dbo:abstract
|
- Die Three Pinnacles (Drei Zinnen) sind eine Formation steiler Felsen entlang des Nordost-Grates am Mount Everest. Sie markieren eines der am längsten ungelöst gebliebenen Probleme des Höhenbergsteigens, das nunmehr gelöst ist. Die Felsen befinden sich in Fußhöhen von zirka 7800, 8100 und 8200 Metern Höhe und liegen somit bereits in der Todeszone, in der Menschen sich auch in Ruhe nicht mehr regenerieren können. Die Normalrouten am Everest meiden diese Gegend; die normale Nordroute lässt sie buchstäblich links liegen. Bei verschiedenen Versuchen, die Pinnacles zur Eröffnung einer neuen Route über den gesamten Nordostgrat zu bezwingen, gab es regelmäßig schwere Probleme und Todesfälle: 1982 starben Peter Boardman und Joe Tasker beim ersten ernsthaften Versuch, Kletterpartien im 5. Schwierigkeitsgrad auch in der Todeszone zu bewältigen. Joe Tasker ist verschollen; zehn Jahre nach seinem Tode fanden 1992 kasachische Bergsteiger die Leiche von Peter Boardman am Fuß des zweiten Pinnacles sitzend, so als schlafe er. Im Jahre 1988 gelang es schließlich Russell Brice und seinem Partner Harry Taylor, die Three Pinnacles zu meistern; sie waren jedoch nach dem Erklettern des dritten Pinnacles so erschöpft, dass sie ihren ursprünglichen Plan aufgaben, über den weiteren, mit dem Normalweg dann identischen Weg zum Gipfel zu gehen. Stattdessen stiegen sie über den Normalweg entlang des Nordgrates rechts herunter zum Nordsattel ab. Erst 1995 bestieg ein Team einer japanischen Universität, unterstützt von einer riesigen Schar von etwa 35 Sherpa-Hochträgern, die gesamte Nordostgrat-Route einschließlich der Three Pinnacles in beiden Richtungen. Die Sherpas hatten praktisch die gesamte Route mit Fixseilen gesichert. Erst nachdem diese Route stand, ging eine Gruppe Japaner zum Gipfel. Bis heute wird diese Partie des gewaltigen Berges fast immer gemieden; zu groß sind die Schwierigkeiten, die sich bei den Pinnacles neben dem Wetter, der Kälte, den Winden und der Höhe zudem noch über die Geländeprobleme erstrecken. Fast alle bergsteigerischen Aufgaben am Mount Everest sind nun gelöst; es verbleiben zwei Wege, die außerordentliche Schwierigkeiten bereithalten: ein Aufstieg in der lawinengefährdeten Ostwand-Direttissima – einzig noch unerstiegener Direktanstieg am Everest – und ein Aufstieg über den Nordpfeiler der Ostwand, über die (nach einem Ausspruch von George Mallory) sogenannte „Phantasy Ridge“ (im Bild Nr. 7c). Dieser Grat endet am mittleren Nordostgrat – unterhalb der Three Pinnacles. Ein Bergsteiger, der über die „Phantasy Ridge“ ansteigen möchte und auch auf den Gipfel will, muss nach dem Ostgrat dann auch noch auf dem Nordostgrat die Three Pinnacles meistern. (de)
- The Three Pinnacles are a formation of steep rocks along the northeast ridge on Mount Everest. They were one of the longest unsolved challenges in high-level mountaineering, but have now been successfully climbed. The rocks are located at around 7,800, 8,100 and 8,200 metres above sea level (height of base of pinnacle) and are therefore already in the death zone, in which people cannot usually recover, even at rest. The normal routes on Everest avoid this area; the normal northern route leaves it to the left. During the various attempts to conquer the pinnacles and open a new route along the entire northeast ridge, there were frequently serious problems and fatalities. In 1982 Peter Boardman and Joe Tasker died in the first serious attempt to climb in groups at grade 5 within the death zone. In 1988, Russell Brice and Harry Taylor successfully climbed the Three Pinnacles, but they were so exhausted after climbing the third pinnacle that they abandoned their original plan to continue along the normal route to the summit. Instead, they crossed the normal route along the north ridge and descended to the North Col. In 1992 a joint Japanese-Kazakh expedition crossed the Pinnacles but were unable to continue to the summit. They found a body beyond the second pinnacle at approximately 8,200m on the Rongbuk side of the ridge. Photographs taken by Vladimir Suviga and sent to Chris Bonington confirmed that the body was that of Peter Boardman. Joe Tasker's body has never been found. Not until 1995 did a team from a Japanese university, supported by a group of about 35 Sherpa porters, climb the entire northeast ridge route, including the Three Pinnacles in both directions. In order to facilitate the expedition, the Sherpas had covered virtually the entire route with fixed ropes. Only after the ropes were in place did a group of Japanese go to the top. Even today this part of the vast mountain is almost always avoided, too great are its difficulties that range from the Pinnacles themselves to the weather, the extreme cold, the winds and the altitude as well as the arduous terrain. Almost all the mountaineering challenges on Mount Everest have now been overcome, but there remain two routes with extraordinary difficulties: a direttissima climb up the avalanche-prone East Face – the only yet unclimbed direct route on Everest, and ascent of the north pillar on the East Face over the (according to George Mallory) so-called "Fantasy Ridge". This ridge ends at the centre of the northeast ridge – below the Three Pinnacles. A climber wishing to climb up the Fantasy Ridge on his way to the summit would have to negotiate the east ridge and then climb the Three Pinnacles on the northeast ridge. (en)
- Три жандарма (англ. Three Pinnacles) — три отдельно стоящих скалы (жандарма) в северо-восточном гребне Эвереста, являющиеся ключевым участком восхождения на вершину по этому маршруту. Находятся на высотах 7800, 8100 и 8200 метров над уровнем моря. Сложность прохождения — V (по шкале УИАА). Классический маршрут на Эверест с севера обходит жандармы и выводит на гребень выше них. Первую попытку прохождения северо-восточного гребня Эвереста предприняла британская экспедиция Криса Бонингтона весной 1982 года. 15 мая на штурм вершины из передового базового лагеря вышли Питер Бордман и Джо Таскер, которых последний раз наблюдали 17 мая около 21.00 несколько ниже второго жандарма. С восхождения они не вернулись, а их исчезновение стало ещё одной из тайн этой горы (тело Бордмана было найдено в 1992-м году японско-казахстанской экспедицией на высоте около 8 200 метров вблизи вершины второго жандарма, тело Таскера пока не обнаружено). В 1988 году англичане Рассел Брайс и первыми доподлинно прошли траверс всех трёх жандармов, но были после него так измотаны, что отказались от дальнейшего восхождения и спустились по классике через Северное седло. Впервые Три жандарма были пройдены в обе стороны в 1995 году японской экспедицией Nihon University Everest Expedition, совершившей первое восхождение по северо-восточному гребню со спуском по пути подъёма. Первую попытку восхождения на Эверест по восточному гребню (англ. Fantasy ridge), так названному Джорджем Мэллори, и предполагающему прохождение Трёх жандармов планировали совершить американцы в 2006 году, но он так и остаётся последним непройденным гребневым маршрутом на третий полюс. (ru)
- Три башточки — три загострені формування у вигляді прямовисних скель уздовж північно-східного хребта на горі Еверест. Впродовж довгого часу вони не були скорені альпіністами. Скелі розташовані на відмітці 7800, 8100 і 8200 м н.р.м. і, отже, вже в «зоні смерті», в якій людський організм не може нормально функціонувати, навіть у стані спокою. Звичайні маршрути на Еверест проходять поза цією областю (зокрема, північний маршрут проходить ліворуч від неї). Альпіністи неодноразово намагалися підкорити ці скелі, щоб відкрити новий маршрут по усій північно-східній гряді, і там неодноразово бували нещасні випадки із смертельним результатом. У 1982 р. Пітер Бордман і Джо Таскер загинули в першій серйозній спробі піднятися в зоні смерті. Джо Таскер зник; через десять років після його смерті казахстанські альпіністи знайшли тіло Пітера Бордмана біля підніжжя другої вершини у сидячому положенні. У 1988 р. Рассел Брайс і його партнер, Гаррі Тейлор, нарешті, піднялися на Три башточки, але вони були так виснажені після сходження, що відмовилися від свого первинного плану продовжити шлях на вершину по звичайному маршруту. Замість цього, вони перетнули звичайний маршрут уздовж північного хребта і спустилися на Північне Сідло. Тільки у 1995 р. команда японського університету, за підтримки групи з приблизно 35 шерпів-носильників, підкорила увесь маршрут до північного сходу хребта, у тому числі Три башточки в обох напрямках. Шерпи покрили увесь маршрут периловими мотузками, і тільки після цього група японців пройшла по маршруту. Навіть сьогодні цю частину великої гори майже завжди обминають, занадто великі її труднощі: важко здолати самі «Башти», екстремальна холоднеча, вітер, значна висота, а також важкий ландшафт в цілому. (uk)
|
rdfs:comment
|
- Die Three Pinnacles (Drei Zinnen) sind eine Formation steiler Felsen entlang des Nordost-Grates am Mount Everest. Sie markieren eines der am längsten ungelöst gebliebenen Probleme des Höhenbergsteigens, das nunmehr gelöst ist. Die Felsen befinden sich in Fußhöhen von zirka 7800, 8100 und 8200 Metern Höhe und liegen somit bereits in der Todeszone, in der Menschen sich auch in Ruhe nicht mehr regenerieren können. Die Normalrouten am Everest meiden diese Gegend; die normale Nordroute lässt sie buchstäblich links liegen. (de)
- The Three Pinnacles are a formation of steep rocks along the northeast ridge on Mount Everest. They were one of the longest unsolved challenges in high-level mountaineering, but have now been successfully climbed. The rocks are located at around 7,800, 8,100 and 8,200 metres above sea level (height of base of pinnacle) and are therefore already in the death zone, in which people cannot usually recover, even at rest. The normal routes on Everest avoid this area; the normal northern route leaves it to the left. (en)
- Три жандарма (англ. Three Pinnacles) — три отдельно стоящих скалы (жандарма) в северо-восточном гребне Эвереста, являющиеся ключевым участком восхождения на вершину по этому маршруту. Находятся на высотах 7800, 8100 и 8200 метров над уровнем моря. Сложность прохождения — V (по шкале УИАА). Классический маршрут на Эверест с севера обходит жандармы и выводит на гребень выше них. В 1988 году англичане Рассел Брайс и первыми доподлинно прошли траверс всех трёх жандармов, но были после него так измотаны, что отказались от дальнейшего восхождения и спустились по классике через Северное седло. (ru)
- Три башточки — три загострені формування у вигляді прямовисних скель уздовж північно-східного хребта на горі Еверест. Впродовж довгого часу вони не були скорені альпіністами. Скелі розташовані на відмітці 7800, 8100 і 8200 м н.р.м. і, отже, вже в «зоні смерті», в якій людський організм не може нормально функціонувати, навіть у стані спокою. Звичайні маршрути на Еверест проходять поза цією областю (зокрема, північний маршрут проходить ліворуч від неї). (uk)
|