| dbo:abstract
|
- Probableca logiko estas maniero rezonadi kiu celas kombini la kapablon plibonigi la necertecon kiun havas la teorio de probableco kun la kapablo ekspluati la strukturon de la formala argumentado kiun havas la dedukta logiko. La rezulto estas formalismo pli riĉa kaj pli esprimpova kun ampleksa gamo de eblaj areoj de aplikado. La probableca logiko estas natura etendo de la vertabeloj de la tradicia logiko, sed diference, la rezultoj kiujn ĝi difinas estas derivataj de esprimoj de probableco. Unu de la problemoj kun la probablecaj logikoj estas ke ili tendencas multobligi la komputan kompleksecon de siaj probablecaj kaj logikaj komponantoj. Alia problemo estas la eblo de rezultoj kontraŭintuiciaj, kiel tiuj kiuj aperas en la subjektiva logiko bazita sur pruvaro kiu faras uzon de la teorio Dempster-Shafer. La neceso barakti kontraŭ ampleksa vario de kuntekstoj kaj problemoj rezultis en multaj diversaj proponoj. (eo)
- La lógica probabilística (o lógica probabilista) es una forma de razonamiento que tiene como objetivo combinar la capacidad de manejar la incertidumbre que tiene la teoría de probabilidad con la capacidad de explotar la estructura de la argumentación formal que tiene la lógica deductiva. El resultado es un formalismo más rico y más expresivo como el por no con una amplia gama de posibles áreas de aplicación. La lógica probabilística es una extensión natural de las tablas de verdad de la lógica tradicional, pero a diferencia de esta, los resultados que define se derivan de expresiones de probabilidad. Uno de los problemas con las lógicas probabilistas es que tienden a multiplicar la complejidad computacional de sus componentes probabilísticos y lógicos. Otro problema es la posibilidad de resultados contraintuitivos, como los que aparece en la lógica subjetiva basada en evidencia que hace uso de la teoría Dempster-Shafer. La necesidad de lidiar con una amplia variedad de contextos y problemas ha llevado a muchas propuestas diferentes. (es)
- En théorie des probabilités et en logique mathématique, une logique probabiliste est un système formel qui permet de faire du raisonnement déductif avec des probabilités. Le terme est utilisé pour la première fois dans un article de Nils John Nilsson de 1986 où l'auteur présente une variable de la logique propositionnelle où les valeurs de vérités sont remplacées par des probabilités. (fr)
- Probabilistic logic (also probability logic and probabilistic reasoning) involves the use of probability and logic to deal with uncertain situations. Probabilistic logic extends traditional logic truth tables with probabilistic expressions. A difficulty of probabilistic logics is their tendency to multiply the computational complexities of their probabilistic and logical components. Other difficulties include the possibility of counter-intuitive results, such as in case of belief fusion in Dempster–Shafer theory. Source trust and epistemic uncertainty about the probabilities they provide, such as defined in subjective logic, are additional elements to consider. The need to deal with a broad variety of contexts and issues has led to many different proposals. (en)
- 確率論理（かくりつろんり、Probabilistic logic）は、確率論と演繹論理を組み合わせて不確実性を取り扱う学問。確率論理では、これまでの真理値表は確率表現により拡張される。 (ja)
- Вероятностная логика — логика, в которой высказываниям приписываются не исключительно значения истины и лжи как в двузначной логике, а непрерывная шкала значений истинности от 0 до 1, так, что ноль соответствует невозможному событию, единица — практически достоверному. Значения истинности в вероятностной логике называются вероятностями истинности высказываний, степенями правдоподобия или подтверждения. Проблематика вероятностной логики начала развиваться в древности, например, Аристотелем и в новое время — Г. В. Лейбницем, Дж. Булем, У. С. Джевонсом, Дж. Венном, в дальнейшем Х. Райхенбахом, Р. Карнапом, Ч. С. Пирсом, Дж. М. Кейнсом и другими, в России — П. С. Порецким, С. Н. Бернштейном и другими. Древнегреческий философ, глава третьей платоновской академии Карнеад в своих лекциях ученикам о трёх ступенях вероятности:1) просто вероятное, 2) вероятное и непротиворечивое, 3) вероятное, непротиворечивое и проверенное. Лейбниц одним из серьёзных недостатков старой логики считал отсутствие в ней исследования степени вероятности. Сам он определял вероятность, как меру нашего знания о тех или иных объектах. Всё, что находится между истиной и ложью называется в вероятностной логике гипотезой. Относительно каждого неисследованного объекта можно выдвинуть несколько гипотез. Из практики видно, что гипотезы могут отличаться одна от другой степенью вероятности, то есть степенью приближения к достоверности.Поэтому первый вопрос, который здесь возникает, это — вопрос о том, каково же различие между достоверным, то есть твёрдо установленным знанием и вероятным знанием. Достоверное знание не имеет степеней: оно либо истинно, либо ложно. Так, знание о том, что «первым космонавтом стал советский гражданин» и что «американская станция опустилась на Луну через несколько дней после советской станции», в одинаковой степени достоверны. Вероятное же знание, как это заметил Карнеад, различается степенью приближения к достоверности: от полной невероятности до полной достоверности. Второй вопрос: какие формы мышления дают достоверное знание и какие — вероятное? Из традиционной логики известно, что дедуктивные выводы вполне достоверны, если, конечно, истинны все входящие в них посылки и если в процессе умозаключения не нарушены законы логики. Близкими к достоверности могут быть выводы и ряда выводов неполной индукции, в частности, вывод научной индукции. Но если обобщение всё же не идёт далее неполной индукции, достоверность его может быть опровергнута первым же примером, который противоречит данному обобщению. Окончательная достоверность всегда достигается единством индукции и дедукции.Вероятностная логика, исследуя процесс вывода общих положений из единичных данных наблюдения и эксперимента, использует правила индуктивной логики, в частности, методы исследования причинных связей, поэтому в литературе по логике её называют современной формой индуктивной логики. Как же устанавливается точное числовое определение вероятности одних высказываний относительно других? Однозначного ответа на этот вопрос нет. В вероятностной логике по этому вопросу идут ещё дискуссии. Но ясно одно, что степень вероятности гипотезы зависит от состояния накопленных знаний. В литературе по проблемам вероятностной логике вероятность поэтому рассматривается как функция от двух аргументов — самой гипотезы и имеющегося знания, причём отношение гипотезы к действительности не непосредственно, а через другие высказывания, выражающие наши знания. При этом вероятность может выступать в двух видах:
* вероятность может быть мерой субъективной уверенности. Например, в наступлении того или иного события («вероятно завтра будет пасмурно»), основанной на знании субъектом некоторых примет (по цвету облаков при заходе солнца, по влажности воздуха и т. п.). В таких случаях дать какую-то количественную оценку степени вероятности очень трудно.
* математическая вероятность, которая является «объективной характеристикой степени возможности появления определённого события в каких-то заранее заданных условиях, которые могут повторяться неограниченное число раз». Здесь вступают в силу статистические закономерности, когда состояние той или системы определяется не однозначно, а лишь с определённой вероятностью. Иногда вероятность подсчитывается по следующему правилу: «при общем числе равноправных исходов опыта, равном n, вероятность некоторого события A, определяемого исходом опыта, равна отношению m/n, где m — число исходов, благоприятствующих этому событию». Так например, вероятность того, что при бросании шестигранного кубика с цифрами 1-6 выпадет сторона с цифрой 1, равна 1/6. Исследованием математической вероятности занимается теория вероятностей. Предметом вероятностной логики является оценка истинности гипотез, изучение закономерностей вывода общих положений из единичных данных наблюдения и эксперимента. Во всех системах вероятностной логики вычисление вероятностей сложных гипотез осуществляется с помощью математического исчисления вероятностей. В настоящее время вероятностная логика находит наибольшее применение в качестве современной формы индуктивной логики. Новым стимулом к возникновению систем вероятностной логики послужил прогресс в развитии приложений к искусственному интеллекту. (ru)
- O objetivo da lógica probabilística (também visto como probabilidade lógica e raciocínio lógico) é combinar a capacidade da teoria da probabilidade para lidar com incerteza com a capacidade da Método dedutivo para explorar a estrutura.O resultado é um formalismo mais rico e mais expressivo com uma ampla gama de possíveis áreas de aplicação. Lógica probabilística tenta encontrar uma extensão natural de tabelas verdade da lógica tradicional: os resultados que definem são derivados através expressões probabilísticas. A dificuldade com a lógica probabilística é que tendem a multiplicar a complexidade computacional de seus componentes lógicos e probabilísticos. Outras dificuldades incluem a possibilidade de resultados contra-intuitivos, tais como os da Teoria de Dempster-Shafer. A necessidade de lidar com uma ampla variedade de contextos e questões tem levado a várias propostas diferentes. (pt)
- 概率逻辑（或或然性逻辑）的目标是组合概率论的处理不确定性的能力和演绎逻辑开发结构的能力。结果是更加丰富和更有表达力的形式化，并有广阔的可能应用领域。概率逻辑的困难是增加了它们的概率论和逻辑构件的计算复杂性。 (zh)
- Метою імовірнісної логіки є поєднання здатності теорії ймовірностей обробляти невизначеність зі здатністю дедуктивної логіки розробляти структури. Результатом є більш багатий та виразний формалізм з широкою сферою можливого використання. Імовірнісна логіка намагається знайти природне розширення традиційної логічної таблиці істинності: визначені в них результати тепер отримуються за допомогою вірогіднісних виражень. Труднощі імовірнісних логік виражаються у тенденції поєднання обчислювальних складнощів їх імовірнісних та логічних складових. Інші труднощі включають можливість отримання нелогічних результатів, таких, які зустрічаються у . Необхідність мати справу з широким розмаїттям можливих ситуацій і проблем призвело до появи різноманітних напрямків імовірнісної логіки. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- En théorie des probabilités et en logique mathématique, une logique probabiliste est un système formel qui permet de faire du raisonnement déductif avec des probabilités. Le terme est utilisé pour la première fois dans un article de Nils John Nilsson de 1986 où l'auteur présente une variable de la logique propositionnelle où les valeurs de vérités sont remplacées par des probabilités. (fr)
- Probabilistic logic (also probability logic and probabilistic reasoning) involves the use of probability and logic to deal with uncertain situations. Probabilistic logic extends traditional logic truth tables with probabilistic expressions. A difficulty of probabilistic logics is their tendency to multiply the computational complexities of their probabilistic and logical components. Other difficulties include the possibility of counter-intuitive results, such as in case of belief fusion in Dempster–Shafer theory. Source trust and epistemic uncertainty about the probabilities they provide, such as defined in subjective logic, are additional elements to consider. The need to deal with a broad variety of contexts and issues has led to many different proposals. (en)
- 確率論理（かくりつろんり、Probabilistic logic）は、確率論と演繹論理を組み合わせて不確実性を取り扱う学問。確率論理では、これまでの真理値表は確率表現により拡張される。 (ja)
- 概率逻辑（或或然性逻辑）的目标是组合概率论的处理不确定性的能力和演绎逻辑开发结构的能力。结果是更加丰富和更有表达力的形式化，并有广阔的可能应用领域。概率逻辑的困难是增加了它们的概率论和逻辑构件的计算复杂性。 (zh)
- Метою імовірнісної логіки є поєднання здатності теорії ймовірностей обробляти невизначеність зі здатністю дедуктивної логіки розробляти структури. Результатом є більш багатий та виразний формалізм з широкою сферою можливого використання. Імовірнісна логіка намагається знайти природне розширення традиційної логічної таблиці істинності: визначені в них результати тепер отримуються за допомогою вірогіднісних виражень. Труднощі імовірнісних логік виражаються у тенденції поєднання обчислювальних складнощів їх імовірнісних та логічних складових. Інші труднощі включають можливість отримання нелогічних результатів, таких, які зустрічаються у . Необхідність мати справу з широким розмаїттям можливих ситуацій і проблем призвело до появи різноманітних напрямків імовірнісної логіки. (uk)
- Probableca logiko estas maniero rezonadi kiu celas kombini la kapablon plibonigi la necertecon kiun havas la teorio de probableco kun la kapablo ekspluati la strukturon de la formala argumentado kiun havas la dedukta logiko. La rezulto estas formalismo pli riĉa kaj pli esprimpova kun ampleksa gamo de eblaj areoj de aplikado. La probableca logiko estas natura etendo de la vertabeloj de la tradicia logiko, sed diference, la rezultoj kiujn ĝi difinas estas derivataj de esprimoj de probableco. Unu de la problemoj kun la probablecaj logikoj estas ke ili tendencas multobligi la komputan kompleksecon de siaj probablecaj kaj logikaj komponantoj. Alia problemo estas la eblo de rezultoj kontraŭintuiciaj, kiel tiuj kiuj aperas en la subjektiva logiko bazita sur pruvaro kiu faras uzon de la teorio Dem (eo)
- La lógica probabilística (o lógica probabilista) es una forma de razonamiento que tiene como objetivo combinar la capacidad de manejar la incertidumbre que tiene la teoría de probabilidad con la capacidad de explotar la estructura de la argumentación formal que tiene la lógica deductiva. El resultado es un formalismo más rico y más expresivo como el por no con una amplia gama de posibles áreas de aplicación. La lógica probabilística es una extensión natural de las tablas de verdad de la lógica tradicional, pero a diferencia de esta, los resultados que define se derivan de expresiones de probabilidad. Uno de los problemas con las lógicas probabilistas es que tienden a multiplicar la complejidad computacional de sus componentes probabilísticos y lógicos. Otro problema es la posibilidad de re (es)
- O objetivo da lógica probabilística (também visto como probabilidade lógica e raciocínio lógico) é combinar a capacidade da teoria da probabilidade para lidar com incerteza com a capacidade da Método dedutivo para explorar a estrutura.O resultado é um formalismo mais rico e mais expressivo com uma ampla gama de possíveis áreas de aplicação. (pt)
- Вероятностная логика — логика, в которой высказываниям приписываются не исключительно значения истины и лжи как в двузначной логике, а непрерывная шкала значений истинности от 0 до 1, так, что ноль соответствует невозможному событию, единица — практически достоверному. Значения истинности в вероятностной логике называются вероятностями истинности высказываний, степенями правдоподобия или подтверждения. При этом вероятность может выступать в двух видах: (ru)
|
