| dbo:abstract
|
- Super Proton Synchrotron (SPS) je urychlovač částic synchrotronového typu v Evropské organizaci pro jaderný výzkum. Je umístěn v kruhovém tunelu, který má 6,9 kilometrů (4,3 mi) v obvodu a nachází se na hranici Francie a Švýcarska poblíž Ženevy. (cs)
- Das Super Proton Synchrotron (SPS) ist ein Teilchenbeschleuniger des Typs Synchrotron am CERN. Das SPS wird verwendet, um Protonen und Bleiionen (als Vorbeschleuniger des Large Hadron Collider (LHC)), Antiprotonen, Elektronen, Positronen und Schwerionen zu beschleunigen. Dabei werden diese Teilchen meist ihrerseits im Proton Synchrotron vorbeschleunigt. (de)
- Super Proton Synchrotron deritzona (SPS bere ingelesezko siglengatik, Protoien Super Sinkrotroia) Suitzako Geneva hiriko CERNean dagoen 6.9 kilometroko luzera duen partikula azeleragailu bat da. Sinkrotroi hau, garai hartan bezala ezaguna zenaren zuzendari nagusia zen buru zuen talde batek diseinatu zuen. Jatorrian 300 Gevko partikula azeleragailu bezala pentsatua, Super Proton Synchrotrona, azkenik, 400 gigaelektronvolteko energiarekin eraiki zen, funtzionamenduko bere lehen eguna izan zen 1976ko ekainak 17an lortu zuen operazio energia maila. Dena dela, energia maila hori Fermilabek gainditu zuen, urte horretako maiatzak 14an 500 gigaelektronvolteko energiara iritsiz. (eu)
- Le Super Proton Synchrotron (en français : le Super Synchrotron à Protons), ou SPS, est un accélérateur de particules de type synchrotron. Il est situé au CERN près de Genève, dans un tunnel de sept kilomètres de circonférence qui traverse la frontière entre la France et la Suisse. Mis en service en 1976, il a permis la découverte en 1983 des bosons W et Z. Il sert maintenant d'injecteur au collisionneur à protons LHC. (fr)
- El Super Proton Synchrotron (SPS, supersincrotrón de protones) es un acelerador de partículas de 6.9 km de largo situado en el CERN en Ginebra (Suiza) . El SPS fue diseñado por un equipo liderado por John Adams, director general de lo que era entonces conocido como . Originalmente pensado como un acelerador de 300 GeV, el SPS fue finalmente construido con capacidad de 400 GeV, una energía de operación que consiguió durante su primer día de funcionamiento el 17 de junio de 1976. No obstante esa energía fue sobrepasada por el Fermilab, que alcanzó una energía de 500 GeV el 14 de mayo de ese mismo año. (es)
- The Super Proton Synchrotron (SPS) is a particle accelerator of the synchrotron type at CERN. It is housed in a circular tunnel, 6.9 kilometres (4.3 mi) in circumference, straddling the border of France and Switzerland near Geneva, Switzerland. (en)
- Il Super Proton Synchrotron (SPS) è un acceleratore di particelle del CERN. È un sincrotrone costruito in un tunnel sotterraneo circolare di 6,9 km di circonferenza, posto al confine tra la Francia e la Svizzera nei pressi di Ginevra. (it)
- O SPS, sigla em inglês de Super Proton Synchrotron (em português: Super Sincrotão de Prótons) é o segundo maior acelerador do CERN. Com cerca de 7 km de circunferência recebe as partículas do Sincrotrão a Protões (PS) e acelera-as para as fornecer ao Grande Colisor de Hádrons (LHC), assim como para enviar partículas às experiências COMPASS e ao projecto CNGS. Originalmente especificado como uma máquina de prótons de 300 GeV, o SPS foi construído para ser capaz de 400 GeV, uma energia operacional na data oficial de comissionamento de 17 de junho de 1976. Entretanto, esta energia foi excedida pelo Fermilab, que alcançou uma energia de 500 GeV em 14 de maio deste ano. O SPS foi projetado por um time liderado pelo diretor-geral do CERN do que era então conhecido como "Laboratório II", Sir John Adams. O SPS foi usado para acelerar antiprótons, elétrons e pósitrons e servir de injetor ao colisor elétron-pósitron quando ainda era o LEP ( e viria a transformar-se em 2008 no LHC ) e íons pesados. Seu grande momento foi indubitavelmente como um colisor próton-antipróton (como tal ele foi chamado ) de 1981 a 1984, quando seus feixes forneceram os dados para os experimentos UA1 e UA2, os quais resultaram na descoberta dos bósons W e Z,e renderam um Prêmio Nobel para Carlo Rubbia e Simon van der Meer em 1984. O SPS tem 1 317 eletroímans convencionais (à temperatura ambiente), incluindo 774 dipolos para encurvar o feixe de partículas (pt)
- Протонный суперсинхротрон (Super Proton Synchrotron, SPS, Супер-протонный синхротрон) — кольцевой ускоритель частиц ЦЕРН с длиной кольца 6.9 км. Первоначально рассчитанный на 300 ГэВ, SPS был реально сконструирован на энергию 400 ГэВ. Официальной датой вывода на полную энергию считается 17 июня 1976 года. Однако к тому моменту эту энергию уже удалось превзойти ускорителю из Фермилаба, достигшему 14 мая того же года энергии 500 ГэВ. SPS был разработан командой, возглавляемой Джоном Адамсом. SPS использовался для ускорения протонов, антипротонов, электронов и позитронов (в качестве инжектора электрон-позитронного коллайдера LEP), а также тяжёлых ионов.Наиболее значимой была его работа в качестве протон-антипротонного коллайдера с 1981 по 1984 год (в этом статусе он назывался ), когда пучки SPS производили данные для экспериментов UA1 и UA2. В результате этих экспериментов были обнаружены W- и Z-бозоны. За это открытие, а также за реализацию метода стохастического охлаждения в 1984 году Карло Руббиа и Симон ван дер Мер получили Нобелевскую премию по физике. SPS послужил идеальной тестовой площадкой для новых концепций в ускорительной физике.В 1999 году он использовался для изучения эффектов, связанных с образованием электронных облаков в вакуумной камере с циркулирующим высокоэнергетичным протонным пучком. В 2003 году SPS был первым ускорителем, где прямым способом были измерены члены «Hamiltonian resonance driving terms». В 2004 году были проведены эксперименты по подавлению вредных эффектов столкновения пучков (т. н. «») (как и в LHC). В настоящее время SPS используется в качестве заключительного предускорителя протонных пучков для Большого адронного коллайдера, который был запущен в тестовом режиме 10 сентября 2008 года. В этой роли SPS разгоняет протоны от энергии 26 ГэВ до 450 ГэВ. Будучи предускорителем Большого адронного коллайдера, SPS в то же время позволяет вести и другие научные программы, в которых он используется как источник протонов с энергией 400 ГэВ. Среди них — эксперименты с фиксированной мишенью COMPASS, NA48 и NA61/SHINE. SPS также используется в эксперименте OPERA как источник потока нейтрино, детектируемых в итальянской лаборатории Gran Sasso, расположенной на расстоянии в 730 км от ЦЕРН. (ru)
- 超級質子同步加速器（Super Proton Synchrotron，缩写：SPS）是歐洲核子研究組織的粒子加速器之一。它被容纳在一个环形隧道中，有6.9公里（4.3英里）的周长，在瑞士日内瓦附近并横跨法国-瑞士的边界。 (zh)
- Протонний суперсинхротрон, Супер-протонний синхротрон (англ. Super Proton Synchrotron, SPS) — кільцевий прискорювач частинок CERN з довжиною кільця 6.9 км. Спочатку розрахований на 300 ГеВ, SPS був реально сконструйований на потужність 400 ГеВ. Офіційною датою виведення на повну потужність вважається 17 червня 1976 року. Проте до того моменту цю енергію вже вдалося перевершити прискорювачу з Фермілаба, що досяг 14 травня того ж року енергії 500 ГеВ. SPS був розроблений командою, очолюваної Джоном Адамсом. SPS використовувався для прискорення протонів, антипротонів, електронів і позитронів, а також важких іонів. Найбільш значимою була його робота як протон-антипротон колайдера з 1981 по 1984 рік, коли пучки SPS виробляли дані для експериментів UA1 і UA2. У результаті цих експериментів були виявлені W і Z бозони, за що в 1984 році Карло Руббіа і Симон ван дер Мер отримали Нобелівську премію з фізики. В даний час SPS використовується як заключний передприскорювач протонних пучків для Великого адронного коллайдера, який був запущений в тестовому режимі 10 вересня 2008 року. У цій ролі SPS розганяє протони від енергії 26 ГеВ до 450 ГеВ. Будучи передприскорювачем Великого адронного коллайдера, SPS в той же час дозволяє вести інші наукові програми, в яких він використовується як джерело протонів з енергією 400 ГеВ. Серед них - експерименти з фіксованою мішенню COMPASS, NA48 і NA61/SHINE. SPS також планується використовувати як джерело потоку нейтрино, детектіруемих в італійській лабораторії Gran Sasso, розташованої на відстані за 730 км від ЦЕРНа. SPS послужив ідеальним тестовим майданчиком для нових концепцій у прискорювальній фізиці. У 1999 році він використовувався для вивчення ефекту електронної хмари при проходженні пучків частинок великих енергій по трубі прискорювача.У 2003 році SPS був першим прискорювачем, де прямим способом були виміряні члени «Hamiltonian resonance driving terms».У 2004 році були проведені експерименти зі скорочення шкідливих ефектів зіткнення пучків (як і в LHC). (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Super Proton Synchrotron (SPS) je urychlovač částic synchrotronového typu v Evropské organizaci pro jaderný výzkum. Je umístěn v kruhovém tunelu, který má 6,9 kilometrů (4,3 mi) v obvodu a nachází se na hranici Francie a Švýcarska poblíž Ženevy. (cs)
- Das Super Proton Synchrotron (SPS) ist ein Teilchenbeschleuniger des Typs Synchrotron am CERN. Das SPS wird verwendet, um Protonen und Bleiionen (als Vorbeschleuniger des Large Hadron Collider (LHC)), Antiprotonen, Elektronen, Positronen und Schwerionen zu beschleunigen. Dabei werden diese Teilchen meist ihrerseits im Proton Synchrotron vorbeschleunigt. (de)
- Super Proton Synchrotron deritzona (SPS bere ingelesezko siglengatik, Protoien Super Sinkrotroia) Suitzako Geneva hiriko CERNean dagoen 6.9 kilometroko luzera duen partikula azeleragailu bat da. Sinkrotroi hau, garai hartan bezala ezaguna zenaren zuzendari nagusia zen buru zuen talde batek diseinatu zuen. Jatorrian 300 Gevko partikula azeleragailu bezala pentsatua, Super Proton Synchrotrona, azkenik, 400 gigaelektronvolteko energiarekin eraiki zen, funtzionamenduko bere lehen eguna izan zen 1976ko ekainak 17an lortu zuen operazio energia maila. Dena dela, energia maila hori Fermilabek gainditu zuen, urte horretako maiatzak 14an 500 gigaelektronvolteko energiara iritsiz. (eu)
- Le Super Proton Synchrotron (en français : le Super Synchrotron à Protons), ou SPS, est un accélérateur de particules de type synchrotron. Il est situé au CERN près de Genève, dans un tunnel de sept kilomètres de circonférence qui traverse la frontière entre la France et la Suisse. Mis en service en 1976, il a permis la découverte en 1983 des bosons W et Z. Il sert maintenant d'injecteur au collisionneur à protons LHC. (fr)
- El Super Proton Synchrotron (SPS, supersincrotrón de protones) es un acelerador de partículas de 6.9 km de largo situado en el CERN en Ginebra (Suiza) . El SPS fue diseñado por un equipo liderado por John Adams, director general de lo que era entonces conocido como . Originalmente pensado como un acelerador de 300 GeV, el SPS fue finalmente construido con capacidad de 400 GeV, una energía de operación que consiguió durante su primer día de funcionamiento el 17 de junio de 1976. No obstante esa energía fue sobrepasada por el Fermilab, que alcanzó una energía de 500 GeV el 14 de mayo de ese mismo año. (es)
- The Super Proton Synchrotron (SPS) is a particle accelerator of the synchrotron type at CERN. It is housed in a circular tunnel, 6.9 kilometres (4.3 mi) in circumference, straddling the border of France and Switzerland near Geneva, Switzerland. (en)
- Il Super Proton Synchrotron (SPS) è un acceleratore di particelle del CERN. È un sincrotrone costruito in un tunnel sotterraneo circolare di 6,9 km di circonferenza, posto al confine tra la Francia e la Svizzera nei pressi di Ginevra. (it)
- 超級質子同步加速器（Super Proton Synchrotron，缩写：SPS）是歐洲核子研究組織的粒子加速器之一。它被容纳在一个环形隧道中，有6.9公里（4.3英里）的周长，在瑞士日内瓦附近并横跨法国-瑞士的边界。 (zh)
- O SPS, sigla em inglês de Super Proton Synchrotron (em português: Super Sincrotão de Prótons) é o segundo maior acelerador do CERN. Com cerca de 7 km de circunferência recebe as partículas do Sincrotrão a Protões (PS) e acelera-as para as fornecer ao Grande Colisor de Hádrons (LHC), assim como para enviar partículas às experiências COMPASS e ao projecto CNGS. O SPS foi projetado por um time liderado pelo diretor-geral do CERN do que era então conhecido como "Laboratório II", Sir John Adams. (pt)
- Протонный суперсинхротрон (Super Proton Synchrotron, SPS, Супер-протонный синхротрон) — кольцевой ускоритель частиц ЦЕРН с длиной кольца 6.9 км. Первоначально рассчитанный на 300 ГэВ, SPS был реально сконструирован на энергию 400 ГэВ. Официальной датой вывода на полную энергию считается 17 июня 1976 года. Однако к тому моменту эту энергию уже удалось превзойти ускорителю из Фермилаба, достигшему 14 мая того же года энергии 500 ГэВ. SPS был разработан командой, возглавляемой Джоном Адамсом. (ru)
- Протонний суперсинхротрон, Супер-протонний синхротрон (англ. Super Proton Synchrotron, SPS) — кільцевий прискорювач частинок CERN з довжиною кільця 6.9 км. Спочатку розрахований на 300 ГеВ, SPS був реально сконструйований на потужність 400 ГеВ. Офіційною датою виведення на повну потужність вважається 17 червня 1976 року. Проте до того моменту цю енергію вже вдалося перевершити прискорювачу з Фермілаба, що досяг 14 травня того ж року енергії 500 ГеВ. SPS був розроблений командою, очолюваної Джоном Адамсом. (uk)
|
