| dbo:abstract
|
- Jako lešon Kena’an (v překladu doslova jazyk Kanaánu, lze se setkat i s českým pojmem kenaanština) je označován slovanský jazyk, jímž hovořili Židé usazení na slovanských územích a jehož fragmenty zapisované hebrejským písmem se vyskytují v glosách ke středověkým hebrejským textům z 10.–13. století. Čeští hebraisté tento pojem obvykle ztotožňují s místními slovanským jazyky (tj. především s češtinou, polštinou a lužickou srbštinou), které byly v té době běžným komunikačním prostředkem zdejších Židů, jakkoliv dnes není zcela jisté, zda a nakolik se jejich řeč odlišovala od majoritní podoby jazyka. Nejvíce písemných, hebrejským písmem zapisovaných památek se přitom dochovala v češtině (respektive staročeštině). Některé zahraniční prameny uvádějí Leshon Knaan (Knaanic, Judeo-Slavic) jako samostatný židovsko-slovanský dialekt. (cs)
- El cnaánico (también llamado canaánico, leshon knaan, judeocheco, judeoeslavo) es una lengua judía de la familia eslava occidental, que se hablaba en las tierras de los eslavos occidentales, notablemente en los Países checos, en el territorio de la actual Polonia, en Lusacia, y en otras regiones sorbias. Se extinguió en la Baja Edad Media. (es)
- Knaanisch (Judenslawisch, Kanaanitisch, Eigenbezeichnung „Leshoneynu“ – unsere Sprache, im Tschechischen lešon Kena’an) war eine von Juden gesprochene westslawische Sprache, die in Glossen in hebräischer Schrift belegt ist und um das Ende des Mittelalters ausgestorben ist. (de)
- Knaanic (also called Canaanic, Leshon Knaan, Judaeo-Czech, Judeo-Slavic) is a tentative name for a number of West Slavic dialects or registers formerly spoken by the Jews in the lands of the Western Slavs, notably the Czech lands, but also the lands of modern Poland, Lusatia, and other Sorbian regions. They became extinct in the Late Middle Ages. Very little is known about their difference from the surrounding Slavic languages. The largest number of samples of Knaanic written in Hebrew script are in Czech, therefore most commonly Knaanic is associated with Old Czech. (en)
- Le terme de knaanique regroupe plusieurs langues et dialectes médiévaux de la famille des langues juives et slaves, au premier rang desquelles le judéo-tchèque, une langue éteinte parlée principalement du XIe au XIIIe siècle dans la Bohême-Moravie (dite Canaan de l’Ouest). Savoir dans quelle mesure il s’agit de langues à part entière, différentes de celles des populations environnantes, fait encore débat. (fr)
- クナアン語（Leshon Knaan）は西スラヴ語の系統を引くユダヤ諸語の一つ。かつてチェコで話されていたが、14-15世紀に消滅し、現在では死語となっている。クナアン語という名称は主としてユダヤ＝チェコ語をさすが、その他のユダヤ系スラヴ諸語をさす場合もある。 歴史的には、アシュケナジムが東進する前から東欧に居住していた少数のユダヤ人の言語とされる。スラヴ語の系統を引く点で、ゲルマン語系のアシュケナジムの言語であるイディッシュ語とは区別される。 (ja)
- 크난어 또는 유대슬라브어는 서슬라브어군과 관련이 있는 유대계 언어 중의 하나이다. 일찍이 체코에서 쓰이고 있었지만 중세 말기에 사멸하여 현재는 사어가 되었다. 다른 명칭으로 '유대체코어'나 '유대계 슬라브어'로 보기도 한다. 역사적으로는 아슈케나짐이 동진하기 전부터 동구권에 거주하고 있던 소수의 유대인의 언어로 여겨진다. 슬라브어파의 영향으로 미뤄볼 때 게르만어파의 이디시어와는 구별된다. (ko)
- La lingua canaan, detta anche knaan o giudeo-slava, era una lingua slava occidentale ebraica, parlata nelle terre ceche, oggi situate nella Repubblica Ceca. (it)
- Język knaan (Leshon Knaan, język judeosłowiański, język Kanaanu) – wymarły język (lub grupa języków) diaspory żydowskiej, który rozwinął się na bazie języków słowiańskich, głównie w oparciu o język czeski. Był używany na terenach słowiańskich do czasów średniowiecza. Zaliczany jest do języków zachodniosłowiańskich. Niektórzy badacze twierdzą, że przetrwał do czasu ekspansji kultury aszkenazyjskiej i języka jidysz, przez który został wchłonięty i zasymilowany. Znane jest przynajmniej jedno świadectwo piśmiennicze z końca XVI wieku w języku polskim (?), zapisane jednak literami hebrajskimi. Świadczyć za tym miałyby również archaiczne zapożyczenia z języków słowiańskich w jidysz, w formach, które w czasie jego ekspansji w językach słowiańskich już nie istniały. Miałyby to być zapożyczenia z knaan. Jeszcze inna hipoteza wyjaśniająca pochodzenie elementu słowiańskiego w jidysz, zaproponowana przez , zakłada, że on sam ma rodowód judeosłowiański (judeołużycki), a dopiero z czasem został zgermanizowany i błędnie jest klasyfikowany jako język germański. Jednym z nielicznych dowodów istnienia języków judeosłowiańskich (w tym przypadku judeopolskiego) są napisy na XII- i XIII-wiecznych brakteatach polskich bitych przez żydowskich mincerzy na dworze Mieszka Starego i Leszka Białego. Jedna z zachowanych inskrypcji brzmi: משקא קרל פלסק, co transliteruje się mškɔ krl plsk i odczytuje „Mieszko król Polski”. (pl)
- A língua canaânica (também chamada kanaanica, leshon knaan, judeu-tcheco ou judeu-eslavo) é uma língua eslava ocidental judaica, antes falada nas terras dos eslavos do oeste, principalmente nas terras tchecas, mas também em terras das atuais Polônia, Lusácia e outras áreas sórbias. Veio a se extinguir no final da Idade Média. (pt)
- Єврейсько-слов'янські мо́ви (Кенааніт, Хааніт, Кнааніт, Qna'anith; Leshon Knaan, самоназв. Lešoneynu «наша мова») — умовна назва кількох діалектів і регістрів слов'янських мов, на яких говорили євреї, які жили у Середньовіччя в слов'янських країнах. Всі відомі єврейсько-слов'янські діалекти були витіснені їдишем або оточуючими слов'янськими мовами до кінця Середньовіччя. Найбільш відомий єврейсько-чеський варіант старочеської мови, на якому говорили богемські та моравські євреї до масового напливу їдишськомовних ашкеназів з Німеччини і потім переселення і тих, і інших на схід та північний схід в межі Речі Посполитої. Однак нічого не відомо про його відмінності від мови навколишнього населення. Швидше за все, як і у випадку з іншими середньовічними єврейськими мовами Європи, відмінності були мінімальні і обмежувалися вкрапленням давньоєврейських й арамейських слів та використанням єврейського алфавіту. Є відомості про існування євреїв в Київській Русі, які, можливо, також говорили на єврейському варіанті давньоруської мови в XI–XIII століттях, і можливо аж до XV століття. У той же час, так як давньоруські євреї походили основним чином з Хозарії, їх розмовною мовою могла бути і хозарська мова, що побічно підтверджується Київським листом. (uk)
- Еврейско-славянские диалекты (кнаанит, Kna`anith; самоназв. Lešoneynu «наш язык») — условное название нескольких диалектов и регистров славянских языков, на которых говорили евреи, жившие в Средние века в славянских странах. Все известные еврейско-славянские диалекты были вытеснены идишем или окружающими славянскими языками к концу Средневековья. Наиболее известен еврейско-чешский вариант древнечешского языка, на котором говорили богемские и моравские евреи до массового наплыва идиш-говорящих ашкеназов из Германии и затем переселения и тех, и других на восток и северо-восток в пределы Речи Посполитой. Однако ничего неизвестно о его отличиях от языка окружающего населения. Скорее всего, как и в случае с другими средневековыми еврейскими языками Европы, отличия были минимальны и ограничивались вкраплением древнееврейских и арамейских слов и использованием еврейского алфавита. Имеются сведения также о существовании евреев в Киевской Руси, которые, возможно, также говорили на еврейском варианте древнерусского языка в XI—XIII веках, и возможно вплоть до XV века. В то же время, так как «древнерусские» евреи происходили в основном из Хазарии, их разговорным языком мог быть хазарский язык, что косвенно подтверждается Киевским письмом. Название кнаанит (англ. Knaanic) связано с обозначением славянских стран термином Kna`an (др.-евр. כנען, издревле обозначающим Палестину — Ханаан), встречающимся в еврейских текстах (например, Биньямин из Туделы в XII веке называет Древнерусское государство «Земля Ханаан»). Причина подобного отождествления неизвестна. Израильский лингвист Пауль Векслер в противовес взглядам Макса Вайнрайха о поздних славянских заимствованиях в идише выдвинул гипотезу о славянском (лужицком) происхождении языка идиш посредством германизации кнаанита. (ru)
|
| rdfs:comment
|
- El cnaánico (también llamado canaánico, leshon knaan, judeocheco, judeoeslavo) es una lengua judía de la familia eslava occidental, que se hablaba en las tierras de los eslavos occidentales, notablemente en los Países checos, en el territorio de la actual Polonia, en Lusacia, y en otras regiones sorbias. Se extinguió en la Baja Edad Media. (es)
- Knaanisch (Judenslawisch, Kanaanitisch, Eigenbezeichnung „Leshoneynu“ – unsere Sprache, im Tschechischen lešon Kena’an) war eine von Juden gesprochene westslawische Sprache, die in Glossen in hebräischer Schrift belegt ist und um das Ende des Mittelalters ausgestorben ist. (de)
- Knaanic (also called Canaanic, Leshon Knaan, Judaeo-Czech, Judeo-Slavic) is a tentative name for a number of West Slavic dialects or registers formerly spoken by the Jews in the lands of the Western Slavs, notably the Czech lands, but also the lands of modern Poland, Lusatia, and other Sorbian regions. They became extinct in the Late Middle Ages. Very little is known about their difference from the surrounding Slavic languages. The largest number of samples of Knaanic written in Hebrew script are in Czech, therefore most commonly Knaanic is associated with Old Czech. (en)
- Le terme de knaanique regroupe plusieurs langues et dialectes médiévaux de la famille des langues juives et slaves, au premier rang desquelles le judéo-tchèque, une langue éteinte parlée principalement du XIe au XIIIe siècle dans la Bohême-Moravie (dite Canaan de l’Ouest). Savoir dans quelle mesure il s’agit de langues à part entière, différentes de celles des populations environnantes, fait encore débat. (fr)
- クナアン語（Leshon Knaan）は西スラヴ語の系統を引くユダヤ諸語の一つ。かつてチェコで話されていたが、14-15世紀に消滅し、現在では死語となっている。クナアン語という名称は主としてユダヤ＝チェコ語をさすが、その他のユダヤ系スラヴ諸語をさす場合もある。 歴史的には、アシュケナジムが東進する前から東欧に居住していた少数のユダヤ人の言語とされる。スラヴ語の系統を引く点で、ゲルマン語系のアシュケナジムの言語であるイディッシュ語とは区別される。 (ja)
- 크난어 또는 유대슬라브어는 서슬라브어군과 관련이 있는 유대계 언어 중의 하나이다. 일찍이 체코에서 쓰이고 있었지만 중세 말기에 사멸하여 현재는 사어가 되었다. 다른 명칭으로 '유대체코어'나 '유대계 슬라브어'로 보기도 한다. 역사적으로는 아슈케나짐이 동진하기 전부터 동구권에 거주하고 있던 소수의 유대인의 언어로 여겨진다. 슬라브어파의 영향으로 미뤄볼 때 게르만어파의 이디시어와는 구별된다. (ko)
- La lingua canaan, detta anche knaan o giudeo-slava, era una lingua slava occidentale ebraica, parlata nelle terre ceche, oggi situate nella Repubblica Ceca. (it)
- A língua canaânica (também chamada kanaanica, leshon knaan, judeu-tcheco ou judeu-eslavo) é uma língua eslava ocidental judaica, antes falada nas terras dos eslavos do oeste, principalmente nas terras tchecas, mas também em terras das atuais Polônia, Lusácia e outras áreas sórbias. Veio a se extinguir no final da Idade Média. (pt)
- Jako lešon Kena’an (v překladu doslova jazyk Kanaánu, lze se setkat i s českým pojmem kenaanština) je označován slovanský jazyk, jímž hovořili Židé usazení na slovanských územích a jehož fragmenty zapisované hebrejským písmem se vyskytují v glosách ke středověkým hebrejským textům z 10.–13. století. Čeští hebraisté tento pojem obvykle ztotožňují s místními slovanským jazyky (tj. především s češtinou, polštinou a lužickou srbštinou), které byly v té době běžným komunikačním prostředkem zdejších Židů, jakkoliv dnes není zcela jisté, zda a nakolik se jejich řeč odlišovala od majoritní podoby jazyka. Nejvíce písemných, hebrejským písmem zapisovaných památek se přitom dochovala v češtině (respektive staročeštině). Některé zahraniční prameny uvádějí Leshon Knaan (Knaanic, Judeo-Slavic) jako samo (cs)
- Język knaan (Leshon Knaan, język judeosłowiański, język Kanaanu) – wymarły język (lub grupa języków) diaspory żydowskiej, który rozwinął się na bazie języków słowiańskich, głównie w oparciu o język czeski. Był używany na terenach słowiańskich do czasów średniowiecza. Zaliczany jest do języków zachodniosłowiańskich. Jeszcze inna hipoteza wyjaśniająca pochodzenie elementu słowiańskiego w jidysz, zaproponowana przez , zakłada, że on sam ma rodowód judeosłowiański (judeołużycki), a dopiero z czasem został zgermanizowany i błędnie jest klasyfikowany jako język germański. (pl)
- Еврейско-славянские диалекты (кнаанит, Kna`anith; самоназв. Lešoneynu «наш язык») — условное название нескольких диалектов и регистров славянских языков, на которых говорили евреи, жившие в Средние века в славянских странах. Все известные еврейско-славянские диалекты были вытеснены идишем или окружающими славянскими языками к концу Средневековья. Израильский лингвист Пауль Векслер в противовес взглядам Макса Вайнрайха о поздних славянских заимствованиях в идише выдвинул гипотезу о славянском (лужицком) происхождении языка идиш посредством германизации кнаанита. (ru)
- Єврейсько-слов'янські мо́ви (Кенааніт, Хааніт, Кнааніт, Qna'anith; Leshon Knaan, самоназв. Lešoneynu «наша мова») — умовна назва кількох діалектів і регістрів слов'янських мов, на яких говорили євреї, які жили у Середньовіччя в слов'янських країнах. Всі відомі єврейсько-слов'янські діалекти були витіснені їдишем або оточуючими слов'янськими мовами до кінця Середньовіччя. (uk)
|
