| dbo:abstract
|
- Yaryzhka (Ukrainian: яри́жка) or Orthography of Slobozhanshchyna (Ukrainian: слобожанський правопис) is the name of the Russian pre-revolutionary orthography used to write and print works in the Ukrainian language in the Russian Empire. Yaryzhka included all the letters that were part of the Russian Cyrillic alphabet of the pre-revolutionary period: ы, ъ, and so on. According to the Ukrainian scientist Ahatanhel Krymskyi, even before 1876, in particular in the first half of the XIX century, such Ukrainian writers as Hryhir Kvitka-Osnovianenko, Yevhen Hrebinka, Taras Shevchenko, etc. used the yaryzhka. From 1798 to 1876 the use of yaryzhka was optional in the territory of the Russian Empire, but still quite common due to the lack of a separate standardized spelling for the Ukrainian language (alternative to yaryzhka were Latin alphabets and newly created Ukrainian alphabets — of 1798, , 1818, , 1827, Shashkevychivka, 1837, , 1856, , 1857, etc.). After 1876, the use of yaryzhka became mandatory in the Russian Empire under the Ems Decree of 1876, which banned the use of the Ukrainian language in all areas, including the use of a separate Ukrainian orthography and a separate Ukrainian alphabet, in writing and printing. Censorship in the Russian Empire allowed the publication of only texts written or printed in the Russian Cyrillic alphabet of the period of Russian pre-revolutionary spelling. The Ems decree was in force until 1905, when it was abolished, but at the beginning of World War I in January 1915, the Russian military restored the Ems decree of 1876, closing all Ukrainian publishing houses within the Kyiv Military District, except for the magazine Ridnyi Krai, which had to start using the yaryzhka so as not to close. (en)
- «Яры́жка» (укр. ярижка; правильнее «еры́жка», от славянских названий букв «Ъ» — ер и «Ы» — еры) — название фонетических систем записи украинского языка неизменённой русской азбукой (гражданский шрифт), применявшихся с XVIII по начало XX века.Ерыжкой пользовались, например, И. П. Котляревский и Т. Г. Шевченко. Эмским указом 1876 года, среди прочих ограничений, она (в ущерб системам с переменами в азбуке) была объявлена обязательной к применению для украинской печати в России (дабы «не было допускаемо никаких отступлений от общепринятого русского правописания»), что было одной из причин её отторжения национально ориентированными кругами. М. М. Коцюбинский иронически называл «ерыжку» «романовкой» (имея в виду российский правящий дом). После 1905 года ерыжка вышла из употребления. Довольно часто «ерыжку» противопоставляют «фонетическим» правописаниям, считая последними только системы вроде «кулишовки» или «желеховки», что в целом неверно: «ерыжки» в большинстве случаев также были фонетическими системами, только отягощёнными парой формальных правил-пережитков (вроде «ъ» на конце слов и позиционно-орфографического различия букв «и»/«і», подробнее см. ниже) и построенными на стандартном русском алфавите, а не на изменённом. (ru)
- Яри́жка (від назви кириличної літери «ы» — «єри») — жартівливо-зневажлива назва російського дореволюційного правопису, що використовувався для написання та друку творів українською мовою в Російській імперії. Ярижка включала всі літери, що входили до російської кириличної абетки періоду російського дореволюційного правопису: ы, ъ тощо. Як зазначає український науковець Агатангел Кримський, ще до 1876, зокрема у першій половині XIX ст. такі українські письменники, як Григір Квітка-Основ'яненко, Євген Гребінка, Тарас Шевченко тощо користувалися ярижкою. З 1798 по 1876 рік використання ярижки було необов'язковим на території Російської імперії, однак все ж доволі поширеним через відсутність окремого стандартизованого правопису для української мови (альтернативою ярижці були латинські абетки, та новостворені українські абетки-правописи — Правопис Каменецького (1798), Правопис Павловського (1818), Правопис Максимовича (1827), Правопис Шашкевича (1837), Правопис Куліша (1856) та Правопис Гатцука (1857) тощо). Після 1876 року використання ярижки стало обов'язковим через заборону вживання української мови в Російській імперії відповідно до Емського указу 1876 року, який забороняв вживання української мови в усіх сферах, включно з використанням окремого українського правопису, й відповідно окремої української абетки, на письмі і друці. Цензура в Російській імперії допускала до друку тільки тексти написані чи надруковані російською кириличною абеткою періоду російського дореволюційного правопису. Емський указ був чинний до 1905 року, після його скасування ярижка вийшла з ужитку, однак у 1915 році на початку I Світової війни Військова російська влада відновила Емський указ 1876 року, закривши всі українські видавництва в межах Київської військового округу, окрім журналу Рідний Край, який мусив перейти на ярижку, аби не закритися. (uk)
|
