| dbo:abstract
|
- Comprachicos is a compound Spanish neologism meaning "child-buyers", which was coined by Victor Hugo in his novel The Man Who Laughs. The words Comprapequeños and Cheylas are also used. It refers to various groups in folklore who were said to change the physical appearance of human beings by manipulating growing children, in a similar way to the horticultural method of bonsai – that is, deliberate mutilation. The most common methods said to be used in this practice included stunting children's growth by physical restraint, muzzling their faces to deform them, slitting their eyes, dislocating their joints, and malforming their bones. The resulting dwarfed and deformed adults made their living as mountebanks or were sold to lords and ladies to be used as pages or court fools or court dwarfs. (en)
- Comprachicos, comprapequeños – siedemnastowieczni handlarze niewolników, opisani przez Wiktora Hugo w książce Człowiek śmiechu w 1869 roku. Specjalizowali się oni w porwaniach dzieci i deformowaniu ich ciał poprzez trzymanie ich w różnych dzbanach, kołach itp. Tworzyli w ten sposób "potwory", które były następnie sprzedawane do cyrków lub objazdowych pokazów dziwadeł. Słowo jest neologizmem w języku hiszpańskim i dosłownie znaczy "kupcy dzieci". (pl)
- Компрачи́кос или компрапеке́ньос (от исп. comprachicos, букв. — «скупщики детей») — термин, которым Виктор Гюго в романе «Человек, который смеётся» (1869) окрестил преступное сообщество . В первых главах романа Гюго излагает представление, что компрачикос в Европе XVII—XVIII веков покупали детей, умышленно уродовали их внешность, а затем перепродавали как шутов, акробатов, придворных карликов, певцов-кастратов и тому подобное, либо использовали в качестве попрошаек. Он сравнивает это явление с бинтованием ног девочек у китайцев. Существование явления, описанного Гюго, не является достоверно установленным историческим фактом, хотя отдельные случаи в разное время всплывали в уголовной хронике европейских стран. Утверждается, что св. Викентий де Поль спас мальчика из рук компрачикос, и что матери на севере Испании в старину пугали непослушных детей приходом компрачикос. Описание торговцев детьми в романе Гюго произвело большое впечатление на европейских читателей. Айн Рэнд использовала термин the comprachicos of the mind («компрачикос сознания») в адрес «новых левых», образовательного прогрессивизма и учителей. Луи Буссенар также упоминает компрачикосов в части 3, главе 7 романа «Похитители бриллиантов» (1883). (ru)
- Компрачико́с чи компрапеке́ньос (з ісп. comprachicos, букв. — «скупники дітей») — термін, яким Віктор Гюго в романі «Людина, яка сміється» (1869 р.) охрестив злочинне угруповання торгівців дітьми, що складалися в основному з контрабандистів, бродяг та жебраків. Компрачикоси є характерною подробицею старого суспільного ладу, що був в Іспанії, Англії, Німеччині, Франції впродовж XIII–XVIII століть. (uk)
|
| dbo:wikiPageID
| |
| dbo:wikiPageLength
|
- 7792 (xsd:nonNegativeInteger)
|
| dbo:wikiPageRevisionID
| |
| dbo:wikiPageWikiLink
| |
| dbp:wikiPageUsesTemplate
| |
| dcterms:subject
| |
| gold:hypernym
| |
| rdfs:comment
|
- Comprachicos is a compound Spanish neologism meaning "child-buyers", which was coined by Victor Hugo in his novel The Man Who Laughs. The words Comprapequeños and Cheylas are also used. It refers to various groups in folklore who were said to change the physical appearance of human beings by manipulating growing children, in a similar way to the horticultural method of bonsai – that is, deliberate mutilation. The most common methods said to be used in this practice included stunting children's growth by physical restraint, muzzling their faces to deform them, slitting their eyes, dislocating their joints, and malforming their bones. The resulting dwarfed and deformed adults made their living as mountebanks or were sold to lords and ladies to be used as pages or court fools or court dwarfs. (en)
- Comprachicos, comprapequeños – siedemnastowieczni handlarze niewolników, opisani przez Wiktora Hugo w książce Człowiek śmiechu w 1869 roku. Specjalizowali się oni w porwaniach dzieci i deformowaniu ich ciał poprzez trzymanie ich w różnych dzbanach, kołach itp. Tworzyli w ten sposób "potwory", które były następnie sprzedawane do cyrków lub objazdowych pokazów dziwadeł. Słowo jest neologizmem w języku hiszpańskim i dosłownie znaczy "kupcy dzieci". (pl)
- Компрачико́с чи компрапеке́ньос (з ісп. comprachicos, букв. — «скупники дітей») — термін, яким Віктор Гюго в романі «Людина, яка сміється» (1869 р.) охрестив злочинне угруповання торгівців дітьми, що складалися в основному з контрабандистів, бродяг та жебраків. Компрачикоси є характерною подробицею старого суспільного ладу, що був в Іспанії, Англії, Німеччині, Франції впродовж XIII–XVIII століть. (uk)
- Компрачи́кос или компрапеке́ньос (от исп. comprachicos, букв. — «скупщики детей») — термин, которым Виктор Гюго в романе «Человек, который смеётся» (1869) окрестил преступное сообщество . В первых главах романа Гюго излагает представление, что компрачикос в Европе XVII—XVIII веков покупали детей, умышленно уродовали их внешность, а затем перепродавали как шутов, акробатов, придворных карликов, певцов-кастратов и тому подобное, либо использовали в качестве попрошаек. Он сравнивает это явление с бинтованием ног девочек у китайцев. (ru)
|
| rdfs:label
|
- Comprachicos (en)
- Comprachicos (pl)
- Компрачикос (ru)
- Компрачикос (uk)
|
| owl:sameAs
| |
| prov:wasDerivedFrom
| |
| foaf:isPrimaryTopicOf
| |
| is dbo:wikiPageWikiLink
of | |
| is foaf:primaryTopic
of | |
