| dbo:abstract
|
- Alvise Vivarini o Luigi Vivarini (Murano, c. 1446 - Venècia, 1503) va ser un pintor renaixentista italià que va treballar principalment a la ciutat de Venècia. Pertanyia a una dinastia de pintors originària de Murano, que va donar diversos artistes d'una certa rellevància. (ca)
- Alvise Vivarini nebo Luigi Vivarini (kolem 1450 Benátky – kolem 1504 Benátky) byl italský renesanční malíř, poslední významný člen malířské dynastine Vivariniů. Jeho otcem byl Antonio Vivarini a jeho strýcem a snad i učitelem Bartolomeo Vivarini. Kromě toho Alviseho strýc z matčiny strany, který pracoval u jeho otce, byl umělec . Alviseho žákem byl Marco Basaiti a možná i Jacopo de' Barbari. Alvise Vivarini: Letniční oltář Alvise Vivarini je považován za vůdčího benátského výtvarníka před nástupem Giovanniho Belliniho. Za svou velkoformátovou malbu v sále Velké rady v benátském Dóžecím paláci byl roku 1492 odměněn čestným titulem Depentor in Gran Conseio a získal stálé stipendium pět dukátů měsíčně. (cs)
- Alvise or Luigi Vivarini (1442/1453–1503/1505) was an Italian painter, the leading Venetian artist before Giovanni Bellini. Like Bellini, he was part of a dynasty of painters. His father was Antonio Vivarini and his uncle, with whom he may have trained, was Bartolomeo Vivarini. Another uncle, on his mother's side, was the artist known as Giovanni d'Alemagna, who worked with his brother-in-law Antonio. Alvise may have trained Jacopo de' Barbari. It has sometimes been supposed that, besides the Luigi who was the latest of this pictorial family, there had also been another Luigi who was the earliest (i.e. Antonio's father), this supposition being founded on the fact that one picture is signed with the name, with the date 1414. There is good ground, however, for considering this date to be a forgery of a later time. The works of Vivarini show an advance on those of his predecessors, and some of them are productions of high attainment; one of the best was executed for the Scuola di San Girolamo in Venice, representing the saint caressing his lion, and some monks decamping in terror. The architecture and perspective in this work are superior. Many churches in Venice have examples. Other works by Vivarini are in Treviso, Milan and the National Gallery, London. He painted some remarkable portraits. The Adoration of Christ dated 1476, in the sacristy of the church of , is one of his early productions. In 1480 he painted a Virgin and Saints for San Francesco, Treviso, now in the Venice Accademia. To about this date belong the SS. Matthew and John the Baptist, in the same collection; and the fresco of Christ Carrying His Cross in Santi Giovanni e Paolo. In 1488, Alvise Vivarini wrote a letter to the Signory of Venice, requesting permission to share with Bellini in the commission to decorate the Hall of Great Council in the Doge's Palace. To this he received a favorable reply, and thereupon executed two paintings, which were burned in the fire of 1577. The subjects, Vasari tells us, were Otho promising to mediate between Venice and Barbarossa and Barbarossa receiving his Son. The Council were so pleased with the pictures that, in 1492, Alvise was named Depentor in Gran Conseio, with a salary of five ducats a month. Notwithstanding this work for the State, he continued to paint altar-pieces for private patrons. The Apotheosis of St. Ambrose (1503) in the Cappella Milimesi of the Frari, Venice, was probably the last production of Alvise, as the inscription tells us that it was completed after his death by Marco Basaiti, one of his pupils.
* Madonna col Bambino, (1485–90)
* Cristo benedicente (1494)
* Cristo risorto, 1497–98
* Saint John the Baptist, c. 1475. (en)
- Ο Αλβίζε Βιβαρίνι, γνωστός και ως Λουίτζι Βιβαρίνι (Alvise Vivarini ή Luigi Vivarini, 1442/1453 – 1503/1505 ήταν Ιταλός ζωγράφος, θεωρούμενος ως ο κορυφαίος της Βενετίας μέχρι την εμφάνιση του Τζοβάννι Μπελλίνι. Όπως και ο Μπελλίνι, ήταν μέλος οικογένειας καλλιτεχνών: Πατέρας του ήταν ο Αντόνιο Βιβαρίνι και θείος του ο Μπαρτολομέο Βιβαρίνι, ο οποίος πιθανότατα ήταν και ο Δάσκαλός του, καθώς εκπαιδεύτηκε στη ζωγραφική στο οικογενειακό εργαστήριο. Θείος του, από την πλευρά της μητέρας του, ήταν ο Τζοβάννι ντ' Αλεμάνια, ο οποίος συνεργαζόταν με τον γυναικάδελφό του Αντόνιο. Σχετικά με τον πρώιμο βίο του, δεν υπάρχουν πολλά γνωστά στοιχεία. Ωστόσο, φαίνεται ότι οι πρώιμες εργασίες του δεν συμβάδιζαν με τις προτιμήσεις της εποχής του και, επί μία και πλέον δεκαετία, εξ όσων είναι γνωστά, δεν έλαβε καμία μεγάλη παραγγελία στη Βενετία. Τα πλέον γνωστά έργα του εκείνης της περιόδου υλοποιήθηκαν σε άλλες πόλεις. Έργα του εμφανίστηκαν στην Μπαρλέττα (1483) και στη Νάπολη (1485). Το σημαντικότερο όλων - και ίσως το αριστούργημά του - ήταν η εικόνα για την Αγία Τράπεζα του ναού Santa Maria dei Battuti στο Μπελλούνο, το οποίο φυλασσόταν στο παλαιότερα ονομαζόμενο Μουσείο Κάιζερ-Φρίντριχ στο Βερολίνο, το οποίο καταστράφηκε το 1945. Το 1488, ύστερα από αίτησή του, ο Βιβαρίνι πέτυχε να εργαστεί με τους ίδιους όρους, όπως ο Μπελλίνι, στη διακόσμηση της αίθουσας του Μεγάλου Συμβουλίου (Gran (Maggior) Consiglio) του Ανακτόρου των Δόγηδων, όπου δημιούργησε τρεις αφηγηματικές σκηνές της Ενετικής ιστορίας. Ο Τζόρτζο Βαζάρι επαίνεσε τους καλλιτέχνες για την αρχιτεκτονική προοπτική τους και τις ζωντανές μορφές των Ενετώνευγενών. Δυστυχώς, τα έργα αυτά καταστράφηκαν από πυρκαγιά το 1577. Η ανάθεση αυτή φαίνεται ότι αναζωογόνησε την καλλιτεχνική σταδιοδρομία του Αλβίζε, καθώς τη δεκαετία του 1490 και στις αρχές της δεκαετίας του 1500 έλαβε πολλές παραγγελίες για άλλα έργα σε σημαντικά σημεία της Βενετίας. Ο Αλβίζε δεν πρόλαβε να ολοκληρώσει όλες τις εργασίες του, καθώς απεβίωσε μεταξύ 1503 και 1505 - σύμφωνα με τον Βαζάρι από κόπωση και κακή υγεία. Ο Αλβίζε θεωρείται ως το πλέον ευφάνταστο και με προσωπικό στυλ μέλος της οικογένειάς του, καθώς στάθηκε ικανός να απομακρυνθεί από τις καλλιτεχνικές προσεγγίσεις που κυριαρχούσαν στα έργα της οικογένειας Βιβαρίνι και να εξερευνήσει πιο σύγχρονες ιδέες σχετικά με τον ρόλο του καλλιτέχνη - δημιουργού. Τα έργα του αποκαλύπτουν ότι ενδιαφέρθηκε ιδιαίτερα για το φως, τον όγκο και τις εκφράσεις των μορφών του, εξελισσοντάς τις και αντικαθιστώντας τα στυλιστικά χαρακτηριστικά των Βιβαρίνι. Υιοθέτησε τους νεωτερισμούς της οικογένειας Μπελλίνι καθώς και το ύφος του Αντονέλλο ντα Μεσσίνα, η επίδραση του οποίου είναι ιδιαίτερα εμφανής στα πορτρέτα του. Οι κριτικές απόψεις σχετικά με τον Αλβίζε είχαν ισχυρές διακυμάνσεις κατά τον περασμένο αιώνα. Ο κριτικός τέχνης Μπερενσόν στο έργο του για τον Λορέντσο Λόττο, τον αναφέρει ως Δάσκαλο του Λόττο και ηγετική φυσιογνωμία της Ενετικής Αναγέννησης και ανεξάρτητο από τον Τζοβάννι Μπελλίνι. Αργότερα, ωστόσο, αναίρεσε τα γραφόμενά του, γράφοντας ότι οι εργασίες του Αλβίζε γίνονταν όλο και λιγότερο καλές, ενώ οι τελευταίες εργασίες δεν ήταν δικές του, αλλά προϊόντα του εεργαστηρίου του. Τέτοιου τύπου κριτικές κυριάρχησαν στο έργο του Αλβίζε, μέχρις ότου οι κριτικοί τέχνης Παλλουκκίνι (Pallucchini) και Στέερ (Steer) αποκατέστησαν μια περισσότερο εξισορροπημένη εικόνα του έργου του. (el)
- Alvise Vivarini (oder: Luigi Vivarini; * ca. 1442 in Venedig; † nach 1503 ebenda) war ein venezianischer Maler der Renaissance. (de)
- Alvise Vivarini o Luigi Vivarini (Murano, c. 1446 - Venecia, 1503), fue un pintor renacentista italiano que trabajó principalmente en la ciudad de Venecia. Pertenecía a una dinastía de pintores originaria de Murano que dio varios artistas de cierta relevancia en el temprano renacimiento veneciano. (es)
- Alvise Vivarini (né à Venise entre 1442 et 1453 et mort dans la même ville v. 1502) est un peintre italien de la Renaissance italienne appartenant à l'école vénitienne. (fr)
- アルヴィーゼ・ヴィヴァリーニ（Alvise VivariniまたはLuigi Vivarini, 1446年年ころ - 1502年年以降）は、15世紀に活躍したイタリアの画家である。ヴェネツィアのサンタ・マリア・グロリオーザ・デイ・フラーリ聖堂の装飾画「聖アンブロジウスと聖人たち」などで知られる。 (ja)
- Alvise Vivarini (Venezia, tra il 1442 e il 1453 – Venezia, tra il 1503 e il 1505) è stato un pittore italiano. (it)
- Alvise ou Luigi Vivarini (1446 — 1502) foi um pintor italiano, o principal pintor de Veneza antes de Giovanni Bellini. Foi parte da chamada Escola de Veneza. Como Bellini, era parte de uma dinastia de pintores. Seu pai foi Antonio Vivarini e seu tio, Bartolomeo Vivarini. Outro tio foi . Alvise deve ter estudado com Jacopo de' Barbari. Influenciou-se muito por Antonello da Messina e . Presume-se que Luigi tenha sido o último artista de sua família. Seus trabalhos mostram a influência de seus predecessores e algumas são produções belíssimas. A arquitetura e perspectiva de seu trabalho é avançado para a época. Muitas igreja de Veneza contêm obras de Vivarini. Outras estão em Treviso, Milão, na Galeria Nacional de Londres e no Museu Bode, em Berlim. Alguns de seus alunos foram Marco Basaiti e Vincenzo Catena.
* Madonna col Bambino, (1485-90)
* Cristo benedicente (1494)
* Cristo risorto, 1497-98 (pt)
- Alvise Vivarini (ur. ok. 1445 w Murano, zm. ok. 1504 w Wenecji) – włoski malarz okresu renesansu. Pochodził z rodziny malarzy włoskich działających w Wenecji w okresie quattrocenta: był synem Antonia Vivariniego i bratankiem Bartolomea Vivariniego. Malował obrazy religijne i portrety. Tworzył w stylu dojrzałego renesansu weneckiego. Pozostawał pod wpływem Andrei Mantegny i Giovanniego Belliniego. Jego wystrój Sali del Maggior Consiglio w Pałacu Dożów został zniszczony przez pożar w 1577. (pl)
- Alvise Vivarini, född omkring 1445 i Murano, död omkring 1503 i Venedig, var en italiensk målare under renässansen. Han var son till Antonio Vivarini och brorson till Bartolomeo Vivarini och far till Hermonia Vivarini. Från 1488 deltog han i utsmyckningen av den stora rådssalen i Dogepalatset. Under sina sista decennier rönte han starkt inflytande från den också i Dogepalatset verksamme Giovanni Bellini. Flera verk tidigare tillskrivna Bellini har senare visat sig målade av Vivarini. (sv)
- Альви́зе Вивари́ни (итал. Alvise Vivarini; 1446—1502) — живописец, племянник, а может быть, ученик Бартоломео Виварини, также представитель венецианской школы. Развился под влиянием Джованни Беллини и до некоторой степени усвоил в своей манере силу и блеск его колорита. Работал в Венеции с 1464 года, умер позднее 1507 года. Б. Беренсон в своих ранних работах по венецианской живописи невероятно (по словам Гращенкова) преувеличил историческое значение Виварини, что повлекло за собой некритическое расширение круга приписываемых ему произведений. Позднее круг этих работ значительно сузился, и он по праву занял достаточно скромное место в истории венецианской живописи позднего кватроченто. Его искусство — связующее звено между муранской школой семьи Виварини (его отца Антонио и дяди Бартоломео) и ранним творчеством его ученика Лоренцо Лотто. Он испытал влияние Джованни Беллини, но стал одним самых верных последователей Антонелло да Мессина. В своем портрете из Лондона он повторяет традиционную композицию и темный фон, но вводит в погрудный срез руку, которая частично видна из-за парапета. Лицо модели показано почти в фас. Это — результат проникших в среду венецианцев новшеств.. К числу лучших его картин принадлежат:
* Мадонна на троне
* Святая Клара
* Святой Матвей
* Благословляющий Спаситель
* Молящаяся Богоматерь
* Богоматерь на троне, окружённая шестью святыми и двумя ангелами (ru)
- Альвізе Віваріні, або Луїджі Віваріні (англ. Alvise or Luigi Vivarini, близько 1446—1502) — італійський живописець, майстер венеціанської школи. Відомий майстер доби до появи творів Джованні Белліні. Малював релігійні картини і вівтарі. Народився в Венеції. Походить з родини венеціанських художників. Його батько — Антоніо Віваріні (1415/1420—1480), і його дядько, (1432—1499), художники. Художником був і дядя з боку матері — (пом. у 1450). Перші художні навички отримав в родині. Серед перших вчітелів Альвізе називають також Якопо де Барбарі. Мав впливи від картин Джованні Белліні, більш обдарованого і талановитого за Альвізе. Можливо, саме Альвізе навчав талановитого художника і портретиста Лоренцо Лотто, відомостей про ранішні роки якого не збережено. Помер в Венеції. Основні твори
* Св. Христофор (1464, Ватикан, Пінакотека; у співавторстві з А. Віваріні);
* Св. Августин (1469, Венеція, галерея Академії);
* Розп'яття (1469—1471), Мілан, Музей Польді-Пеццолі)
* Вівтар Трійці (бл. 1478, Берлін, Музей Боде. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Alvise Vivarini o Luigi Vivarini (Murano, c. 1446 - Venècia, 1503) va ser un pintor renaixentista italià que va treballar principalment a la ciutat de Venècia. Pertanyia a una dinastia de pintors originària de Murano, que va donar diversos artistes d'una certa rellevància. (ca)
- Alvise Vivarini (oder: Luigi Vivarini; * ca. 1442 in Venedig; † nach 1503 ebenda) war ein venezianischer Maler der Renaissance. (de)
- Alvise Vivarini o Luigi Vivarini (Murano, c. 1446 - Venecia, 1503), fue un pintor renacentista italiano que trabajó principalmente en la ciudad de Venecia. Pertenecía a una dinastía de pintores originaria de Murano que dio varios artistas de cierta relevancia en el temprano renacimiento veneciano. (es)
- Alvise Vivarini (né à Venise entre 1442 et 1453 et mort dans la même ville v. 1502) est un peintre italien de la Renaissance italienne appartenant à l'école vénitienne. (fr)
- アルヴィーゼ・ヴィヴァリーニ（Alvise VivariniまたはLuigi Vivarini, 1446年年ころ - 1502年年以降）は、15世紀に活躍したイタリアの画家である。ヴェネツィアのサンタ・マリア・グロリオーザ・デイ・フラーリ聖堂の装飾画「聖アンブロジウスと聖人たち」などで知られる。 (ja)
- Alvise Vivarini (Venezia, tra il 1442 e il 1453 – Venezia, tra il 1503 e il 1505) è stato un pittore italiano. (it)
- Alvise Vivarini (ur. ok. 1445 w Murano, zm. ok. 1504 w Wenecji) – włoski malarz okresu renesansu. Pochodził z rodziny malarzy włoskich działających w Wenecji w okresie quattrocenta: był synem Antonia Vivariniego i bratankiem Bartolomea Vivariniego. Malował obrazy religijne i portrety. Tworzył w stylu dojrzałego renesansu weneckiego. Pozostawał pod wpływem Andrei Mantegny i Giovanniego Belliniego. Jego wystrój Sali del Maggior Consiglio w Pałacu Dożów został zniszczony przez pożar w 1577. (pl)
- Alvise Vivarini, född omkring 1445 i Murano, död omkring 1503 i Venedig, var en italiensk målare under renässansen. Han var son till Antonio Vivarini och brorson till Bartolomeo Vivarini och far till Hermonia Vivarini. Från 1488 deltog han i utsmyckningen av den stora rådssalen i Dogepalatset. Under sina sista decennier rönte han starkt inflytande från den också i Dogepalatset verksamme Giovanni Bellini. Flera verk tidigare tillskrivna Bellini har senare visat sig målade av Vivarini. (sv)
- Alvise Vivarini nebo Luigi Vivarini (kolem 1450 Benátky – kolem 1504 Benátky) byl italský renesanční malíř, poslední významný člen malířské dynastine Vivariniů. Jeho otcem byl Antonio Vivarini a jeho strýcem a snad i učitelem Bartolomeo Vivarini. Kromě toho Alviseho strýc z matčiny strany, který pracoval u jeho otce, byl umělec . Alviseho žákem byl Marco Basaiti a možná i Jacopo de' Barbari. Alvise Vivarini: Letniční oltář (cs)
- Ο Αλβίζε Βιβαρίνι, γνωστός και ως Λουίτζι Βιβαρίνι (Alvise Vivarini ή Luigi Vivarini, 1442/1453 – 1503/1505 ήταν Ιταλός ζωγράφος, θεωρούμενος ως ο κορυφαίος της Βενετίας μέχρι την εμφάνιση του Τζοβάννι Μπελλίνι. Όπως και ο Μπελλίνι, ήταν μέλος οικογένειας καλλιτεχνών: Πατέρας του ήταν ο Αντόνιο Βιβαρίνι και θείος του ο Μπαρτολομέο Βιβαρίνι, ο οποίος πιθανότατα ήταν και ο Δάσκαλός του, καθώς εκπαιδεύτηκε στη ζωγραφική στο οικογενειακό εργαστήριο. Θείος του, από την πλευρά της μητέρας του, ήταν ο Τζοβάννι ντ' Αλεμάνια, ο οποίος συνεργαζόταν με τον γυναικάδελφό του Αντόνιο. (el)
- Alvise or Luigi Vivarini (1442/1453–1503/1505) was an Italian painter, the leading Venetian artist before Giovanni Bellini. Like Bellini, he was part of a dynasty of painters. His father was Antonio Vivarini and his uncle, with whom he may have trained, was Bartolomeo Vivarini. Another uncle, on his mother's side, was the artist known as Giovanni d'Alemagna, who worked with his brother-in-law Antonio. Alvise may have trained Jacopo de' Barbari.
* Madonna col Bambino, (1485–90)
* Cristo benedicente (1494)
* Cristo risorto, 1497–98
* Saint John the Baptist, c. 1475. (en)
- Alvise ou Luigi Vivarini (1446 — 1502) foi um pintor italiano, o principal pintor de Veneza antes de Giovanni Bellini. Foi parte da chamada Escola de Veneza. Como Bellini, era parte de uma dinastia de pintores. Seu pai foi Antonio Vivarini e seu tio, Bartolomeo Vivarini. Outro tio foi . Alvise deve ter estudado com Jacopo de' Barbari. Influenciou-se muito por Antonello da Messina e . Muitas igreja de Veneza contêm obras de Vivarini. Outras estão em Treviso, Milão, na Galeria Nacional de Londres e no Museu Bode, em Berlim. Alguns de seus alunos foram Marco Basaiti e Vincenzo Catena.
*
*
* (pt)
- Альви́зе Вивари́ни (итал. Alvise Vivarini; 1446—1502) — живописец, племянник, а может быть, ученик Бартоломео Виварини, также представитель венецианской школы. Развился под влиянием Джованни Беллини и до некоторой степени усвоил в своей манере силу и блеск его колорита. Работал в Венеции с 1464 года, умер позднее 1507 года. К числу лучших его картин принадлежат:
* Мадонна на троне
* Святая Клара
* Святой Матвей
* Благословляющий Спаситель
* Молящаяся Богоматерь
* Богоматерь на троне, окружённая шестью святыми и двумя ангелами (ru)
- Альвізе Віваріні, або Луїджі Віваріні (англ. Alvise or Luigi Vivarini, близько 1446—1502) — італійський живописець, майстер венеціанської школи. Відомий майстер доби до появи творів Джованні Белліні. Малював релігійні картини і вівтарі. Народився в Венеції. Походить з родини венеціанських художників. Його батько — Антоніо Віваріні (1415/1420—1480), і його дядько, (1432—1499), художники. Художником був і дядя з боку матері — (пом. у 1450). Основні твори (uk)
|
