| dbo:abstract
|
- واكيزاشي (باليابانية: 脇差) هو سيف ياباني قصير يسمى أحياناً بصديق الساموراي لأن الساموراي يحمله دائماً ,هذا السيف يصنع تقريبا بالتقنيات نفسها التي يصنع بها السيف الياباني أو كاتانا وكذلك المعدن المسمى ب تاماهاجاني وهو كذالك سيف من مقبض ليد واحده فقط واستخدمه النينجا كذلك . (ar)
- Wakizaši (japonsky: 脇差, hepburnův přepis: wakizashi), rozmezí délky mezi 1 – 2 尺 šaku (1 尺 = 30,3 cm), je japonský meč stejného vzhledu, jako má katana, se kterou byl používán v páru daišó jako záložní zbraň. Čepel wakizaši byla vyráběna stejným postupem jako katana, popřípadě přímo ze zlomených čepelí dlouhých mečů. Wakizaši byla považována za ochránkyni cti a jako taková nebyla nikdy odkládána. I ve vlastním domě ji samurajové měli stále na dosah. Nosili ji zastrčenou za opaskem ostřím nahoru, aby mohli přímo z pochvy udeřit nepřítele. V případě seppuku mohl samuraj případně provést rituální sebevraždu pomocí svého wakizaši, ačkoli nejčastěji byla používána dýka tantó[zdroj?] (短刀). (cs)
- La wakizashi (脇差 o 脇指) és una espasa curta tradicional japonesa, amb una longitud d'entre 30 i 60 centímetres. (En el cas més curt, gairebé caldria parlar de tantō, un tipus japonès de ganivet.) La seva forma és similar a la de la katana, encara que el fil és generalment més prim i per tant pot ferir amb major severitat a un objectiu desprotegit. Els guerrers samurai sovint hi duien ambdues espases, anomenant-les en conjunt daishō, literalment 'la llarga i la curta'. La wakizashi es va usar des d'un principi com arma de defensa pel samurai, quan no disposava de la katana. En aquest aspecte va substituir al tantō, abans esmentat, que es va utilitzar al principi i durant les guerres civils. Quan un samurai entrava a un edifici deixava la seua katana en un suport al costat de l'entrada. No obstant això podia dur-ne la wakizashi en tot moment, i fins i tot tenir-la prop mentre dormia per tal de repel·lir qualsevol agressió. En ser més curta i manejable, era més indicada per a la defensa en espais tancats, on molt probablement qualsevol atac o guàrdia d'una katana ensopegaria amb bigues, sostres o mobiliari que entorpís el seu moviment. La wakizashi tenia per tant una funció anàloga a les pistoles en les forces armades modernes, més efectiva en àmbits civils o paramilitars que en combat obert. La wakizashi també s'usava pels combats dins dels temples, ja que aquests eren de sostre baix, i també per a combatre en postura seiza (postura agenollada amb els peus estesos). A causa de la seva mida també era utilitzada pels ninges en substitució del ninjato, el qual ocupa un lloc intermedi entre la katana i el wakizashi o kodachi. (ca)
- Ŭakizaŝi aŭ Wakizashi (en japana: 脇差, "flankentrudita [glavo]") estis tipo de tradicia japana glavo (nihonto) uzita de la klaso de samurajoj de la feŭdisma Japanio. La wakizashi havas klingon inter 30 kaj 60 cm, kaj wakizashi pli proksima al la longo de la katana estas nomata ō-wakizashi kaj la wakizashi pli proksima al la longo de tantō estas nomata kō-wakizashi. La wakizashi portata kun la katana estis la oficiala signo ke la portanto estis samurajo aŭ glavisto. Portataj kunaj la paro de glavoj estis nomataj daishō, kio tradukeblas laŭvorte al "granda-malgranda". La katana estis la granda aŭ longa glavo dum la ŭakizaŝi estis la "malgranda" aŭ akompana glavo. Wakizashi ne estis necese ĝuste pli malgranda versio de katana; ili povis esti forĝita diference kaj havi diferencan krucsekcon. (eo)
- Das Wakizashi (jap. 脇差, dt. „an der Seite getragen“) wird auch als Shōtō (小刀, dt. „kleines Schwert“) bezeichnet und ist ein japanisches Schwert ähnlich dem Katana, aber mit einer kürzeren Klinge von ein bis maximal zwei Shaku, also zwischen 30 und 60 cm. Das Wakizashi war im japanischen Feudalsystem eine standesbezogene Waffe. Feudale Ehrenleute, Samurai, gesellschaftlich angesehene Bauern und Händler durften es führen. Das Langschwert (das Katana oder das längere Tachi) durfte nur die Samurai-Klasse führen. Außerhalb des Hauses wurden beide Schwerter zusammen getragen. Dieses Schwertpaar wird als Daishō (大小, groß und klein) bezeichnet. Nach dem Ehrenkodex der Samurai (Bushidō) wurde das Wakizashi zur rituellen Selbsttötung (Seppuku) benutzt oder um einem getöteten Feind den Kopf abzutrennen. Es konnte auch als Ersatzschwert verwendet werden, falls die Hauptwaffe im Kampf brach. Innerhalb von Gebäuden wurde das Langschwert meist abgelegt und nur das Wakizashi im Gürtel (Obi) behalten. Beim Kampf auf engem Raum, beispielsweise in kleineren Zimmern oder engen Fluren, war das Wakizashi die Waffe der Wahl, da das Langschwert zu viel Freiraum benötigt hätte. Überliefert ist, dass es manchmal gleichzeitig mit dem Katana im Gefecht benutzt wurde, also ein Schwert in jeder Hand. Diese Technik wurde berühmt durch Miyamoto Musashi. Ihm wird das Niten Ichiryū zugeschrieben. Eine Variante des Wakizashi stellt das sogenannte Kodachi dar, das meist prunkvoller verziert war und in einem Wehrgehänge statt im Obi getragen wurde – gewissermaßen ein Wakizashi für offizielle Anlässe. (de)
- El wakizashi (脇差 o 脇指:わきざし ''wakizashi''?), también conocida como shōtō (小刀 ''shōtō''?), es un sable corto tradicional japonés, con una longitud de entre 30 y 60 centímetros. En el caso del más corto, casi habría que hablar de tantō, un tipo japonés de cuchillo. Su forma es similar a la de la katana, aunque el filo es generalmente más delgado y por tanto puede herir con mayor gravedad a un objetivo desprotegido. Los guerreros samurái a menudo llevaban ambas consigo, denominándolas en conjunto daishō, literalmente 'la larga y la corta'. El wakizashi se usó desde un principio como arma de defensa para el samurái, cuando no disponía de la katana. En este aspecto sustituyó al tantō, antes mencionado, que se utilizó al principio y durante las guerras civiles. Cuando un samurái entraba en un edificio dejaba su katana en un soporte junto a la entrada. Sin embargo, podía llevar consigo la wakizashi en todo momento, e incluso tenerla cerca mientras dormía para repeler cualquier agresión. Al ser más corta y manejable, era más indicada para la defensa en espacios cerrados, donde muy probablemente cualquier ataque o guardia de una katana tropezaría con vigas, techos o mobiliario, que entorpecería su movimiento. La wakizashi tenía por tanto una función análoga a las pistolas en las fuerzas armadas modernas; más efectiva en ámbitos civiles o paramilitares que en combate abierto. El wakizashi también se usaba para pelear en templos, ya que estos eran de techo bajo, y también para pelear en postura seiza (postura arrodillada con los pies extendidos). Debido a su tamaño también era utilizada por los ninjas en sustitución del ninjatō, el cual ocupa un lugar intermedio entre la katana y el wakizashi o kodachi. Gracias a su pequeña longitud el desenvaine y corte era más fácil. (es)
- Wakizashia, shōtō bezala ere ezaguna, Japoniako ezpata labur tradizional bat da, 30 eta 60 zentimetro arteko luzera duena. (Kasurik laburrenean, ia tantōz hitz egin beharko litzateke, ganibet japoniar mota bat). Bere forma, katana baten oso antzekoa da, ahoa, orohar, meheagoa den arren, eta, beraz, modu larriagoan zauri dezake babesik gabeko jopuntu bat. Samuraiek, sarri, biak eramaten zituzten, biei batera daishō izena emanez, literalki, "luzea eta laburra". Wakizashia, hasiera batetik, samuraientzako defentsa arma gisa erabili zen, katana ez zutenean. Arlo honetan, tantōa ordeztu zuen, hasieran eta gerra zibiletan erabili izan zena. Samurai bat eraikin batean sartzen zenean, katana sarrera ondoan zegoen euskarri batean uzten zuen. Baina berarekin eraman zezakeen wakizashia uneoro, baita hurbil izan ere, lo zegoela, eraso bati aurre egiteko. Laburragoa eta erabilgarriagoa zenez, askoz egokiagoa zen toki itxietan defenditzeko, non, ia ziur, katana batekin egindako erasoa edo defentsak, haberen batekin, sabaiarekin edo altzariekin topo egingo zuen. Wakizashiak, beraz, egun pistolek indar armatuetan duten oso antzeko funtzioa zuten, eraginkorragoa zibilen edo paramilitareen artean borroka irekian baino. Wakizashia, tenpluetan borrokatzeko ere erabiltzen zen, hauek, sabai baxukoak baitziren, baita seiza posturan borrokatzeko ere (belauniko oinak luzaturik). Bere tamaina dela eta, ninjek ere erabiltzen zuten ninjatoaren ordez. Honek, tarteko postu bat du katana eta wakizashiaren artean. Bere luzera dela eta, errazagoa zen zorrotik ateratzea, baita moztea ere. (eu)
- Wakizashi (Jepang: 脇差) adalah pedang tradisional Jepang dengan panjang mata bilah antara 30 hingga 60 sentimeter (antara 12 hingga 24 inci). Pedang ini serupa dengan katana, tetapi lebih pendek. Wakizashi sering dikenakan bersama katana. Apabila dikenakan bersama, pasangan pedang ini disebut , yang apabila diterjemahkan secara harafiah sebagai "besar dan kecil"; "dai" atau besar untuk katana, dan "sho" untuk wakizashi. Wakizashi memiliki bilah pedang yang lebih tipis dibandingkan dengan katana. Dengan begitu, wakizashi dapat memotong sasaran dengan lebih dahsyat dibandingkan katana. Wakizashi digunakan sebagai senjata samurai apabila tidak ada katana. Di saat memasuki bangunan suci atau bangunan istana, samurai akan meninggalkan katananya pada para pengawal pada pintu masuk. Namun, wakizashi selalu tetap dibawa pada setiap waktu dan menjadi senjata bagi samurai seperti penggunaan pistol bagi tentara. Seorang samurai tetap mengenakan senjata ini ketika tidur dengan tetap menempatkannya berada di sampingnya. Pada masa silam, terutamanya semasa perang saudara, tantō digunakan sebagai pengganti wakizashi. (in)
- Le wakizashi (脇差) est un sabre japonais courbe similaire au katana, mais plus petit, dont la taille se situe entre 30 et 60 cm. Il peut être porté avec un katana et glissé dans la ceinture, auquel cas on appelle l'ensemble daisho. Les riches marchands, ne pouvant pas porter le katana, sont en revanche autorisés à porter le wakizashi. (fr)
- The wakizashi (Japanese: 脇差, "side inserted sword", in reference to the practice of wearing this item inserted through one's obi or sash at one's side, whereas the larger tachi sword was worn slung from a cord) is one of the traditionally made Japanese swords (nihontō) worn by the samurai in feudal Japan. (en)
- 협차(일본어: 脇差 와키자시[*])는 30 ~ 60cm 사이의 칼날을 가진 전형적인 소도이다. 단도보다는 길고 타도보다는 짧다. 사무라이들은 주로 협차를 타도와 함께 차고 다녔다. 길고 짧은 칼이 한 쌍을 이뤘을 경우 다이쇼라고 불렀다. 칼날 길이는 타도와 같았던 시기도 있었지만, 에도시대에 에도시대무가제법도(江戸時代武家諸法度)라는 규정에서 대소 2자루의 칼을 차도록 하였기에, 타도 같은 대도(大刀)를 주무기인 혼자시(本差)로 장비하고, 보조무기로서 소도(小刀)인 협차를 장비하게 되어 수요가 늘게 되었다. 협차는 타도보다 다양한 형태와 크기로 만들어졌다. 일반적으로 타도보다 얇고 굴곡이 없었기 때문에 훨씬 더 공격적으로 사용되었다. 가끔 날밑(鍔 (つば))이 없는 협차도 있었다. 협차는 타도를 쓸 수 없는 상황에서 사용되었다. 건물에 들어갔을 경우, 사무라이는 자신의 칼을 뒤따르는 하인 혹은 시종에게 건네 주었다. 하인은 칼을 받아 칼자루가 왼쪽을 향하도록, 그래서 칼을 오른손으로 쉽게 뽑지 못하도록 가타나-카케라는 진열대에 걸어 놓었다. 이것은 사무라이의 오른편에 위치했기 때문에 사무라이는 자신의 칼을 쉽게 뽑을 수 없었다. 이 절차를 밟지 않으면 주인에게 의심을 받았다. 하지만 협차는 언제 어디서나 차고 다니는 것이 허용되었다. 마치 현대인의 권총과 같은 존재였다. 어떤 사무라이는 베개밑에 협차를 넣어 밤중의 야습에 대비하기도 했다. 전국시대 초기에는 단도를 협차 대신 차고 다니기도 했다. 특별히 강한 미야모토 무사시 같은 무사들은 왼손에 협차, 오른손에 타도를 들고 이도류를 행하기도 했다. 이것은 공격력을 극대화시켜 주었다. 일반적인 생각과는 반대로, 협차는 할복에 주로 사용되지 않았다. 할복은 단도의 몫이었다. (ko)
- Een wakizashi (Japans: 脇差) is een traditioneel Japans zwaard met een -lemmet dat meestal tussen 30 en 60 cm lang is. Dit Japans zwaard lijkt sterk op de katana, alleen korter. De wakizashi werd gewoonlijk samen met de katana gedragen door de samoerai in het feodale Japan. Het samen dragen van de twee zwaarden wordt genoemd, letterlijk "lang en kort" vertaald. "Dai" (lang) voor de katana en "sho" (kort) voor de wakizashi. De katana werd meestal het zwaard of het lange zwaard genoemd en de wakizashi het bijzwaard. De Wakizashi was vooral een zwaard ter verdediging, waarmee de samurai de aanvallen kon blokkeren. Getrainde vechters konden het korte zwaard gebruiken om de aanvaller uit balans te brengen tijdens een tegenaanval en vielen vervolgens aan met het lange zwaard als er een opening ontstond. (nl)
- La wakizashi (脇差?) è un'arma bianca manesca del tipo spada del Giappone. (it)
- 脇差（わきざし、わきさし）は、主兵装（本差）が破損などにより使えない時に使用される予備の武器を指す。脇指とも表記される。現在は日本刀の打刀（うちがたな）の大小拵えの小刀（しょうとう）をいうことが多い。「小刀」と書いて「こがたな」と読む場合は、日常用の短刀のうち特に小さいもの、あるいは小型の片刃の物を言う。 (ja)
- Wakizashi (jap. 脇差) – japońska krótka sieczna broń biała, należąca do grupy tzw. mieczy japońskich (nihon-tō). Skrócona wersja katany, z głownią długości 30-60 cm, w większości przypadków z wzdłużną, wzmacniającą krawędzią zwaną . Przy pochwie wakizashi noszono krótki nożyk, szpikulec kōgai i pałeczki . Rękojeść wakizashi nosi nazwę tsuka i jest opleciona ozdobnym sznurem uchi-himo. Wakizashi był bronią popularną wśród zamożnych chłopów, gdyż w przeciwieństwie do katany była dla nich dozwolona. Broń ta tworzy wraz z dłuższą od niego kataną zestaw o nazwie daishō. Tylko samuraj miał prawo do noszenia dwóch broni (katany i wakizashi) jednocześnie, niemniej w 1876 roku władze japońskie zakazały noszenia mieczy katana jak i wakizashi. (pl)
- Wakizashi (脇差), med betydelsen "sidledes instucket svärd", var det mindre svärdet i samurajens svärdpar, daisho (det större svärdet kallas katana). Svärdet var ungefär två shaku långt (1 shaku = ungefär 30,3 cm). Detta svärd kunde bland annat användas för att begå rituellt självmord, harakiri. Svärdet kallas ibland även Shotō eller Kodachi. Utförandet är lika genomarbetat som katanans, men dess monteringar såsom tsuba och detaljer är i något mindre skala. Miyamoto Musashi betonar vikten av att använda både katana och wakizashi i sin berömda bok: Go rin no shō (De fem ringarnas bok) som handlar om bland annat "de två himlarnas skola". Detta antyder att man skall använda båda svärden i en kamp och inte bara katanan, som många på den tiden gjorde. (sv)
- A wakizashi (Kanji: 脇差 Hiragana: わきざし wakizashi?), também conhecida como Oo-wakizashi ou Naga-wakizashi, é uma espada curta japonesa, usada em conjunto com a katana pelos samurais. Era usada principalmente em combates de curta distância. Era utilizada também na prática do seppuku. (pt)
- Вакідзасі (яп. 脇差, わきざし) — короткий традиційний японський меч. В основному використовувався самураями та носився на поясі. Довжина клинка — від 30 см до 61 см. Загальна довжина 50—80 см. Вакідзасі схожий формою на катану. Його носили в парі з катаною, затикаючи за пояс лезом вгору. Часто мечі вакідзасі і катана робив один майстер, мечі мали якісне оформлення і один стиль. Цю пару мечів називали дайсьо, що в перекладі означало «довгий — короткий» або «великий — малий». А якщо мечі виготовлялися різними майстрами, то їх вже не можна було називати дайсьо. У дайсьо вакідзасі використовувався як короткий меч (сьото). Самураї використовували вакідзасі як зброю тоді, коли катана була недоступна або непридатна. У ранні періоди японської історії замість вакідзасі носився малий меч танто. Також коли самурай одягав обладунки, замість катани та вакідзасі зазвичай використовувався таті та танто. Входивши в приміщення, воїн залишав катану у слуги або на спеціальній підставці. Вакідзасі ж завжди залишався при самураї, його знімали лише у випадку, якщо самурай залишався в приміщенні на тривалий період часу. Для зручного носіння декількох мечів (катани, вакідзасі й танто), японцями були винайдені різні способи носіння мечів. Мечі фіксувалися за допомогою шнура саґео, який просмикувався через скобу куріґата, яка перебувала на лицьовій стороні піхов. Такі способи фіксації, не дозволяли мечу впасти на землю і при цьому залишали торс вільним. Феодали часто називали цей меч «охоронцем своєї честі», оскільки він використовувався для сеппуку. Деякі школи фехтування вчили використовувати катану і вакідзасі одночасно (дивіться Міямото Мусасі). На відміну від катани, яку могли носити лише самураї, вакідзасі був дозволений купцям та ремісникам. Вони використовували цей меч як повноцінну зброю, бо за статусом не мали права носити катану. (uk)
- 脇差（日语：脇差／わきざし wakizashi */?），也稱脇指（日語讀音同「脇差」），長一至二尺（約30至60公分），單手用刀。日本武士平時與太刀或打刀一同佩戴於左側腰間，並稱「大小刀」，脇差因此相對也稱為「小刀」。由於形制、用途都與小太刀相近，兩者時常混稱。適用於狹窄環境和近身纏鬥，也作為「大刀」的備用武器。 (zh)
- Вакидзаси (яп. 脇差) — короткий японский меч (сёто). В основном использовался самураями и носился на поясе. Его носили в паре с катаной. Длина клинка — от 1 до 2 сяку (30,3-60,6 см), общая длина с рукоятью ≈ 50-85 см (обычно 70-80 см). Оружие с длиной клинка меньше 1 сяку считается танто, а больше 2 сяку — катаной. Клинок односторонней заточки, малой кривизны. Вакидзаси похож по форме на катану. Вакидзаси изготавливался с дзукури (оформлением) различной формы и длины, обычно более тонким, чем у катаны. Степень выпуклости сечения клинка вакидзаси намного меньше, поэтому по сравнению с катаной этот меч резал мягкие объекты более резко. Рукоять вакидзаси классического сечения, такая же толстая, как у катаны, но меньшей длины. Часто мечи вакидзаси и катану делал один мастер, мечи имели качественное оформление и один стиль. Эту пару мечей одного стиля называли дайсё (в переводе «длинный — короткий» или «большой — малый»). Если мечи изготовлялись разными мастерами, даже родственниками, то их уже нельзя было называть дайсё. В такой паре вакидзаси использовался в качестве короткого меча (сёто). Для удобного ношения двух мечей (катаны и/или вакидзаси и/или танто) японцами были придуманы различные способы их ношения. Мечи фиксировались с помощью шнура сагэо, который продевался через скобу куригата, которая находилась на лицевой стороне ножен. Такие способы фиксации не давали мечу упасть на землю или же потеряться и при этом оставляли торс свободным. Вакидзаси принято всегда носить в ножнах, заложенными за пояс (оби) под таким углом, который скрывает от противника длину лезвия. Такой способ ношения в обществе сформировался после завершения войн периода Сэнгоку в начале XVII века, когда носить оружие стало больше традицией, чем военной необходимостью. Самураи использовали вакидзаси в качестве оружия тогда, когда катана была недоступна или неприменима. В ранние периоды японской истории кинжал танто носился вместо вакидзаси. Также, когда самурай надевал доспех, он дополнительно заменял катану на более длинный тати, то есть использовал оружейную пару с куда большей разницей в длине. Входя в помещение, воин оставлял катану у слуги или на подставке для мечей катанакакэ, а вакидзаси всегда носился при себе, и его снимали только в случае, если самурай оставался на длительный период времени. Буси часто называли этот меч «хранителем своей чести». Некоторые школы фехтования учили использовать и катану и вакидзаси одновременно. В отличие от катаны, которую могли носить только самураи (и тем более тати, меча чисто военного назначения), вакидзаси был разрешён для ношения купцам и ремесленникам в качестве полноценного оружия самообороны. Носить одновременно с ним танто заткнутым за пояс запрещалось ввиду недозволительно комедийного сходства такого носителя двух мечей с самураем. (ru)
|
| rdfs:comment
|
- واكيزاشي (باليابانية: 脇差) هو سيف ياباني قصير يسمى أحياناً بصديق الساموراي لأن الساموراي يحمله دائماً ,هذا السيف يصنع تقريبا بالتقنيات نفسها التي يصنع بها السيف الياباني أو كاتانا وكذلك المعدن المسمى ب تاماهاجاني وهو كذالك سيف من مقبض ليد واحده فقط واستخدمه النينجا كذلك . (ar)
- Wakizaši (japonsky: 脇差, hepburnův přepis: wakizashi), rozmezí délky mezi 1 – 2 尺 šaku (1 尺 = 30,3 cm), je japonský meč stejného vzhledu, jako má katana, se kterou byl používán v páru daišó jako záložní zbraň. Čepel wakizaši byla vyráběna stejným postupem jako katana, popřípadě přímo ze zlomených čepelí dlouhých mečů. Wakizaši byla považována za ochránkyni cti a jako taková nebyla nikdy odkládána. I ve vlastním domě ji samurajové měli stále na dosah. Nosili ji zastrčenou za opaskem ostřím nahoru, aby mohli přímo z pochvy udeřit nepřítele. V případě seppuku mohl samuraj případně provést rituální sebevraždu pomocí svého wakizaši, ačkoli nejčastěji byla používána dýka tantó[zdroj?] (短刀). (cs)
- Ŭakizaŝi aŭ Wakizashi (en japana: 脇差, "flankentrudita [glavo]") estis tipo de tradicia japana glavo (nihonto) uzita de la klaso de samurajoj de la feŭdisma Japanio. La wakizashi havas klingon inter 30 kaj 60 cm, kaj wakizashi pli proksima al la longo de la katana estas nomata ō-wakizashi kaj la wakizashi pli proksima al la longo de tantō estas nomata kō-wakizashi. La wakizashi portata kun la katana estis la oficiala signo ke la portanto estis samurajo aŭ glavisto. Portataj kunaj la paro de glavoj estis nomataj daishō, kio tradukeblas laŭvorte al "granda-malgranda". La katana estis la granda aŭ longa glavo dum la ŭakizaŝi estis la "malgranda" aŭ akompana glavo. Wakizashi ne estis necese ĝuste pli malgranda versio de katana; ili povis esti forĝita diference kaj havi diferencan krucsekcon. (eo)
- Le wakizashi (脇差) est un sabre japonais courbe similaire au katana, mais plus petit, dont la taille se situe entre 30 et 60 cm. Il peut être porté avec un katana et glissé dans la ceinture, auquel cas on appelle l'ensemble daisho. Les riches marchands, ne pouvant pas porter le katana, sont en revanche autorisés à porter le wakizashi. (fr)
- The wakizashi (Japanese: 脇差, "side inserted sword", in reference to the practice of wearing this item inserted through one's obi or sash at one's side, whereas the larger tachi sword was worn slung from a cord) is one of the traditionally made Japanese swords (nihontō) worn by the samurai in feudal Japan. (en)
- La wakizashi (脇差?) è un'arma bianca manesca del tipo spada del Giappone. (it)
- 脇差（わきざし、わきさし）は、主兵装（本差）が破損などにより使えない時に使用される予備の武器を指す。脇指とも表記される。現在は日本刀の打刀（うちがたな）の大小拵えの小刀（しょうとう）をいうことが多い。「小刀」と書いて「こがたな」と読む場合は、日常用の短刀のうち特に小さいもの、あるいは小型の片刃の物を言う。 (ja)
- A wakizashi (Kanji: 脇差 Hiragana: わきざし wakizashi?), também conhecida como Oo-wakizashi ou Naga-wakizashi, é uma espada curta japonesa, usada em conjunto com a katana pelos samurais. Era usada principalmente em combates de curta distância. Era utilizada também na prática do seppuku. (pt)
- 脇差（日语：脇差／わきざし wakizashi */?），也稱脇指（日語讀音同「脇差」），長一至二尺（約30至60公分），單手用刀。日本武士平時與太刀或打刀一同佩戴於左側腰間，並稱「大小刀」，脇差因此相對也稱為「小刀」。由於形制、用途都與小太刀相近，兩者時常混稱。適用於狹窄環境和近身纏鬥，也作為「大刀」的備用武器。 (zh)
- La wakizashi (脇差 o 脇指) és una espasa curta tradicional japonesa, amb una longitud d'entre 30 i 60 centímetres. (En el cas més curt, gairebé caldria parlar de tantō, un tipus japonès de ganivet.) La seva forma és similar a la de la katana, encara que el fil és generalment més prim i per tant pot ferir amb major severitat a un objectiu desprotegit. Els guerrers samurai sovint hi duien ambdues espases, anomenant-les en conjunt daishō, literalment 'la llarga i la curta'. (ca)
- Das Wakizashi (jap. 脇差, dt. „an der Seite getragen“) wird auch als Shōtō (小刀, dt. „kleines Schwert“) bezeichnet und ist ein japanisches Schwert ähnlich dem Katana, aber mit einer kürzeren Klinge von ein bis maximal zwei Shaku, also zwischen 30 und 60 cm. Eine Variante des Wakizashi stellt das sogenannte Kodachi dar, das meist prunkvoller verziert war und in einem Wehrgehänge statt im Obi getragen wurde – gewissermaßen ein Wakizashi für offizielle Anlässe. (de)
- El wakizashi (脇差 o 脇指:わきざし ''wakizashi''?), también conocida como shōtō (小刀 ''shōtō''?), es un sable corto tradicional japonés, con una longitud de entre 30 y 60 centímetros. En el caso del más corto, casi habría que hablar de tantō, un tipo japonés de cuchillo. Su forma es similar a la de la katana, aunque el filo es generalmente más delgado y por tanto puede herir con mayor gravedad a un objetivo desprotegido. Los guerreros samurái a menudo llevaban ambas consigo, denominándolas en conjunto daishō, literalmente 'la larga y la corta'. (es)
- Wakizashia, shōtō bezala ere ezaguna, Japoniako ezpata labur tradizional bat da, 30 eta 60 zentimetro arteko luzera duena. (Kasurik laburrenean, ia tantōz hitz egin beharko litzateke, ganibet japoniar mota bat). Bere forma, katana baten oso antzekoa da, ahoa, orohar, meheagoa den arren, eta, beraz, modu larriagoan zauri dezake babesik gabeko jopuntu bat. Samuraiek, sarri, biak eramaten zituzten, biei batera daishō izena emanez, literalki, "luzea eta laburra". Bere tamaina dela eta, ninjek ere erabiltzen zuten ninjatoaren ordez. Honek, tarteko postu bat du katana eta wakizashiaren artean. (eu)
- Wakizashi (Jepang: 脇差) adalah pedang tradisional Jepang dengan panjang mata bilah antara 30 hingga 60 sentimeter (antara 12 hingga 24 inci). Pedang ini serupa dengan katana, tetapi lebih pendek. Wakizashi sering dikenakan bersama katana. Apabila dikenakan bersama, pasangan pedang ini disebut , yang apabila diterjemahkan secara harafiah sebagai "besar dan kecil"; "dai" atau besar untuk katana, dan "sho" untuk wakizashi. Wakizashi memiliki bilah pedang yang lebih tipis dibandingkan dengan katana. Dengan begitu, wakizashi dapat memotong sasaran dengan lebih dahsyat dibandingkan katana. (in)
- 협차(일본어: 脇差 와키자시[*])는 30 ~ 60cm 사이의 칼날을 가진 전형적인 소도이다. 단도보다는 길고 타도보다는 짧다. 사무라이들은 주로 협차를 타도와 함께 차고 다녔다. 길고 짧은 칼이 한 쌍을 이뤘을 경우 다이쇼라고 불렀다. 칼날 길이는 타도와 같았던 시기도 있었지만, 에도시대에 에도시대무가제법도(江戸時代武家諸法度)라는 규정에서 대소 2자루의 칼을 차도록 하였기에, 타도 같은 대도(大刀)를 주무기인 혼자시(本差)로 장비하고, 보조무기로서 소도(小刀)인 협차를 장비하게 되어 수요가 늘게 되었다. 협차는 타도보다 다양한 형태와 크기로 만들어졌다. 일반적으로 타도보다 얇고 굴곡이 없었기 때문에 훨씬 더 공격적으로 사용되었다. 가끔 날밑(鍔 (つば))이 없는 협차도 있었다. (ko)
- Een wakizashi (Japans: 脇差) is een traditioneel Japans zwaard met een -lemmet dat meestal tussen 30 en 60 cm lang is. Dit Japans zwaard lijkt sterk op de katana, alleen korter. De wakizashi werd gewoonlijk samen met de katana gedragen door de samoerai in het feodale Japan. Het samen dragen van de twee zwaarden wordt genoemd, letterlijk "lang en kort" vertaald. "Dai" (lang) voor de katana en "sho" (kort) voor de wakizashi. De katana werd meestal het zwaard of het lange zwaard genoemd en de wakizashi het bijzwaard. (nl)
- Wakizashi (jap. 脇差) – japońska krótka sieczna broń biała, należąca do grupy tzw. mieczy japońskich (nihon-tō). Skrócona wersja katany, z głownią długości 30-60 cm, w większości przypadków z wzdłużną, wzmacniającą krawędzią zwaną . Przy pochwie wakizashi noszono krótki nożyk, szpikulec kōgai i pałeczki . Rękojeść wakizashi nosi nazwę tsuka i jest opleciona ozdobnym sznurem uchi-himo. (pl)
- Вакидзаси (яп. 脇差) — короткий японский меч (сёто). В основном использовался самураями и носился на поясе. Его носили в паре с катаной. Длина клинка — от 1 до 2 сяку (30,3-60,6 см), общая длина с рукоятью ≈ 50-85 см (обычно 70-80 см). Оружие с длиной клинка меньше 1 сяку считается танто, а больше 2 сяку — катаной. (ru)
- Wakizashi (脇差), med betydelsen "sidledes instucket svärd", var det mindre svärdet i samurajens svärdpar, daisho (det större svärdet kallas katana). Svärdet var ungefär två shaku långt (1 shaku = ungefär 30,3 cm). Detta svärd kunde bland annat användas för att begå rituellt självmord, harakiri. Svärdet kallas ibland även Shotō eller Kodachi. Utförandet är lika genomarbetat som katanans, men dess monteringar såsom tsuba och detaljer är i något mindre skala. (sv)
- Вакідзасі (яп. 脇差, わきざし) — короткий традиційний японський меч. В основному використовувався самураями та носився на поясі. Довжина клинка — від 30 см до 61 см. Загальна довжина 50—80 см. Вакідзасі схожий формою на катану. Його носили в парі з катаною, затикаючи за пояс лезом вгору. Самураї використовували вакідзасі як зброю тоді, коли катана була недоступна або непридатна. Феодали часто називали цей меч «охоронцем своєї честі», оскільки він використовувався для сеппуку. Деякі школи фехтування вчили використовувати катану і вакідзасі одночасно (дивіться Міямото Мусасі). (uk)
|
.jpg?width=300)
.jpg?width=300){kind=link}
.jpg){kind=link}