| dbo:abstract
|
- Als Pulveraffen oder Pulveräffchen wurden Kinder bezeichnet, die im Zeitalter der Segelschifffahrt vornehmlich auf Kriegs- und Kaperschiffen als Läufer in den Geschützdecks eingesetzt wurden. Sie hatten die Aufgabe, während des Gefechts Schwarzpulver aus der Pulverkammer des Schiffes zu holen und zu den Geschützbedienungen zu bringen. Für diese Aufgabe wurden oft Jungen im Alter von 10 bis 14 Jahren eingesetzt („Pulverjungen“), die für die regulären Arbeiten eines Schiffsjungen noch zu klein oder zu schwach waren. Ihre geringe Körpergröße war in den engen und niedrigen Geschützdecks dabei von Vorteil. Pulveraffen standen in der Rangordnung innerhalb der Schiffsbesatzung an unterster Stelle und waren den Launen z. T. gewalttätiger Matrosen, Bootsleute und Offiziere häufig schutzlos ausgeliefert. Die betreffenden Jungen – oft Waisen oder Ausreißer – wurden von den Anwerbern teilweise mit Tricks, leeren Versprechungen und manchmal auch gewaltsam auf die Schiffe gebracht, ähnlich wie auch bei der verbreiteten Praxis des Pressens oder Schanghaiens von Seeleuten verfahren wurde. Teilweise wurden sie auch von ihren Eltern aus wirtschaftlicher Not an die Schiffskapitäne gegeben oder sogar verkauft. Allerdings dienten auch ältere Männer (und manchmal auch Frauen) im Gefecht als Pulveraffen. Auf einem Dreidecker waren bis zu 90 Personen notwendig, um Pulver und Geschosse zu den Kanonen zu bringen, aber selbst Nelsons Dreidecker HMS Victory hatte bei 850 Mann Besatzung nur 31 Jungen an Bord. An den Aufgängen zwischen den Decks waren kräftigere Männer postiert, während die Jungen von den Aufgängen zu den Geschützen liefen. Da zumeist nur die Kanonen auf einer Schiffsseite im Gefecht standen, konnten die Jungen relativ leicht auf der anderen Seite hin und her laufen, um die in sicherem Abstand hinter den Geschützen stehenden Pulverboxen zu füllen, damit dort immer zwei feuerfertige Kartuschbeutel bereitlagen. Die Jungen hatten außerdem die wichtige Aufgabe, verschüttetes Pulver sofort mit Wasser unschädlich zu machen und somit Explosionen zu verhindern. Pulverjunge war eine Einstiegsposition auf Kriegsschiffen und damit bei der Marine, allerdings war es selten, dass jemand eine Position jenseits der Mannschaftsdienstgrade erreichen konnte. (de)
- El Chico de la pólvora o también Paje de la pólvora (del inglés: Powder boy) era un miembro de la marinería a bordo de los barcos de guerra durante la época conocida como la Era de la navegación a vela. Su cometido principal consistía en abastecer de pólvora a los artilleros de los cañones de gran calibre durante los combates. (es)
- A powder boy or powder monkey manned naval artillery guns as a member of a warship's crew, primarily during the Age of Sail. His chief role was to ferry gunpowder from the powder magazine in the ship's hold to the artillery pieces, either in bulk or as cartridges, to minimize the risk of fires and explosions. The function was usually fulfilled by boy seamen of 12 to 14 years of age. Powder monkeys were usually boys or young teens, selected for the job for their speed and height: they were short and could move more easily in the limited space between decks and would also be hidden behind the ship's gunwale, keeping them from being shot by enemy ships' sharpshooters. These powder monkeys held no official naval rank on the ships that they sailed on. Some women and older men also worked as powder monkeys. Many of the powder monkeys in the British Navy that ended up on ships were part of the poor working class. The Marine Society that promoted youths to join the British Royal Navy recruited them by providing clothes, bedding, and a rudimentary education. In the mid-1790s, it is estimated that the Marine Society was sending five or six hundred boys a year to the fleet, although not all of these boys became powder monkeys. Of the boys who were recruited by the Marine Society, most had no other option than to join the navy, as their parents could not afford to raise them. However, a significant number had familial ties to the sea. This group had cousins, fathers, and even grandfathers who were sailors, thus making them want to continue family traditions and exploit their sense of adventure. The United States did not have an established navy until after its independence in 1776, and even then it was loosely organized. The United States Navy started using powder monkeys in the late 1700s after modeling its structure upon the Royal Navy. The nations fought against each other in the War of 1812, during which time both sides utilized the special physical gifts that powder monkeys offered on board their warships. After the War of 1812, boys under the age of twelve were forbidden by the U.S. Navy from serving on ships. However, boys above that age were still used as powder monkeys until the Spanish–American War at the end of the nineteenth century. The Royal Navy first began using the term "powder monkey" in the 17th century. The term was later used, and continues to be used in some countries, to signify a skilled technician or engineer who engages in blasting work, such as in the mining or demolition industries. In such industries, a "powder monkey" is also sometimes referred to as a "blaster". (en)
- Пороховий хлопець чи «порохова мавпа» — член обслуги корабельної гармати і член екіпажу корабля, насамперед у епоху вітрил. Його головним завданням було підносити порох з артилерійського льоху до гармат, в мішках чи картузах з зарядами, що дозволяло мінімізувати ризик його загоряння та вибуху. Цю функцію зазвичай виконували юнги у віці від 12 до 14 років, оскільки вони могли швидко бігати, а через низький зріст їм було легше пересуватися в обмеженому просторі між палубами корабля. Також через низький зріст їх надійніше захищали корабельні планшири від вогню снайперів з ворожих кораблів Порохові хлопці зазвичай не мали офіційного морського звання на кораблі, на якому служили. Іноді відповідну роботу виконували жінки чи дорослі чоловіки.. Багато з порохових хлопців флоту Британії походили з бідних робітничих родин. Морське товариство (англ. Marine Society) заохочувало хлопців приєднуватись до Королівського флоту, приваблюючи їх наданням одежі, нічлігу та рудиментарної освіти. На середину 1790-тих оцінювали, що Морське товариство надсилало на флот від п'яти до семи сотень підлітків, хоч не всі з них ставали пороховими хлопцями. Більшість з рекрутованих Морськім товариством хлопців не мали іншого виходу крім служби на флоті, оскільки їх батьки не мали можливості їх прогодувати. Водночас значна частка їх мала сімейні зв'язки з флотом, де служили їх родичі, що спонукало хлопців продовжити сімейну традицію та реалізувати потяг до пригод. Флот США почав використовувати порохових хлопців наприкінці 1700-тих, запозичивши структуру Королівського флоту. Держави воювали одна проти одної у Війні 1812 року. Тоді обидві сторони використовували особливі фізичні переваги порохових хлопців на своїх військових кораблях. Після Війни 1812 заборонили служити на кораблях хлопцям, молодшим 12 років. Водночас підлітки старші цього віку служили пороховими хлопцями аж до Іспано-американської війни у самому кінці 19 століття. На Королівському флоті для позначення порохових хлопців використовували термін «порохові мавпи» (powder monkey) починаючи з 17-го століття. Пізніше цей термін використовувався і продовжує використовуватись у деяких країнах для позначення підготовлених техніків чи інженерів, які займаються вибуховими роботами, зокрема у гірництві чи при знесені промислових будівель. Іноді сучасних «порохових мавп» називають також «підривниками». (uk)
|
| rdfs:comment
|
- El Chico de la pólvora o también Paje de la pólvora (del inglés: Powder boy) era un miembro de la marinería a bordo de los barcos de guerra durante la época conocida como la Era de la navegación a vela. Su cometido principal consistía en abastecer de pólvora a los artilleros de los cañones de gran calibre durante los combates. (es)
- Als Pulveraffen oder Pulveräffchen wurden Kinder bezeichnet, die im Zeitalter der Segelschifffahrt vornehmlich auf Kriegs- und Kaperschiffen als Läufer in den Geschützdecks eingesetzt wurden. Sie hatten die Aufgabe, während des Gefechts Schwarzpulver aus der Pulverkammer des Schiffes zu holen und zu den Geschützbedienungen zu bringen. Für diese Aufgabe wurden oft Jungen im Alter von 10 bis 14 Jahren eingesetzt („Pulverjungen“), die für die regulären Arbeiten eines Schiffsjungen noch zu klein oder zu schwach waren. Ihre geringe Körpergröße war in den engen und niedrigen Geschützdecks dabei von Vorteil. (de)
- A powder boy or powder monkey manned naval artillery guns as a member of a warship's crew, primarily during the Age of Sail. His chief role was to ferry gunpowder from the powder magazine in the ship's hold to the artillery pieces, either in bulk or as cartridges, to minimize the risk of fires and explosions. The function was usually fulfilled by boy seamen of 12 to 14 years of age. Powder monkeys were usually boys or young teens, selected for the job for their speed and height: they were short and could move more easily in the limited space between decks and would also be hidden behind the ship's gunwale, keeping them from being shot by enemy ships' sharpshooters. These powder monkeys held no official naval rank on the ships that they sailed on. Some women and older men also worked as pow (en)
- Пороховий хлопець чи «порохова мавпа» — член обслуги корабельної гармати і член екіпажу корабля, насамперед у епоху вітрил. Його головним завданням було підносити порох з артилерійського льоху до гармат, в мішках чи картузах з зарядами, що дозволяло мінімізувати ризик його загоряння та вибуху. Цю функцію зазвичай виконували юнги у віці від 12 до 14 років, оскільки вони могли швидко бігати, а через низький зріст їм було легше пересуватися в обмеженому просторі між палубами корабля. Також через низький зріст їх надійніше захищали корабельні планшири від вогню снайперів з ворожих кораблів Порохові хлопці зазвичай не мали офіційного морського звання на кораблі, на якому служили. Іноді відповідну роботу виконували жінки чи дорослі чоловіки.. (uk)
|
