| dbo:abstract
|
- Křivka zapomínání vyjadřuje, jakým způsobem dochází v lidské paměti ke ztrátě informací v čase. Průkopníkem v této oblasti byl německý filozof a psycholog Hermann Ebbinghaus. Na základě svých výzkumů vytvořil křivku zapomínání (někdy nazývanou Ebbinghausova křivka zapomínání), ze které vyplývá, že k největší ztrátě informací dochází v prvních desítkách minut. Po prvním dni se rychlost zapomínání informací významně snižuje. Zapamatování informací závisí za mnoha faktorech:
* obtížnost látky
* smysluplnost učení pro daného jedince
* minulé zkušenosti
* mnemotechnické pomůcky
* stres
* spánek Dlouhodobé uchování informací může významně podpořit pravidelné opakování. Ideální doba opakování zjištěná měřením je 10 minut po skončení učení, dále pak po 24 hodinách, po týdnu, pak měsíci a znovu po 6 měsících. Jiné metody doporučují opakování před spaním ještě tentýž den, pak druhý, sedmý a dvanáctý den. (cs)
- Die Vergessenskurve – oder auch ebbinghaussche Kurve genannt – veranschaulicht den Grad des Vergessens innerhalb einer bestimmten Zeit. Sie wurde von dem deutschen Psychologen Hermann Ebbinghaus durch Selbstversuche entdeckt und soll u. a. zeigen, wie lange der Mensch neu Gelerntes behält und wie viel Prozent er vergessen hat. Im Zusammenhang mit der Vergessenskurve maß der Berliner Professor auch die Anzahl der Wiederholungen in Abhängigkeit von der Zeit, die nötig waren, um nach einer Pause die auswendig gelernten Silbenreihen fehlerfrei reproduzieren zu können. (Ersparnismethode) Seine Ergebnisse besagen grob, dass wir bereits 20 Minuten nach dem Lernen nur noch 60 % des Gelernten abrufen können. Nach einer Stunde sind nur noch 45 % und nach einem Tag gar nur 34 % des Gelernten im Gedächtnis. Sechs Tage nach dem Lernen wiederum ist das Erinnerungsvermögen bereits auf 23 % geschrumpft; dauerhaft werden nur 15 % des Erlernten gespeichert. Das Vergessen ist abhängig von der Art des zu lernenden Stoffes, beispielsweise kann der Mensch sich meist besser an Wortpaare wie fremdsprachige Vokabeln als an zufällige, sinnlose Silben erinnern; Schüler haben nach drei bis sechs Tagen noch bis zu 90 % der erlernten Vokabeln im Gedächtnis. Ebbinghaus experimentierte allerdings mit sinnlosen Silbenreihen, weshalb er u. a. Kritik erntete. (de)
- The forgetting curve hypothesizes the decline of memory retention in time. This curve shows how information is lost over time when there is no attempt to retain it. A related concept is the strength of memory that refers to the durability that memory traces in the brain. The stronger the memory, the longer period of time that a person is able to recall it. A typical graph of the forgetting curve purports to show that humans tend to halve their memory of newly learned knowledge in a matter of days or weeks unless they consciously review the learned material. The forgetting curve supports one of the seven kinds of memory failures: transience, which is the process of forgetting that occurs with the passage of time. (en)
- La curva del olvido ilustra la pérdida de retentiva con el tiempo. Un concepto relacionado es la , que indica cuánto se mantiene un contenido en el cerebro. Cuanto más intenso sea un recuerdo, más tiempo se mantiene. Un gráfico típico de la curva del olvido muestra que normalmente en unos días o semanas se olvida la mitad de lo que hemos aprendido, a no ser que lo repasemos. Una aproximación matemática a la curva de la memoria es la siguiente fórmula: donde es la retentiva, la intensidad relativa del recuerdo y es el tiempo "decrecimiento exponencial" (para mayor claridad véase crecimiento exponencial). La velocidad con la que olvidamos depende de diversos factores, como la dificultad de la materia (por ejemplo si es absurdo o tiene sentido), su representación (véase regla mnemotécnica) y factores fisiológicos como el estrés y el sueño. El es prácticamente el mismo para todas las personas. La diferencia de rendimiento (p.ej. en la escuela) podría depender de qué representaciones mnemónicas hace cada individuo. Esto significa que unas personas "crean" su memoria de forma más efectiva que otras. El aprendizaje de las técnicas mnemónicas básicas puede ayudar a allanar tales diferencias, al menos en parte. La mejor manera de mejorar la intensidad del recuerdo implica: 1.
* mejorar las representaciones mentales (p.ej. mediante reglas mnemotécnicas) 2.
* repaso basado en intentos activos de recordar la materia (especialmente el repaso espaciado) Cada repaso aumenta el intervalo óptimo necesario antes del próximo repaso: para una retentiva (casi) perfecta, al principio los repasos se realizan durante varios días, luego con semanas e incluso años de diferencia. El primer estudio importante en este campo lo realizó el psicólogo alemán Hermann Ebbinghaus, autor de Sobre la memoria (1885). Ebbinghaus estudió la memorización de sílabas sin sentido, como "WID" y "ZOF". Al hacerse pruebas a sí mismo a distintos intervalos, pudo describir la forma de la curva de la memoria. La curva de la memoria tiene una pendiente muy acusada cuando se memoriza material sin sentido, como hizo Ebbinghaus. Sin embargo, es casi plana cuando se trata de experiencias traumáticas. Por otra parte, una pendiente poco acusada puede deberse, más que a las características de la información, a que se repasa de forma implícita (p.ej. al revivir experiencias, al utilizar el alfabeto al buscar en un diccionario). (es)
- La courbe de l'oubli ou courbe d'oubli est une hypothèse sur le déclin de rétention de la mémoire dans le temps. Cette courbe montre comment l'information est perdue au fil du temps quand le cerveau ne cherche pas à la conserver. Cette courbe est liée au concept de la force de la mémoire qui se réfère à la durabilité que la mémoire trace dans le cerveau. Plus la mémoire est forte plus une personne pourra s'en souvenir longtemps. Un graphique typique de la courbe de l'oubli vise à montrer que les humains ont tendance à réduire de moitié leur mémoire de toutes nouvelles connaissances dans les jours ou semaines suivant leur acquisition, à moins qu'ils remémorisent consciemment cette nouvelle connaissance apprise. La courbe de l'oubli soutient l'un des sept types de défaillances de la mémoire : l'éphémère, qui est le processus de l'oubli se produisant avec le passage du temps. (fr)
- 망각 곡선(영어: forgetting curve) 가설은 시간이 지남에 따라 기억이 남아있는 감소의 정도를 말하는 가설이다. 이 곡선은 기억을 유지하려는 시도가 없을 때 정보가 시간이 지남에 따라 손실되는 정도를 보여준다. 기억이 강할수록 더 오랜 시간 후에 정보를 다시 떠올릴 수 있다.망각 곡선의 전형적인 그래프는 사람이 며칠, 몇 주에 걸쳐 배운 새로운 지식이 의식적으로 학습한 지식을 복습하지 않는 한 기억한 내용이 반으로 주는 것을 보여준다.헤르만 에빙하우스는 의미가 없는 철자열(이를테면, 'fjisd')을 가지고 망각의 양을 연구했다. (ko)
- 忘却曲線（ぼうきゃくきょくせん）は、記憶の中でも特に中期記憶（長期記憶）の忘却を表す曲線。特に心理学者のヘルマン・エビングハウスによるものが有名である。 (ja)
- A curva de esquecimento pressupõe o declínio da retenção de memória com o tempo. Esta curva mostra como as informações são perdidas ao longo do tempo quando não há tentativa de retê-las. Um conceito relacionado é a força da memória que se refere à durabilidade que a memória traça no cérebro. Quanto mais forte é a memória, mais tempo a pessoa é capaz de se lembrar dela. Um gráfico típico da curva de pretende mostrar que os humanos tendem a reduzir pela metade sua memória do conhecimento recém-aprendido em questão de dias ou semanas, a menos que revisem conscientemente o material aprendido. A curva de esquecimento suporta um dos sete tipos de falhas de memória: transitoriedade, que é o processo de esquecimento que ocorre com o passar do tempo. (pt)
- Krzywa zapominania albo krzywa Ebbinghausa – linia krzywa przedstawiająca według niemieckiego psychologa Hermanna Ebbinghausa zależność między ilością przechowywanej informacji w pamięci a upływem czasu, jaki nastąpił od momentu ich zapamiętania, zaproponowana przez jej autora w opublikowanej w 1885 r. pracy "Über das Gedächtnis" (O pamięci). (pl)
- Кривая забывания или кривая Эббингауза была получена вследствие экспериментального изучения памяти немецким психологом Германом Эббингаузом в 1885 году. Эббингауз был увлечён идеей изучения «чистой» памяти — запоминания, на которое не влияют процессы мышления. Для этого им был предложен метод заучивания бессмысленных слогов, состоящих из двух согласных и гласной между ними, не вызывающими никаких смысловых ассоциаций (например, бов, гис, лоч и т. п.). В ходе опытов было установлено, что после первого безошибочного повторения серии таких слогов забывание идёт вначале очень быстро. Уже в течение первого часа забывается до 60 % всей полученной информации, через 10 часов после заучивания в памяти остаётся 35 % от изученного. Далее процесс забывания идёт медленно, и через 6 дней в памяти остаётся около 20 % от общего числа первоначально выученных слогов, столько же остаётся в памяти и через месяц. Выводы, которые можно сделать на основании данной кривой в том, что для эффективного запоминания необходимо повторение заученного материала. Психологи советуют делать несколько повторений.Режим рационального повторения: Если есть два дняпервое повторение — сразу по окончании чтения;второе повторение — через 20 минут после первого повторения;третье повторение — через 8 часов после второго;четвёртое повторение — через 24 часа после третьего.Если нужно помнить очень долгопервое повторение — сразу по окончании чтения;второе повторение — через 20—30 минут после первого повторения;третье повторение — через 1 день после второго;четвёртое повторение — через 2—3 недели после третьего;пятое повторение — через 2—3 месяца после четвёртого повторения. Для закрепления информации в памяти навсегда Б. Салливан и Х. Томпсон предлагают использовать следующий рецепт повторений: первое — через 5 секунд, второе — через 25 секунд, третье — через 2 минуты, далее — через 10 минут, затем через 1 час, через 5 часов, 1 день, 5 дней, 25 дней, 4 месяца, 2 года и т. д. Осмысленное запоминание в 9 раз быстрее механического заучивания (в своих опытах Эббингауз заучивал текст «Дон Жуана» Байрона и равный по объёму список бессмысленных слогов). Эббингаузу также принадлежит открытие эффекта края — явления, показывающего, что лучше всего запоминается материал, находящийся в начале и в конце. (ru)
- Крива забування Еббінгауза — графік, розроблений німецьким психологом , що показує процес забування людиною інформації протягом часу. Як експеримент і за допомогою самодіагностики (проводив експерименти на собі) Еббінгаус вивчав запам'ятовування безглуздих складів, які складались з двох приголосних і голосної між ними (таких як: «вод», «гіс», «лоч», «зоф»), вивчав 169 переліків (списків) у кожному з яких було по 13 складів, а потім після паузи пробував правильно відтворити серію запам'ятованих складів — тестував себе в інтервалах часу, щоб можна було описати форму кривої забування. Тестування робив через різні проміжки часу — від 21 хвилини до 31 дня. Мало місце забування певної кількості складів. Результати його експерименту показують, що найінтенсивніше забування відбувається відразу після заучування, поступово уповільнюючись. Через дві доби в пам'яті залишається 28 % інформації, яка потім з незначними втратами зберігається протягом 30 діб. З графіку за кривою видно, що через перші двадцять хвилин у пам'яті залишається до 60 % того, що було заучено. Через годину, тільки 45 %, а після одного дня — тільки 34 % з того, що було заучено. Через шість днів після заучування в пам'яті залишається до 23 %; і лише 15 % того, що було вивчено, міцно зберігається. Крива забудькуватості має дуже крутий нахил, коли матеріал зберігається нісенітницею. Матеріал, який у процесі заучування піддається смисловій обробці, менше піддається забуванню, тому динаміка забування осмисленого матеріалу відрізняється від кривої забування Еббінгауса. (uk)
- 遗忘曲线（Forgetting curve）是用于表述记忆中的中长期记忆的遗忘率的一种曲线。这一曲线最早由心理学家赫尔曼·艾宾浩斯通过自己1880年到1885年的实验提出。在这一实验中，艾宾浩斯使用了一些毫无意义的字母组合。通过记忆这些字母组合，并在一系列时间间隔后检查遗忘率，得到了这一曲线。因此，这一曲线又叫艾宾浩斯遗忘曲线。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- 망각 곡선(영어: forgetting curve) 가설은 시간이 지남에 따라 기억이 남아있는 감소의 정도를 말하는 가설이다. 이 곡선은 기억을 유지하려는 시도가 없을 때 정보가 시간이 지남에 따라 손실되는 정도를 보여준다. 기억이 강할수록 더 오랜 시간 후에 정보를 다시 떠올릴 수 있다.망각 곡선의 전형적인 그래프는 사람이 며칠, 몇 주에 걸쳐 배운 새로운 지식이 의식적으로 학습한 지식을 복습하지 않는 한 기억한 내용이 반으로 주는 것을 보여준다.헤르만 에빙하우스는 의미가 없는 철자열(이를테면, 'fjisd')을 가지고 망각의 양을 연구했다. (ko)
- 忘却曲線（ぼうきゃくきょくせん）は、記憶の中でも特に中期記憶（長期記憶）の忘却を表す曲線。特に心理学者のヘルマン・エビングハウスによるものが有名である。 (ja)
- Krzywa zapominania albo krzywa Ebbinghausa – linia krzywa przedstawiająca według niemieckiego psychologa Hermanna Ebbinghausa zależność między ilością przechowywanej informacji w pamięci a upływem czasu, jaki nastąpił od momentu ich zapamiętania, zaproponowana przez jej autora w opublikowanej w 1885 r. pracy "Über das Gedächtnis" (O pamięci). (pl)
- 遗忘曲线（Forgetting curve）是用于表述记忆中的中长期记忆的遗忘率的一种曲线。这一曲线最早由心理学家赫尔曼·艾宾浩斯通过自己1880年到1885年的实验提出。在这一实验中，艾宾浩斯使用了一些毫无意义的字母组合。通过记忆这些字母组合，并在一系列时间间隔后检查遗忘率，得到了这一曲线。因此，这一曲线又叫艾宾浩斯遗忘曲线。 (zh)
- Křivka zapomínání vyjadřuje, jakým způsobem dochází v lidské paměti ke ztrátě informací v čase. Průkopníkem v této oblasti byl německý filozof a psycholog Hermann Ebbinghaus. Na základě svých výzkumů vytvořil křivku zapomínání (někdy nazývanou Ebbinghausova křivka zapomínání), ze které vyplývá, že k největší ztrátě informací dochází v prvních desítkách minut. Po prvním dni se rychlost zapomínání informací významně snižuje. Zapamatování informací závisí za mnoha faktorech: (cs)
- Die Vergessenskurve – oder auch ebbinghaussche Kurve genannt – veranschaulicht den Grad des Vergessens innerhalb einer bestimmten Zeit. Sie wurde von dem deutschen Psychologen Hermann Ebbinghaus durch Selbstversuche entdeckt und soll u. a. zeigen, wie lange der Mensch neu Gelerntes behält und wie viel Prozent er vergessen hat. Im Zusammenhang mit der Vergessenskurve maß der Berliner Professor auch die Anzahl der Wiederholungen in Abhängigkeit von der Zeit, die nötig waren, um nach einer Pause die auswendig gelernten Silbenreihen fehlerfrei reproduzieren zu können. (Ersparnismethode) (de)
- La curva del olvido ilustra la pérdida de retentiva con el tiempo. Un concepto relacionado es la , que indica cuánto se mantiene un contenido en el cerebro. Cuanto más intenso sea un recuerdo, más tiempo se mantiene. Un gráfico típico de la curva del olvido muestra que normalmente en unos días o semanas se olvida la mitad de lo que hemos aprendido, a no ser que lo repasemos. Una aproximación matemática a la curva de la memoria es la siguiente fórmula: (es)
- The forgetting curve hypothesizes the decline of memory retention in time. This curve shows how information is lost over time when there is no attempt to retain it. A related concept is the strength of memory that refers to the durability that memory traces in the brain. The stronger the memory, the longer period of time that a person is able to recall it. A typical graph of the forgetting curve purports to show that humans tend to halve their memory of newly learned knowledge in a matter of days or weeks unless they consciously review the learned material. (en)
- La courbe de l'oubli ou courbe d'oubli est une hypothèse sur le déclin de rétention de la mémoire dans le temps. Cette courbe montre comment l'information est perdue au fil du temps quand le cerveau ne cherche pas à la conserver. Cette courbe est liée au concept de la force de la mémoire qui se réfère à la durabilité que la mémoire trace dans le cerveau. Plus la mémoire est forte plus une personne pourra s'en souvenir longtemps. La courbe de l'oubli soutient l'un des sept types de défaillances de la mémoire : l'éphémère, qui est le processus de l'oubli se produisant avec le passage du temps. (fr)
- A curva de esquecimento pressupõe o declínio da retenção de memória com o tempo. Esta curva mostra como as informações são perdidas ao longo do tempo quando não há tentativa de retê-las. Um conceito relacionado é a força da memória que se refere à durabilidade que a memória traça no cérebro. Quanto mais forte é a memória, mais tempo a pessoa é capaz de se lembrar dela. Um gráfico típico da curva de pretende mostrar que os humanos tendem a reduzir pela metade sua memória do conhecimento recém-aprendido em questão de dias ou semanas, a menos que revisem conscientemente o material aprendido. (pt)
- Кривая забывания или кривая Эббингауза была получена вследствие экспериментального изучения памяти немецким психологом Германом Эббингаузом в 1885 году. Эббингауз был увлечён идеей изучения «чистой» памяти — запоминания, на которое не влияют процессы мышления. Для этого им был предложен метод заучивания бессмысленных слогов, состоящих из двух согласных и гласной между ними, не вызывающими никаких смысловых ассоциаций (например, бов, гис, лоч и т. п.). Выводы, которые можно сделать на основании данной кривой в том, что для эффективного запоминания необходимо повторение заученного материала. (ru)
- Крива забування Еббінгауза — графік, розроблений німецьким психологом , що показує процес забування людиною інформації протягом часу. Як експеримент і за допомогою самодіагностики (проводив експерименти на собі) Еббінгаус вивчав запам'ятовування безглуздих складів, які складались з двох приголосних і голосної між ними (таких як: «вод», «гіс», «лоч», «зоф»), вивчав 169 переліків (списків) у кожному з яких було по 13 складів, а потім після паузи пробував правильно відтворити серію запам'ятованих складів — тестував себе в інтервалах часу, щоб можна було описати форму кривої забування. Тестування робив через різні проміжки часу — від 21 хвилини до 31 дня. Мало місце забування певної кількості складів. Результати його експерименту показують, що найінтенсивніше забування відбувається відразу піс (uk)
|
