| dbo:abstract
|
- Religión en Honduras antes de la conquista en el territorio de la actual Honduras cada grupo étnico tenía su propia religión y sus propios dioses, luego de la conquista llegaron la religión cristiana y también algunas creencias africanas y en el siglo XIX llegaron las iglesias evangélicas. (es)
- Christianity is the predominant religion in Honduras, representing 87% of the total population according to a 2017 estimate. The country is secular and the freedom of religion is enshrined in the nation's constitution. The pre-Hispanic peoples that lived in actual Honduras were primarily polytheistic Maya and other native groups. In the 16th century, Roman Catholicism was introduced by the Spanish Empire and still holds a 46% share of the population. Protestantism accounts for 41% of the country's population. (en)
- Religia w Hondurasie od XVI wieku zdominowana była przez chrześcijaństwo, z jego głównym nurtem rzymskokatolickim. Wcześniej dominowała tutaj religia Majów. W Hondurasie Indianie nie mieli siły, ani organizacji, aby oprzeć się szesnastowiecznej europejskiej eksploracji i osadnictwu. Terytorium obejmujące Honduras zostało odkryte dla hiszpańskiej korony w 1502 roku przez Krzysztofa Kolumba. W wyniku różnych napięć między Kościołem a państwem na przestrzeni wieków, w latach 80. XIX wieku Kościół rzymskokatolicki został pozbawiony części swojej władzy gospodarczej i politycznej. Niemniej jednak w XX wieku Kościół pozostał ważną instytucją społeczną, a zdecydowana większość Honduranów pozostała katolikami. Szkoły kościelne otrzymują dotacje rządowe, a nauczanie religii jest częścią programu nauczania szkół publicznych. Kościół rzymskokatolicki szacuje, że 63-65% populacji jest katolikami. Według badania przeprowadzonego przez lokalne media badające opinię publiczną, w 2016 roku, 48% respondentów określiło się jako ewangeliczni protestanci, 41% jako katolicy, 3% jako „inne” i 8% stanowili niezrzeszeni. Według profesora religioznawstwa Andrew'a Chesnuta, Honduras stał się pierwszym krajem Ameryki Łacińskiej, w którym protestanci (39% populacji), przewyższyli liczebnie katolików (37%). Konstytucja Hondurasu gwarantuje swobodne praktykowanie wszystkich religii, jednakże rząd oficjalnie uznaje tylko Kościół rzymskokatolicki. Wszystkie inne grupy religijne są traktowane jako organizacje pozarządowe (NGO) lub jako niezarejestrowane organizacje religijne, o mniejszych prawach i przywilejach niż Kościół katolicki. W amerykańskim raporcie o wolności religijnej, z 2019 roku, w ostatnich latach odnotowano zabójstwa protestanckich pastorów. Za śmiertelne ataki przywódców kościołów, mogą odpowiadać lokalne gangi lub handlarze narkotyków. Inne grupy religijne w Hondurasie obejmują: mormonów (180,6 tys.), świadków Jehowy (23 tys.), episkopalian, luteran, prawosławnych (1,8 tys.), muzułman (3,1 tys.), żydów (250), bahaistów, braci morawskich, oraz kilka grup anabaptystów i mennonitów. Niektóre grupy autochtoniczne praktykują mieszankę elementów chrześcijaństwa, z religiami afrykańskimi lub indiańskimi. Nurt ewangelikalnego protestantyzmu obejmuje takie denominacje jak: Kościół Boży, Zbory Boże, Kościół Obfitego Życia, Kościół Żywej Miłości, Międzynarodowe Centrum Chrześcijańskie, Kościoły Wielkiej Komisji, a także wiele ewangelicznych kościołów protestanckich bez-denominacyjnych. Czasem wlicza się do tego nurtu adwentystów dnia siódmego (146 tys.). (pl)
- Религия в Гондурасе представлена рядом религиозных культов и практик, что связано с этническим разнообразием населения страны. По данным последней переписи населения в 2013 году 89,7 % гондурасцев исповедуют христианство (48,7 % — католики, 41 % — протестанты). 3 % — исповедуют другие религии (мусульмане, шаманисты и анимисты). 8 % заявили себя атеистами или агностикам и 1 % не ответили на вопрос о своей религии. Майя и другие близкие к ним народы, населявшие территорию современного Гондураса до завоевания её европейцами, были политеистами. Древняя религия майя была широко распространена в государстве Шукууп, столицей которого VII—VIII веках был город Копан. Обнаруженные в этом городе в ходе раскопок артефакты свидетельствуют о важном значении религии, у населявших его жителей, между IV—VII веками. В XVI веке в ходе европейской колонизации территория современного Гондураса стала частью Испанской империи, официальной религией в которой было христианство (католицизм). Первое католическое богослужение на американском континенте прошло 14 августа 1502 года, когда во время своей четвёртой и заключительной экспедиции в Новый Свет, Христофор Колумб высадился на берегу на севере современного Гондураса. С этого времени колониальные власти проводили политику тотальной христианизации коренных жителей территории. Небольшая часть бывшего побережья москитов на юге-востоке современного Гондураса, находилась под британским колониальным правлением. Здесь, в отличие от остальной территории страны, где преобладают католики, большая часть местных жителей — протестанты, в основном англикане и моравские братья. С обретением независимости Гондурас принял Конституцию, в которой предусматривается свобода вероисповедания для всех граждан страны. Гондурас — светское государство, в котором ни одна из религий не имеет статуса официальной. Существует ряд законов регулирующих отношения между официальными властями и религиозными организациями. В стране крайне редки случаи преследования граждан из-за религиозных убеждений. Основной религиозной группой в Гондурасе являются христиане и близкие к ним деноминации: католики, англикане, лютеране, иеговисты, меннониты, мормоны и почти триста евангелических протестантских организаций. Римско-католическая церковь в Гондурасе состоит из архиепархии Тегусигальпы восьми епархий: Йоро, Комаягуа, Ла-Сейбы, Сан-Педро-Сулы, Санта-Роса-де-Копана, Трухильо, Хутикальпы, Чолутеки. В стране действуют три крупные протестантские конфедерации Пасторская ассоциация пастухов Гондураса, Евангелическое братство Гондураса и Апостольская сетью Гондураса. Активная миссионерская деятельность с применением средств массовой информации ведётся католиками, пятидесятниками и мормонами. Последние построили в Тегусигальпе свой храм, сделав его одним из шести главных храмов в Центральной Америке. Маргинальные протестанты в стране также представлены группами «Обильная жизнь», «Живая любовь» и движением «Великое поручение». Руководство протестантских церквей и церковных организаций представлено в Национальной ассоциации протестантских пасторов. В Гондурасе живёт небольшое число мусульман и иудаистов. В Тегусигальпе и Сан-Педро-Сула действуют синагоги. В Сан-Педро-Сула — мечеть. (ru)
- Релігія в Гондурасі - представлена рядом релігійних культів і практик, що тісно пов'язані з етнічним розмаїттям населення країни. За даними останнього перепису населення в 2013 році 89,7 % Гондурасу сповідують християнство (48,7 % — католики, 41 % — протестанти). 3 % — сповідують інші релігії (мусульмани, шаманісти і анімістів). 8 % заявили себе атеїстами або агностиків і 1 % не відповіли на питання про свою релігію. Майя і інші близькі до них народи, що населяли територію сучасного Гондурасу до завоювання її європейцями, були політеїстами. Стародавня релігія Майя була широко поширена в державі Шукууп, столицею якого в VII-VIII століттях було місто Копан. Виявлені у цьому місті в ході розкопок артефакти свідчать про важливе значення релігії, для жителів, які його населяли між IV-VII століттями. У XVI столітті в ході європейської колонізації Америки територія сучасного Гондурасу стала частиною Іспанської імперії, офіційною релігією якої було християнство (католицизм). Перше католицьке богослужіння на американському континенті пройшло 14 серпня 1502 року, коли під час своєї четвертої та заключної експедиції до Нового Світу, Христофор Колумб висадився на узбережжі півночі сучасного Гондурасу. З цього часу колоніальна влада проводили політику тотальної християнізації корінних жителів території. Невелика частина колишнього узбережжя москітів на півдненному-сході сучасного Гондурасу, знаходилася під британським колоніальним правлінням. Тут, на відміну від решти території країни, де переважають католики, більшість місцевих жителів — протестанти, в основному англікани і моравські брати. Зі здобуттям незалежності Гондурас прийняв Конституцію, в якій передбачається свобода віросповідання для всіх громадян країни. Гондурас — світська держава, в якому жодна з релігій не має статусу офіційної. Існує ряд законів, які регулюють відносини між офіційною владою і релігійними організаціями. У країні вкрай рідкісні випадки переслідування громадян через релігійні переконання. Основною релігійною групою в Гондурасі є християни і близькі до них деномінації: католики, англікани, лютерани, єговісти, меноніти, мормони і майже триста євангелічних протестантських організацій. Римсько-католицька церква в Гондурасі складається з архиєпархії Тегусігальпи восьми єпархій: Йоро, Комаягуа, Ла-Сейба, Сан-Педро-Сули, Санта-Роса-де-Копан, Трухільйо, Хутікальпа, Чолутека. У країні діють три великі протестантські конфедерації: Пасторська асоціація пастухів Гондурасу, Євангелічне братство Гондурасу і Апостольська мережа Гондурасу. Активна місіонерська діяльність із застосуванням засобів масової інформації ведеться католиками, п'ятдесятників і мормонами. Останні побудували в Тегусігальпі свій храм, зробивши його одним з шести головних храмів в Центральній Америці. Маргінальні протестанти в країні також представлені групами «Рясне життя», «Жива любов» і рухом «Велике доручення». Керівництво протестантських церкв і церковних організацій представлено в Національній асоціації протестантських пасторів. У Гондурасі живе невелике число мусульман і іудаїстів. У Тегусігальпі і Сан-Педро-Сулі діють синагоги. Ще у Сан-Педро-Сула — мечеть. (uk)
|
