Player Piano is the first novel by American writer Kurt Vonnegut Jr., published in 1952. The novel depicts a dystopia of automation partly inspired by the author's time working at General Electric, describing the negative impact technology can have on quality of life. The story takes place in a near-future society that is almost totally mechanized, eliminating the need for human laborers. The widespread mechanization creates conflict between the wealthy upper class, the engineers and managers, who keep society running, and the lower class, whose skills and purpose in society have been replaced by machines. The book uses irony and sentimentality, which were to become hallmarks developed further in Vonnegut's later works.

Property Value
dbo:abstract
  • Player Piano is the first novel by American writer Kurt Vonnegut Jr., published in 1952. The novel depicts a dystopia of automation partly inspired by the author's time working at General Electric, describing the negative impact technology can have on quality of life. The story takes place in a near-future society that is almost totally mechanized, eliminating the need for human laborers. The widespread mechanization creates conflict between the wealthy upper class, the engineers and managers, who keep society running, and the lower class, whose skills and purpose in society have been replaced by machines. The book uses irony and sentimentality, which were to become hallmarks developed further in Vonnegut's later works. (en)
  • Le Pianiste déchaîné (titre original en anglais : Player Piano) est un roman de science-fiction de Kurt Vonnegut, paru en 1952, influencé par Le Meilleur des mondes d'Aldous Huxley et Nous autres d'Ievgueni Zamiatine. (fr)
  • La pianola (Player Piano en su título original en inglés), publicada en 1952, es la primera novela del escritor estadounidense Kurt Vonnegut. Es una distopía que describe un mundo en el que los trabajadores humanos han sido sustituidos por máquinas. Vonnegut utiliza la pianola del título como metáfora de como la sociedad imaginaria de la novela es dirigida por máquinas en vez de personas. Las teclas de la pianola se mueven de manera automática de acuerdo con la anotación música perforada en un rollo de papel, dando la impresión de que las tocan un músico invisible. Sin embargo, al igual que un piano normal, se puede tocarlo con las manos de un ser humano, y Vonnegut hace que el amigo del protagonista, un miembro del grupo subversivo, el Ghost Shirt Society, toca una pianola para sugerir que los humanos podrían retomar el control. En una entrevista en 1973 para la revista Playboy Vonnegut comentó su inspiración a la hora de escribir la novela, confesando que había «alegremente copiado la idea de Brave New World, que, a su vez, había alegremente sido copiado de Nosotros de Yevgeny Zamyatin».​ (es)
  • 『プレイヤー・ピアノ』(Player Piano)はアメリカの作家カート・ヴォネガット・ジュニアによる1952年のディストピアSF小説。ヴォネガットの作品としては最初に出版された長編小説である。 (ja)
  • Piano meccanico (Player Piano) è un romanzo di Kurt Vonnegut, pubblicato nel 1952. In Italia è stato pubblicato anche con il titolo Distruggete le macchine e La società della camicia stregata. (it)
  • Pianola (tytuł oryginalny: Player Piano), futurystyczna antyutopia, opublikowana w 1952 roku. Jest pierwszą powieścią napisaną przez Kurta Vonneguta. Książka w powierzchowny sposób opowiada o technologii stosowanej przez opisywane społeczeństwo i koncentruje się głównie na zagadnieniach natury socjologicznej. Opisywane zjawiska nierzadko przedstawiane są przez autora w ironiczny sposób, a on sam nie kryje postawy sentymentalnej do przeszłych czasów. (pl)
  • Player Piano, gepubliceerd in 1952, is de eerste roman van de Amerikaanse schrijver Kurt Vonnegut. Het is een dystopie over een volledig geautomatiseerde Amerikaanse samenleving ergens in de toekomst. In Player Piano introduceert Vonnegut veel van de thema's die centraal staan in zijn latere romans. Het verhaal speelt zich af in een samenleving die bijna volledig gemechaniseerd is, waardoor er geen menselijke arbeiders meer nodig zijn. Dit creëert een conflict tussen de rijke bovenklasse - de ingenieurs en managers die de samenleving beheren - en de lagere klasse, die door de machines zo goed als overbodig is geworden. Het boek maakt gebruik van ironie en sentimentaliteit, een combinatie die ook het latere werk van Vonnegut zal kenmerken. Player Piano is vooral een satire op het Amerika van na de Tweede Wereldoorlog. Vonnegut bekritiseert in zijn verhaal het onvoorwaardelijke geloof van de Amerikanen van de jaren vijftig in technologie en vooruitgang, hun onverzadigbaar verlangen naar materiële bezittingen, hun gebrek aan interesse in de politiek, en de pogingen van die samenleving om vrouwen te stimuleren om zich uit het beroepsleven terug te trekken. (nl)
  • «Механическое пианино» (англ. Player Piano) или «Утопия 14» — первый роман Курта Воннегута. Опубликован в 1952 году. Действие романа-антиутопии происходит в недалёком будущем, в котором ручной труд почти повсеместно заменён машинным. Широко распространённая механизация вызывает социальные противоречия между зажиточным верхним классом — инженерами и менеджерами, — и нижним, чьи навыки были заменены машинным трудом. Книга представляет собой пример «мягкой фантастики», где основной упор делается не на технические особенности, а на социальные аспекты возможного будущего. В романе присутствуют элементы иронии и сентиментальности, которые впоследствии станут отличительной чертой прозы Воннегута. В «Человеке без родины» Воннегут упоминает, что эта книга — о компании «Дженерал Электрик» и о городе Скенектади. В 18 главе книги «Вербное воскресенье: автобиографический коллаж», «Сексуальная революция», Воннегут ставит оценки своим произведениям; «Механическое пианино» он оценил на 4 балла из 5 возможных. (ru)
  • «Механічне піаніно» (англ. Player Piano) — фантастичний антиутопічний роман Курта Воннегута, написаний у 1952 році. Один із найпопулярніших романів автора, що приніс йому світове визнання. Дія роману відбувається у недалекому майбутньому, де людська праця є автоматизована, внаслідок чого виникає соціальне протиріччя між верхами суспільства, виражених у суспільстві інженерів, та звичайних робітників, котрим не знайшлось місця у новому світі. (uk)
dbo:author
dbo:dcc
  • 813.54
dbo:lcc
  • PS3572.O5
dbo:numberOfPages
  • 296 (xsd:integer)
dbo:publisher
dbo:releaseDate
  • 1952-08-18 (xsd:date)
dbo:wikiPageID
  • 355413 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 17034 (xsd:integer)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 983683438 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:author
dbp:caption
  • First edition, hardcover (en)
dbp:congress
  • PS3572.O5 (en)
dbp:country
  • United States (en)
dbp:dewey
  • 813.540000 (xsd:double)
dbp:genre
  • Science fiction (en)
dbp:language
  • English (en)
dbp:mediaType
  • Print (en)
dbp:name
  • Player Piano (en)
dbp:pages
  • 296 (xsd:integer)
dbp:publisher
dbp:releaseDate
  • 1952-08-18 (xsd:date)
dbp:wikiPageUsesTemplate
dc:publisher
  • Charles Scribner's Sons
dct:subject
rdf:type
rdfs:comment
  • Player Piano is the first novel by American writer Kurt Vonnegut Jr., published in 1952. The novel depicts a dystopia of automation partly inspired by the author's time working at General Electric, describing the negative impact technology can have on quality of life. The story takes place in a near-future society that is almost totally mechanized, eliminating the need for human laborers. The widespread mechanization creates conflict between the wealthy upper class, the engineers and managers, who keep society running, and the lower class, whose skills and purpose in society have been replaced by machines. The book uses irony and sentimentality, which were to become hallmarks developed further in Vonnegut's later works. (en)
  • Le Pianiste déchaîné (titre original en anglais : Player Piano) est un roman de science-fiction de Kurt Vonnegut, paru en 1952, influencé par Le Meilleur des mondes d'Aldous Huxley et Nous autres d'Ievgueni Zamiatine. (fr)
  • 『プレイヤー・ピアノ』(Player Piano)はアメリカの作家カート・ヴォネガット・ジュニアによる1952年のディストピアSF小説。ヴォネガットの作品としては最初に出版された長編小説である。 (ja)
  • Piano meccanico (Player Piano) è un romanzo di Kurt Vonnegut, pubblicato nel 1952. In Italia è stato pubblicato anche con il titolo Distruggete le macchine e La società della camicia stregata. (it)
  • Pianola (tytuł oryginalny: Player Piano), futurystyczna antyutopia, opublikowana w 1952 roku. Jest pierwszą powieścią napisaną przez Kurta Vonneguta. Książka w powierzchowny sposób opowiada o technologii stosowanej przez opisywane społeczeństwo i koncentruje się głównie na zagadnieniach natury socjologicznej. Opisywane zjawiska nierzadko przedstawiane są przez autora w ironiczny sposób, a on sam nie kryje postawy sentymentalnej do przeszłych czasów. (pl)
  • «Механічне піаніно» (англ. Player Piano) — фантастичний антиутопічний роман Курта Воннегута, написаний у 1952 році. Один із найпопулярніших романів автора, що приніс йому світове визнання. Дія роману відбувається у недалекому майбутньому, де людська праця є автоматизована, внаслідок чого виникає соціальне протиріччя між верхами суспільства, виражених у суспільстві інженерів, та звичайних робітників, котрим не знайшлось місця у новому світі. (uk)
  • La pianola (Player Piano en su título original en inglés), publicada en 1952, es la primera novela del escritor estadounidense Kurt Vonnegut. Es una distopía que describe un mundo en el que los trabajadores humanos han sido sustituidos por máquinas. En una entrevista en 1973 para la revista Playboy Vonnegut comentó su inspiración a la hora de escribir la novela, confesando que había «alegremente copiado la idea de Brave New World, que, a su vez, había alegremente sido copiado de Nosotros de Yevgeny Zamyatin».​ (es)
  • Player Piano, gepubliceerd in 1952, is de eerste roman van de Amerikaanse schrijver Kurt Vonnegut. Het is een dystopie over een volledig geautomatiseerde Amerikaanse samenleving ergens in de toekomst. In Player Piano introduceert Vonnegut veel van de thema's die centraal staan in zijn latere romans. (nl)
  • «Механическое пианино» (англ. Player Piano) или «Утопия 14» — первый роман Курта Воннегута. Опубликован в 1952 году. Действие романа-антиутопии происходит в недалёком будущем, в котором ручной труд почти повсеместно заменён машинным. Широко распространённая механизация вызывает социальные противоречия между зажиточным верхним классом — инженерами и менеджерами, — и нижним, чьи навыки были заменены машинным трудом. Книга представляет собой пример «мягкой фантастики», где основной упор делается не на технические особенности, а на социальные аспекты возможного будущего. В романе присутствуют элементы иронии и сентиментальности, которые впоследствии станут отличительной чертой прозы Воннегута. (ru)
rdfs:label
  • La pianola (es)
  • Player Piano (novel) (en)
  • Le Pianiste déchaîné (fr)
  • Piano meccanico (romanzo) (it)
  • プレイヤー・ピアノ (ja)
  • Player Piano (nl)
  • Pianola (powieść) (pl)
  • Механическое пианино (роман) (ru)
  • Механічне піаніно (uk)
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:isPrimaryTopicOf
foaf:name
  • Player Piano (en)
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is foaf:primaryTopic of