| dbo:abstract
|
- Ως Μεγαρικό Ψήφισμα είναι γνωστή η απόφαση της Εκκλησίας του δήμου των Αθηναίων (πιθανόν γύρω στο 433/2 π.Χ.) να επιβάλλει αυστηρό και καθολικό εμπάργκο στα προϊόντα των Μεγαρέων σε όλη την επικράτεια της Αθηναϊκής Συμμαχίας. Ο οικονομικός αποκλεισμός αποφασίστηκε με την αιτιολογία ότι οι Μεγαρείς υπέθαλπαν φυγάδες της Αθήνας και καλλιεργούσαν ιερά εδάφη στην Ελευσίνα, περιοχή που βρισκόταν στα όρια της αθηναϊκής και μεγαρικής επικράτειας και που ανήκε πάντως στην Αθήνα. Η βασικότερη ένσταση ήταν ότι παρέβησαν την εντολή «την ιεράν οργάδα μη εργάζεσθαι» και δεν τέθηκε ζήτημα αμφισβήτησης εδαφών. Ορισμένοι θεωρούν το μέτρο ως μία από τις σημαντικές αφορμές του Πελοποννησιακού πολέμου, αλλά ο Θουκυδίδης το αντιμετωπίζει από δευτερεύον έως και ασήμαντο. Συχνά το Μεγαρικό ψήφισμα συγχέεται με το επίσης αντιμεγαρικό, ψήφισμα του Χορίνου, το οποίο φαίνεται μεταγενέστερο και αποτελεί πάντως πολεμικό ανακοινωθέν και όχι οικονομικά μέτρα. Τέλος, αναφέρεται από ορισμένους και τρίτο, προγενέστερο, ψήφισμα κατά των Μεγάρων. (el)
- El Decreto de Mégara o Decreto Megarense fue un conjunto de sanciones económicas impuestas a Mégara en 433 a. C. por Atenas poco antes del estallido de la guerra del Peloponeso. La razón por la que se dictó el decreto fue que los megarenses, supuestamente, habían ocupado tierra sagrada de Démeter, para cultivarla, en Eleusis. El decreto prohibía a los megarenses, pertenecientes entonces a la Liga del Peloponeso, entrar en los puertos y mercados del imperio ateniense, asfixiando la economía de Mégara. La prohibición puso a prueba la frágil paz (la Paz de los Treinta Años) entre Atenas y Esparta, que era aliada de Mégara. Si este decreto precipitó el inicio de la guerra del Peloponeso es un tema controvertido. La fecha, contenido y motivos del decreto (psephisma) de Pericles prohibiendo el acceso a Mégara de todos los mercados atenienses y de sus aliados, son temas debatidos. de Ste. Croix considera que una sanción comercial no afectaría significativamente a Mégara, pues el decreto se aplicaba solo a ciudadanos megarenses, cuando parece ser que la mayor parte del comercio en todas las ciudades se llevaba a cabo por metecos (extranjeros). Probablemente el argumento más poderoso es que, independientemente de que el decreto afectara a Mégara, no parece probable que este fuera el suceso que espoleó a Esparta a iniciar la guerra. Sabemos por el debate espartano durante la revuelta en Samos que estaban deseando ir a la guerra mucho antes del Decreto de Megara y que las afrentas a Corinto en Córcira y Potidea muestran que las fuerzas peloponesias se mostraban muy hostiles. El creciente poder y corrupción en Atenas, en parte causado por sus beneficios de la Liga de Delos podía haber causado que Esparta y sus aliados en un principio empezaran a tener recelos de ellos y más tarde les temieran. El Decreto de Mégara, básicamente, impone sanciones económicas para perjudicar no solo a Mégara, sino también a sus aliados que se beneficiarían de su comercio. Esto se vería por Esparta y sus aliados como otro movimiento de Atenas para debilitar a sus rivales y extender su dominio, influencia y poder. Mégara era también un punto estratégico cercano a Atenas que proveía a Esparta de posibles puestos militares cercanos a Atenas, así como de sus ventajas económicas derivadas del comercio. (es)
- The Megarian Decree was a set of economic sanctions levied upon Megara c. 432 BC by the Athenian Empire shortly before the outbreak of the Peloponnesian War. This move is considered one of the first uses of economics as a foreign policy tool. The decree addressed the Megarians' supposed trespass on land sacred to Demeter known as the Hiera Orgas, the killing of the Athenian herald who was sent to their city to reproach them, and giving shelter to slaves who had fled from Athens. The Megarian decree effectively blocked Megara from trading in any port within the Delian League, isolating the city and greatly damaging its economy. The exact influence the Megarian Decree had on the beginning of the Peloponnesian War is a matter that is highly debated to this day. (en)
- Le décret mégarien ou décret de Mégare était une série de sanctions techniques imposées à Mégare vers 432 av. J.-C. par Athènes peu de temps avant le déclenchement de la guerre du Péloponnèse. La raison du décret a été l'intrusion supposée des Mégariens sur des terres sacrées de Déméter et de l'assassinat du représentant athénien qui a été envoyé à leur ville pour le leur reprocher. Selon toute vraisemblance, c'est aussi une vengeance athénienne pour le comportement des Mégariens quelques années plus tôt et également une provocation délibérée à Sparte, par la voix de Périclès qui était le parrain du décret. Le décret interdit aux Mégariens l'accès aux ports et aux marchés de la ligue de Délos, perturbant énormément l'économie de Mégare. Les sanctions ont également affecté les alliés de Mégare et peuvent être perçues comme un geste d'Athènes pour affaiblir ses rivaux et étendre son influence. (fr)
- Il decreto di Megara, emanato all'incirca nel 432 a.C., dispose una serie di sanzioni economiche contro Megara da parte dell'impero ateniese poco prima dello scoppio della guerra del Peloponneso. La ragione apparente del decreto era la supposta infedeltà dei megaresi alla terra sacra a Demetra e l'uccisione di un messaggero ateniese che era stato inviato nella loro città per rimproverarli. Con ogni probabilità, fu un atto di vendetta dagli ateniesi per il comportamento infido esibito dai megaresi alcuni anni prima. Potrebbe essere stata una provocazione deliberata verso Sparta per conto di Pericle, il promotore del decreto. Tale atto bandì i megaresi da tutti i porti e mercati dell'impero ateniese, con l'intento di strangolare l'economia megarese. Le sanzioni avrebbero colpito anche gli alleati di Megara e potrebbe essere state viste come un'azione di Atene per indebolire i suoi rivali ed estendere la sua influenza. Il divieto mise a dura prova la fragile pace tra Atene e Sparta, che si era alleata alla strategica Megara. (it)
- Мегарська псефізма (дав.-гр. Μεγαρικό ψήφισμα) — ухвала афінських народних зборів, що забороняла громадянам Мегар під страхом смерті перебувати в містах і гаванях держав, які входили до складу Афінського морського союзу. Запровадити економічні санкції проти Мегар запропонував Перікл, який посилався на те, що сусіди переховують в себе рабів-втікачів з Аттики і розорюють «недоторкану» ділянку землі, що належала Елевсінському святилищу. Проте очевидним було й бажання афінян взяти реванш за поразку 446 р. до н. е., яку вони схильні були пояснювати «зрадою» мегарців. Ухвалена у 432 р. до н. е., псефізма паралізувала мегарську торгівлю і стала одним з приводів до Пелопоннеської війни (Фукідід, щоправда, дотримувався іншої точки зору, бо був впевнений, що спартанці вирішили розпочати війну за кілька років до афінського демаршу). (uk)
- Мегарская псефизма — решение Народного собрания Древних Афин 433—432 годов до н. э., которое запрещало купцам Мегары торговать на рынках Аттики, а их кораблям — заходить в порты Афинского морского союза. По сути Мегаре была объявлена морская блокада. Инициатором постановления, которое привело к упадку экономики Мегары, называют Перикла. Существует несколько версий относительно истинных целей псефизмы. По одной, Афины стремились вынудить Мегару снова выйти из Пелопоннесского союза, по другой — стремились заблокировать доступ пелопоннессцам к необходимым для постройки флота товарам. Античные источники называют Мегарскую псефизму главной причиной начала Пелопоннесской войны. Мегарцы и коринфяне, которых непосредственно затронула торговая блокада, обратились за помощью к спартанцам. Посольство в Афины не достигло каких-либо результатов. Плутарх передаёт историю, как Перикл ответил спартанцам, что им по законам запрещено разбивать доски с начертанными постановлениями Народного собрания. Тогда один из послов предложил: «А ты не уничтожай доску, а только переверни её: ведь нет закона, запрещающего это». Такие слова, хоть и показались остроумными, не заставили афинян пойти на уступки. Современные историки не столь категоричны в оценках. Они подчёркивают, что между Афинским морским союзом и союзными Спарте государствами существовали и другие противоречия. В данном контексте Мегарскую псефизму следует рассматривать лишь одной из причин начала общегреческой войны. (ru)
|
| rdfs:comment
|
- The Megarian Decree was a set of economic sanctions levied upon Megara c. 432 BC by the Athenian Empire shortly before the outbreak of the Peloponnesian War. This move is considered one of the first uses of economics as a foreign policy tool. The decree addressed the Megarians' supposed trespass on land sacred to Demeter known as the Hiera Orgas, the killing of the Athenian herald who was sent to their city to reproach them, and giving shelter to slaves who had fled from Athens. The Megarian decree effectively blocked Megara from trading in any port within the Delian League, isolating the city and greatly damaging its economy. The exact influence the Megarian Decree had on the beginning of the Peloponnesian War is a matter that is highly debated to this day. (en)
- Ως Μεγαρικό Ψήφισμα είναι γνωστή η απόφαση της Εκκλησίας του δήμου των Αθηναίων (πιθανόν γύρω στο 433/2 π.Χ.) να επιβάλλει αυστηρό και καθολικό εμπάργκο στα προϊόντα των Μεγαρέων σε όλη την επικράτεια της Αθηναϊκής Συμμαχίας. Ο οικονομικός αποκλεισμός αποφασίστηκε με την αιτιολογία ότι οι Μεγαρείς υπέθαλπαν φυγάδες της Αθήνας και καλλιεργούσαν ιερά εδάφη στην Ελευσίνα, περιοχή που βρισκόταν στα όρια της αθηναϊκής και μεγαρικής επικράτειας και που ανήκε πάντως στην Αθήνα. Η βασικότερη ένσταση ήταν ότι παρέβησαν την εντολή «την ιεράν οργάδα μη εργάζεσθαι» και δεν τέθηκε ζήτημα αμφισβήτησης εδαφών. Ορισμένοι θεωρούν το μέτρο ως μία από τις σημαντικές αφορμές του Πελοποννησιακού πολέμου, αλλά ο Θουκυδίδης το αντιμετωπίζει από δευτερεύον έως και ασήμαντο. Συχνά το Μεγαρικό ψήφισμα συγχέεται με (el)
- El Decreto de Mégara o Decreto Megarense fue un conjunto de sanciones económicas impuestas a Mégara en 433 a. C. por Atenas poco antes del estallido de la guerra del Peloponeso. La razón por la que se dictó el decreto fue que los megarenses, supuestamente, habían ocupado tierra sagrada de Démeter, para cultivarla, en Eleusis. El decreto prohibía a los megarenses, pertenecientes entonces a la Liga del Peloponeso, entrar en los puertos y mercados del imperio ateniense, asfixiando la economía de Mégara. La prohibición puso a prueba la frágil paz (la Paz de los Treinta Años) entre Atenas y Esparta, que era aliada de Mégara. (es)
- Le décret mégarien ou décret de Mégare était une série de sanctions techniques imposées à Mégare vers 432 av. J.-C. par Athènes peu de temps avant le déclenchement de la guerre du Péloponnèse. La raison du décret a été l'intrusion supposée des Mégariens sur des terres sacrées de Déméter et de l'assassinat du représentant athénien qui a été envoyé à leur ville pour le leur reprocher. Selon toute vraisemblance, c'est aussi une vengeance athénienne pour le comportement des Mégariens quelques années plus tôt et également une provocation délibérée à Sparte, par la voix de Périclès qui était le parrain du décret. (fr)
- Il decreto di Megara, emanato all'incirca nel 432 a.C., dispose una serie di sanzioni economiche contro Megara da parte dell'impero ateniese poco prima dello scoppio della guerra del Peloponneso. La ragione apparente del decreto era la supposta infedeltà dei megaresi alla terra sacra a Demetra e l'uccisione di un messaggero ateniese che era stato inviato nella loro città per rimproverarli. Con ogni probabilità, fu un atto di vendetta dagli ateniesi per il comportamento infido esibito dai megaresi alcuni anni prima. Potrebbe essere stata una provocazione deliberata verso Sparta per conto di Pericle, il promotore del decreto. Tale atto bandì i megaresi da tutti i porti e mercati dell'impero ateniese, con l'intento di strangolare l'economia megarese. Le sanzioni avrebbero colpito anche gli al (it)
- Мегарская псефизма — решение Народного собрания Древних Афин 433—432 годов до н. э., которое запрещало купцам Мегары торговать на рынках Аттики, а их кораблям — заходить в порты Афинского морского союза. По сути Мегаре была объявлена морская блокада. Инициатором постановления, которое привело к упадку экономики Мегары, называют Перикла. Существует несколько версий относительно истинных целей псефизмы. По одной, Афины стремились вынудить Мегару снова выйти из Пелопоннесского союза, по другой — стремились заблокировать доступ пелопоннессцам к необходимым для постройки флота товарам. (ru)
- Мегарська псефізма (дав.-гр. Μεγαρικό ψήφισμα) — ухвала афінських народних зборів, що забороняла громадянам Мегар під страхом смерті перебувати в містах і гаванях держав, які входили до складу Афінського морського союзу. Запровадити економічні санкції проти Мегар запропонував Перікл, який посилався на те, що сусіди переховують в себе рабів-втікачів з Аттики і розорюють «недоторкану» ділянку землі, що належала Елевсінському святилищу. Проте очевидним було й бажання афінян взяти реванш за поразку 446 р. до н. е., яку вони схильні були пояснювати «зрадою» мегарців. (uk)
|
_en.svg){kind=link}
_en.svg){kind=link}
