| dbo:abstract
|
- En mitologia i religió, i en particular en l'antiga Grècia, el terme ctònic (del grec antic χθόνιος, khthónios, ‘pertanyent a la terra’, ‘de terra’) designa o fa referència als déus o esperits de l'inframón, per oposició a les deïtats celestes. De vegades, també se'ls anomena tel·lúrics (del llatí tellus). La paraula grega χθών, khthốn, n'és una de les diverses que s'usen per a terra i es refereix típicament a l'interior de la terra més que a la superfície (com designen γαιη, gaie, o γε, ge) o a la terra com a territori (com χορα, khora). Evoca al mateix temps l'abundància i la tomba. El gran santuari de Samotràcia acull una religió mistèrica que dedica un panteó a les divinitats ctòniques, de les quals la més important era la Gran Mare. A Acragas (actual Agrigent), hi ha un temple dedicat a les divinitats ctòniques. Alguns cultes ctònics practicaven el sacrifici ritual, que sovint es feia de nit. Les ofrenes eren normalment cremades del tot o enterrades, en comptes de ser cuinades i repartides entre els devots. (ca)
- Με το όνομα χθόνιοι θεοί ή χθόνιες θεότητες ή υποχθόνιες θεότητες χαρακτήριζαν οι αρχαίοι Έλληνες τις διάφορες θεότητες της ελληνικής μυθολογίας που είχαν σχέση με τον κάτω κόσμο ή τη Χθόνα, δηλαδή τη Γη, εξ ου και υποχθόνιοι. Σήμερα ο ίδιος όρος χρησιμοποιείται στα ελληνικά και για τον χαρακτηρισμό παρόμοιων θεοτήτων, του κάτω κόσμου, και από μυθολογίες άλλων πολιτισμών. Στη κατηγορία αυτή περιλαμβάνονταν ο Άδης με κυρίαρχη θέση, ο Πλούτων, η Δήμητρα, η Περσεφόνη, η Εκάτη, ο Χθόνιος Ερμής, ο Χάρων, ο Θάνατος, ο Ηρακλής Παγκράτης κ.λπ. Στους χθόνιους θεούς, οι αρχαίοι Έλληνες, προσέφεραν σπονδές και γίνονταν διάφορες επικλήσεις και προσευχές προκειμένου να φανούν ευμενείς στους νεκρούς, ιδιαίτερα σ΄ εκείνους που είχαν πεθάνει νέοι ή και άδικα, αλλά και για τους "εν ζωή". Συνέχεια εκείνων των επικλήσεων είναι οι αντίστοιχες των σημερινών επικλήσεων στις νεκρώσιμες ακολουθίες, που τηρούν οι χριστιανοί.
* Σημειώνεται ότι με το όνομα Χθων, οι αρχαίοι Έλληνες ονόμαζαν την επιφάνεια της Γης, τα βάθη της Γης (υποχθόνια), αλλά σε χρήση αποδίδονταν και ως έτερο όνομα (επίκλησης) της Γαίας. (el)
- Chthonische Götter oder Chthonioi (altgriechisch Χθόνιοι θεοί, Χθόνιοι Chthónioi theoí, Chthónioi; von χθόνιος chtónios, deutsch ‚der Erde zugehörig‘) sind in der griechischen Mythologie sowohl alle die Unterwelt repräsentierenden, todbringenden Götter als auch jene, die Leben und Fruchtbarkeit spenden (siehe auch Chthonismus). Männliche Gottheiten tragen oft den Beinamen Χθόνιος Chthónios (beispielsweise Zeus Chthonios, so wird auch Hades genannt, Herrscher über die Unterwelt), weiblichen wird ein Χθονία Chthonía nachgestellt. Zu Letzteren gehört zuallererst Persephone, Ehefrau des Hades. Ebenso werden die Erinnyen hier eingeordnet, vereinzelt auch die Nymphen, die oft eine bestimmte Landschaft repräsentieren (vergleiche auch Namensträger von Chthonia und Chthonios). Hesiod verwendet den Sammelbegriff Chthonioi als Bezeichnung für die Titanen. Auch bei den Tragödiendichtern taucht der Ausdruck im Zusammenhang mit Anrufungen der Chthonoi Tyrannoi oder in Abgrenzung zu anderen Kollektiven, wie den Göttern der Meere oder der Lüfte auf – so etwa für Hermes, in parodistischer Form bei Aristophanes. Oft ist jedoch nicht klar, ob sich die Anrufung an die Götter oder an die Gemeinschaft der Toten richtet. Denn diese werden auch als Chthonios bezeichnet. Als chthonischer Gott wurde zuallererst Hades bezeichnet, bereits das Epos Ilias benennt ihn als komplementären Gott zum olympischen Zeus als „unterirdischen“ Zeus Katachthonios. Oft ist jedoch bei dieser Benennung nicht zu entscheiden, ob sie ein Synonym für Hades darstellt oder ob Zeus selbst in einer chthonischen Ausprägung mit dem Doppelnamen angesprochen war. So wurde auf Mykonos, in Korinth und in Olympia Zeus Chthonios zusammen mit Ge Chthonia (Gaia) und Dionysos verehrt. Für Gaia ist nur bei diesem Kult die Bezeichnung Chtonia bezeugt. Die Muttergöttin Demeter wird unter ihrem Beinamen Hermione als Chthonia Thea verehrt. Ab dem fünften Jahrhundert ist auch zunehmend Hekate Chthonia anzutreffen, die Göttin der Wegkreuzungen und Wächterin der Tore zwischen den Welten. Ferner wird Typhon als Chthonios Daimon bezeichnet, Chthonion ist insbesondere auch Dionysos als Gott der Vegetation und als Chthonia gelten die , die Gorgo sowie , wobei dies ein anderer Name für Persephone und ein Beiwort der Hekate wie auch der Ceres und der Cybele sein kann. Zur Bezeichnung von mythischen Menschen wird Chthonios oder Chtonia gebraucht, um ihre Abstammung von der Erde hervorzuheben. Beispiele hierfür sind der thebanische Sparte Chthonios und Chthonia, die Tochter des Erechtheus. Als Eigennamen treten Chthonios und Chthonia seit der Zeit des Hellenismus vor allem bei Mythographen und Lexikographen auf. In der römischen Kaiserzeit erscheinen Widmungen an chthonische Gottheiten auf Grabinschriften und Fluchtafeln. (de)
- The word chthonic (/ˈθɒnɪk/), or chthonian, is derived from the Ancient Greek word χθών, "khthon", meaning earth or soil. It translates more directly from χθόνιος or "in, under, or beneath the earth" which can be differentiated from Γῆ, or "ge", which speaks to the living surface of land on the earth. In Greek, chthonic is a descriptive word for things relating to the underworld and can be used in the context of chthonic gods, chthonic rituals, chthonic cults, and more. This is as compared to the more commonly referenced Olympic gods and their associated rites and cults. Olympic gods are understood to reference that which exists above the earth, particularly in the sky. Gods that are related to agriculture are also considered to have chthonic associations as planting and growing takes place in part under the earth. (en)
- Mitologian eta erlijioan, batez ere Greziakoetan, kthonios terminoa (antzinako Grezieraz χθόνιος khthónios 'lurrekoa', 'lurrari dagokiona') lurrazpiko jainko edo izpirituak aipatzeko erabiltzen zen, alegia, jainko zerutiarrak ez zirenak. Batzuetan, telurikoak ere esaten zaie (latinezko tellus-tik). Jainko ktonikoak Mediterraneoko substratu zaharrean kokatzen dira, Anatoliarekin identifikatuta dagoen batean. Naturaren zikloak, bizitzarenak eta heriotzaren ondorengo biziraupena dira islatzen dituzten kezkak. Arkeologiak Ama handiak edo Lurraren amak gisa izendatutako idoloak deskribatu ditu, Neolito garaiko eta Brontze Aroko hilobietan batez ere, ugalkortasunaren kultuekin lotuta bide zirenak. Objektu hauek beste aztarnategi batzuetakoekin (bereziki Anatoliakoekin) dituzten harremanek iradokitzen dute Mediterraneoko antzinako erlijio hark jainkosa hura zezenarekin edo arkumearekin lotzen zuela, eskualde honetan luzaro iraun zuen gaia izanik. (eu)
- En mitología y religión, y en particular en la griega, el término ctónico (del griego antiguo χθόνιος khthónios, ‘perteneciente a la tierra’, ‘de tierra’) designa o hace referencia a los dioses o espíritus del inframundo, por oposición a las deidades celestes. A veces también se los denomina telúricos (del latín tellus). La palabra griega χθών khthốn es una de las varias que se usan para ‘tierra’ y se refiere típicamente al interior del suelo más que a la superficie de la tierra (como hace γαίη gaie o γῆ ge) o a la tierra como territorio (como hace χώρα khora). Evoca al mismo tiempo la abundancia y la tumba. Las divinidades ctónicas pertenecen a un viejo sustrato mediterráneo, identificado más obviamente con Anatolia. Los ciclos de la naturaleza, los de la vida y la supervivencia tras la muerte están en el centro de las preocupaciones que traducen. La arqueología revela, especialmente en los lugares de posibles santuarios y en las tumbas de la época neolítica y de la Edad de Bronce, los ídolos actualmente calificados de Grandes Madres o Madres-Tierra, supuestamente relacionados con los cultos a la fecundidad y la fertilidad. La relación de estos objetos con los de otros sitios (notablemente Anatolia) sugiere que esta antigua religión mediterránea asociaba esta diosa con un toro o un cordero, tema que permanecerá largamente en la región. En Creta, el supuesto culto a esta Gran Diosa se transforma durante el II milenio a. C. a medida que aparecen nuevos actores: diversos animales, plantas, etcétera. Toda una muchedumbre de demonios guía a los dioses, tales como los Curetes o los Dáctilos, que se expanden en esta época y tendrán numerosos descendientes en la mitología griega (quimeras, gorgonas, sirenas, etcétera). La misma Diosa Madre se duplica sin duda como madre e hija, como será más tarde el caso de sus herederas Deméter y Perséfone. El santuario de los Grandes Dioses de Samotracia albergaba un culto mistérico dedicado a un panteón de divinidades ctónicas, de las que la más importante era la Gran Madre. En Acragas (actual Agrigento) hay un templo dedicado a las divinidades ctónicas. (es)
- Les divinités grecques chthoniennes ou telluriques sont des divinités anciennes ayant contribué à la formation du Panthéon grec. Elles sont dites « chthoniennes » (prononcé /ktɔnjε̃/, du grec ancien χθών / khthốn, « la terre ») ou « telluriques » (du latin tellus, « la terre ») parce qu'elles se réfèrent à la terre, au monde souterrain ou aux Enfers, par opposition aux divinités célestes, dites « ouraniennes » ou « éoliennes ». (fr)
- Dalam mitologi Yunani, Khthonik (dari bahasa Yunani χθόνιος – chthonios, "di bawah, atau di dalam bumi", dari kata χθών – chthōn "bumi"; berkenaan dengan Bumi, kebumian, subterania) bermakna memiliki kaitan dengan Dunia bawah, misalnya dewa khthonik berarti dewa dunia bawah. Dalam bahasa Yunani, khthon adalah salah satu kata yang bermakna "bumi", tetapi khthon biasanya merujuk pada bagian dalam bumi, dan bukan permukaan tanah tempat manusia hidup (Gaia), juga bukan tanah sebagai wilayah (khora). (in)
- Il termine divinità ctonia indica tutte quelle divinità generalmente femminili legate ai culti di dei sotterranei e personificazione di forze sismiche o vulcaniche. Deriva dalla parola greca usata da Ferecide di Siro per indicare una divinità cosmica originaria insieme con Zas (Zeus) e Kronos: Ctonie (Χθονίη, Chthoníē ovvero Sotterra, dall'aggettivo greco χθόνιος, chthónios che significa sotterraneo). (it)
- 그리스 지하신(그리스어: χθόνιος khthonios "땅 안에 또는 밑에 있는", 그리스어: χθών khthōn "땅"에서 파생)의 원어 크토니오스(χθόνιος)의 문자 그대로의 의미는 "지하의, 지하에 있는"이다. 하지만 이 단어의 영어 번역어인 타닉(chthonic)는 지하 세계의 신들이나 정령들을 가리키는 용도로 사용되는데, 특히 고대 그리스 종교에서의 지하신들을 가리키는데 사용된다. 그리스어 크톤(χθών khthōn)은 땅을 뜻하는 여러 그리스어 단어들 가운데 하나이다. 그런데 이 단어의 전형적인 용법을 보면 이 단어는 땅 아래 즉 지하를 가리키는데 사용된다. 이 용법은 가이아(Γαῖα Gaia) 또는 게(Γῆ Ge)가 살아 있는 지표면을 가리키고 코라(χώρα khora)가 영토를 가리키는 것과 구분된다. (ko)
- クトニオス（古希: χθόνιος, khthónios）は、ギリシア神話の登場人物。同名の人物が複数おり、以下の四人が知られる。その名は古代ギリシア語で「大地の、地下の」を意味する。
* スパルトイの一人。
* アイギュプトスの息子の一人。
* ペイリトオスとヒッポダメイアの結婚の宴でネストールに討たれたケンタウロス。
* ポセイドーンとシューメーの間の息子。 また、冥界の王ハーデースを「ゼウス・クトニオス」とも呼び、これはハーデースの仁慈な一面を表している。 (ja)
- Chtonische goden (Grieks: θεοί χθόνιοι; χθόνιος - theoi chthonioi "goden met betrekking tot de aarde") zijn godheden en hogere wezens met betrekking tot de aarde en in het bijzonder de onderwereld. De term wordt vooral gebruikt om onderscheid te maken tussen de goden in de Oud-Griekse godsdienst. Het Griekse chthon (χθών / chthốn) is een van de vele woorden die de Grieken kennen voor "aarde". Het verwijst eerder naar het binnenste van de bodem dan naar de levende bovenkant van het land (zoals Gaia of Ge doet) of het land als territorium (zoals de tem chora doet). Het evoceert zowel overvloed als het graf. De chtonische goden vinden hun wortels in een oude mediterrane traditie, die men identificeerde met vondsten in Anatolië. De cyclus van de natuur en die van leven en verder leven na de dood werden geleidelijk beschouwd als de belangrijkste taken waarmee deze godheden zich bezighielden. Het heiligdom van de Grote Goden van Samothrake herbergde aldus een mysteriecultus gewijd aan een pantheon van chtonische godheden. En ook in Akragas (het huidige Agrigento) bevond zich een tempel die gewijd was aan chtonische godheden. (nl)
- Bóstwa chtoniczne (gr. χθόνιος chthónios ‘w, pod, poniżej ziemi’, od χθών chthṓn, ‘ziemia’; odnoszący się do Ziemi; ziemski; podziemny; zrodzony z ziemi) – typ bóstw tellurycznych. Są to bóstwa ciemności i śmierci oraz ziemi i jej płodności. Słowo „chtoniczny” nawiązuje lub odnosi się do bóstw lub duchów z zaświatów, związanych zwłaszcza z religią starożytnej Grecji. Kulty chtoniczne znane są w większości religii. Wiążą się ściśle z kultem Matki-Ziemi, z którego prawdopodobnie się rozwinęły. Ważnym punktem jest tu utożsamienie Ziemi z łonem kobiety: człowiek rodzi się z łona matki-kobiety, aby po śmierci wrócić do łona Matki-Ziemi (śmierć widziana jako powrót do „domu”). Podkreśla to nierozerwalny związek narodzin i śmierci, który człowiek uświadomił sobie prawdopodobnie wraz z odkryciem rolnictwa i dostrzeżeniem analogii pomiędzy życiem ludzkim a życiem rośliny – kruchym, lecz nieustannie odradzającym się z łona ziemi. Wobec tego nie dziwi powiązanie bóstw chtonicznych zarówno z wegetacją, jak i ze śmiercią. Typowym przykładem bóstw chtonicznych są:
* greckie: Demeter, Dionizos, Erynie, Hades, Hypnos, Kabirowie, Kery, Persefona, Hekate, Tanatos
* rzymskie: Ceres i Prozerpina, Dis Pater, Veiovis, Orkus, Pluton i Libitina, także many, larwy i lemury.
* etruski Voltumna (Veltha)
* celtyckie: cucullati i matrony (symbole płodności, urodzaju, związane także ze śmiercią i światem zmarłych)
* słowiańskie: Nyja, Weles/Wołos Niekiedy do bóstw chtonicznych zalicza się też bóstwa wulkanów i ognia podziemnego (np. rzymski Wulkan) oraz pierwsze bóstwa związane z ziemią (np. grecka Gaja). (pl)
- Em mitologia, e particularmente na grega, o termo ctónico (português europeu) ou ctônico (português brasileiro) (do grego χθονιος khthonios, "relativo à terra", "terreno") designa ou refere-se aos deuses ou espíritos do mundo subterrâneo, por oposição às divindades olímpicas. Por vezes são também denominados "telúricos" (do latim tellus). A palavra grega χθών (khthōn) é uma das várias que são usadas para "terra", e refere-se tipicamente ao interior do solo mais do que à superfície da terra (como γαιη gaia ou γε gê) ou à terra como território (como χορα khora). Evoca ao mesmo tempo a abundância e a sepultura. (pt)
- Хтони́ческие божества (от греч. χθών — «земля, почва») во многих религиях и мифологиях — божества, изначально олицетворявшие собой силы подземного мира, находящегося под земной вселенной (мира людей) — «подземное царство». Представителями его среди животных являются различные «гады» (пресмыкающиеся), рыбы, «вредные» членистоногие, а в ряде случаев и птицы (вороны, сороки, воробьи и тому подобные существа). Позже стали неотъемлемой частью пантеистических религий, иногда занимая в них главенствующее положение (до вытеснения их культами небесных и солнечных божеств). Проф. В. Г. Борухович отмечает, что «в представлении о хтонических богах нашли отражение смутные идеи о животворящих силах природы и земли — родоначальницы всего живущего и одновременно стихии, куда возвращается всё, закончив свой жизненный цикл». Яркими примерами хтонических божеств являются:
* Хтония — древнегреческая богиня земли, а также древнегреческие божества Деметра (Мать-земля), Персефона (или Кора) и Плутон;
* гекатонхейры;
* Кубера. Как отмечает А. Ф. Лосев, бог морей в древнегреческой мифологии Посейдон — древнее мужское хтоническое божество, обладавшее универсальной властью, на более поздней героической ступени было вытеснено мужским патриархальным божеством, возглавившим олимпийцев, Зевсом, и больше уже не заняло главенствующего положения, оставаясь в неизменной оппозиции к Олимпу. По некоторому утверждению, миф о Пифоне и Аполлоне отражает победу олимпийских богов над древними хтоническими божествами. Отмечают, что название олимпийских богов, олимпийцев, употреблялось также, чтобы подчеркнуть противоположность хтоническим божествам. (ru)
- I mytologin avser ktonisk (av grekiska: χθόνιος, "som hör till jorden", "jordnära") sådant som hör till underjorden, i synnerhet i den grekiska mytologin. Grekiskans khthon är ett av flera ord för "jord" och det som avses är jordens innanmäte snarare än livet som försiggår på jordens yta (en domän som hör till gaia eller ge) eller "land" (som hör till khora). Ordet frammanar såväl bilder av ett överflöd som av graven. (sv)
- Хтонічні божества (грец. Χθόνιοι θεοί — божества землі) — у різних релігіях назви божеств пов'язаних з потойбіччям. Хтонічні божества виконували подвійну релігійну функцію: з одного боку, вони уособлювали сили родючості, з іншого як володарі підземного світу вважалися божествами що охороняли померлих. Це зокрема:
* Аннунаки
* Аїд
* Геката
* Велес
* Гермес
* Деметра
* Ерешкігаль
* Нергал
* Персефона
* Пхра Має Тхораніі; та інші. У жертву хтонічним божествам приносили тварин з чорною шерстю. Жертвоприношення відбувались увечері на низькому вівтарі. Культ героїв також мав риси культу хтонічних божеств. (uk)
- 克托尼俄斯（希臘語：χθόνιος，羅馬化：khthónios，希臘語發音：[ˈθɒnɪk]，直译为「地下的」）是希腊神话中的地神的统称，指称在冥界生活的神和灵魂。 希腊语中有数个代表“大地”的词语，khthon是其中一个，它的确切含义是“大地之内”，而不是地面的世界（gaia，盖娅）或是作为领土的土地（khora）。它的直接引申义是“丰饶”和“坟墓”。 克托尼俄斯一般被认为来自希腊史前居民所信仰的巫术，其行为和显圣的方式都和奥林匹斯神大相径庭。他们通常为农业社会的一些宗教团体所崇拜，维系了某些特定的宗教仪式，例如厄琉息斯秘仪等。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Les divinités grecques chthoniennes ou telluriques sont des divinités anciennes ayant contribué à la formation du Panthéon grec. Elles sont dites « chthoniennes » (prononcé /ktɔnjε̃/, du grec ancien χθών / khthốn, « la terre ») ou « telluriques » (du latin tellus, « la terre ») parce qu'elles se réfèrent à la terre, au monde souterrain ou aux Enfers, par opposition aux divinités célestes, dites « ouraniennes » ou « éoliennes ». (fr)
- Dalam mitologi Yunani, Khthonik (dari bahasa Yunani χθόνιος – chthonios, "di bawah, atau di dalam bumi", dari kata χθών – chthōn "bumi"; berkenaan dengan Bumi, kebumian, subterania) bermakna memiliki kaitan dengan Dunia bawah, misalnya dewa khthonik berarti dewa dunia bawah. Dalam bahasa Yunani, khthon adalah salah satu kata yang bermakna "bumi", tetapi khthon biasanya merujuk pada bagian dalam bumi, dan bukan permukaan tanah tempat manusia hidup (Gaia), juga bukan tanah sebagai wilayah (khora). (in)
- Il termine divinità ctonia indica tutte quelle divinità generalmente femminili legate ai culti di dei sotterranei e personificazione di forze sismiche o vulcaniche. Deriva dalla parola greca usata da Ferecide di Siro per indicare una divinità cosmica originaria insieme con Zas (Zeus) e Kronos: Ctonie (Χθονίη, Chthoníē ovvero Sotterra, dall'aggettivo greco χθόνιος, chthónios che significa sotterraneo). (it)
- 그리스 지하신(그리스어: χθόνιος khthonios "땅 안에 또는 밑에 있는", 그리스어: χθών khthōn "땅"에서 파생)의 원어 크토니오스(χθόνιος)의 문자 그대로의 의미는 "지하의, 지하에 있는"이다. 하지만 이 단어의 영어 번역어인 타닉(chthonic)는 지하 세계의 신들이나 정령들을 가리키는 용도로 사용되는데, 특히 고대 그리스 종교에서의 지하신들을 가리키는데 사용된다. 그리스어 크톤(χθών khthōn)은 땅을 뜻하는 여러 그리스어 단어들 가운데 하나이다. 그런데 이 단어의 전형적인 용법을 보면 이 단어는 땅 아래 즉 지하를 가리키는데 사용된다. 이 용법은 가이아(Γαῖα Gaia) 또는 게(Γῆ Ge)가 살아 있는 지표면을 가리키고 코라(χώρα khora)가 영토를 가리키는 것과 구분된다. (ko)
- クトニオス（古希: χθόνιος, khthónios）は、ギリシア神話の登場人物。同名の人物が複数おり、以下の四人が知られる。その名は古代ギリシア語で「大地の、地下の」を意味する。
* スパルトイの一人。
* アイギュプトスの息子の一人。
* ペイリトオスとヒッポダメイアの結婚の宴でネストールに討たれたケンタウロス。
* ポセイドーンとシューメーの間の息子。 また、冥界の王ハーデースを「ゼウス・クトニオス」とも呼び、これはハーデースの仁慈な一面を表している。 (ja)
- I mytologin avser ktonisk (av grekiska: χθόνιος, "som hör till jorden", "jordnära") sådant som hör till underjorden, i synnerhet i den grekiska mytologin. Grekiskans khthon är ett av flera ord för "jord" och det som avses är jordens innanmäte snarare än livet som försiggår på jordens yta (en domän som hör till gaia eller ge) eller "land" (som hör till khora). Ordet frammanar såväl bilder av ett överflöd som av graven. (sv)
- 克托尼俄斯（希臘語：χθόνιος，羅馬化：khthónios，希臘語發音：[ˈθɒnɪk]，直译为「地下的」）是希腊神话中的地神的统称，指称在冥界生活的神和灵魂。 希腊语中有数个代表“大地”的词语，khthon是其中一个，它的确切含义是“大地之内”，而不是地面的世界（gaia，盖娅）或是作为领土的土地（khora）。它的直接引申义是“丰饶”和“坟墓”。 克托尼俄斯一般被认为来自希腊史前居民所信仰的巫术，其行为和显圣的方式都和奥林匹斯神大相径庭。他们通常为农业社会的一些宗教团体所崇拜，维系了某些特定的宗教仪式，例如厄琉息斯秘仪等。 (zh)
- En mitologia i religió, i en particular en l'antiga Grècia, el terme ctònic (del grec antic χθόνιος, khthónios, ‘pertanyent a la terra’, ‘de terra’) designa o fa referència als déus o esperits de l'inframón, per oposició a les deïtats celestes. De vegades, també se'ls anomena tel·lúrics (del llatí tellus). La paraula grega χθών, khthốn, n'és una de les diverses que s'usen per a terra i es refereix típicament a l'interior de la terra més que a la superfície (com designen γαιη, gaie, o γε, ge) o a la terra com a territori (com χορα, khora). Evoca al mateix temps l'abundància i la tomba. (ca)
- Με το όνομα χθόνιοι θεοί ή χθόνιες θεότητες ή υποχθόνιες θεότητες χαρακτήριζαν οι αρχαίοι Έλληνες τις διάφορες θεότητες της ελληνικής μυθολογίας που είχαν σχέση με τον κάτω κόσμο ή τη Χθόνα, δηλαδή τη Γη, εξ ου και υποχθόνιοι. Σήμερα ο ίδιος όρος χρησιμοποιείται στα ελληνικά και για τον χαρακτηρισμό παρόμοιων θεοτήτων, του κάτω κόσμου, και από μυθολογίες άλλων πολιτισμών. Στη κατηγορία αυτή περιλαμβάνονταν ο Άδης με κυρίαρχη θέση, ο Πλούτων, η Δήμητρα, η Περσεφόνη, η Εκάτη, ο Χθόνιος Ερμής, ο Χάρων, ο Θάνατος, ο Ηρακλής Παγκράτης κ.λπ. (el)
- The word chthonic (/ˈθɒnɪk/), or chthonian, is derived from the Ancient Greek word χθών, "khthon", meaning earth or soil. It translates more directly from χθόνιος or "in, under, or beneath the earth" which can be differentiated from Γῆ, or "ge", which speaks to the living surface of land on the earth. In Greek, chthonic is a descriptive word for things relating to the underworld and can be used in the context of chthonic gods, chthonic rituals, chthonic cults, and more. This is as compared to the more commonly referenced Olympic gods and their associated rites and cults. Olympic gods are understood to reference that which exists above the earth, particularly in the sky. Gods that are related to agriculture are also considered to have chthonic associations as planting and growing takes plac (en)
- Chthonische Götter oder Chthonioi (altgriechisch Χθόνιοι θεοί, Χθόνιοι Chthónioi theoí, Chthónioi; von χθόνιος chtónios, deutsch ‚der Erde zugehörig‘) sind in der griechischen Mythologie sowohl alle die Unterwelt repräsentierenden, todbringenden Götter als auch jene, die Leben und Fruchtbarkeit spenden (siehe auch Chthonismus). Zur Bezeichnung von mythischen Menschen wird Chthonios oder Chtonia gebraucht, um ihre Abstammung von der Erde hervorzuheben. Beispiele hierfür sind der thebanische Sparte Chthonios und Chthonia, die Tochter des Erechtheus. (de)
- Mitologian eta erlijioan, batez ere Greziakoetan, kthonios terminoa (antzinako Grezieraz χθόνιος khthónios 'lurrekoa', 'lurrari dagokiona') lurrazpiko jainko edo izpirituak aipatzeko erabiltzen zen, alegia, jainko zerutiarrak ez zirenak. Batzuetan, telurikoak ere esaten zaie (latinezko tellus-tik). Jainko ktonikoak Mediterraneoko substratu zaharrean kokatzen dira, Anatoliarekin identifikatuta dagoen batean. Naturaren zikloak, bizitzarenak eta heriotzaren ondorengo biziraupena dira islatzen dituzten kezkak. (eu)
- En mitología y religión, y en particular en la griega, el término ctónico (del griego antiguo χθόνιος khthónios, ‘perteneciente a la tierra’, ‘de tierra’) designa o hace referencia a los dioses o espíritus del inframundo, por oposición a las deidades celestes. A veces también se los denomina telúricos (del latín tellus). Las divinidades ctónicas pertenecen a un viejo sustrato mediterráneo, identificado más obviamente con Anatolia. Los ciclos de la naturaleza, los de la vida y la supervivencia tras la muerte están en el centro de las preocupaciones que traducen. (es)
- Chtonische goden (Grieks: θεοί χθόνιοι; χθόνιος - theoi chthonioi "goden met betrekking tot de aarde") zijn godheden en hogere wezens met betrekking tot de aarde en in het bijzonder de onderwereld. De term wordt vooral gebruikt om onderscheid te maken tussen de goden in de Oud-Griekse godsdienst. De chtonische goden vinden hun wortels in een oude mediterrane traditie, die men identificeerde met vondsten in Anatolië. De cyclus van de natuur en die van leven en verder leven na de dood werden geleidelijk beschouwd als de belangrijkste taken waarmee deze godheden zich bezighielden. (nl)
- Bóstwa chtoniczne (gr. χθόνιος chthónios ‘w, pod, poniżej ziemi’, od χθών chthṓn, ‘ziemia’; odnoszący się do Ziemi; ziemski; podziemny; zrodzony z ziemi) – typ bóstw tellurycznych. Są to bóstwa ciemności i śmierci oraz ziemi i jej płodności. Słowo „chtoniczny” nawiązuje lub odnosi się do bóstw lub duchów z zaświatów, związanych zwłaszcza z religią starożytnej Grecji. Wobec tego nie dziwi powiązanie bóstw chtonicznych zarówno z wegetacją, jak i ze śmiercią. Typowym przykładem bóstw chtonicznych są: (pl)
- Em mitologia, e particularmente na grega, o termo ctónico (português europeu) ou ctônico (português brasileiro) (do grego χθονιος khthonios, "relativo à terra", "terreno") designa ou refere-se aos deuses ou espíritos do mundo subterrâneo, por oposição às divindades olímpicas. Por vezes são também denominados "telúricos" (do latim tellus). (pt)
- Хтони́ческие божества (от греч. χθών — «земля, почва») во многих религиях и мифологиях — божества, изначально олицетворявшие собой силы подземного мира, находящегося под земной вселенной (мира людей) — «подземное царство». Представителями его среди животных являются различные «гады» (пресмыкающиеся), рыбы, «вредные» членистоногие, а в ряде случаев и птицы (вороны, сороки, воробьи и тому подобные существа). Позже стали неотъемлемой частью пантеистических религий, иногда занимая в них главенствующее положение (до вытеснения их культами небесных и солнечных божеств). (ru)
- Хтонічні божества (грец. Χθόνιοι θεοί — божества землі) — у різних релігіях назви божеств пов'язаних з потойбіччям. Хтонічні божества виконували подвійну релігійну функцію: з одного боку, вони уособлювали сили родючості, з іншого як володарі підземного світу вважалися божествами що охороняли померлих. Це зокрема:
* Аннунаки
* Аїд
* Геката
* Велес
* Гермес
* Деметра
* Ерешкігаль
* Нергал
* Персефона
* Пхра Має Тхораніі; та інші. (uk)
|
_-_Google_Art_Project.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
_-_Google_Art_Project.jpg){kind=link}
