| dbo:abstract
|
- Západní křesťanství má své kořeny v Západořímské říši a je charakteristické historickým užíváním latinského jazyka, římského ritu a až do reformace (16. stol.) i úzkou vazbou na papežský stolec v Římě. (cs)
- المسيحية الغربية هي تراث وعقائد متمثلة بالكنيسة الرومانية الكاثوليكية والطوائف التي اشتقت تاريخيا منها مثل الأنجليكانية (والتي تعتبر أحيانًا جزءًا من البروتستانتية) والبروتستانتية، ويقابلها من الجهة الأخرى المسيحية الشرقية. المسيحية الغربية هي التراث الديني لمعظم المسيحيين في جميع أنحاء العالم. تطورّت المسيحيّة الغربيّة في العالم الغربي وبالتالي هي الشكل المسيحي السائد في غرب وشمال ووسط وجنوب القارة الأوروبيّة وهي الشكل المسيحي المهيمن في شمال أفريقيا قديمًا فضلًا عن أفريقيا الجنوبية وجميع أنحاء أستراليا ونصف الكرة الأرضية الغربي. اليوم لم تعد الأوصاف الجغرافيا للمسيحية (شرقية وغربية) تعكس واقعا جغرافيا، فحتى القرن السادس عشر كان المصطلح جغرافيًا يصف حقيقة فعلية، لكن عقب بدء عصر الاكتشاف، فإلى جانب الهجرات (سواء التي نقلت المسيحيين الشرقيين إلى الغرب، أو تلك التي نقلت سكانًا مسيحيون غربيون إلى أنحاء المعمورة)، نشطت الإرساليّات والمبشريّن المسيحيين الغربيين في العالم الجديد، أفريقيا جنوب الصحراء، الشرق الأدنى واقيانوسيا فأضحت الكنائس المسيحية الغربية (وعلى الأخص الكاثوليكية والإنجيلية) خلال القرون الخمسة الأخيرة كنائس كونيّة. تاريخيًا ارتبطت المسيحية الغربية مع المصطلح الجيوسياسي «الغرب المسيحي»، ويعود ذلك بشكل أساسي إلى الدور الذي لعبته الكنائس المسيحية الغربية في تشكيل ملامح الحضارة الغربية، والدور الذي لعبه الغرب في نشر المسيحية وتشكيل تاريخها. (ar)
- Ο Δυτικός Χριστιανισμός είναι μία από τις δύο υποδιαιρέσεις του Χριστιανισμού (ο Ανατολικός Χριστιανισμός είναι ο άλλος). Ο Δυτικός Χριστιανισμός αποτελείται από τη Ρωμαιοκαθολική Εκκλησία και τον Προτεσταντισμό, μαζί με τις παραφυάδες τους, όπως ο και ο . Η μεγάλη πλειονότητα των 2,3 δισεκατομμυρίων Χριστιανών παγκοσμίως είναι Δυτικοί Χριστιανοί (περίπου 2 δισεκατομμύρια - 1,2 δισεκατομμύριο Ρωμαιοκαθολικοί και 800 εκατομμύρια Προτεστάντες). Το αρχικό και ακόμη σημαντικό συστατικό, η Καθολική Εκκλησία, αναπτύχθηκε υπό τον επίσκοπο της Ρώμης στην πρώην Δυτική Ρωμαϊκή Αυτοκρατορία στην Αρχαιότητα. Από την Ρωμαιοκαθολική Εκκλησία προέκυψε μια μεγάλη ποικιλία ανεξάρτητων προτεσταντικών δογμάτων, συμπεριλαμβανομένου του Λουθηρανισμού και του Αγγλικανισμού, ξεκινώντας από την Προτεσταντική Μεταρρύθμιση του 16ου αιώνα, όπως και ο Ανεξάρτητος Καθολικισμός τον 19ο αιώνα. Έτσι, ο όρος «Δυτικός Χριστιανισμός» δεν περιγράφει μια ενιαία κοινωνία ή θρησκευτικό δόγμα, αλλά εφαρμόζεται για να διακρίνει όλες αυτές τις ονομασίες συλλογικά από τον Ανατολικό Χριστιανισμό. Η ίδρυση της ξεχωριστής Ρωμαιοκαθολικής Εκκλησίας, μιας συγκεκριμένης εκκλησίας της ενιαίας Μίας Αγίας Αποστολικής και Καθολικής Εκκλησίας, συνέπεσε με την εδραίωση της Αγίας Έδρας στη Ρώμη, η οποία διεκδικούσε το Παπικό πρωτείο από την Αρχαιότητα. Η Λατινική Εκκλησία διακρίνεται από τις Ανατολικές Καθολικές Εκκλησίες, επίσης σε πλήρη κοινωνία με τον Πάπα στη Ρώμη, και από την Ανατολική Ορθόδοξη Εκκλησία και τις Προχαλκηδόνιες Εκκλησίες, που δεν είναι σε κοινωνία με τη Ρώμη. Αυτές οι άλλες Εκκλησίες είναι μέρος του Ανατολικού Χριστιανισμού. Οι όροι «Δυτικός» και «Ανατολικός» από την άποψη αυτή προήλθαν από γεωγραφικές διαιρέσεις που αντικατοπτρίζουν το πολιτιστικό χάσμα μεταξύ της Ελληνιστικής Ανατολής και της Λατινικής Δύσης και το πολιτικό χάσμα μεταξύ της Δυτικής και Ανατολικής Ρωμαϊκής αυτοκρατορίας. Κατά τη διάρκεια του Μεσαίωνα οι ακόλουθοι της Λατινικής Εκκλησίας, ανεξάρτητα από την εθνικότητα, αναφέρονταν συνήθως ως «Λατίνοι» για να διακριθούν από τους Ανατολικούς Χριστιανούς. Ο Δυτικός Χριστιανισμός στη διαμόρφωση του Δυτικού Πολιτισμού. Με την επέκταση της από την Πρώιμη νεότερη περίοδο, η Λατινική Εκκλησία, μαζί με τις προτεσταντικές αποσχίσεις της, εξαπλώθηκε σε όλη την Αμερική, μεγάλο μέρος των Φιλιππίνων, της Μεσημβρινής Αφρικής, θύλακες της Δυτικής Αφρικής και σε όλη την Αυστραλία και τη Νέα Ζηλανδία. Έτσι, όταν χρησιμοποιείται για ιστορικές περιόδους μετά τον 16ο αιώνα, ο όρος «Δυτικός Χριστιανισμός» δεν αναφέρεται σε μια συγκεκριμένη γεωγραφική περιοχή, αλλά χρησιμοποιείται μάλλον ως συλλογικός όρος για όλα αυτά. Σήμερα, η γεωγραφική διάκριση μεταξύ Δυτικού και Ανατολικού Χριστιανισμού δεν είναι τόσο απόλυτη όσο στην Αρχαιότητα ή τον Μεσαίωνα, λόγω της εξάπλωσης των Χριστιανών ιεραποστόλων, των μεταναστεύσεων και της παγκοσμιοποίησης. Ως εκ τούτου, τα επίθετα «Δυτικός Χριστιανισμός» και «Ανατολικός Χριστιανισμός» χρησιμοποιούνται συνήθως για να αναφέρονται σε ιστορικές καταβολές και διαφορές στη θεολογία και τη λειτουργική, παρά στις τρέχουσες γεωγραφικές τοποθεσίες. Ενώ η Λατινική Εκκλησία διατηρεί τη χρήση των λατινικών λειτουργικών τελετών, οι προτεσταντικές ομολογίες και ο Ανεξάρτητος Καθολικισμός χρησιμοποιούν μια μεγάλη ποικιλία λειτουργικών πρακτικών. (el)
- Okcidenta kristanismo estas la formo de kristanismo kiu evoluis en la teritorio de okcidenta parto de Romia Imperio kaj najbaraj landoj. Skismo okazis inter la Okcidenta aŭ Latina eklezio kaj la Orientaj ortodoksaj eklezioj post la Koncilio de Kalcedono (451). Alia skismo okazis rilate al la Bizanca ortodoksa eklezio post la Orienta skismo (1054). En la 16-a jarcento alia grava dividiĝo okazis interne de la latina eklezio rezulte de la Protestanta Reformacio. (eo)
- Westliches Christentum (lateinisch Christianitas Occidentalis) oder Westkirche bezeichnet den Teil des Christentums, dessen traditionelle Ursprünge auf das altkirchliche Patriarchat Rom und die aus diesem im Gebiet des weströmischen Reichs entwickelte Lateinische Kirche zurückgehen, und steht im Gegensatz zum östlichen Christentum. Aus der Tradition der römischen Lateinischen Kirche, die als größte Kirche eigenen Rechts der römisch-katholischen Kirche auch Westkirche genannt wird, sind verschiedene weitere Zweige entstanden, insbesondere die auf die Reformation im 16. Jahrhundert zurückgehenden evangelischen und anglikanischen Kirchen, aber auch altkatholische Kirchen und apostolische Gemeinschaften sowie weitere katholische Kirchen und Gemeinschaften. (de)
- Cristiandad occidental, cristianismo occidental o Iglesias occidentales son denominaciones con las que se designa a la parte de la cristiandad, del cristianismo o a las Iglesias (conceptos no estrictamente equivalentes) que se desarrollaron desde el cristianismo primitivo en las regiones del Imperio romano de Occidente, en la órbita cultural de lengua latina (también se habla de cristiandad latina). Todas estas expresiones se utilizan habitualmente en oposición a los conceptos de cristiandad griega, cristiandad oriental, cristianismo oriental o Iglesias orientales.
* Cristiandad occidental (en violeta la católica y en azul la protestante) y cristiandad oriental (en rosa). Entre todos los autores de la patrística, la mayor parte de los cuales fueron "orientales", ocho recibieron el título de "doctor de la Iglesia", cuatro "de la Iglesia occidental" y otros cuatro "de la Iglesia oriental".
* Ambrosio de Milán.
* Jerónimo de Estridón.
* Agustín de Hipona.
* Gregorio Magno. La ruptura entre la cristiandad occidental y oriental, o cisma de Oriente, se expresó en sutiles puntos teológicos (como el filioque) o tradiciones litúrgicas (el tipo de pan de la comunión —ázimo o con levadura—, la fecha de la Pascua, o la utilización de imaginería escultórica además de los iconos), pero fundamentalmente en el reconocimiento o no de las consecuencias jerárquicas del primado de San Pedro. (es)
- L'expression Occident chrétien (western Christianity en anglais, soit « chrétienté occidentale ») apparaît au XIXe siècle dans la littérature historique et géographique occidentale pour définir un concept associant un territoire (regroupant l'Europe occidentale et l'Amérique) à l'Église catholique et au protestantisme qui en est issu. Plus récemment, l'expression Occident chrétien a pris une connotation géopolitique, servant à distinguer la civilisation d'origine ouest-européenne de toutes les autres. (fr)
- Kekristenan Barat meliputi Gereja Latin dari Gereja Katolik, berbagai denominasi Protestan, dan kelompok-kelompok lainnya yang berasal dari dunia Barat. Istilah ini digunakan secara kontras dengan Kekristenan Timur. Kekristenan Barat berkembang dan kemudian mendominasi sebagian besar Eropa, Afrika Utara, Afrika Selatan, serta seluruh Australia dan Belahan Barat. Ketika digunakan dalam periode sejarah sejak abad ke-16, 'Kekristenan Barat' mengacu secara kolektif pada Katolisisme Roma dan Protestanisme, terutama untuk perspektif-perspektif dan pendekatan-pendekatan teologis bersama mereka (misalnya liturgi, doktrin, sejarah, dan politik), serta bukan pada perbedaan-perbedaan mereka. Saat ini perbedaan geografis antara Kekristenan Barat dan Timur nyaris tidak ada, khususnya setelah penyebaran para misionaris. (in)
- 西方教会（せいほうきょうかい、英: Western Christianity）とは、キリスト教を大きく二つに分類した際に、東方教会と対置される教会の総称。西ヨーロッパで発達したローマ・カトリック教会およびそこから派生した聖公会、プロテスタント諸教派のことを指す。この東西の区分は、現在の教会の地理的な位置ではなく、歴史的な起源からなされるものである。東方典礼カトリック教会は完全にローマ・カトリック教会の一員であるが、基本的に東方教会に分類される。 (ja)
- 서방 기독교(西方基督敎, Western Christianity) 또는 서방 교회는 동방 기독교와 구분되는 말로 쓰인다. 11세기 교회의 대분열로 그 형태가 구체화하였다. 칼케돈파 교회 중 동방교회의 전통을 따르는 교단들을 제외한 천주교와 개신교가 여기에 포함된다. (ko)
- Western Christianity is one of two sub-divisions of Christianity (Eastern Christianity being the other). Western Christianity is composed of the Latin Church and Western Protestantism, together with their offshoots such as the Old Catholic Church, Independent Catholicism and Restorationism. The large majority of the world's 2.3 billion Christians are Western Christians (about 2 billion – 1.2 billion Latin Catholic and 800 million Protestant). The original and still major component, the Latin Church, developed under the bishop of Rome. Out of the Latin Church emerged a wide variety of independent Protestant denominations, including Lutheranism and Anglicanism, starting from the Protestant Reformation in the 16th century, as did Independent Catholicism in the 19th century. Thus, the term "Western Christianity" does not describe a single communion or religious denomination, but is applied to distinguish all these denominations collectively from Eastern Christianity. The establishment of the distinct Latin Church, a particular church sui iuris of the Catholic Church, coincided with the consolidation of the Holy See in Rome, which claimed primacy since Antiquity. The Latin Church is distinct from the Eastern Catholic Churches, also in full communion with the Pope in Rome, and from the Eastern Orthodox Church and Oriental Orthodox Churches, which are not in communion with Rome. These other churches are part of Eastern Christianity. The terms "Western" and "Eastern" in this regard originated with geographical divisions mirroring the cultural divide between the Hellenistic east and Latin West, and the political divide between the Western and Eastern Roman empires. During the Middle Ages adherents of the Latin Church, irrespective of ethnicity, commonly referred to themselves as "Latins" to distinguish themselves from Eastern Christians. Western Christianity has played a prominent role in the shaping of Western civilization. With the expansion of European colonialism from the Early Modern era, the Latin Church, in time along with its Protestant secessions, spread throughout the Americas, much of the Philippines, Southern Africa, pockets of West Africa, and throughout Australia, and New Zealand. Thus, when used for historical periods after the 16th century, the term "Western Christianity" does not refer to a particular geographical area, but is rather used as a collective term for all these. Today, the geographical distinction between Western and Eastern Christianity is not nearly as absolute as in Antiquity or the Middle Ages, due to the spread of Christian missionaries, migrations, and globalisation. As such, the adjectives "Western Christianity" and "Eastern Christianity" are typically used to refer to historical origins and differences in theology and liturgy, rather than present geographical locations. While the Latin Church maintains the use of the Latin liturgical rites, Protestant denominations and Independent Catholicism use a wide variety of liturgical practices. (en)
- Westers christendom of de westerse kerk is een term die gebruikt wordt in het oosters christendom. Westers christendom omvat het katholicisme en het protestantisme. (nl)
- Cristianesimo occidentale è un termine usato per includere il rito latino della Chiesa cattolica e delle chiese derivate da quest'ultima, tra cui le chiese anglicana e protestante, che condividono caratteristiche comuni che possono essere ricondotti al Medioevo. Il termine è usato in contrapposizione al cristianesimo orientale. Il cristianesimo occidentale si sviluppò e diventò predominante nella maggior parte delle regioni occidentali, settentrionali, centrali e meridionali dell'Europa, dell'antico Nord Africa, Sudafrica, e in tutta l'Australia e l'emisfero occidentale. Se utilizzato nei periodi storici dal XVI secolo, il termine Cristianesimo occidentale, si riferisce sia al cattolicesimo sia al protestantesimo, soprattutto in riferimento ai loro aspetti in comune (per esempio i riti, la dottrina e la storia) piuttosto che per gli aspetti differenti tra loro. Oggi, la distinzione geografica tra cristianesimo occidentale e orientale non è così netta, soprattutto dopo la diffusione dei missionari. (it)
- Västlig kristendom eller västkyrkan är ett kyrkohistoriskt begrepp som syftar på dels den utbredning av kristendomen vars tradition går tillbaka på det västromerska riket och påven, dels den kultursfär som hör samman, varvid katolicism, anglikanism och protestantism då räknas som uttryck. Tillhörande västlig kristendom räknas då de länder och områden som under medeltiden i religiöst hänseende präglats av katolska kyrkan, varur protestantiska samfund uppstod som ett resultat av reformationen. Alltså till exempel Norden, Storbritannien, Nederländerna och nordliga delar av Tyskland. Geografiskt går gränsen enligt ovanstående synsätt mot östkyrkan, som i stort är detsamma som ortodox kristendom, och dess kultursfär i princip genom Finland och Baltikum, öster om Polen och Slovakien, genom Ungern, öster om Kroatien och genom Bosnien-Hercegovina och öster om Italien och ned genom Libyen. (sv)
- Cristianismo ocidental é uma das duas subdivisões do Cristianismo (o Cristianismo Oriental sendo a outra). O Cristianismo Ocidental é composto pela Igreja Latina e Protestantismo, junto com seus desdobramentos como o Catolicismo Independente e o Restauracionismo. A grande maioria dos 2,3 bilhões de cristãos do mundo são cristãos ocidentais (cerca de 2 bilhões - 1,2 bilhões de católicos latinos e 800 milhões de protestantes). O componente original e ainda principal, a Igreja Latina, desenvolvida sob o bispo de Roma no antigo Império Romano Ocidental na Antiguidade. Da Igreja latina emergiu uma ampla variedade de denominações protestantes independentes, incluindo o luteranismo e o anglicanismo, começando com a Reforma Protestante no século XVI, assim como o catolicismo independente no século XIX. Assim, o termo "Cristianismo Ocidental" não descreve uma única comunhão ou denominação religiosa, mas é aplicada para distinguir todas essas denominações coletivamente do cristianismo oriental. O estabelecimento da distinta Igreja latina, uma igreja particular sui iuris da Igreja Católica, coincidiu com a consolidação da Santa Sé em Roma, que reivindicava o primado desde a Antiguidade. A Igreja latina é distinta das Igrejas Católicas Orientais, também em plena comunhão com o Papa em Roma, e da Igreja Ortodoxa Oriental e das Igrejas Ortodoxas Orientais, que não estão em comunhão com Roma. Essas outras igrejas são parte do cristianismo oriental. Os termos "Ocidental" e "Oriental", a esse respeito, originaram-se de divisões geográficas que refletiam a divisão cultural entre o leste helenístico e o oeste latino, e a divisão política entre os impérios romano ocidental e oriental. Durante a Idade Média, os adeptos da Igreja latina, independentemente da etnia, comumente se referiam a si próprios como "latinos" para se distinguir dos cristãos orientais. O cristianismo ocidental desempenhou um papel proeminente na formação da civilização ocidental. Com a expansão do colonialismo europeu desde o início da era Moderna, a Igreja Latina, com o tempo junto com suas secessões protestantes, espalhou-se pelas Américas, grande parte das Filipinas, África do Sul, bolsões da África Ocidental e em toda a Austrália e Nova Zelândia. Assim, quando usado para períodos históricos após o século 16, o termo "Cristianismo Ocidental" não se refere a uma área geográfica particular, mas é usado como um termo coletivo para todas elas. Hoje, a distinção geográfica entre o cristianismo ocidental e oriental não é tão absoluta como na Antiguidade ou na Idade Média, devido à expansão dos missionários cristãos, às migrações e à globalização. Como tal, os adjetivos "Cristianismo Ocidental" e "Cristianismo Oriental" são tipicamente usados para se referir a origens históricas e diferenças na teologia e liturgia, ao invés de localizações geográficas presentes. Enquanto a Igreja latina mantém o uso dos ritos litúrgicos latinos, as denominações protestantes e o catolicismo independente usam uma ampla variedade de práticas litúrgicas. (pt)
- За́хідне христия́нство — одне із двох частин християнства (іншим є східне християнство). Західне християнство складається з Латинської церкви та протестантизму, а також його відгалужень, таких як незалежний католицизм, реставраціонізм, англіканство, лютеранство, пресвітеріанство та ін..Переважна більшість із 2,3 мільярдів християн у світі є західними християнами (близько 2 мільярдів - 1,2 мільярда латинськими католиками та 800 мільйонів протестантів). Первісна і досі головна складова, Латинська церква, склалася за часів єпископа Риму в колишній Західній Римській імперії в Античності. З Латинської церкви виникло безліч незалежних протестантських конфесій, включаючи лютеранство та англіканство, починаючи з протестантської Реформації в 16 столітті, як і незалежний католицизм у 19 столітті. Таким чином, термін "західне християнство" не описує жодної спільноти чи релігійної конфесії, але застосовується для спільного відмежування всіх цих конфесій від східного християнства. Створення окремої Латинської церкви, особливої церкви Sui iuris католицької церкви, збіглося з консолідацією Святого Престолу в Римі, який претендував на першість з античності. Латинська церква відрізняється від Східних Католицьких Церков, також у повному спілкуванні з Папою Римським, та від Східної православної церкви та Орієнтальних православних церков, які не є у спілкуванні з Римом. Ці інші Церкви є частиною Східного християнства. Терміни "Західна" та "Східна" у цьому відношенні походять від географічних поділів, що відображають культурний розрив між елліністичним Сходом і Заходом та політичний розкол між Західною та Східною Римською імперіями. У середні віки прихильники Латинської церкви, незалежно від етнічної приналежності, зазвичай називали себе "латинянами", щоб відрізнити себе від східних християн. Західне християнство зіграло помітну роль у формуванні західної цивілізації. З експансією європейського колоніалізму з епохи Раннього Нового часу Латинська церква, разом із протестантськими відокремленнями, поширилася по всій Америці, більшій частині Філіппін, Південної Африки, кишень Західної Африки, а також по всій Австралії та Новій Зеландії. Таким чином, коли термін "західне християнство" використовується для історичних періодів після 16 століття, він не відноситься до певної географічної області, а скоріше використовується як збірний термін для всіх них. Сьогодні географічна різниця між західним та східним християнством не є настільки абсолютною, як у Античності чи Середньовіччя, через поширення християнських місіонерів, міграцій та глобалізації. Як такі, прикметники "західне християнство" та "східне християнство", як правило, використовуються для позначення історичного походження та відмінностей у теології та літургії, а не сучасних географічних розташувань. Хоча Латинська Церква продовжує використовувати латинські літургійні обряди, протестантські конфесії та незалежний католицизм використовують широкий спектр літургійних практик. Східні православні відкидають пункт Філіоке, віру в безпомилковість Папи Римського в питаннях віри і моралі (ex cathedra), не вважають Папу намісником Христа на землі. Джерелом віровчення католики вважають не тільки Біблію, а й рішення всіх соборів, званих ними Вселенськими (а не тільки перших семи, визнаних православними) і судження пап, що мають для них навіть пріоритет перед судженням соборів на відміну від православних. (uk)
- {{namespace detect | category = |main=| other= 基督宗教 基督宗教派系 西方基督教( 「西方教会」重定向至此。關於天主教會中實行西方禮的教會，請見「拉丁禮教會」。)
西方基督教（英語：Western Christianity）泛指包括拉丁禮天主教會、普世聖公宗和新教在内的各种形态的基督教宗派，通常都可以追溯到中世纪时羅馬天主教。西方基督宗教是相对東方基督教而言的。这些宗派在西歐、北歐、南歐及東歐部分地區、澳洲、西半球及南部非洲占主流，並隨著這些宗派的宣教活動而擴及世界各地。 (zh)
- Западное христианство — одно из двух направлений христианства (второе — восточное христианство). Западное христианство объединяет и Латинскую церковь, и протестантизм, а также их ответвления, таких как Старокатолические церкви, независимый католицизм и реставрационизм. Подавляющее большинство из 2,3 миллиарда христиан в мире являются западными христианами (около 2 миллиардов—1,2 миллиарда латинских католиков и 800 миллионов протестантов). Первоначальный и до сих пор главная часть, Латинская церковь, возникла при епископе Рима в бывшей Западной Римской империи в период античности. Из Латинской церкви возникло множество независимых протестантских конфессий, включая лютеранство и англиканство, начиная с протестантской Реформации в XVI веке, и независимый католицизм в XIX веке. Таким образом, термин «западное христианство» не описывает отдельную общину или религиозную конфессию, но применяется для того, чтобы отличить все эти конфессии в совокупности от восточного христианства. В настоящее время различные направления Западного христианства широко распространены во всём мире (в Северной Америке, в Южной Америке, в Европе, в Азии, в Африке и в Австралии). Как правило, сами представители этих конфессий себя «западными христианами» не называют. Этот термин более употребим среди приверженцев Православных и Древневосточных православных церквей, а также — ученых, изучающих историю христианства. (ru)
|
| rdfs:comment
|
- Západní křesťanství má své kořeny v Západořímské říši a je charakteristické historickým užíváním latinského jazyka, římského ritu a až do reformace (16. stol.) i úzkou vazbou na papežský stolec v Římě. (cs)
- Okcidenta kristanismo estas la formo de kristanismo kiu evoluis en la teritorio de okcidenta parto de Romia Imperio kaj najbaraj landoj. Skismo okazis inter la Okcidenta aŭ Latina eklezio kaj la Orientaj ortodoksaj eklezioj post la Koncilio de Kalcedono (451). Alia skismo okazis rilate al la Bizanca ortodoksa eklezio post la Orienta skismo (1054). En la 16-a jarcento alia grava dividiĝo okazis interne de la latina eklezio rezulte de la Protestanta Reformacio. (eo)
- L'expression Occident chrétien (western Christianity en anglais, soit « chrétienté occidentale ») apparaît au XIXe siècle dans la littérature historique et géographique occidentale pour définir un concept associant un territoire (regroupant l'Europe occidentale et l'Amérique) à l'Église catholique et au protestantisme qui en est issu. Plus récemment, l'expression Occident chrétien a pris une connotation géopolitique, servant à distinguer la civilisation d'origine ouest-européenne de toutes les autres. (fr)
- 西方教会（せいほうきょうかい、英: Western Christianity）とは、キリスト教を大きく二つに分類した際に、東方教会と対置される教会の総称。西ヨーロッパで発達したローマ・カトリック教会およびそこから派生した聖公会、プロテスタント諸教派のことを指す。この東西の区分は、現在の教会の地理的な位置ではなく、歴史的な起源からなされるものである。東方典礼カトリック教会は完全にローマ・カトリック教会の一員であるが、基本的に東方教会に分類される。 (ja)
- 서방 기독교(西方基督敎, Western Christianity) 또는 서방 교회는 동방 기독교와 구분되는 말로 쓰인다. 11세기 교회의 대분열로 그 형태가 구체화하였다. 칼케돈파 교회 중 동방교회의 전통을 따르는 교단들을 제외한 천주교와 개신교가 여기에 포함된다. (ko)
- Westers christendom of de westerse kerk is een term die gebruikt wordt in het oosters christendom. Westers christendom omvat het katholicisme en het protestantisme. (nl)
- {{namespace detect | category = |main=| other= 基督宗教 基督宗教派系 西方基督教( 「西方教会」重定向至此。關於天主教會中實行西方禮的教會，請見「拉丁禮教會」。)
西方基督教（英語：Western Christianity）泛指包括拉丁禮天主教會、普世聖公宗和新教在内的各种形态的基督教宗派，通常都可以追溯到中世纪时羅馬天主教。西方基督宗教是相对東方基督教而言的。这些宗派在西歐、北歐、南歐及東歐部分地區、澳洲、西半球及南部非洲占主流，並隨著這些宗派的宣教活動而擴及世界各地。 (zh)
- المسيحية الغربية هي تراث وعقائد متمثلة بالكنيسة الرومانية الكاثوليكية والطوائف التي اشتقت تاريخيا منها مثل الأنجليكانية (والتي تعتبر أحيانًا جزءًا من البروتستانتية) والبروتستانتية، ويقابلها من الجهة الأخرى المسيحية الشرقية. المسيحية الغربية هي التراث الديني لمعظم المسيحيين في جميع أنحاء العالم. تطورّت المسيحيّة الغربيّة في العالم الغربي وبالتالي هي الشكل المسيحي السائد في غرب وشمال ووسط وجنوب القارة الأوروبيّة وهي الشكل المسيحي المهيمن في شمال أفريقيا قديمًا فضلًا عن أفريقيا الجنوبية وجميع أنحاء أستراليا ونصف الكرة الأرضية الغربي. (ar)
- Ο Δυτικός Χριστιανισμός είναι μία από τις δύο υποδιαιρέσεις του Χριστιανισμού (ο Ανατολικός Χριστιανισμός είναι ο άλλος). Ο Δυτικός Χριστιανισμός αποτελείται από τη Ρωμαιοκαθολική Εκκλησία και τον Προτεσταντισμό, μαζί με τις παραφυάδες τους, όπως ο και ο . Ενώ η Λατινική Εκκλησία διατηρεί τη χρήση των λατινικών λειτουργικών τελετών, οι προτεσταντικές ομολογίες και ο Ανεξάρτητος Καθολικισμός χρησιμοποιούν μια μεγάλη ποικιλία λειτουργικών πρακτικών. (el)
- Westliches Christentum (lateinisch Christianitas Occidentalis) oder Westkirche bezeichnet den Teil des Christentums, dessen traditionelle Ursprünge auf das altkirchliche Patriarchat Rom und die aus diesem im Gebiet des weströmischen Reichs entwickelte Lateinische Kirche zurückgehen, und steht im Gegensatz zum östlichen Christentum. (de)
- Cristiandad occidental, cristianismo occidental o Iglesias occidentales son denominaciones con las que se designa a la parte de la cristiandad, del cristianismo o a las Iglesias (conceptos no estrictamente equivalentes) que se desarrollaron desde el cristianismo primitivo en las regiones del Imperio romano de Occidente, en la órbita cultural de lengua latina (también se habla de cristiandad latina). Todas estas expresiones se utilizan habitualmente en oposición a los conceptos de cristiandad griega, cristiandad oriental, cristianismo oriental o Iglesias orientales.
*
* Ambrosio de Milán.
*
* (es)
- Kekristenan Barat meliputi Gereja Latin dari Gereja Katolik, berbagai denominasi Protestan, dan kelompok-kelompok lainnya yang berasal dari dunia Barat. Istilah ini digunakan secara kontras dengan Kekristenan Timur. Kekristenan Barat berkembang dan kemudian mendominasi sebagian besar Eropa, Afrika Utara, Afrika Selatan, serta seluruh Australia dan Belahan Barat. Ketika digunakan dalam periode sejarah sejak abad ke-16, 'Kekristenan Barat' mengacu secara kolektif pada Katolisisme Roma dan Protestanisme, terutama untuk perspektif-perspektif dan pendekatan-pendekatan teologis bersama mereka (misalnya liturgi, doktrin, sejarah, dan politik), serta bukan pada perbedaan-perbedaan mereka. Saat ini perbedaan geografis antara Kekristenan Barat dan Timur nyaris tidak ada, khususnya setelah penyebaran (in)
- Western Christianity is one of two sub-divisions of Christianity (Eastern Christianity being the other). Western Christianity is composed of the Latin Church and Western Protestantism, together with their offshoots such as the Old Catholic Church, Independent Catholicism and Restorationism. While the Latin Church maintains the use of the Latin liturgical rites, Protestant denominations and Independent Catholicism use a wide variety of liturgical practices. (en)
- Cristianesimo occidentale è un termine usato per includere il rito latino della Chiesa cattolica e delle chiese derivate da quest'ultima, tra cui le chiese anglicana e protestante, che condividono caratteristiche comuni che possono essere ricondotti al Medioevo. Il termine è usato in contrapposizione al cristianesimo orientale. Oggi, la distinzione geografica tra cristianesimo occidentale e orientale non è così netta, soprattutto dopo la diffusione dei missionari. (it)
- Cristianismo ocidental é uma das duas subdivisões do Cristianismo (o Cristianismo Oriental sendo a outra). O Cristianismo Ocidental é composto pela Igreja Latina e Protestantismo, junto com seus desdobramentos como o Catolicismo Independente e o Restauracionismo. Enquanto a Igreja latina mantém o uso dos ritos litúrgicos latinos, as denominações protestantes e o catolicismo independente usam uma ampla variedade de práticas litúrgicas. (pt)
- Västlig kristendom eller västkyrkan är ett kyrkohistoriskt begrepp som syftar på dels den utbredning av kristendomen vars tradition går tillbaka på det västromerska riket och påven, dels den kultursfär som hör samman, varvid katolicism, anglikanism och protestantism då räknas som uttryck. Tillhörande västlig kristendom räknas då de länder och områden som under medeltiden i religiöst hänseende präglats av katolska kyrkan, varur protestantiska samfund uppstod som ett resultat av reformationen. Alltså till exempel Norden, Storbritannien, Nederländerna och nordliga delar av Tyskland. (sv)
- За́хідне христия́нство — одне із двох частин християнства (іншим є східне християнство). Західне християнство складається з Латинської церкви та протестантизму, а також його відгалужень, таких як незалежний католицизм, реставраціонізм, англіканство, лютеранство, пресвітеріанство та ін..Переважна більшість із 2,3 мільярдів християн у світі є західними християнами (близько 2 мільярдів - 1,2 мільярда латинськими католиками та 800 мільйонів протестантів). Первісна і досі головна складова, Латинська церква, склалася за часів єпископа Риму в колишній Західній Римській імперії в Античності. З Латинської церкви виникло безліч незалежних протестантських конфесій, включаючи лютеранство та англіканство, починаючи з протестантської Реформації в 16 столітті, як і незалежний католицизм у 19 столітті. Та (uk)
- Западное христианство — одно из двух направлений христианства (второе — восточное христианство). Западное христианство объединяет и Латинскую церковь, и протестантизм, а также их ответвления, таких как Старокатолические церкви, независимый католицизм и реставрационизм. В настоящее время различные направления Западного христианства широко распространены во всём мире (в Северной Америке, в Южной Америке, в Европе, в Азии, в Африке и в Австралии). (ru)
|
