| dbo:abstract
|
- تُمثل العقدة المدارية نقطتين يتقاطع فيهما مدار جرم سماوي مع مستوى مرجعي يُحسَب ميلانه وفقاً له. ولا تملك المدارات التي تقع بكاملها على مستواها المرجعيّ (المدارات غير المائلة) أي عقد مدارية. لكل مدار عقدتان مداريِّتان، تقعان في النقطتين التي يتقاطع عندهما مع مستواه المرجعي، وتسمى الأولى العقدة الصاعدة والتي في الجانب المقابل للمدار منها العقدة النازلة. (ar)
- Un node orbital és un dels dos punts on una òrbita inclinada creua un pla de referència (per exemple, el pla de l'eclíptica per a les òrbites heliocèntriques, i el pla de l'equador celeste per a les òrbites geocèntriques). Com és lògic, les òrbites amb inclinació igual a zero (òrbites eclíptiques i òrbites equatorials) no tenen nodes. Tota òrbita té dos nodes respecte a un pla qualsevol:
* El node ascendent (símbol ☊) és el punt on l'objecte creua el pla de referència movent-se cap al nord des de l'hemisferi sud celeste.
* El node descendent (símbol ☋) és el punt on l'objecte creua el pla de referència movent-se cap al sud des de l'hemisferi nord celeste. Ambdós nodes estan diametralment oposats. La línia dels nodes és la intersecció del pla orbital de l'objecte amb el pla de referència i és la línia que uneix els dos nodes. Un dels paràmetres que s'utilitzen per a caracteritzar una òrbita (anomenats elements orbitals), és la longitud del node ascendent. Els nodes orbitals de la Terra reben els següents noms:
* Punt d'Àries o punt vernal per al node ascendent.
* Punt Libra per al node descendent. (ca)
- Uzel je jeden ze dvou bodů, ve kterém nakloněná oběžná dráha protíná vztažnou rovinu, například rovník při geocentrické orbitě nebo ekliptiku při heliocentrické orbitě. Při orbitě s nulovým sklonem, například ekvatoreální nebo ekliptikální orbitě, neexistují žádné orbitální uzly. Výstupní uzel (☊) nebo severní uzel je bod, ve kterém se těleso pohybuje směrem na sever z jižní části dráhy do severní, sestupný uzel (☋) nebo jižní uzel je bod, kde se těleso pohybuje směrem na jih ze severní části dráhy. Spojnice výstupního a sestupného je průsečnice roviny oběhu tělesa s vztažnou rovinou. (cs)
- En astronomio, nodo de orbito estas ĉiu el la du punktoj kie ĝi intersekcas antaŭfiksitan konvencian ebenon. Orbitoj, kiuj plene apartenas al la antaŭfiksita ebeno, ne posedas nodojn. (eo)
- Knoten nennt man die Schnittpunkte der Bahn eines astronomischen Objektes mit einer Bezugsebene (im Sonnensystem meist die Ekliptikebene):
* der Punkt, an dem die Bahn die Bezugsebene von Süden nach Norden durchstößt, heißt aufsteigender Knoten
* der Punkt, an dem die Bahn die Bezugsebene von Norden nach Süden durchstößt, heißt absteigender Knoten. Norden bezeichnet dabei die Nordrichtung der Erdachse. Steht die Bezugsebene in keinem Zusammenhang mit der Ekliptik, dann wird eine entsprechend andere Definition für Auf- und Abstieg gewählt. Die Verbindungsgerade der beiden Knoten ist die Knotenlinie. Die Lage des aufsteigenden Knotens in Bezug zum Frühlingspunkt, also das Argument bzw. die Länge des Knotens (in der Grafik mit ☊ bezeichnet), und die Lage des Ellipsenscheitels zur Knotenlinie, also das Argument der Periapsis (ω), bilden zwei der sechs Bahnelemente, die zur vollständigen Beschreibung einer idealen Keplerbahn nötig sind. Der Zeitraum zwischen zwei Durchgängen des Himmelskörpers durch denselben Knoten ist die Drakonitische Periode. Fällt der Knoten mit einer Konjunktion zusammen, so führt das zu einer Bedeckung, also einem Transit oder einer Okkultation:
* Steht der Neumond in der Nähe eines Mondknotens, so kommt es zur Sonnenfinsternis; steht der Vollmond in der Nähe eines Mondknotens, so kommt es zur Mondfinsternis.
* Stehen Merkur und Venus während der unteren Konjunktion in der Nähe ihres Bahnknoten, so kommt es zu einem Merkur- bzw. einem Venusdurchgang.
* Für die Erde bildet die Ekliptik selbst die Bahnebene, und es lässt sich kein Knoten definieren. In vor-heliozentrischer Zeit sah man die Äquinoktien als die „Knoten der (scheinbaren) Sonnenbahn“ an, Bezugsebene hierbei war der Himmelsäquator. (de)
- Los nodos de una órbita son dos puntos pertenecientes a dicha órbita inclinada respecto a un plano de referencia, y que se hallan donde dicha órbita cruza al mencionado plano de referencia, al cual debe pertenecer el astro primario de la órbita a la que pertenecen los nodos. En el caso de órbitas heliocéntricas (donde el astro primario es el sol), el plano de referencia es la eclíptica, y en el caso de órbitas geocéntricas (donde el astro primario es la Tierra), el plano de referencia es el ecuador celeste. En el caso de las órbitas sin inclinación (inclinación 0º), es decir en aquellas que se encuentran completamente sobre el plano de referencia, no se pueden definir sus nodos. Toda órbita tiene dos nodos:
* El nodo ascendente (símbolo Ω) es el punto donde el objeto cruza el plano de referencia moviéndose desde el hemisferio sur al hemisferio norte celeste.
* El nodo descendente (símbolo ☋) es el punto donde el objeto cruza el plano de referencia moviéndose desde el hemisferio norte al hemisferio sur celeste. A la intersección del plano de la órbita con el plano de referencia se le llama línea de los nodos, sobre la que se encuentran los nodos y equidistante a estos sobre la misma línea se encuentra el astro mayor de la órbita. Uno de los parámetros que se utiliza para caracterizar una órbita es la longitud del nodo ascendente (ver elementos orbitales). Los nodos orbitales de la Tierra (plano de la órbita: eclíptica respecto al plano de referencia: Ecuador) reciben los siguientes nombres:
* Punto Aries o punto vernal del nodo ascendente.
* Punto Libra para el nodo descendente. (es)
- An orbital node is either of the two points where an orbit intersects a plane of reference to which it is inclined. A non-inclined orbit, which is contained in the reference plane, has no nodes. (en)
- En mécanique céleste et en mécanique spatiale, un nœud (du latin nodus) ou point nodal est un des deux points d'intersection d'une orbite inclinée avec le plan principal du système de référence. Le nœud ascendant est le point par lequel le corps en orbite (planète, naturel, artificiel ou autre objet céleste en orbite) traverse le plan de référence en trajectoire ascendante ; le nœud descendant est celui par lequel il le traverse en trajectoire descendante. La ligne des nœuds ou ligne nodale est la droite d'intersection du plan d'une orbite avec un plan de référence.
* En astronomie le plan de référence est soit l'écliptique pour les planètes et autres objets célestes en orbite autour d'une étoile, soit le plan équatorial de la planète si l'objet est un satellite naturel de celle-ci.
* En astronautique le plan de référence est soit le plan équatorial de la planète autour duquel le satellite artificiel est placé, soit l'écliptique pour une sonde interplanétaire placée sur une orbite héliocentrique. (fr)
- Simpul orbit adalah dua titik di mana sebuah orbit dengan sebuah tertentu. Sebuah orbit yang tidak berinklinasi atau berada sejajar dengan bidang acuan tidak memiliki simpul orbit. (in)
- In meccanica celeste, l'asse nodale o linea dei nodi è la linea d'intersezione del piano di un'orbita con un piano di riferimento, come per esempio il piano equatoriale o il piano eclittico. I due punti dell'orbita dati dall'intersezione tra questi due piani vengono detti nodi dell'orbita. Si distinguono:
* il nodo ascendente: è il punto in cui l'oggetto interseca il piano di riferimento passando dall'emisfero meridionale all'emisfero settentrionale;
* il nodo discendente: è il punto in cui l'oggetto interseca il piano di riferimento passando dall'emisfero settentrionale all'emisfero meridionale. L'asse nodale è spesso indicato come vettore asse nodale, o versore asse nodale: noto infatti il momento angolare orbitale specifico ed il versore di sostegno di una terna cartesiana inerziale, si ha il vettore asse nodale come Notando che ha per definizione componenti nulle secondo x e y, il prodotto vettoriale tra i due risulterà un vettore con solo due componenti, secondo x e secondo y: Normalizzando il vettore così ottenuto si arriva al Versore asse nodale le cui informazioni sono:
* la direzione dell'asse nodale;
* il verso, dal nodo discendente al nodo ascendente. Il versore asse nodale è un'informazione necessaria per determinare l'Ascensione retta del nodo ascendente, che è uno dei sei parametri orbitali kepleriani.Nel caso appunto dell'orbita terrestre attorno al sole, il piano dell'eclittica interseca il piano equatoriale terrestre in due punti, detti nodi: questi si chiamano punto d'Ariete (o punto gamma) e il punto della Libra. Il lento spostamento del punto d'Ariete che avviene sempre un poco più indietro nel calendario, nell'arco dei millenni, è noto come fenomeno di precessione degli equinozi. (it)
- 交点（こうてん、orbital node）とは公転運動を行う天体の軌道が基準面と交わる二つの点のことである。基準面としては、地心軌道の天体では赤道面、日心軌道の天体では黄道面が用いられる。 二つの交点のうち、天体の軌道が南半球から北半球に向かって北向きに交差する点を昇交点（ascending node, north node ともいう）、北半球から南半球に向かって南向きに交差する点を降交点（descending node, south node ともいう）と呼ぶ。天体の軌道面と基準面との（昇交点と降交点を結ぶ線分）を line of nodes と呼ぶ。基準面が黄道面の場合も赤道面の場合も、基準面に対する南北は地球の地軸の南北に合わせて定義されている。これ以外の基準面の場合には適当な定義が必要となる。 太陽を地心軌道の天体とみなした場合の赤道面に対する昇交点が春分点、降交点が秋分点である。なお、軌道傾斜角が0度の軌道には交点はないので、黄道面は地球の公転面であるから、日心軌道の天体である地球の昇交点は存在しない。 昇交点を表す記号は (Unicode: U+260A, ☊)、降交点を表す記号は (Unicode: U+260B, ☋)である。占星術では黄道面に対する月の交点を、西洋占星術では昇交点をドラゴン・ヘッド (Dragon's Head)・降交点をドラゴン・テイル (Dragon's Tail)、インド占星術では昇交点をラーフ (Rāhu)・降交点を ケートゥ (Kētu) と呼ぶ。 月の交点は月が太陽からの重力を受けて歳差運動を行うため、ゆっくりと西へ移動している。 (ja)
- 궤도 교점(영어: orbital node)은 천체의 궤도면과 이 만나는 두 점을 말한다. 만약 궤도면과 기준면이 일치할 경우에는 궤도 교점이 생기지 않는다. (ko)
- Een knoop is in de astronomie een plaats waar de baan van een hemellichaam een referentievlak kruist. De klimmende knoop is de plaats waar het hemellichaam in de baan van "onder" naar "boven" (van ten zuiden naar ten noorden) door het referentievlak gaat. Symbool ☊ (Unicode 260A) De dalende knoop is de plaats waar het hemellichaam van "boven" naar "onder" (van ten noorden naar ten zuiden) door het referentievlak gaat. Symbool ☋ (Unicode 260B) De knopenlijn is de lijn die de klimmende en dalende knopen verbindt. De knopenlijn gaat altijd door het centrum (brandpunt) van de baan (waar het hemellichaam omheen beweegt). Gezien vanuit dat centrum staan de knopen recht tegenover elkaar aan de hemel. De lengte van de klimmende knoop is een veelgebruikt baanelement. (nl)
- Uppstigande nod, den punkt i en planet- eller kometbana där denna skär ekliptikan och vilken planeten (kometen) passerar under sin banrörelse från södra sidan till norra och dess ekliptiska latitud går från negativ till positiv. Symbolen för den uppåtstigande noden är (unicode: U+260A, ☊), och symbolen för den nedstigande noden är (unicode: U+260B, ☋). (sv)
- Węzeł – punkt na orbicie obiektu niebieskiego, w którym ciało niebieskie przecina płaszczyznę ekliptyki. Każdy obiekt astronomiczny ma na swojej orbicie dwa węzły. Węzeł wstępujący – punkt, w którym obiekt przechodzi z mniejszych do większych szerokości ekliptycznych, czyli z południa na północ. Oznaczany symbolem (Unicode: U+260A, ☊). W średniowieczu nazywany "głową smoka" (łac. caput draconis). Nazwa ta nawiązuje do mitycznego smoka, zamieszkującego węzły orbity Księżyca i "pożerającego" Słońce lub Księżyc w czasie zaćmienia (por. miesiąc smoczy). Węzeł zstępujący – punkt, w którym obiekt przechodzi z większych do mniejszych szerokości ekliptycznych, czyli z północy na południe. Oznaczany symbolem (Unicode: U+260B, ☋). W średniowieczu nazywany "ogonem smoka" (łac. cauda draconis). (pl)
- Вузол орбіти — одна з двох діаметрально протилежних точок, в яких орбіта будь-якого небесного тіла перетинається з деякої умовної площиною, яка виступає як система відліку, а також геоцентрична проєкція цієї точки на небесну сферу. Такою площиною для планет Сонячної системи і Місяця є площина екліптики. Для відстеження ШСЗ зазвичай використовують екваторіальну систему координат і, відповідно, площину небесного екватора. Оскільки таких точок дві, розрізняють висхідний і низхідний вузли орбіти. Для незамкнутих орбіт (параболічних і гіперболічних) можуть існувати обидва вузла або один з вузлів може формально перебувати в нескінченності.
* ☊ Висхідний вузол орбіти (також його називають північний) — точка, в якій, тіло, що рухається по орбіті, перетинає умовну площину в північному напрямку (тобто переходить з південної півкулі небесної сфери в північну). Назва пов'язана з тим, що для спостерігача в північній півкулі рух відбувається знизу вгору, тобто є «висхідним».
* ☋ Низхідний вузол орбіти (також його називають південний) — точка, в якій, тіло, що рухається по орбіті, перетинає умовну площину в південному напрямку (тобто переходить з північної півкулі небесної сфери в південну). Назва пов'язана з тим, що для спостерігача в північній півкулі рух відбувається згори донизу, тобто є «низхідним». Лінія вузлів — пряма, що з'єднує висхідний і низхідний вузли орбіти. Збурення орбіти внаслідок несферичності центрального об'єкта, впливу інших тіл, тощо призводять до . В астрономії планетні вузли мають велике значення. Довгота висхідного вузла — один з шести фізичних елементів орбіти, що визначають положення в просторі тіла, що володіє орбітальним рухом. Таке явище, як проходження Меркурія або Венери по диску Сонця, має місце при нижньому сполученні відповідної планети з Сонцем, коли воно відбувається в безпосередній близькості від одного з вузлів цієї планети. Сонячне затемнення має місце, коли геоцентричне з'єднання Місяця і Сонця (новий місяць) відбувається поблизу одного з , а місячне затемнення — коли вздовж осі цих вузлів відбувається їх протистояння (тобто повний місяць). Всі перераховані явища виявляються можливі тому, що в цих ситуаціях три небесних тіла вибудовуються в просторі практично точно в одну лінію. (uk)
- Em mecânica celeste, quando uma órbita é inclinada em relação ao , alguns elementos da órbita são definidos a partir desta linha de interseção: Linha dos nodos é a linha que representa a interseção dos dois planos (o plano da órbita e o plano de referência). Nodo orbital é um dos dois pontos onde a órbita cruza o . Nodo ascendente é o nodo em que o corpo menor em órbita passa do hemisfério sul para o norte (relativamente ao plano de referência). Nodo descendente é o nodo em que o corpo menor em órbita passa do hemisfério norte para o sul (relativamente ao plano de referência). Uma órbita em seu plano de referência, portanto não inclinada, não possui nodos. (pt)
- 軌道交點是傾斜的軌道穿越參考平面的兩個點之一。包含於參考平面上的軌道（稱為）沒有交點。一般的參考平面有：
* 對地心軌道的參考平面是地球的赤道平面。在這種情況的無傾斜軌道稱為赤道面。
* 對日心軌道的參考平面是黃道。在這種情況的無傾斜軌道稱為黃道面。
* 對太陽系之外的軌道，參考平面是垂直於觀測者視線方向的平面，稱為, chap. 17.。 交線是天體的軌道平面與參考平面交會之間的交集，它經過這兩個交點。 如果參考平面的參考方向被定義在其中的一個平面側，則這兩個交點就可以被區分。對地心和日心軌道，稱為升交點（或北交點）的是軌道上的天體運行到參考平面北側時通過點，而降交點（或南交點）則是天體運行至南側時通過的點。對於太陽系之外的軌道，升交點是天體遠離觀測者時所經過的點，降交點則是朝向觀測者接近時所經過的點, p. 137.。 升交點的符號是（Unicode: U+260A, ☊），而降交點的符號是（Unicode: U+260B, ☋）。在中世紀與現代的早期，升交點和降交點分別被稱為龍頭（拉丁：龍骨，阿拉伯：ra's al-jauzahar）和龍尾（拉丁語：cauda draconis）相對應, p. 141; , p. 245.。同樣的，在阿拉伯語中如ganzaar、genzahar、geuzaar和zeuzahar等已經很少用到的字，都曾被中世紀的西方用來表示這兩個交點, pp. 196–197; , p. 65; , pp. 95–96.。希臘的名詞αναβιβάζων和καταβιβάζων也被用來稱呼升交點和降交點，在英文以anabibazon和catabibazon表示升交點; , ¶27.。 交點的位置可以被做為一個參數，稱為軌道要素，用來描述軌道。這個參數被稱為升交點黃經（或者有時就稱為交點黃經）。 (zh)
- У́зел орби́ты — одна из двух диаметрально противоположных точек, в которых орбита какого-либо небесного тела пересекается с некоторой условной плоскостью, выступающей как система отсчёта, а также геоцентрическая проекция этой точки на небесную сферу. Таковой плоскостью для планет Солнечной системы и Луны является плоскость эклиптики. Для отслеживания ИСЗ обычно используют экваториальную систему координат и, соответственно, плоскость небесного экватора. Поскольку таких точек две, различают восходящий и нисходящий узлы орбиты. Для незамкнутых орбит (параболических и гиперболических) могут существовать оба узла или один из узлов может формально находиться в бесконечности.
* Восходящий узел орбиты (также называемый северный) — точка, в которой движущееся по орбите тело пересекает условную плоскость в северном направлении (то есть переходит из южного полушария небесной сферы в северное). Название связано с тем, что для наблюдателя в северном полушарии движение происходит снизу вверх, то есть является «восходящим».
* Нисходящий узел орбиты (также называемый южный) — точка, в которой движущееся по орбите тело пересекает условную плоскость в южном направлении (то есть переходит из северного полушария небесной сферы в южное), он обозначается перевёрнутым символом знака Льва, или (чаще) исторически производным от него символом ☋. Название связано с тем, что для наблюдателя в южном полушарии движение происходит сверху вниз, то есть является «нисходящим». Условной плоскостью здесь, как уже было замечено, в большинстве случаев является эклиптика, реже небесный экватор. Относительно избранной плоскости в обоих случаях определяются и небесные полушария. Иногда саму эклиптику, то есть годовой путь Солнца по небесной сфере, фактически являющийся проекцией орбиты самой Земли, рассматривают в отношении небесного экватора, в этом смысле иногда называют точку весеннего равноденствия «восходящим узлом эклиптики», а осеннего — «заходящим». Линия узлов — прямая, соединяющая восходящий и нисходящий узлы орбиты. Возмущения орбиты вследствие несферичности центрального объекта, воздействия других тел и т. п. приводят к прецессии линии узлов. В астрономии планетные узлы имеют большое значение. Долгота восходящего узла — один из шести физических элементов орбиты, определяющих положение в пространстве тела, обладающего орбитальным движением. Такое явление, как прохождение Меркурия или Венеры по диску Солнца, имеет место при нижнем соединении соответствующей планеты с Солнцем, когда оно происходит в непосредственной близости от одного из узлов этой планеты. Солнечное затмение имеет место, когда геоцентрическое соединение Луны и Солнца (то есть новолуние) происходит вблизи одного из лунных узлов, а лунное затмение — когда вдоль оси этих узлов происходит их противостояние (то есть полнолуние). Все перечисленные явления оказываются возможны потому, что в этих ситуациях три небесных тела выстраиваются в пространстве практически точно в одну линию. (ru)
|
| rdfs:comment
|
- تُمثل العقدة المدارية نقطتين يتقاطع فيهما مدار جرم سماوي مع مستوى مرجعي يُحسَب ميلانه وفقاً له. ولا تملك المدارات التي تقع بكاملها على مستواها المرجعيّ (المدارات غير المائلة) أي عقد مدارية. لكل مدار عقدتان مداريِّتان، تقعان في النقطتين التي يتقاطع عندهما مع مستواه المرجعي، وتسمى الأولى العقدة الصاعدة والتي في الجانب المقابل للمدار منها العقدة النازلة. (ar)
- Uzel je jeden ze dvou bodů, ve kterém nakloněná oběžná dráha protíná vztažnou rovinu, například rovník při geocentrické orbitě nebo ekliptiku při heliocentrické orbitě. Při orbitě s nulovým sklonem, například ekvatoreální nebo ekliptikální orbitě, neexistují žádné orbitální uzly. Výstupní uzel (☊) nebo severní uzel je bod, ve kterém se těleso pohybuje směrem na sever z jižní části dráhy do severní, sestupný uzel (☋) nebo jižní uzel je bod, kde se těleso pohybuje směrem na jih ze severní části dráhy. Spojnice výstupního a sestupného je průsečnice roviny oběhu tělesa s vztažnou rovinou. (cs)
- En astronomio, nodo de orbito estas ĉiu el la du punktoj kie ĝi intersekcas antaŭfiksitan konvencian ebenon. Orbitoj, kiuj plene apartenas al la antaŭfiksita ebeno, ne posedas nodojn. (eo)
- An orbital node is either of the two points where an orbit intersects a plane of reference to which it is inclined. A non-inclined orbit, which is contained in the reference plane, has no nodes. (en)
- Simpul orbit adalah dua titik di mana sebuah orbit dengan sebuah tertentu. Sebuah orbit yang tidak berinklinasi atau berada sejajar dengan bidang acuan tidak memiliki simpul orbit. (in)
- 궤도 교점(영어: orbital node)은 천체의 궤도면과 이 만나는 두 점을 말한다. 만약 궤도면과 기준면이 일치할 경우에는 궤도 교점이 생기지 않는다. (ko)
- Uppstigande nod, den punkt i en planet- eller kometbana där denna skär ekliptikan och vilken planeten (kometen) passerar under sin banrörelse från södra sidan till norra och dess ekliptiska latitud går från negativ till positiv. Symbolen för den uppåtstigande noden är (unicode: U+260A, ☊), och symbolen för den nedstigande noden är (unicode: U+260B, ☋). (sv)
- Un node orbital és un dels dos punts on una òrbita inclinada creua un pla de referència (per exemple, el pla de l'eclíptica per a les òrbites heliocèntriques, i el pla de l'equador celeste per a les òrbites geocèntriques). Com és lògic, les òrbites amb inclinació igual a zero (òrbites eclíptiques i òrbites equatorials) no tenen nodes. Tota òrbita té dos nodes respecte a un pla qualsevol: Ambdós nodes estan diametralment oposats. La línia dels nodes és la intersecció del pla orbital de l'objecte amb el pla de referència i és la línia que uneix els dos nodes. (ca)
- Knoten nennt man die Schnittpunkte der Bahn eines astronomischen Objektes mit einer Bezugsebene (im Sonnensystem meist die Ekliptikebene):
* der Punkt, an dem die Bahn die Bezugsebene von Süden nach Norden durchstößt, heißt aufsteigender Knoten
* der Punkt, an dem die Bahn die Bezugsebene von Norden nach Süden durchstößt, heißt absteigender Knoten. Norden bezeichnet dabei die Nordrichtung der Erdachse. Steht die Bezugsebene in keinem Zusammenhang mit der Ekliptik, dann wird eine entsprechend andere Definition für Auf- und Abstieg gewählt. (de)
- Los nodos de una órbita son dos puntos pertenecientes a dicha órbita inclinada respecto a un plano de referencia, y que se hallan donde dicha órbita cruza al mencionado plano de referencia, al cual debe pertenecer el astro primario de la órbita a la que pertenecen los nodos. En el caso de órbitas heliocéntricas (donde el astro primario es el sol), el plano de referencia es la eclíptica, y en el caso de órbitas geocéntricas (donde el astro primario es la Tierra), el plano de referencia es el ecuador celeste. Toda órbita tiene dos nodos: (es)
- En mécanique céleste et en mécanique spatiale, un nœud (du latin nodus) ou point nodal est un des deux points d'intersection d'une orbite inclinée avec le plan principal du système de référence. Le nœud ascendant est le point par lequel le corps en orbite (planète, naturel, artificiel ou autre objet céleste en orbite) traverse le plan de référence en trajectoire ascendante ; le nœud descendant est celui par lequel il le traverse en trajectoire descendante. La ligne des nœuds ou ligne nodale est la droite d'intersection du plan d'une orbite avec un plan de référence. (fr)
- In meccanica celeste, l'asse nodale o linea dei nodi è la linea d'intersezione del piano di un'orbita con un piano di riferimento, come per esempio il piano equatoriale o il piano eclittico. I due punti dell'orbita dati dall'intersezione tra questi due piani vengono detti nodi dell'orbita. Si distinguono: L'asse nodale è spesso indicato come vettore asse nodale, o versore asse nodale: noto infatti il momento angolare orbitale specifico ed il versore di sostegno di una terna cartesiana inerziale, si ha il vettore asse nodale come le cui informazioni sono: (it)
- 交点（こうてん、orbital node）とは公転運動を行う天体の軌道が基準面と交わる二つの点のことである。基準面としては、地心軌道の天体では赤道面、日心軌道の天体では黄道面が用いられる。 二つの交点のうち、天体の軌道が南半球から北半球に向かって北向きに交差する点を昇交点（ascending node, north node ともいう）、北半球から南半球に向かって南向きに交差する点を降交点（descending node, south node ともいう）と呼ぶ。天体の軌道面と基準面との（昇交点と降交点を結ぶ線分）を line of nodes と呼ぶ。基準面が黄道面の場合も赤道面の場合も、基準面に対する南北は地球の地軸の南北に合わせて定義されている。これ以外の基準面の場合には適当な定義が必要となる。 太陽を地心軌道の天体とみなした場合の赤道面に対する昇交点が春分点、降交点が秋分点である。なお、軌道傾斜角が0度の軌道には交点はないので、黄道面は地球の公転面であるから、日心軌道の天体である地球の昇交点は存在しない。 月の交点は月が太陽からの重力を受けて歳差運動を行うため、ゆっくりと西へ移動している。 (ja)
- Węzeł – punkt na orbicie obiektu niebieskiego, w którym ciało niebieskie przecina płaszczyznę ekliptyki. Każdy obiekt astronomiczny ma na swojej orbicie dwa węzły. Węzeł wstępujący – punkt, w którym obiekt przechodzi z mniejszych do większych szerokości ekliptycznych, czyli z południa na północ. Oznaczany symbolem (Unicode: U+260A, ☊). W średniowieczu nazywany "głową smoka" (łac. caput draconis). Nazwa ta nawiązuje do mitycznego smoka, zamieszkującego węzły orbity Księżyca i "pożerającego" Słońce lub Księżyc w czasie zaćmienia (por. miesiąc smoczy). (pl)
- Een knoop is in de astronomie een plaats waar de baan van een hemellichaam een referentievlak kruist. De klimmende knoop is de plaats waar het hemellichaam in de baan van "onder" naar "boven" (van ten zuiden naar ten noorden) door het referentievlak gaat. Symbool ☊ (Unicode 260A) De dalende knoop is de plaats waar het hemellichaam van "boven" naar "onder" (van ten noorden naar ten zuiden) door het referentievlak gaat. Symbool ☋ (Unicode 260B) De lengte van de klimmende knoop is een veelgebruikt baanelement. (nl)
- Em mecânica celeste, quando uma órbita é inclinada em relação ao , alguns elementos da órbita são definidos a partir desta linha de interseção: Linha dos nodos é a linha que representa a interseção dos dois planos (o plano da órbita e o plano de referência). Nodo orbital é um dos dois pontos onde a órbita cruza o . Nodo ascendente é o nodo em que o corpo menor em órbita passa do hemisfério sul para o norte (relativamente ao plano de referência). Nodo descendente é o nodo em que o corpo menor em órbita passa do hemisfério norte para o sul (relativamente ao plano de referência). (pt)
- Вузол орбіти — одна з двох діаметрально протилежних точок, в яких орбіта будь-якого небесного тіла перетинається з деякої умовної площиною, яка виступає як система відліку, а також геоцентрична проєкція цієї точки на небесну сферу. Такою площиною для планет Сонячної системи і Місяця є площина екліптики. Для відстеження ШСЗ зазвичай використовують екваторіальну систему координат і, відповідно, площину небесного екватора. Оскільки таких точок дві, розрізняють висхідний і низхідний вузли орбіти. Для незамкнутих орбіт (параболічних і гіперболічних) можуть існувати обидва вузла або один з вузлів може формально перебувати в нескінченності. (uk)
- У́зел орби́ты — одна из двух диаметрально противоположных точек, в которых орбита какого-либо небесного тела пересекается с некоторой условной плоскостью, выступающей как система отсчёта, а также геоцентрическая проекция этой точки на небесную сферу. Таковой плоскостью для планет Солнечной системы и Луны является плоскость эклиптики. Для отслеживания ИСЗ обычно используют экваториальную систему координат и, соответственно, плоскость небесного экватора. Поскольку таких точек две, различают восходящий и нисходящий узлы орбиты. Для незамкнутых орбит (параболических и гиперболических) могут существовать оба узла или один из узлов может формально находиться в бесконечности. (ru)
- 軌道交點是傾斜的軌道穿越參考平面的兩個點之一。包含於參考平面上的軌道（稱為）沒有交點。一般的參考平面有：
* 對地心軌道的參考平面是地球的赤道平面。在這種情況的無傾斜軌道稱為赤道面。
* 對日心軌道的參考平面是黃道。在這種情況的無傾斜軌道稱為黃道面。
* 對太陽系之外的軌道，參考平面是垂直於觀測者視線方向的平面，稱為, chap. 17.。 交線是天體的軌道平面與參考平面交會之間的交集，它經過這兩個交點。 如果參考平面的參考方向被定義在其中的一個平面側，則這兩個交點就可以被區分。對地心和日心軌道，稱為升交點（或北交點）的是軌道上的天體運行到參考平面北側時通過點，而降交點（或南交點）則是天體運行至南側時通過的點。對於太陽系之外的軌道，升交點是天體遠離觀測者時所經過的點，降交點則是朝向觀測者接近時所經過的點, p. 137.。 交點的位置可以被做為一個參數，稱為軌道要素，用來描述軌道。這個參數被稱為升交點黃經（或者有時就稱為交點黃經）。 (zh)
|
.svg){kind=link}
.svg){kind=link}
.svg){kind=link}
.svg){kind=link}
