| dbo:abstract
|
- En teoria de la decisió, la paradoxa d'Arrow o teorema d'impossibilitat d'Arrow estableix que quan els votants tenen tres o més alternatives, no és possible dissenyar un sistema de votació que permeta reflectir les preferències dels individus en una de global comunitària de manera que alhora es complisquen certs criteris "racionals":
* Absència d'un "dictador", és a dir, d'una persona que tinga el poder per canviar les preferències del grup.
* Òptim de Pareto.
* Independència d'alternatives irrellevants. Aquest teorema el donà a conéixer i el demostrà per primera vegada el Premi Nobel d'Economia Kenneth Arrow en la seua tesi doctoral Social choice and individual values, i es popularitzà pel seu llibre del mateix nom editat al 1951. L'article original, A Difficulty in the Concept of Social Welfare, el publicà The Journal of Political Economy, l'agost del 1950. (ca)
- Το Θεώρημα του Άροου περιγράφει ότι οποιαδήποτε διαδικασία συλλογικής απόφασης είναι προβληματική εκ φύσεως και για αυτό ο ψηφοφόρος πρέπει να κινηθεί στρατηγικά. Σύμφωνα με το θεώρημα αυτό, δεν υπάρχει κανένα σύστημα ψηφοφορίας το οποίο να μπορεί να μετατρέψει τις ιεραρχημένες ατομικά προτιμήσεις των ψηφοφόρων σε μια συλλογική-κοινωνική καθολική ιεράρχιση, η οποία να είναι πλήρης και μεταβατική, ικανοποιώντας ένα προκαθοριμένο σύνολο κριτηρίων. Τα προκαθορισμένα αυτά κριτήρια είναι: η απουσία δικτατορικών διαδικασιών, η ύπαρξη απεριόριστων επιλογών, η υπάρξη καλύτερης συλλογικής επιλογής, η ανεξαρτησία και η μονοτονία. Συνεπώς, δεν υπάρχει κάποιος κανόνας κοινωνικής επιλογής ο οποίος να ικανοποιεί όλες τις απαιτήσεις αφού όλες οι ισχυρές δηλώσεις κρύβουν κάτι, δηλαδή η λήψη αποφάσεων με πλειοψηφία μπορεί να αποτύχει να δώσει ένα σταθερό αποτέλεσμα. (el)
- Arrow's impossibility theorem, the general possibility theorem or Arrow's paradox is an impossibility theorem in social choice theory that states that when voters have three or more distinct alternatives (options), no ranked voting electoral system can convert the ranked preferences of individuals into a community-wide (complete and transitive) ranking while also meeting the specified set of criteria: unrestricted domain, non-dictatorship, Pareto efficiency, and independence of irrelevant alternatives. The theorem is often cited in discussions of voting theory as it is further interpreted by the Gibbard–Satterthwaite theorem. The theorem is named after economist and Nobel laureate Kenneth Arrow, who demonstrated the theorem in his doctoral thesis and popularized it in his 1951 book Social Choice and Individual Values. The original paper was titled "A Difficulty in the Concept of Social Welfare". In short, the theorem states that no rank-order electoral system can be designed that always satisfies these three "fairness" criteria:
* If every voter prefers alternative X over alternative Y, then the group prefers X over Y.
* If every voter's preference between X and Y remains unchanged, then the group's preference between X and Y will also remain unchanged (even if voters' preferences between other pairs like X and Z, Y and Z, or Z and W change).
* There is no "dictator": no single voter possesses the power to always determine the group's preference. Cardinal voting electoral systems are not covered by the theorem, as they convey more information than rank orders. However, Gibbard's theorem shows that strategic voting remains a problem. The axiomatic approach Arrow adopted can treat all conceivable rules (that are based on preferences) within one unified framework. In that sense, the approach is qualitatively different from the earlier one in voting theory, in which rules were investigated one by one. One can therefore say that the contemporary paradigm of social choice theory started from this theorem. The practical consequences of the theorem are debatable: Arrow has said "Most systems are not going to work badly all of the time. All I proved is that all can work badly at times." (en)
- Das von dem Ökonomen Kenneth Arrow formulierte und nach ihm benannte Arrow-Theorem (auch Arrow-Paradoxon oder Allgemeines Unmöglichkeitstheorem (nach Arrow) genannt) ist ein Satz der Sozialwahltheorie. Er besagt, dass es keine vollständige und transitive gesellschaftliche Rangordnung gibt, die sich aus beliebigen individuellen Rangordnungen unter Einhaltung bestimmter – aus ethischen oder methodologischen Gründen naheliegender – Bedingungen zusammensetzt. Voraussetzung ist lediglich, dass die Präferenzordnung jedes Individuums mindestens drei Elemente (Objekte) enthält. Die vier Bedingungen, von denen in diesem Fall stets mindestens eine verletzt ist, sind üblicherweise unter den Bezeichnungen Universalität, schwaches Pareto-Prinzip, Unabhängigkeit von irrelevanten Alternativen und Nicht-Diktatur bekannt. Das Theorem wurde von Arrow zuerst in seiner Dissertation formuliert, die 1951 unter dem Titel „Social Choice and Individual Values“ als Buch erschienen ist. Die Arbeit entstand aus den Diskussionen der an Pareto-Effizienz orientierten Wohlfahrtsökonomik (welfare economics), deren Begriffe und Methoden Arrow verwendet. In seiner ursprünglichen Fassung enthielt das Theorem allerdings einen Fehler, auf den 1957 erstmals Julian Blau hingewiesen hat, was Arrow später zur Vorlage einer revidierten Version bewog. Im Folgenden wird das Theorem in seiner korrigierten Fassung dargestellt. (de)
- En teoría de la decisión, la paradoja de Arrow o teorema de imposibilidad de Arrow establece que cuando los votantes tienen tres o más alternativas, no es posible diseñar un sistema de votación que permita reflejar las preferencias de los individuos en una preferencia global de la comunidad de modo que al mismo tiempo se cumplan ciertos criterios "racionales":
* Ausencia de un "dictador", es decir, de una persona que tenga el poder para cambiar las preferencias del grupo.
* Eficiencia de Pareto
* Independencia de alternativas irrelevantes. Este teorema fue dado a conocer y demostrado por primera vez por el Premio Nobel de Economía Kenneth Arrow en su tesis doctoral Social choice and individual values, y popularizado en su libro del mismo nombre editado en 1951. El artículo original, A Difficulty in the Concept of Social Welfare, fue publicado en The Journal of Political Economy, en agosto de 1950. (es)
- Le théorème d'impossibilité d'Arrow, également appelé « paradoxe d'Arrow » (du nom de l'économiste américain Kenneth Arrow), est une confirmation mathématique, dans certaines conditions précises, du paradoxe soulevé et décrit dès 1785 par Nicolas de Condorcet. Supposons que chaque électeur ne puisse exprimer son opinion que de manière qualitative, en indiquant comment il classe les unes par rapport aux autres les options envisagées. Entre deux options, l'électeur indique celle qu'il préfère ou s'il est indifférent entre les deux, par contre il ne peut pas exprimer l'intensité de sa préférence. Dans ce cadre, il n'existe pas de processus de choix social indiscutable, qui permette d'exprimer une hiérarchie des préférences cohérente pour une collectivité à partir de l'agrégation des préférences individuelles exprimées par chacun des membres de cette même collectivité. Pour Condorcet, il n'existe pas de système simple assurant cette cohérence. Arrow tente de démontrer, sous réserve d'acceptation de ses hypothèses, qu'il n'existe pas du tout de système assurant la cohérence, hormis celui où le processus de choix social coïncide avec celui d'un seul individu, parfois surnommé dictateur, indépendamment du reste de la population. (fr)
- 사회 선택 이론에서 애로의 불가능성 정리(영어: Arrow’s impossibility theorem) 또는 일반 가능성 정리(영어: general possibility theorem) 또는 애로의 역설(영어: Arrow’s paradox)는 투표자들에게 세 개 이상의 서로 다른 대안이 제시될 때, 어떤 투표 제도도 공동체의 일관된 선호순위(ranked preferences)를 찾을 수 없다는 것, 즉 애로 정리에서 제시된 몇 가지 기준을 충족하면서, 선호의 '완전성'(completeness)과 '이행성'(transitiveness)을 만족시킬 수 있는 사회 후생 함수(social welfare function)를 찾을 수 없다는 것을 의미한다. 이론 경제학자인 케네스 애로의 이름을 따서 정리의 이름이 붙여졌다. 그는 그의 박사논문 'A Difficulty in the Concept of Social Welfare'에서 이 정리를 설명했고 1951년 그의 책 'Social Choice and Individual Values' 덕분에 널리 알려졌다. 1972년 애로는 경제 '일반 균형 모델'(general equilibrium theory)과 '사회적 후생론'(welfare theory)을 개척한 공로를 인정받아 그 해 노벨 경제학상의 공동 수상자로 선정됐다. 애로는 '정의 영역 배제 불가능'(unrestricted domain, 보편성 원칙), '비 독재'(non-dictatorship, 투표권의 동등한 영향력), '만장일치(파레토 원칙)', '무관한 선택대상으로부터의 독립'(independence of irrelevant alternatives, IIA)을 투표 제도가 만족해야 될 조건으로 제시했다.'기바드-새터스웨이트 정리'(Gibbard–Satterthwaite theorem)는 이를 확장해 선거가 갖는 함의를 해석하였다. 간단히 설명하면, 불가능성 정리는 어떤 투표 제도를 선택해도 다음과 같은 세 가지 "공정성" 기준을 만족시킬 수 없다는 것을 증명한다.
* 만약 모든 유권자들이 가안에 비해 나안을 선호한다면, 이 공동체는 가보다 나안을 선호한다.
* 만약 가와 나안에 대한 모든 유권자의 선호도가 변하지 않는다면, 가와 나안에 대한 공동체의 선호도 변하지 않는다. (단, 가와 다, 나와 다, 다와 라안에 대한 개인 선호도는 바뀔 수 있다.)
* 투표를 좌지우지하는 독재자는 존재하지 않는다: 모든 유권자는 공동체 결정에 동일한 비중의 투표권을 갖는다. 만약 각각의 대안에 임의의 선호 값을 부여한다면(기수(基數)적 효용), 불가능성 정리를 우회하는 공동체 결정이 가능하다. 하지만 애로는, 다른 많은 경제학자들과 같이, 기수적 효용(cardinal utility)이 사회 후생을 평가하는 의미있는 도구라고 생각하지 않았고, 따라서 선호순위를 바탕으로 불가능성 정리를 도출했다. 선호를 바탕으로 한 애로의 공리(公理, axiom)적 접근법은, 하나의 통일된 틀안에서 거의 모든 사회 제도를 분석할 수 있는 도구를 제시한다. 이런 점에서, 애로의 공리적 접근은 개별 제도를 하나씩 다루는 그 이전의 '투표 이론'에서 (질적으로) 한단계 발전한 방법이라고 볼 수 있다. 따라서, 일부 학자들은 사회 선택 이론의 새로운 패러다임이 애로의 정리에서 시작됐다고 평가한다.:Introduction, page 10. (ko)
- Il teorema dell'impossibilità di Arrow, o semplicemente teorema di Arrow, è un teorema provato dall'economista Kenneth Arrow nel suo Scelte sociali e valori individuali (1951).Con questo teorema Arrow ha dimostrato che data una scelta tra almeno tre alternative e poste a priori le condizioni di «universalità», «non imposizione», «non dittatorialità», «monotonicità» e «indipendenza dalle alternative irrilevanti», non è possibile determinare una funzione di scelta pubblica che le rispetti. Il teorema fu formulato sulla scorta del fallito tentativo di elaborare una qualsiasi procedura di decisione collettiva che potesse soddisfare alcuni requisiti ragionevoli al fine di garantire una scelta non arbitraria. Un esempio di procedura incapace di soddisfare tutti i requisiti suelencati è il sistema di voto maggioritario come mostrato dal paradosso di Condorcet (ciclicità delle preferenze collettive a fronte della transitività di quelle individuali), il quale asserisce che in un voto democratico si giunge sempre a scelte ambigue (se il singolo elettore vota A perché preferibile a B e B perché preferibile a C, e quindi A è preferibile a C, non è detto che a livello comunitario A sia necessariamente preferito a C). (it)
- アローの不可能性定理（アローのふかのうせいていり、英: Arrow's impossibility theorem）、アローの（一般）可能性定理、または単にアローの定理とは、社会的選択理論におけるの一つである。この定理によれば、投票者に3つ以上の独立した選択肢が存在する場合、如何なる選好投票制度（社会的厚生関数）であっても、個々人の選好順位を共同体全体の（完備かつ推移的な）順位に変換する際に、特定の評価基準（定義域の非限定性、非独裁性、パレート効率性、無関係な選択肢からの独立性）を同時に満たすことは出来ない。この定理はギバード＝サタースウェイトの定理を導くことで知られ、投票理論ではよく引用される。アローの定理という名称は経済学者でありノーベル経済学賞受賞者であるケネス・アローに因む。アローは博士論文でこの定理を示し、後に著書『』で論じて普及を見た。 要約すると、この定理によれば次の5つの「公正さ」の基準を常に同時に満たすような選好順位選挙制度は設計できない。
* 人々の選好の順序は自由
* 全ての投票者が選択肢Xを選択肢Yよりも好むとき、集団全体もまたXをYよりも好む(満場一致)
* 独裁者が存在しない。つまり、如何なる個人であれ集団全体の意志を1人で決定することはできない
* 2つの選択肢に関する社会全体の選好順序は、第3の選択肢から影響をうけない
* 社会全体の決定は、堂々巡りの矛盾にならない(a>b , b>cなら必ずa>c) なお、は順位よりも多くの情報が関わるためこの定理では扱っていない。但しはアローの定理をその場合について拡張している。 アローが採った公理的手法は、考えうるあらゆる（選好をベースとした）ルールを統一された枠組みの中で扱うことが出来る。その意味で、個々のルール毎に調べるしかなかった過去の投票理論とは一線を画しており、社会的選択理論の現代的なパラダイム はこの定理から始まったと言える。 この定理と現実世界の関係については議論がある。アロー自身は「大半の制度は常にうまくいかない訳ではない。私が証明したのは、全てがうまく行かないことが時にはあると言うことだ」と述べている。 (ja)
- Twierdzenie Arrowa (o niemożności) – sformułowane w 1951 roku przez ekonomistę Kennetha Arrowa. Wykazał on, że, po przyjęciu pewnych założeń co do oczekiwanej racjonalności decyzji grupowych, skonstruowanie satysfakcjonującej (spełniającej te założenia) metody podejmowania grupowych decyzji jest niemożliwe. (pl)
- Arrows omöjlighetsteorem, eller Arrows paradox demonstrerar att inget omröstningssystem kan omvandla rangordnade preferenser hos individer till en samhällsvid rangordning (det som i vardagligt tal kallas valresultat) samtidigt som man också uppfyller ett antal grundläggande kriterier för demokratiska val. Dessa kriterier är universalitet (en:unrestricted domain), medborgarsuveränitet (en:non-imposition), icke-diktatur, Paretoeffektivitet, och oberoende av irrelevanta alternativ. Teoremet är döpt efter ekonomen Kenneth Arrow, vilken demonstrerade teoremet i sin doktorsavhandling och populariserade det i sin bok . Den ursprungliga avhandlingen hette "A Difficulty in the Concept of Social Welfare". Arrow var en av mottagarna av Nobelpriset i ekonomi 1972. (sv)
- Теорема Ерроу (також відома як «Парадокс Ерроу», англ. Arrow's paradox) — теорема про неможливість «колективного вибору». Сформульована американським економістом Кеннетом Ерроу в 1951 році. Зміст цієї теореми полягає в тому, що в рамках ординалістського підходу не існує методу об'єднання індивідуальних вподобань для трьох чи більше альтернатив, який задовольняв би деякі повністю справедливі умови та завжди давав би логічно несуперечливий результат. Ординалістський підхід базується на тому, що вподобання індивідуума відносно запропонованих для вибору альтернатив не можуть вимірятись кількісно, а тільки якісно, тобто одна альтернатива краща чи гірша за іншу. У рамках кардиналістського підходу, що пропонує кількісне вимірювання вподобань, теорема Ерроу в загальному випадку не працює. (uk)
- O Teorema da impossibilidade de Arrow é um teorema atribuído ao economista estadunidense Kenneth Arrow, geralmente aplicável aos sistemas de votação. Ele reflete o fato de que a agregação de ordens de preferência individuais não produz uma ordem de preferência coletiva obedecendo, todas, a certos critérios desejáveis. Sistemas de votação que não são baseados em ordens de preferência, por outro lado, não sofrem tais restrições. (pt)
- Теорема Эрроу (также известна как Парадокс Эрроу или Теорема Эрроу о диктатуре) — теорема «о невозможности демократии» как «коллективного выбора», иначе называют «теоремой о неизбежности диктатора». Сформулирована американским экономистом Кеннетом Эрроу в 1951 году.Смысл этой теоремы состоит в том, что в рамках ординалистского подхода не существует метода объединения индивидуальных предпочтений для трёх и более альтернатив, который удовлетворял бы некоторым вполне справедливым условиям и всегда давал бы логически непротиворечивый результат. Ординалистский подход основывается на том, что предпочтения индивидуума относительно предлагаемых к выбору альтернатив не могут измеряться количественно, а только качественно, то есть одна альтернатива хуже или лучше другой. В рамках кардиналистского подхода, предполагающего количественную измеримость предпочтений, теорема Эрроу в общем случае не работает. (ru)
- 指的是諾貝爾獎得主肯尼斯·阿羅提出的一項社會理論。其描述的是在有三個以上的選項時，沒有任何「排名投票」機制可以暨把個人偏好的排名轉變為代表整個群體的排序，而且還兼顧普遍性(不考慮特別限制以外的所有民眾都能投票)、非獨裁(并非由唯一選民決定結果)、柏拉圖效率(有人變好就要有人變差)，以及獨立性(不相干的人投票不應連動)。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Twierdzenie Arrowa (o niemożności) – sformułowane w 1951 roku przez ekonomistę Kennetha Arrowa. Wykazał on, że, po przyjęciu pewnych założeń co do oczekiwanej racjonalności decyzji grupowych, skonstruowanie satysfakcjonującej (spełniającej te założenia) metody podejmowania grupowych decyzji jest niemożliwe. (pl)
- O Teorema da impossibilidade de Arrow é um teorema atribuído ao economista estadunidense Kenneth Arrow, geralmente aplicável aos sistemas de votação. Ele reflete o fato de que a agregação de ordens de preferência individuais não produz uma ordem de preferência coletiva obedecendo, todas, a certos critérios desejáveis. Sistemas de votação que não são baseados em ordens de preferência, por outro lado, não sofrem tais restrições. (pt)
- 指的是諾貝爾獎得主肯尼斯·阿羅提出的一項社會理論。其描述的是在有三個以上的選項時，沒有任何「排名投票」機制可以暨把個人偏好的排名轉變為代表整個群體的排序，而且還兼顧普遍性(不考慮特別限制以外的所有民眾都能投票)、非獨裁(并非由唯一選民決定結果)、柏拉圖效率(有人變好就要有人變差)，以及獨立性(不相干的人投票不應連動)。 (zh)
- En teoria de la decisió, la paradoxa d'Arrow o teorema d'impossibilitat d'Arrow estableix que quan els votants tenen tres o més alternatives, no és possible dissenyar un sistema de votació que permeta reflectir les preferències dels individus en una de global comunitària de manera que alhora es complisquen certs criteris "racionals":
* Absència d'un "dictador", és a dir, d'una persona que tinga el poder per canviar les preferències del grup.
* Òptim de Pareto.
* Independència d'alternatives irrellevants. (ca)
- Das von dem Ökonomen Kenneth Arrow formulierte und nach ihm benannte Arrow-Theorem (auch Arrow-Paradoxon oder Allgemeines Unmöglichkeitstheorem (nach Arrow) genannt) ist ein Satz der Sozialwahltheorie. Er besagt, dass es keine vollständige und transitive gesellschaftliche Rangordnung gibt, die sich aus beliebigen individuellen Rangordnungen unter Einhaltung bestimmter – aus ethischen oder methodologischen Gründen naheliegender – Bedingungen zusammensetzt. Voraussetzung ist lediglich, dass die Präferenzordnung jedes Individuums mindestens drei Elemente (Objekte) enthält. Die vier Bedingungen, von denen in diesem Fall stets mindestens eine verletzt ist, sind üblicherweise unter den Bezeichnungen Universalität, schwaches Pareto-Prinzip, Unabhängigkeit von irrelevanten Alternativen und Nicht-D (de)
- Το Θεώρημα του Άροου περιγράφει ότι οποιαδήποτε διαδικασία συλλογικής απόφασης είναι προβληματική εκ φύσεως και για αυτό ο ψηφοφόρος πρέπει να κινηθεί στρατηγικά. Σύμφωνα με το θεώρημα αυτό, δεν υπάρχει κανένα σύστημα ψηφοφορίας το οποίο να μπορεί να μετατρέψει τις ιεραρχημένες ατομικά προτιμήσεις των ψηφοφόρων σε μια συλλογική-κοινωνική καθολική ιεράρχιση, η οποία να είναι πλήρης και μεταβατική, ικανοποιώντας ένα προκαθοριμένο σύνολο κριτηρίων. Τα προκαθορισμένα αυτά κριτήρια είναι: η απουσία δικτατορικών διαδικασιών, η ύπαρξη απεριόριστων επιλογών, η υπάρξη καλύτερης συλλογικής επιλογής, η ανεξαρτησία και η μονοτονία. Συνεπώς, δεν υπάρχει κάποιος κανόνας κοινωνικής επιλογής ο οποίος να ικανοποιεί όλες τις απαιτήσεις αφού όλες οι ισχυρές δηλώσεις κρύβουν κάτι, δηλαδή η λήψη αποφάσεων με π (el)
- Arrow's impossibility theorem, the general possibility theorem or Arrow's paradox is an impossibility theorem in social choice theory that states that when voters have three or more distinct alternatives (options), no ranked voting electoral system can convert the ranked preferences of individuals into a community-wide (complete and transitive) ranking while also meeting the specified set of criteria: unrestricted domain, non-dictatorship, Pareto efficiency, and independence of irrelevant alternatives. The theorem is often cited in discussions of voting theory as it is further interpreted by the Gibbard–Satterthwaite theorem. The theorem is named after economist and Nobel laureate Kenneth Arrow, who demonstrated the theorem in his doctoral thesis and popularized it in his 1951 book Social (en)
- En teoría de la decisión, la paradoja de Arrow o teorema de imposibilidad de Arrow establece que cuando los votantes tienen tres o más alternativas, no es posible diseñar un sistema de votación que permita reflejar las preferencias de los individuos en una preferencia global de la comunidad de modo que al mismo tiempo se cumplan ciertos criterios "racionales":
* Ausencia de un "dictador", es decir, de una persona que tenga el poder para cambiar las preferencias del grupo.
* Eficiencia de Pareto
* Independencia de alternativas irrelevantes. (es)
- Le théorème d'impossibilité d'Arrow, également appelé « paradoxe d'Arrow » (du nom de l'économiste américain Kenneth Arrow), est une confirmation mathématique, dans certaines conditions précises, du paradoxe soulevé et décrit dès 1785 par Nicolas de Condorcet. Supposons que chaque électeur ne puisse exprimer son opinion que de manière qualitative, en indiquant comment il classe les unes par rapport aux autres les options envisagées. Entre deux options, l'électeur indique celle qu'il préfère ou s'il est indifférent entre les deux, par contre il ne peut pas exprimer l'intensité de sa préférence. Dans ce cadre, il n'existe pas de processus de choix social indiscutable, qui permette d'exprimer une hiérarchie des préférences cohérente pour une collectivité à partir de l'agrégation des préférenc (fr)
- Il teorema dell'impossibilità di Arrow, o semplicemente teorema di Arrow, è un teorema provato dall'economista Kenneth Arrow nel suo Scelte sociali e valori individuali (1951).Con questo teorema Arrow ha dimostrato che data una scelta tra almeno tre alternative e poste a priori le condizioni di «universalità», «non imposizione», «non dittatorialità», «monotonicità» e «indipendenza dalle alternative irrilevanti», non è possibile determinare una funzione di scelta pubblica che le rispetti. (it)
- 사회 선택 이론에서 애로의 불가능성 정리(영어: Arrow’s impossibility theorem) 또는 일반 가능성 정리(영어: general possibility theorem) 또는 애로의 역설(영어: Arrow’s paradox)는 투표자들에게 세 개 이상의 서로 다른 대안이 제시될 때, 어떤 투표 제도도 공동체의 일관된 선호순위(ranked preferences)를 찾을 수 없다는 것, 즉 애로 정리에서 제시된 몇 가지 기준을 충족하면서, 선호의 '완전성'(completeness)과 '이행성'(transitiveness)을 만족시킬 수 있는 사회 후생 함수(social welfare function)를 찾을 수 없다는 것을 의미한다. 이론 경제학자인 케네스 애로의 이름을 따서 정리의 이름이 붙여졌다. 그는 그의 박사논문 'A Difficulty in the Concept of Social Welfare'에서 이 정리를 설명했고 1951년 그의 책 'Social Choice and Individual Values' 덕분에 널리 알려졌다. 1972년 애로는 경제 '일반 균형 모델'(general equilibrium theory)과 '사회적 후생론'(welfare theory)을 개척한 공로를 인정받아 그 해 노벨 경제학상의 공동 수상자로 선정됐다. (ko)
- アローの不可能性定理（アローのふかのうせいていり、英: Arrow's impossibility theorem）、アローの（一般）可能性定理、または単にアローの定理とは、社会的選択理論におけるの一つである。この定理によれば、投票者に3つ以上の独立した選択肢が存在する場合、如何なる選好投票制度（社会的厚生関数）であっても、個々人の選好順位を共同体全体の（完備かつ推移的な）順位に変換する際に、特定の評価基準（定義域の非限定性、非独裁性、パレート効率性、無関係な選択肢からの独立性）を同時に満たすことは出来ない。この定理はギバード＝サタースウェイトの定理を導くことで知られ、投票理論ではよく引用される。アローの定理という名称は経済学者でありノーベル経済学賞受賞者であるケネス・アローに因む。アローは博士論文でこの定理を示し、後に著書『』で論じて普及を見た。 要約すると、この定理によれば次の5つの「公正さ」の基準を常に同時に満たすような選好順位選挙制度は設計できない。 なお、は順位よりも多くの情報が関わるためこの定理では扱っていない。但しはアローの定理をその場合について拡張している。 この定理と現実世界の関係については議論がある。アロー自身は「大半の制度は常にうまくいかない訳ではない。私が証明したのは、全てがうまく行かないことが時にはあると言うことだ」と述べている。 (ja)
- Arrows omöjlighetsteorem, eller Arrows paradox demonstrerar att inget omröstningssystem kan omvandla rangordnade preferenser hos individer till en samhällsvid rangordning (det som i vardagligt tal kallas valresultat) samtidigt som man också uppfyller ett antal grundläggande kriterier för demokratiska val. Dessa kriterier är universalitet (en:unrestricted domain), medborgarsuveränitet (en:non-imposition), icke-diktatur, Paretoeffektivitet, och oberoende av irrelevanta alternativ. (sv)
- Теорема Ерроу (також відома як «Парадокс Ерроу», англ. Arrow's paradox) — теорема про неможливість «колективного вибору». Сформульована американським економістом Кеннетом Ерроу в 1951 році. Зміст цієї теореми полягає в тому, що в рамках ординалістського підходу не існує методу об'єднання індивідуальних вподобань для трьох чи більше альтернатив, який задовольняв би деякі повністю справедливі умови та завжди давав би логічно несуперечливий результат. У рамках кардиналістського підходу, що пропонує кількісне вимірювання вподобань, теорема Ерроу в загальному випадку не працює. (uk)
- Теорема Эрроу (также известна как Парадокс Эрроу или Теорема Эрроу о диктатуре) — теорема «о невозможности демократии» как «коллективного выбора», иначе называют «теоремой о неизбежности диктатора». Сформулирована американским экономистом Кеннетом Эрроу в 1951 году.Смысл этой теоремы состоит в том, что в рамках ординалистского подхода не существует метода объединения индивидуальных предпочтений для трёх и более альтернатив, который удовлетворял бы некоторым вполне справедливым условиям и всегда давал бы логически непротиворечивый результат. (ru)
|
