| rdfs:comment
| - Un tolos (del grec, θόλος τάφοι, θόλοι τάφοι, «tomba de volta») és una estructura d'enterrament caracteritzada per una falsa volta creada per la sobreposició de successius petits anells de rajoles o, més habitualment, pedres. El resultat sembla un gran rusc d'abelles. Els tolos foren utilitzats per diverses cultures a la Mediterrània i a l'Àsia occidental, encara que de vegades es fa servir per referir-se a un tipus de cases, com a Xipre, a llocs rituals, com a Síria, i fins i tot a fortificacions, com en alguns llocs de la península Ibèrica i Sardenya. Max Mallowan utilitza aquest nom per les cases de base circular de la cultura neolítica de Tell Halaf (Iraq, Síria i Turquia), però aquestes construccions no tenen relació amb les tholos d'altres cultures. (ca)
- Tholos (starořecky θόλος, plurál θόλοι tholoi) je označení pro kruhovou pohřební stavbu s kuželovou střechou nebo klenbou, které se poprvé vyskytuje u Homéra. Tholos byla též kruhová stavba prytaneia na athénské agoře. (cs)
- Ένας θολωτός τάφος είναι ταφική δομή που χαρακτηρίζεται από το θόλο που δημιουργείται από την υπέρθεση διαδοχικά μικρότερων δακτυλίων από πλίνθους ή πιο συχνά πέτρες. Οι θολωτοί τάφοι χρησιμοποιήθηκαν από διάφορους πολιτισμούς στη Μεσόγειο και τη Δυτική Ασία, αλλά σε ορισμένες περιπτώσεις χρησιμοποιήθηκαν για διαφορετικούς σκοπούς, όπως σπίτια (Κύπρος), τελετές (Βουλγαρία, Συρία), ακόμη και οχύρωση (Ισπανία, Σαρδηνία). Αν και ο Μαξ Μαλόουαν χρησιμοποίησε το ίδιο όνομα για τα κυκλικά σπίτια του νεολιθικού πολιτισμού του Τελ Χαλάφ (Ιράκ, Συρία και Τουρκία), δεν υπάρχει σχέση μεταξύ τους. (el)
- Un tholos o tolos (en griego antiguo, θόλος, en plural θόλοι thóloi) es, en la arquitectura de la antigua Grecia, una construcción de forma circular. Las primeras construcciones de este tipo se remontan al paleolítico. Igualmente se denomina tholos a ciertas construcciones funerarias de planta circular, como los usados en la cultura micénica. El arquetipo de estas tumbas es el "Tesoro de Atreo". Finalmente, tholos designa principalmente a un templo de estilo clásico, generalmente griego, de planta circular rodeado de una columnata. El más conocido es el tholos de Delfos. (es)
- Une tholos (du grec θόλος, édifice en voûte, rotonde) est, dans l'architecture de la Grèce antique, un édifice de plan circulaire à destination religieuse ou funéraire. L'expression tombe à tholos est employée pour désigner une tombe à chambre mycénienne à coupole ou, plus couramment pour désigner un édifice rond (généralement un temple) d'époque archaïque, classique ou hellénistique. Les préhistoriens ont parfois repris le mot pour désigner des édifices circulaires plus anciens. (fr)
- 蜂窩状墳墓（ほうかじょうふんぼ、beehive tomb）は、石（まれに泥レンガ）を環状に徐々に小さくなるように積み上げた擬似アーチ形状を特徴とする墳墓構造である。蜂の巣（ビーハイブ）のような外形になることから、蜂窩状と名付けられている。ギリシア語では θόλος τάφοι または θόλοι τάφοι と呼び（「ドーム状墳墓」の意）、そのため円形墳墓（トロス、 tholos tomb）とも呼ぶ。 蜂窩状墳墓は、地中海周辺や西南アジアのいくつかの文化に見られるが、墳墓としてではなく住宅（キプロス）や礼拝所（シリア）や要塞（スペイン、サルデーニャ）として使っていた例もある。考古学者マックス・マロワンは、新石器時代のハラフ文化（イラク、シリア、トルコに分布）に属する構造にも tholos の名称を使っているが、両者には直接の関係はない。 (ja)
- Tholos is in de architectuur en de archeologie (hoofdzakelijk van de Grieks-Romeinse oudheid) de technische term voor een rond gebouw met koepelvormig dak, al dan niet omringd door zuilen. Onder tholos-graf verstaat men het type koepelgraf waarbij het gewelf van de stenen grafkamer gevormd wordt door horizontale, geleidelijk uitgekraagde concentrische steenlagen. De stenen worden op hun plaats gehouden door de druk van de aarde waarmee het graf bedekt is. Dergelijke tholos-graven werden overgenomen uit de Minoïsche grafcultuur waar ze in het Oostelijke bekken van de Middellandse Zee veel werden toegepast in het 2e millennium v.Chr. De bekendste bevinden zich in Mycene (onder meer het 13 meter hoge, zogenaamde Schathuis van Atreus) en in (het zogenaamde Schathuis van koning Minyas). (nl)
- Tholos, plural tholoi, grekisk benämning på en rund byggnad, vanligen ett tempel eller en grav. Denna arkitekturartikel saknar väsentlig information. Du kan hjälpa till genom att lägga till den. (sv)
- То́лос (грец. θόλος) — в егейській культурі та античному світі кругла в плані культова споруда, гробниця або храм. У 16—12 століттях до н е. були поширені на Криті, в Греції. Наприклад, в Епідаврі та Дельфах. Найбільш грандіозні толоси, діаметр та висота яких сягала 4 м та споруджені у 14 ст. до н. е., відкриті у Мікенах. У Фессалії та на Криті толоси будували ще у 8 ст. до н. е. Відомі толоси 7—6 ст. до н. е. в Етрурії та 5-4 ст. до н. е. у Фракії. До останніх близькі склепи керченських Золотого кургану та Царського кургану, що датуються 4 ст. до н. е. (uk)
- Die Tholos (altgriechisch ἡ θόλος hē thólos, daher fachsprachlich Femininum, allgemeinsprachlich auch Maskulinum; Plural Tholoi) war in der griechisch-römischen Antike ursprünglich ein sakraler Rundbau mit oder ohne Säulenumgang. Der Begriff wurde später auf jeden Rundbau und insbesondere das runde Dach ausgedehnt. Daher konnten runde Profanbauten ebenfalls Tholos genannt werden. In römischer Zeit konnte Tholos (lateinisch tholus) auch den runden Grabbau bezeichnen. (de)
- A beehive tomb, also known as a tholos tomb (plural tholoi; from Greek θολωτός τάφος, θολωτοί τάφοι, "domed tombs"), is a burial structure characterized by its false dome created by corbelling, the superposition of successively smaller rings of mudbricks or, more often, stones. The resulting structure resembles a beehive, hence the traditional English name. (en)
- Tholosa (pluralean tholoi) estilo klasikozko tenplu bat da, oro har greziarra, oinplano biribilekoa eta kolomadi batez inguratuta dago. Ezagunena Delfosekoa da. Delfoseko tholosa, Athenea Pronaiaren santutegiaren barnean dago. Borobil formako eraikin hau K.a. 380 eta K.a. 360 bitartean eraikia izan zen. Kanpoko aldean 14,76 metro diametroko zirkulu batean 20 zutabe doriko ditu, eta barnean, korintoar ordenakoak diren 10 zutabe. Tholosa, Delfoseko multzo monumentaletik gutxi gorabehera 800 metrora dago. Doriar ordeneko zutabeetatik hiru berriztatuak izan ziren, monumentuaren estetika hobetuz eta Delfoseko enblematikoena eta fotografiatuena bihurtuz. (eu)
- Le tombe a thοlos (θόλος 'cupola' in greco antico; al plurale θόλοι thòloi) sono monumenti funerari risalenti come tipologia alla tarda età del bronzo. Sono costituiti da un vano circolare, spesso sottostante ad un tumulo di terra e coperto con cerchi concentrici di blocchi lapidei a costituire una sezione più o meno ogivale. Dopo il 1500 a.C. l'uso di questi monumenti si diffuse in una vasta area intorno al Mediterraneo. Tombe a tholos vennero realizzate in Egitto, in Sicilia e soprattutto in Grecia per opera della civiltà micenea. (it)
- Tolo (em grego clássico: θόλος; romaniz.: thólos; θόλοi, tóloi) designava um edifício circular, como o que em Atenas era a sede do Pritaneu (Πρυτανεiον), ou seja, a sede do governo da cidade (Πόλiς). Depois a palavra tolo foi usada para nomear todos os monumentos religiosos de forma circular, templos ou sepulturas, como o Templo de Vesta na Roma Antiga. Tolo designa também um tipo de câmara funerária típica da Civilização Micénica e, ainda, um tipo de templo grego de planta circular e rodeado de colunas. (pt)
- Tolos (stgr. θόλος thólos, lm. tholoi) – określenie antycznej budowli o kilku różnych funkcjach i znaczeniach: 1.
* kamienny grobowiec na planie koła lub zbliżonym do koła, przykryty pozornym sklepieniem kopułowym (grobowiec kopułowy lub grobowiec w kształcie ula), sklepieniem płaskim lub też w ogóle pozbawiony jakiegokolwiek przykrycia. Mógł być zwykłym kopcem ziemnym usypanym nad pomieszczeniem zawierającym szczątki zmarłego lub zmarłych wraz z wyposażeniem grobowym, 2.
* w architekturze antycznej budowla składająca się z okrągłego naosu otoczonego kolumnadą, kryta dachem stożkowym, o różnej funkcji. (pl)
- Толос, фолос (др.-греч. θόλος) в древнегреческой архитектуре — круглое в плане сооружение (святилище, гробница, памятник, музыкальный зал), часто с колоннадой. В отличие от также круглого в плане моноптера, не имеющего внутренних стен, классический толос имеет стены. Если во внутреннем помещении есть колонны или полуколонны, то они не относятся к тому же ордеру, что и наружные колонны. В греческую эпоху толосы часто были культовыми сооружениями (например, асклепион в Эпидавре), однако в доэллинистическую эпоху храмами не являлись. Роберт Грейвс отмечает, что греческие подземные толосы, использовавшиеся для общения с духами, были занесены из Палестины, и, по его мнению подобным святилищем пользовалась Аэндорская волшебница, упоминаемая в Библии. В окрестностях Эйн-Дора (Аэндора) находится с (ru)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)