| dbo:abstract
|
- Das Synchrophasotron war ein Synchrotron-Teilchenbeschleuniger mit 208 m Umfang am Vereinigten Institut für Kernforschung in Dubna. (de)
- The Synchrophasotron was a synchrotron-based particle accelerator for protons at the Joint Institute for Nuclear Research in Dubna that was operational from 1957 to 2003. It was designed and constructed under supervision of Vladimir Veksler, who had invented the synchrotron independently from Edwin McMillan. Its final energy for protons, and later deuterium nuclei, was 10 GeV. (en)
- Синхрофазотрон ОИЯИ — слабофокусирующий протонный ускоритель типа синхрофазотрон на энергию до 10 ГэВ, находящийся в Объединённом институте ядерных исследований. Синхрофазотрон был сооружён в Дубне под руководством академика АН СССР В. И. Векслера в конце 1950-х годов и позволил ускорять пучки протонов до энергии 10 ГэВ с апреля 1957 года, что было рекордной энергией, достигнутой на ускорителях в это время. Он занимает отдельное здание, большую часть которого занимает гигантское кольцо магнита. Диаметр магнита достигает почти 60 м, вес равен 36 000 т, и общая мощность генераторов в импульсе — 140 МВт. Максимальная напряжённость магнитного поля — 13 000 эрстед, время цикла ускорения — 3,3 секунды. В 1970 году в Синхрофазотроне были также получены первые пучки релятивистских дейтронов энергии 10 ГэВ, впоследствии ускорялись также ядра различных химических элементов вплоть до серы. В 1959 году коллектив физиков и инженеров под руководством В. И. Векслера получил Ленинскую премию за создание синхрофазотрона на 10 ГэВ. В 2002 году прекратил работу и демонтируется. Ярмо магнита планируется оставить, внутри него расположится бустерное кольцо для проектируемого коллайдера NICA. (ru)
- Синхрофазотрон ОІЯД — слабкофокусувальний протонний прискорювач типу синхрофазотрон на енергію до 10 ГеВ, розташований в Об'єднаному інституті ядерних досліджень. Синхрофазотрон, споруджений у Дубні під керівництвом академіка АН СРСР В. Й. Векслера в кінці 1950-х років, дозволив прискорювати пучки протонів до енергії 10 ГеВ із квітня 1957 року, що було рекордною енергією, досягнутою на прискорювачах у той час. Він розташований в окремій будівлі, більшу частину якої займає гігантське кільце магніту. Діаметр магніту досягає майже 60 м, маса — 36 000 т, і загальна потужність генераторів в імпульсі — 140 МВт. Максимальна напруженість магнітного поля — 13 000 ерстед, час циклу прискорення — 3,3 с. 1970 року в синхрофазотроні також отримано перші пучки релятивістських дейтронів з енергією 10 ГеВ, згодом прискорювалися також ядра різних хімічних елементів аж до сірки. У 1959 році колектив фізиків і інженерів під керівництвом В. І. Векслера отримав Ленінську премію за створення синхрофазотрона на 10 ГеВ. 2002 року припинив роботу і демонтується . Ярмо магніту планується залишити, всередині нього буде розташовано бустерне кільце для проєктованого колайдера . (uk)
|
| dbo:thumbnail
| |
| dbo:wikiPageExternalLink
| |
| dbo:wikiPageID
| |
| dbo:wikiPageLength
|
- 2629 (xsd:nonNegativeInteger)
|
| dbo:wikiPageRevisionID
| |
| dbo:wikiPageWikiLink
| |
| dbp:bot
| |
| dbp:date
| |
| dbp:fixAttempted
| |
| dbp:wikiPageUsesTemplate
| |
| dcterms:subject
| |
| gold:hypernym
| |
| rdf:type
| |
| rdfs:comment
|
- Das Synchrophasotron war ein Synchrotron-Teilchenbeschleuniger mit 208 m Umfang am Vereinigten Institut für Kernforschung in Dubna. (de)
- The Synchrophasotron was a synchrotron-based particle accelerator for protons at the Joint Institute for Nuclear Research in Dubna that was operational from 1957 to 2003. It was designed and constructed under supervision of Vladimir Veksler, who had invented the synchrotron independently from Edwin McMillan. Its final energy for protons, and later deuterium nuclei, was 10 GeV. (en)
- Синхрофазотрон ОИЯИ — слабофокусирующий протонный ускоритель типа синхрофазотрон на энергию до 10 ГэВ, находящийся в Объединённом институте ядерных исследований. Синхрофазотрон был сооружён в Дубне под руководством академика АН СССР В. И. Векслера в конце 1950-х годов и позволил ускорять пучки протонов до энергии 10 ГэВ с апреля 1957 года, что было рекордной энергией, достигнутой на ускорителях в это время. Он занимает отдельное здание, большую часть которого занимает гигантское кольцо магнита. Диаметр магнита достигает почти 60 м, вес равен 36 000 т, и общая мощность генераторов в импульсе — 140 МВт. Максимальная напряжённость магнитного поля — 13 000 эрстед, время цикла ускорения — 3,3 секунды. В 1970 году в Синхрофазотроне были также получены первые пучки релятивистских дейтронов энерги (ru)
- Синхрофазотрон ОІЯД — слабкофокусувальний протонний прискорювач типу синхрофазотрон на енергію до 10 ГеВ, розташований в Об'єднаному інституті ядерних досліджень. Синхрофазотрон, споруджений у Дубні під керівництвом академіка АН СРСР В. Й. Векслера в кінці 1950-х років, дозволив прискорювати пучки протонів до енергії 10 ГеВ із квітня 1957 року, що було рекордною енергією, досягнутою на прискорювачах у той час. Він розташований в окремій будівлі, більшу частину якої займає гігантське кільце магніту. Діаметр магніту досягає майже 60 м, маса — 36 000 т, і загальна потужність генераторів в імпульсі — 140 МВт. Максимальна напруженість магнітного поля — 13 000 ерстед, час циклу прискорення — 3,3 с. 1970 року в синхрофазотроні також отримано перші пучки релятивістських дейтронів з енергією 10 ГеВ (uk)
|
| rdfs:label
|
- Synchrophasotron (de)
- Synchrophasotron (en)
- Синхрофазотрон ОИЯИ (ru)
- Синхрофазотрон ОІЯД (uk)
|
| owl:sameAs
| |
| prov:wasDerivedFrom
| |
| foaf:depiction
| |
| foaf:isPrimaryTopicOf
| |
| is dbo:wikiPageWikiLink
of | |
| is foaf:primaryTopic
of | |
