| dbo:abstract
|
- ما بعد الحقيقة مفهوم يشير إلى الحالة أو الظروف التي تكون فيها الحقائق الموضوعية أقل تأثيرا في تشكيل الرأي العام من المشاعر الشخصية ونداءات العاطفة والمعتقدات الخاصة. هذه الحالة قابلة للقياس ويمكن ملاحظتها تجريبيا (في فترة تاريخية مُحددة) وتدقق في حالة القلق العامة بخصوص الحقيقة وشرعية روايتها علنا. عام 2016، أطلق قاموس أكسفورد على مصطلح ما بعد الحقيقة لقب «كلمة العام»، وتم تعريفه في القاموس بأنه: «يتعلق أو يشير إلى الظروف التي تكون فيها الحقائق الموضوعية أقل تأثيرا في تشكيل الرأي العام من نداء العاطفة والمعتقدات الشخصية». رصد الموقع الرسمي لقاموس أكسفورد زيادة في استخدام مصطلح ما بعد الحقيقة، خلال فترة الانتخابات الرئاسية الأمريكية لعام 2016 واستفتاء خروج بريطانيا من الاتحاد الأوروبي. يشير قاموس أكسفورد أيضا إلى أن مصطلح ما بعد الحقيقة غالبا ما يستخدم للإشارة إلى "سياسة ما بعد الحقيقة" . (ar)
- La postveritat és un concepte que descriu la situació en la qual, a l'hora de crear l'opinió pública, els fets objectius tenen menys influència que les crides a l'emoció i a les creences personals. És un eufemisme de novaparla per a mentida. Oxford Dictionaries va triar post-truth, traduïda al català com «postveritat», com a expressió de l'any 2016. Segons l'entrada en el mateix diccionari, post-truth va ser usat per primera vegada en aquest sentit el 1992 pel dramaturg Steve Tesich, que, en referència a l'escàndol Iran-Contra i la guerra del Golf, va escriure: «nosaltres, com a poble lliure, hem decidit lliurement que volem viure en un món de postveritat». És una variació moderna al vell refrany cinic «mundus vult decipi» o al poble li agrada ser enganyat. (ca)
- Postpravda (anglicky posttruth) označuje situaci, kdy při vytváření představy o realitě převažují emoce nad ověřenými fakty. Toto slovo se nejčastěji používá ve spojitosti s politickou situací v druhé polovině desátých let 21. století, především tzv. brexitem a vítězstvím Donalda Trumpa v amerických prezidentských volbách v roce 2016. Během kampaně v obou případech nakládali politici s fakty kreativně ve svůj prospěch. Někdy se též používá výraz "Post-truth politics". Výraz posttruth byl slovníkem Oxford Dictionary označen za slovo roku 2016. (cs)
- Posverdad o mentira emotiva es un neologismo que implica la distorsión deliberada de una realidad en la que priman las emociones y las creencias personales frente a los hechos objetivos, con el fin de crear y modelar la opinión pública e influir en las actitudes sociales, tal como lo define la Real Academia Española de la Lengua (RAE). En cultura política, se denomina política de la posverdad (o política posfactual) a aquella en la que el debate está enmarcado ya no en apelaciones, sino en las emociones, desconectándose de los detalles de la política pública y por la reiterada afirmación de puntos de discrepancias en los cuales las réplicas fácticas o hechos, son ignoradas. La posverdad se diferencia de la tradicional disputa y falsificación de la realidad o veracidad, dándole una importancia «secundaria». En resumen, sería la idea según la cual «el que algo aparente ser verdad es más importante que la propia verdad». Para algunos autores la posverdad es sencillamente mentira (falsedad) o estafa encubiertas en una expresión que ocultaría la tradicional propaganda política o el uso de las relaciones públicas como instrumento de manipulación mediática. Según el historiador italiano Steven Forti, «si hoy no cabe duda de que la posverdad es un rasgo de nuestra época... tampoco cabe duda alguna de que es la extrema derecha quien la utiliza más frecuentemente hasta convertirse en una de las características imprescindible para poderla definir y entender», hasta el punto que Forti propone llamar a la ultraderecha del siglo xxi «extrema derecha 2.0». Por ejemplo el ultraderechista ruso Aleksandr Duguin ha llegado a afirmar: «la verdad es una cuestión de creencia [...] los hechos no existen». (es)
- Post-truth is a term that refers to the 21st century widespread documentation of and concern about disputes over public truth claims. The term's academic development refers to the theories and research that explain the historically specific causes and the effects of the phenomenon. While the term was used academically and publicly before 2016 (post-truth politics), Oxford Dictionaries popularly defined it as "relating to and denoting circumstances in which objective facts are less influential in shaping public opinion than appeals to emotion and personal belief." The term was named Oxford Dictionaries Word of the Year in 2016, after the term's proliferation in the 2016 United States presidential election and the Brexit referendum in the United Kingdom. Oxford dictionaries further notes that post-truth was often used as an adjective to signal a distinctive kind of politics – post-truth politics. Some scholars argue that post-truth has similarities with past moral, epistemic, and political debates about relativism, postmodernity, and dishonesty in politics. Others insist that post-truth is specifically concerned with 21st century communication technologies and cultural practices. (en)
- Il termine post-verità, traduzione dell'inglese post-truth, indica quella condizione secondo cui, in una discussione relativa a un fatto o una notizia, la verità viene considerata una questione di secondaria importanza. Nella post-verità la notizia viene percepita e accettata come vera dal pubblico sulla base di emozioni e sensazioni, senza alcuna analisi concreta della effettiva veridicità dei fatti raccontati: in una discussione caratterizzata da "post-verità", i fatti oggettivi - chiaramente accertati - sono meno influenti nel formare l'opinione pubblica rispetto ad appelli ad emozioni e convinzioni personali. Il termine, già comparso in precedenza, ha conosciuto un forte incremento del suo utilizzo nelle discussioni relative alla politologia e alla comunicazione politica a seguito di alcuni importanti eventi avvenuti nel 2016 (tra cui il referendum sulla permanenza del Regno Unito nell'Unione europea e le elezioni presidenziali negli Stati Uniti d'America del 2016, al punto che l'Oxford English Dictionary ha deciso di eleggere post-truth come "parola dell'anno del 2016"). (it)
- Pós-verdade é um neologismo que descreve a situação na qual, na hora de criar e modelar a opinião pública, os fatos objetivos têm menos influência que os apelos às emoções e às crenças pessoais. Na cultura política, se denomina política da pós-verdade (ou política pós-factual) aquela na qual o debate se enquadra em apelos emocionais, desconectando-se dos detalhes da política pública, e pela reiterada afirmação de pontos de discussão nos quais as réplicas fáticas — os fatos — são ignoradas. A pós-verdade difere da tradicional disputa e falsificação da verdade, dando-lhe uma "importância secundária". Resume-se como a ideia em que “algo que aparente ser verdade é mais importante que a própria verdade”. Para alguns autores, a pós-verdade é simplesmente mentira, fraude ou falsidade encobertas com o termo politicamente correto de "pós-verdade", que ocultaria a tradicional propaganda política. Apesar de a Era da Pós-verdade estar intrinsecamente ligada ao campo da política, ela possui diferentes atores sociais que vão além de políticos, podendo também incluir institutos de pesquisas, agências de relações públicas, organizações da sociedade civil, jornalistas e o cidadão comum que se "lançam mão de diversos procedimentos de desinformação, como a produção de conteúdo completamente falso, a distorção de acontecimentos noticiados por veículos jornalísticos, a difusão de boatos em conversas presenciais ou através de serviços de comunicação". E as consequências da Era da Pós-Verdade se estendem em diversos campos, como a política (ao fazer a população apoiar guerras sem motivo), saúde (ao usar pesquisas falsificadas para gerar temor quanto às vacinas), educação (ao pressionar professores a darem ensinamentos baseados em ideologias político-religiosas ao invés de fatos cientificamente comprovados) e meio-ambiente (ao deslegitimar o impacto da ação humana no aquecimento global). A questão da pós-verdade relaciona-se com a dimensão hermenêutica na fala de Nietzsche, admitindo-se que "não há fatos, apenas versões". A busca pela suposta verdade passa a segundo plano, ganhando expressão o perspectivismo de Foucault e as teorias da dissonância cognitiva e percepção. Atualmente, em ciências humanas e sociais, a discussão ganha importância com a , que investiga e analisa o contexto social através da teoria dos jogos. Conceitos clássicos acerca do domínio dos fatos, da verdade, da informação e da esfera pública são, portanto, ressignificados. Em 2016, a Oxford Dictionaries, departamento da Universidade de Oxford responsável pela elaboração de dicionários, elegeu o vocábulo "pós-verdade" como a palavra do ano na língua inglesa. Segundo a mesma instituição, o termo “pós-verdade” com a definição atual foi usado pela primeira vez em 1992 pelo dramaturgo sérvio-americano Steve Tesich. O termo tem sido empregado com alguma constância desde meados da década de 2000, mas houve um pico de uso da palavra com o crescimento das mídias sociais. Só no ano de 2016, por exemplo, houve um crescimento 2.000% no uso do termo. (pt)
- Postprawda (ang. post-truth) – sytuacja, w której fakty są mniej istotne w kształtowaniu opinii publicznej niż odwołania do emocji i osobistych przekonań Postprawda to specyficzny stan życia społeczno-politycznego i intelektualnego w wysoko rozwiniętych krajach demokratycznych, który został wykreowany przez media oraz osoby pełniące ważne funkcje publiczne, głównie polityków; efekt rozprzestrzeniania się populizmu, który wypaczył pierwotny sens uprawiania polityki w krajach demokracji parlamentarnej, ponieważ wykorzenił z życia publicznego walkę na argumenty, idee i możliwe do zrealizowania pomysły, a w to miejsce wprowadził grę na emocjach i tanią sensację. W epoce postprawdy podstawowe wartości, tj. prawda w mediach i życiu publicznym, zagrożone są z powodu cynizmu i skrajnego załamania wszelkich cenionych niegdyś wartości, np.: prawdy, uczciwości i rzetelności dziennikarskiej. (pl)
- Постпра́вда или пости́стина (англ. post-truth) — обстоятельства, при которых объективные факты являются менее значимыми при формировании общественного мнения, чем обращения к эмоциям и субъективным убеждениям. Постправда представляет собой информационный поток, который намеренно конструируется в современном обществе с помощью средств массовой коммуникации для создания виртуальной, отличной от действительности, реальности с целью манипулирования общественным сознанием. Впервые это слово в 1992 году использовал американский драматург сербского происхождения Стив Тесич в эссе о войне в Персидском заливе. Затем в 2010 году термин использовал блогер Дэвид Робертс в своей колонке для интернет-издания Grist. Из-за активного использования в течение года слово post-truth объявлено Оксфордским словарём английского языка словом 2016 года. Западные политические эксперты приводят свидетельства того, что в настоящее время политика постправды становится преобладающей в США и в других государствах, где публичный дискурс формируется на комбинации 24-часового новостного цикла, ангажированных СМИ и всепроникающих социальных сетей. (ru)
- Постправда, також післяправда (англ. post-truth) — поняття, що описує громадське занепокоєння тим, хто є авторитетним джерелом для оцінювання правдивості публічної інформації. Поняття також стосується історичного контексту, в якому виникли відповідні форми комунікації та прийоми. Оксфордський словник назвав цей термін словом року в 2016, давши таке визначення: «позначає обставини, за яких об'єктивні факти є менш значимими для формування громадської думки, ніж апелювання до емоцій та особистих переконань». Автори словника пояснюють, що частота вживання терміну виросла в комунікаційному контексті періоду перед президентськими виборами у США 2016 року та референдуму щодо Brexit, а саме поняття часто використовують як означення певного виду політики — політики постправди. Деякі дослідники вважають, що постправда схожа на минулі моральні, епістемологічні та політичні дебати про релятивізм, постмодерність та брехню в політиці, тоді як інші наполягають на тому, що постправда стосується унікальних історичних, соціальних та політичних відносин і форм, властивих технологіям комунікації та культурним практикам 21-го століття. (uk)
- 后真相（英語：Post-truth）是一个哲学和政治概念，指“共同的客观真理标准的消失”和“事實及另類事實、知识、意见、信念和真理之间的迂回滑移”。后真相话语通常反对科学方法和调查。在2016年美國總統選舉和英国脱欧公投前后，这个词以後真相政治的形式获得了广泛的普及。它被《牛津词典》评为2016年，牛津词典对其定義為“有关客观事实在塑造公众舆论方面的影响力低于訴諸情感和个人信仰的内容，或表示这种情况时的用词”（Relating to or denoting circumstances in which objective facts are less influential in shaping public opinion than appeals to emotion and personal belief）。 虽然“后真相”一词相对较新，但这一概念可以追溯到过去关于相對主義、後現代性和政治中关于虚伪的道德、认识的辩论，比如其中的不真实、谎言、欺骗与故意造假。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Postpravda (anglicky posttruth) označuje situaci, kdy při vytváření představy o realitě převažují emoce nad ověřenými fakty. Toto slovo se nejčastěji používá ve spojitosti s politickou situací v druhé polovině desátých let 21. století, především tzv. brexitem a vítězstvím Donalda Trumpa v amerických prezidentských volbách v roce 2016. Během kampaně v obou případech nakládali politici s fakty kreativně ve svůj prospěch. Někdy se též používá výraz "Post-truth politics". Výraz posttruth byl slovníkem Oxford Dictionary označen za slovo roku 2016. (cs)
- 后真相（英語：Post-truth）是一个哲学和政治概念，指“共同的客观真理标准的消失”和“事實及另類事實、知识、意见、信念和真理之间的迂回滑移”。后真相话语通常反对科学方法和调查。在2016年美國總統選舉和英国脱欧公投前后，这个词以後真相政治的形式获得了广泛的普及。它被《牛津词典》评为2016年，牛津词典对其定義為“有关客观事实在塑造公众舆论方面的影响力低于訴諸情感和个人信仰的内容，或表示这种情况时的用词”（Relating to or denoting circumstances in which objective facts are less influential in shaping public opinion than appeals to emotion and personal belief）。 虽然“后真相”一词相对较新，但这一概念可以追溯到过去关于相對主義、後現代性和政治中关于虚伪的道德、认识的辩论，比如其中的不真实、谎言、欺骗与故意造假。 (zh)
- ما بعد الحقيقة مفهوم يشير إلى الحالة أو الظروف التي تكون فيها الحقائق الموضوعية أقل تأثيرا في تشكيل الرأي العام من المشاعر الشخصية ونداءات العاطفة والمعتقدات الخاصة. هذه الحالة قابلة للقياس ويمكن ملاحظتها تجريبيا (في فترة تاريخية مُحددة) وتدقق في حالة القلق العامة بخصوص الحقيقة وشرعية روايتها علنا. عام 2016، أطلق قاموس أكسفورد على مصطلح ما بعد الحقيقة لقب «كلمة العام»، وتم تعريفه في القاموس بأنه: «يتعلق أو يشير إلى الظروف التي تكون فيها الحقائق الموضوعية أقل تأثيرا في تشكيل الرأي العام من نداء العاطفة والمعتقدات الشخصية». (ar)
- La postveritat és un concepte que descriu la situació en la qual, a l'hora de crear l'opinió pública, els fets objectius tenen menys influència que les crides a l'emoció i a les creences personals. És un eufemisme de novaparla per a mentida. És una variació moderna al vell refrany cinic «mundus vult decipi» o al poble li agrada ser enganyat. (ca)
- Posverdad o mentira emotiva es un neologismo que implica la distorsión deliberada de una realidad en la que priman las emociones y las creencias personales frente a los hechos objetivos, con el fin de crear y modelar la opinión pública e influir en las actitudes sociales, tal como lo define la Real Academia Española de la Lengua (RAE). Para algunos autores la posverdad es sencillamente mentira (falsedad) o estafa encubiertas en una expresión que ocultaría la tradicional propaganda política o el uso de las relaciones públicas como instrumento de manipulación mediática. (es)
- Post-truth is a term that refers to the 21st century widespread documentation of and concern about disputes over public truth claims. The term's academic development refers to the theories and research that explain the historically specific causes and the effects of the phenomenon. Some scholars argue that post-truth has similarities with past moral, epistemic, and political debates about relativism, postmodernity, and dishonesty in politics. Others insist that post-truth is specifically concerned with 21st century communication technologies and cultural practices. (en)
- Il termine post-verità, traduzione dell'inglese post-truth, indica quella condizione secondo cui, in una discussione relativa a un fatto o una notizia, la verità viene considerata una questione di secondaria importanza. (it)
- Pós-verdade é um neologismo que descreve a situação na qual, na hora de criar e modelar a opinião pública, os fatos objetivos têm menos influência que os apelos às emoções e às crenças pessoais. Na cultura política, se denomina política da pós-verdade (ou política pós-factual) aquela na qual o debate se enquadra em apelos emocionais, desconectando-se dos detalhes da política pública, e pela reiterada afirmação de pontos de discussão nos quais as réplicas fáticas — os fatos — são ignoradas. A pós-verdade difere da tradicional disputa e falsificação da verdade, dando-lhe uma "importância secundária". Resume-se como a ideia em que “algo que aparente ser verdade é mais importante que a própria verdade”. Para alguns autores, a pós-verdade é simplesmente mentira, fraude ou falsidade encobertas c (pt)
- Postprawda (ang. post-truth) – sytuacja, w której fakty są mniej istotne w kształtowaniu opinii publicznej niż odwołania do emocji i osobistych przekonań Postprawda to specyficzny stan życia społeczno-politycznego i intelektualnego w wysoko rozwiniętych krajach demokratycznych, który został wykreowany przez media oraz osoby pełniące ważne funkcje publiczne, głównie polityków; efekt rozprzestrzeniania się populizmu, który wypaczył pierwotny sens uprawiania polityki w krajach demokracji parlamentarnej, ponieważ wykorzenił z życia publicznego walkę na argumenty, idee i możliwe do zrealizowania pomysły, a w to miejsce wprowadził grę na emocjach i tanią sensację. W epoce postprawdy podstawowe wartości, tj. prawda w mediach i życiu publicznym, zagrożone są z powodu cynizmu i skrajnego załamania (pl)
- Постпра́вда или пости́стина (англ. post-truth) — обстоятельства, при которых объективные факты являются менее значимыми при формировании общественного мнения, чем обращения к эмоциям и субъективным убеждениям. Постправда представляет собой информационный поток, который намеренно конструируется в современном обществе с помощью средств массовой коммуникации для создания виртуальной, отличной от действительности, реальности с целью манипулирования общественным сознанием. Из-за активного использования в течение года слово post-truth объявлено Оксфордским словарём английского языка словом 2016 года. (ru)
- Постправда, також післяправда (англ. post-truth) — поняття, що описує громадське занепокоєння тим, хто є авторитетним джерелом для оцінювання правдивості публічної інформації. Поняття також стосується історичного контексту, в якому виникли відповідні форми комунікації та прийоми. Оксфордський словник назвав цей термін словом року в 2016, давши таке визначення: «позначає обставини, за яких об'єктивні факти є менш значимими для формування громадської думки, ніж апелювання до емоцій та особистих переконань». Автори словника пояснюють, що частота вживання терміну виросла в комунікаційному контексті періоду перед президентськими виборами у США 2016 року та референдуму щодо Brexit, а саме поняття часто використовують як означення певного виду політики — політики постправди. (uk)
|
