| dbo:abstract
|
- Hendrik Willem van Loon (14. ledna 1882, Rotterdam, Nizozemsko – 11. března 1944, , Connecticut, USA) byl americký autor a žurnalista pocházející z Holandska. V roce 1903 emigroval do USA, kde studoval na Harvardově a Cornellově univerzitě. Byl dopisovatelem Associated Press v Rusku během revolučních událostí roku 1905 a v Belgii počátkem první světové války. Je autorem několika historických knih. (cs)
- Hendrik Willem van Loon (Künstlername Hendrik Willem VanLoon) (* 14. Januar 1882 in Rotterdam (Südholland); † 11. März 1944 in Old Greenwich, Connecticut) war ein niederländisch-amerikanischer Autor, Historiker, Journalist, Zeichner und Buchillustrator. (de)
- Hendrik Willem van Loon (14-an de januaro 1882, Rotterdam, Nederlando – 11-a de marto 1944, Greenwich, Connecticut, Usono) estis usona verkisto kaj ĵurnalisto devenanta el Nederlando. En 1903 li elmigris al Usono, kie li studis ĉe Universitato Harvard kaj Cornell University. Li estis korespondanto de Associated Press en Rusio dum la revoluciaj eventoj en 1905 kaj en Belgio komence de la 1-a mondmilito. Li aŭtoris plurajn historiajn verkojn. (eo)
- Hendrik Willem van Loon (January 14, 1882 – March 11, 1944) was a Dutch-American historian, journalist, and children's book author. (en)
- Hendrik Willem Van Loon (né le 14 janvier 1882 à Rotterdam et mort le 11 mars 1944 à Greenwich, Connecticut), est un historien et journaliste néerlando-américain. (fr)
- ヘンドリック・ウィレム ヴァン・ルーン（Hendrik Willem Van Loon 1882年1月14日 - 1944年3月11日）は、アメリカ合衆国のジャーナリスト・作家。 オランダ・ロッテルダム生まれ。21歳でアメリカへ移住して、コーネル大学を卒業する。はじめ「オランダ共和国の没落」(1913年)などオランダ史に関する著作をなすが、1921年、挿絵を自分で描いた「人類の物語」でニューベリー賞を受賞、有名になる。そのほかに、「聖書の物語」「寛容」「アメリカ」など。日本でも早くから訳され、「聖書」「人類の歴史」は広く読まれた。 「はるか北のスヴィショードと呼ばれる國に、ひとつの岩がある。その高さは100キロ、幅は100キロだ。10000年に一度小鳥がこの岩にやってきて、くちばしをとぐ。こうして徐々にすり減っていき、やがてその岩がなくなってしまったとき、永遠の1日が終わる。」という短文がある。 (ja)
- 헨드릭 빌럼 판 론(네덜란드어: Hendrik Willem van Loon, 1882년 1월 14일 ~ 1944년 3월 11일)은 네덜란드계 미국인으로서 아동도서 작가이며 역사가이며 기자였다. (ko)
- Hendrik Willem van Loon (Rotterdam, 14 gennaio 1882 – Greenwich, 11 marzo 1944) è stato un giornalista, storico, scrittore e illustratore olandese naturalizzato statunitense. Hendrik Willem Van Loon il 20 dicembre 1939, fra l'ex presidente statunitense Herbert Hoover e il sindaco di New York Fiorello La Guardia, in un incontro a sostegno della Finlandia, invasa quell'anno dall'Unione Sovietica. (it)
- Hendrik Willem Van Loon (ur. 14 stycznia 1882 w Rotterdamie, zm. 11 marca 1944 w Old Greenwich) – holendersko-amerykański historyk, dziennikarz, zdobywca nagród literackich w kategorii książek dla dzieci. (pl)
- Hendrik Willem van Loon (Rotterdam, 14 januari 1882 - Old Greenwich, Connecticut, VS, 11 maart 1944) was een Nederlands-Amerikaans historicus, journalist, auteur, tekenaar en boekillustrator. Tussen de twee wereldoorlogen stond hij bekend als "Amerika's beroemdste Nederlander". (nl)
- Hendrik Willem van Loon (14 de janeiro de 1882 - 11 de março de 1944) foi um historiador e jornalista neerlandês. Foi reconhecido no mundo inteiro pelos muitos livros que escreveu e ilustrou. Dentre eles, podemos mencionar The Story of America e The Story of the Bible (A História da Bíblia, traduzido no Brasil por Monteiro Lobato), além de A História da Humanidade. Van Loon foi professor do Antioch College e deu aulas em Harvard, em Cornell e na Universidade de Munique. (pt)
- Хендрик Виллем ван Лоон (нидерл. Hendrik Willem van Loon; 1882—1944) — голландско-американский историк, журналист и иллюстратор книг, первый лауреат медали Джона Ньюбери. Родился в Роттердаме в семье Хендрика Виллема ван Лоона и Элизабет Йоханны Ханкен. В 1902 году Хендрик отправился на учёбу в США, где учился в Корнеллском университете, получив степень бакалавра в 1905 году. Во время революции 1905 года работал в России в качестве корреспондента Ассошиэйтед Пресс. В 1906 году он женился на Элизе Боудич, дочери гарвардского профессора, в этом браке у него было два сына, Генри и Герард Виллем. После женитьбы Хендрик с семьёй переехал в Германию, где в 1911 году получил степень доктора философии в Мюнхенском университете за работу, которая стала его первой книгой — «Падение Голландской республики» (1913). В начале Первой мировой войны Хендрик ван Лоон был военным корреспондентом в Бельгии, но вскоре переехал в США и с 1915 года стал профессором истории в Корнеллском университете, а позже — в Гарвардском университете. Хендрик ван Лоон пользовался популярностью среди студентов за нестандартную манеру обучения, но коллеги по университетам относились к его методам скептично. В 1919 году Хендрик ван Лоон получил американское гражданство, а в 1920 году вторично женился. Его второй женой была Элиза Хелен (Джимми) Крисвелл, с которой он впоследствии развёлся и в 1927 году женился на драматурге Фрэнсис Гудрич, но этот брак тоже распался. В конце жизни Хендрик ван Лоон вновь сошёлся с Элизой Крисвелл, которая унаследовала его имущество в 1944 году, но регистрировали ли они вновь свой брак, неизвестно. В 1920—1930-х годах Хендрик ван Лоон сделал карьеру в качестве журналиста, радиокомментатора, обозревателя ряда газет и журналов, приглашенного лектора в нескольких университетах США и автора ряда научно-популярных книг, вышедших общим тиражом в 6 миллионов экземпляров. Книги Хендрика ван Лоона отличаются длинными заголовками и подзаголовками, многие свои книги он иллюстрировал сам. Популярность Хендрика ван Лоона быстро росла, и в некоторых СМИ его именовали «самым известным голландцем в Соединенных Штатах». Наиболее известной книгой Хендрика ван Лоона является , за которую он был удостоен учреждённой в 1922 году медали Джона Ньюбери. Эту книгу при жизни дополнял сам Хендрик ван Лоон, затем дополнения вносил его сын и другие историки. В 1920—1930-х годах Хендрик ван Лоон много раз бывал в Европе, в том числе в Германии, но после прихода к власти нацистов его книги были запрещены, а ему самому запрещён въезд в Германию. В ответ на это Хендрик ван Лоон в 1938 году написал книгу «Наша борьба: ответ одного человека на „Майн кампф“ Адольфа Гитлера» (англ. Our Battle, Being One Man's Answer to "My Battle" by Adolf Hitler), которая получила одобрение президента США Франклина Рузвельта. Хендрик ван Лоон активно участвовал в избирательной кампании Рузвельта 1940 года, призывая США и американцев бороться против тоталитаризма. Хендрик ван Лоон умер в 1944 году в Олд-Гринуиче, штат Коннектикут и похоронен на местном кладбище. (ru)
- Гендрік Віллем ван Лоон (нід. Hendrik Willem van Loon; 1882-1944) — голландсько-американський історик, журналіст та ілюстратор книг, перший лауреат медалі Джона Ньюбері. Народився в Роттердамі у сім'ї Гендріка Віллема ван Лоона та Елізабет Йоганни Ганкен. В 1902 році Гендрік відправився на навчання в США, де навчався у Корнеллському університеті, у 1905 році отримавши ступінь бакалавра. Під час революції 1905 року працював у Росії кореспондентом Ассошіейтед Прес. У 1906 році він одружився з Елізою Боудіч, донькою гарвардського професора, у цьому шлюбі у нього було два сини — Генрі та Герард Віллем. Після одруження Гендрік з сім'єю переїхав до Німеччини, де у 1911 отримав ступінь доктора філософії в Мюнхенському університеті за роботу, яка стала його першою книгою — «Падіння Голландської республіки» (1913 р.). На початку Першої світової війни Гендрік ван Лоон був військовим кореспондентом у Бельгії, але незабаром переїхав до США і з 1915 став професором історії в Корнеллському університеті, а пізніше — в Гарвардському університеті. Гендрік ван Лоон користувався популярністю серед студентів за нестандартну манеру навчання, але колеги університетів ставилися до його методів скептично. У 1919 році Гендрік ван Лоон отримав американське громадянство, а в 1920 році вдруге одружився. Його другою дружиною була Еліза Гелен (Джиммі) Крісвелл, з якою він згодом розлучився і в 1927 одружився на драматургині Френсіс Гудрич, але цей шлюб теж розпався. Наприкінці життя Гендрік ван Лоон знову зійшовся з Елізою Крісвелл, яка успадкувала його майно в 1944 році, але чи реєстрували вони знову свій шлюб, невідомо. У 1920-1930-х роках Гендрік ван Лоон зробив кар'єру як журналіст, радіокоментатор, оглядач газет і журналів, запрошений лектор в декількох університетах США і автор ряду науково-популярних книг, що вийшли загальним тиражем в 6 мільйонів екземплярів. Книги Гендріка ван Лоона відрізняються довгими заголовками та підзаголовками, багато своїх книг він ілюстрував сам. Популярність Хендріка ван Лоона швидко зростала, і в деяких ЗМІ його називали «найвідомішим голландцем у Сполучених Штатах». Найбільш відомою книжкою Гендріка ван Лоона є «Історія людства», за яку він був удостоєний заснованої у 1922 році медалі Джона Ньюбері. Цю книгу за життя доповнював ван Лоон, потім доповнення вносив його син та інші історики. У 1920-1930-х роках Гендрік ван Лоон багато разів бував у Європі, в тому числі в Німеччині, але після приходу до влади нацистів його книжки були заборонені, а йому самому заборонено в'їзд до Німеччини. У відповідь Хендрік ван Лоон у 1938 році написав книгу «Наша боротьба: відповідь однієї людини на „Майн кампф“ Адольфа Гітлера» (англ. Our Battle, Being One Man's Answer to "My Battle" by Adolf Hitler), яка отримала схвалення президента США Франкліна Рузвельта. Гендрік ван Лоон брав активну участь у виборчій кампанії Рузвельта 1940 року, закликаючи США та американців боротися проти тоталітаризму. Хендрік ван Лоон помер у 1944 році в Олд-Грінвічі, штат Коннектикут і похований на місцевому цвинтарі. (uk)
- 亨德里克·威廉·房龙（Hendrik Willem van Loon，1882年1月14日－1944年3月11日），荷兰裔美国人。历史通俗读物作家、插图画家。房龙的作品多以散文的形式叙述、评论历史事件及人物，他生动诙谐的文笔使读者能在短时间内以一种轻松的方式了解历史的大致脉络，並配上親手繪製之許多生動插圖，提高閱讀的趣味，因此很受一般的读者欢迎。他的书在美国十分畅销，擁有驚人的銷售量。但在历史学研究上，房龙則并未取得相应的學術地位與成就，基本上是被定位於一位「優秀的通俗歷史作家」。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Hendrik Willem van Loon (14. ledna 1882, Rotterdam, Nizozemsko – 11. března 1944, , Connecticut, USA) byl americký autor a žurnalista pocházející z Holandska. V roce 1903 emigroval do USA, kde studoval na Harvardově a Cornellově univerzitě. Byl dopisovatelem Associated Press v Rusku během revolučních událostí roku 1905 a v Belgii počátkem první světové války. Je autorem několika historických knih. (cs)
- Hendrik Willem van Loon (Künstlername Hendrik Willem VanLoon) (* 14. Januar 1882 in Rotterdam (Südholland); † 11. März 1944 in Old Greenwich, Connecticut) war ein niederländisch-amerikanischer Autor, Historiker, Journalist, Zeichner und Buchillustrator. (de)
- Hendrik Willem van Loon (14-an de januaro 1882, Rotterdam, Nederlando – 11-a de marto 1944, Greenwich, Connecticut, Usono) estis usona verkisto kaj ĵurnalisto devenanta el Nederlando. En 1903 li elmigris al Usono, kie li studis ĉe Universitato Harvard kaj Cornell University. Li estis korespondanto de Associated Press en Rusio dum la revoluciaj eventoj en 1905 kaj en Belgio komence de la 1-a mondmilito. Li aŭtoris plurajn historiajn verkojn. (eo)
- Hendrik Willem van Loon (January 14, 1882 – March 11, 1944) was a Dutch-American historian, journalist, and children's book author. (en)
- Hendrik Willem Van Loon (né le 14 janvier 1882 à Rotterdam et mort le 11 mars 1944 à Greenwich, Connecticut), est un historien et journaliste néerlando-américain. (fr)
- ヘンドリック・ウィレム ヴァン・ルーン（Hendrik Willem Van Loon 1882年1月14日 - 1944年3月11日）は、アメリカ合衆国のジャーナリスト・作家。 オランダ・ロッテルダム生まれ。21歳でアメリカへ移住して、コーネル大学を卒業する。はじめ「オランダ共和国の没落」(1913年)などオランダ史に関する著作をなすが、1921年、挿絵を自分で描いた「人類の物語」でニューベリー賞を受賞、有名になる。そのほかに、「聖書の物語」「寛容」「アメリカ」など。日本でも早くから訳され、「聖書」「人類の歴史」は広く読まれた。 「はるか北のスヴィショードと呼ばれる國に、ひとつの岩がある。その高さは100キロ、幅は100キロだ。10000年に一度小鳥がこの岩にやってきて、くちばしをとぐ。こうして徐々にすり減っていき、やがてその岩がなくなってしまったとき、永遠の1日が終わる。」という短文がある。 (ja)
- 헨드릭 빌럼 판 론(네덜란드어: Hendrik Willem van Loon, 1882년 1월 14일 ~ 1944년 3월 11일)은 네덜란드계 미국인으로서 아동도서 작가이며 역사가이며 기자였다. (ko)
- Hendrik Willem van Loon (Rotterdam, 14 gennaio 1882 – Greenwich, 11 marzo 1944) è stato un giornalista, storico, scrittore e illustratore olandese naturalizzato statunitense. Hendrik Willem Van Loon il 20 dicembre 1939, fra l'ex presidente statunitense Herbert Hoover e il sindaco di New York Fiorello La Guardia, in un incontro a sostegno della Finlandia, invasa quell'anno dall'Unione Sovietica. (it)
- Hendrik Willem Van Loon (ur. 14 stycznia 1882 w Rotterdamie, zm. 11 marca 1944 w Old Greenwich) – holendersko-amerykański historyk, dziennikarz, zdobywca nagród literackich w kategorii książek dla dzieci. (pl)
- Hendrik Willem van Loon (Rotterdam, 14 januari 1882 - Old Greenwich, Connecticut, VS, 11 maart 1944) was een Nederlands-Amerikaans historicus, journalist, auteur, tekenaar en boekillustrator. Tussen de twee wereldoorlogen stond hij bekend als "Amerika's beroemdste Nederlander". (nl)
- Hendrik Willem van Loon (14 de janeiro de 1882 - 11 de março de 1944) foi um historiador e jornalista neerlandês. Foi reconhecido no mundo inteiro pelos muitos livros que escreveu e ilustrou. Dentre eles, podemos mencionar The Story of America e The Story of the Bible (A História da Bíblia, traduzido no Brasil por Monteiro Lobato), além de A História da Humanidade. Van Loon foi professor do Antioch College e deu aulas em Harvard, em Cornell e na Universidade de Munique. (pt)
- 亨德里克·威廉·房龙（Hendrik Willem van Loon，1882年1月14日－1944年3月11日），荷兰裔美国人。历史通俗读物作家、插图画家。房龙的作品多以散文的形式叙述、评论历史事件及人物，他生动诙谐的文笔使读者能在短时间内以一种轻松的方式了解历史的大致脉络，並配上親手繪製之許多生動插圖，提高閱讀的趣味，因此很受一般的读者欢迎。他的书在美国十分畅销，擁有驚人的銷售量。但在历史学研究上，房龙則并未取得相应的學術地位與成就，基本上是被定位於一位「優秀的通俗歷史作家」。 (zh)
- Хендрик Виллем ван Лоон (нидерл. Hendrik Willem van Loon; 1882—1944) — голландско-американский историк, журналист и иллюстратор книг, первый лауреат медали Джона Ньюбери. Родился в Роттердаме в семье Хендрика Виллема ван Лоона и Элизабет Йоханны Ханкен. В 1902 году Хендрик отправился на учёбу в США, где учился в Корнеллском университете, получив степень бакалавра в 1905 году. Во время революции 1905 года работал в России в качестве корреспондента Ассошиэйтед Пресс. В 1906 году он женился на Элизе Боудич, дочери гарвардского профессора, в этом браке у него было два сына, Генри и Герард Виллем. После женитьбы Хендрик с семьёй переехал в Германию, где в 1911 году получил степень доктора философии в Мюнхенском университете за работу, которая стала его первой книгой — «Падение Голландской респу (ru)
- Гендрік Віллем ван Лоон (нід. Hendrik Willem van Loon; 1882-1944) — голландсько-американський історик, журналіст та ілюстратор книг, перший лауреат медалі Джона Ньюбері. Народився в Роттердамі у сім'ї Гендріка Віллема ван Лоона та Елізабет Йоганни Ганкен. В 1902 році Гендрік відправився на навчання в США, де навчався у Корнеллському університеті, у 1905 році отримавши ступінь бакалавра. Під час революції 1905 року працював у Росії кореспондентом Ассошіейтед Прес. У 1906 році він одружився з Елізою Боудіч, донькою гарвардського професора, у цьому шлюбі у нього було два сини — Генрі та Герард Віллем. Після одруження Гендрік з сім'єю переїхав до Німеччини, де у 1911 отримав ступінь доктора філософії в Мюнхенському університеті за роботу, яка стала його першою книгою — «Падіння Голландської (uk)
|
