| dbo:abstract
|
- La Sonata per a piano núm. 6 en fa major, op. 10, núm. 2, és la segona de les tres sonates op. 10 de Ludwig van Beethoven dedicades a Anna Margarete von Browne, la dona del comte Johann von Browne (1767-1827), un diplomàtic rus resident a Viena que era un dels mecenes de Beethoven. La comtessa també va rebre les dedicatòries de les Variacions, WoO 76 i WoO 71. Les primeres crítiques van elogiar les Sonates op. 10, assenyalant que van ser compostes en "un estil viril i seriós." Aquesta és una composició del primer període creatiu, anticipant obres en do menor més notables, com la Sonata Patètica i la Cinquena simfonia. Les tres obres de l'opus 10 estan en do menor, fa major i re major. La primera es va iniciar el 1795 i la tercera fou completada el juliol de 1798. Foren publicades a Viena el setembre de 1798 per Eder. La Sonata núm. 6 dura uns 14 minuts. (ca)
- Η Σονάτα για Πιάνο No. 6 σε Φα μείζονα, Op. 10, No. 2, (αγγλικά: Piano Sonata No. 6, γερμανικά: Klaviersonate Nr. 6) είναι μία σύνθεση του Λούντβιχ βαν Μπετόβεν, η οποία γράφτηκε μεταξύ των ετών 1796 και 1798. Έτσι, όπως και οι άλλες τρεις Opus 10, η σονάτα είναι αφιερωμένη στην Άννα Μάργκαρετ φον Μπράουν. Το έργο αποτελείται από τρία μέρη: Ι. Allegro 2/4 σε Φα Μείζονα, ΙΙ. Μenuetto. Allegretto 3/4 σε Φα ελάσσονα και Presto 2/3 σε Φα μείζονα ΙΙΙ. Σε διάρκεια περίπου η σονάτα διαρκεί 13 λεπτά. (el)
- Ludwig van Beethovens Sonate Nr. 6 F-Dur op. 10 Nr. 2 entstand in den Jahren 1796 bis 1798 und ist der Gräfin Anna Margarete von Browne gewidmet. Beethoven verzichtet in dieser Sonate auf einen langsamen Satz, auch sonst zeichnet sich das Werk durch lapidare Kürze aus. Friedrich Gulda benötigt in seiner Gesamteinspielung der Sonaten aus dem Jahr 1967 rund 12 Minuten für die drei Sätze, Rudolf Buchbinder bei seiner Sonaten-Gesamteinspielung von 2011 gar nur 11 Minuten. Nach dem Musikwissenschaftler Wilhelm von Lenz, der 1852 als erster Beethovens musikalische Laufbahn in drei stilistische Stilstufen aufteilte, gehört dieses Werk zur ersten Periode, die bis 1802 komponierte Kompositionen enthält. Franz Liszt verstand, dass die Produktion von Beethoven in zwei Phasen unterteilt werden konnte, weshalb diese Sonate zu einer ersten gehörte, in der er die Modelle und Prinzipien früherer Komponisten für seine eigenen Werke adaptierte. (de)
- La sonata para piano n.º 6 en fa mayor, Op. 10 n.º 2 de Ludwig van Beethoven fue compuesta entre 1796 y 1798. La obra está dedicada a la condesa Anna Margarete von Browne. Dura aproximadamente 18 minutos. (es)
- Ludwig van Beethoven's Piano Sonata No. 6 in F major, Op. 10, No. 2, was dedicated to the Countess Anne Margarete von Browne, and written from 1796 to 1798. The sonata spans approximately 13 minutes. (en)
- La Sonate pour piano no 6 en fa majeur, opus 10 no 2, de Ludwig van Beethoven, fut composée en 1797, publiée en 1798 et dédiée avec les no 5 et no 7 à la comtesse Anna Margarete von Browne. La section médiane du second mouvement évoque le troisième mouvement de la Première Symphonie. (fr)
- Piano Sonata No. 6 di (Sonata Agung) Beethoven, Op. 10, No. 2, adalah sebuah sonata yang ditulis pada 1796-1798 dan didedikasikan untuk Countess Anne Margarete von Browne. Penampilan gubahan ini biasanya sekitar 14 menit. Sonata ini terdiri dari tiga movement:
* I. Allegro in F major
* II. Allegretto in F minor
* III. Presto in F major (in)
- La Sonata per pianoforte n. 6, Op. 10 n. 2 in fa maggiore è una composizione di Ludwig van Beethoven. (it)
- 《피아노 소나타 6번 바장조, 작품 번호 10-2》는 루트비히 판 베토벤에 의해 쓰인 피아노 소나타로, 세 개의 소나타(5번, 6번, 7번)로 구성된 작품 번호 10 세트의 두 번째 작품이다. (ko)
- ピアノソナタ第6番 ヘ長調 作品10-2は、ルートヴィヒ・ヴァン・ベートーヴェンが作曲したピアノソナタ。 (ja)
- Pianosonate nr. 6 in F majeur, op. 10 nr. 2, is een pianosonate van Ludwig van Beethoven. Beethoven componeerde het tussen 1796 en 1798. Het stuk van circa 13 minuten is geschreven voor . (nl)
- Sonata fortepianowa nr 6 F-dur op. 10 nr 2 Ludwiga van Beethovena to środkowa z cyklu trzech sonat op. 10, zadedykowanego Annie Margarete von Brown-Camus. Skomponowana została w latach 1796-98. Czas wykonania utworu to ok. 14 minut. (pl)
- Essa sonata, também dedicada a condessa von Browne, também tem três movimentos. Sonata leve, mas cheia de nuances. No primeiro movimento, Beethoven inicia o primeiro tema de uma maneira interessante. A primeira parte do tema é meio misteriosa, meio relutante, onde as criam a expectativa inicial. Já na segunda parte do tema Beethoven "relaxa" mais e nos dá uma melodia ascendente e sincopada, acompanhada de acordes. A música fica "presa" no início, devido às pausas e às constantes repetições de idéias contrárias. Somente no compasso 18, Beethoven deixa a música mais fluente, com o acompanhamento de semicolcheias na mão esquerda. A Coda da exposição traz o humor, sempre presente na música de Beethoven. Aqui, a técnica das "mãos cruzadas" faz com que a melodia se alterne entre o bem agudo e o bem grave, sempre acompanhada pela "turbulência das semicolcheias da mão esquerda. E exposição termina com três oitavas secas. No desenvolvimento, a parte mais bonita desse movimento, Beethoven explora fragmentos dos temas, e cria uma melodia completamente nova. A sessão de oitavas quebradas intensifica a tensão natural de um desenvolvimento, onde a modulação é de praxe. Depois de alternar o motivo entre as duas mãos, Beethoven dissipa a tensão num diminuindo de quatro compassos até uma grande pausa com [fermata]. O que se segue depois é muito interessante… Todos esperam a volta do primeiro tema, e por consequência o início da recapitulação, o que realmente acontece, só que de uma maneira inesperada! A sonata é em fá maior, e nada mais natural que depois do desenvolvimento cheio de tensão, a recapitulação aconteça com o tema em fá maior. Neste caso Beethoven traz o primeiro tema em Ré' Maior (?!?) E vai em frente como se nada tivesse acontecido, como se a sonata fosse realmente em re' maior. Depois de concluir o primeiro tema inteirinho, Beethoven "pára a música" como se dissesse "hummmm tem alguma coisa errada por aqui" e finalmente reapresenta o tema em sol menor, modulando até fá maior de novo. Ou seja, o ouvinte não sabe se a parte em ré maior já é a recapitulação ou ainda faz parte do desenvolvimento! O restante do movimento segue normalmente, sem muitas surpresas. O segundo movimento possui um clima de mistério, com as duas mãos tocando as mesmas notas na abertura. O movimento inteiro é predominantemente piano, com pouquissimas partes fortes. Todavia, os acentos, tão característicos em Beethoven, aparecem em abundância, deslocando a métrica com ênfase nos terceiros tempos dos compassos. A dificuldade é manter o controle e solidez, sem se deixar influenciar muito pelas constantes mudanças e melodias que aparecem. O movimento termina bruscamente, com dois acordes secos. O terceiro movimento é um dos prestos mais charmosos de Beethoven. E olhe que Beethoven não compos nenhum "terceiro movimento" que seja mediano, podem notar que todos são geniais, de concertos a sonatas, passando por música de câmara e sinfonias. Nesse terceiro movimento, o tema é simples, com as notas repetidas criando um ritmo muito envolvente. O segredo aqui é não tocá-lo rápido demais, o que faria perder todo o charme. As dificuldades técnicas são constantes, desde sequências longas de oitavas quebradas até passagens em contraponto. A energia vai do início ao fim, sem tempo para respirar. (pt)
- F大調第六號鋼琴奏鳴曲，作品10/2，是路德維希‧范‧貝多芬於1796至1798年創作的鋼琴奏鳴曲，獻給安‧瑪嘉烈‧馮‧布朗伯爵夫人。 全曲演奏时间約为13分鐘。 (zh)
- Соната для фортепіано № 6, фа мажор, Л. ван Бетховена - друга з трьох сонат op. 10, створена в 1796-98 роках і присвячена графині Анні Маргариті фон Браун. Складається з 3-х частин, як і попередня, П'ята соната, не містить скерцо чи менуету, що є в попередніх сонатах Бетховена: 1.
* Allegro (F-dur) 2.
* Allegretto (f-moll) 3.
* Presto (F-dur) (uk)
- Соната для фортепиано № 6 фа мажор, опус 10 № 2, была написана Бетховеном в 1796—1798 годах и вместе с двумя другими сонатами № 5 и № 7, входящих в опус, посвящена баронессе Йозефе фон Браун. Эта соната, также как и предыдущая, состоит из трёх частей, но в отличие от первой сонаты опуса, в ней нет присущего ей драматизма. В сонате преобладают лёгкие и игривые начало и финал, которым противопоставлена музыкальная тема второй части. Шестая соната несколько выбивается из общего ряда произведений композитора этого периода, в ней присутствуют уже отсутствующие в других сонатах традиции, такие, как повторение разработки с репризой в первой части и в финале. При написании этой сонаты, композитор как будто отдыхал, после напряжённого творческого поиска в предыдущей сонате опуса. (ru)
|
| rdfs:comment
|
- Η Σονάτα για Πιάνο No. 6 σε Φα μείζονα, Op. 10, No. 2, (αγγλικά: Piano Sonata No. 6, γερμανικά: Klaviersonate Nr. 6) είναι μία σύνθεση του Λούντβιχ βαν Μπετόβεν, η οποία γράφτηκε μεταξύ των ετών 1796 και 1798. Έτσι, όπως και οι άλλες τρεις Opus 10, η σονάτα είναι αφιερωμένη στην Άννα Μάργκαρετ φον Μπράουν. Το έργο αποτελείται από τρία μέρη: Ι. Allegro 2/4 σε Φα Μείζονα, ΙΙ. Μenuetto. Allegretto 3/4 σε Φα ελάσσονα και Presto 2/3 σε Φα μείζονα ΙΙΙ. Σε διάρκεια περίπου η σονάτα διαρκεί 13 λεπτά. (el)
- La sonata para piano n.º 6 en fa mayor, Op. 10 n.º 2 de Ludwig van Beethoven fue compuesta entre 1796 y 1798. La obra está dedicada a la condesa Anna Margarete von Browne. Dura aproximadamente 18 minutos. (es)
- Ludwig van Beethoven's Piano Sonata No. 6 in F major, Op. 10, No. 2, was dedicated to the Countess Anne Margarete von Browne, and written from 1796 to 1798. The sonata spans approximately 13 minutes. (en)
- La Sonate pour piano no 6 en fa majeur, opus 10 no 2, de Ludwig van Beethoven, fut composée en 1797, publiée en 1798 et dédiée avec les no 5 et no 7 à la comtesse Anna Margarete von Browne. La section médiane du second mouvement évoque le troisième mouvement de la Première Symphonie. (fr)
- Piano Sonata No. 6 di (Sonata Agung) Beethoven, Op. 10, No. 2, adalah sebuah sonata yang ditulis pada 1796-1798 dan didedikasikan untuk Countess Anne Margarete von Browne. Penampilan gubahan ini biasanya sekitar 14 menit. Sonata ini terdiri dari tiga movement:
* I. Allegro in F major
* II. Allegretto in F minor
* III. Presto in F major (in)
- La Sonata per pianoforte n. 6, Op. 10 n. 2 in fa maggiore è una composizione di Ludwig van Beethoven. (it)
- 《피아노 소나타 6번 바장조, 작품 번호 10-2》는 루트비히 판 베토벤에 의해 쓰인 피아노 소나타로, 세 개의 소나타(5번, 6번, 7번)로 구성된 작품 번호 10 세트의 두 번째 작품이다. (ko)
- ピアノソナタ第6番 ヘ長調 作品10-2は、ルートヴィヒ・ヴァン・ベートーヴェンが作曲したピアノソナタ。 (ja)
- Pianosonate nr. 6 in F majeur, op. 10 nr. 2, is een pianosonate van Ludwig van Beethoven. Beethoven componeerde het tussen 1796 en 1798. Het stuk van circa 13 minuten is geschreven voor . (nl)
- Sonata fortepianowa nr 6 F-dur op. 10 nr 2 Ludwiga van Beethovena to środkowa z cyklu trzech sonat op. 10, zadedykowanego Annie Margarete von Brown-Camus. Skomponowana została w latach 1796-98. Czas wykonania utworu to ok. 14 minut. (pl)
- F大調第六號鋼琴奏鳴曲，作品10/2，是路德維希‧范‧貝多芬於1796至1798年創作的鋼琴奏鳴曲，獻給安‧瑪嘉烈‧馮‧布朗伯爵夫人。 全曲演奏时间約为13分鐘。 (zh)
- Соната для фортепіано № 6, фа мажор, Л. ван Бетховена - друга з трьох сонат op. 10, створена в 1796-98 роках і присвячена графині Анні Маргариті фон Браун. Складається з 3-х частин, як і попередня, П'ята соната, не містить скерцо чи менуету, що є в попередніх сонатах Бетховена: 1.
* Allegro (F-dur) 2.
* Allegretto (f-moll) 3.
* Presto (F-dur) (uk)
- Соната для фортепиано № 6 фа мажор, опус 10 № 2, была написана Бетховеном в 1796—1798 годах и вместе с двумя другими сонатами № 5 и № 7, входящих в опус, посвящена баронессе Йозефе фон Браун. Эта соната, также как и предыдущая, состоит из трёх частей, но в отличие от первой сонаты опуса, в ней нет присущего ей драматизма. В сонате преобладают лёгкие и игривые начало и финал, которым противопоставлена музыкальная тема второй части. Шестая соната несколько выбивается из общего ряда произведений композитора этого периода, в ней присутствуют уже отсутствующие в других сонатах традиции, такие, как повторение разработки с репризой в первой части и в финале. При написании этой сонаты, композитор как будто отдыхал, после напряжённого творческого поиска в предыдущей сонате опуса. (ru)
- La Sonata per a piano núm. 6 en fa major, op. 10, núm. 2, és la segona de les tres sonates op. 10 de Ludwig van Beethoven dedicades a Anna Margarete von Browne, la dona del comte Johann von Browne (1767-1827), un diplomàtic rus resident a Viena que era un dels mecenes de Beethoven. La comtessa també va rebre les dedicatòries de les Variacions, WoO 76 i WoO 71. Les primeres crítiques van elogiar les Sonates op. 10, assenyalant que van ser compostes en "un estil viril i seriós." Aquesta és una composició del primer període creatiu, anticipant obres en do menor més notables, com la Sonata Patètica i la Cinquena simfonia. (ca)
- Ludwig van Beethovens Sonate Nr. 6 F-Dur op. 10 Nr. 2 entstand in den Jahren 1796 bis 1798 und ist der Gräfin Anna Margarete von Browne gewidmet. Beethoven verzichtet in dieser Sonate auf einen langsamen Satz, auch sonst zeichnet sich das Werk durch lapidare Kürze aus. Friedrich Gulda benötigt in seiner Gesamteinspielung der Sonaten aus dem Jahr 1967 rund 12 Minuten für die drei Sätze, Rudolf Buchbinder bei seiner Sonaten-Gesamteinspielung von 2011 gar nur 11 Minuten. (de)
- Essa sonata, também dedicada a condessa von Browne, também tem três movimentos. Sonata leve, mas cheia de nuances. No primeiro movimento, Beethoven inicia o primeiro tema de uma maneira interessante. A primeira parte do tema é meio misteriosa, meio relutante, onde as criam a expectativa inicial. Já na segunda parte do tema Beethoven "relaxa" mais e nos dá uma melodia ascendente e sincopada, acompanhada de acordes. A música fica "presa" no início, devido às pausas e às constantes repetições de idéias contrárias. Somente no compasso 18, Beethoven deixa a música mais fluente, com o acompanhamento de semicolcheias na mão esquerda. A Coda da exposição traz o humor, sempre presente na música de Beethoven. Aqui, a técnica das "mãos cruzadas" faz com que a melodia se alterne entre o bem agudo e o (pt)
|
.jpg?width=300)
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
