| dbo:abstract
|
- Die Androphagen (von Altgriechisch „Ἀνδροφάγοι“ für „Menschenfresser“) waren nach Herodot ein Volksstamm, der nördlich von Skythien siedelte. Ihre Gebiete umfassten vermutlich die Wälder zwischen den Oberläufen von Don und Dnepr in der heutigen Grenzregion zwischen Russland und der Ukraine, etwa im Siedlungsgebiet der heutigen Mordwinen. In seinen Historien beschreibt Herodot sie als „roheste unter allen Völkern“ (Buch 4.106). Es gebe bei ihnen keine Gesetze oder juristische Institutionen. Sie zögen mit ihren Herden im Land umher, kleideten sich wie die Skythen, sprächen aber eine eigene Sprache. Sie seien die einzigen Menschenfresser, von denen er (Herodot) gehört habe. Plinius der Ältere beschrieb später in der Naturalis historia, dass sie den Skalp von Männern wie Servietten auf der Brust trügen und aus Schädeln tränken. (de)
- Androphagi (Ancient Greek: Ἀνδροφάγοι, cannibals, literally "man-eaters"), according to Herodotus, lived some distance north of Scythia in an area later hypothesised to be the forests between the upper waters of the Dnipro and Don. Also according to Herodotus, when King Darius the Great led a Persian invasion into Scythian territory in what is now Southern Russia, the Androphagi fled when the warring armies passed through their territory. (en)
- Los Andrófagos (del griego ἀνδρ- «varón» y φάγειν «comer») fue un supuesto pueblo legendario que colindaba por el norte con los territorios de los escitas, en el curso superior del Dniéper. Heródoto los tacha de ser las personas más salvajes e incivilizadas de todos los pueblos ya que no reconocían justicia alguna. Eran nómadas que vestían como los escitas pero hablaban una lengua no escita. Haciendo favor a su nombre, Heródoto menciona su canibalismo. Se ha propuesto un origen finés a este pueblo por no compartir gran parte de las costumbres locales de Ucrania y posiblemente no comerían carne humana sino carne cruda.[cita requerida] (es)
- Les Androphages (en grec ancien. Ἀνδροφάγοι) étaient un ancien peuple nomade de l'Europe de l'Est. En grec, leur nom signifie « mangeurs d'hommes ». Selon Hérodote, ils vivaient dans le cours supérieur du Dniepr et du Don, au nord des Scythes Hérodote, Histoire, Livre IV, à l'est des Neuri. Même si on disait d’eux qu'ils étaient extrêmement attardés dans leur développement, pratiquant le nomadisme et même le cannibalisme, Hérodote nous parle de rois des Androphages auxquels les Scythes s'étaient adressés pour les aider dans leur lutte contre les Perses. Par ailleurs, dans ses Histoires, Hérodote les situe entre les Neuri et les (en). L'archéologie permet d'établir une comparaison avec la (de), peut-être en raison de leurs ancêtres latgaliens ; il existe une interprétation qui compare les tribus androphages à la culture de Gorodets, mais les interprétations ne concordent pas sur les relations des Androphages avec des groupes ethniques plus tardifs sur ce territoire. Au début du XXe siècle l'érudit tchèque Wilhelm Tomaschek a proposé une transcription du nom « Androphages » dans ses cours à l'Université de Vienne, il suppose que c'est la traduction grecque du nom iranien des Mordves : mardkha-var (à partir de racines mard - « personne humaine » et khvar « dévorer »). L'archéologue tchèque Lubor Niederle leur donnait une origine finlandaise. (fr)
- De Androphagi (Oudgrieks: Ἀνδροφάγοι, "menseneters") waren in de oudheid een volk ten noorden van Scythië, waarschijnlijk in de bossen tussen de bovenloop van de Dnjepr en Don. Ze hielpen de Scythen toen koning Darius hen aanviel als straf voor hun rooftochten in het Achaemenidische Rijk. Herodotus beschrijft de Androphagi in zijn Historiën als wonende ten noorden van de Scythen, ten oosten van de Neuri en ten westen van de Melanchlaeni: De zeden van de Androphagi zijn woester dan die van elk ander ras. Ze kennen geen rechtspraak noch wetten. Zij zijn nomaden en hun kleding is Scythisch, maar de taal die zij spreken is eigen aan zichzelf. In tegenstelling tot elke andere natie in deze delen zijn ze kannibalen. — Historiën Boek 4 Plinius de Oudere schreef in zijn Naturalis historia dat deze kannibalen de scalpen van mannen op hun borst droegen: De Androphagi, die we al eerder hebben vermeld als wonende tien dagreizen voorbij de Borysthenes, waren volgens het verslag van Isigonus van Nicea in de gewoonte om uit mensenschedels te drinken, en scalpen, met het haar nog eraan, als zovele servetten op hun borst te dragen. — Naturalis Historia Boek 7, Hoofdstuk 2 Het is geopperd dat "Androphagoi" een Griekse vertaling van *mardxvār ("mens-eter") in de oude van de Scythen zou zijn. Van *mardxvār kan men "Mordva" of "Mordvin" afleiden, de Russische naam van de Fins-Oegrische en van Oost-en Centraal Europees Rusland. Van Herodotus kunnen we een locatie van de Androphagoi afleiden die ongeveer dezelfde is als die van de moderne Mordwienen. (nl)
- アンドロパゴイ（ギリシャ語：Ἀνδροφάγοι）は、古代ギリシャ時代に黒海の北（現在のウクライナ北部）に住んでいた遊牧民。人肉を食すことで知られ、「アンドロパゴイ」すなわち「食人族」と呼ばれる。言語系統の特殊性から現在のフィン人などの北方ウラル系諸民族と関連づけられる。 (ja)
- Androfagowie (gr. Ἀνδροφάγοι, dosł. „ludożercy”) – starożytny lud koczowniczy wzmiankowany przez Herodota. Mieszkali na północ od Scytów i na wschód od Neurów. Chociaż ubierali się podobnie do Scytów, różnili się od nich językiem. Grecki historyk przypisuje im „najdziksze obyczaje”, w tym praktykowanie kanibalizmu. Siedziby Androfagów lokalizowane są na terenach stepowych rozciągających się na wschód od Dniepru. Identyfikowani z ludnością pochodzenia fińskiego, przodkami Mordwinów lub Lapończykami. Według innych hipotez była to zugrofinizowana ludność pierwotna. W tym wypadku próbowano greckie Ἀνδροφάγοι odczytać jako zniekształconą nazwę Samojedów, co wydaje się jednak mało prawdopodobne. (pl)
- Os Andrófagos (em grego clássico: Ἀνδροφάγοι, canibais, literalmente "comedores de homens"), de acordo com Heródoto, viviam a alguma distância ao norte de Cítia em uma área que posteriormente se supôs ser as florestas entre as águas superiores do rio Dniepre e do rio Dom. Também de acordo com Heródoto, quando o rei Dario I, o Grande liderou sua mampanha cita européia de Dario no território cita no que agora é o sul da Rússia, os Andrófagos fugiram quando os exércitos em guerra passou pelo território deles. (pt)
- Андрофа́ги (др.-греч. Ἀνδροφάγοι) — древний народ Восточной Европы предположительно финно-угорского, праславянского, германского или балтского происхождения, живший предположительно в междуречье верхнего Днепра и Дона. В переводе с греческого языка их название означает «людоеды». Согласно Геродоту, жили в верховьях Днепра к северу от скифов, на востоке от невров. Несмотря на то, что им приписывалась крайняя отсталость развития, кочевничество и даже каннибализм, Геродот сообщает о «царях» андрофагов, к которым обращались скифы за помощью в борьбе с персами. Далее в своей «Истории» Геродот помещает андрофагов между неврами и меланхленами (Her.IV:106). Археологически сопоставляются с носителями днепро-двинской культуры — возможно, предками латгалов, есть версия, сопоставляющая племена андрофагов с городецкой культурой, но однозначных версий о связи андрофагов с более поздними этносами на этой территории нет. Чешский учёный Вильгельм Томашек предлагал в начале XX века расшифровку названия «андрофаги» в своих лекциях в Венском университете, предполагая, что это греческий перевод иранского наименования мордвинов — мардха-вар (от корней mard — «человек», xvar— «пожирать»), однако Фасмер эту теорию называет безосновательной. Финно-уграми считал андрофагов и чешский учёный Любор Нидерле. (ru)
- Андрофа́ги (дав.-гр. Ἀνδροφάγοι, Androfágoi, ἀνήρ (ἀνδρός) — людина, φάγος — поїдаючий) — букв. людожери, каннібали, за відомостями Геродота плем'я, яке мешкало на північ від Скіфії, ймовірно, в лісах між верхніми Дніпром і Доном. Назву свою андрофаги одержали, мабуть, через звичаї ритуального канібалізму. Вели рухливий спосіб життя і одягалися, як і скіфи, але мова в них була інша. На захід від них мешкали неври, а на схід — меланхлени. Геродот пише, що андрофаги мали найдикіші звичаї серед скіфів та їхніх сусідів, у них не було ні прав, ні законів. Це може означати, що вони були войовничими і не дотримувалися норм права тих часів, зокрема в торгівлі. Згадуються у зв'язку з походом перського царя Дарія I проти скіфів 514 або 513 року до нашої ери, коли вони відмовилися допомагати скіфам. Пліній Старший писав пізніше в своїй Природничій історії, що одні і ті ж каннібали біля Скіфії носили скальпи чоловіків на грудях. Андрофаги, яких ми вже раніше згадували, які мешкають в десяти днях поїздки від Борисфену, відповідно з обчисленням Iсігонуса Нікейського, мали звичку пити з людських черепів, і розміщувати скальпи з волоссям, прикладеними до їх грудей.— Пліній Старший Природнича історія Книга 7, Глава 2 Факти людожерства засвідчені для багатьох первісних народів. Людожерство може обумовлюватися або через брак інших продуктів харчування, або через первісні ритуали та віру в передачу позитивних якостей м'яса вбитих на війні ворогів, чи померлих родичів (Геродот «Історія», книга III, 38, 99; книга IV, 26, книга І, 216). Свідчення існування людожерства спостерігаються у давньогрецьких міфах (Тантал, Атрей). Відносно географічної локалізації андрофагів існує значна розбіжність думок. Їх розміщують як у степовій смузі середньої течії дніпровського лівобережжя, так і в Поліссі і навіть лісовій зоні. Археологічно андрофаги не простежуються, їх вважають частиною будино-гелонського союзу племен. У VII ст. вірменський літопис «Ашхарацуйц» згадував схоже плем'я «антропофагів» (див. «Канібалізм») локалізованих у Сарматії Азійській. Чеський вчений , на поч. XX ст. потлумачивши назву «андрофаги» у власних лекціях в Віденському університеті як грецький переклад іранської назви мордвинів — мардха-вар (від коренів «mard» — «людина», «xvar» — «пожирати»). Фіно-угорським народом андрофагів вважав також чеський науковець Любор Нідерле (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Androphagi (Ancient Greek: Ἀνδροφάγοι, cannibals, literally "man-eaters"), according to Herodotus, lived some distance north of Scythia in an area later hypothesised to be the forests between the upper waters of the Dnipro and Don. Also according to Herodotus, when King Darius the Great led a Persian invasion into Scythian territory in what is now Southern Russia, the Androphagi fled when the warring armies passed through their territory. (en)
- Los Andrófagos (del griego ἀνδρ- «varón» y φάγειν «comer») fue un supuesto pueblo legendario que colindaba por el norte con los territorios de los escitas, en el curso superior del Dniéper. Heródoto los tacha de ser las personas más salvajes e incivilizadas de todos los pueblos ya que no reconocían justicia alguna. Eran nómadas que vestían como los escitas pero hablaban una lengua no escita. Haciendo favor a su nombre, Heródoto menciona su canibalismo. Se ha propuesto un origen finés a este pueblo por no compartir gran parte de las costumbres locales de Ucrania y posiblemente no comerían carne humana sino carne cruda.[cita requerida] (es)
- アンドロパゴイ（ギリシャ語：Ἀνδροφάγοι）は、古代ギリシャ時代に黒海の北（現在のウクライナ北部）に住んでいた遊牧民。人肉を食すことで知られ、「アンドロパゴイ」すなわち「食人族」と呼ばれる。言語系統の特殊性から現在のフィン人などの北方ウラル系諸民族と関連づけられる。 (ja)
- Os Andrófagos (em grego clássico: Ἀνδροφάγοι, canibais, literalmente "comedores de homens"), de acordo com Heródoto, viviam a alguma distância ao norte de Cítia em uma área que posteriormente se supôs ser as florestas entre as águas superiores do rio Dniepre e do rio Dom. Também de acordo com Heródoto, quando o rei Dario I, o Grande liderou sua mampanha cita européia de Dario no território cita no que agora é o sul da Rússia, os Andrófagos fugiram quando os exércitos em guerra passou pelo território deles. (pt)
- Die Androphagen (von Altgriechisch „Ἀνδροφάγοι“ für „Menschenfresser“) waren nach Herodot ein Volksstamm, der nördlich von Skythien siedelte. Ihre Gebiete umfassten vermutlich die Wälder zwischen den Oberläufen von Don und Dnepr in der heutigen Grenzregion zwischen Russland und der Ukraine, etwa im Siedlungsgebiet der heutigen Mordwinen. Plinius der Ältere beschrieb später in der Naturalis historia, dass sie den Skalp von Männern wie Servietten auf der Brust trügen und aus Schädeln tränken. (de)
- Les Androphages (en grec ancien. Ἀνδροφάγοι) étaient un ancien peuple nomade de l'Europe de l'Est. En grec, leur nom signifie « mangeurs d'hommes ». Selon Hérodote, ils vivaient dans le cours supérieur du Dniepr et du Don, au nord des Scythes Hérodote, Histoire, Livre IV, à l'est des Neuri. Même si on disait d’eux qu'ils étaient extrêmement attardés dans leur développement, pratiquant le nomadisme et même le cannibalisme, Hérodote nous parle de rois des Androphages auxquels les Scythes s'étaient adressés pour les aider dans leur lutte contre les Perses. Par ailleurs, dans ses Histoires, Hérodote les situe entre les Neuri et les (en). (fr)
- De Androphagi (Oudgrieks: Ἀνδροφάγοι, "menseneters") waren in de oudheid een volk ten noorden van Scythië, waarschijnlijk in de bossen tussen de bovenloop van de Dnjepr en Don. Ze hielpen de Scythen toen koning Darius hen aanviel als straf voor hun rooftochten in het Achaemenidische Rijk. Herodotus beschrijft de Androphagi in zijn Historiën als wonende ten noorden van de Scythen, ten oosten van de Neuri en ten westen van de Melanchlaeni: — Historiën Boek 4 Plinius de Oudere schreef in zijn Naturalis historia dat deze kannibalen de scalpen van mannen op hun borst droegen: (nl)
- Androfagowie (gr. Ἀνδροφάγοι, dosł. „ludożercy”) – starożytny lud koczowniczy wzmiankowany przez Herodota. Mieszkali na północ od Scytów i na wschód od Neurów. Chociaż ubierali się podobnie do Scytów, różnili się od nich językiem. Grecki historyk przypisuje im „najdziksze obyczaje”, w tym praktykowanie kanibalizmu. Siedziby Androfagów lokalizowane są na terenach stepowych rozciągających się na wschód od Dniepru. (pl)
- Андрофа́ги (др.-греч. Ἀνδροφάγοι) — древний народ Восточной Европы предположительно финно-угорского, праславянского, германского или балтского происхождения, живший предположительно в междуречье верхнего Днепра и Дона. (ru)
- Андрофа́ги (дав.-гр. Ἀνδροφάγοι, Androfágoi, ἀνήρ (ἀνδρός) — людина, φάγος — поїдаючий) — букв. людожери, каннібали, за відомостями Геродота плем'я, яке мешкало на північ від Скіфії, ймовірно, в лісах між верхніми Дніпром і Доном. Назву свою андрофаги одержали, мабуть, через звичаї ритуального канібалізму. Вели рухливий спосіб життя і одягалися, як і скіфи, але мова в них була інша. На захід від них мешкали неври, а на схід — меланхлени. Пліній Старший писав пізніше в своїй Природничій історії, що одні і ті ж каннібали біля Скіфії носили скальпи чоловіків на грудях. (uk)
|
