| dbo:abstract
|
- La temporalité est « le caractère de ce qui existe dans le temps ». Le caractère irréversible du temps qui passe lui donne une valeur particulière, y compris (« Le temps, c'est de l'argent », dit un proverbe connu, et gagner quelques nanosecondes pour les traders développant des échanges boursiers utilisant le courtage en ligne à haute fréquence nécessitent des investissements en milliards d'euros) ou vitale (« Le temps, c'est de la vie », dixit Pierre Rabhi). Le temps peut ainsi être considéré comme une des ressources naturelles « non renouvelables ». Et la temporalité est l'une des dimensions qui apparait effectivement dans les années 1990 avec la notion de « développement durable », au travers de la durabilité, notion qui a en réalité pris chez les francophones la place de celle de soutenabilité. La notion de temps peut paraître triviale dans notre espace-temps, où tout s'inscrit dans la temporalité, mais elle a pris une importance particulière, nouvelle dans de nombreux domaines (de l'horloge atomique de haute-précision, à la spéculation financière qui s'appuie sur des échanges boursiers de haute-fréquence qui se font à l'échelle des nanosecondes par des logiciels qui remplacent les traders, et qui pourraient avoir joué un rôle dans la faillite de certaines banques et la crise de 2008). La gestion du temps est aussi l'un des paramètres importants de l'organisation des entreprises. Anciennement, la temporalité d'un évêché ou d'une abbaye correspondait à sa juridiction, c'est-à-dire à l'ensemble des paroisses constituant le domaine temporel de l'évêché ou de l'abbaye. (fr)
- In philosophy, temporality refers to the idea of a linear progression of past, present, and future. The term is frequently used, however, in the context of critiques of commonly held ideas of linear time. In social sciences, temporality is studied with respect to the human perception of time and the social organization of time. The perception of time underwent significant changes in the three hundred years between the Middle Ages and modernity. Examples in continental philosophy of philosophers raising questions of temporality include Edmund Husserl's analysis of internal time consciousness, Martin Heidegger's Being and Time, J. M. E. McTaggart's article "The Unreality of Time", George Herbert Mead's Philosophy of the Present, and Jacques Derrida's criticisms of Husserl's analysis. Temporality is "deeply intertwined with the rhetorical act of harnessing and subverting power in the unfolding struggle for justice." Temporalities, particularly in European settler colonialism, have been observed in critical theory as a tool for both subjugation and oppression of Indigenous communities, and Native resistance to that oppression. (en)
- 시간성(Temporality)은 철학에서 과거, 현재, 미래의 선형적 진행도의 개념을 나타낸다. 이 용어는 그러나 선형적 시간의 비평적인 문맥에서 주로 사용된다. 사회과학에서 시간성은 인간의 시간에 대한 지각과 시간의 사회적 구성과 관련하여 연구된다. 시간의 지각은 중세시대와 현대 사이의 300년에 걸쳐 중대한 변화를 거쳤다. (ko)
- Темпора́льность (от лат. tempora «времена» ← мн.ч. tempus «время») — специфическая взаимосвязь моментов времени и временных характеристик, динамика изменений тех явлений и процессов, качественная особенность которых обусловлена социокультурной спецификой человеческого существования; временная сущность явлений. Понятие темпоральности вошло в философскую культуру благодаря феноменологической и экзистенциалистской традициям, в которых темпоральность человеческого бытия противопоставляется времени, описанному как отчужденное, навязчивое, подавляющее. В культурологии, психологии и феноменологически ориентированной социологии понятие темпоральности используется в основном для описания таких динамических объектов, как личность, социальная группа, класс, общество, ценность. В основе методологии темпорального анализа лежит идея анализа взаимодвижущихся социальных явлений через сопоставление их темпоральности. (ru)
- Темпора́льність (від лат. temporalis — «часовий») — специфічний взаємозв'язок моментів часу і часових характеристик, динаміка змін тих явищ і процесів, якісна особливість яких зумовлена соціокультурною специфікою людського існування; часова сутність явищ. Поняття темпоральності увійшло в філософську культуру завдяки феноменологічній і екзистенціалістській традиціям, в яких темпоральність людського буття протиставляється часу, описаному як відчужене, нав'язливе, переважаюче. В культурології, психології та феноменологічно орієнтованій соціології, поняття темпоральності використовується переважно для опису таких динамічних об'єктів, як особистість, соціальна група, клас, суспільство, цінність. В основі методології темпорального аналізу лежить ідея аналізу взаємнорухливих соціальних явищ через зіставлення їх темпоральності. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- In philosophy, temporality refers to the idea of a linear progression of past, present, and future. The term is frequently used, however, in the context of critiques of commonly held ideas of linear time. In social sciences, temporality is studied with respect to the human perception of time and the social organization of time. The perception of time underwent significant changes in the three hundred years between the Middle Ages and modernity. (en)
- La temporalité est « le caractère de ce qui existe dans le temps ». Le caractère irréversible du temps qui passe lui donne une valeur particulière, y compris (« Le temps, c'est de l'argent », dit un proverbe connu, et gagner quelques nanosecondes pour les traders développant des échanges boursiers utilisant le courtage en ligne à haute fréquence nécessitent des investissements en milliards d'euros) ou vitale (« Le temps, c'est de la vie », dixit Pierre Rabhi). La gestion du temps est aussi l'un des paramètres importants de l'organisation des entreprises. (fr)
- Темпора́льность (от лат. tempora «времена» ← мн.ч. tempus «время») — специфическая взаимосвязь моментов времени и временных характеристик, динамика изменений тех явлений и процессов, качественная особенность которых обусловлена социокультурной спецификой человеческого существования; временная сущность явлений. (ru)
- Темпора́льність (від лат. temporalis — «часовий») — специфічний взаємозв'язок моментів часу і часових характеристик, динаміка змін тих явищ і процесів, якісна особливість яких зумовлена соціокультурною специфікою людського існування; часова сутність явищ. (uk)
|
