| dbo:abstract
|
- Ο κουαδριγάτος, λατιν. quadrigatus, ήταν ένα μεσαίου μεγέθους αργυρό νόμισμα, που παρήχθη από τη Ρωμαϊκή Δημοκρατία κατά τον 3ο αι. π.Χ. Στον εμπροσθότυπο παριστάνεται μία Ιανόμορφη προτομή νέου και στον οπισθότυπο παριστάνεται ηνίοχος να οδηγεί τέθριππο (quadriga), από όπου πήρε το νόμισμα το όνομά του· κάτω υπάρχει η επιγραφή ROMA. Το νόμισμα ζυγίζει 6,8 γραμ. (6 scuples), όσο και το δίδραχμο (νόμος) της Κάτω Ιταλίας (Μεγάλης Ελλάδας). Κόπηκε για έναν αριθμό ετών, ως λίγο πριν την εισαγωγή του αργυρού δηνάριου (λίγα έτη πριν το 211 π.Χ.). Χρυσά νομίσματα με όμοια εμπρόσθια όψη εκδόθηκαν επίσης, περίπου την εποχή που ο κουαδριγάτος είχε διακοπεί, ως στατήρες και ήμισυ στατήρων. Αυτά έχουν την ίδια εμπρόσθια όψη με τους κουαδριγάτους, αλλά η αντίστροφη όψη έχει δύο στρατιώτες να ορκίζονται επάνω σε έναν τρίτο που κρατεί χοίρο, με επιγραφή κάτω ROMA. Η επιλογή του Ιανού γι' αυτά τα νομίσματα πιστεύεται ότι συμπίπτει με τις κλειστές πόρτες του Ιανού, που δηλώνουν την απουσία πολέμου, μία σπάνια περίπτωση. Ο Μάικλ Κρώφορντ ωστόσο προτείνει ότι η Ιανόμορφη κεφαλή είναι πιθανότερο να παριστά τους δίδυμους Διόσκουρους, μια και ο Ιανός είναι συνήθως ώριμος άνδρας με γενειοφόρο μορφή. Οι ιστορικοί της Ρωμαϊκής περιόδου, όπως ο Λίβιος και ο Πλούταρχος, συχνά αναφέρονται σε αυτά τα πρώιμα νομίσματα ως δηνάρια, αλλά οι νομισματολόγοι της εποχής μας τα θεωρούν ως ανώνυμα αργυρά της Ρώμης, που παρήχθησαν πριν τη σταθεροποίηση του δηναρίου, μόλις πριν το 211 π.Χ. Το όνομα κουαδριγάτος προέρχεται από το τέθριππο (quadriga) της οπίσθιας όψης, που πρωτοεμφανίστηκε στα Ελληνικά νομισματοκοπεία και ήταν το αρχέτυπο για τα πιο συνηθισμένα σχέδια, που χρησιμοποιήθηκαν στα Ρωμαϊκά αργυρά για τα επόμενα 150 έτη. Ο βικτοριάτος ήταν ένα μετέπειτα αργυρό νόμισμα, που άξιζε όσο το ήμισυ του κουαδριγάτου (3 scuples). Το όνομά του προέρχεται από την παράσταση μίας προσωποποιημένης Νίκης (Victoria) στην οπίσθια όψη, που θέτει ένα στέφανο επάνω σε ένα τρόπαιο. (el)
- Quadrigatus ist die Bezeichnung für eine römische Silbermünze aus dem 3. Jahrhundert vor Christus im Wert von 2 Drachmen mit der Darstellung eines vierspännigen Pferdegespanns. Entsprechend werden drei- und zweispännige als Trigatus bzw. genannt. Auf der Rückseite ist die Darstellung einer nach rechts fahrenden Quadriga mit dem Blitze schleudernden Gottvater Jupiter und der Göttin Viktoria. Die Vorderseite zeigt den berühmten Januskopf. Nach anderer Einschätzung könnten es auch die Dioskuren Castor und Pollux sein. Die 6,8 g wiegende Münze wurde etwa von 241 bis 235 vor Christus geprägt. Es gab auch noch einen halben Quadrigatus mit Januskopf im Wert von 1 Drachme, wo die Quadriga nach links fährt. Er kann – neben der eigenständigen sizilianisch-süditalienischen Drachmen(-Litra)-Währung – als ein Vorläufer des ab etwa 211 v. Chr. geprägten Denars angesehen werden. Zur gleichen Zeit wurden auch ähnliche Goldstücke mit einem Wert von einem oder einem halben Stater geprägt. (de)
- The quadrigatus was a medium-sized silver coin produced by the Roman Republic during the 3rd century BC. The obverse featured a young janiform bust and the reverse featured Victory driving a quadriga (four-horse chariot), giving the coin its Roman name, with the inscription "ROMA" below. The coin weighed about 6.8 grams (6 scruples), consistent with the weight of a south Italian Greek didrachm. It was minted for a number of years until shortly before the introduction of the denarius (a few years before 211 BC). Gold coins with similar obverse types were also issued at about the time that the quadrigatus was discontinued (staters and half-staters) which featured the same obverse type as the quadrigatus and the reverse type of two soldiers performing an oath over a third soldier holding a pig, with the inscription "ROMA" below. The choice of Janus for these coins is believed to coincide with the closing of the doors of the Temple of Janus, indicating the absence of warfare, a rare occasion. Michael Crawford, however, has suggested that the janiform head is more likely to have represented the Dioscuri, since Janus is usually a mature and bearded figure. Roman-era historians such as Livy and Plutarch often refer to these early coins as denarii, but modern numismatic references consider them as anonymous Roman silver, produced before the standardization of the denarius just before 211 B.C. The name quadrigatus comes from the quadriga or four-horse chariot on the reverse, first seen on coins produced for Greek mints, which was the prototype for the most common designs used on Roman silver coins for the next 150 years. The victoriatus was a later silver coin that was valued at half a quadrigatus (3 scruples). Its name was given to it because the reverse showed Victory personified, placing a wreath upon a trophy. (en)
- Kwadrygat (łac. quadrīgātŭs) – pierwsza rzymska moneta srebrna z czasów republiki emitowana w III wieku p.n.e. Kwadrygat był monetą średniej wielkości (ok. 23 mm) o wadze 6,82 g (6 skrupułów). Nazwa pochodzi od przedstawionej na rewersie kwadrygi powożonej przez Jupitera lub (później) przez Wiktorię, z towarzyszącym temu wyobrażeniu napisem ROMA. Na stronie licowej (awersie) nosił charakterystyczny wizerunek boga Janusa (Janus bifrons – „dwuobliczny”) ; obecnie uważa się, iż jest to wyobrażenie młodych Dioskurów (Kastora i Polluksa).Wagą odpowiadał didrachmie używanej w miastach południowej Italii. Dlatego przypuszcza się, że wprowadzono go specjalnie dla handlu południowoitalskiego. Jego połowę stanowił wprowadzony nieco później równy drachmie. Według aktualnej wiedzy bity był dość krótko, w latach ok. 241-235 p.n.e. i należy w nim widzieć poprzednik standardowego denara republikańskiego. (pl)
- Il quadrigato era una moneta di media misura prodotta dalla Repubblica romana durante il III secolo a.C. Il dritto presentava una testa giovanile gianiforme ed il rovescio Giove ed accanto una Vittoria che guida la quadriga che dà il nome alla moneta, con l'inscrizione "Roma" in basso. La moneta pesava circa 6,8 grammi (6 scrupoli), pari cioè ad una didracma. La moneta fu emessa dal 241 - 235 a.C. fino a poco prima l'introduzione del denario (211 a.C.). Monete d'oro di stile simile furono emesse in questo periodo (stateri e mezzi stateri) che presentavano al dritto lo stesso tipo del quadrigato ed al rovescio il tipo con due soldati che eseguono un giuramento sopra un terzo soldato che tiene un maiale, con inscrizione "ROMA" in basso. Si ritiene che la scelta di Giano per queste monete coincida con la chiusura delle porte del tempio di Giano, il che indicava l'assenza dello stato di guerra, un'occasione rara. Il vittoriato fu una moneta successiva dello stesso metallo e stile che valeva la metà del quadrigato (3 scrupoli). (it)
- Квадригат, или квадригатус (лат. Quadrīgātŭs) — римская серебряная монета с III века до н. э. На её аверсе изображена квадрига и внизу отчеканена надпись «Roma». Монета чеканилась с 241 по 235 год до н. э. Её вес — 6,8 грамма (6 скрупулов). Золотые монеты с аналогичными типами аверса также чеканились примерно в то время, когда было прекращено производство квадригатов (золотых статеров и полустатеров)[уточнить], которые имели тот же тип аверса, что и квадригаты, и реверс, изображающий двух солдат, приносящих присягу перед третьим солдатом, держащим свинью, с надписью «ROMA» внизу. Предполагается, что выбор Януса для этих монет совпал с закрытием дверей Храма Януса, что указывает на отсутствие войны, что было редким случаем. Майкл Кроуфорд, однако, предположил, что голова в форме, скорее всего, представляла Диоскуров, поскольку Янус обычно является зрелой и бородатой фигурой. Историки Римской эпохи, такие как Ливий и Плутарх часто ссылаются на ранние монеты, называя их «денариями», но современные нумизматические источники рассматривают их как анонимные римские серебряные монеты, производимые до стандартизации денария незадолго до 211 года до н. э. Название quadrigatus происходит от квадриги с четырьмя лошадьми на реверсе, впервые появившейся на монетах, произведенных для греческих монетных дворов, которые были прототипом для наиболее распространенных рисунков, используемых на римских серебряных монетах в течение следующих 150 лет. Викториат был поздней серебряной монетой, которая была оценена в половину квадригата (3 скрупула). Своё название он получил потому, что на реверсе изображена Виктория, возложившая венок на трофей. (ru)
- Квадригатус, квадригат (лат. quadrīgātŭs) — римська срібна монета ІІІ століття до н. е. На її аверсі зображено квадригу і внизу викарбувано напис «Roma». Назва походить від квадриги — колісниці, запряженої чотирма кіньми. Монета карбувалась з 241 по 235 рік до н. е. Її вага — 6,8 грама (6 скрупулів). Золоті монети з аналогічними типами аверсу також карбувалися приблизно в той час, коли було припинено виробництво квадригатів (золотих статерів і напівстатерів), які мали той же тип аверса, що і квадригати, і реверс, що зображує двох солдатів, які приносять присягу перед третім. солдатом, що тримає свиню, з написом "ROMA" внизу. Передбачається, що вибір Януса для цих монет збігся із закриттям дверей Храму Януса, що вказує на відсутність війни, що було поодиноким випадком. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Ο κουαδριγάτος, λατιν. quadrigatus, ήταν ένα μεσαίου μεγέθους αργυρό νόμισμα, που παρήχθη από τη Ρωμαϊκή Δημοκρατία κατά τον 3ο αι. π.Χ. Στον εμπροσθότυπο παριστάνεται μία Ιανόμορφη προτομή νέου και στον οπισθότυπο παριστάνεται ηνίοχος να οδηγεί τέθριππο (quadriga), από όπου πήρε το νόμισμα το όνομά του· κάτω υπάρχει η επιγραφή ROMA. Ο βικτοριάτος ήταν ένα μετέπειτα αργυρό νόμισμα, που άξιζε όσο το ήμισυ του κουαδριγάτου (3 scuples). Το όνομά του προέρχεται από την παράσταση μίας προσωποποιημένης Νίκης (Victoria) στην οπίσθια όψη, που θέτει ένα στέφανο επάνω σε ένα τρόπαιο. (el)
- Quadrigatus ist die Bezeichnung für eine römische Silbermünze aus dem 3. Jahrhundert vor Christus im Wert von 2 Drachmen mit der Darstellung eines vierspännigen Pferdegespanns. Entsprechend werden drei- und zweispännige als Trigatus bzw. genannt. Auf der Rückseite ist die Darstellung einer nach rechts fahrenden Quadriga mit dem Blitze schleudernden Gottvater Jupiter und der Göttin Viktoria. Die Vorderseite zeigt den berühmten Januskopf. Nach anderer Einschätzung könnten es auch die Dioskuren Castor und Pollux sein. Die 6,8 g wiegende Münze wurde etwa von 241 bis 235 vor Christus geprägt. (de)
- The quadrigatus was a medium-sized silver coin produced by the Roman Republic during the 3rd century BC. The obverse featured a young janiform bust and the reverse featured Victory driving a quadriga (four-horse chariot), giving the coin its Roman name, with the inscription "ROMA" below. The victoriatus was a later silver coin that was valued at half a quadrigatus (3 scruples). Its name was given to it because the reverse showed Victory personified, placing a wreath upon a trophy. (en)
- Il quadrigato era una moneta di media misura prodotta dalla Repubblica romana durante il III secolo a.C. Il dritto presentava una testa giovanile gianiforme ed il rovescio Giove ed accanto una Vittoria che guida la quadriga che dà il nome alla moneta, con l'inscrizione "Roma" in basso. La moneta pesava circa 6,8 grammi (6 scrupoli), pari cioè ad una didracma. La moneta fu emessa dal 241 - 235 a.C. fino a poco prima l'introduzione del denario (211 a.C.). Il vittoriato fu una moneta successiva dello stesso metallo e stile che valeva la metà del quadrigato (3 scrupoli). (it)
- Kwadrygat (łac. quadrīgātŭs) – pierwsza rzymska moneta srebrna z czasów republiki emitowana w III wieku p.n.e. Kwadrygat był monetą średniej wielkości (ok. 23 mm) o wadze 6,82 g (6 skrupułów). Nazwa pochodzi od przedstawionej na rewersie kwadrygi powożonej przez Jupitera lub (później) przez Wiktorię, z towarzyszącym temu wyobrażeniu napisem ROMA. Na stronie licowej (awersie) nosił charakterystyczny wizerunek boga Janusa (Janus bifrons – „dwuobliczny”) ; obecnie uważa się, iż jest to wyobrażenie młodych Dioskurów (Kastora i Polluksa).Wagą odpowiadał didrachmie używanej w miastach południowej Italii. Dlatego przypuszcza się, że wprowadzono go specjalnie dla handlu południowoitalskiego. Jego połowę stanowił wprowadzony nieco później równy drachmie. (pl)
- Квадригат, или квадригатус (лат. Quadrīgātŭs) — римская серебряная монета с III века до н. э. На её аверсе изображена квадрига и внизу отчеканена надпись «Roma». Монета чеканилась с 241 по 235 год до н. э. Её вес — 6,8 грамма (6 скрупулов). Золотые монеты с аналогичными типами аверса также чеканились примерно в то время, когда было прекращено производство квадригатов (золотых статеров и полустатеров)[уточнить], которые имели тот же тип аверса, что и квадригаты, и реверс, изображающий двух солдат, приносящих присягу перед третьим солдатом, держащим свинью, с надписью «ROMA» внизу. Предполагается, что выбор Януса для этих монет совпал с закрытием дверей Храма Януса, что указывает на отсутствие войны, что было редким случаем. Майкл Кроуфорд, однако, предположил, что голова в форме, скорее все (ru)
- Квадригатус, квадригат (лат. quadrīgātŭs) — римська срібна монета ІІІ століття до н. е. На її аверсі зображено квадригу і внизу викарбувано напис «Roma». Назва походить від квадриги — колісниці, запряженої чотирма кіньми. (uk)
|
