas se a ligação entre, por exemplo, as moléculas de diferentes líquidos em uma mistura for qualitativamente igual à ligação entre moléculas dos próprios líquidos individualmente (que é a condição de uma solução ideal). Portanto, a comparação entre valores de pressões de vapor reais e valores preditos pela lei de Raoult permite obter informações sobre a força relativa da ligação entre os líquidos presentes na mistura estudada. Por exemplo, se o valor real for menor que o valor esperado, é porque menos moléculas escaparam da solução líquida para a fase vapor; isto pode ser explicado ao afirmar que a força de ligação entre as moléculas dos diferentes líquidos é mais forte do que a ligação dentro dos próprios líquidos individualmente, de forma que menos moléculas têm energia suficiente para escapar à fase vapor. Se, porém, o valor real é maior que o valor esperado, é porque mais moléculas escaparam para a fase vapor devido à ligação mais fraca entre as diferentes moléculas da mistura. A partir da Lei de Raoult também é possível observar que em uma solução ideal de dois líquidos voláteis, a pressão de vapor total (em uma dada temperatura) varia linearmente com a composição da solução de P2* a P1* quando X1 varia de 0 a 1. (pt)
- Зако́н Рау́ля (рос. закон Рауля; англ. Raoult’s law; нім. Raoultsches Gesetz n) — парціальні тиски рі пари кожного з компонентів ідеального розчину при постійній температурі є пропорційними до молярних часток цих компонентів в рідкій фазі : , де — пружність пари чистого розчинника. Закон установив Франсуа Марі Рауль. Залежність зниження тиску пари розчинів від їхньої концентрації виражається першим законом Рауля (1887): відносне зниження тиску насиченої пари над розчином прямопропорційне мольній частці розчиненої речовини. Другий закон Рауля: підвищення температури кипіння, або зниження температури замерзання розчину прямопропорційне моляльній концентрації розчиненої речовини. Коефіцієнти пропорційності називають відповідно ебуліоскопічна і кріоскопічна сталі. Значення коефіцієнтів залежать лише від природи розчинника. (uk)
- 拉烏爾定律（英語：Raoult's law）描述了溶液的蒸氣壓與其濃度的關係，由法國物理家弗朗索瓦-马里·拉乌尔於1887年根據試驗結果得到。它指出一定温度下，理想溶液内每一成分的蒸氣壓等於该成分的摩尔分数與其作純溶劑時的蒸气压的乘積，且總的蒸氣壓等於各成分的蒸氣壓之和。其數學表示爲： 每個成分的蒸氣壓： 其中為溶液的蒸氣壓，為成分作純溶劑時的蒸氣壓，為溶劑的摩尔分数。 拉烏爾定律亦可以蒸氣壓下降表述爲：「理想溶液在一定溫度下的蒸氣壓下降與溶質的摩爾分數成正比。」此時其數學表示爲： 其中爲溶液的蒸氣壓下降，爲純溶劑的飽和蒸氣壓，爲溶質的摩尔分数。 若用質量摩爾濃度代替摩爾分數，可作如下近似處理： 其中爲溶質的質量摩爾濃度(重量莫耳濃度)，一般稱爲蒸氣壓下降常數。 需要注意的是，拉烏爾定律僅適用於理想溶液，應用於難揮發的非電解質稀溶液時所得結果是近似的。不過若溶質與溶劑皆具有揮發性且不發生相互作用時，其仍可視作理想溶液，拉烏爾定律仍然適用，溶液的總蒸氣壓等於溶質與溶劑的蒸氣壓之和。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Raoultův zákon vyjadřuje závislost tlaku syté páry nad kapalným roztokem na množství rozpuštěné látky. Lze jej formulovat obecně, zpravidla se ale týká relativního snížení tlaku syté páry nad dvousložkovým roztokem, v němž je v kapalném rozpouštědle rozpuštěna tuhá nesnadno sublimující složka. V tom případě je možné z Raoultova zákona pro tlak syté páry (1. Raoultova zákona) odvodit i závislosti, podle kterých se mění teplota varu a teplota tuhnutí takových roztoků v závislosti na množství rozpuštěné netěkavé složky (2. a 3. Raoultův zákon). (cs)
- قانون راؤول (بالإنجليزية: Raoult's law) هو قانون في الكيمياء صاغه العالم . وينص القانون على أن ضغط البخار لسائل مثالي يعتمد على ضغط البخار لكل من مكوناته وأجزائها المولية الموجودة في السائل. عندما تصل مجزنات السائل حالة التوازن الكيميائي فيمكن صياغة ضغط البخار الكلي p للسائل بالمعادلة: ويبلغ ضغط بخار كل من مكوناته : حيث: p*i ضغط البخار للمكون النقي،xi للمكون النقي. (ar)
- La ley de Raoult es una ley termodinámica que establece que la presión de vapor parcial de cada componente de una mezcla ideal de líquidos es igual a la presión de vapor del componente puro multiplicado por su fracción molar en la mezcla. En consecuencia, la disminución relativa de la presión de vapor de una solución diluida de soluto no volátil es igual a la fracción molar de soluto en la solución. (es)
- Hukum Raoult adalah hukum yang dicetuskan oleh (1830-1901) untuk mempelajari sifat-sifat tekanan uap larutan yang mengandung zat pelarut yang bersifat nonvolatil, serta membahas mengenai aktivitas air. (in)
- ラウールの法則（ラウールのほうそく、英: Raoult's law）とは、「混合溶液の各成分の蒸気圧はそれぞれの純液体の蒸気圧と混合溶液中のモル分率の積で表される」という法則である。不揮発性の溶質を溶媒に溶かすと溶液の蒸気圧が下がる蒸気圧降下（じょうきあつこうか、vapor pressure depression）の現象について成り立ち、これは束一的性質のひとつである。その名はにちなむ。 (ja)
- 라울의 법칙(Raoult's law)은 1887년 프랑스의 화학자 이 용매에 유기화합물을 용해한 용액에서 실험적으로 발견한 법칙이다. 일반적으로 어떤 용매에 용질을 녹일 경우, 용매의 증기압이 감소하는데, 용매에 용질을 용해하는 것에 의해 생기는 증기압 강하의 크기는 용액중에 녹아 있는 용질의 몰분율에 비례한다. 로 나타낸다. 및 는 각각 순수한 용매의 증기압과 용액의 증기압이며, 는 용액 중의 용질의 몰 분율이다. 용해된 용질의 성질과 무관하며 오로지 몰분율에만 영향을 받기 때문에, 이 관계를 이용해 증기압 강하량에서 용질의 분자량을 구할 수 있다. 라울의 법칙은 (용질과 용매간의 인력, 용질간의 인력, 용매간의 인력이 균등한 용액)에서 만족되는 법칙이다. 라울의 법칙으로 예상한 것보다 용액이 더 큰 증기압을 보이는 경우 양의 편차를 보인다고 하는 것이고 원인은 용매 간의 인력과 용질 간의 인력이 용매, 용질 사이의 인력보다 큰 것이다. 또한 라울의 법칙으로 예상한 것보다 용액이 더 작은 증기압을 보이는 경우 음의 편차를 보인다고 하는 것이고 원인은 용매, 용질 사이의 인력이 용매 간의 인력과 용질 간의 인력보다 큰 것이다. (ko)
- Зако́ны Рау́ля — общее название открытых французским химиком Ф. М. Раулем в 1887 году количественных закономерностей, описывающих некоторые коллигативные (зависящие от концентрации, но не от природы растворённого вещества) свойства растворов. (ru)
- Raoults lag säger att partialtrycket för en gas i en vätskeblandning är lika med mättnadsångtrycket för gasen i dess rena form multiplicerat med för gasen i vätskeblandningen (dvs hur stor andel som gasen utgör i vätskeblandningen, i mol/mol): där P = partialtrycket (oftast uttryckt i bar), X är för gasen i vätskeblandningen, och P* är mättnadsångtrycket (i bar). Gasen antas här vara ideal, vilket bl.a. innebär att partialtrycket = fugaciteten. Raoults lag är uppkallad efter François-Marie Raoult. (sv)
- 拉烏爾定律（英語：Raoult's law）描述了溶液的蒸氣壓與其濃度的關係，由法國物理家弗朗索瓦-马里·拉乌尔於1887年根據試驗結果得到。它指出一定温度下，理想溶液内每一成分的蒸氣壓等於该成分的摩尔分数與其作純溶劑時的蒸气压的乘積，且總的蒸氣壓等於各成分的蒸氣壓之和。其數學表示爲： 每個成分的蒸氣壓： 其中為溶液的蒸氣壓，為成分作純溶劑時的蒸氣壓，為溶劑的摩尔分数。 拉烏爾定律亦可以蒸氣壓下降表述爲：「理想溶液在一定溫度下的蒸氣壓下降與溶質的摩爾分數成正比。」此時其數學表示爲： 其中爲溶液的蒸氣壓下降，爲純溶劑的飽和蒸氣壓，爲溶質的摩尔分数。 若用質量摩爾濃度代替摩爾分數，可作如下近似處理： 其中爲溶質的質量摩爾濃度(重量莫耳濃度)，一般稱爲蒸氣壓下降常數。 需要注意的是，拉烏爾定律僅適用於理想溶液，應用於難揮發的非電解質稀溶液時所得結果是近似的。不過若溶質與溶劑皆具有揮發性且不發生相互作用時，其仍可視作理想溶液，拉烏爾定律仍然適用，溶液的總蒸氣壓等於溶質與溶劑的蒸氣壓之和。 (zh)
- La llei de Raoult, publicada el 1887 pel químic francès François Marie Raoult, diu que: La pressió parcial d'un component d'una dissolució és igual a la pressió de vapor del mateix component pur per la fracció molar d'aquest component en la dissolució. Matemàticament s'expressa així: on:
* pi és la pressió parcial del component i
* Pi* és la pressió de vapor del component i pur
* xi és la fracció molar del dissolvent (no del solut en el dissolvent) on:
* fi és la fugacitat del component i
* fi* és la fugacitat del component i pur
* xi és la fracció molar del component i a la dissolució. (ca)
- Εκτός από τις ιδιότητες των διαλυμάτων, που εξαρτώνται από την φύση των συστατικών του διαλύματος, όπως είναι ο δείκτης διαθλάσεως, η πυκνότητα, το ιξώδες κ.λ.π., υπάρχουν και ιδιότητες που είναι συνάρτηση του αριθμού των διακριτών ομάδων (μορίων, ιόντων κ.λ.π.) του διαλυμένου σώματος σε ορισμένο όγκο διαλύτη. Οι ιδιότητες αυτές λέγονται προσθετικές. Προσθετική ιδιότητα, εκτός από την ώσμωση, που έχει μεγάλη σημασία για την φυσιολογία, είναι και η ταπείνωση της τάσεως των ατμών διαλύτη, όταν ουσία με αμελητέα τάση ατμών διαλυθεί στο διαλύτη αυτό. Αυτό συμβαίνει επειδή μόρια της διαλυμένης ουσίας έχουν αντικαταστήσει μόρια του διαλύτη στην επιφάνεια του υγρού, με αποτέλεσμα την αριθμητική μείωση εκείνων που μπορούν να εξατμισθούν. (el)
- Das Raoultsche Gesetz (benannt nach dem französischen Chemiker François Marie Raoult) ist ein idealisiertes Gesetz zur Beschreibung des Dampfdrucks flüssiger Gemische. Steht ein Gemisch mehrerer Stoffe mit seinem eigenen Dampf im Gleichgewicht, dann hat jede Komponente des Gemisches in der Dampfphase einen Partialdruck, der kleiner ist als der Gleichgewichtsdampfdruck, den sie als reine Substanz besitzt („Dampfdruckerniedrigung“). Das Raoultsche Gesetz macht eine Aussage über die Stärke der Dampfdruckerniedrigung: Wenn die Mischung das Raoultsche Gesetz befolgt, ist der Partialdruck jeder enthaltenen Komponente gegeben durch das Produkt aus dem Stoffmengenanteil der Komponente und dem Dampfdruck, den sie als reine Substanz hat. Der Partialdruck jeder Komponente ist also proportional zu ihr (de)
- En physique, et plus particulièrement en thermodynamique, la loi de Raoult énonce que : « Dans une solution idéale, à température constante, la pression partielle en phase vapeur d'un constituant est proportionnelle à sa fraction molaire en phase liquide. » (fr)
- Tá bealaí éagsúla ann chun Dlí Raoult a lua, agus is gnách go n-úsáidtear leaganacha atá beagán difriúil ag brath ar an gcomhthéacs. Is féidir an sainmhíniú simplithe seo a leanas a úsáid i gcás leacht so-ghalaithe amháin (an tuaslagóir) agus do-ghalaithe. Deirtear i ndlí Raoult go bhfuil galbhrú tuaslagóra os cionn tuaslagáin cothrom le galbhrú an tuaslagóra íon ag an teocht chéanna arna socrú ag mólchodán na tuaslagáite i láthair. Go matamaiticiúil, luaitear dlí Raoult maidir le comhábhar amháin i dtuaslagán idéalach: áit gurb é (ga)
- Raoult's law (/ˈrɑːuːlz/ law) is a relation of physical chemistry, with implications in thermodynamics. Proposed by French chemist François-Marie Raoult in 1887, it states that the partial pressure of each component of an ideal mixture of liquids is equal to the vapor pressure of the pure component (liquid or solid) multiplied by its mole fraction in the mixture. In consequence, the relative lowering of vapor pressure of a dilute solution of nonvolatile solute is equal to the mole fraction of solute in the solution. (en)
- La legge di Raoult, formulata nel 1886 dal chimico François-Marie Raoult, descrive la variazione della pressione di vapore di un solvente all'aggiunta di un soluto in soluzione. Essa stabilisce che la pressione parziale di un componente in una soluzione a n componenti, a una determinata temperatura T, è funzione lineare della sua pressione di vapore e della frazione molare del componente liquido secondo l'equazione: dove è la pressione di vapore del componente puro alla stessa temperatura T. (it)
- De wet van Raoult, genoemd naar de Franse scheikundige François-Marie Raoult (1830-1901), stelt dat voor een de partiële druk van component in de gasfase gelijk is aan de molfractie (molaire breuk) van component in de vloeistoffase maal de verzadigde dampspanning. , met de verzadigde dampspanning van de zuivere component [Pa] de partiële druk van component [Pa] de molfractie component in de vloeistoffase [-] Raoult stelde zijn wet op op grond van onderzoekingen in de jaren 1887 en 1888. De wet geldt in het algemeen slechts voor verdunde oplossingen. (nl)
- Na química, a lei de Raoult (pronuncia-se "Raul") é dedicada a François-Marie Raoult (1830-1901) e afirma que a pressão parcial de cada componente em uma solução ideal é dependente da pressão de vapor dos componentes individuais e da fração molar dos mesmos componentes. Uma vez alcançado o equilíbrio na solução, a pressão de vapor total da solução é: e a pressão de vapor individual ou pressão parcial de cada componente é onde
* (Pi)puro ou Pi* é a pressão de vapor do componente puro
* Xi é a fração molar do componente na solução (pt)
- Prawo Raoulta – równanie określające skład pary nasyconej nad cieczą o znanym składzie. Zostało sformułowane przez François-Marie Raoulta. Dla idealnej mieszaniny wieloskładnikowej substancji ciekłych ciśnienie cząstkowe składnika „i” jest dane jako: gdzie: – ciśnienie cząstkowe, – ciśnienie pary nasyconej czystej substancji ciekłej „i” w tej samej temperaturze, – zawartość składnika „” (ułamek molowy) w fazie ciekłej (indeks „”). Prawo Raoulta pozwala określić ciśnienie pary nasyconej mieszaniny o określonym składzie: a także skład pary (indeks „”), z reguły inny niż skład cieczy: (pl)
- Зако́н Рау́ля (рос. закон Рауля; англ. Raoult’s law; нім. Raoultsches Gesetz n) — парціальні тиски рі пари кожного з компонентів ідеального розчину при постійній температурі є пропорційними до молярних часток цих компонентів в рідкій фазі : , де — пружність пари чистого розчинника. Закон установив Франсуа Марі Рауль. Залежність зниження тиску пари розчинів від їхньої концентрації виражається першим законом Рауля (1887): відносне зниження тиску насиченої пари над розчином прямопропорційне мольній частці розчиненої речовини. (uk)
|
