| dbo:abstract
|
- نينجاتو هو سيف ياباني صنعه النينجا لمقاومة الساموراي وهو سيف أقصر من سيف الساموراي بقليل وكذالك فإنه يختلف عن سيف الساموراي ببعض الاختلافات 1.
* سيف الساموراي (كاتانا) مقوس وسيف النينجا مستقيم. 2.
* سيف الساموري يوضع على الخصر بنما سيف النينجا يوضع على الظهر. تمت صناعته بعد أن قام أحد النينجا بسرقة سيف ساموراي مكسور فقامو بصناعته طبقا للمكسور.
* بوابة فنون قتالية
* بوابة اليابان (ar)
- Nindžató (japonsky: 忍者刀), také známé jako nindžaken nebo šinobigatana (忍刀), je označení pro meč, který používali japonští nindžové. Podle knihy Ninjutsu History and Tradition napsané Masaaki Hacumim, vůdcem školy nindžucu se tyto meče vyráběly v různých tvarech a velikostech. Často ale byly mnohem kratší než tradiční katany, které používali samurajové. Typické nindžató, které by u sebe měl nindža by pravděpodobně bylo wakizaši, nebo zkrácená katana. Nebo také čokutó vybavené rukojetí z katany a zasunuté do pochvy od katany. Tím se docílilo toho, že soupeř často špatně odhadl dobu, potřebnou k vytažení meče. Tak mohl nindža provést úder rychleji, než by soupeř očekával. Zároveň se tak docílilo toho, že meč vypadal jako tradiční katana a zabránilo se tak odhalení nindži. Volný prostor v pochvě se také dal využít k uschování drobných předmětů, nebo vybavení. Samozřejmě délka meče také nutila jeho uživatele, aby se dostal k soupeři blíž, což mohla být nevýhoda ale i výhoda proti soupeři s tradičním mečem. Krátký meč se dá rychleji tasit než meč dlouhý a dal se tak zasadit první úder dřív. Většina odborníků se ale domnívá, že kratší meč nindžové používali proto, že se často skrývali ve stísněných prostorách. Zároveň se lépe hodí pro boj na takovýchto místech. Samuraj s dlouhým mečem by měl například v úzké chodbě proti nindžovi velkou nevýhodu. Moderní nindžató jsou často zobrazovány jako rovné meče s hranatou záštitou neboli cubou), toto ale není historicky přesné. Podle výše zmíněné knihy od Masaaki Hacumiho měl i nindžaken lehké zakřivení. Jedna z škol nindžucu, Togakure rjú, vyučuje boj s nindžató. Typicky s meči o délce wakizaši s rukojetí katany. Hlavní výhodou těchto mečů je snadnost použití ve stísněných prostorách. (cs)
- El ninjatō (忍者刀 ninjatō?), també conegut com ninjaken (忍者剣 ninjaken?) o shinobi katana (忍刀 shinobi katana?), és el nom més comú del sabre que un ninja portaria. D'acord amb el lliure Ninjutsu History and Tradition de aquests sabres tindrien certa varietat de formes i grandàries. De qualsevol manera, normalment eren més curts que la katana daito, tradicionalment usada pel samurai del Japó feudal. El ninjatō típic seria un wakizashi o espasa curta amb empunyadura i saya de katana, el que induïa en l'oponent un error de càlcul quant al temps que requeriria desembeinar l'arma permetent una tècnica de battoujutsu més veloç del previsible. A més, la seua grandària atorgava enfront de la katana cert avantatge en el combat en espais tancats o estrets. A més servia per a dissimular l'arma (que podria servir per a identificar el seu portador com ninja) com un sabre comú. L'espai extra en la beina podia ser usat a més per a guardar o amagar objectes. El ninjato modern és habitualment recte amb una (guardamans) quadrada, però no és històricament fidel. D'acord amb el mateix llibre de Masaaki Hatsumi, el sabre ninja solament era "recte" en comparació del terme mitjà de l'època que eren molt més corbades, però mantenint certa curvatura. (ca)
- Das Ninjatō [nin.dʑa.toː] (jap. 忍者刀) ist ein gerades Kurzschwert, das für Ninjutsu benutzt wird. (de)
- El ninjatō (忍者刀 ''ninjatō''?), también conocido como ninjaken (忍者剣 ''ninjaken''?) o shinobigatana (忍刀 ''shinobigatana''?) que pertenece a la cultura de los japoneses siendo un arma muy importante y reconocida por ser usada por los ninjas de la antigua era, el nombre más común del sable que un ninja portaría. Según el libro Ninjutsu History and Tradition de Masaaki Hatsumi estos sables tendrían cierta variedad de formas y tamaños. De cualquier manera, normalmente eran más cortos que la katana daito, tradicionalmente usada por el samurái del Japón feudal. El ninjatō típico sería un wakizashi o espada corta con empuñadura y saya de katana, lo que inducía en el oponente un error de cálculo en cuanto al tiempo que requeriría desenvainar el arma permitiendo una técnica de battoujutsu más veloz de lo previsible. Además, su tamaño otorgaba frente a la katana cierta ventaja en el combate en espacios cerrados o pequeños. Además servía para disimular el arma (que podría servir para identificar a su portador como ninja) como un sable común. El espacio extra en la vaina podía ser usado además para guardar o esconder objetos pequeños. El ninjatō moderno es habitualmente recto con un tsuba (guardamano) cuadrado, pero no es históricamente fiel. De acuerdo con el mismo libro de Masaaki Hatsumi, el sable ninja solo era "recto" en comparación con el promedio de la época que eran mucho más curvadas, pero manteniendo cierta curvatura. El ninjatō también era utilizado para excavar y escalar. La vaina en ocasiones era usada para respirar bajo el agua o tener algún veneno que soplar como una cerbatana. El ninjatō se podía complementar con una cadena que se utilizaba para recogerlo después de ser utilizado como apoyo al escalar una pared. (es)
- Ninjatoa edo ninjatōa (japonieraz 忍者刀, ninjatō?), ninjaken (忍者剣, 'ninjaken'?) edo shinobi katana (忍刀, 'shinobi katana'?), bezala ere ezaguna, ninja batek eramango lukeen sablearen izen arruntena da. idatzitako Ninjutsu History and Tradition liburuaren arabera, sable hauek, nolabaitek forma eta tamaina barietatea izango lukete. Edonola ere, tradizionalki, Japonia feudaleko samuraiek erabilitako daito katana baino laburragoak ziren Ohiko ninjatōa, katanaren eskutokia eta saya duen wakizashi edo ezpata labur bat izango litzateke, arerioagan, kalkulu akats bat eragiten zuena arma bere gordelekutik ateratzeko denborari dagokionez, uste baino azkarragoa teknika bat erabiltzea ahalbidetuz. Gainera, bere tamainak, katanaren aurrean, nolabaiteko abantaila ematen zion espazio itxi edo estuetan borrokatzerako orduan. Gainera, arma disimulatzeko balio zuen (bere erabiltzailea ninja bezala identifikatzea ahalbidetuko zuena), ohiko sable bat bailitzan. Zorroan geratzen zen toki gehigarria, gainera objektuak gorde edo ezkutatzeko erabil zitekeen. Gaur egungo ninjatoa, ohi, zuzena da, tsuba (eskubabeslea) karratuarekin, baina ez da historikoki leiala. Masaaki Hatsumi liburuaren arabera, ninjen sablea, bakarrik "zuzena" zen garaikoen batez bestekoarekin alderatuta, askoz kurbatuagok zirenak, baina kurbatura pixka bat mantenduz. (eu)
- The ninjatō (忍者刀), ninjaken (忍者剣), or shinobigatana (忍刀), are allegedly the preferred weapon that the shinobi of feudal Japan carried. It is portrayed by modern ninjutsu practitioners (including Masaaki Hatsumi and Stephen K. Hayes) as the weapon of the ninja, and is prominently featured in popular culture. Replicas of this sword are displayed at the Ninja Museum of Igaryu, established in the mid-1960s., at the Koka Ninja Village Museum in Kōka, Shiga, and at the Gifu Castle Archives Museum in Gifu, Gifu Prefecture, Japan Historically, there is no physical evidence for the existence of this "katana-like short sword legendarily used by ninja" before the 20th century, though it is believed that the designs demonstrated by alleged replicas are based on the design of wakizashi or chokutō swords or the swords associated with ashigaru. (en)
- Le ninjatō (忍者刀) est une arme blanche à lame droite, d'une longueur approchant les 50 cm, maniée par les ninjas au Japon. Comme plusieurs éléments concernant les ninjas, l'existence historique de cette arme n'est pas clairement établie. Certains [réf. nécessaire] défendent l'idée que ces armes auraient été forgées lors de la Seconde Guerre mondiale dans le cadre d'une propagande nationaliste. D'autres [réf. nécessaire] affirment que le statut particulier des ninjas dans la société féodale japonaise de l'ère Edo expliquerait la destruction de la plupart de leurs traces lors de la restauration Meiji. (fr)
- Ninjato (忍者刀 ninjatō), juga disebut sebagai ninjaken (忍者剣) atau shinobigatana (忍刀), adalah nama untuk pedang ninja pada feodal Jepang digambarkan telah dibawa dalam film, di televisi, dan dalam banyak buku yang ditulis oleh praktisi ninjutsu modern termasuk dan . Replika senjata ini juga di pamerkan di Koka Ninja Village Museum Kōka, Shiga dan di Iga. Menurut sejarah, tidak ada bukti fisik keberadaan "katana seperti ini yang digunakan oleh ninja", meskipun diyakini bahwa mereka didasarkan pada desain jenis pedang wakizashi atau chokutō. , seorang sejarawan yang mengkhususkan diri dalam sejarah militer Jepang menunjukkan sejarah ninja: "Senjata Ninja paling penting adalah pedangnya. Ini adalah standar pedang Jepang atau katana ... untuk kenyamanan ninja akan memilih pisau yang lebih pendek dan lurus dari biasanya ". (in)
- 忍刀（しのびがたな・にんとう）は、忍者が使用したとされる刀であり、忍者刀（にんじゃとう）ともいう。携帯性や機能性を向上させるため、武士が使用する刀と比べて大きさや形状について工夫されている。実際に忍者がこの刀を使っていたかどうか、疑わしいとする考察がある（後述）。 (ja)
- 닌자도(일본어: 忍者刀 にんじゃとう[*])는 닌자가 사용했다는 도검이다. 휴대성을 향상시키기 위해 사무라이가 사용하는 도검과 비교해 크기와 모양에 변형이 가해졌다 한다. 오늘날 "닌자도"라고 전해지고 있는 것은 보통 타도와 협차의 중간 길이의 것이 대부분이다. 외날 곡도인 일본도를 변형한 것은 적고, 주로 외날 직도의 칼몸을 갖고 있다. 또 사무라이의 일본도의 코등이가 둥근 것에 비해 닌자도는 코등이가 네모지다. 그러나 서민으로 위장하여 은밀한 임무를 수행하는 것이 업인 닌자가 눈에 띄는 도검이라는 무기를 휴대하는 것이 유의미한 것인가에 대한 의문이 있다. 《》이나 《》 등의 닌술서에는 닌자도에 관한 언급이 없다. 대부분의 닌자 유파가 닌자도라는 특수한 칼을 따로 만들어 사용하지 않고 그냥 협차를 썼기 때문에 현존하는 닌자도 유물들은 대부분 메이지 시대 이후 관광시설 전시용으로 제작된 것이다. 때문에 닌자도가 무기로서 실재했는지에 관한 의문이 제기된다. 닌자도의 진위여부는 불확실하지만 일단 멋있기 때문에 오늘날의 대중문화에 등장하는 닌자는 대개 닌자도를 패용하는 것으로 묘사된다. 또한 관상용으로 만들어진 모형 닌자도가 일본 곳곳에서 기념품으로 판매되고 있다. (ko)
- Il ninjatō (忍刀?) era un'ipotetica arma principale di un ninja. Non ci sono prove storiche che quest'arma sia davvero esistita prima del XX secolo. La stessa denominazione "Ninjato" (to = spada) ha origine moderna dato che la parola "NINJA" non appare prima del 1950 nel vocabolario nipponico. Al di fuori del cinema, fumetti, videogames e altri media, non ci sono prove storiche che fosse un'arma esclusiva di uno "shinobi no mono", questo non esclude però la sua effettiva esistenza come varietà di "Nihonto" (spada giapponese), più economica e facile da produrre, per soldati o comuni abitanti che non potevano permettersi altro, almeno prima del periodo EDO. Appare infatti in alcuni dipinti ritraenti guerrieri e soldati, dando ulteriore sostegno all'esistenza della spada, ma senza collegarla alla figura del Ninja. Notoriamente, nelle sue rappresentazioni più celebri, il ninjato viene portato legato alla schiena. La lunghezza del ninjatō non doveva superare i 60cm e non doveva essere più corta di 40cm. Nelle versioni più cinematografiche che l'hanno resa celebre, il ninjatō non presenta la classica forma ricurva di una uchigatana, ma dritta e con la punta squadrata. in oltre la guardia (tsuba) spesso era quadrata e larga piuttosto che rotonda. L'impugnatura era più lunga per un'estrazione più veloce e i materiali con i quali il ninjatō era costruito erano diversi. Mentre la katana era forgiata più volte per darle la classica curvatura e l'affilatura, il ninjatō era fatto in acciaio meno elaborato, e l'estrazione veniva eseguita in maniera diversa: in primo luogo un ninja non impugnava il ninjatō con il dorso della mano rivolto verso l'alto ma verso il basso, una volta estratta l'arma era tenuta con una sola mano con la punta rivolta verso il basso. Questa impugnatura inconsueta con la quale lo shinobi impugnava il ninjatō era dettata dal fatto che il ninja eseguiva dei gìri (tagli) totalmente diversi da un normale colpo di spada inoltre prima di ogni gìri vi era un kasumi (annebbiamento) atto a distrarre l'avversario per qualche attimo durante il quale lo shinobi sfruttando quest'apertura nella guardia dell'avversario eseguiva il gìri (mai uno soltanto ma sempre una serie di gìri atti ad uccidere l'avversario). Tra le rappresentazioni più celebri del Ninjato, a renderlo famoso furono certamente i film con protagonista Shō Kosugi e Franco Nero quali L'invincibile ninja. Esempi noti nel mondo dei videogiochi sono senza dubbio nella serie Ninja Gaiden, Tenchu e Shinobi (videogioco), dove i protagonisti adoperano come arma principale proprio una o più varianti del ninjato. (it)
- Ninja-tō (jap. 忍者刀), również ninja-ken (jap. 忍者剣), shinobi-gatana (jap. 忍刀) – miecz, którego użycie przez ninja w feudalnej Japonii przedstawia się w filmach i książkach (m.in. napisanych przez współcześnie praktykujących ninjutsu: Masaakiego Hatsumi, Stephena K. Hayesa i Ashidę Kima). Nie istnieją wiarygodne dowody walki orężem tego typu. Współczesne repliki miecza znajdują się w ekspozycjach japońskich muzeów ninja w Kōka i Iga. Podejrzewa się, że wizerunek broni oparty jest na wyglądzie innych, używanych ówcześnie Japonii mieczy – wakizashi i choku-tō (miecz prosty). Specjalizujący się w dziedzinie historii wojskowości Japonii dr Stephen Turnbull zauważa, że: „Najważniejszą bronią ninja był jego miecz. Jakkolwiek używano standardowych mieczy wojskowych lub katana, ninja mógł zdecydować się na klingę krótszą i prostszą niż zwykle”. (pl)
- Ниндзято (яп. 忍者刀 ниндзято:), также известен как ниндзякэн (яп. 忍者剣) или синобигатана (яп. 忍刀) — меч, которым пользовались ниндзя. Это короткий меч, выкованный с гораздо меньшим усердием, чем катана или тати. Современные ниндзято часто имеют прямой клинок и квадратную цубу (гарду). Но оригинальные ниндзято были изогнутыми. Некоторые источники утверждают, что ниндзято, в отличие от катаны или вакидзаси использовался для нанесения, как режущих, так и колющих ударов. Однако основной функцией катаны также был мощный режущий удар. Также утверждается, что ниндзято имел обратный хват. Это тоже неверно: ниндзя сражались в основном в узких коридорах, где действовать по принципу «размахнись, рука, раззудись, плечо» нельзя. Поскольку японские кузнецы-оружейники были тесно связаны с аристократией, чаще всего никаких контактов у ниндзя с ними не было. Поэтому обычное, захваченное у самураев оружие переделывалось для целей ниндзя. При этом они не испытывали никаких стеснений, так как не признавали идеологии самураев и их почитания меча. В зависимости от необходимости клинки мечей укорачивались. Согласно словам Хацуми Масааки, ниндзято были разных форм и размеров. Однако чаще всего они были короче катан, используемых самураями. С прямым клинком, но все равно слегка изогнутым. Типичный ниндзято был больше похож на вакидзаси, имевший рукоятку, как у катаны и размещавшийся в таких же ножнах. Это давало возможность выхватить меч быстрее противника и к тому же одурачить его, так как такая маскировка никоим образом не выдавала истинную сущность ниндзя. Свободное место в ножнах могло использоваться для хранения или сокрытия другого инвентаря или необходимых вещей. Более короткий клинок в ряде случаев было недостатком, так как противник мог значительно сократить дистанцию, но в ряде поединков это же было и преимуществом, так как ниндзя мог в полной мере использовать малую длину клинка, например, в иайдо-поединке, когда нужно вытащить меч и поразить противника как можно быстрее. Другие исследователи, впрочем, полагают, что более короткий клинок давал преимущество ниндзя в том плане, что его было куда легче скрыть и, что немаловажно, он давал преимущество в случае боя в помещении: стены и потолки значительно препятствовали использованию самураями катаны в некоторых приёмах нападения. Как отмечалось, ниндзя существенно переделывали мечи самураев, делая из них ниндзято. Все части, кроме клинка, для использования ночью делали чёрными. Некоторые утверждают, что чернили и клинок, что, впрочем, неверно: чернили низкокачественные мечи для консервации в арсеналах (зажиточные самураи консервировали мечи в бочках с маслом). Ножны часто переделывали таким образом, что их можно было использовать в качестве трубки для дыхания под водой или духового оружия. Когда ниндзя надо было забраться на стену, он прислонял к ней меч или в ножнах упирал его в землю, вставал ногой на цубу и, таким образом, использовал меч как вспомогательную лесенку. В завершение оружие затягивалось вверх за ремешок, прикрепленный к ножнам. Гораздо более оригинальным образом применения был «прибор ночного видения»: когда ниндзя попадал в темное помещение, он использовал меч в качестве зонда, чтобы нащупать противника и сразу же его убить. Для этого применялся следующий способ: ниндзя вешал ножны устьем на острие меча, при этом ремень от ножен удерживался в зубах. Как только он этим импровизированным приспособлением натыкался на противника, он чувствовал самый слабый контакт — отпускал ремешок изо рта, ножны соскальзывали с клинка, и ниндзя мог одним движением нанести удар. Ниндзя не гнушались отравлять свои мечи: клинки погружали в смесь из конского навоза и крови. Ранение таким оружием приводило к заражению крови, мышечным судорогам и смерти. Иногда клинки прятали в посохи странников. Данная модификация позволяла ниндзя маскироваться под странствующего монаха (комусо). Такие мечи были лишены цубы (гарды) и назывались сикомидзуэ. (ru)
- Ninjatô (忍者刀), Ninja Ken eller Shinobi-gatana kallas det svärd som påstås ska ha burits av japanska ninja. (sv)
- A ninjatō (忍者刀 ninjatō?), ninjaken (忍者剣 ninjaken?), ou shinobigatana (忍刀 shinobigatana?), era supostamente a espada preferida dos ninjas no Japão Feudal, porém não existem referencias históricas que provem isso. É descrita por praticantes ninjutsu modernos (incluindo Masaaki Hatsumi e ) como a arma do ninja, e é comumente usada na cultura popular. Replicas dessa espada são também expostas no Museu Ninja de Iga-ryu em Iga, no Japão, desde que foi aberto nos anos 60. (pt)
- 忍刀（しのびがたな）也被称作忍者刀（にんじゃとう），是忍者使用的日本刀。为了方便忍者執行秘密任務時攜帶，尺寸被設計成比一般武士刀為小，約與脇差相若，但刀身設計為直刀。 (zh)
- Ніндзято (яп. 忍者刀 — ніндзято:; яп. 忍者剣 — ніндзякен; 忍刀 — сінобігатана) — японський меч, який використовували ніндзя. Це короткий меч, викутий із набагато меншою старанністю, ніж катана чи таті. Сучасні ніндзято часто мають прямий клинок і квадратну цубу (гарду). Але оригінальні ніндзято були вигнутими. Деякі джерела стверджують, що ніндзято, на відміну від катани чи вакідзасі використовувався для нанесення, як ріжучих, так і колючих ударів. Однак основною функцією катани також був потужний ріжучий удар. Також стверджується, що ніндзято мав зворотній хват. Це теж неправильно: ніндзя боролися здебільшого у вузьких коридорах, де діяти широко не можна. Оскільки японські ковалі-зброярі були тісно пов'язані з аристократією, найчастіше жодних контактів у ніндзя з ними не було. Тому звичайна, захоплена у самураїв зброя перероблялася для цілей ніндзя. При цьому вони не відчували жодних відчуттів, тому що не визнавали ідеології самураїв та їх шанування меча. Залежно від необхідності клинки мечів укорочували. За словами Хацумі Масаакі, ніндзято були різних форм та розмірів. Однак найчастіше вони були коротшими за катани, що використовуються самураями. З прямим клинком, але все одно злегка вигнутим. Типовий ніндзято був більше схожий на вакідзасі, що мав рукоятку, як у катани та розміщувався в таких же піхвах. Це давало можливість вихопити меч швидше за противника і до того ж обдурити його, оскільки таке маскування аж ніяк не видавало справжню сутність ніндзя. Вільне місце в піхвах могло використовуватися для зберігання або приховування іншого інвентарю або необхідних речей. Коротший клинок у ряді випадків був недоліком, тому що противник міг значно скоротити дистанцію, але в ряді поєдинків це ж було і перевагою, оскільки ніндзя міг повною мірою використовувати малу довжину клинка, наприклад, в іайдо-поєдинку, коли потрібно витягнути меч і вразити супротивника якнайшвидше. Інші дослідники, втім, вважають, що коротший клинок давав перевагу ніндзя в тому плані, що його було куди легше приховати та, що важливо, він давав перевагу у бою в приміщенні: стіни та стелі значно перешкоджали використанню катани самураями в деяких прийомах нападу. Як зазначалося, ніндзя суттєво переробляли мечі самураїв, роблячи їх ніндзято. Усі частини, крім клинка, для використання вночі робили чорними. Деякі стверджують, що чорнили та сам клинок, що, втім, неправильно: чорнили низькоякісні клинки для консервації в арсеналах (заможні самураї консервували мечі в бочках з олією). Піхви часто переробляли таким чином, що їх можна було використовувати як трубку для дихання під водою або духову зброю, таку картину можливо побачити у фільмах. Коли ніндзя треба було залізти на стіну, він притуляв до стіни меч або в піхвах упирав його в землю, вставав ногою на цубу і, таким чином, використовував меч як допоміжну драбинку. На завершення зброя затягувалась вверхи за ремінець, прикріплений до піхви. Бульш оригінальним було застосування «прилад нічного бачення»: коли ніндзя потрапляв у темне приміщення, він використовував меч як зонд, щоб намацати супротивника й одразу його вбити. Для цього застосовувався наступний спосіб: ніндзя вішав піхви гирлом на вістря меча, при цьому ремінь від піхов утримувався в зубах. Як тільки він цим імпровізованим пристроєм натикався на супротивника, він відчував найслабший контакт — відпускав ремінець з рота, піхви зісковзували з клинка, і ніндзя міг одним рухом завдати удару. Ніндзя не цурались отруювати свої мечі: клинки занурювали в суміш із кінського гною та крові. Поранення такою зброєю призводило до зараження крові, м'язових судом та смерті. Іноді клинки ховали в палиці мандрівників. Ця модифікація дозволяла ніндзя маскуватися під мандрівного ченця (комусо). Такі мечі були позбавлені цуби (гарди) і називалися сікомідзуе. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- نينجاتو هو سيف ياباني صنعه النينجا لمقاومة الساموراي وهو سيف أقصر من سيف الساموراي بقليل وكذالك فإنه يختلف عن سيف الساموراي ببعض الاختلافات 1.
* سيف الساموراي (كاتانا) مقوس وسيف النينجا مستقيم. 2.
* سيف الساموري يوضع على الخصر بنما سيف النينجا يوضع على الظهر. تمت صناعته بعد أن قام أحد النينجا بسرقة سيف ساموراي مكسور فقامو بصناعته طبقا للمكسور.
* بوابة فنون قتالية
* بوابة اليابان (ar)
- Das Ninjatō [nin.dʑa.toː] (jap. 忍者刀) ist ein gerades Kurzschwert, das für Ninjutsu benutzt wird. (de)
- Le ninjatō (忍者刀) est une arme blanche à lame droite, d'une longueur approchant les 50 cm, maniée par les ninjas au Japon. Comme plusieurs éléments concernant les ninjas, l'existence historique de cette arme n'est pas clairement établie. Certains [réf. nécessaire] défendent l'idée que ces armes auraient été forgées lors de la Seconde Guerre mondiale dans le cadre d'une propagande nationaliste. D'autres [réf. nécessaire] affirment que le statut particulier des ninjas dans la société féodale japonaise de l'ère Edo expliquerait la destruction de la plupart de leurs traces lors de la restauration Meiji. (fr)
- 忍刀（しのびがたな・にんとう）は、忍者が使用したとされる刀であり、忍者刀（にんじゃとう）ともいう。携帯性や機能性を向上させるため、武士が使用する刀と比べて大きさや形状について工夫されている。実際に忍者がこの刀を使っていたかどうか、疑わしいとする考察がある（後述）。 (ja)
- 닌자도(일본어: 忍者刀 にんじゃとう[*])는 닌자가 사용했다는 도검이다. 휴대성을 향상시키기 위해 사무라이가 사용하는 도검과 비교해 크기와 모양에 변형이 가해졌다 한다. 오늘날 "닌자도"라고 전해지고 있는 것은 보통 타도와 협차의 중간 길이의 것이 대부분이다. 외날 곡도인 일본도를 변형한 것은 적고, 주로 외날 직도의 칼몸을 갖고 있다. 또 사무라이의 일본도의 코등이가 둥근 것에 비해 닌자도는 코등이가 네모지다. 그러나 서민으로 위장하여 은밀한 임무를 수행하는 것이 업인 닌자가 눈에 띄는 도검이라는 무기를 휴대하는 것이 유의미한 것인가에 대한 의문이 있다. 《》이나 《》 등의 닌술서에는 닌자도에 관한 언급이 없다. 대부분의 닌자 유파가 닌자도라는 특수한 칼을 따로 만들어 사용하지 않고 그냥 협차를 썼기 때문에 현존하는 닌자도 유물들은 대부분 메이지 시대 이후 관광시설 전시용으로 제작된 것이다. 때문에 닌자도가 무기로서 실재했는지에 관한 의문이 제기된다. 닌자도의 진위여부는 불확실하지만 일단 멋있기 때문에 오늘날의 대중문화에 등장하는 닌자는 대개 닌자도를 패용하는 것으로 묘사된다. 또한 관상용으로 만들어진 모형 닌자도가 일본 곳곳에서 기념품으로 판매되고 있다. (ko)
- Ninjatô (忍者刀), Ninja Ken eller Shinobi-gatana kallas det svärd som påstås ska ha burits av japanska ninja. (sv)
- A ninjatō (忍者刀 ninjatō?), ninjaken (忍者剣 ninjaken?), ou shinobigatana (忍刀 shinobigatana?), era supostamente a espada preferida dos ninjas no Japão Feudal, porém não existem referencias históricas que provem isso. É descrita por praticantes ninjutsu modernos (incluindo Masaaki Hatsumi e ) como a arma do ninja, e é comumente usada na cultura popular. Replicas dessa espada são também expostas no Museu Ninja de Iga-ryu em Iga, no Japão, desde que foi aberto nos anos 60. (pt)
- 忍刀（しのびがたな）也被称作忍者刀（にんじゃとう），是忍者使用的日本刀。为了方便忍者執行秘密任務時攜帶，尺寸被設計成比一般武士刀為小，約與脇差相若，但刀身設計為直刀。 (zh)
- El ninjatō (忍者刀 ninjatō?), també conegut com ninjaken (忍者剣 ninjaken?) o shinobi katana (忍刀 shinobi katana?), és el nom més comú del sabre que un ninja portaria. D'acord amb el lliure Ninjutsu History and Tradition de aquests sabres tindrien certa varietat de formes i grandàries. De qualsevol manera, normalment eren més curts que la katana daito, tradicionalment usada pel samurai del Japó feudal. (ca)
- Nindžató (japonsky: 忍者刀), také známé jako nindžaken nebo šinobigatana (忍刀), je označení pro meč, který používali japonští nindžové. Podle knihy Ninjutsu History and Tradition napsané Masaaki Hacumim, vůdcem školy nindžucu se tyto meče vyráběly v různých tvarech a velikostech. Často ale byly mnohem kratší než tradiční katany, které používali samurajové. Moderní nindžató jsou často zobrazovány jako rovné meče s hranatou záštitou neboli cubou), toto ale není historicky přesné. Podle výše zmíněné knihy od Masaaki Hacumiho měl i nindžaken lehké zakřivení. (cs)
- Ninjatoa edo ninjatōa (japonieraz 忍者刀, ninjatō?), ninjaken (忍者剣, 'ninjaken'?) edo shinobi katana (忍刀, 'shinobi katana'?), bezala ere ezaguna, ninja batek eramango lukeen sablearen izen arruntena da. idatzitako Ninjutsu History and Tradition liburuaren arabera, sable hauek, nolabaitek forma eta tamaina barietatea izango lukete. Edonola ere, tradizionalki, Japonia feudaleko samuraiek erabilitako daito katana baino laburragoak ziren (eu)
- El ninjatō (忍者刀 ''ninjatō''?), también conocido como ninjaken (忍者剣 ''ninjaken''?) o shinobigatana (忍刀 ''shinobigatana''?) que pertenece a la cultura de los japoneses siendo un arma muy importante y reconocida por ser usada por los ninjas de la antigua era, el nombre más común del sable que un ninja portaría. Según el libro Ninjutsu History and Tradition de Masaaki Hatsumi estos sables tendrían cierta variedad de formas y tamaños. De cualquier manera, normalmente eran más cortos que la katana daito, tradicionalmente usada por el samurái del Japón feudal. (es)
- The ninjatō (忍者刀), ninjaken (忍者剣), or shinobigatana (忍刀), are allegedly the preferred weapon that the shinobi of feudal Japan carried. It is portrayed by modern ninjutsu practitioners (including Masaaki Hatsumi and Stephen K. Hayes) as the weapon of the ninja, and is prominently featured in popular culture. Replicas of this sword are displayed at the Ninja Museum of Igaryu, established in the mid-1960s., at the Koka Ninja Village Museum in Kōka, Shiga, and at the Gifu Castle Archives Museum in Gifu, Gifu Prefecture, Japan (en)
- Ninjato (忍者刀 ninjatō), juga disebut sebagai ninjaken (忍者剣) atau shinobigatana (忍刀), adalah nama untuk pedang ninja pada feodal Jepang digambarkan telah dibawa dalam film, di televisi, dan dalam banyak buku yang ditulis oleh praktisi ninjutsu modern termasuk dan . Replika senjata ini juga di pamerkan di Koka Ninja Village Museum Kōka, Shiga dan di Iga. (in)
- Il ninjatō (忍刀?) era un'ipotetica arma principale di un ninja. Non ci sono prove storiche che quest'arma sia davvero esistita prima del XX secolo. La stessa denominazione "Ninjato" (to = spada) ha origine moderna dato che la parola "NINJA" non appare prima del 1950 nel vocabolario nipponico. Tra le rappresentazioni più celebri del Ninjato, a renderlo famoso furono certamente i film con protagonista Shō Kosugi e Franco Nero quali L'invincibile ninja. (it)
- Ninja-tō (jap. 忍者刀), również ninja-ken (jap. 忍者剣), shinobi-gatana (jap. 忍刀) – miecz, którego użycie przez ninja w feudalnej Japonii przedstawia się w filmach i książkach (m.in. napisanych przez współcześnie praktykujących ninjutsu: Masaakiego Hatsumi, Stephena K. Hayesa i Ashidę Kima). Nie istnieją wiarygodne dowody walki orężem tego typu. Współczesne repliki miecza znajdują się w ekspozycjach japońskich muzeów ninja w Kōka i Iga. (pl)
- Ниндзято (яп. 忍者刀 ниндзято:), также известен как ниндзякэн (яп. 忍者剣) или синобигатана (яп. 忍刀) — меч, которым пользовались ниндзя. Это короткий меч, выкованный с гораздо меньшим усердием, чем катана или тати. Современные ниндзято часто имеют прямой клинок и квадратную цубу (гарду). Но оригинальные ниндзято были изогнутыми. Некоторые источники утверждают, что ниндзято, в отличие от катаны или вакидзаси использовался для нанесения, как режущих, так и колющих ударов. Однако основной функцией катаны также был мощный режущий удар. Также утверждается, что ниндзято имел обратный хват. Это тоже неверно: ниндзя сражались в основном в узких коридорах, где действовать по принципу «размахнись, рука, раззудись, плечо» нельзя. (ru)
- Ніндзято (яп. 忍者刀 — ніндзято:; яп. 忍者剣 — ніндзякен; 忍刀 — сінобігатана) — японський меч, який використовували ніндзя. Це короткий меч, викутий із набагато меншою старанністю, ніж катана чи таті. Сучасні ніндзято часто мають прямий клинок і квадратну цубу (гарду). Але оригінальні ніндзято були вигнутими. Деякі джерела стверджують, що ніндзято, на відміну від катани чи вакідзасі використовувався для нанесення, як ріжучих, так і колючих ударів. Однак основною функцією катани також був потужний ріжучий удар. Також стверджується, що ніндзято мав зворотній хват. Це теж неправильно: ніндзя боролися здебільшого у вузьких коридорах, де діяти широко не можна. (uk)
|
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
