| dbo:abstract
|
- The Bunun (Chinese: 布農; pinyin: Bùnóng), also historically known as the Vonum, are a Taiwanese indigenous people. They speak the Bunun language. Unlike other aboriginal peoples in Taiwan, the Bunun are widely dispersed across the island's central mountain ranges. In the year 2000, the Bunun numbered 41,038. This was approximately 8% of Taiwan's total indigenous population, making them the fourth-largest indigenous group. They have five distinct communities: the Takbunuaz, the Takituduh, the Takibaka, the Takivatan, and the Isbukun. (en)
- Die Bunun (chinesisch: 布農) sind ein indigenes Volk Taiwans. Der Name „Bunun“ bedeutet „Mensch“ und ist auch eine Benennung der Volksgruppe. Die Gesamtbevölkerung der Bunun beträgt 69.426 (Stand: Sept. 2016). Sie wohnen beiderseits des Taiwanischen Zentralgebirges in einer Höhe von etwa 1000 bis 2300 Metern. Damit zählen die Wohnorte der Bunun zu den höchstgelegenen unter denen der indigenen Völker Taiwans. Aufgrund ihrer Anpassung an das Leben im Hochgebirge wird ihnen eine hohe Mobilität nachgesagt, und sie werden auch als typische Bergbewohner angesehen. (de)
- El Bunun ( chino : 布農 ; pinyin : Bunong ), también conocido históricamente como el Vonum , son un pueblo indígena de Taiwán y son mejor conocidos por su sofisticada polifónica de la música vocal. Ellos hablan el lenguaje Bunun . A diferencia de otros pueblos aborígenes de Taiwán , los Bunun están dispersas en todo sierras centrales de la isla. En el año 2000, el Bunun numerada 41.038. Esto fue aproximadamente el 8% de la población indígena total de Taiwán, por lo que el grupo indígena cuarto mayor. Tienen cinco comunidades distintas: el Takbunuaz, la Takituduh, la Takibaka, la Takivatan y el Isbukun. (es)
- Les Bunun (chinois : 布農) sont l'un des peuples aborigènes de Taïwan, officiellement reconnus par le gouvernement. Ce groupe parle la langue bunun, du sous-groupe formosan des langues austronésiennes. Ils sont près de 59 000 individus. (fr)
- I Bunun (caratteri cinesi: 布農; pinyin: Bùnóng), storicamente chiamati anche Vonum, sono una tribù di aborigeni taiwanesi conosciuti soprattutto per la loro sofisticata musica polivocale. Diversamente dalle altre etnie aborigene, i Bunun sono ampiamente distribuiti in gran parte dell'isola di Taiwan, per un totale di popolazione che nel 2000 ammontava al 10% della popolazione totale degli indigeni taiwanesi, rendendoli il quarto gruppo tribale più numeroso. I Bunun parlano la lingua bunun e sono divisi in cinque sotto-tribù principali: i Takbunuaz, i Takituduh, i Takibaka, i Takivatan e gli Isbukun. (it)
- ブヌン族（布農族）またはヴンヌム族は台湾原住民の一つ。南投県信義郷、仁愛郷、花蓮県卓渓郷、万栄郷の山岳部を中心にその他高雄市桃源区、那瑪夏区、台東県海端郷、延平郷などにも分布している。人口は約5万人。独自のブヌン語を有し、ブヌンとはブヌン語で人を意味する言葉である。 社会組織は、長老制度による父系氏族大家族社会で、長老者会議各家族の長老たちが集まり村の政策決定を行なう。民族意識が強く、民族の固有言語を保っている数少ない台湾原住民族である。 「小米（粟）の豊作を祈る歌」など八部和音唱法の歌をもつことで知られる。 (ja)
- Бунун (кит. упр. 布農, пиньинь Bùnóng, палл. бунун), также Вонум — народность тайваньских аборигенов, происходит с гор на востоке страны, над городом Тайдун. Бунун известны вокальной полифонической музыкой. Они говорят на языке бунун. В отличие от других племён, бунун расселились по всему острову. В 2000 численность бунун составляла 41,038 — примерно 10 % населения аборигенов Тайваня, это четвёртая из наиболее крупных племенных групп. Бунун делятся на пять племён: такбунуаз, такитудух, такибака, такиватан и исбукун. (ru)
- Bunun (Bunum, Vonum, Vunun; chiń. 布農; pinyin Bùnóng) – rdzenna grupa etniczna zamieszkująca Tajwan, zaliczana do Aborygenów tajwańskich. Ich liczebność wynosi współcześnie około 42 tysiące osób. Posługują się własnym językiem bunun, należącym do grupy tajwańskiej języków austronezyjskich. Siedziby Bunun zlokalizowane są w górskich regionach środkowego Tajwanu (powiaty Hualian i Taidong, częściowo Nantou, Pingdong i Kaohsiung). Dzielą się na 6 grup etnograficznych, różniących się od siebie kulturą i dialektem: Takbanuath, Takebaka, Takedoto, Takevatan, Takopulan i Isibukun. Najliczniejszą spośród nich jest Isibukun, Takopulan ulegli natomiast daleko idącej asymilacji. Tradycyjne społeczeństwo Bunun oparte było o zasady patrylinearności i patrylokalności, rodzina miała charakter monogamiczny.W przeszłości byli plemieniem wojowniczym, znani byli jako łowcy głów. Tradycyjnie uprawiali gospodarkę wypaleniskową. Od czasu japońskich rządów na Tajwanie zaadaptowali uprawę ryżu. Charakterystyczne dla kultury Bunun było rytualne usuwanie zębów jako oznaka osiągnięcia dorosłości lub pozycji społecznej. Tradycyjna religia Bunun miała charakter animistyczny, każde zwierzę, roślina i obiekt naturalny posiadały w niej swojego ducha zwanego hanido. Ludzie natomiast posiadali dwa hanido, dobrego i złego. Złe hanido mogły być ujarzmione przez szamana. Wierzono także, iż w niebie mieszka potężny duch dehanin, kontrolujący zjawiska pogodowe. Współcześnie w znacznej mierze nawrócili się na chrześcijaństwo. Śladem pierwotnych wierzeń jest stosowana przez Bunun terminologia religijna, w której chrześcijański Bóg Ojciec nazywany jest dehanin, zaś Szatan hanido. (pl)
- O Povo Bunun (Chinês: 布農; pinyin: Bùnóng), também conhecido historicamente como os Vonum, é um povo nativo de Taiwan e é conhecido principalmente por sua música vocal polifônica. São falantes da Língua Bunun . Diferente de outros povos aborígenes de Taiwan, os Bunun estão vastamente dispersos pelas cordilheiras centrais da ilha. No ano de 2000, a população Bunun era de 41.038, aproximadamente 8% da população nativa de Taiwan, tornando-os o quarto maior grupo indígena. Eles possuem cinco comunidades distintas: os Takbunuaz, osTakituduh, os Takibaka, os Takivatan, e os Isbukun. (pt)
- Bununfolket (hanzi: 布農; pinyin: Bùnóng) är en ursprungsbefolkning på Taiwan som år 2000 uppgick till 41 038 personer, vilket gjorde stammen till den fjärde största på Taiwan. De är kända för sin polyfona sjungna musik. Till skillnad från många av de andra ursprungsbefolkningarna på Taiwan är bununfolket utspritt över hela ön. Familjen och stammen är viktiga sociala strukturer, dock har de inte någon permanent hövding utan det tillsätts vid behov så som också skedde hos atayalfolket innan den japanska ockupationen. I likhet med många andra stammar på Taiwan var Bununfolket huvudjägare och var bland de sista att sluta med den sedvänjan då de bodde så otillgängligt att japanerna, som ockuperade Taiwan mellan 1895 och 1945, hade svårt att kontrollera dem. (sv)
- Бунун (кит.: 布農; піньїнь: Bùnóng), також історично відомі як вонум — корінний народ Тайваню, найбільш відомим своєю витонченою поліфонічною вокальною музикою. Розмовляють мовою бунун. На відміну від інших тубільців Тайваню, бунуни широко розсіяні по центральних гірських хребтах острова. У 2000 році бунуни налічували 41 038 осіб. Це приблизно 8 % від загальної чисельності корінного населення Тайваню, що робить їх четвертою за чисельністю групою корінного населення. Бунуни мають п'ять окремих громад: Такбунуаз, Такітудух, Такібака, Таківатан та Ісбукун. (uk)
- 布農族（布農語：Bunun，舊稱Vonum），清朝時期、日治時期稱為武崙族，台灣原住民族的一個族群，是臺灣原住民族群中遷移力最廣闊的民族，同時也為南島民族的一支，分布於台灣的中南部（日治時又稱「南蕃」），相對於分布於中北部的泰雅、賽德克、太魯閣等族群（日治時相對又稱「北蕃」）。據口傳歷史及現代研究顯示早期祖居地為Mai-asang或稱Asang-daingaz，大約在今南投地區，而後於某個時期布農族開始了向東、東南、南部的大遷移，造成如今大致的布農族傳統領域主要分布今花蓮縣（Kalinku）萬榮鄉、卓溪鄉；臺東縣（Taitu） 海端鄉、延平鄉；南投縣（Nantu）仁愛鄉、信義鄉；高雄市（Takau） 桃源區、那瑪夏區），是所有台灣原住民中接壤最多其他民族的族群，現今人口約有六萬餘人。 (zh)
|
| dbo:language
| |
| dbo:populationPlace
| |
| dbo:related
| |
| dbo:religion
| |
| dbo:thumbnail
| |
| dbo:totalPopulation
|
- 59655 (xsd:nonNegativeInteger)
|
| dbo:wikiPageExternalLink
| |
| dbo:wikiPageID
| |
| dbo:wikiPageLength
|
- 14851 (xsd:nonNegativeInteger)
|
| dbo:wikiPageRevisionID
| |
| dbo:wikiPageWikiLink
| |
| dbp:c
| |
| dbp:group
| |
| dbp:langs
| |
| dbp:p
| |
| dbp:popplace
| |
| dbp:population
| |
| dbp:related
| |
| dbp:rels
| |
| dbp:wikiPageUsesTemplate
| |
| dcterms:subject
| |
| gold:hypernym
| |
| rdf:type
| |
| rdfs:comment
|
- The Bunun (Chinese: 布農; pinyin: Bùnóng), also historically known as the Vonum, are a Taiwanese indigenous people. They speak the Bunun language. Unlike other aboriginal peoples in Taiwan, the Bunun are widely dispersed across the island's central mountain ranges. In the year 2000, the Bunun numbered 41,038. This was approximately 8% of Taiwan's total indigenous population, making them the fourth-largest indigenous group. They have five distinct communities: the Takbunuaz, the Takituduh, the Takibaka, the Takivatan, and the Isbukun. (en)
- Die Bunun (chinesisch: 布農) sind ein indigenes Volk Taiwans. Der Name „Bunun“ bedeutet „Mensch“ und ist auch eine Benennung der Volksgruppe. Die Gesamtbevölkerung der Bunun beträgt 69.426 (Stand: Sept. 2016). Sie wohnen beiderseits des Taiwanischen Zentralgebirges in einer Höhe von etwa 1000 bis 2300 Metern. Damit zählen die Wohnorte der Bunun zu den höchstgelegenen unter denen der indigenen Völker Taiwans. Aufgrund ihrer Anpassung an das Leben im Hochgebirge wird ihnen eine hohe Mobilität nachgesagt, und sie werden auch als typische Bergbewohner angesehen. (de)
- El Bunun ( chino : 布農 ; pinyin : Bunong ), también conocido históricamente como el Vonum , son un pueblo indígena de Taiwán y son mejor conocidos por su sofisticada polifónica de la música vocal. Ellos hablan el lenguaje Bunun . A diferencia de otros pueblos aborígenes de Taiwán , los Bunun están dispersas en todo sierras centrales de la isla. En el año 2000, el Bunun numerada 41.038. Esto fue aproximadamente el 8% de la población indígena total de Taiwán, por lo que el grupo indígena cuarto mayor. Tienen cinco comunidades distintas: el Takbunuaz, la Takituduh, la Takibaka, la Takivatan y el Isbukun. (es)
- Les Bunun (chinois : 布農) sont l'un des peuples aborigènes de Taïwan, officiellement reconnus par le gouvernement. Ce groupe parle la langue bunun, du sous-groupe formosan des langues austronésiennes. Ils sont près de 59 000 individus. (fr)
- I Bunun (caratteri cinesi: 布農; pinyin: Bùnóng), storicamente chiamati anche Vonum, sono una tribù di aborigeni taiwanesi conosciuti soprattutto per la loro sofisticata musica polivocale. Diversamente dalle altre etnie aborigene, i Bunun sono ampiamente distribuiti in gran parte dell'isola di Taiwan, per un totale di popolazione che nel 2000 ammontava al 10% della popolazione totale degli indigeni taiwanesi, rendendoli il quarto gruppo tribale più numeroso. I Bunun parlano la lingua bunun e sono divisi in cinque sotto-tribù principali: i Takbunuaz, i Takituduh, i Takibaka, i Takivatan e gli Isbukun. (it)
- ブヌン族（布農族）またはヴンヌム族は台湾原住民の一つ。南投県信義郷、仁愛郷、花蓮県卓渓郷、万栄郷の山岳部を中心にその他高雄市桃源区、那瑪夏区、台東県海端郷、延平郷などにも分布している。人口は約5万人。独自のブヌン語を有し、ブヌンとはブヌン語で人を意味する言葉である。 社会組織は、長老制度による父系氏族大家族社会で、長老者会議各家族の長老たちが集まり村の政策決定を行なう。民族意識が強く、民族の固有言語を保っている数少ない台湾原住民族である。 「小米（粟）の豊作を祈る歌」など八部和音唱法の歌をもつことで知られる。 (ja)
- Бунун (кит. упр. 布農, пиньинь Bùnóng, палл. бунун), также Вонум — народность тайваньских аборигенов, происходит с гор на востоке страны, над городом Тайдун. Бунун известны вокальной полифонической музыкой. Они говорят на языке бунун. В отличие от других племён, бунун расселились по всему острову. В 2000 численность бунун составляла 41,038 — примерно 10 % населения аборигенов Тайваня, это четвёртая из наиболее крупных племенных групп. Бунун делятся на пять племён: такбунуаз, такитудух, такибака, такиватан и исбукун. (ru)
- O Povo Bunun (Chinês: 布農; pinyin: Bùnóng), também conhecido historicamente como os Vonum, é um povo nativo de Taiwan e é conhecido principalmente por sua música vocal polifônica. São falantes da Língua Bunun . Diferente de outros povos aborígenes de Taiwan, os Bunun estão vastamente dispersos pelas cordilheiras centrais da ilha. No ano de 2000, a população Bunun era de 41.038, aproximadamente 8% da população nativa de Taiwan, tornando-os o quarto maior grupo indígena. Eles possuem cinco comunidades distintas: os Takbunuaz, osTakituduh, os Takibaka, os Takivatan, e os Isbukun. (pt)
- Bununfolket (hanzi: 布農; pinyin: Bùnóng) är en ursprungsbefolkning på Taiwan som år 2000 uppgick till 41 038 personer, vilket gjorde stammen till den fjärde största på Taiwan. De är kända för sin polyfona sjungna musik. Till skillnad från många av de andra ursprungsbefolkningarna på Taiwan är bununfolket utspritt över hela ön. Familjen och stammen är viktiga sociala strukturer, dock har de inte någon permanent hövding utan det tillsätts vid behov så som också skedde hos atayalfolket innan den japanska ockupationen. I likhet med många andra stammar på Taiwan var Bununfolket huvudjägare och var bland de sista att sluta med den sedvänjan då de bodde så otillgängligt att japanerna, som ockuperade Taiwan mellan 1895 och 1945, hade svårt att kontrollera dem. (sv)
- Бунун (кит.: 布農; піньїнь: Bùnóng), також історично відомі як вонум — корінний народ Тайваню, найбільш відомим своєю витонченою поліфонічною вокальною музикою. Розмовляють мовою бунун. На відміну від інших тубільців Тайваню, бунуни широко розсіяні по центральних гірських хребтах острова. У 2000 році бунуни налічували 41 038 осіб. Це приблизно 8 % від загальної чисельності корінного населення Тайваню, що робить їх четвертою за чисельністю групою корінного населення. Бунуни мають п'ять окремих громад: Такбунуаз, Такітудух, Такібака, Таківатан та Ісбукун. (uk)
- 布農族（布農語：Bunun，舊稱Vonum），清朝時期、日治時期稱為武崙族，台灣原住民族的一個族群，是臺灣原住民族群中遷移力最廣闊的民族，同時也為南島民族的一支，分布於台灣的中南部（日治時又稱「南蕃」），相對於分布於中北部的泰雅、賽德克、太魯閣等族群（日治時相對又稱「北蕃」）。據口傳歷史及現代研究顯示早期祖居地為Mai-asang或稱Asang-daingaz，大約在今南投地區，而後於某個時期布農族開始了向東、東南、南部的大遷移，造成如今大致的布農族傳統領域主要分布今花蓮縣（Kalinku）萬榮鄉、卓溪鄉；臺東縣（Taitu） 海端鄉、延平鄉；南投縣（Nantu）仁愛鄉、信義鄉；高雄市（Takau） 桃源區、那瑪夏區），是所有台灣原住民中接壤最多其他民族的族群，現今人口約有六萬餘人。 (zh)
- Bunun (Bunum, Vonum, Vunun; chiń. 布農; pinyin Bùnóng) – rdzenna grupa etniczna zamieszkująca Tajwan, zaliczana do Aborygenów tajwańskich. Ich liczebność wynosi współcześnie około 42 tysiące osób. Posługują się własnym językiem bunun, należącym do grupy tajwańskiej języków austronezyjskich. (pl)
|
| rdfs:label
|
- Bunun people (en)
- Bunun (de)
- Bunun (pueblo) (es)
- Bunun (fr)
- Bunun (it)
- ブヌン族 (ja)
- Bununs (pt)
- Bunun (pl)
- Бунун (ru)
- Bununfolket (sv)
- Бунун (uk)
- 布農族 (zh)
|
| owl:sameAs
| |
| prov:wasDerivedFrom
| |
| foaf:depiction
| |
| foaf:isPrimaryTopicOf
| |
| foaf:name
| |
| is dbo:related
of | |
| is dbo:wikiPageDisambiguates
of | |
| is dbo:wikiPageRedirects
of | |
| is dbo:wikiPageWikiLink
of | |
| is dbp:ethnicity
of | |
| is dbp:related
of | |
| is foaf:primaryTopic
of | |
.jpg?width=300)
.jpg?width=300){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
