| dbo:abstract
|
- فراتس الثالث كان ملك الإمبراطورية الفرثية حكم من 69 قبل الميلاد. حتى 57 قبل الميلاد، وهو ابنسيناتروسيس وخليفته (حكم من 75 حتى 69 قبل الميلاد). (ar)
- Fraates III fou rei de Pàrtia des de vers el 69 aC fins al 57 aC. Sinatroikes, que tenia uns 80 anys, va associar al govern al seu fill Fraates III vers el 77 aC. Quan Sinatroikes va morir el 69 aC el seu fill Fraates III va quedar com únic rei. La seva aliança amb Tigranes II d'Armènia contra Roma va arribar tard i Tigranes fou derrotat. Aquesta derrota va servir perquè el rei d'Adiabene hagués de reconèixer la sobirania del rei part (65 aC). Però no Corduena que va romandre subjecte a Armènia tot i les reclamacions dels parts. Atropatene estava lligada també a Armènia per vincles de parentesc però la influència parta fou des de llavors la principal. Fraates III va ser assassinat el 57 aC pel seu fill Mitridates III que es va proclamar rei. (ca)
- Fraatés III. (parthsky Frahát, řecky Φραάτης) byl parthský velkokrál z dynastie Arsakovců vládnoucí v letech 71/70–58/57 př. n. l. Byl synem krále Sinatruka, jehož vazby k předchozím králům jsou nejasné, a otcem pozdějších panovníků Mithradata III. a Oróda II. Z klínopisných textů je známa jeho sestra a manželka Peruztana. (cs)
- Ο Φραάτης Γ’ της Παρθίας ήταν βασιλιάς των Πάρθων από το 70 π.Χ. ως το 57 π.Χ. Ανήκε στη βασιλική δυναστεία των Αρσακιδών και ήταν γιος και διάδοχος του βασιλιά Σανατράκη. Ονομάστηκε Θεός επειδή τα νομίσματα που κόπηκαν με την εικόνα του είχαν χρυσή επιχρωμάτωση, ώστε να έχουν μεγαλύτερη αξία από τα αντίστοιχα νομίσματα γειτονικών βασιλείων. Όταν ο Φραάτης Γ’ ανέβηκε στον θρόνο το 70 π.Χ., ο Ρωμαίος στρατηγός Λούκουλλος έκανε επίθεση στον βασιλιά της Αρμενίας Τιγράνη τον Μέγα, που ήταν ο ισχυρότερος βασιλιάς σε ολόκληρη τη Μεσοποταμία. Ο Φραάτης αρνήθηκε να υποστηρίξει τον Τιγράνη και τον σύμμαχο του Μιθριδάτη Στ’, βασιλιά του Πόντου. Αντίθετα υποστήριξε τον γαμπρό του, τον νεότερο Τιγράνη, σύμμαχο των Ρωμαίων και επιτέθηκε στην Αρμενία σε συμμαχία με τον Πομπήιο το 65 π.Χ. Ο Πομπήιος, παρά το ότι νίκησε τους Αρμένιους, στη συνέχεια εγκατέλειψε τον Φραάτη, επέτρεψε στον Τιγράνη τον Μέγα να εξακολουθεί να είναι βασιλιάς της Αρμενίας και πήρε όμηρο στη Ρώμη τον Τιγράνη τον νεότερο. Ο Φραάτης Γ’ δολοφονήθηκε από τους δυο γιους του Ορόντη Β’ και Μιθριδάτη Γ’. (el)
- Fraato la 3-a sukcedis sian patron , kaj regis en Partujo dum la periodo 70-57 a.K. Kiam Fraato atingis la tronon, la romia generalo Lukulo preparis sin por ataki la reĝon de armenio, Tigrano la Granda, kiu estis la suverenulo plej grava de la okcidento de Azio, kaj kiu forprenis Mezopotamion kaj aliajn vasalajn ŝtatojn al Partujo. Fraato ĉesis helpi Tigranon kaj lian bopatron kaj aliancito Mitridato la 6-a de Ponto kontraŭ Romio. Anstataŭ tio, li helpis sian bofilon Tigrano la Juna, kiu ribeliĝis kontraŭ sia patro, kaj invadis Armenion en 65 a.K., kun la alianco de Pompeo. Li, kiu anstataŭis Lukulon en la romia flanko, lasis Mezopotamion al la partoj kaj respektis la landlimon de Eŭfrato. Tamen, baldaŭ Pompeo forlasis la pompan traktadon kun Fraato, agnoskante al Tigrano la 2-a. Post tio, li malliberigis lian ribelan filon, okupis la vasalajn ŝtatojn Korĉajko kaj Osroeno, kaj ne agnoskis la titolon Reĝo de reĝoj denove adoptita de Fraato, kiel reĝo de Partujo. Ĉirkaŭ la jaro 57 a.K., Fraato estis venenigita de siaj du filoj. (eo)
- Phraates III. war ein parthischer König, der von etwa 70 bis 57 v. Chr. regierte. Er war der Sohn seines Vorgängers Sinatrukes. Während seiner Regierungszeit griffen die Römer Armenien und Kleinasien an. Die dortigen Könige Mithridates VI. und Tigranes II. baten die Parther um Hilfe, doch reagierte Phraates III. zunächst nicht. Im Jahre 66 v. Chr. wurde Pompeius Statthalter in Kleinasien und begann mit weiteren Aktionen gegen die oben genannten Herrscher. Dabei versicherte er sich der Freundschaft Phraates’ III., zweifellos, um sich den Rücken freizuhalten. In den folgenden Jahren vereinbarte Pompeius jedoch einen Vertrag mit Tigranes und übergab ihm Gordyene, das eigentlich zu Parthien gehörte. Die Parther wurden von dort vertrieben und ihren Protesten mit Beleidigungen begegnet. Es kam zu einigen Kämpfen, doch wurde 64 v. Chr. ein Friedensvertrag ausgehandelt, in dem der Status quo akzeptiert wurde. 57 v. Chr. wurde Phraates III. von seinen Söhnen ermordet. Aus Keilschrifttexten ist seine Gemahlin Piriustana bekannt. (de)
- Fraates III o Arsaces XVII sucedió a su padre Sinatruces, y gobernó el Imperio parto durante el período 69 a. C.-57 a. C.. Dirigió una campaña contra Arsaces XVI desde las provincias orientales hasta que se hizo con el poder convirtiéndose en el primer monarca que unificaba Partia desde el comienzo de las guerras civiles en el año 93 a. C. (es)
- Praates III.a, Sanatruzesen seme eta oinordekoa izan zen Partiar Inperioko tronuan. K.a. 70 eta K.a. 57 bitartean gobernatu zuen. "Jainkoa" deitua izan zen, bere txanponengatik, urre hautsarekin leuntzeko bikainak zirenak, eta honela, beste herrialde batzuetako jendeak, txanpon horien balioa, benetakoa baino handiagoa uste izaten zuen. Txanpon horietako batzuk, ustez, Fraatixekin lotuak zeuden, Mediako tokiko jainkoa. Praates III.a tronura igo zenean, erromatar jenerala, Armeniako errege zen Tigranes II.a Handiari erasotzeko prestatzen ari zen, Asia mendebaldeko erregerik boteretsuena, eta Mesopotamia eta beste mendeko estatu batzuk kendu zizkion Partiari. Jakina, Praatesek, Tigranes eta bere suhi eta aliatua zen Mitridates VI.a Pontokoari Erromaren aurka laguntzeari uko egin zion. Horren ordez, bere suhi Tigranes gazteari lagundu zion, bere aitaren aurka matxinatu zena, eta Armenia inbaditu zuen K.a. 65ean, Ponpeioren laguntzarekin. Honek, erromatarren artean Lukuloren ordezkoa izan zena, Mesopotamia partiarrei utzi zien, Eufrateseko muga errespetatuz. Hala ere, Ponpeiok laster utzi zuen alde batera Praatesekin zuen tratatu arranditsua, Tigranes II.a onartuz. Ondoren, Tigranesen seme matxinatua preso hartu zuen, eta Osroene mendeko estatuak hartu zituen, eta ez zuen Praatesek, Partiako errege bezala, berriz hartu zuen Erregeen Errege titulua onartu. K.a. 57 inguruan, Praates, bere bi semeek pozoituta hil zen.
* Datuak: Q310978
* Multimedia: Phraates III of Parthia (eu)
- Phraates III (also spelled Frahad III; Parthian: 𐭐𐭓𐭇𐭕 Frahāt), was King of Kings of the Parthian Empire from 69 BC to 57 BC. He was the son and successor of Sinatruces (r. 75–69 BC). At Phraates III's accession, his empire could no longer be considered the supreme power in the Near East, because of the ascendancy of Armenia under Tigranes the Great (r. 95–55 BC) and Pontus under his ally Mithridates VI Eupator (r. 120–63 BC). Phraates III's reign was thus marked by his efforts to restore his empire to its former position. To the west of his empire, war had engulfed the area. Tigranes and Mithridates VI urged him to join their war against the Roman Republic, while the Romans tried in turn to convince Phraates III to join them. Phraates III seemingly made promises to both parties but remained passive. He awaited the outcome of the war to take advantage of it at the right moment for the Parthians. In 65 BC, Phraates III and his new son-in-law Tigranes the Younger (who was Tigranes the Elder's son) led an expedition into Armenia. Initially successful, their efforts were halted by a long siege at Artaxata. This led Phraates III to put Tigranes the Younger in charge of the Armenian expedition, reinforcing him with some Parthian soldiers. Tigranes the Younger, however, was ultimately defeated by his father, leading him to desert Phraates III and join the Roman commander Pompey instead. Tigranes the Elder soon submitted to the Romans who kept him as king. They appointed Tigranes the Younger the ruler of Sophene. However, he quickly fell out with Pompey and was sent as a prisoner to Rome. This was contested by Phraates III but to no avail. Around the same time—in late 65 BC—Phraates III reconquered Adiabene, Gordyene and northern Mesopotamia from Tigranes. However, a Roman attack under the generals Aulus Gabinius and Lucius Afranius as far as the Tigris resulted in Phraates III losing Gordyene, which was restored to Tigranes by the Romans. At the start of 64 BC, while Pompey was focusing on his expedition against Mithridates VI, Phraates III invaded Armenia, and ultimately reached an accord with Pompey and Tigranes; Mesopotamia and Adiabene were confirmed as Parthian territory, while Gordyene was confirmed as Armenian. Furthermore, a peace treaty was concluded between Phraates III and Tigranes. In c. 57 BC Phraates III was murdered by his two sons, Orodes II and Mithridates IV, with the latter ascending the throne. A civil war between the two brothers soon erupted and Orodes II emerged victorious. (en)
- Phraatès III de Parthie est un roi arsacide des Parthes de 69 à 57 av. J.-C. (fr)
- 프라아테스 3세(? ~ 기원전 57년)는 파르티아의 왕으로 그의 아버지를 계승하고 파르티아 제국을 기원전 70년에서 57년까지 다스렸다. 그는 그의 주화 때문에 신이라 불렸는데, 주화는 금가루로 광을 내어서 항해자들에게 이상적이었는데, 다른 나라에서 온 사람들이 그 가치를 실제보다 높게 고려하였기 때문이다. 많은 주화가 신 프라아테스와 관련되는데 그 신은 메니아 안이나 근처의 지역 신이었다. 기원전 70년 프라아테스 3세가 왕좌에 올랐을 때, 로마 장군 루쿨루스는 아르메니아의 왕 티그라네스 대왕을 공격하려고 준비하고 있었는데, 그는 동아시의 최강자였고 메소포타미아와 여러 제후국을 파르티아로부터 빼앗았다. 자연스럽게 프라아테스는 로마에 대항하는 와 티그라네스를 돕는 것을 사절하였다. 반면 그는 그의 양자인 더 젊은 티그라네스를 지원하였는데 그때 그는 그의 아버지에 대해 반대하였고 폼페이우스와 연맹하여 기원전 65년 아르메니아로 공격해 들어왔다. 그러나 절망적인 폼페이우스는 곧 건방진 군단을 짓밟고 티그라네스 대제에게 감사하며 그의 아들을 체포하고 로마를 위하여 고르디에네와 오스로에네 왕국을 점령하였다. 그리고 왕중왕이라는 별칭을 거절하였는데 그것을 프라아테스가 다시 파르티아 왕에 채용하였다. 기원전 57년경 프라아테스는 그의 두 아들 오로데스 2세와 미트리다테스 3세에게 살해되었다. (ko)
- フラーテス3世（Phraates III、ペルシア語：فرهاد سوم、在位：紀元前70年/69年 - 紀元前58年/57年）は、アルサケス朝パルティア王国の王。シナトルケスの子。プラアテスとも表記。 (ja)
- Phraates III (Perzisch: Farhad) of Phraates Theos (van het Griekse θεός 'god') was koning van de Parthen van ca. 70 v.Chr. tot 57 v.Chr.. Toen zijn vader Sinatrukes ergens tussen 70 en 68 overleed, volgde Phraates III hem op. Dit was tijdens de Derde Mithridatische Oorlog, waarbij aanvankelijk de Romeinse generaal Lucullus, in 67 v.Chr. opgevolgd door Pompeius, ten strijde trok tegen Mithridates VI van Pontus en Tigranes II van Armenië. Vanwege een conflict met Tigranes had Sinatrukes steunverzoeken van de Pontische koning afgewezen. Toen Phraates zijn vader opvolgde, probeerden Mithridates VI en Tigranes vrede met hem te sluiten en zijn steun te krijgen voor hun strijd tegen de Romeinen. Pompeius was hen echter voor en sloot een vredesverdrag met Phraates. In 66 v.Chr. bracht Pompeius Mithridates VI een definitieve nederlaag toe, waarbij Mithridates ternauwernood wist te ontvluchten. Kort daarop kwam in Armenië de zoon van Tigranes II, die eveneens de naam Tigranes droeg, tegen zijn inmiddels 75 jaar oude vader in opstand. Phraates steunde de opstand en korte tijd later gaf ook Pompeius zijn steun. De oude Tigranes zag geen andere mogelijkheid dan zich over te geven. Toen hij zich echter diep voor Pompeius vernederde, kreeg deze medelijden. Tegen betaling van 6000 talenten zilver gaf hij de oudere Tigranes zijn koninkrijk terug. De jongere Tigranes, die het niet met Pompeius' ommekeer eens was, nam hij als gevangene mee naar Rome. Om in Rome zijn overwinning nog grootser te maken, gaf hij de gevangengenomen jongere Tigranes de titel 'koning der koningen', en verbood hij Phraates - die deze oude Perzische titel reeds voor zichzelf had geclaimd - de titel nog langer te gebruiken. Ook nam hij de regio Gordyene (later Armenia Inferior genoemd) van Parthië af en voegde dit toe aan Armenië. Phraates accepteerde Pompeius' maatregelen niet en trok in 64 v.Chr. ten strijde tegen de oudere Tigranes van Armenië, daarbij gesteund door een andere zoon van de oudere Tigranes, die gehuwd was met Phraates' dochter. De oudere Tigranes riep echter de hulp van Pompeius in, waardoor ook Phraates zich genoodzaakt zag een delegatie naar Pompeius te sturen. Pompeius wilde zich echter niet in de strijd mengen en beval beide partijen de wapens neer te leggen en vrede te sluiten. Beide partijen legden zich hierbij neer. In 57 v.Chr. werd Phraates vermoord door zijn eigen zoons Orodes II en Mithridates III, die vervolgens met elkaar slaags raakten om de Parthische troon. Mogelijk wordt Phraates op een slechts gedeeltelijk bewaard gebleven ostrakon, gevonden te Nisa, genoemd als nakomeling van Priapitius, maar deze lezing is niet zeker. (nl)
- Fraate III di Partia (... – 57 a.C.) è stato re dei Parti dal 70 al 57 a.C.. Veniva chiamato "il Dio" a causa delle sue monete, che venivano presumibilmente associate con il dio Fraatix, che era un dio locale della Media. (it)
- Фраат III — царь Парфии, правил в 70 — 58/57 годах до н. э. Из династии Аршакидов. Сын Санатрука. Получил прозвище Теос (др.-греч. Θεός — «Бог»). В царствование Фраата III начались первые вооружённые столкновения между Парфией и Римом, возвестившие начало жестокой борьбы за преобладание на Переднем Востоке, затянувшейся на многие столетия. Phraátēs (Φραάτης) — греческая транслитерация от парфянского имени Frahāt (𐭐𐭓𐭇𐭕), происходящего от древнеиранского *Frahāta- («приобретенный», «заработанный»). (ru)
- Fraates III da Pártia (? — 57 a.C.) foi sucessor de Sanatruces (seu pai) e reinou sobre o Império Parto de 69 a 57 a.C.. (pt)
- Fraates III – król Partów w latach ok. 70 p.n.e. - ok. 57 p.n.e. Był synem Sinatrucesa, po którego śmierci objął rządy. Najważniejsze wydarzenia jego panowania były związane z wojną jaką Rzymianie prowadzili przeciwko Tigranesowi II, który kilkanaście lat wcześniej zdobył szereg partyjskich terytoriów na pograniczu Armenii i Medii Atropatene zwanych krainą "Siedemdziesięciu Dolin". Mimo tej zadawnionej wrogości Fraates początkowo w roku 69 p.n.e. odmówił zawarcia sojuszu z rzymskim dowódcą Lukullusem, zachowując neutralność. Dopiero kiedy w roku 66 p.n.e. na Wschód przybył Pompejusz, Fraates zawarł z nim przymierze i w następnym roku zaatakował Armenię korzystając z buntu syna Tigranesa, Tigranesa Młodszego, który poślubił jego córkę. Nie udało mu się jednak zdobyć Artaksaty. Tigranes Młodszy został wkrótce pobity przez swojego ojca i uciekł do obozu Pompejusza, który niedługo potem przyjął kapitulację Tigranesa II, pozostawił go jednak na tronie Armenii. Partowie odzyskali większość ziem dawniej utraconych na rzecz Tigranesa, a jego syn otrzymał prowincję Sophene jako apanaż, po to tylko żeby szybko stracić łaskę Pompejusza i zostać pod przymusem wysłanym do Rzymu. Próby odzyskania wolności dla swojego zięcia przez Fraatesa III zakończyły się fiaskiem, zaś Pompejusz zaczął prowadzić politykę w stosunku do niego wrogą, tytułując go jedynie królem, a tytuł Króla królów używając w stosunku do Tigranesa II, a ponadto rozpoczynając okupację wasalnego księstwa Partów . Ponadto Pompejusz nawiązał bezpośrednie stosunki z innymi wasalami Fraatesa, władcami Medii i Elymais, tym samym dążąc do stworzenia całego łańcucha państw przyjaznych Rzymowi, które okrążałaby królestwo Partów. Fraates nie zdołał przedsięwziąć środków zaradczych przeciwko tej polityce, gdyż jego synowie Mitrydates i Orodes zamordowali go ok. roku 57 p.n.e. Generalnie tytulatura używana przez Fraatesa III na jego monetach nie odbiega od tytulatury jego ojca. Na niektórych tetradrachmach używa on tytułu BAΣIΛEΩΣ MEΓAΛOY APΣAKOY ΘEOY EYEPΓETOY EΠIΦANOΣ ΦIΛEΛΛHNOΣ ([moneta] Wielkiego Króla Arsakesa Boga Dobroczyńcy Objawionego Przyjaciela Hellenów), na innych pomija tytuł ΘEOY (Bóg). Stosowanie tego ostatniego tytułu sugeruje że pretendował on do boskości podobnie jak niektórzy wcześniejsi władcy hellenistyczni i partyjscy. (pl)
- Fraates III, död 57 f.Kr., var en partisk kung, som regerade 70-57 f.Kr. Fraates förde krig med Tigran II av Armenien och trädde därvid i förbindelse med Pompejus. Deras kontakt utgjorde partherrikets första politiska beröring med romarriket. (sv)
- Фраат III (парф. Frahāt) (70 р. до н. е. — 57 р. до н. е.) — великий цар Парфії з династії Аршакідів. Син та наступник Сінатрука. За часів правління Фрагата відбувалася активна експансія Римської республіки на Близькому Сході та у Закавказзі. У 69 р. до н. е. — до Фрагата звернулися Мітрідат Евпатор та Тигран Великий за допомогою у війнв проти Риму. Останній ще носив титул цар царів, але вже був готовий повернути Фрагату усі території, які анексував у Парфії у попередні десятиліття — і «сімдесят долин», й північну Месопотамію, й Адіабену. 06. 10. 69 р. до н. е. у битві біля міста Тигранокерта армія Лукулла у кількості близько 25000 військових, кістяком якої були два дисципліновані та досвідчені легіони, вщент розбила значно переважаюче кількістю військо «царя царів» (близько 80 тис.) Катастрофа біля Тигранокерта перетворила Тиграна Вірменського на другорядного Закавказького деспота. Луцій Лукулл, довідавшись після цієї перемоги про перемовини вірмен та понтійців з парфянами, відправив до Фрагата власне посольство, очолюване легатом Секстілієм. Політика непідкріплених діями обіцянок, яку вів Фрагат стосовно усіх сторін цієї війни, дратувала Лукулла, він дав наказ одному з підлеглих командирів — Сорнатію — перейти до Гордуени у 67 р. до н. е. з метою розпочати війну й проти Парфії. Але на заваді цьому став заколот у римських легіонах, які були занадто виснажені нескінченними походами та війнами. Відповідно до розпоряджень Сенату Лукулла було відкликано та на його місце призначено Гнея Помпея, який прибув до театру воєних дій у 66 р. до н. е.. Першою дією Помпея на сході стало убезпечення кордонів з Парфією. Фрагат, жодного дня не беручі участі у тривалій війні, внаслідок угоди з Помпеєм, повернув Парфії Пн. Месопотамію у тому ж 66 р. до н. е. У 65 р. до н. е. Фрагат зробив спробу захопити Вірменію для свого зятя та однойменного сина Тиграна Великого. Ця кампанія була невдалою. В решті решт, у 64 р. до н. е., за безпосередньої участі римлян, між Парфією та Вірменією було укладено мир, першій остаточно відійшла Північна Месопотамія та Адіабена, римляни відтяли . Щодо внутрішньої політики Фрагата наразі нічого не відомо. Переважна більшість його монетних емісій мала легенду грец. ΒΑΣΙΛΕΩΣ ΜΕΓΑΛΟΥ ΑΡΣΑΚΟΥ ΕΥΕΡΓΕΤΟΥ ΕΠΙΦΑΝΟΥΣ ΦΙΛΕΛΛΗΝΟΣ, але відома принаймні одна емісія з додатком грец. ΘΕΟΠΑΤΟΡΟΣ — Син Бога (карбовано у Екбатанах) та одна емісія з грец. ΘΕΟΥ — Бог (бито у Селевкії). Фрагата було вбито синами Міхрдатом та Ородом у 57 р. до н. е.. Майже одразу після його смерті між його синами почалася війна за парфянський трон. (uk)
- 弗拉特斯三世（？－前57年，安息語：𐭐𐭓𐭇𐭕，古希臘語：Φραάτης），是自公元前69年至公元前57年的安息帝國王中之王。他是其前任安息帝國國王薩納特魯斯的兒子和繼承人。 在弗拉特斯三世繼位時，安息帝國不復為古代近東的主要政治力量：安息帝國的鄰國亞美尼亞王國的國王提格兰二世與其盟友本都王國國王米特里達梯六世的力量比起弗拉特斯三世更為優勝。因此，弗拉特斯三世在位期間努力嘗試將安息帝國的地位回復至如以前般高。此時，安息帝國西部戰爭頻發。提格蘭二世與米特里達梯六世游說弗拉特斯三世參與他們對抗罗马共和国的戰爭，而羅馬共和國也在同時游說弗拉特斯三世在戰爭中加入其陣營。弗拉特斯三世似乎有同時向雙方許諾，但他仍然沒有主動參與戰爭。他等待戰爭的結果，並打算在合適的時機讓安息帝國從中漁人得利。 在前65年，弗拉特斯三世與其新女婿（提格蘭二世之子）對亞美尼亞進行遠征。遠征行動原本是成功的，然而因在長期受困而遭停頓。弗拉特斯三世因此將遠征隊伍交給小提格蘭，並派了一些安息帝國士兵給小提格蘭，以增強小提格蘭的實力。小提格蘭最終被其父王提格蘭二世打敗，然而這讓小提格蘭拋棄弗拉特斯三世，並改為投靠羅馬共和國將軍格奈乌斯·庞培。提格蘭二世很快就對羅馬共和國表示臣服，使其得以繼續保有王位。羅馬共和國於是指定小提格蘭為索菲尼王國的統治者。然而，小提格蘭很快就和龐培決裂，並被送到罗马、淪為階下囚。弗拉特斯三世雖然對此表示異議，但仍無濟於事。 大約在同年後期，弗拉特斯三世在提格蘭二世手上奪回阿迪亚波纳、及美索不达米亚北部。然而，在羅馬共和國將軍奥卢斯·加比尼乌斯和發動的一次遠至底格里斯河的攻擊中，弗拉特斯三世失去了戈爾杜艾內，而戈爾杜艾內則被羅馬共和國歸還予提格蘭二世。在前64年初，當龐培正專注於其對米特里達梯六世的遠征時，弗拉特斯三世再度入侵亞美尼亞，並最終與龐培和提格蘭二世達成協議：美索不達米亞與阿迪亞波納為安息帝國領土，而戈爾杜艾內則為羅馬共和國領土。此外，弗拉特斯三世也與提格蘭二世簽訂了和平條約。 约前57年，弗拉特斯三世被其子米特里達梯四世及奥罗德斯二世所，其中米特里達梯四世繼承了王位。不久以後，米特里達梯四世與奧羅德斯二世之間爆發了内戰，而奧羅德斯二世在内戰中獲得勝利。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- فراتس الثالث كان ملك الإمبراطورية الفرثية حكم من 69 قبل الميلاد. حتى 57 قبل الميلاد، وهو ابنسيناتروسيس وخليفته (حكم من 75 حتى 69 قبل الميلاد). (ar)
- Fraatés III. (parthsky Frahát, řecky Φραάτης) byl parthský velkokrál z dynastie Arsakovců vládnoucí v letech 71/70–58/57 př. n. l. Byl synem krále Sinatruka, jehož vazby k předchozím králům jsou nejasné, a otcem pozdějších panovníků Mithradata III. a Oróda II. Z klínopisných textů je známa jeho sestra a manželka Peruztana. (cs)
- Fraates III o Arsaces XVII sucedió a su padre Sinatruces, y gobernó el Imperio parto durante el período 69 a. C.-57 a. C.. Dirigió una campaña contra Arsaces XVI desde las provincias orientales hasta que se hizo con el poder convirtiéndose en el primer monarca que unificaba Partia desde el comienzo de las guerras civiles en el año 93 a. C. (es)
- Phraatès III de Parthie est un roi arsacide des Parthes de 69 à 57 av. J.-C. (fr)
- フラーテス3世（Phraates III、ペルシア語：فرهاد سوم、在位：紀元前70年/69年 - 紀元前58年/57年）は、アルサケス朝パルティア王国の王。シナトルケスの子。プラアテスとも表記。 (ja)
- Fraate III di Partia (... – 57 a.C.) è stato re dei Parti dal 70 al 57 a.C.. Veniva chiamato "il Dio" a causa delle sue monete, che venivano presumibilmente associate con il dio Fraatix, che era un dio locale della Media. (it)
- Фраат III — царь Парфии, правил в 70 — 58/57 годах до н. э. Из династии Аршакидов. Сын Санатрука. Получил прозвище Теос (др.-греч. Θεός — «Бог»). В царствование Фраата III начались первые вооружённые столкновения между Парфией и Римом, возвестившие начало жестокой борьбы за преобладание на Переднем Востоке, затянувшейся на многие столетия. Phraátēs (Φραάτης) — греческая транслитерация от парфянского имени Frahāt (𐭐𐭓𐭇𐭕), происходящего от древнеиранского *Frahāta- («приобретенный», «заработанный»). (ru)
- Fraates III da Pártia (? — 57 a.C.) foi sucessor de Sanatruces (seu pai) e reinou sobre o Império Parto de 69 a 57 a.C.. (pt)
- Fraates III, död 57 f.Kr., var en partisk kung, som regerade 70-57 f.Kr. Fraates förde krig med Tigran II av Armenien och trädde därvid i förbindelse med Pompejus. Deras kontakt utgjorde partherrikets första politiska beröring med romarriket. (sv)
- Fraates III fou rei de Pàrtia des de vers el 69 aC fins al 57 aC. Sinatroikes, que tenia uns 80 anys, va associar al govern al seu fill Fraates III vers el 77 aC. Quan Sinatroikes va morir el 69 aC el seu fill Fraates III va quedar com únic rei. Fraates III va ser assassinat el 57 aC pel seu fill Mitridates III que es va proclamar rei. (ca)
- Ο Φραάτης Γ’ της Παρθίας ήταν βασιλιάς των Πάρθων από το 70 π.Χ. ως το 57 π.Χ. Ανήκε στη βασιλική δυναστεία των Αρσακιδών και ήταν γιος και διάδοχος του βασιλιά Σανατράκη. Ονομάστηκε Θεός επειδή τα νομίσματα που κόπηκαν με την εικόνα του είχαν χρυσή επιχρωμάτωση, ώστε να έχουν μεγαλύτερη αξία από τα αντίστοιχα νομίσματα γειτονικών βασιλείων. (el)
- Fraato la 3-a sukcedis sian patron , kaj regis en Partujo dum la periodo 70-57 a.K. Kiam Fraato atingis la tronon, la romia generalo Lukulo preparis sin por ataki la reĝon de armenio, Tigrano la Granda, kiu estis la suverenulo plej grava de la okcidento de Azio, kaj kiu forprenis Mezopotamion kaj aliajn vasalajn ŝtatojn al Partujo. Fraato ĉesis helpi Tigranon kaj lian bopatron kaj aliancito Mitridato la 6-a de Ponto kontraŭ Romio. Anstataŭ tio, li helpis sian bofilon Tigrano la Juna, kiu ribeliĝis kontraŭ sia patro, kaj invadis Armenion en 65 a.K., kun la alianco de Pompeo. Li, kiu anstataŭis Lukulon en la romia flanko, lasis Mezopotamion al la partoj kaj respektis la landlimon de Eŭfrato. (eo)
- Phraates III. war ein parthischer König, der von etwa 70 bis 57 v. Chr. regierte. Er war der Sohn seines Vorgängers Sinatrukes. Während seiner Regierungszeit griffen die Römer Armenien und Kleinasien an. Die dortigen Könige Mithridates VI. und Tigranes II. baten die Parther um Hilfe, doch reagierte Phraates III. zunächst nicht. Im Jahre 66 v. Chr. wurde Pompeius Statthalter in Kleinasien und begann mit weiteren Aktionen gegen die oben genannten Herrscher. Dabei versicherte er sich der Freundschaft Phraates’ III., zweifellos, um sich den Rücken freizuhalten. In den folgenden Jahren vereinbarte Pompeius jedoch einen Vertrag mit Tigranes und übergab ihm Gordyene, das eigentlich zu Parthien gehörte. Die Parther wurden von dort vertrieben und ihren Protesten mit Beleidigungen begegnet. Es kam z (de)
- Praates III.a, Sanatruzesen seme eta oinordekoa izan zen Partiar Inperioko tronuan. K.a. 70 eta K.a. 57 bitartean gobernatu zuen. "Jainkoa" deitua izan zen, bere txanponengatik, urre hautsarekin leuntzeko bikainak zirenak, eta honela, beste herrialde batzuetako jendeak, txanpon horien balioa, benetakoa baino handiagoa uste izaten zuen. Txanpon horietako batzuk, ustez, Fraatixekin lotuak zeuden, Mediako tokiko jainkoa. K.a. 57 inguruan, Praates, bere bi semeek pozoituta hil zen.
* Datuak: Q310978
* Multimedia: Phraates III of Parthia (eu)
- Phraates III (also spelled Frahad III; Parthian: 𐭐𐭓𐭇𐭕 Frahāt), was King of Kings of the Parthian Empire from 69 BC to 57 BC. He was the son and successor of Sinatruces (r. 75–69 BC). At Phraates III's accession, his empire could no longer be considered the supreme power in the Near East, because of the ascendancy of Armenia under Tigranes the Great (r. 95–55 BC) and Pontus under his ally Mithridates VI Eupator (r. 120–63 BC). Phraates III's reign was thus marked by his efforts to restore his empire to its former position. To the west of his empire, war had engulfed the area. Tigranes and Mithridates VI urged him to join their war against the Roman Republic, while the Romans tried in turn to convince Phraates III to join them. Phraates III seemingly made promises to both parties but rem (en)
- 프라아테스 3세(? ~ 기원전 57년)는 파르티아의 왕으로 그의 아버지를 계승하고 파르티아 제국을 기원전 70년에서 57년까지 다스렸다. 그는 그의 주화 때문에 신이라 불렸는데, 주화는 금가루로 광을 내어서 항해자들에게 이상적이었는데, 다른 나라에서 온 사람들이 그 가치를 실제보다 높게 고려하였기 때문이다. 많은 주화가 신 프라아테스와 관련되는데 그 신은 메니아 안이나 근처의 지역 신이었다. 기원전 70년 프라아테스 3세가 왕좌에 올랐을 때, 로마 장군 루쿨루스는 아르메니아의 왕 티그라네스 대왕을 공격하려고 준비하고 있었는데, 그는 동아시의 최강자였고 메소포타미아와 여러 제후국을 파르티아로부터 빼앗았다. 자연스럽게 프라아테스는 로마에 대항하는 와 티그라네스를 돕는 것을 사절하였다. 반면 그는 그의 양자인 더 젊은 티그라네스를 지원하였는데 그때 그는 그의 아버지에 대해 반대하였고 폼페이우스와 연맹하여 기원전 65년 아르메니아로 공격해 들어왔다. 기원전 57년경 프라아테스는 그의 두 아들 오로데스 2세와 미트리다테스 3세에게 살해되었다. (ko)
- Phraates III (Perzisch: Farhad) of Phraates Theos (van het Griekse θεός 'god') was koning van de Parthen van ca. 70 v.Chr. tot 57 v.Chr.. Toen zijn vader Sinatrukes ergens tussen 70 en 68 overleed, volgde Phraates III hem op. Dit was tijdens de Derde Mithridatische Oorlog, waarbij aanvankelijk de Romeinse generaal Lucullus, in 67 v.Chr. opgevolgd door Pompeius, ten strijde trok tegen Mithridates VI van Pontus en Tigranes II van Armenië. Vanwege een conflict met Tigranes had Sinatrukes steunverzoeken van de Pontische koning afgewezen. (nl)
- Fraates III – król Partów w latach ok. 70 p.n.e. - ok. 57 p.n.e. Był synem Sinatrucesa, po którego śmierci objął rządy. Najważniejsze wydarzenia jego panowania były związane z wojną jaką Rzymianie prowadzili przeciwko Tigranesowi II, który kilkanaście lat wcześniej zdobył szereg partyjskich terytoriów na pograniczu Armenii i Medii Atropatene zwanych krainą "Siedemdziesięciu Dolin". Mimo tej zadawnionej wrogości Fraates początkowo w roku 69 p.n.e. odmówił zawarcia sojuszu z rzymskim dowódcą Lukullusem, zachowując neutralność. Dopiero kiedy w roku 66 p.n.e. na Wschód przybył Pompejusz, Fraates zawarł z nim przymierze i w następnym roku zaatakował Armenię korzystając z buntu syna Tigranesa, Tigranesa Młodszego, który poślubił jego córkę. Nie udało mu się jednak zdobyć Artaksaty. Tigranes Młod (pl)
- Фраат III (парф. Frahāt) (70 р. до н. е. — 57 р. до н. е.) — великий цар Парфії з династії Аршакідів. Син та наступник Сінатрука. За часів правління Фрагата відбувалася активна експансія Римської республіки на Близькому Сході та у Закавказзі. У 69 р. до н. е. — до Фрагата звернулися Мітрідат Евпатор та Тигран Великий за допомогою у війнв проти Риму. Останній ще носив титул цар царів, але вже був готовий повернути Фрагату усі території, які анексував у Парфії у попередні десятиліття — і «сімдесят долин», й північну Месопотамію, й Адіабену. (uk)
- 弗拉特斯三世（？－前57年，安息語：𐭐𐭓𐭇𐭕，古希臘語：Φραάτης），是自公元前69年至公元前57年的安息帝國王中之王。他是其前任安息帝國國王薩納特魯斯的兒子和繼承人。 在弗拉特斯三世繼位時，安息帝國不復為古代近東的主要政治力量：安息帝國的鄰國亞美尼亞王國的國王提格兰二世與其盟友本都王國國王米特里達梯六世的力量比起弗拉特斯三世更為優勝。因此，弗拉特斯三世在位期間努力嘗試將安息帝國的地位回復至如以前般高。此時，安息帝國西部戰爭頻發。提格蘭二世與米特里達梯六世游說弗拉特斯三世參與他們對抗罗马共和国的戰爭，而羅馬共和國也在同時游說弗拉特斯三世在戰爭中加入其陣營。弗拉特斯三世似乎有同時向雙方許諾，但他仍然沒有主動參與戰爭。他等待戰爭的結果，並打算在合適的時機讓安息帝國從中漁人得利。 大約在同年後期，弗拉特斯三世在提格蘭二世手上奪回阿迪亚波纳、及美索不达米亚北部。然而，在羅馬共和國將軍奥卢斯·加比尼乌斯和發動的一次遠至底格里斯河的攻擊中，弗拉特斯三世失去了戈爾杜艾內，而戈爾杜艾內則被羅馬共和國歸還予提格蘭二世。在前64年初，當龐培正專注於其對米特里達梯六世的遠征時，弗拉特斯三世再度入侵亞美尼亞，並最終與龐培和提格蘭二世達成協議：美索不達米亞與阿迪亞波納為安息帝國領土，而戈爾杜艾內則為羅馬共和國領土。此外，弗拉特斯三世也與提格蘭二世簽訂了和平條約。 (zh)
|
,_Antioch_mint.jpg){kind=link}
,_Antioch_mint.jpg){kind=link}
