| dbo:abstract
|
- الإمبراطورية التبتية (بالإنجليزية: Tibetan empire)(التبتية: བོད་ ཆེན་ པོ،) وجدت في الفترة من القرن السابع حتي القرن التاسع الميلادي، عندما تم توحيد التبت كإمبراطورية كبيرة وقوية، وحكمت مساحة أكبر بكثير من هضبة التبت، وتمتد إلى أجزاء من شرق آسيا وآسيا الوسطى وجنوب آسيا. وصف التاريخ التبتي التقليدي مآثر قائمة طويلة من الحكام، والتأييد الخارجي من القرن السابع في التاريخ الصيني، حيث سماها (Tǔbō (吐蕃)، وابتداءا من القرن السابع حتي القرن التاسع حكمت سلالة الأباطرة إمبراطورية التبت، ومنذ فترة حكم الإمبراطور سونغتسين غامبو زادت قوة الإمبراطورية تدريجيا على مدى التضاريس المتنوعة. وبحلول عهد الإمبراطور رالباكان (Ralpacan)، في السنوات الأولى من القرن التاسع، كانت الامبراطورية تسيطر علي اراضي تمتد من حوض تاريم إلى جبال الهيمالايا والبنغال، ومن البامير إلى المقاطعات الصينية قانسو ويونان. ساعدت التضاريس المتنوعة للإمبراطورية وصعوبة النقل، إلى جانب الأفكار الجديدة التي دخلت حيز الإمبراطورية نتيجة لتوسعها، على خلق ضغوط وتكتلات قوى كانت في كثير من الأحيان في حالة تنافس مع الحاكم المركزي للامبراطورية، على سبيل المثال، أتباع دين بون وأنصار العائلات النبيلة القديمة جاء تدريجيا لتجد نفسها في منافسة مع الديانة الحديثة الدخول في الامبراطورية وهي البوذية. انهارت الإمبراطورية في حرب أهلية في عقد 840. (ar)
- Tibetská říše (psáno tibetsky བོད་ ཆེན་ པོ, přepis bod chen po, v literatuře „Velký Tibet“, čínsky 吐蕃, Tǔbō) byla rozsáhlá středoasijská říše soustředěná v oblasti Tibetské náhorní plošiny v letech 618 až 842. Formování říše bylo završeno po předchozí imperiální expanzi dynastie Yarlung 33. králem Songstenem Gampoem v 7. století. Poté se rozšiřovala za vlády 38. krále Thisonga Decäna. Stala se mocnou a významnou natolik, že smlouva mezi ní a čínskou říší Tchang vymezovala území Tibetské říše o rozloze větší než Tibetská plošina, územně se táhla na východ do Čchang-anu, na západ až za moderní Afghánistán a na jih do dnešní Indie a k Bengálskému zálivu. K Tibetu tehdy patřila rozsáhlá území střední Asie včetně Sin-ťiangu, Kan-su či Pamiru. Ve 2. polovině 7. a po celé 8. století Tibetská říše dosáhla svého největšího územního i politického rozmachu. (cs)
- L'Imperi Tibetà (Tibetà: བོད་ཆེན་པོ, Wylie: bod chen po, lit. 'Gran Tibet'; xinès: 吐蕃; pinyin: Tǔbō / Tǔfān) va ser un imperi centrat a l' altiplà tibetà, i format com a resultat de l'expansió imperial sota la encapçalada pel seu 33è rei, Songsten Gampo al segle vii. L'imperi es va expandir encara més sota el 38è rei . El tractat de 821-823 conclòs entre l'Imperi Tibetà i la dinastia Tang delimitava el primer com a possessió d'una àrea més gran que l'altiplà tibetà, i s'estenia a l'est fins a Chang'an, a l'oest més enllà de l' Afganistan modern, i al sud fins a l' Índia i la badia actual del Golf de Bengala. La dinastia Yarlung va ser fundada l'any 127 aC a la . La capital de Yarlung va ser traslladada a Lhasa pel 33è rei Songsten Gampo, i al Fort Roig durant el període imperial que va continuar fins al segle ix. L'inici del període imperial està marcat pel regnat del 33è rei de la dinastia Yarlung, Songtsen Gampo. El poder de l'imperi militar del Tibet va augmentar gradualment en diversos espais. Durant el regnat de Trisong Detsen, l'imperi es va fer més poderós i va augmentar de mida. En aquell moment, un tractat de l'any 783 entre l'Imperi Tibetà i la dinastia Tang va definir les fronteres, tal com es va concretar en el a Lhasa. Les fronteres es van confirmar de nou durant el regnat posterior del 41è rei a través del seu tractat de 821–823 entre l'Imperi Tibetà i la dinastia Tang, que també va ser celebrat en tres esteles inscrites. En els primers anys del segle ix, l'Imperi tibetà controlava territoris que s'estenien des de la conca del Tarim fins a l' Himàlaia i Bengala, i des del Pamir fins al que ara són les províncies xineses de Sichuan, Gansu i Yunnan. L'assassinat del rei Rapalcan el 838 pel seu germà Langdarma, i la posterior entronització de Langdarma seguida del seu assassinat el 842, marquen simultàniament l'inici de la dissolució del període imperial. Abans del període de l'imperi, el 28è rei de la dinastia Yarlung, Iha-tho-tho-ri (Thori Nyatsen), va descobrir les relíquies budistes sagrades i després es van salvaguardar. Més tard, el Tibet va marcar l'adveniment del seu període imperi sota el rei Songsten Gampo, mentre que el budisme es va estendre inicialment al Tibet, després de la conversió del rei al budisme, i durant les seves activitats per traduir textos budistes mentre que desenvolupava la llengua tibetana. Sota el rei Trisong Detsen, l'imperi es va expandir de nou a mesura que s'estava produint la fundació del budisme tibetà i la revelació del Vajrayana pel Guru Padmasambhava. L'època de l'imperi correspon llavors als regnats dels tres 'Reis religiosos' del Tibet, que inclou el regnat del rei Rapalcan. Després de l'assassinat de Rapalcan, el rei Langdarma gairebé va destruir el budisme tibetà amb l'ataca als monestirs de Nyingma i als seus practicants. Les seves actuacions es van correspondre a la posterior dissolució del període de l'imperi unificat, a partir del qual els governs semiautònoms o cabdills, reis i reines menors, i els regnes budistes tibetans supervivents, van evolucionar una vegada més cap a països independents prop de la regió fronterera de l'Imperi de Do Kham ( i ). HI ha però altres factors a tenir en compte pel que fa a la dissolució de l'imperi com: la diversa geografia de l'imperi, la dificultat del transport, o les noves idees que van arribar a l'imperi com a resultat de la seva expansió, i que van ajudar a crear tensions i blocs de poder que van entrar sovint en competència amb el govern central de l'imperi. Així, per exemple, els seguidors de la religió Bön i els partidaris de les antigues famílies nobles, es van trobar gradualment en competència amb el "recent" introduït budisme tibetà. (ca)
- Η Θιβετιανή Αυτοκρατορία ήταν το ενιαίο κράτος του Θιβέτ την περίοδο 618-842 μ.Χ. Ιδρυτής της και πρώτος αυτοκράτορας ήταν ο Σονγκτσέν Γκαμπό (604-650), γιος του Ναμρί Σονγκτσέν. Στο απόγειό της, τον 8ο αιώνα, τα εδάφη που κατείχε απλώνονταν πέρα από το Οροπέδιο του Θιβέτ, περιλαμβάνοντας περιοχές της ανατολικής, κεντρικής και νότιας Ασίας. Συμμάχησε με την Κίνα το 751 στη μάχη του Ταλάς, και τον 15ο αιώνα το Θιβέτ έγινε θρησκευτικό κράτος υπό τον Δαλάι Λάμα. Το 747 η ισχύς του Θιβέτ μειώθηκε με την εκστρατεία του κορεατικής καταγωγής στρατηγού των Κινέζων Τανγκ, Γκάο Σιεντσί (Gao Xianzhi), ο οποίος προσπάθησε ν' ανοίξει ξανά τις διόδους της Κίνας προς το Κασμίρ και την κεντρική Ασία. Μέχρι το 750 οι Θιβετιανοί είχαν χάσει όλες σχεδόν τις κτήσεις τους στην κεντρική Ασία, αλλά μετά την ήττα του Γκάο Σιεντσί από τους Άραβες στη μάχη του Ταλάς το 751, η κινεζική επιρροή μειώθηκε δραματικά και το Θιβέτ επανήλθε στο προσκήνιο. Το 821 υπογράφηκε συνθήκη ειρήνης μεταξύ του Θιβέτ και της Κίνας, καθορίζοντας τα σύνορα μεταξύ των δύο χωρών. Το Θιβέτ παρέμεινε έτσι μία αυτοκρατορία της κεντρικής Ασίας μέχρι και τα μέσα του 9ου αιώνα. (el)
- Die tibetische Monarchie, auch Yarlung-Dynastie genannt bzw. in zeitgenössischen chinesischsprachigen Quellen Tǔbō bzw. Tǔfān 吐蕃 war ein Abschnitt der Geschichte Tibets. Sie entstand im 7. Jahrhundert in einem Seitental des Tsangpo (Oberlauf des Brahmaputra), dem Tal des Yarlung-Flusses, und ging im Jahr 842 unter. (de)
- El Imperio tibetano existió entre 618 y 841. Su primer emperador fue Songtsen Gampo, quien es considerado un ancestro de Gengis Kan. El imperio se extendía desde Mongolia hasta el golfo de Bengala y era paso obligado de las caravanas de la famosa Ruta de la Seda. El Imperio mantuvo buenas relaciones con China. Sin embargo, las relaciones con el Imperio sasánida dejaron mucho que desear. En 841 una rebelión mongola acabó con el Imperio, y el último emperador, Langdarma, fue ejecutado. (es)
- L'empire du Tibet (tibétain : བོན་ཆེན་པོ།, Wylie : bon chen po) remonte au VIIe siècle. Une monarchie d’une certaine importance émerge alors sur le territoire du plateau du Tibet, marquant sa naissance comme entité politique unifiée. Des conquêtes successives, initiées par Songtsen Gampo en 627, en feront un empire dont l’apogée sera entre 780 et 790 et qui se terminera en 877, avec la fin de la dynastie Yarlung. Les rois ou empereurs de la dynastie Yarlung, dans la vallée duquel leur capitale de Yumbum Lhakang aurait tout d’abord été installée, prétendent remonter au IIe siècle av. J.-C., où le mythique Nyatri Tsenpo descendu du ciel aurait été intronisé (en -127 selon l’historiographie traditionnelle). Leur chefferie de Sheboye deviendra un royaume appelé Pugyäl (Tufan ou Tubo 吐蕃 par les Chinois et Tüböt par les Mongols, d’où le nom de Tibet). Ayant conquis Zhangzhung, ils contrôleront le territoire jusqu’au milieu du IXe siècle, étendant au faîte de leur puissance leur emprise jusqu’en Mongolie et au Bengale, et menaçant les empires chinois et abbasside. À partir de 846, le pouvoir central s’efface au profit des féodaux. Suit une période de division politique jusqu'à l'arrivée des Mongols de la dynastie Yuan au XIIIe siècle. (fr)
- Kekaisaran Tibet (Tibet: བོད་ ཆེན་ པོ; Wylie: bod chen po, "Tibet Agung"), dikenal juga dengan nama Kerajaan Tubo, adalah sebuah kekaisaran yang pernah ada dari abad ke-7 sampai abad ke-9 EU (tahun 618 sampai 842 EU) ketika Songtsän Gampo, Tsenpo atau raja ke-33 dari suku Tubo, yang merupakan pemimpin tertinggi di Tibet, meyatukan lebih dari 10 suku-suku untuk mendirikan sebuah kerajaan yang disebut Kerajaan Tubo, dikenal juga sebagai Kekaisaran Tibet, dengan ibu kotanya di kota di mana kota Lhasa sekarang berada. Songtsän Gambo menikmati hubungan baik dengan Dinasti Tang (618-907 EU). Pemerintahannya diuntungkan dari teknologi yang ditemukan oleh para ahli dari Dinasti Tang, dan dia dipengaruhi oleh budaya dan politik Tang. Nama Tionghoa abad pertengahan yang paling terkenal untuk Tibet adalah 吐蕃 (juga 土蕃 atau 土番), dalam bahasa Mandarin modern, kata ini diucapkan Tǔfān atau Tǔbō. Nama ini pertama kali muncul dalam aksara Tionghoa sebagai 土番 pada abad ke-7 dan sebagai 吐蕃 pada abad ke-10. (in)
- The Tibetan Empire (Tibetan: བོད་ཆེན་པོ, Wylie: bod chen po, lit. 'Great Tibet'; Chinese: 吐蕃; pinyin: Tǔbō / Tǔfān) was an empire centered on the Tibetan Plateau, formed as a result of imperial expansion under the Yarlung dynasty heralded by its 33rd king, Songtsen Gampo, in the 7th century. The empire further expanded under the 38th king, Trisong Detsen. The 821–823 treaty concluded between the Tibetan Empire and the Tang dynasty delineated the former as being in possession of an area larger than the Tibetan Plateau, stretching east to Chang'an, west beyond modern Afghanistan, and south into modern India and the Bay of Bengal. The Yarlung dynasty was founded in 127 BC in the Yarlung Valley. The Yarlung capital was moved to Lhasa by the 33rd king Songsten Gampo, and into the Red Fort during the imperial period which continued to the 9th century. The beginning of the imperial period is marked in the reign of the 33rd king of the Yarlung dynasty, Songtsen Gampo. The power of Tibet's military empire gradually increased over a diverse terrain. During the reign of Trisong Detsen, the empire became more powerful and increased in size. At this time, a 783 treaty between the Tibetan Empire and the Tang dynasty defined the borders, as commemorated by the Shol Potala Pillar in Lhasa. Borders were again confirmed during the later reign of the 41st king Ralpacan through his 821–823 treaty between the Tibetan Empire and Tang dynasty, which was also commemorated by three inscribed stelae. In the opening years of the 9th century, the Tibetan Empire controlled territories extending from the Tarim Basin to the Himalayas and Bengal, and from the Pamirs into what are now the Chinese provinces of Sichuan, Gansu and Yunnan. The murder of King Rapalchen in 838 by his brother Langdarma, and Langdarma's subsequent enthronement followed by his assassination in 842 marks the simultaneous beginning of the dissolution of the empire period. Before the empire period, sacred Buddhist relics were discovered by the Yarlung dynasty's 28th king, Iha-tho-tho-ri (Thori Nyatsen), and then safeguarded. Later, Tibet marked the advent of its empire period under King Songsten Gampo, while Buddhism initially spread into Tibet after the king's conversion to Buddhism, and during his pursuits in translating Buddhist texts while also developing the Tibetan language. Under King Trisong Detsen, the empire again expanded as the founding of Tibetan Buddhism and the revealing of the Vajrayana by Guru Padmasambhava was occurring. The empire period then corresponded to the reigns of Tibet's three 'Religious Kings', which includes King Rapalchen's reign. After Rapalchen's murder, King Lang darma nearly destroyed Tibetan Buddhism through his widespread targeting of Nyingma monasteries and monastic practitioners. His undertakings correspond to the subsequent dissolution of the unified empire period, after which semi-autonomous polities of chieftains, minor kings and queens, and those surviving Tibetan Buddhist polities evolved once again into autonomous independent polities, similar to those polities also documented in the Tibetan Empire's nearer frontier region of Do Kham (Amdo and Kham). Other unreferenced ideas about the dissolution of the empire period include: The varied terrain of the empire and the difficulty of transportation, coupled with the new ideas that came into the empire as a result of its expansion, helped to create stresses and power blocs that were often in competition with the ruler at the center of the empire. Thus, for example, adherents of the Bön religion and the supporters of the ancient noble families gradually came to find themselves in competition with the "recently" introduced Tibetan Buddhism. (en)
- 吐蕃（とばん、拼音：TŭbōまたはTŭfān、チベット語：བོད་ཆེན་པོ、ワイリー転写：Bod chen po）は、7世紀初めから9世紀中ごろにかけてチベットにあった統一王国。唐国は吐蕃に貢女と朝貢をした。 (ja)
- L'impero tibetano (in tibetano: བོད་ ཆེན་ པོ, Wylie: bod Chen Po, "Grande Tibet") è esistito dal VII al IX secolo, quando il Tibet è stato unificato come un grande e potente impero, e governò un'area notevolmente più grande dell'altopiano tibetano, che si estende nell'Asia orientale, Asia centrale e Asia meridionale. Succedette al regno proto-tibetano controllato dalla dinastia Yarlung. La superficie massima si raggiunse nel IX secolo, pari a 4,6 milioni di kmq. La storia tradizionale tibetana descrive le gesta di un lungo elenco di governanti. Conferme esterne sono disponibili dal VII secolo nelle storie cinesi, che chiamava il paese Tǔbō (吐蕃). Dal VII al IX secolo una serie di imperatori ha governato il Tibet. Dal tempo dell'imperatore Songtsen Gampo il potere dell'impero gradualmente è aumentato. Con il regno dell'imperatore , durante il IX secolo, l'impero controllava i territori che si estendono dal bacino del Tarim all'Himalaya e del Bengala, e dal Pamir alle province cinesi del Gansu e dello Yunnan. Il vario territorio dell'impero e la difficoltà di trasporto, insieme alle nuove idee che venivano nell'impero a seguito della sua espansione, ha contribuito a creare tensioni e blocchi di potere che erano spesso in concorrenza con le leggi dell'impero. (it)
- Het Tibetaanse Rijk was een historisch rijk in Tibet, dat globaal tussen 600 en 860 bestond. In de tweede helft van de zevende en de tweede helft van de achtste eeuw was dit rijk een van de dominante machten in Centraal-Azië. Na deze periode begon een eeuwenlange politieke en staatkundige fragmentatie van Tibet. (nl)
- ( 중국 남서부의 지역에 대해서는 티베트 문서를 참고하십시오.) 토번(吐蕃)은 티베트고원의 중앙에 성립된 고대왕국으로, 617년에서 842년에 송첸캄포에서 랑다르마에 이르기까지 2백여년간 지속된 티베트 지역 역사상 국력이 가장 강했던 왕조였다. 구당서에서는 토번의 황실을 선비족 탁발씨의 후예로 기록하고 있다. 당나라는 617년 강력해진 토번에 의해 타림분지와 서쪽과 서남부 지역 대부분을 잃고 장안 바로 코앞 영토까지 잃게 되면서 토번에 조공하게 된다. 763년에는 당나라 수도 장안을 완전히 점령하기도 하였다. 토번의 송첸캄포 왕은 당나라 여인들을 좋아해서 당 태종은 송첸캄포 왕에게 당 태종의 딸을 공녀로 보내고 추가로 당나라 여인 5명을 보내 송첸캄포는 당 태종의 딸을 첩으로 삼았다. 당나라는 이 시기 티베트에서 존속한 왕조를 ‘토번’이라고 불렀고, 이 명칭이 14세기 중순까지 티베트의 통칭으로 사용되었다. 토번의 역대 왕들은 성씨를 가지지 않았으며, 왕가와 왕족도 호칭을 가지지 않았기 때문에 이 왕조의 명칭을 토번으로 하는 것이 일반적이다. 청나라 때까지 중국 문헌에서는 티베트의 전역을 일컫는 말로 또는 그 지배 세력을 일컫는 말로 언급됐다. 명나라 때 쓰인, 원사(元史) 선정원(宣政院)의 조항에도 토번의 영역에 대해 기술하고 있고, 명나라 때 서장기(西蔵記)에서도 서장이 토번의 서쪽에 있다는 기록이 있다. 617년 송첸캄포에 의한 통일 이후, 북동쪽으로 위구르 남동쪽으로는 남조, 북방에서는 서역의 동서통상로 패권을 둘러싸고 분쟁을 했다. 641년 당 왕실에서는 토번의 협박에 의해 문성공주를 공녀로 보내고 이후 5명의 공녀를 더 보내지만 토번은 장안을 유린하여 당나라의 굴복을 약속받고 장안 바로 옆까지 군대를 주둔시켰다. 안사의 난 이후는 국력이 약해진 당나라를 물리치고 동아시아에서 군사적 우위를 확보하고 하서·농우지구와 실크로드의 대부분을 지배하기에 이르렀다. 791년 치송데첸이 불교를 국교로 하고, 이윽고 불교 지도자가 국정을 실시하여, 대장경이 번역됐다. 822년에는 당나라 장안을 다시 유린하고 많은 당나라 황후와 후궁들 그리고 농노들을 끌고 갔다. 당나라는 굴복하여 토번에 조공을 하며 다시 불공정한 평화조약을 맺게 된다. 그 후 국내에서 불교를 둘러싸고 대립이 일어나고, 또 왕위계승 문제로 분열되어 멸망하였다. (ko)
- Imperium tybetańskie – wczesny okres w historii Tybetu, który rozpoczął się wraz z powstaniem pierwszego państwa tybetańskiego w VII wieku n.e., i zakończył się jego późniejszym o dwieście lat rozpadem. Tybetańska państwowość mogła poszczycić się w tym czasie największym w historii zasięgiem terytorialnym i niespotykaną w wiekach późniejszych potęgą militarną. VII wiek n.e. był okresem symultanicznego wzrostu trzech wielkich imperiów azjatyckich, cesarstwa chińskiego pod panowaniem dynastii Tang, ekspansji arabskiej oraz imperium tybetańskiego. Wszystkie one spierały się o wpływy w rejonach przebiegu niezwykle dochodowego jedwabnego szlaku oraz odcisnęły trwałe piętno na historii i kulturze Azji Centralnej. Wielkim nieobecnym tej rywalizacji były rozbite politycznie, w wyniku najazdu Heftalitów, Indie. Historia złożonych relacji chińsko-tybetańskich rozpoczęła się właśnie w tym okresie i o ile we wzajemnych kontaktach kulturowo dominowały Chiny, o tyle militarnie górą pozostawali Tybetańczycy. To właśnie potęga Chin, które za dynastii Tang przeżywały swój okres klasyczny, jest miarą znaczenia tybetańskiego dorobku. Sławny dyplomata i tybetolog Hugh E. Richardson stwierdził, że mając na uwadze ich polityczną równorzędność, ...osiągnięcia tybetańskiej państwowości powinny być rozpatrywane w perspektywie, charakterystycznej dla tego okresu siły i wielkości cesarstwa chińskiego. Powszechnie przyjmuje się, iż podstawą tybetańskiego sukcesu było zażegnanie konfliktów klanowych w I poł. VII wieku. Negatywnym skutkiem tego wewnętrznego kompromisu był jednak znaczny wpływ wielkich rodów na bieg spraw państwowych. Wraz z rosnącym terytorium i umacnianiem się pozycji władcy taka struktura zaczęła zawodzić, dlatego też w celu zrównoważenia rodowych wpływów, coraz większą rolę w systemie sprawowania władzy zajmowali dobrze wykształceni buddyjscy mnisi. Zlekceważenie przywiązania do tradycji oraz narastająca frustracja doprowadziły ostatecznie do katastrofy i fragmentacji imperium (połowa IX wieku). (pl)
- Tibetanska imperiet (tibetanska: བོད་ཆེན་པོ (bod chen po), 'Stora Tibet') var ett kungarike i Tibet, som fanns mellan 600- och 800-talet, huvudsakligen på den Tibetanska högplatån, men med utsträckning i Centralasien, Östasien och Sydasien. Den inhemska tibetanska historieskrivningen lämnar en lång kungalängd, men det finns också externa källor från 600-talet och framåt, framför allt kinesiska. Kinesiska historiker kallade landet 吐蕃, vilket i modern tid uttalas Tǔfān eller Tǔbō. Den första regenten över imperiet var Songtsän Gampo. Från hans regim och framåt utvidgades imperiet gradvis. Under Ralpacans regeringstid (815-838) sträckte sig riket från Tarimbäckenet till Himalaya och Bengalen och från Pamir till vad som idag är de kinesiska provinserna Gansu och Yunnan. Den svåra terrängen och därmed svårigheterna att transportera varor och förflytta trupper, tillsammans med nya influenser när riket expanderade gjorde att ställningen för regenten I centrum av imperiet försvagades. Till exempel uppstod konflikter mellan anhängare av den i området traditionella bön-religionen och förespråkare för den nyligen introducerade buddhismen. Inbördeskrig utbröt och riket kollapsade på 840-talet. (sv)
- O Império Tibetano ou Império do Tibete (em tibetano: བོད་ཆེན་པོ; Wylie: bod chen po, "Grande Tibete") existiu entre os séculos VII e IX (629 à 841) quando o Tibete foi unificado em um grande e poderoso império, e dominava uma área consideravelmente maior que o Planalto Tibetano, estendendo para partes do Leste Asiático, Ásia Central e sul da Ásia. Seu primeiro imperador foi Songtsen Gampo, que é considerado um antepassado de Gengis Cã. Quando o Tibete foi unificado como um grande e poderoso império e se estendia da Mongólia à Baía de Bengala, e governou uma área consideravelmente maior do que o Planalto Tibetano, que se estendeu para partes do Leste Asiático, Ásia Central e Ásia do Sul. (pt)
- Тибетська імперія (тибетське письмо བོད་ཆེན་པོ, вайлі bod chen po «Великий Тибет») — велика і потужна імперія, яка існувала в VII—IX ст., об'єднуючи в собі весь Тибет. Правила територією, значно більшою, ніж Тибетське плато, поширюючи свою владу на частини Східної, Середньої та Південної Азії. Традиційна тибетська історія описувала подвиги чималого списку правителів. Зовнішнє підтвердження цьому можна знайти в китайських літописах уже з VII ст. З часів імператора Сронцангамбо влада імперії поступово охоплювала все нові місцевості, а за правління імператора Ралпачана у перші роки ІХ ст. вона володіла територіями, що простягалися від Таримського басейну до Гімалаїв і Бенгалії та від Паміру до теперішніх китайських провінцій Ганьсу і Юньнань. 787 р., в добу розквіту Тибетської імперії за царя Трісонгдецена, її державною релігією було визнано буддизм. Попри те, що через 50 років після цього імперія розпалася, буддистська релігія поширювалася і зміцнювала своє становище. Саме тоді зародився ламаїзм. Територіальна різноманітність імперії та труднощі пересування у поєднанні з новими віяннями, що потрапляли в імперію внаслідок її розширення, спричинилися до створення напруженості та центрів влади, які часто суперничали з правителем у столиці імперії. Так, наприклад, прибічники релігії Бон і прихильники давніх дворянських родів поступово опинилися в ролі конкурентів нещодавно введеному буддизму. Імперія розпалася в ході громадянської війни у 840-х рр. (uk)
- Тибетская империя (тиб. བོད ་ ཆེན ་ པོ, Вайли bod chen po, «Великий Тибет») существовала с VII по XI века, когда Тибет был объединен в большую и могущественную империю, и управлял территорией значительно большей, чем Тибетское плато, простирающейся до частей Восточной Азии, Центральной Азии и Южной Азии. Традиционная тибетская история описывала подвиги длинного списка правителей. Внешнее подтверждение этому можно найти в китайской истории начиная с VII века. С VII по IX век Тибетом правил ряд императоров. Со времен императора Сонгцэна Гампо мощь империи постепенно увеличивалась на различных территориях. Во время правления императора Ралпачана, в первые годы IX века, он контролировал территории, простиравшиеся от Таримского бассейна до Гималаев и Бенгалии, а также от Памира до нынешних китайских провинций Ганьсу и Юньнань. (ru)
- 吐蕃（藏文：བོད་ཆེན་པོ།，威利转写：bod chen po，拉薩話：/pʰøʔ˩˧˨ ʨʰẽ˥ po˥˧/，意为“大蕃”）是7世纪初到9世纪中叶存在于青藏高原的藏人君主制国家，由松赞干布到朗達瑪延续两百多年，鼎盛时期疆域囊括今中国西藏、青海、甘肃、四川康巴地区，天山以南新疆和云南西北部，尼泊尔、不丹全境，以及中亚和印度北部部分地區。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Die tibetische Monarchie, auch Yarlung-Dynastie genannt bzw. in zeitgenössischen chinesischsprachigen Quellen Tǔbō bzw. Tǔfān 吐蕃 war ein Abschnitt der Geschichte Tibets. Sie entstand im 7. Jahrhundert in einem Seitental des Tsangpo (Oberlauf des Brahmaputra), dem Tal des Yarlung-Flusses, und ging im Jahr 842 unter. (de)
- El Imperio tibetano existió entre 618 y 841. Su primer emperador fue Songtsen Gampo, quien es considerado un ancestro de Gengis Kan. El imperio se extendía desde Mongolia hasta el golfo de Bengala y era paso obligado de las caravanas de la famosa Ruta de la Seda. El Imperio mantuvo buenas relaciones con China. Sin embargo, las relaciones con el Imperio sasánida dejaron mucho que desear. En 841 una rebelión mongola acabó con el Imperio, y el último emperador, Langdarma, fue ejecutado. (es)
- 吐蕃（とばん、拼音：TŭbōまたはTŭfān、チベット語：བོད་ཆེན་པོ、ワイリー転写：Bod chen po）は、7世紀初めから9世紀中ごろにかけてチベットにあった統一王国。唐国は吐蕃に貢女と朝貢をした。 (ja)
- Het Tibetaanse Rijk was een historisch rijk in Tibet, dat globaal tussen 600 en 860 bestond. In de tweede helft van de zevende en de tweede helft van de achtste eeuw was dit rijk een van de dominante machten in Centraal-Azië. Na deze periode begon een eeuwenlange politieke en staatkundige fragmentatie van Tibet. (nl)
- 吐蕃（藏文：བོད་ཆེན་པོ།，威利转写：bod chen po，拉薩話：/pʰøʔ˩˧˨ ʨʰẽ˥ po˥˧/，意为“大蕃”）是7世纪初到9世纪中叶存在于青藏高原的藏人君主制国家，由松赞干布到朗達瑪延续两百多年，鼎盛时期疆域囊括今中国西藏、青海、甘肃、四川康巴地区，天山以南新疆和云南西北部，尼泊尔、不丹全境，以及中亚和印度北部部分地區。 (zh)
- الإمبراطورية التبتية (بالإنجليزية: Tibetan empire)(التبتية: བོད་ ཆེན་ པོ،) وجدت في الفترة من القرن السابع حتي القرن التاسع الميلادي، عندما تم توحيد التبت كإمبراطورية كبيرة وقوية، وحكمت مساحة أكبر بكثير من هضبة التبت، وتمتد إلى أجزاء من شرق آسيا وآسيا الوسطى وجنوب آسيا. (ar)
- L'Imperi Tibetà (Tibetà: བོད་ཆེན་པོ, Wylie: bod chen po, lit. 'Gran Tibet'; xinès: 吐蕃; pinyin: Tǔbō / Tǔfān) va ser un imperi centrat a l' altiplà tibetà, i format com a resultat de l'expansió imperial sota la encapçalada pel seu 33è rei, Songsten Gampo al segle vii. L'imperi es va expandir encara més sota el 38è rei . El tractat de 821-823 conclòs entre l'Imperi Tibetà i la dinastia Tang delimitava el primer com a possessió d'una àrea més gran que l'altiplà tibetà, i s'estenia a l'est fins a Chang'an, a l'oest més enllà de l' Afganistan modern, i al sud fins a l' Índia i la badia actual del Golf de Bengala. (ca)
- Tibetská říše (psáno tibetsky བོད་ ཆེན་ པོ, přepis bod chen po, v literatuře „Velký Tibet“, čínsky 吐蕃, Tǔbō) byla rozsáhlá středoasijská říše soustředěná v oblasti Tibetské náhorní plošiny v letech 618 až 842. Formování říše bylo završeno po předchozí imperiální expanzi dynastie Yarlung 33. králem Songstenem Gampoem v 7. století. Poté se rozšiřovala za vlády 38. krále Thisonga Decäna. Stala se mocnou a významnou natolik, že smlouva mezi ní a čínskou říší Tchang vymezovala území Tibetské říše o rozloze větší než Tibetská plošina, územně se táhla na východ do Čchang-anu, na západ až za moderní Afghánistán a na jih do dnešní Indie a k Bengálskému zálivu. K Tibetu tehdy patřila rozsáhlá území střední Asie včetně Sin-ťiangu, Kan-su či Pamiru. Ve 2. polovině 7. a po celé 8. století Tibetská říše (cs)
- Η Θιβετιανή Αυτοκρατορία ήταν το ενιαίο κράτος του Θιβέτ την περίοδο 618-842 μ.Χ. Ιδρυτής της και πρώτος αυτοκράτορας ήταν ο Σονγκτσέν Γκαμπό (604-650), γιος του Ναμρί Σονγκτσέν. Στο απόγειό της, τον 8ο αιώνα, τα εδάφη που κατείχε απλώνονταν πέρα από το Οροπέδιο του Θιβέτ, περιλαμβάνοντας περιοχές της ανατολικής, κεντρικής και νότιας Ασίας. Συμμάχησε με την Κίνα το 751 στη μάχη του Ταλάς, και τον 15ο αιώνα το Θιβέτ έγινε θρησκευτικό κράτος υπό τον Δαλάι Λάμα. Το 747 η ισχύς του Θιβέτ μειώθηκε με την εκστρατεία του κορεατικής καταγωγής στρατηγού των Κινέζων Τανγκ, Γκάο Σιεντσί (Gao Xianzhi), ο οποίος προσπάθησε ν' ανοίξει ξανά τις διόδους της Κίνας προς το Κασμίρ και την κεντρική Ασία. Μέχρι το 750 οι Θιβετιανοί είχαν χάσει όλες σχεδόν τις κτήσεις τους στην κεντρική Ασία, αλλά μετά την ήττα (el)
- L'empire du Tibet (tibétain : བོན་ཆེན་པོ།, Wylie : bon chen po) remonte au VIIe siècle. Une monarchie d’une certaine importance émerge alors sur le territoire du plateau du Tibet, marquant sa naissance comme entité politique unifiée. Des conquêtes successives, initiées par Songtsen Gampo en 627, en feront un empire dont l’apogée sera entre 780 et 790 et qui se terminera en 877, avec la fin de la dynastie Yarlung. (fr)
- Kekaisaran Tibet (Tibet: བོད་ ཆེན་ པོ; Wylie: bod chen po, "Tibet Agung"), dikenal juga dengan nama Kerajaan Tubo, adalah sebuah kekaisaran yang pernah ada dari abad ke-7 sampai abad ke-9 EU (tahun 618 sampai 842 EU) ketika Songtsän Gampo, Tsenpo atau raja ke-33 dari suku Tubo, yang merupakan pemimpin tertinggi di Tibet, meyatukan lebih dari 10 suku-suku untuk mendirikan sebuah kerajaan yang disebut Kerajaan Tubo, dikenal juga sebagai Kekaisaran Tibet, dengan ibu kotanya di kota di mana kota Lhasa sekarang berada. (in)
- The Tibetan Empire (Tibetan: བོད་ཆེན་པོ, Wylie: bod chen po, lit. 'Great Tibet'; Chinese: 吐蕃; pinyin: Tǔbō / Tǔfān) was an empire centered on the Tibetan Plateau, formed as a result of imperial expansion under the Yarlung dynasty heralded by its 33rd king, Songtsen Gampo, in the 7th century. The empire further expanded under the 38th king, Trisong Detsen. The 821–823 treaty concluded between the Tibetan Empire and the Tang dynasty delineated the former as being in possession of an area larger than the Tibetan Plateau, stretching east to Chang'an, west beyond modern Afghanistan, and south into modern India and the Bay of Bengal. (en)
- ( 중국 남서부의 지역에 대해서는 티베트 문서를 참고하십시오.) 토번(吐蕃)은 티베트고원의 중앙에 성립된 고대왕국으로, 617년에서 842년에 송첸캄포에서 랑다르마에 이르기까지 2백여년간 지속된 티베트 지역 역사상 국력이 가장 강했던 왕조였다. 구당서에서는 토번의 황실을 선비족 탁발씨의 후예로 기록하고 있다. 당나라는 617년 강력해진 토번에 의해 타림분지와 서쪽과 서남부 지역 대부분을 잃고 장안 바로 코앞 영토까지 잃게 되면서 토번에 조공하게 된다. 763년에는 당나라 수도 장안을 완전히 점령하기도 하였다. 토번의 송첸캄포 왕은 당나라 여인들을 좋아해서 당 태종은 송첸캄포 왕에게 당 태종의 딸을 공녀로 보내고 추가로 당나라 여인 5명을 보내 송첸캄포는 당 태종의 딸을 첩으로 삼았다. 당나라는 이 시기 티베트에서 존속한 왕조를 ‘토번’이라고 불렀고, 이 명칭이 14세기 중순까지 티베트의 통칭으로 사용되었다. (ko)
- L'impero tibetano (in tibetano: བོད་ ཆེན་ པོ, Wylie: bod Chen Po, "Grande Tibet") è esistito dal VII al IX secolo, quando il Tibet è stato unificato come un grande e potente impero, e governò un'area notevolmente più grande dell'altopiano tibetano, che si estende nell'Asia orientale, Asia centrale e Asia meridionale. Succedette al regno proto-tibetano controllato dalla dinastia Yarlung. La superficie massima si raggiunse nel IX secolo, pari a 4,6 milioni di kmq. (it)
- Imperium tybetańskie – wczesny okres w historii Tybetu, który rozpoczął się wraz z powstaniem pierwszego państwa tybetańskiego w VII wieku n.e., i zakończył się jego późniejszym o dwieście lat rozpadem. Tybetańska państwowość mogła poszczycić się w tym czasie największym w historii zasięgiem terytorialnym i niespotykaną w wiekach późniejszych potęgą militarną. (pl)
- Тибетская империя (тиб. བོད ་ ཆེན ་ པོ, Вайли bod chen po, «Великий Тибет») существовала с VII по XI века, когда Тибет был объединен в большую и могущественную империю, и управлял территорией значительно большей, чем Тибетское плато, простирающейся до частей Восточной Азии, Центральной Азии и Южной Азии. (ru)
- O Império Tibetano ou Império do Tibete (em tibetano: བོད་ཆེན་པོ; Wylie: bod chen po, "Grande Tibete") existiu entre os séculos VII e IX (629 à 841) quando o Tibete foi unificado em um grande e poderoso império, e dominava uma área consideravelmente maior que o Planalto Tibetano, estendendo para partes do Leste Asiático, Ásia Central e sul da Ásia. Seu primeiro imperador foi Songtsen Gampo, que é considerado um antepassado de Gengis Cã. (pt)
- Tibetanska imperiet (tibetanska: བོད་ཆེན་པོ (bod chen po), 'Stora Tibet') var ett kungarike i Tibet, som fanns mellan 600- och 800-talet, huvudsakligen på den Tibetanska högplatån, men med utsträckning i Centralasien, Östasien och Sydasien. (sv)
- Тибетська імперія (тибетське письмо བོད་ཆེན་པོ, вайлі bod chen po «Великий Тибет») — велика і потужна імперія, яка існувала в VII—IX ст., об'єднуючи в собі весь Тибет. Правила територією, значно більшою, ніж Тибетське плато, поширюючи свою владу на частини Східної, Середньої та Південної Азії. 787 р., в добу розквіту Тибетської імперії за царя Трісонгдецена, її державною релігією було визнано буддизм. Попри те, що через 50 років після цього імперія розпалася, буддистська релігія поширювалася і зміцнювала своє становище. Саме тоді зародився ламаїзм. (uk)
|
-EN.svg){kind=link}
-EN.svg){kind=link}
