| dbo:abstract
|
- التحليل الفلسفي هو مصطلح عام لأساليب يستخدمها الفلاسفة عادةً في أعراف التحليل التي تضم «اختبار» (أي تحليل) الموضوعات الفلسفية. ويجادل البعض بأن أبرز تلك الأساليب هو أسلوب تحليل المفاهيم (المعروفة باسم التحليل المفاهيمي). (ar)
- Analyse (griechisch analysis) bedeutet allgemein und in der Philosophie die Zergliederung eines Ganzen in seine Teile, ihr Gegenbegriff ist die Synthese. Die Methode der Analyse wurde in der Philosophiegeschichte insgesamt und selbst in der analytischen Philosophie unterschiedlich aufgefasst und angewendet. Entsprechend ist auch der Begriff mehrdeutig. (de)
- En philosophie, l'analyse est une méthode qui s'oppose à la synthèse. Elle vise à comprendre un objet en le décomposant en ses constituants. Elle établit donc tout d'abord des critères permettant d'identifier les composants. L'analyse correspond chez Descartes à la deuxième règle de la méthode, qui consiste à "diviser chacune des difficultés que j'examinerais, en autant de parcelles qu'il se pourrait, et qu'il serait requis pour les mieux résoudre." (Discours de la méthode, II). Appliquée à des concepts, l'analyse produit des catégories : le concept de catégorie est stable par décomposition analytique — une catégorie se décompose en catégories. Aristote a systématisé cette approche en opposition à Platon, et à son modèle d'idées, universelles et atomiques.Il est intéressant de comprendre en quoi la déconstruction de Derrida se distingue de l'analyse, de même que la de Sartre s'oppose à la de Kant. (fr)
- Philosophical analysis is any of various techniques, typically used by philosophers in the analytic tradition, in order to "break down" (i.e. analyze) philosophical issues. Arguably the most prominent of these techniques is the analysis of concepts (known as conceptual analysis). (en)
- Em filosofia, a análise filosófica é qualquer uma das várias técnicas usadas a fim de "decompor" (ou seja, analisar) questões filosóficas. Indiscutivelmente a mais proeminente dessas técnicas é a análise de conceitos (conhecida como análise conceitual). É um método utilizado ao menos desde os tempos de Platão e Aristóteles, mas contemporaneamente suas técnicas tornaram-se características da filosofia analítica, entre o final do século XIX e o início do século XX, tipicamente utilizadas pelos filósofos desta tradição. (pt)
- Ана́лиз (ана́лизис, через фр. analyse или лат. analysis, от др.-греч. ἀνάλυσις — «разложение, растворение») — в философии в противоположность синтезу анализом называют логический приём определения понятия, когда данное понятие раскладывают по признакам на составные части, чтобы таким образом сделать его познание ясным в полном его объёме. «Аналитическим понятием» называют такое, которое получают посредством анализа другого понятия, заключающего в себе первое. Точно так же и пояснение какого-либо понятия путём разложения его на составные части называют «аналитическим толкованием», «заключением». Подобным же образом можно расчленять также суждения или умозаключения. Аналитическое суждение предполагает известное качество присущим самому понятию предмета, другими словами, сказуемое заключается в самом понятии подлежащего, тогда как при синтетическом суждении предмету приписывают качество, которое в самом понятии предмета может и не заключаться, иначе говоря, не связано неизбежно с понятием предмета. Так, например, предложение «всякое тело имеет протяжение» представляет аналитическое суждение; предложение же «это тело — упруго» — синтетическое. Это различение способа суждения приобрело особенное значение благодаря Канту («Критика чистого разума»), хотя на него указывали и раньше Давид Тел в XIII веке и ещё в древности Стильпон из Мегары. При доказательствах, опирающихся на ряд умозаключений, в особенности при развитии или постановке какой-либо научной теории, выражение «анализ» имеет несколько иной смысл, оно означает, что доказательства идут регрессивно от условного к обусловливающему, между тем, как при синтетическом способе доказательства имеют обратный ход (regressus a principiatis ad principe и progressus a princip i is ad principiata); такой метод в научных исследованиях называют «аналитическим», в отличие от синтетического. Оба они дополняют друг друга и взаимно проверяют. Лучшим доказательством несомненной истины какого-либо научного положения будет соответствие результатов, достигнутых исследованиями, произведёнными аналитическим и синтетическим методами. Ср. Анельт,[кто?][прояснить] «Theorie des Induktien» (Лейпциг, 1854). (ru)
- 哲學分析是西方哲學界在哲學分析傳統中涉及「拆解」(例如: 分析)的哲學議題最典型的眾多應用技巧的一個通稱。其中，幾乎無爭議地將概念分析視為最卓越的一種技巧。 依靠對事物，事件，人物，現象以及一切有形和無形的形而上，形而下的物質與非物質，現象與非現象進行的俱備嚴謹或者必要性發散的思維方式的整個探求和發現的行為軌跡，即是哲學分析。 (zh)
- Ана́ліз (дав.-гр. ἀνάλυσις «розкладання, розчленування») — в філософії, на противагу синтезу, аналізом називають логічний прийом визначення поняття, коли дане поняття розкладають за ознаками на складові частини, щоб таким чином зробити пізнання його зрозумілим в повному його обсязі. Аналітичним поняттям називається таке, яке виходить за допомогою аналізу іншого поняття, що містить в собі перше. Точно так само і пояснення будь-якого поняття шляхом розкладання його на складові частини називається аналітичним тлумаченням, ув'язненням. Подібним же чином можна розчленовувати також суждення або умовиводи. Аналітичне судження передбачає відому якість властивим самому поняттю предмета, іншими словами, присудок полягає в самому понятті підлягає, тоді як при синтетичному судженні предмету приписується якість, яке в самому понятті предмета може і не полягати, інакше кажучи, не пов'язане неминуче з поняттям предмета. Так, наприклад, речення «Будь-яке тіло має довжину» являє собою аналітичне судження; речення «це тіло — пружне» синтетичне. Це розрізнення способу судження набуло особливого значення завдяки Канту («Критика чистого розуму»), хоча на нього вказували і раніше Давид Тел в XIII в. і ще в давнину Стільпон з Мегари. При доказах, що спираються на ряд умовиводів, особливо при розвитку або постановці будь-якої наукової теорії, вираз аналіз має дещо інший сенс: воно означає, що докази йдуть регресивно, від умовного до зумовлюючому, між тим як при синтетичному способі докази мають зворотний хід (regressus a principiatis ad principe і progressus a princip i is ad principiata); такий метод в наукових дослідженнях називають аналітичним на відміну від синтетичного. Обидва вони доповнюють один одного і взаємно перевіряють. Кращим доказом безсумнівною істини будь-якого наукового положення буде відповідність результатів, досягнутих дослідженнями, зробленими аналітичним і синтетичним методами. Пор. Анельт, «Theorie des Induktien» (Лейпциг, 1854). (uk)
|
| rdfs:comment
|
- التحليل الفلسفي هو مصطلح عام لأساليب يستخدمها الفلاسفة عادةً في أعراف التحليل التي تضم «اختبار» (أي تحليل) الموضوعات الفلسفية. ويجادل البعض بأن أبرز تلك الأساليب هو أسلوب تحليل المفاهيم (المعروفة باسم التحليل المفاهيمي). (ar)
- Analyse (griechisch analysis) bedeutet allgemein und in der Philosophie die Zergliederung eines Ganzen in seine Teile, ihr Gegenbegriff ist die Synthese. Die Methode der Analyse wurde in der Philosophiegeschichte insgesamt und selbst in der analytischen Philosophie unterschiedlich aufgefasst und angewendet. Entsprechend ist auch der Begriff mehrdeutig. (de)
- Philosophical analysis is any of various techniques, typically used by philosophers in the analytic tradition, in order to "break down" (i.e. analyze) philosophical issues. Arguably the most prominent of these techniques is the analysis of concepts (known as conceptual analysis). (en)
- Em filosofia, a análise filosófica é qualquer uma das várias técnicas usadas a fim de "decompor" (ou seja, analisar) questões filosóficas. Indiscutivelmente a mais proeminente dessas técnicas é a análise de conceitos (conhecida como análise conceitual). É um método utilizado ao menos desde os tempos de Platão e Aristóteles, mas contemporaneamente suas técnicas tornaram-se características da filosofia analítica, entre o final do século XIX e o início do século XX, tipicamente utilizadas pelos filósofos desta tradição. (pt)
- 哲學分析是西方哲學界在哲學分析傳統中涉及「拆解」(例如: 分析)的哲學議題最典型的眾多應用技巧的一個通稱。其中，幾乎無爭議地將概念分析視為最卓越的一種技巧。 依靠對事物，事件，人物，現象以及一切有形和無形的形而上，形而下的物質與非物質，現象與非現象進行的俱備嚴謹或者必要性發散的思維方式的整個探求和發現的行為軌跡，即是哲學分析。 (zh)
- En philosophie, l'analyse est une méthode qui s'oppose à la synthèse. Elle vise à comprendre un objet en le décomposant en ses constituants. Elle établit donc tout d'abord des critères permettant d'identifier les composants. L'analyse correspond chez Descartes à la deuxième règle de la méthode, qui consiste à "diviser chacune des difficultés que j'examinerais, en autant de parcelles qu'il se pourrait, et qu'il serait requis pour les mieux résoudre." (Discours de la méthode, II). (fr)
- Ана́лиз (ана́лизис, через фр. analyse или лат. analysis, от др.-греч. ἀνάλυσις — «разложение, растворение») — в философии в противоположность синтезу анализом называют логический приём определения понятия, когда данное понятие раскладывают по признакам на составные части, чтобы таким образом сделать его познание ясным в полном его объёме. (ru)
- Ана́ліз (дав.-гр. ἀνάλυσις «розкладання, розчленування») — в філософії, на противагу синтезу, аналізом називають логічний прийом визначення поняття, коли дане поняття розкладають за ознаками на складові частини, щоб таким чином зробити пізнання його зрозумілим в повному його обсязі. (uk)
|
