| dbo:abstract
|
- النبالة السوداء أو الأرستقراطية السوداء (باللاتينية: aristocrazìa nera) التي منحتها الفاتيكان للأسر الأرستقراطية من روما والتي وقفت إلى جانب البابا بيوس التاسع خلال فترة الفوضى التي تلت القضاء على الدولة البابوية من قبل المملكة الإيطالية، والتي دعي خلالها البابوات سجناء روما، وهو أصل اسم «النبالة السوداء» إذ إنه منح خلال فترة سوداء من تاريخ الفاتيكان. من بين العائلات الرومانية التي حصلت على لقب النبالة السوداء كانت آل كولونا، وآل ماسيمو، وآل أورسيني، وآل بورغس، وآل أوديسكالتشي، وآل بونكومباني. أما اليوم فلقب أمير في دولة الفاتيكان، مفتوح لكل من يقدم خدمات جليلة للكنيسة أو الفاتيكان، وقد أعاد البابا بولس السادس رسم القواعد والقوانين الخاصة بمنح لقب الأمير بمختلف أطيافه عام 1977. (ar)
- L'expressió Noblesa negra (en italià Nobiltà manera) designa una facció de la noblesa italiana que va romandre al costat del papa Pius IX després de l'entrada de les tropes del rei Víctor Manuel II a Roma l'any 1870 posant fi a la independència dels Estats Pontificis. Com a colofó de la unificació italiana, les tropes del rei Víctor Manuel II de Savoia entren a Roma el setembre de 1870, apoderant-se del Palau del Quirinal, llavors residència papal, obligant a la Cúria Romana a retirar-se al Palau Apostòlic del Vaticà. D'aquesta manera es posa fi de facto als Estats Pontificis. Després de la celebració d'un plebiscit la població de Roma i del Laci, accepten la seva annexió al recentment creat Regne d'Itàlia. El papa Pius IX es va oposar a aquesta annexió. En mostra del no reconeixement de la legitimitat de l'Estat Italià, es va tancar dins del Palau del Vaticà i es va declarar «Presoner al Vaticà». Per mostrar la seva solidaritat amb el sobirà pontífex, una part de l'aristocràcia romana va rebutjar així mateix tota aliança amb el recentment creat Regne d'Itàlia. Aquestes famílies van tancar les portes dels seus habitatges com a mostra de dol, de la mateixa manera que el 1875, en el temps jubileu de l'Any Sant, Pius IX va mantenir tancades les portes de les quatre basíliques romanes en símbol de protesta. Després de 1870, la major part d'aquestes famílies, conegudes ja com a «noblesa negra», posseïen càrrecs honorífics i hereditaris de la Santa Seu. De fet els seus títols i privilegis eren provinents del mateix Pontífex, la qual els solia nomenar camarlencs privats o gentilhomes de la . (ca)
- Per nigra nobelaro, pliofte dirita nigra aristokrataro, estis difinita la kiu daŭrigante esti fidela al la papo post la konkero de Romo de 1870, kaj altrange oficante en la papa administrado, estis devigita surmeti la kortegan nigran veston, diritan ankaŭ “laŭhispana vestomaniero”: sistemo kiu daŭrigis ĝis 1968, kiam papo Paŭlo la 6-a per la Motu proprio "Pontificalis Domus", dekretis la finon de la papa kortego kun tuta ĝia baroka aparato. (eo)
- The black nobility or black aristocracy (Italian: nobiltà nera, aristocrazia nera) are Roman aristocratic families who sided with the Papacy under Pope Pius IX after the Savoy family-led army of the Kingdom of Italy entered Rome on 20 September 1870, overthrew the Pope and the Papal States, and took over the Quirinal Palace, and any nobles subsequently ennobled by the Pope prior to the 1929 Lateran Treaty. For the next 59 years, the Pope confined himself to Vatican City and claimed to be a prisoner in the Vatican to avoid the appearance of accepting the authority of the new Italian government and state. Aristocrats who had been ennobled by the Pope and were formerly subjects of the Papal states, including the senior members of the Papal Court, kept the front doors of their palaces in Rome closed to mourn the Pope's confinement, which led to their being called the "black nobility". (en)
- La expresión Nobleza negra (en italiano Nobiltà nera) designa a una facción de la nobleza italiana que permaneció al lado del papa Pío IX tras la entrada de las tropas del rey Víctor Manuel II en Roma en el año 1870 poniendo término a la independencia de los Estados Pontificios. Durante los siguientes 59 años, el papa se confinó dentro del Vaticano afirmando ser un “prisionero” para evitar la apariencia de aceptar la autoridad del nuevo gobierno y estado italiano. Los aristócratas que habían sido ennoblecidos por el papa y que anteriormente eran súbditos de los Estados Pontificios, incluidos los miembros de alto rango de la corte, mantuvieron cerradas las puertas de sus viviendas de Roma como señal de luto, lo que llevó al acuñamiento de dicho término. (es)
- L'expression noblesse noire, en italien Nobiltà nera, désigne une fraction de la noblesse italienne qui se rangea au côté du pape Pie IX lorsque les troupes du roi Victor-Emmanuel II s'emparèrent de Rome en 1870 et mirent un terme à l'indépendance des États pontificaux. (fr)
- Kebangsawanan Hitam (Bahasa Italia: aristocrazia nera) adalah para keluarga aristokrat Italia yang berpihak kepada Tahta Kepausan dibawah Paus Pius IX dan bukan berpihak kepada dari Italia ketika Monarki Piedmont masuk ke Roma pada tahun 1870 yang mengakhiri era Negara Gereja dan mengambil-alih Istana Apostolik. Semenjak Sri Paus "mengurung dirinya sendiri" di Vatikan selama 59 tahun (untuk menghindari anggapan bahwa Tahta Suci mengakui kedaulatan Italia bersatu di Vatikan), mereka yang menerima gelar dari Tahta Suci, seperti Gran Maestro del Sacro Ospizio (arti harafiah Penguasa Tertinggi Istana-istana Gerejawi Suci), tetap menutup pintu-pintu tempat tinggal mereka tertutup sebagai tanda turut berdukacita, yang menjurus kemudian kepada lahirnya gelar "Kebangsawanan Hitam". Setelah selesainya Perjanjian Lateran pada tahun 1929, Kebangsawanan Hitam diberikan dwi-kewarganegaraan di Italia dan di Vatikan, sebagai sebuah tanda penghargaan atas persahabatan mereka, yang membuat mereka bisa masuk ke pasukan Garda Mulia (Bahasa Italia: Guardia Nobile), yang sebelumnya hanya terbuka bagi para bangsawan dari bekas Negara Gereja. Pada tahun 1931, Paus Pius XI menolak permintaan Alfonso XIII untuk membuka kesempatan menjadi anggota Garda Mulia lebih jauh lagi kepada para bangsawan dari semua negara Katolik. Anggota-anggota keluarga Kebangsawanan Hitam yang terkenal antara lain Eugenio Pacelli, yang nantinya menjadi Paus Pius XII. Keluarga-keluarga Kebangsawanan Hitam lainnya adalah Brigitta, Massimo, Ruspoli dan Santioris. Ketika Paus Paulus VI menarik kembali plat nomor kendaraan dan fasilitas lainnya dari Vatikan, terjadilah perselisihan. Pada bulan Mei 1977, beberapa anggota Kebangsawanan Hitam, dipimpin oleh Putri Elvina Pallavicini, mulai mendekati Uskup Agung Marcel Lefebvre yang ultrakonservatif. (in)
- 黒い貴族（くろいきぞく、イタリア語: aristocrazia nera）は、1870年から1929年にかけてのイタリア王国のローマ問題（バチカン捕囚）において、ローマ教皇と教皇庁を支持する立場をとったローマ貴族たちの呼称。 (ja)
- Con nobiltà nera, meglio detta aristocrazia nera, si definiva nel passato quella parte della nobiltà romana rimasta fedele al papato dopo il 1870 e che, ricoprendo alte cariche nei ranghi dell'amministrazione pontificia, era tenuta a indossare l'abito di corte o "alla spagnola" rigorosamente di colore nero, esistenti e visibili nelle loro vesti originali fino al 1968, quando papa Paolo VI, con il Motu proprio "Pontificalis Domus", decretò la riforma della Corte Pontificia con la soppressione di parte del suo apparato barocco. La nobiltà nera non è da confondere con la nobiltà pontificia, per quanto ne facesse parte. (it)
- 검은 귀족(이탈리아어: aristocrazìa nera)은 1870년 9월 20일 사보이 왕가가 이끈 이탈리아 왕국 군대가 로마로 입성해 교황령과 교황권을 전복시킨 이후 바티칸에 칩거한 교황 비오 9세를 모셨던 로마의 귀족 가문들을 일컫는 명칭이다. 또한 1929년 라테란 조약 이전 교황으로부터 작위를 받은 모든 귀족들도 검은 귀족에 속한다. 로마를 빼앗긴 이후 59년 동안 교황들은 ‘바티칸의 죄수’를 자처하며 신생국 이탈리아 정부와의 모든 대화를 단절한 채 바티칸 시에 사실상 갇힌 신세가 되었다. 이러한 교황의 처지에 애도를 표하고자 교황청에서 근무하던 고위 공무원들을 비롯하여 교황에게 작위를 받은 귀족들과 과거에 교황의 휘하에 있었던 귀족들은 일제히 로마에 있는 자신들의 집 문을 굳게 닫았다. 이러한 집단행위로 인하여 그들을 ‘검은 귀족’이라 일컬어지게 되었다. 1929년 라테란 조약에 체결된 후 검은 귀족들은 이탈리아와 바티칸 양국의 국적을 모두 갖게 되었다. 검은 귀족에 속한 대표적인 귀족 가문으로는 , , , , , , , 오르시니 가문, 콜론나 가문 등이 있다. 또한 교황 비오 12세는 검은 귀족 출신으로서 교황좌에 오른 대표적인 인물이다. (ko)
- Zwarte adel (Italiaans: "Aristocrazía nera") is een bijnaam voor Italiaanse adellijke families die pausgezind zijn. Toen Rome met een plebisciet op 2 oktober 1870 door het Koninkrijk Italië (1861-1946) werd geannexeerd trok de voormalige heerser, paus Pius IX, zich terug in het Vaticaan. De Italiaanse adel en vooral de Romeinse adel, die zijn titels aan de pauselijke protectie dankte en vaak erfelijke waardigheden aan het pauselijk hof bekleedde, raakte verdeeld in die families die trouw bleven aan de paus, de zogenaamde "zwarte adel" en de families die de koning van Italië dienden en zijn paleis, het Quirinaal bezochten. Families als de Aldobrandini, Chigi, Brigitta, Massimo, Ruspoli, Pacell en Santioris hielden hun huizen gesloten. Zij gaven geen grote feesten meer. De leden van deze families reisden onder Vaticaanse paspoorten en hun zonen konden kamerheren zijn of in de pauselijke nobelgarde - niet te verwarren met de Zwitserse Garde - dienen. Na de verzoening tussen Italië en paus Pius XI, die pas in 1929 haar beslag kreeg in het verdrag van Lateranen, bleef men de pauselijke hofadel schertsend "zwarte adel" noemen. Het verdrag erkende echter wel de bijzondere positie van de pauselijke hovelingen. Het pauselijk hof behield tot in de tweede helft van de 20e eeuw zijn pracht en praal en de edellieden met hun geplooide kragen, geborduurde uniformen, gewaden en decoraties traden op bij plechtigheden. Tijdens de Tweede Wereldoorlog liet de paus zich steeds door de adellijke Italiaanse leden van zijn lijfgarde bewaken. Nu is het ceremonieel sterk vereenvoudigd. Paus Paulus VI maakte in 1968 een einde aan het middeleeuwse hof en tal van andere functies. Zo verloren de edelen met hun posities hun paspoorten, de Vaticaanse nummerplaten op hun auto's en hun belastingprivileges. Op 14 september 1970 schafte hij met een schrijven aan kardinaal Jean-Marie Villot, de staatssecretaris, de adellijke lijfwacht af. Een deel van de zwarte adel keerde zich daarop tegen de paus en koos onder aanvoering van de zeer conservatieve prinses in mei 1977 de zijde van de "tegenpaus" de geëxcommuniceerde Franse aartsbisschop Marcel Lefebvre. (nl)
- A nobreza negra ou aristocracia negra (em italiano: nobiltà nera, aristocrazia nera) é o conjuntado das famílias aristocráticas romanas que se aliaram ao Papado durante o período do Papa Pio IX, depois de o exército liderado pela Casa de Saboia, em nome do Reino da Itália, ter entrado em Roma em 20 de setembro de 1870, deposto o poder temporal do Papa e extinguido os Estados Papais, assumindo o Palácio do Quirinal. Esse grupo também é composto pelas famílias que posteriormente tenham sido sido alçadas à nobreza pelo Papa no período anterior a 1929, quando o Tratado de Latrão regularizou as relações entre a Santa Sé e o Estado italiano. Pelos 59 anos entre 1870 e 1929, o Papa limitou-se aos confins da Cidade do Vaticano e declarou ser um prisioneiro no Vaticano para evitar a aparência de que tenha aceitado a autoridade do governo italiano e do Estado que havia tomado a capital dos Estados Papais, Roma. Os aristocratas que haviam sido elevados à nobreza pelo Papa e eram ex-súditos dos Estados Papais, incluindo os altos membros da Corte Papal, mantiveram fechadas as portas de seus palácios em Roma em sinal de luto pelo confinamento do Papa, o que levou tais pessoas a serem chamadas de "nobreza negra". (pt)
- Чорна знать (італ. aristocrazìa nera) — італійські аристократичні родини, зв'язані спорідненням з папством за папи римського Пія IX.Після того як армії Італійського королівства вступили в Рим (20 вересня 1870 року), вони позбавили папу римського світської влади, скасували Папську область і зайняли Папський палац. Протягом наступних 59 років папа римський обмежувався Ватиканом і стверджував, що він є в'язнем Ватикану, щоб уникнути затвердження влади італійського уряду. Аристократи, які раніше отримали свої титули від Святого Престолу, включаючи старших членів папського двору (таємні камергери), продовжували тримати двері закритими, оплакуючи ув*язнення папи римського, після чого їх і почали називати «Чорною знаттю». Після укладення Латеранських угод у 1929 році, «чорній знаті» дали подвійне громадянство в Італії та Ватикані. Це дозволило представникам «чорної знаті» вступати в Дворянську гвардію, яка раніше була відкрита лише для знаті з колишньої Папської області. У 1931 році папа римський Пій XI відкинув прохання Альфонса XIII відкрити Дворянську гвардію для знаті з усіх католицьких країн. Серед відомих членів сімей чорної знаті — Еудженіо Пачеллі, який пізніше став папою римським Пієм XII. Чорна знать включає сім'ї — Теофілакти, Кресцентії, Паллавічіно, Орсіні, Колонна, Массімо, Каетані, Русполі, Борджіа, Пікколоміні, Делла Ровере (Ланте), Кіджі, Бонкомпаньї, Альдобрандіні, Боргезе, Людовізі, Барберіні, Памфілі, Роспільозі, Одескалькі, Торлонія і Піньятеллі. (uk)
- Чёрная знать или чёрная аристократия (итал. nobiltà nera, aristocrazia nera) — римские аристократические семьи, которые встали на сторону папства при папе Пие IX после того, как армия Итальянского королевства во главе с Савойской семьей вступила в Рим (20 сентября 1870 года), лишила папу римского светской власти, упразднила Папскую область и заняла Папский дворец. Также этот термин применяется к любым светским титулам, выданным папой до Латеранского договора 1929 года. В течение этих пятидесяти девяти лет римские папы не выходили из Ватикана и утверждали, что они являются узником Ватикана, чтобы избежать признания власти итальянского правительства (см. Римский вопрос). Аристократы, которые ранее получили свои титулы от Святого Престола, включая старших членов папского двора (тайные камергеры), продолжали держать двери своих дворцов закрытыми, скорбя о заключении папы римского, после чего их и стали называть «Чёрной знатью». (ru)
|
| rdfs:comment
|
- Per nigra nobelaro, pliofte dirita nigra aristokrataro, estis difinita la kiu daŭrigante esti fidela al la papo post la konkero de Romo de 1870, kaj altrange oficante en la papa administrado, estis devigita surmeti la kortegan nigran veston, diritan ankaŭ “laŭhispana vestomaniero”: sistemo kiu daŭrigis ĝis 1968, kiam papo Paŭlo la 6-a per la Motu proprio "Pontificalis Domus", dekretis la finon de la papa kortego kun tuta ĝia baroka aparato. (eo)
- L'expression noblesse noire, en italien Nobiltà nera, désigne une fraction de la noblesse italienne qui se rangea au côté du pape Pie IX lorsque les troupes du roi Victor-Emmanuel II s'emparèrent de Rome en 1870 et mirent un terme à l'indépendance des États pontificaux. (fr)
- 黒い貴族（くろいきぞく、イタリア語: aristocrazia nera）は、1870年から1929年にかけてのイタリア王国のローマ問題（バチカン捕囚）において、ローマ教皇と教皇庁を支持する立場をとったローマ貴族たちの呼称。 (ja)
- Con nobiltà nera, meglio detta aristocrazia nera, si definiva nel passato quella parte della nobiltà romana rimasta fedele al papato dopo il 1870 e che, ricoprendo alte cariche nei ranghi dell'amministrazione pontificia, era tenuta a indossare l'abito di corte o "alla spagnola" rigorosamente di colore nero, esistenti e visibili nelle loro vesti originali fino al 1968, quando papa Paolo VI, con il Motu proprio "Pontificalis Domus", decretò la riforma della Corte Pontificia con la soppressione di parte del suo apparato barocco. La nobiltà nera non è da confondere con la nobiltà pontificia, per quanto ne facesse parte. (it)
- 검은 귀족(이탈리아어: aristocrazìa nera)은 1870년 9월 20일 사보이 왕가가 이끈 이탈리아 왕국 군대가 로마로 입성해 교황령과 교황권을 전복시킨 이후 바티칸에 칩거한 교황 비오 9세를 모셨던 로마의 귀족 가문들을 일컫는 명칭이다. 또한 1929년 라테란 조약 이전 교황으로부터 작위를 받은 모든 귀족들도 검은 귀족에 속한다. 로마를 빼앗긴 이후 59년 동안 교황들은 ‘바티칸의 죄수’를 자처하며 신생국 이탈리아 정부와의 모든 대화를 단절한 채 바티칸 시에 사실상 갇힌 신세가 되었다. 이러한 교황의 처지에 애도를 표하고자 교황청에서 근무하던 고위 공무원들을 비롯하여 교황에게 작위를 받은 귀족들과 과거에 교황의 휘하에 있었던 귀족들은 일제히 로마에 있는 자신들의 집 문을 굳게 닫았다. 이러한 집단행위로 인하여 그들을 ‘검은 귀족’이라 일컬어지게 되었다. 1929년 라테란 조약에 체결된 후 검은 귀족들은 이탈리아와 바티칸 양국의 국적을 모두 갖게 되었다. 검은 귀족에 속한 대표적인 귀족 가문으로는 , , , , , , , 오르시니 가문, 콜론나 가문 등이 있다. 또한 교황 비오 12세는 검은 귀족 출신으로서 교황좌에 오른 대표적인 인물이다. (ko)
- النبالة السوداء أو الأرستقراطية السوداء (باللاتينية: aristocrazìa nera) التي منحتها الفاتيكان للأسر الأرستقراطية من روما والتي وقفت إلى جانب البابا بيوس التاسع خلال فترة الفوضى التي تلت القضاء على الدولة البابوية من قبل المملكة الإيطالية، والتي دعي خلالها البابوات سجناء روما، وهو أصل اسم «النبالة السوداء» إذ إنه منح خلال فترة سوداء من تاريخ الفاتيكان. من بين العائلات الرومانية التي حصلت على لقب النبالة السوداء كانت آل كولونا، وآل ماسيمو، وآل أورسيني، وآل بورغس، وآل أوديسكالتشي، وآل بونكومباني. (ar)
- L'expressió Noblesa negra (en italià Nobiltà manera) designa una facció de la noblesa italiana que va romandre al costat del papa Pius IX després de l'entrada de les tropes del rei Víctor Manuel II a Roma l'any 1870 posant fi a la independència dels Estats Pontificis. Després de 1870, la major part d'aquestes famílies, conegudes ja com a «noblesa negra», posseïen càrrecs honorífics i hereditaris de la Santa Seu. De fet els seus títols i privilegis eren provinents del mateix Pontífex, la qual els solia nomenar camarlencs privats o gentilhomes de la . (ca)
- The black nobility or black aristocracy (Italian: nobiltà nera, aristocrazia nera) are Roman aristocratic families who sided with the Papacy under Pope Pius IX after the Savoy family-led army of the Kingdom of Italy entered Rome on 20 September 1870, overthrew the Pope and the Papal States, and took over the Quirinal Palace, and any nobles subsequently ennobled by the Pope prior to the 1929 Lateran Treaty. (en)
- La expresión Nobleza negra (en italiano Nobiltà nera) designa a una facción de la nobleza italiana que permaneció al lado del papa Pío IX tras la entrada de las tropas del rey Víctor Manuel II en Roma en el año 1870 poniendo término a la independencia de los Estados Pontificios. (es)
- Kebangsawanan Hitam (Bahasa Italia: aristocrazia nera) adalah para keluarga aristokrat Italia yang berpihak kepada Tahta Kepausan dibawah Paus Pius IX dan bukan berpihak kepada dari Italia ketika Monarki Piedmont masuk ke Roma pada tahun 1870 yang mengakhiri era Negara Gereja dan mengambil-alih Istana Apostolik. Semenjak Sri Paus "mengurung dirinya sendiri" di Vatikan selama 59 tahun (untuk menghindari anggapan bahwa Tahta Suci mengakui kedaulatan Italia bersatu di Vatikan), mereka yang menerima gelar dari Tahta Suci, seperti Gran Maestro del Sacro Ospizio (arti harafiah Penguasa Tertinggi Istana-istana Gerejawi Suci), tetap menutup pintu-pintu tempat tinggal mereka tertutup sebagai tanda turut berdukacita, yang menjurus kemudian kepada lahirnya gelar "Kebangsawanan Hitam". (in)
- Zwarte adel (Italiaans: "Aristocrazía nera") is een bijnaam voor Italiaanse adellijke families die pausgezind zijn. Toen Rome met een plebisciet op 2 oktober 1870 door het Koninkrijk Italië (1861-1946) werd geannexeerd trok de voormalige heerser, paus Pius IX, zich terug in het Vaticaan. De Italiaanse adel en vooral de Romeinse adel, die zijn titels aan de pauselijke protectie dankte en vaak erfelijke waardigheden aan het pauselijk hof bekleedde, raakte verdeeld in die families die trouw bleven aan de paus, de zogenaamde "zwarte adel" en de families die de koning van Italië dienden en zijn paleis, het Quirinaal bezochten. (nl)
- A nobreza negra ou aristocracia negra (em italiano: nobiltà nera, aristocrazia nera) é o conjuntado das famílias aristocráticas romanas que se aliaram ao Papado durante o período do Papa Pio IX, depois de o exército liderado pela Casa de Saboia, em nome do Reino da Itália, ter entrado em Roma em 20 de setembro de 1870, deposto o poder temporal do Papa e extinguido os Estados Papais, assumindo o Palácio do Quirinal. Esse grupo também é composto pelas famílias que posteriormente tenham sido sido alçadas à nobreza pelo Papa no período anterior a 1929, quando o Tratado de Latrão regularizou as relações entre a Santa Sé e o Estado italiano. (pt)
- Чёрная знать или чёрная аристократия (итал. nobiltà nera, aristocrazia nera) — римские аристократические семьи, которые встали на сторону папства при папе Пие IX после того, как армия Итальянского королевства во главе с Савойской семьей вступила в Рим (20 сентября 1870 года), лишила папу римского светской власти, упразднила Папскую область и заняла Папский дворец. Также этот термин применяется к любым светским титулам, выданным папой до Латеранского договора 1929 года. (ru)
- Чорна знать (італ. aristocrazìa nera) — італійські аристократичні родини, зв'язані спорідненням з папством за папи римського Пія IX.Після того як армії Італійського королівства вступили в Рим (20 вересня 1870 року), вони позбавили папу римського світської влади, скасували Папську область і зайняли Папський палац. Протягом наступних 59 років папа римський обмежувався Ватиканом і стверджував, що він є в'язнем Ватикану, щоб уникнути затвердження влади італійського уряду. Аристократи, які раніше отримали свої титули від Святого Престолу, включаючи старших членів папського двору (таємні камергери), продовжували тримати двері закритими, оплакуючи ув*язнення папи римського, після чого їх і почали називати «Чорною знаттю». (uk)
|
