| dbo:abstract
|
- Aleix I Estudites (Ἀλέξιος), fou Patriarca de Constantinoble i monjo del Monestir de Studios (del que deriva el seu nom d'Estudita) (fundat el 460). Va succeir a el 1025. El 1034 va coronar a l'emperador Miquel IV, el favorit de Zoè, després d'eliminar a Romà III. El germà de Miquel, Joan, volia assolir el patriarcat però Aleix va avortar els plans (1036). Va morir el 1043. (ca)
- Ο Αλέξιος ο Στουδίτης διετέλεσε Πατριάρχης Κωνσταντινουπόλεως μεταξύ των ετών 1025 και 1043. Διετέλεσε ηγούμενος της Μονής Στουδίου. Κέρδισε την εύνοια του Αυτοκράτορα Βασιλείου του Βουλγαροκτόνου, ο οποίος υπέδειξε την εκλογή του Αλεξίου σε Οικουμενικό Πατριάρχη και απεβίωσε το απόγευμα μετά την ενθρόνισή του. Το δωδέκατο έτος της Πατριαρχίας του, ο Ιωάννης ο Ορφανοτρόφος, αδελφός του Μιχαήλ του Παφλαγόνα, ο οποίος φιλοδοξούσε να γίνει Πατριάρχης, και οι αντίπαλοι του Αλεξίου επιδίωξαν να τον εκθρονίσουν με το επιχείρημα ότι η «προστάξει Βασιλείου του βασιλέως» εκλογή του ήταν αντικανονική. Ο Αλέξιος δήλωσε ότι δεχόταν να καθαιρεθεί, εάν καθαιρούνταν και όλοι οι επίσκοποι που είχε χειροτονήσει αυτά τα χρόνια και αναθεματίζονταν και οι τρεις Αυτοκράτορες που είχε στέψει. Έτσι, παρέμεινε στον θρόνο. Κατά τη διάρκεια της Πατριαρχίας του υποστήριξε σημαντικά την ανιψιά του Βασιλείου, Ζωή, την οποία επιχείρησε να εξορίσει ο υιοθετημένος γιος της, Μιχαήλ. Ως Πατριάρχης ασχολήθηκε με πολλά και ποικίλα ζητήματα, όπως με το δίκαιο του γάμου, την καταδίκη των αιρετικών και την οργάνωση του μοναχικού βίου. Ίδρυσε μάλιστα και ο ίδιος μονή, τη «Μονή του Κυρίου Αλεξίου», την οποία και προικοδότησε. Μετά το θάνατό του, τον Φεβρουάριο του 1043 όμως, ο Αυτοκράτορας Κωνσταντίνος Θ' ο Μονομάχος δήμευσε την περιουσία του. (el)
- Alexios I. Studites (griechisch Αλέξιος ὁ Στουδίτης; † 20. Februar 1043) war Patriarch von Konstantinopel (1025–1043). (de)
- Alexios Stoudites or Alexius Studites (Greek: Ἀλέξιος ὁ Στουδίτης) (? – 20 February 1043), an ecumenical patriarch of Constantinople, was a member of the Monastery of Stoudios (founded 462), succeeded Eusthathius as patriarch in 1025, the last of the patriarchs appointed by Emperor Basil II. (en)
- Alejo I Studites (en griego, Ἀλέξιος ὁ Στουδίτης: Ἀλέξιος ὁ Στουδίτης) (m. 1043), Patriarca de Constantinopla, fue miembro del Monasterio de Studion (fundado en 462), sucedió a Eustacio como Patriarca en 1025, el último Patriarca nombrado por el emperador romano de Oriente Basilio II. Le sucedió Miguel I Cerulario, protagonista del Cisma de Oriente y Occidente de 1054. (es)
- Alexis Studite (?-1043) fut patriarche de Constantinople de décembre 1025 au 20 février 1043. (fr)
- Alexios Stoudites atau Alexius Studites (bahasa Yunani: Ἀλέξιος ὁ Στουδίτης), (? – 20 Februari 1043) Patriark Ekumenis Konstantinopel, merupakan seorang anggota dari Biara Stoudios (didirikan 462), menggantikan sebagai Patriark pada tahun 1025, yang terakhir dari para Patriark yang ditunjuk oleh kaisar Basileios II. (in)
- Alessio I Studita (... – Costantinopoli, 1043) è stato un vescovo bizantino, Patriarca ecumenico di Costantinopoli dal 1025 fino alla sua morte nel 1043.Fu un membro del Monastero di Studion (fondato nel 462), successe ad Eustazio nel 1025. Nel 1034 incoronò Michele IV Paflagone, favorito dell'Imperatrice Zoe, il quale era stato artefice dell'assassinio di Romano III Argiro. Il 19 aprile 1042 incoronò imperatrici regnanti le sorelle Zoe e Teodora, che governarono l'impero insieme fino all'11 giugno 1042. (it)
- Aleksy I Studyta, gr. Ἀλέξιος ὁ Στουδίτης (zm. 20 lutego 1043) – patriarcha Konstantynopola w latach 1025–1043. (pl)
- Aléxio de Constantinopla (em grego: Ἀλέξιος ὁ Στουδίτης; romaniz.: Aléxios ò Stoudítes), dito Estudita, foi o patriarca de Constantinopla entre 1025 e 1043. Ele era um membro do Mosteiro de Estúdio (fundado em 462) e foi o último patriarca indicado pelo imperador bizantino Basílio II Bulgaróctono. (pt)
- Патриа́рх Алекси́й Студи́т (греч. Πατριάρχης Αλέξιος ὁ Στουδίτης; умер 20 февраля 1043) — Патриарх Константинопольский (1025—1043). Алексий был монахом, а затем игуменом Студийского монастыря, из-за чего и прозван Студитом. По просьбе умирающего императора Василия II Болгаробойцы преподнёс последнему для поклонения главу Иоанна Крестителя, хранившуюся в обители, и благодарный Василий II назначил Алексия на патриаршую кафедру. В день смерти Василия II (15 декабря 1025 года) Алексий был поставлен патриархом Константинопольским. Умело лавируя между придворными группировками, Алексий сохранил свой пост при последующих частых сменах правителей. В 1028 году Константин VIII, брат и преемник Василия II, назначил своим наследником Романа Аргира, женатого, и к тому же родственника правящей династии, поставив условием свадьбу последнего с царевной Зоей. Алексий Студит нашёл предлог для расторжения предыдущего брака Романа и определил восьмую степень родства между Романом и Зоей, что позволило венчать их союз. В благодарность Роман III, вступив на престол, ежегодно отпускал на нужды храма святой Софии 80 литр (около 25 кг) золота. Когда Роман III был убит при пособничестве, а возможно и участии Зои, Алексий Студит уже на следующий день после убийства обвенчал вдову с её любовником Михаилом IV (1034), за что получил в дар ещё 100 литр золота. Несмотря на помощь, оказанную Михаилу IV и Зое, Алексий чуть не пал жертвой интриг их всемогущего министра Иоанна Орфанотрофа. При поддержке последнего несколько недовольных митрополитов в 1037 году выразили сомнение в каноничности поставления Алексия патриархом. В ответ Алексий выразил готовность оставить кафедру при условии низложения всех поставленных им за 12 лет патриаршества епископов и отлучения от Церкви трёх помазанных им на царство императоров. Такое предложение не могло быть принято, и Алексий Студит сохранил за собой патриаршество. В короткое царствование Михаила V, усыновлённого Зоей племянника Михаила IV, Алексий Студит был низложен и сослан в монастырь по обвинению в заговоре. В апреле 1042 года, когда в Константинополе началось восстание против Михаила V, Алексий вернулся в город, участвовал в низложении императора и венчал на царство монахиню Феодору, сестру Зои. Совместное правление Феодоры и вернувшейся из ссылки Зои, ненавидевших друг друга, закончилось возвращением Феодоры в монастырь и новым браком Зои с Константином IX Мономахом. На этот раз патриарх лично не венчал правящую чету, а лишь короновал нового императора. В следующем 1043 году Алексий Студит скончался, а его имущество (около 800 кг золота) было конфисковано в казну. В период своего патриаршества Алексий Студит инициировал несколько соборных постановлений, в том числе запрещающих передачу монастырских имений мирянам (ноябрь 1027 года), обращение монахов и клириков в светский суд (январь 1028 года), а также смягчающих брачные нормы (брак в седьмой степени родства был признан незаконным, но не подлежащим расторжению). В 1034 году патриарх основал в окрестностях Константинополя новый монастырь в честь Успения Богородицы (так называемый «кир Алексия»), для которого написал устав по образцу Студийского. Этот устав, называемый , известен в нескольких славянских списках и является важным каноническим памятником. (ru)
- Патріарх Алексій Студит (грец. Πατριάρχης Αλέξιος ὁ Στουδίτης; помер 20 лютого 1043) — Патріарх Константинопольський (1025—1043). Алексій був ченцем, а потім ігуменом монастиря Студійського, через що і прозваний Студитом. На прохання вмираючого імператора Василя II Болгаробійця підніс останньому для поклоніння главу Іоанна Хрестителя, що зберігалася в обителі, і вдячний Василь II призначив Алексія на патріаршу кафедру. У день смерті Василя II (15 грудня 1025 року) Алексій був поставлений патріархом Константинопольським. Вміло лавіруючи між придворними угрупованнями, Алексій зберіг свій пост при наступних частих змінах правителів. У 1028 році Костянтин VIII, брат і наступник Василя II, призначив своїм спадкоємцем Романа Аргира, одруженого, і до того ж родича правлячої династії, поставивши умовою весілля останнього з царівною Зоєю. Алексій Студит знайшов привід для розірвання попереднього шлюбу Романа і визначив восьму ступінь спорідненості між Романом і Зоєю, що дозволило вінчати їх союз. В подяку Роман III, вступивши на престол, щорічно відпускав на потреби храму святої Софії 80 літр (близько 25 кг) золота. Коли Роман III був убитий при пособництві, а можливо і участю Зої, Алексій Студит вже на наступний день після вбивства повінчав вдову з її коханцем Михайлом IV (1034), за що отримав в дар ще 100 літрів золота. Незважаючи на допомогу, надану Михайлу IV і Зої, Алексій мало не став жертвою інтриг їх всемогутнього міністра Іоанна Орфанотрофа. За підтримки останнього кілька незадоволених митрополитів в 1037 році висловили сумнів в канонічності поставлення Алексія патріархом. У відповідь Алексій висловив готовність залишити кафедру за умови скинення всіх поставлених ним за 12 років патріаршества єпископів і відлучення від Церкви трьох помазаних ним на царство імператорів. Таку пропозицію не могло бути прийнято, і Алексій Студит зберіг за собою патріаршество. У короткий царювання Михайла V, усиновленого Зоєю племінника Михайла IV, Алексій Студит був позбавлений влади і засланий в монастир за звинуваченням у змові. У квітні 1042 року, коли в Константинополі почалося повстання проти Михайла V, Алексій повернувся в місто і брав участь в скиненні імператора та вінчав на царство черницю Феодору, сестру Зої. Спільне правління Феодори і Зої що повернулася із заслання і ненавиділи одне одну, закінчилося поверненням Феодори в монастир і новим шлюбом Зої з Костянтином IX Мономахом . На цей раз патріарх особисто не вінчав правляче подружжя, а лише коронував нового імператора. У наступному 1043 році Алексій Студит помер, а його майно (близько 800 кг золота) було конфісковано в казну. У період свого патріаршества Алексій Студит ініціював кілька соборних постанов, в тому числі тих що забороняють передачу монастирських маєтків мирянам (листопад 1027 року), звернення ченців і кліриків в світський суд (січень 1028 року), а також які пом'якшували шлюбні норми (шлюб в сьомій ступені споріднення був визнаний незаконним, але не підлягав розірванню). У 1034 році патріарх заснував в околицях Константинополя новий монастир в честь Успіння Богородиці (так званий «кир Алексія»), для якого написав статут за зразком Студійського. Цей статут, званий Студійського-Алексієвський Типіконом, відомий в кількох слов'янських списках і є важливим канонічним пам'ятником. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Aleix I Estudites (Ἀλέξιος), fou Patriarca de Constantinoble i monjo del Monestir de Studios (del que deriva el seu nom d'Estudita) (fundat el 460). Va succeir a el 1025. El 1034 va coronar a l'emperador Miquel IV, el favorit de Zoè, després d'eliminar a Romà III. El germà de Miquel, Joan, volia assolir el patriarcat però Aleix va avortar els plans (1036). Va morir el 1043. (ca)
- Alexios I. Studites (griechisch Αλέξιος ὁ Στουδίτης; † 20. Februar 1043) war Patriarch von Konstantinopel (1025–1043). (de)
- Alexios Stoudites or Alexius Studites (Greek: Ἀλέξιος ὁ Στουδίτης) (? – 20 February 1043), an ecumenical patriarch of Constantinople, was a member of the Monastery of Stoudios (founded 462), succeeded Eusthathius as patriarch in 1025, the last of the patriarchs appointed by Emperor Basil II. (en)
- Alejo I Studites (en griego, Ἀλέξιος ὁ Στουδίτης: Ἀλέξιος ὁ Στουδίτης) (m. 1043), Patriarca de Constantinopla, fue miembro del Monasterio de Studion (fundado en 462), sucedió a Eustacio como Patriarca en 1025, el último Patriarca nombrado por el emperador romano de Oriente Basilio II. Le sucedió Miguel I Cerulario, protagonista del Cisma de Oriente y Occidente de 1054. (es)
- Alexis Studite (?-1043) fut patriarche de Constantinople de décembre 1025 au 20 février 1043. (fr)
- Alexios Stoudites atau Alexius Studites (bahasa Yunani: Ἀλέξιος ὁ Στουδίτης), (? – 20 Februari 1043) Patriark Ekumenis Konstantinopel, merupakan seorang anggota dari Biara Stoudios (didirikan 462), menggantikan sebagai Patriark pada tahun 1025, yang terakhir dari para Patriark yang ditunjuk oleh kaisar Basileios II. (in)
- Alessio I Studita (... – Costantinopoli, 1043) è stato un vescovo bizantino, Patriarca ecumenico di Costantinopoli dal 1025 fino alla sua morte nel 1043.Fu un membro del Monastero di Studion (fondato nel 462), successe ad Eustazio nel 1025. Nel 1034 incoronò Michele IV Paflagone, favorito dell'Imperatrice Zoe, il quale era stato artefice dell'assassinio di Romano III Argiro. Il 19 aprile 1042 incoronò imperatrici regnanti le sorelle Zoe e Teodora, che governarono l'impero insieme fino all'11 giugno 1042. (it)
- Aleksy I Studyta, gr. Ἀλέξιος ὁ Στουδίτης (zm. 20 lutego 1043) – patriarcha Konstantynopola w latach 1025–1043. (pl)
- Aléxio de Constantinopla (em grego: Ἀλέξιος ὁ Στουδίτης; romaniz.: Aléxios ò Stoudítes), dito Estudita, foi o patriarca de Constantinopla entre 1025 e 1043. Ele era um membro do Mosteiro de Estúdio (fundado em 462) e foi o último patriarca indicado pelo imperador bizantino Basílio II Bulgaróctono. (pt)
- Ο Αλέξιος ο Στουδίτης διετέλεσε Πατριάρχης Κωνσταντινουπόλεως μεταξύ των ετών 1025 και 1043. Διετέλεσε ηγούμενος της Μονής Στουδίου. Κέρδισε την εύνοια του Αυτοκράτορα Βασιλείου του Βουλγαροκτόνου, ο οποίος υπέδειξε την εκλογή του Αλεξίου σε Οικουμενικό Πατριάρχη και απεβίωσε το απόγευμα μετά την ενθρόνισή του. Το δωδέκατο έτος της Πατριαρχίας του, ο Ιωάννης ο Ορφανοτρόφος, αδελφός του Μιχαήλ του Παφλαγόνα, ο οποίος φιλοδοξούσε να γίνει Πατριάρχης, και οι αντίπαλοι του Αλεξίου επιδίωξαν να τον εκθρονίσουν με το επιχείρημα ότι η «προστάξει Βασιλείου του βασιλέως» εκλογή του ήταν αντικανονική. Ο Αλέξιος δήλωσε ότι δεχόταν να καθαιρεθεί, εάν καθαιρούνταν και όλοι οι επίσκοποι που είχε χειροτονήσει αυτά τα χρόνια και αναθεματίζονταν και οι τρεις Αυτοκράτορες που είχε στέψει. Έτσι, παρέμεινε στ (el)
- Патриа́рх Алекси́й Студи́т (греч. Πατριάρχης Αλέξιος ὁ Στουδίτης; умер 20 февраля 1043) — Патриарх Константинопольский (1025—1043). Алексий был монахом, а затем игуменом Студийского монастыря, из-за чего и прозван Студитом. По просьбе умирающего императора Василия II Болгаробойцы преподнёс последнему для поклонения главу Иоанна Крестителя, хранившуюся в обители, и благодарный Василий II назначил Алексия на патриаршую кафедру. В день смерти Василия II (15 декабря 1025 года) Алексий был поставлен патриархом Константинопольским. (ru)
- Патріарх Алексій Студит (грец. Πατριάρχης Αλέξιος ὁ Στουδίτης; помер 20 лютого 1043) — Патріарх Константинопольський (1025—1043). Алексій був ченцем, а потім ігуменом монастиря Студійського, через що і прозваний Студитом. На прохання вмираючого імператора Василя II Болгаробійця підніс останньому для поклоніння главу Іоанна Хрестителя, що зберігалася в обителі, і вдячний Василь II призначив Алексія на патріаршу кафедру. У день смерті Василя II (15 грудня 1025 року) Алексій був поставлений патріархом Константинопольським. (uk)
|
