| dbo:abstract
|
- La Ŝvetambaroj (Sanskrito: श्वेताम्बर, śvetāmbara, blank-vestita) estas grupo en ĝajnismo. (eo)
- Die Shvetambaras (Sanskrit, m., श्वेताम्बर, śvetāmbara, Weißgekleideter) sind eine Gruppe innerhalb des Jainismus. (de)
- Se conocen como Śvētāmbara (en sánscrito, श्वेतांबर o श्वेतपट śvētapaṭa; también trascrito como Svetambar, Shvetambara, Shvetambar o Swetambar) a una de principales dentro del Jainismo junto con la vertiente Digambara. La traducción de Śvētāmbara es la de "vestido blanco" en referencia a la práctica de los de vestir ropas blancas. Los Svetambaras creen que las mujeres pueden obtener el moksha o liberación e incluso defienden que el decimonoveno Tirthankara, Mallinath, fue una mujer. En 2006, existían 2.510 monjes y 10,228 monjas dentro de la vertiente Śvētāmbara. La tradición Svetambara sigue el linaje del Acharya Sthulibhadra Suri. En el se mencionan algunos linajes antiguos. Las grandes reformas por parte de Vijayananda Suri, miembro de la en 1880 condujo a la restauración de las órdenes de monjes errantes y estuvo a punto de terminar con las instituciones de ascetas jainistas (yatis) que permanecían en monasterios. Acharya Rajendrasuri restauró la organización asociada a la corriente sramana organization en la orden de . Es frecuente y resulta característico de los monjes y monjas Svetambaras el uso de un trozo de tela banco llamado muhapatti con el que se cubren la boca para practicar el ahimsa incluso cuando hablan. Con este paño se evita la posible ingesta accidental de organismos pequeños y también se moderan de manera simbólica las malas palabras. (es)
- La branche shvetambara (IAST śvetāmbara) est un des deux courants du jaïnisme, l'autre étant la branche dite digambara. Shvetambara veut dire vêtu de blanc, autrement dit « vêtu d'une robe blanche »; car, contrairement aux ascètes masculins digambara, les ascètes masculins shvetamabara ne sont pas nus. Les fidèles shvetambara suivent les mêmes textes majeurs que les fidèles digambara, principalement le Tattvartha Sutra. La plupart de leurs pratiques, rituels, festivals et pèlerinages sont identiques. Contrairement aux Digambaras, qui pensent qu'il faut être un ascète nu, un mendiant nu pour ne pas être attaché aux choses matérielles, les Shvetambaras pensent que le vêtement blanc en coton convient à l'ascétisme. De même, ils pensent que les femmes peuvent atteindre la libération (moksha) tout autant que les hommes, alors que selon les Digambaras, les femmes doivent renaître sous forme masculine pour se libérer du karma. Les points de vue divergent aussi quelque peu sur la vie de certains Tirthankaras, les Maîtres éveillés du jaïnisme et leurs disciples. (fr)
- Śvetāmbara (Sanscrito: श्वेतांबर o श्वेतपट, śvētapaṭa; traslitterato anche come svetambar, shvetambara, shvetambar, o swetambar) è, insieme al Digambara, uno dei due principali gruppi del giainismo. Śvetāmbara ("vestiti di bianco") è un termine che descrive la loro pratica ascetica di indossare indumenti di cotone bianco che li caratterizza rispetto ai digambara ("vestiti dal cielo"), i cui praticanti esercitano nudi. I primi, quindi, non ritengono che l'ascetismo vada praticato nudi. Gli śvetāmbara credono, inoltre, che anche le donne siano capaci di ottenere il Mokṣa. Alla morte di Mahāvīra gli successero alla guida della comunità figure di autorevoli asceti che vengono denominati “patriarchi”. L’ultimo di questi patriarchi fu Bhadrabāhu, morto 170 anni dopo la dipartita di Jina da questo mondo. Nel IV secolo a.C. dunque questo Bhadrabāhu decise di guidare la comunità verso il sud dell’India e si allontanò dalle regioni originarie del Bihar a causa di una carestia. La parte di comunità che lo seguì si stabilì a Śravaṇa Beḷgola nel Mysore e rimase là per dodici anni. Una volta tornati in patria, gli emigranti constatarono che i monaci e gli asceti rimasti nel Bihar avevano preso l’abitudine di indossare una veste bianca e avevano stabilito un canone di testi durante un concilio tenutosi a Pāṭaliputra, odierna Patna, capitale dello Stato del Bihar. A causa di questo nel 79 a.C. un nuovo concilio stabilì un’autentica scissione tra due gruppi, quello degli Śvetāmbara (letteralmente “vestiti di bianco”) originatosi da coloro che non avevano seguito Bhadrabāhu e avevano preso l’abitudine di indossare una veste di cotone bianco, e quello dei Digambara (letteralmente “vestiti di cielo [aria]”) che invece giravano nudi. Ancora oggi i giainisti si distinguono in questi due gruppi. La versione che ha come protagonista Bhadrabāhu è però di ambito Digambara e vuole di fatto rimarcare un allontanamento degli Śvetāmbara dalla pratica originaria: in particolare la nudità viene definita come un carattere distintivo della pratica trasmessa da Mahāvīra stesso. Esiste però anche una versione degli Śvetāmbara sullo scisma: dopo 609 anni dalla morte del Jina un certo Śivabhūti, divenuto monaco per auto-iniziazione, si unì a un gruppo di Śvetāmbara. Durante il suo peregrinare ascoltò un sermone nel quale si diceva che, secondo la tradizione, Mahāvīra avesse praticato la nudità. Arrogantemente Śivabhūti decise di iniziare a praticare la nudità e convinse pure una monaca a fare lo stesso (ella venne poi però corretta da una prostituta che temeva le ripercussioni che questa pratica avrebbe avuto sul suo mestiere). A questa vicenda la tradizione degli Śvetāmbara fa risalire la pratica della nudità. Nel 2006 c'erano 2510 monaci e 10.228 suore in confronto ai 548 monaci e 527 suore digambara. La tradizione śvetāmbara segue il lignaggio di . Il cita alcuni dei lignaggi in tempi antichi. Gli ordini monastici Śvetāmbara sono rami dell'ordine Vrahada, che fu fondato nel 937 d.C. I più preminenti tra gli ordini classici sono il Kharatara (fondato nel 1024 d.C.), il Tapa (fondato nel 1228 d.C.), e il Tristutik. (it)
- The Śvētāmbara (/ʃwɛˈtʌmbərə/; śvētapaṭa; also spelled Shwethambara, Svetambar, Shvetambara or Swetambar) is one of the two main branches of Jainism, the other being the Digambara. Śvētāmbara means "white-clad", and refers to its ascetics' practice of wearing white clothes, which sets it apart from the Digambara "sky-clad" Jains, whose ascetic practitioners go nude. Śvētāmbaras, unlike Digambaras, do not believe that ascetics must practice nudity. The Svetambara and Digambara traditions have had historical differences ranging from their dress code, their temples and iconography, attitude towards Jain nuns, their legends and the texts they consider as important. Svetambara Jain communities are currently found mainly in Gujarat, Rajasthan and coastal regions of Maharashtra. According to Jeffery D. Long, a scholar of Hindu and Jain studies, about four-fifths of all Jains in India are Svetambaras. (en)
- シュヴェーターンバラ派 (サンスクリット語: श्वेतांबर śvetāmbara)はジャイナ教の二つの主要な教派の一方で、白衣派(びゃくえは)とも呼ばれる。もう一方はディガンバラ派(裸行派)である。シュヴェーターンバラつまり「白い布に覆われた」というのはこの宗派の出家者が白い服を着る慣習を表している。ディガンバラつまり「空に覆われた」がもう一方の宗派の裸でいる出家者の慣習を表しているのと対比される。シュヴェーターンバラ派はディガンバラ派と違い出家者が裸でいなければならないとは信じていない。 シュヴェータンバラ派は女性がモークシャに至れるとも信じている。シュヴェーターンバラ派では19番目のティールタンカラのが女性だったと信じられている。2006年には2510人の出家男性信者と10228人の出家女性信者がシュヴェーターンバラ派に属しており、一方ディガンバラ派には548人の出家男性信者と527人の出家女性信者がいた。 シュヴェーターンバラ派の伝統はアーチャーリャのストゥルバドラ・スリの流れを受け継ぐものである。カルパ・スートラには古代のいくつかの流れについて言及されている。シュヴェーターンバラ派の出家信者のコミュニティは937年に創立されたヴラハダ派の分派である。古典時代の出家信者のコミュニティの中で最も重要なのはカラタラ派(1024年創立)とタパ派(1228年創立)、トリストゥティク派である。 主な論争はロンカ・シャハによって始められたものである。彼は1476年に偶像崇拝に反対する運動を始めた。とのコミュニティはこの運動の分派である。 主な改革はタパ派のヴィジャヤナンダ・スリが1880年に起こしたもので、放浪する出家信者のコミュニティを復興しようというものであり、これによってヤティが滅びかけた。アーチャーリャ・ラジェンドラスリはトリストゥティク派においてのサンスタを復興した。 シュヴェーターンバラ派の出家信者の中には、会話するときもアヒンサーを順守するためにと呼ばれる白い布で口を覆っているものもいる。彼らはそうすることで小さな生物を吸い込んでしまう可能性を最小限にしているのである。 (ja)
- De Shvetambara's (Sanskriet: श्वेताम्बर, śvetāmbara, witgeklede) zijn een jaïnistische monastieke orde. De Shvetambara's geloven niet dat asceten naakt hoeven te zijn, en geloven ook niet dat vrouwen moksha niet kunnen verkrijgen, wat de Digambara's (een andere jaïnistische orde) wel geloven. Vrouwen kunnen dus ook ascete worden bij de Shvetambara's. Shvetambara's geloven dat de 19e tirthankara een vrouw was. Er zijn ongeveer 5900 nonnen in de orde van de Shvetambara's. Monniken en nonnen in de Shvetambara-orde bedekken hun mond met een witte lap stof, zelfs als ze praten, als onderdeel van de beoefening van ahimsa. Daardoor minimaliseren ze de kans dat kleine insecten in hun mond zouden kunnen vliegen en zo per ongeluk gedood zouden worden. (nl)
- Śwetambarowie (sanskr. श्वेतांबर - odziani w biel) – jedna z dwóch głównych, obok digambarów, grup w łonie dźinizmu. Podział ten zaistniał prawdopodobnie już w czasach Mahawiry, gdyż śwetambarowie nie przyjęli wszystkich jego reform. Rozłam nasilił się w II wieku n.e., jednak jeszcze do XI wieku istniały wspólne świątynie obu odłamów. Nazwa grupy pochodzi od tego, iż w dawnych wiekach mnisi śwetambarów nosili białe jednoczęściowe szaty, w odróżnieniu od mnichów digambarów, którzy nie ubierali się wcale. Kobiety mogą zostawać mniszkami, co jest zupełnie niespotykane u digambarów. Twierdzą iż posiadają część kanonu dźinijskiego, który według ich adwersarzy zaginął. Z biegiem czasu wyróżniły się aż 84 szkoły. Współcześnie większość dźinistów to śwetambarowie. Przedstawiciele szkoły i ich dzieła:
* Sthulabhadra (I-II w n.e.),
* Hemaczandra (Hemaczarija) (ur. 1089, zm. 1172 r. n.e.),"Trisastisalakapurushacarita" ("Życie 63 wspaniałych ludzi"),"Yogasastra" ("Adhyatma-upanisad") - poemat o etyce,"Pramanamimamsa" - traktat filozoficzny. (pl)
- Светамбары или шветамбары (деванагари: श्वेतांबर, श्वेतपट — «одетые в белое») — одна из двух основных сект джайнизма (представители другой секты называются дигамбары). Монахи-светамбары носят простую белую одежду, в отличие от «одетых в небо» монахов-дигамбаров, которые ходят голыми. Светамбары не верят в то, что аскеты должны ходить голыми. Их воззрения допускают принятие женщин в монахини и признают их способными достигнуть мокши. Светамбары утверждают, что 19-м тиртханкарой по имени Малинатха была женщина. Светамбары считают священные тексты джайнов изначальным учением, и в меньшей степени, чем дигамбары, изнуряют себя аскетизмом. При обряде посвящения в монахи светамбары сбривают волосы с головы кандидата. На 2006 год насчитывалось 2510 монахов-светамбаров и 10 228 монахинь. Среди светамбаров существует разделение на тех, кто чтит изображения в храмах (муртипуджакы), и тех, кто отказывается это делать (стханаквасы и терапантхы). Последние два направления возникли в результате реформаторского движения: первая в 1476 году, вторая — в 1760-м. Некоторые монахи-светамбары прикрывают свой рот белой тканью — мухапатти, чтобы практиковать ахимсу даже, когда они разговаривают. Таким образом они уменьшают риск вдоха маленьких организмов. (ru)
- Svetambra (sanskrit śvetāmbara ”vitklädd”) är en av två huvudsakliga riktningar inom jainismen, den andra är digambara. Svetambara, beskriver munkarnas och nunnornas bruk att bära vita kläder och ibland vit mask för ansiktet. Detta skiljer dem från digambara ”himmelsklädd”, vars asketiska utövare går nakna. Det finns flera ”stigar” (sanskrit panthan) av svetambara, några av de största är:
* Sthanakavasi som bildades på 1400-talet
* Terapanth som bildades på 1700-talet
* Murtipujaka (”idoldyrkare”) (sv)
- O Svetambara (श्वेतांबर, श्वेतपट, também chamado de Shvetambara ou Shvetambar) é uma das duas principais seitas do jainismo (a outra é o Digambar). Svetambara significa literalmente vestidos de branco, pois é prescrito que seus ascetas vistam apenas roupas brancas, ao contrário do Digambar, que prescreve que seus praticantes ascéticos não vistam roupa alguma. Os Svetambaras, diferentemente dos Digambaras, não acreditam que as mulheres são incapazes de atingir o Mocsa; ao contrário, os Svetambaras alegam que a 19 ª Tirthankara, , era uma mulher. (pt)
- Светамбари або шветамбари (деванагарі:श्वेतांबर, श्वेतपट - одягнуті в біле) — одна із двох основних сект джайнізму (представники іншої секти називаються диґамбарами). Ченці-светамбари одягаються в біле, на відміну від ченців-диґамбарів, які одягаються в повітря. Светамбари не вірять у те, що аскети повинні ходити голими. Іншою відмінністю є віра в те, що жінки можуть досягнути мокші. Светамбари стверджують, що 19-й тіртханкар, була жінкою. На 2006 рік налічувалося 2510 ченців-светамбарів і 10228 черниць. Серед светамбарів існує поділ на тих, хто вшановує зображення в храмах (муртіпуджаки), та тих, хто відмовляється це робити (стханакваси і терапантхи). Останні два напрямки виникли в результаті реформаторського руху: перша в 1476, друга - в 1760. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- La Ŝvetambaroj (Sanskrito: श्वेताम्बर, śvetāmbara, blank-vestita) estas grupo en ĝajnismo. (eo)
- Die Shvetambaras (Sanskrit, m., श्वेताम्बर, śvetāmbara, Weißgekleideter) sind eine Gruppe innerhalb des Jainismus. (de)
- Svetambra (sanskrit śvetāmbara ”vitklädd”) är en av två huvudsakliga riktningar inom jainismen, den andra är digambara. Svetambara, beskriver munkarnas och nunnornas bruk att bära vita kläder och ibland vit mask för ansiktet. Detta skiljer dem från digambara ”himmelsklädd”, vars asketiska utövare går nakna. Det finns flera ”stigar” (sanskrit panthan) av svetambara, några av de största är:
* Sthanakavasi som bildades på 1400-talet
* Terapanth som bildades på 1700-talet
* Murtipujaka (”idoldyrkare”) (sv)
- O Svetambara (श्वेतांबर, श्वेतपट, também chamado de Shvetambara ou Shvetambar) é uma das duas principais seitas do jainismo (a outra é o Digambar). Svetambara significa literalmente vestidos de branco, pois é prescrito que seus ascetas vistam apenas roupas brancas, ao contrário do Digambar, que prescreve que seus praticantes ascéticos não vistam roupa alguma. Os Svetambaras, diferentemente dos Digambaras, não acreditam que as mulheres são incapazes de atingir o Mocsa; ao contrário, os Svetambaras alegam que a 19 ª Tirthankara, , era uma mulher. (pt)
- Se conocen como Śvētāmbara (en sánscrito, श्वेतांबर o श्वेतपट śvētapaṭa; también trascrito como Svetambar, Shvetambara, Shvetambar o Swetambar) a una de principales dentro del Jainismo junto con la vertiente Digambara. La traducción de Śvētāmbara es la de "vestido blanco" en referencia a la práctica de los de vestir ropas blancas. Los Svetambaras creen que las mujeres pueden obtener el moksha o liberación e incluso defienden que el decimonoveno Tirthankara, Mallinath, fue una mujer. En 2006, existían 2.510 monjes y 10,228 monjas dentro de la vertiente Śvētāmbara. (es)
- La branche shvetambara (IAST śvetāmbara) est un des deux courants du jaïnisme, l'autre étant la branche dite digambara. Shvetambara veut dire vêtu de blanc, autrement dit « vêtu d'une robe blanche »; car, contrairement aux ascètes masculins digambara, les ascètes masculins shvetamabara ne sont pas nus. Les points de vue divergent aussi quelque peu sur la vie de certains Tirthankaras, les Maîtres éveillés du jaïnisme et leurs disciples. (fr)
- Śvetāmbara (Sanscrito: श्वेतांबर o श्वेतपट, śvētapaṭa; traslitterato anche come svetambar, shvetambara, shvetambar, o swetambar) è, insieme al Digambara, uno dei due principali gruppi del giainismo. Śvetāmbara ("vestiti di bianco") è un termine che descrive la loro pratica ascetica di indossare indumenti di cotone bianco che li caratterizza rispetto ai digambara ("vestiti dal cielo"), i cui praticanti esercitano nudi. I primi, quindi, non ritengono che l'ascetismo vada praticato nudi. Gli śvetāmbara credono, inoltre, che anche le donne siano capaci di ottenere il Mokṣa. (it)
- The Śvētāmbara (/ʃwɛˈtʌmbərə/; śvētapaṭa; also spelled Shwethambara, Svetambar, Shvetambara or Swetambar) is one of the two main branches of Jainism, the other being the Digambara. Śvētāmbara means "white-clad", and refers to its ascetics' practice of wearing white clothes, which sets it apart from the Digambara "sky-clad" Jains, whose ascetic practitioners go nude. Śvētāmbaras, unlike Digambaras, do not believe that ascetics must practice nudity. (en)
- De Shvetambara's (Sanskriet: श्वेताम्बर, śvetāmbara, witgeklede) zijn een jaïnistische monastieke orde. De Shvetambara's geloven niet dat asceten naakt hoeven te zijn, en geloven ook niet dat vrouwen moksha niet kunnen verkrijgen, wat de Digambara's (een andere jaïnistische orde) wel geloven. Vrouwen kunnen dus ook ascete worden bij de Shvetambara's. Shvetambara's geloven dat de 19e tirthankara een vrouw was. Er zijn ongeveer 5900 nonnen in de orde van de Shvetambara's. (nl)
- シュヴェーターンバラ派 (サンスクリット語: श्वेतांबर śvetāmbara)はジャイナ教の二つの主要な教派の一方で、白衣派(びゃくえは)とも呼ばれる。もう一方はディガンバラ派(裸行派)である。シュヴェーターンバラつまり「白い布に覆われた」というのはこの宗派の出家者が白い服を着る慣習を表している。ディガンバラつまり「空に覆われた」がもう一方の宗派の裸でいる出家者の慣習を表しているのと対比される。シュヴェーターンバラ派はディガンバラ派と違い出家者が裸でいなければならないとは信じていない。 シュヴェータンバラ派は女性がモークシャに至れるとも信じている。シュヴェーターンバラ派では19番目のティールタンカラのが女性だったと信じられている。2006年には2510人の出家男性信者と10228人の出家女性信者がシュヴェーターンバラ派に属しており、一方ディガンバラ派には548人の出家男性信者と527人の出家女性信者がいた。 主な論争はロンカ・シャハによって始められたものである。彼は1476年に偶像崇拝に反対する運動を始めた。とのコミュニティはこの運動の分派である。 シュヴェーターンバラ派の出家信者の中には、会話するときもアヒンサーを順守するためにと呼ばれる白い布で口を覆っているものもいる。彼らはそうすることで小さな生物を吸い込んでしまう可能性を最小限にしているのである。 (ja)
- Śwetambarowie (sanskr. श्वेतांबर - odziani w biel) – jedna z dwóch głównych, obok digambarów, grup w łonie dźinizmu. Podział ten zaistniał prawdopodobnie już w czasach Mahawiry, gdyż śwetambarowie nie przyjęli wszystkich jego reform. Rozłam nasilił się w II wieku n.e., jednak jeszcze do XI wieku istniały wspólne świątynie obu odłamów. Nazwa grupy pochodzi od tego, iż w dawnych wiekach mnisi śwetambarów nosili białe jednoczęściowe szaty, w odróżnieniu od mnichów digambarów, którzy nie ubierali się wcale. Kobiety mogą zostawać mniszkami, co jest zupełnie niespotykane u digambarów. Twierdzą iż posiadają część kanonu dźinijskiego, który według ich adwersarzy zaginął. (pl)
- Светамбары или шветамбары (деванагари: श्वेतांबर, श्वेतपट — «одетые в белое») — одна из двух основных сект джайнизма (представители другой секты называются дигамбары). Монахи-светамбары носят простую белую одежду, в отличие от «одетых в небо» монахов-дигамбаров, которые ходят голыми. Светамбары не верят в то, что аскеты должны ходить голыми. Их воззрения допускают принятие женщин в монахини и признают их способными достигнуть мокши. Светамбары утверждают, что 19-м тиртханкарой по имени Малинатха была женщина. На 2006 год насчитывалось 2510 монахов-светамбаров и 10 228 монахинь. (ru)
- Светамбари або шветамбари (деванагарі:श्वेतांबर, श्वेतपट - одягнуті в біле) — одна із двох основних сект джайнізму (представники іншої секти називаються диґамбарами). Ченці-светамбари одягаються в біле, на відміну від ченців-диґамбарів, які одягаються в повітря. Светамбари не вірять у те, що аскети повинні ходити голими. Іншою відмінністю є віра в те, що жінки можуть досягнути мокші. Светамбари стверджують, що 19-й тіртханкар, була жінкою. На 2006 рік налічувалося 2510 ченців-светамбарів і 10228 черниць. (uk)
|
_Brooklyn_Museum_87.188.5.jpg){kind=link}
_Brooklyn_Museum_87.188.5.jpg){kind=link}
