rdfs:comment
| - Стадион для мезоамериканской игры в мяч — тип каменного сооружения, где на протяжении 2700 лет индейцы играли в мяч. На территории Мезоамерики было обнаружено более 1300 стадионов, причём 60 % из них — за последние 20 лет. Кроме игр на стадионах проходили другие культурные и ритуальные мероприятия, музыкальные представления и фестивали. Вотивные предметы, закопанные на главном стадионе Теночтитлана включают миниатюрные свистульки, окарины и тепонацтли. На доколумбовских керамических изделиях из западной Мексики изображён матч по борьбе, проходящий на стадионе для игры в мяч. (ru)
- Стадіо́н для месоамерика́нської гри в м'яч — кам'яна споруда, де індіанці грали в м'яч упродовж 2700 років. На території Мексики та Центральної Америки виявили понад 1300 стадіонів, причому 60% з них — за останні 20 років. Окрім спортивних ігор на стадіонах відбувалися інші культурні та ритуальні заходи, музичні вистави та фестивалі. Вотивні предмети, закопані на головному стадіоні Теночтітлану — це маленькі свистульки, зозульки й тепонацтлі. На доколумбівських керамічних виробах із західної Мексики зображені змагання з боротьби, які проходили на стадіоні для гри в м'яч. (uk)
- A Mesoamerican ballcourt (Nahuatl languages: tlachtli) is a large masonry structure of a type used in Mesoamerica for over 2,700 years to play the Mesoamerican ballgame, particularly the hip-ball version of the ballgame. More than 1,300 ballcourts have been identified, 60% in the last 20 years alone. Although there is a tremendous variation in size, in general all ballcourts are the same shape: a long narrow alley flanked by two walls with horizontal, vertical, and sloping faces. Although the alleys in early ballcourts were open-ended, later ballcourts had enclosed end-zones, giving the structure an -shape when viewed from above. (en)
- Presso le popolazioni centroamericane (o, più esattamente, mesoamericane) il campo per il gioco della palla era un'ampia struttura in muratura usata per più di 2.700 anni per la pratica del gioco della palla, in particolare nella versione in cui la sfera veniva colpita con le anche. Sono stati identificati oltre 1.300 di questi campi, il 60% dei quali solamente negli ultimi 20 anni. Nonostante ci sia una grande diversità quanto a dimensioni, in generale i campi da gioco hanno una forma simile: un lungo e stretto corridoio centrale, nel quale si svolgeva il gioco, affiancato da muri con superfici inclinate o orizzontali (più raramente verticali). I muri erano spesso coperti di stucco e dipinti vivacemente. Mentre i campi più antichi erano aperti alle estremità, in tempi più recenti vennero (it)
|