rdfs:comment
| - Magnus Eriksson (jaro 1316 – 1. prosinec 1374) nebo také Magnus IV. byl král Švédska (1319–1364) a vládcem Finska a jako Magnus VII. král Norska (1319–1343), včetně Islandu a Grónska. Magnus byl synem Erika Magnussona, vévody ze Södermanlandu, syna Magnuse III. Jeho strýcem byl král Birger Magnusson, který nechal během oslav Vánoc na hradě Nyköping v roce 1317 své bratry zajmout a vyhladovět k smrti. Byl doposud nejdéle vládnoucím švédským králem (45 let), bez započítání 12 let během kterých vládnout nemohl, jej překonal pouze Gustav V. (43 let) (cs)
- Magnus Eriksson, in Norwegen auch als Magnus VII. bekannt, (* 1316; † 1. Dezember 1374) war von 1319 bis 1364 König von Schweden und von 1319 bis zur Aufteilung seines Reiches auf seine zwei Söhne im Jahr 1355 König von Norwegen. Er war Sohn des Herzogs Erik Magnusson und dessen Ehefrau, der norwegischen Prinzessin Ingebjørg Håkonsdatter. Somit war er der Enkel des schwedischen Königs Magnus I. Birgersson und des norwegischen Königs Håkon V. Magnusson. Er heiratete 1335 Blanche von Namur, durch ihre Mutter Marie Nachfahrin von Ludwig VIII. von Frankreich. (de)
- Magnus Eriksson, también conocido como Magnus IV de Suecia o Magnus VII de Noruega (1316 - 1377) fue rey de Suecia de 1319 a 1364, rey de Noruega de 1319 a 1343, y rey de Escania de 1332 a 1360. Era hijo del duque Erik Magnusson y de la princesa Ingeborg de Noruega. Era nieto del rey Magnus Ladulás de Suecia y de Haakon V Magnusson de Noruega. Se casó en 1335 con Blanca de Namur. (es)
- Magnus Eriksson (?, 1316ko udaberria - Bømlofjord, 1374ko abenduaren 1a) Norvegiako eta Suediako erregea izan zen. 1319-1343 bitarteko urteetan izan zen Norvegiako errege, eta 1319tik 1362 arte Suediakoa. Norvegiako Haakon V.aren iloba eta semea zen. Suedia eta Norvegiako erresumak bat egin zituen, bietako oinordeko baitzen. Batasun horrek ez zuen askorik iraun, aitoren semeek beharturik bere seme Haakon VI.ari utzi behar izan baitzion Norvegiako erregetza (1343); Suediako lurralde gehienak bere seme Eriken esku utzi behar izan zituen matxinada baten ondorioz. 1363-1371 bitartean preso eduki zuten. Folkungar dinastiako azkeneko erregea izan zen. (eu)
- Magnus Eriksson, né en 1316 et mort le 1er décembre 1374 à Bergen (Norvège), est roi de Suède de 1319 à 1363 (Magnus IV) et roi de Norvège de 1319 à 1343 (Magnus VII). (fr)
- 망누스 4세(스웨덴어: Magnus IV, 1316년 4월 또는 1316년 5월 ~ 1374년 12월 1일) 또는 망누스 에릭손(스웨덴어·노르웨이어: Magnus Eriksson)은 스웨덴의 국왕(재위: 1319년 7월 8일 ~ 1364년 2월)이자 노르웨이의 국왕(재위: 1319년 8월 ~ 1343년 8월 15일)이다. (Folkung, 비엘보가(Bjelbo)) 출신이며 노르웨이의 국왕 망누스 7세(노르웨이어: Magnus VII)에 해당한다. (ko)
- Magnus IV Eriksson (aprile o maggio 1316 – Hordaland, 1º dicembre 1374) è stato monarca del Regno di Svezia dal 1319 al 1364, re di Norvegia con il titolo di Magnus VII dal 1319 al 1343 e re di Skåne dal 1332 al 1360. Il suo regno è ricordato, soprattutto, per l'intensa attività legislativa e giuridica. Rovescio del sigillo di Magnus Eriksson (it)
- マグヌス・エリクソン(Magnus Eriksson, 1316年 - 1374年12月1日)はノルウェー王(マグヌス7世、在位:1319年 - 1355年)、スウェーデン王(マグヌス4世(または2世)、在位:1319年 - 1364年)。エリク・マグヌソン(スウェーデン王の次男)とノルウェー王ホーコン5世の娘インゲビョルグの子。 (ja)
- Magnus Eriksson, född i april eller maj 1316, död 1 december 1374 (drunkning), var kung av Sverige 1319–1364, kung av Norge 1319–1355 som Magnus VII och kung av Skåne 1332–1360. Han var son till hertig Erik Magnusson och den norska prinsessan Ingeborg Håkansdotter, samt sonson till Magnus Ladulås, och gift 1335 med Blanka av Namur. Magnus Eriksson är med sina 44 år och 222 dagar den näst längst regerande monarken i Sveriges historia, överträffad enbart av nuvarande kung Carl XVI Gustaf. Han och sonen Håkan (samregent) var de sista svenska kungarna från Bjälboätten (Folkungaätten). (sv)
- Маґнус IV Ерікссон (1316 — 1374) — король Швеції (1319—1364) та Норвегії (1319—1355). Походив з династії Фолькунгів. Як норвезький король — Маґнус VII. (uk)
- Ма́гнус II Э́рикссон Смек (швед. Magnus Eriksson, прозвище по-шведски значит «Ласковый») (1316 — 1 декабря 1374) — король Швеции и Норвегии, внук Магнуса Ладулоса. Представитель династии Фолькунгов. (ru)
- 马格努斯·埃里克松(瑞典語:Magnus Eriksson,1316年-1374年12月1日)即瑞典国王马格努斯四世(1319年-1364年)以及挪威国王(包括冰島及格陵蘭)马格努斯七世(1319年-1355年)及斯科訥統治者(1332年-1360年)。他的政敵稱他為“Magnus Smek”(英語:Magnus the Caresser)。 將馬格努斯·埃里克松稱為馬格努斯二世是不正確的。瑞典皇室列出三名同名的瑞典國王都在他登位前統治瑞典。 (zh)
- ماغنوس أريكسون (بالسويدية: Magnus II. ) (و. 1316 – 1374 م) كان ملك السويد بين عامي 1319 و1364، وماغنوس السابع ملك النرويج (بما في ذلك آيسلندا وجرينلاند) في الفترة بين عامي 1319 و1355، وحاكم سكانيا في الفترة بين عامي 1332 و1360. أطلق عليه خصومه اسم ماغنوس سميك (في الإنجليزية: ماغنوس المُلاطف). (ar)
- Magnus IV (suec: Magnus II.) (Noruega - Bømlo, 1 de desembre de 1374 (Gregorià)), nascut Magnus Eriksson, fou rei de Suècia de 1319 a 1364, rei de Noruega del 1319 al 1343, i rei d'Escània de 1332 a 1360. Era fill del duc Erik Magnusson i la princesa noruega . Net del rei Magnus III de Suècia i de Haakon V de Noruega. Es casà el 1335 amb amb qui tingué a Erik XII Magnusson (1339-1359), rei de Suècia.i Håkon VI (1340-1380), rei de Suècia i Noruega. (ca)
- Ο Μάγκνους Δ΄ (σουηδ.: Magnus Eriksson, Απρίλιος ή Μάιος 1316 - 1 Δεκεμβρίου 1374) ήταν βασιλιάς της Σουηδίας από το 1319 έως το 1364, βασιλιάς της Νορβηγίας ως Μάγκνους Ζ' (συμπεριλαμβανομένης της Ισλανδίας και της Γροιλανδίας) από το 1319 έως το 1355 και κυβερνήτης της Σκάνια από το 1332 έως το 1360. Οι αντίπαλοί του τον αποκαλούσαν Magnus Smek (ελληνικά: Μάγκνους ο Θωπευτής). (el)
- Magnus IV (April or May 1316 – 1 December 1374; Swedish Magnus Eriksson) was King of Sweden from 1319 to 1364, King of Norway as Magnus VII (including Iceland and Greenland) from 1319 to 1355, and ruler of Scania from 1332 to 1360. By adversaries he has been called Magnus Smek (English: Magnus the Caresser). (en)
- Magnus Eriksson, Magnus II Smek (ur. 1316, zm. 1374) – król Szwecji 1319–1364, król Norwegii 1319–1343 (faktycznie rządził do 1355) (jako Magnus VII), z dynastii Folkungów, syn szwedzkiego księcia Eryka Magnussona i Ingeborgi, córki Haakona V, króla Norwegii. W wieku lat trzech odziedziczył tron norweski, a w kilka miesięcy później szlachta szwedzka wybrała go swoim królem. Do szesnastego roku życia krajami rządziły nominalnie jego babka, królowa wdowa Jadwiga (szw. Helvig av Holstein) i matka Ingeborga, ale w rzeczywistości magnaci. (pl)
- Magnus Eriksson, in Zweden als Magnus IV geteld, in Noorwegen als Magnus VII(I), (april of mei 1316 - , 1 december 1374) was van 1319 tot 1364 koning van Zweden, en vanaf 1319 tot de verdeling van zijn rijk onder zijn twee zonen in 1355 koning van Noorwegen (inclusief IJsland en Groenland), en heerser van Scania van 1332 tot 1360. Hij werd in sommige documenten ook Magnus Smek genoemd. (nl)
- Magno IV & VII (conhecido na Suécia como Magnus Eriksson; abril/maio de 1316 – 1 de dezembro de 1374) foi o Rei da Suécia como Magno IV de 1319 até ser deposto em 1364 por Alberto III, Duque de Mecklemburgo-Schwerin, e também Rei da Noruega como Magno VII de 1319 até sua abdicação em 1343 em favor de seu filho Haakon VI. Era filho de Érico, Duque de Sudermânia e neto do rei Magno III, e Ingeborga da Noruega. Durante sua menoridade, sua mãe e sua avó Edviges de Holsácia serviram como regentes de seus reinos até 1331. (pt)
|