| dbo:abstract
|
- Amicles (en llatí Amyclae, en grec Ἀμύκλαι) era una antiga ciutat de Lacònia situada a la riba dreta del riu Eurotes, i a 20 estadis del sud d'Esparta en una zona que destacava per l'abundància dels seus boscos i la seva fertilitat, segons Polibi. La seva fundació s'atribueix al rei Amiclas, fill de Lacedèmon i pare de Jacint. La ciutat va ser residència de Tindàreu i de Càstor i Pòl·lux, que tenien també el nom de "els germans d'Amicles", segons Pausànies. Homer la menciona a la Ilíada, al "Catàleg de les naus" i diu que era una de les ciutats que va marxar a Troia amb Menelau. Va mantenir la seva independència com a ciutat dels aqueus fins molt de temps després de la conquesta del Peloponès pels doris. La tradició diu que els descendents d'Hèracles van conquerir el Peloponès i la ciutat d'Amicles va ser cedida pels doris a Filònom que la va repoblar amb colons d'Imbros i Lemnos, però no hi ha dubte de què els aqueus es van mantenir a la ciutat amb una certa independència d'Esparta. Després de la primera guerra messènica va ser conquerida pel rei Telecle d'Esparta. Una tradició que recull Virgili a l'Eneida diu que els habitants d'Amicles s'havien alarmat tant sovint amb avisos d'atacs imminents per part de l'enemic, que van aprovar una llei prohibint que ningú mencionés mai cap mena d'atac. Quan van arribar els espartans ningú no va gosar a donar avís, i Amicles es va perdre "pel seu silenci". Sota el domini espartà va perdre importància destacant només pel festival de les Hiacíntia que se celebrava cada any, i per la colossal estàtua d'Apol·lo que s'alçava al temple de la ciutat, anomenat Apol·lo Amicleu. El tron sobre el que descansava aquesta estàtua va ser esculpit per Baticles, el famós escultor de Magnèsia del Meandre, adornada amb un gran nombre de baixos relleus dels que parla Pausànies. Alguns autors consideren que correspon a la moderna , fundada al segle xiv pels eslaus, però segurament la ciutat estava més propera a Esparta, i la nova ciutat es va construir aprofitant pedres de l'antic assentament. (ca)
- Amyklai (griechisch Ἀμύκλαι; lateinische Form Amyclae; im Deutschen früher auch Amyklä) war eine antike griechische Stadt auf der Halbinsel Peloponnes, etwa fünf Kilometer südlich von Sparta, am Ostufer des Flusses Eurotas. In der Nähe liegt die heutige Stadt . (de)
- Η Αμύκλαι ήταν αρχαία πόλη στην Πελοπόννησο, στην περιοχή όπου βρίσκονται οι σύγχρονες Αμύκλες. Σύμφωνα με κάποιες πηγές, η αρχαία πόλη Αμύκλαι (αρχαία ελληνικά: Ἀμύκλαι) ιδρύθηκε από τον Αμύκλα της Σπάρτης, τον γιο του Λακεδαίμονα. Το δεύτερο αιώνα μ.Χ., ο Παυσανίας πληροφορήθηκε ότι η αρχαϊκή τοποθεσία των Αμυκλών είχε αρχαία προέλευση σαν οχυρό των Αχαιών πριν από την «Κάθοδο των Δωριέων», και η σύγχρονη αρχαιολογία έχει υποστηρίξει αυτήν την άποψη. Ο οικισμός της Εποχής του Χαλκού βρίσκεται στις πλαγιές πάνω από το σύγχρονο χωριό των Αμυκλών. Κατακτήθηκε από τους αρχαίους Σπαρτιάτες ως ο πέμπτος από τους παρακείμενους οικισμούς, η κατάκτηση των οποίων απετέλεσε την αρχή της ιστορίας της Σπάρτης, τον 8ο αιώνα π.Χ. Οι κάτοικοι των Αμυκλών έγιναν περίοικοι, ελεύθεροι αλλά χωρίς πολιτικά δικαιώματα αλλά με υποχρέωση να πληρώνουν φόρους πολίτες της Σπάρτης. Την ίδια περίπου περίοδο ανεγέρθηκε στις Αμύκλες το Ιερό του Απόλλωνα, όπου μέσα στο τέμενός του περιέκλειε τον τύμβο του Υάκινθου, πρωτοελλαδική θεότητα η λατρεία της οποίας συγχεόταν με αυτήν του Απόλλωνα στην ετήσια γιορτή των Υακινθίων. Υπάρχουν αναθηματικά αγαλματίδια της προ-Μυκηναϊκής περιόδου και της Γεωμετρικής περιόδου, αλλά με κενό μεταξύ τους: «είναι φανερό ότι είχε λάβει χώρα μια ριζική αναδιαμόρφωση», σχολιάζει ο Walter Burkert, δίνοντας πολλά παραδείγματα αυτής της διακοπής στην λατρευτική πρακτική κατά την Γεωμετρική περίοδο, και που περιλαμβάνει και τις Αμύκλες (1985, σελ. 49). Μετά την κατάκτηση από τους Σπαρτιάτες, οι Αμύκλαι συνέχισαν να πραγματοποιούν τις Γυμνοπαιδιές και τα Υακίνθια, τώρα προς τιμήν του Απόλλωνα Αμυκλαίου, κατά μία κατοπινή πολιτική ερμηνεία, τιμώντας «την πολιτική συμφιλίωση της Δωρικής Σπάρτης (Απόλλωνας) με Αχαϊκό πληθυσμό των Αμυκλών (Υάκινθος)» (Ελληνικό Υπουργείο Πολιτισμού). Ακόμα δεν ακούγεται τίποτε για την αδελφή του Απόλλωνα Άρτεμι, τονίζει ο Burkert. Κατά τον έβδομο ή στις αρχές του έκτου αιώνα φτιάχνεται μία κολοσσιαία κρανοφόρα προτομή από μπρούντζο, έχοντας μια ανεικονική μορφή στιβαρής κολώνας με χέρια, που κρατάει δόρυ και το πιο οικείο τόξο: «αρχαίο και χωρίς τεχνουργία», σχολιάζει ο Παυσανίας, «εκτός από το πρόσωπο και τις άκρες των ποδιών και των χεριών του μοιάζει με μπρούντζινη κολώνα. Έχει κράνος στο κεφάλι του, και δόρυ και τόξο στα χέρια του. Η βάση του αγάλματος είναι σχηματισμένη σαν βωμός, και λέγεται ότι ο Υάκινθος είναι θαμμένος μέσα του» (Περιήγησις, III.6). Στα μέσα του έκτου αιώνα το πρόσωπο του Απόλλωνα επιχρυσώθηκε με χρυσό από την Λυδία, δώρο του Κροίσου. Αργότερα τον έκτο αιώνα, ο Bαθυκλής της Μαγνησίας σχεδίασε ένα Δωρικό-Ιωνικό συγκρότημα ναού αργότερα γνωστό ως «θρόνος του Απόλλωνα». Το αρχαϊκό λατρευτικό άγαλμα, το οποίο στεκόταν στο βάθρο που κατασκευάστηκε για να περικλείει τον χθόνιο βωμό του Υακίνθου, περικύκλωνε μια πραγματική «εγκυκλοπαίδεια» της ελληνικής μυθολογίας, αν κρίνουμε από απαρίθμηση από τον Παυσανία των αντικειμένων και των ανάγλυφων. Το βάθρο περιείχε το βωμό του Υάκινθου, και ήταν καλυμμένο με ανάγλυφα, ενώ περισσότερα ανάγλυφα κάλυπταν στο κτήριο σαν στοά που περιέκλειε από τις τρεις μεριές το τεράστιο άγαλμα του θεού. Το ανάλημμα και ο περίβολος του ιερού έχουν ανασκαφεί. Θραύσματα της αρχιτεκτονικής που έχουν βρεθεί, επιδεικνύουν έναν συνδυασμό δωρικών και ιωνικών στοιχείων. Κάποια από τα ευρήματα εκτίθενται στο αρχαιολογικό μουσείο Σπάρτης. Εκτός από τη λατρεία του Απόλλωνα, οι κάτοικοι των Αμυκλών λάτρευαν επίσης τον Διόνυσο ως Διόνυσος Ψίλαξ. Ο Παυσανίας σημειώνει ότι ψίλα ήταν η δωρική λέξη για τα φτερά: «το κρασί αναπτερώνει τον άνθρωπο, ελαφρύνοντας το πνεύμα τους, όχι λιγότερο απ’ ό, τι τα φτερά τα πουλιά» προσθέτει σαν σχόλιο. Προφανώς του ήταν δύσκολο να φανταστεί έναν αρχαϊκό φτερωτό Διόνυσο. Παραδοσιακά οι Αμύκλαι ήταν συνυφασμένες ως η κατοικία του Τυνδάρεω και των γιων του, των Διόσκουρων. (el)
- Οι Αμύκλες είναι χωριό και έδρα ομώνυμης τοπικής κοινότητας, της δημοτικής ενότητας (τέως δήμου) Σπαρτιατών, του δήμου Σπάρτης, της περιφερειακής ενότητας (τέως νομού) Λακωνίας, στην περιφέρεια Πελοποννήσου, σύμφωνα με το πρόγραμμα Καλλικράτης. Πριν το σχέδιο Καποδίστριας και το πρόγραμμα Καλλικράτης, ανήκε στην επαρχία Λακεδαίμονος του νομού Λακωνίας, στο γεωγραφικό διαμέρισμα Πελοποννήσου. Μέχρι το 1940 ο οικισμός ονομαζόταν Σκλαβοχώρι. (el)
- Amykles (Greek: Αμύκλες) is a village in Laconia, southern Greece. It lies in the plain by the Eurotas river, 6 km south of Sparta, east of the Taygetus mountains, along the Greek National Road 39 from Sparta to Gytheio. It was named after the ancient town Amyclae, the ruins of which are situated 2 km northeast of the village. (en)
- Amiclas (en griego antiguo, Ἀμύκλαι; en latín, Amyclae) fue una antigua ciudad de Laconia en la orilla derecha del río Eurotas, y al sur de Esparta. (es)
- Amyclées (en grec ancien Ἀμύκλαι / Amýklai) est une bourgade de Laconie, située sur l'Eurotas, au sud-est de Sparte. Elle aurait été fondée par Amyclas, l'un des fils de Lacédémon. Historiquement, elle aurait été le premier établissement des conquérants doriens envahissant le Péloponnèse, comme le rappellent Pindare et Platon. La tradition en fait la demeure de Tyndare et de ses fils les Dioscures ; Pâris s'y rendit. C'était à l'origine une cité-État indépendante, mais fut conquise par Sparte au milieu du VIIIe siècle av. J.-C., peu avant le début de la Première Guerre de Messénie. Après sa conquête par Sparte, elle est le lieu des Hyacinthies, fêtes en l'honneur d'Apollon. Elle détient également le trône d'Apollon, qui pour cette raison porte l'épiclèse d'« Amycléen ». Œuvre du sculpteur Bathyclès de Magnésie, le trône remonte au milieu du VIe siècle av. J.-C. : il représente les travaux d'Héraclès, son apothéose et celle d'Hyacinthe — le trône était surmonté d'une statue colossale archaïque et était situé sur l'autel du dieu ; Hyacinthe est réputé être enterré sous le piédestal de l'autel. Il existait une ville mythique du même nom, Amyclae (aujourd'hui peut-être Sperlonga, qui revendique être ce lieu), dans le sud du Latium, qui aurait été fondé par des colons d'Amyclées . (fr)
- Amyklai (Oudgrieks : Ἀμύκλαι) in Laconië was ooit de oudste stad op het antieke Griekse vasteland. Ze zou gesticht zijn door de Achaeërs en was gelegen op de oostelijke oever van de Eurotas vlak bij Vapheio, op een zevental kilometer ten zuiden van het oude Sparta. Amyklai had Minoïsche achtergronden uit de 15e eeuw v.Chr. en beleefde in de eindfase van de Myceense cultuur rond 1200 v.Chr. een hoogtepunt. Rond 800 v.Chr. kwam het onder gezag van het Dorische Sparta. Het is een archeologische site bij het huidige Amykles. (nl)
- Amicle (in greco antico: Ἀμύκλαι; in latino Amyclae) era una città dell'antica Grecia ubicata in Laconia e citata da Omero nel catalogo delle navi. Era chiamata anche Cinosura. (it)
- Amyklaj (gr. Αμύκλες Amýkles) – greckie miasto znajdujące się na Peloponezie, na wschód od Sparty. Według legendy założone zostało przez , ojca Hiacynta (Hiakintosa). Po najeździe Dorów zachowało swych wolnych mieszkańców achajskich. Miasto zajęła Sparta, tuż przed pierwszą wojną meseńską, gdyż jak głosi legenda, mieszkańcy, znużeni fałszywymi alarmami o zbliżaniu się nieprzyjaciół, zabronili rozpowszechniania takich wieści, nie zdążyli więc przygotować obrony. Miasto to wspomniane jest także w Iliadzie Homera. (pl)
- Amykles (Grieks: Αμύκλες) is een dorp in de deelgemeente (dimotiki enotita) Sparta van de fusiegemeente (dimos) Sparta, in de Griekse bestuurlijke regio (periferia) Peloponnesos. Amyklai in Laconië was ooit de oudste stad op het antieke Griekse vasteland. Het is thans de archeologische site van Amyklai. (nl)
- Amicleia foi uma antiga cidade de Lacônia, vizinha de Esparta, nas margens do Eurotas. Na mitologia grega, esta cidade foi fundada por Amiclas, rei de Esparta. Berço dos Dioscuros, de Helena e Clitemnestra. (pt)
- Амиклы (др.-греч. Ἀμύκλαι) — древний ахейский город в Лаконии, располагался в среднем течении р. Эврот, всего в 3 км южнее воинственной Спарты, что во многом предрешило дальнейшую судьбу Амикл. Расположен на склоне и у подошвы холма, на котором построена теперь . По преданию, этот город основал Амикл, откуда и произошло его название. Он был позднее известен как резиденция царя Тиндарея и его супруги Леды. И после завоевания Лаконии дорийцами он ещё долгое время сохранял некоторую независимость, пока не был взят и разрушен спартанским царем Телеклом; с этих пор он остался незащищенным городом, который населен был ремесленниками-периэками, и сохранил отчасти еще своё значение только благодаря находившемуся в нем святилищу Аполлона: в святилище этом воздвигнута была, будто бы на гробе Гиацинта, статуя бога 10 м высотой. Магнезийский архитектор (Батикл) соорудил над этой статуей изящный храм. В наст. время Амиклы это деревня в Греции: 1 034 чел. (1981 г., перепись), 589 чел. (1991 г., перепись), 982 чел. (2001 г., перепись). (ru)
- Амікле або Амікли ( дав.-гр. Ἀμύκλαι ) — місто стародавньої Лаконії, розташоване на правому або західному березі річки Єврота, в 20 стадіях на південь від Спарти, в районі, видатному через свою великою кількість дерев і родючістю. Амікле було одним із найвідоміших міст Пелопоннесу в героїчну епоху. Кажуть, що воно був засноване лакедемонським царем Амікласом, батьком Гіацинта, і було місцем проживання Тиндаруса, Кастора і Поллукса, яких звідси називають Аміклеями Братства . Амікле згадується Гомером і воно продовжувала зберігати свою незалежність як ахейське місто ще довго після завоювання Пелопоннеса дорійцями . Відповідно до загальноприйнятої традиції, яка представляла завоювання Пелопоннеса, здійснене в одному поколінні нащадками Геракла, Амікле було віддане дорійцями Філоному в нагороду за те, що він зрадив їм своє рідне місто Спарту. Далі кажуть, що Філоном населяв місто колоністами з Імбро і Лемноса ; але безсумнівно, що стародавнє ахейське населення протягом багатьох поколінь утримувалося в незалежному від Спарти місці. Лише незадовго до Першої мессенської війни місто було завойовано спартанським царем Теклелом . Говорили, що жителі Амікле так часто були стривожені неправдивими повідомленнями про наближення ворога, що ухвалили закон, що ніхто не повинен згадувати цю тему; і відповідно, коли спартанці нарешті прийшли, і ніхто не наважився оголосити про наближення, «Амікле загинуло через мовчання»: звідси виникло прислів’я Amyclis ipsis taciturnior («тиші за самого Амікле»). Після його захоплення Лакедемонянами Амікле стало селом, і пам'ятним тільки через фестиваль Hyacinthia, який святкували там кожен рік. Також воно було відомим храмом, у якому стояла величезна статуя Аполлона, якого стали називати Amyclaeus. Трон, на якому була встановлена ця статуя, був знаменитим витвором мистецтва і був побудований Батиклом з Магнезії . Він був увінчаний великою кількістю барельєфів, про які розповідає Павсаній. Батикла з Магнезії також присвятила статую Артеміди Левкофріни в Амікле. Амікле розташовано приблизно в 2 кіломететрах на північний схід від сучасного села Амікл, названого на честь стародавнього міста. Під час розкопок на місці Вільям Мартін Лік виявив недосконалий напис, літери ΑΜΥ слідували за власною назвою і не залишали сумнівів у тому, що неповне слово було ΑΜΥΚΛΑΙΟΥ. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Amyklai (griechisch Ἀμύκλαι; lateinische Form Amyclae; im Deutschen früher auch Amyklä) war eine antike griechische Stadt auf der Halbinsel Peloponnes, etwa fünf Kilometer südlich von Sparta, am Ostufer des Flusses Eurotas. In der Nähe liegt die heutige Stadt . (de)
- Οι Αμύκλες είναι χωριό και έδρα ομώνυμης τοπικής κοινότητας, της δημοτικής ενότητας (τέως δήμου) Σπαρτιατών, του δήμου Σπάρτης, της περιφερειακής ενότητας (τέως νομού) Λακωνίας, στην περιφέρεια Πελοποννήσου, σύμφωνα με το πρόγραμμα Καλλικράτης. Πριν το σχέδιο Καποδίστριας και το πρόγραμμα Καλλικράτης, ανήκε στην επαρχία Λακεδαίμονος του νομού Λακωνίας, στο γεωγραφικό διαμέρισμα Πελοποννήσου. Μέχρι το 1940 ο οικισμός ονομαζόταν Σκλαβοχώρι. (el)
- Amykles (Greek: Αμύκλες) is a village in Laconia, southern Greece. It lies in the plain by the Eurotas river, 6 km south of Sparta, east of the Taygetus mountains, along the Greek National Road 39 from Sparta to Gytheio. It was named after the ancient town Amyclae, the ruins of which are situated 2 km northeast of the village. (en)
- Amiclas (en griego antiguo, Ἀμύκλαι; en latín, Amyclae) fue una antigua ciudad de Laconia en la orilla derecha del río Eurotas, y al sur de Esparta. (es)
- Amyklai (Oudgrieks : Ἀμύκλαι) in Laconië was ooit de oudste stad op het antieke Griekse vasteland. Ze zou gesticht zijn door de Achaeërs en was gelegen op de oostelijke oever van de Eurotas vlak bij Vapheio, op een zevental kilometer ten zuiden van het oude Sparta. Amyklai had Minoïsche achtergronden uit de 15e eeuw v.Chr. en beleefde in de eindfase van de Myceense cultuur rond 1200 v.Chr. een hoogtepunt. Rond 800 v.Chr. kwam het onder gezag van het Dorische Sparta. Het is een archeologische site bij het huidige Amykles. (nl)
- Amicle (in greco antico: Ἀμύκλαι; in latino Amyclae) era una città dell'antica Grecia ubicata in Laconia e citata da Omero nel catalogo delle navi. Era chiamata anche Cinosura. (it)
- Amyklaj (gr. Αμύκλες Amýkles) – greckie miasto znajdujące się na Peloponezie, na wschód od Sparty. Według legendy założone zostało przez , ojca Hiacynta (Hiakintosa). Po najeździe Dorów zachowało swych wolnych mieszkańców achajskich. Miasto zajęła Sparta, tuż przed pierwszą wojną meseńską, gdyż jak głosi legenda, mieszkańcy, znużeni fałszywymi alarmami o zbliżaniu się nieprzyjaciół, zabronili rozpowszechniania takich wieści, nie zdążyli więc przygotować obrony. Miasto to wspomniane jest także w Iliadzie Homera. (pl)
- Amykles (Grieks: Αμύκλες) is een dorp in de deelgemeente (dimotiki enotita) Sparta van de fusiegemeente (dimos) Sparta, in de Griekse bestuurlijke regio (periferia) Peloponnesos. Amyklai in Laconië was ooit de oudste stad op het antieke Griekse vasteland. Het is thans de archeologische site van Amyklai. (nl)
- Amicleia foi uma antiga cidade de Lacônia, vizinha de Esparta, nas margens do Eurotas. Na mitologia grega, esta cidade foi fundada por Amiclas, rei de Esparta. Berço dos Dioscuros, de Helena e Clitemnestra. (pt)
- Amicles (en llatí Amyclae, en grec Ἀμύκλαι) era una antiga ciutat de Lacònia situada a la riba dreta del riu Eurotes, i a 20 estadis del sud d'Esparta en una zona que destacava per l'abundància dels seus boscos i la seva fertilitat, segons Polibi. La seva fundació s'atribueix al rei Amiclas, fill de Lacedèmon i pare de Jacint. La ciutat va ser residència de Tindàreu i de Càstor i Pòl·lux, que tenien també el nom de "els germans d'Amicles", segons Pausànies. (ca)
- Η Αμύκλαι ήταν αρχαία πόλη στην Πελοπόννησο, στην περιοχή όπου βρίσκονται οι σύγχρονες Αμύκλες. Σύμφωνα με κάποιες πηγές, η αρχαία πόλη Αμύκλαι (αρχαία ελληνικά: Ἀμύκλαι) ιδρύθηκε από τον Αμύκλα της Σπάρτης, τον γιο του Λακεδαίμονα. Το δεύτερο αιώνα μ.Χ., ο Παυσανίας πληροφορήθηκε ότι η αρχαϊκή τοποθεσία των Αμυκλών είχε αρχαία προέλευση σαν οχυρό των Αχαιών πριν από την «Κάθοδο των Δωριέων», και η σύγχρονη αρχαιολογία έχει υποστηρίξει αυτήν την άποψη. Ο οικισμός της Εποχής του Χαλκού βρίσκεται στις πλαγιές πάνω από το σύγχρονο χωριό των Αμυκλών. Κατακτήθηκε από τους αρχαίους Σπαρτιάτες ως ο πέμπτος από τους παρακείμενους οικισμούς, η κατάκτηση των οποίων απετέλεσε την αρχή της ιστορίας της Σπάρτης, τον 8ο αιώνα π.Χ. Οι κάτοικοι των Αμυκλών έγιναν περίοικοι, ελεύθεροι αλλά χωρίς πολιτικά δ (el)
- Amyclées (en grec ancien Ἀμύκλαι / Amýklai) est une bourgade de Laconie, située sur l'Eurotas, au sud-est de Sparte. Elle aurait été fondée par Amyclas, l'un des fils de Lacédémon. Historiquement, elle aurait été le premier établissement des conquérants doriens envahissant le Péloponnèse, comme le rappellent Pindare et Platon. Il existait une ville mythique du même nom, Amyclae (aujourd'hui peut-être Sperlonga, qui revendique être ce lieu), dans le sud du Latium, qui aurait été fondé par des colons d'Amyclées . (fr)
- Амиклы (др.-греч. Ἀμύκλαι) — древний ахейский город в Лаконии, располагался в среднем течении р. Эврот, всего в 3 км южнее воинственной Спарты, что во многом предрешило дальнейшую судьбу Амикл. Расположен на склоне и у подошвы холма, на котором построена теперь . По преданию, этот город основал Амикл, откуда и произошло его название. Он был позднее известен как резиденция царя Тиндарея и его супруги Леды. И после завоевания Лаконии дорийцами он ещё долгое время сохранял некоторую независимость, пока не был взят и разрушен спартанским царем Телеклом; с этих пор он остался незащищенным городом, который населен был ремесленниками-периэками, и сохранил отчасти еще своё значение только благодаря находившемуся в нем святилищу Аполлона: в святилище этом воздвигнута была, будто бы на гробе Гиацинт (ru)
- Амікле або Амікли ( дав.-гр. Ἀμύκλαι ) — місто стародавньої Лаконії, розташоване на правому або західному березі річки Єврота, в 20 стадіях на південь від Спарти, в районі, видатному через свою великою кількість дерев і родючістю. Амікле було одним із найвідоміших міст Пелопоннесу в героїчну епоху. Кажуть, що воно був засноване лакедемонським царем Амікласом, батьком Гіацинта, і було місцем проживання Тиндаруса, Кастора і Поллукса, яких звідси називають Аміклеями Братства . Амікле згадується Гомером і воно продовжувала зберігати свою незалежність як ахейське місто ще довго після завоювання Пелопоннеса дорійцями . (uk)
|
