| dbo:abstract
|
- غزو المانشو الثاني لكوريا (بالهانغل: 병자호란، وبالهانجا: 丙子胡亂، وحرفياً: بيونغجا هوران) هي غزوة وقعت في سنة 1636 حينما قامت سلالة تشينغ من قوم المانشو بهزيمة مملكة جوسون الكورية وإجبارها على الاعتراف بسلالة تشينغ كالوريث الحقيقي للصين بدلاً من سلالة مينغ السابقة. هذه الغزوة سبقها غزوة أولى من المانشو لكوريا. (ar)
- La invasió Qing de Joseon es va produir a l'hivern de 1636 quan la recent establerta dinastia Qing d'origen manxú va envair el regne de Joseon de Corea, consolidant el seu estatus com a centre del sistema tributari xinès imperial, i va fer trencar formalment la relació de Joseon amb la dinastia Ming. La invasió va ser precedida per la en 1627. (ca)
- La invasión Qing de Joseon se produjo en invierno de 1636 cuando la recientemente establecida dinastía Qing de origen manchú invadió el reino de Joseon de Corea, consolidando su estatus como centro del sistema tributario chino imperial, e hizo romper formalmente la relación de Joseon con la dinastía Ming. La invasión fue precedida por la primera invasión Qing de Joseon en 1627. (es)
- La Seconde invasion Mandchoue de la Corée a eu lieu en 1636, lorsque l'empire Qing Mandchou a soumis la dynastie Joseon coréenne. Elle a suivi la première invasion Mandchoue de la Corée de 1627. (fr)
- Invasi Qing ke Joseon terjadi pada musim dingin tahun 1636 ketika Dinasti Qing yang baru saja didirikan oleh suku bangsa Manchu menyerbu kerajaan Joseon di Korea dengan tujuan untuk memutus hubungan Joseon dengan Dinasti Ming dan menetapkan status Qing sebagai pusat dalam . Invasi ini didahului oleh invasi Jin Akhir ke Joseon pada tahun 1627. Invasi ini dimulai pada tanggal 9 Desember 1636 setelah Hong Taiji memimpin pasukan Manchu, Mongol, dan Han melawan Joseon. Perang ini berakhir pada tanggal 30 Januari 1637 dan berhasil dimenangkan oleh Qing. Joseon menyetujui syarat-syarat perdamaian dari Qing, seperti penghentian penggunaan nama era Ming, penawaran anak laki-laki pertama dan kedua Raja Injo serta anak laki atau saudara laki menteri-menteri sebagai sandera, penerimaan penggunaan kalender Qing, pembayaran upeti secara berkala kepada Qing, pengiriman pasukan dan persediaan kepada Qing untuk membantu perang melawan Ming, penawaran kapal perang untuk mengangkut tentara Qing, pernikahan antara menteri Joseon dan Qing, penolakan pengungsi dari wilayah Qing, dan pelarangan pembangunan kastil di Joseon. (in)
- The Qing invasion of Joseon (Korean: Byeongja Horan) occurred in the winter of 1636 when the newly-established Qing dynasty invaded the Joseon dynasty, establishing the former's status as the hegemon in the Imperial Chinese Tributary System and formally severing Joseon's relationship with the Ming dynasty. The invasion was preceded by the Later Jin invasion of Joseon in 1627. It resulted in a complete Qing victory over Joseon. After the War, Joseon became a subordinate of the Qing empire and was forced to cut ties with the declining Ming dynasty. Several members of the Joseon royal family were taken hostages and killed as Joseon recognized the Qing dynasty as their new overlord. (en)
- 丙子の乱（へいしのらん、英語：Qing invasion of Joseon）は、1636年から1637年にかけて、清が李氏朝鮮に侵略して、制圧して服属させた戦争。韓国では『朝鮮王朝実録』以来、敵対感が込められた呼称である丙子胡乱（ピョンジャホラン、へいしこらん）が用いられたが、自国中心主義であるとして丙子戦争の呼称も使用されている。胡の字は、古来より漢族が北部や西部の異民族への蔑称として用いていたものであり、胡乱は北西部の蛮族（女真）が乱を起こしたという意味になる。中国では丙子之役と呼ばれている。 (ja)
- 병자호란(丙子胡亂)은 1636년 12월 28일 ~ 1637년 2월 24일까지 조선과 청나라 사이에 벌어진 전쟁이다. 청 제국의 숭덕제가 명나라를 공격하기 이전에 배후의 안전을 확보할 목적으로 조선을 침공하였고, 인조와 조정이 남한산성에서 항전하였으나 청의 포위로 인한 굶주림과 추위, 왕실이 피난한 강화도의 함락, 남한산성의 포위를 풀기 위한 근왕병의 작전 실패 등으로 말미암아 항복하였다. 동아시아 역사에서는 명청교체기를 상징하는 중요한 사건이며, 조선으로서는 짧은 전쟁 기간에도 불구하고 전쟁 포로로 수십 만의 백성이 청 제국으로 끌려가 그 사회적 피해가 유례없이 막심하였다. (ko)
- La seconda invasione manciù della Corea ebbe luogo nel 1636, quando l'Impero Qing manciù soggiogò la dinastia coreana Joseon. Seguì la nel 1627. (it)
- Маньчжуро-корейская война 1636—1637 — вооруженный конфликт между Кореей и маньчжурами, завершившийся признанием Кореей вассальной зависимости от империи Цин. После окончания предыдущей маньчжуро-корейской войны отношения между странами нормализовались, но ненадолго. Корейская правящая верхушка видела в союзе с маньчжурами измену принципам традиционной политики, и до конца не верила в возможность поражения Минов. Уже весной 1631 корейский двор недопоставил дань, что вызвало сильное недовольство у хана Абахая. Этот конфликт уладили, но летом маньчжуры потребовали у корейцев предоставить корабли для нового наступления на Китай, и получили отказ. В качестве наказания Абахай в 10 раз увеличил размеры дани. В дальнейшем отношения двух стран продолжали ухудшаться. Корейцы отказывались помогать маньчжурам в войне с Китаем, и снабжали припасами минские войска, а маньчжуры, в свою очередь, совершали набеги на приграничные территории. После окончательного разгрома Чахарского Лигдэн-хана и подчинения Южной Монголии в 1635, Абахай начал подготовку к новому наступлению на Китай. Для этого следовало обеспечить тыл, решив корейскую проблему. В марте 1636 Абахай принял титул «Сына неба» (хуанди), ставивший его вровень с китайским императором. В Корею был направлен посол, но ван Инджо отказался его принять, так как это означало бы признать себя вассалом новоявленного императора. Отношения стремительно обострялись, и в последние дни декабря маньчжурский правитель начал войну. На этот раз он сам встал во главе 130-тыс. армии. Корейские войска и население оказывали упорное сопротивление, но остановить продвижение такого войска не могли. Уже 5 января маньчжуры подошли к . 9 января отряды бэйлэ подошли к Пхеньяну, командующий гарнизоном которого бежал из города. Жители вступили в переговоры с противником, и это позволило вану ускользнуть из столицы. Маньчжуры бросились за ним в погоню, 11 января подступили к горной крепости Намхансан, к югу от Сеула, где укрылся корейский правитель, и осадили её. Другие части развернули наступление на разных направлениях, взяв и разграбив Пхеньян, , острова Кадо, и др.. К концу января сопротивление корейских войск в районе Намхансана было сломлено, 23-тыс. армия была разгромлена маньчжурами. Войска Абахая переправились на остров Канхвадо, где захватили семьи вана и его сановников. Узнав об этом, Инджо 11 февраля 1637 капитулировал, прибыл в маньчжурский лагерь и на коленях выслушал волю победителя. На этот раз условия мира были более жесткими. Корея прекращала сношения с Минской империей, отказывалась от минского летоисчисления и принимала цинское, двое сыновей вана и сыновья его сановников отправлялись ко двору Абахая в качестве заложников. Размеры дани были увеличены, Корея обязалась помогать Цинам в войне с Китаем. Сразу же после подписания мира к острову Кадо были направлены 50 корейских кораблей и войска. Корейцам запретили строить новые городские стены и ремонтировать старые, а торговать, кроме маньчжуров, им разрешалось только с Японией. На стороне Кореи в этой войне впервые сражались европейцы, три голландских моряка, потерпевших кораблекрушение и принятых на службу в качестве артиллерийских специалистов. Двое из них погибли. (ru)
- 丙子胡亂，又称「丙子戰爭」，指1636年（清太宗崇德元年、朝鮮仁祖十四年）清太宗称帝后不久率领十萬清朝军队攻打朝鮮的事件。這是满洲（後金及清）政权第二次攻打朝鮮。 丁卯战争之后，朝鲜虽与后金政权结盟，但仍旧保持着与明朝的关系，2月，清太宗遣使通报朝鲜，自己将由大汗改称皇帝，希望朝鲜参与劝进并向其跪拜朝贺，顿时朝鲜举国哗然，皆不承認清朝窃帝号而不受。1636年，太宗以朝鮮背棄1627年平壤盟约为由，率领十万军队入侵朝鲜。清军渡江后，发挥其善于野战的特点，绕过坚固的城池不攻，长驱直入，十二天之后便抵达朝鲜京城汉阳城下，朝鲜仁祖出走南汉山城避难。翌年（1637年）正月三十日，在南汉山城被清兵围困数月之后，仁祖出城，前往汉江东岸的清营向清太宗投降，史称「丁丑下城」。经过此战，朝鲜成为清朝的藩属国，并彻底断绝了与原宗主国明朝的关系。 (zh)
- Також дивитися: Маньчжуро-корейські війни Маньчжуро-корейська війна 1636—1637 — збройний конфлікт між Кореєю та маньчжурами, що завершився визнанням Кореєю васальної залежності від імперії Цін. Після закінчення попередньої маньчжуро-корейської війни відносини між країнами нормалізувалися, але ненадовго. Корейська правляча верхівка бачила в союзі з маньчжурами зраду принципам традиційної політики, і до кінця не вірила в можливість поразки Мінів. Вже навесні 1631 року корейський двір недопоставив данину, що викликало сильне невдоволення у Хуана Тайцзі. Цей конфлікт залагодили, але влітку маньчжури почали вимагати у корейців надати кораблі для нового наступу на Китай, і отримали відмову. Як покарання Тайцзі в 10 разів збільшив розміри данини. Надалі відносини двох країн продовжували погіршуватися. Корейці відмовлялися допомагати маньчжурам у війні з Китаєм (Імперією Мін), і постачали припасами мінським війська, а маньчжури, в свою чергу, робили набіги на прикордонні території. Після остаточного розгрому Чахарського Лігден-хана і підпорядкування Південної Монголії в 1635, Тайцзі почав підготовку до нового наступу на Китай. Для цього слід було забезпечити тил, вирішивши корейську проблему. У березні 1636 року Тайцзі прийняв титул «Сина неба» (Хуанді), який ставив його врівень з китайським імператором. В Корею був направлений посол, але ван Інджо відмовився його прийняти, так як це означало б визнати себе васалом новоявленого імператора. Відносини стрімко загострювалися, і в останні дні грудня маньчжурський правитель розпочав війну. На цей раз він сам встав на чолі 130-тисячної армії. Корейські війська і населення чинили запеклий опір, але зупинити просування такого війська не могли. Вже 5 січня маньчжури підійшли до Ийджу. 9 січня загони бейле Юето підійшли до Пхеньяну, командувач гарнізоном якого втік з міста. Жителі вступили в переговори з противником, і це дозволило вану вислизнути зі столиці. Маньчжури кинулися за ним в погоню, 11 січня підступили до гірської фортеці Намхансан, на південь від Сеула, де сховався корейський правитель, і взяли в облогу її. Інші частини розгорнули наступ на різних напрямках, взявши і пограбувавши Пхеньян, Анчжу, острова Кадо, Чхольсан та інші. До кінця січня опір корейських військ в районі Намхансана було зламано, 23-тисячна армія була розгромлена маньчжурами. Війська Тайцзі переправилися на острів Канхва, де захопили сім'ї вана і його сановників. Дізнавшись про це, Інджо 11 лютого 1637 року капітулював, прибув в маньчжурський табір і на колінах вислухав волю переможця. На цей раз умови миру були більш жорсткими. Корея припиняла стосунки з Мінської імперією, відмовлялася від мінського літочислення і приймала цінське, двоє синів вана і сини його сановників відправлялися до двору Тайцзі в якості заручників. Розміри данини були збільшені, Корея зобов'язалася допомагати Цінам у війні з Китаєм. Відразу ж після підписання миру до острову Кадо були спрямовані 50 корейських кораблів і війська. Корейцям заборонили будувати нові міські стіни і ремонтувати старі, а торгувати, крім маньчжурів, їм дозволялося тільки з Японією. На стороні Кореї в цій війні вперше билися європейці, троє голандських моряків, які зазнали корабельної аварії і прийнятих на службу в якості артилерійських фахівців. Двоє з них загинули. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- غزو المانشو الثاني لكوريا (بالهانغل: 병자호란، وبالهانجا: 丙子胡亂، وحرفياً: بيونغجا هوران) هي غزوة وقعت في سنة 1636 حينما قامت سلالة تشينغ من قوم المانشو بهزيمة مملكة جوسون الكورية وإجبارها على الاعتراف بسلالة تشينغ كالوريث الحقيقي للصين بدلاً من سلالة مينغ السابقة. هذه الغزوة سبقها غزوة أولى من المانشو لكوريا. (ar)
- La invasió Qing de Joseon es va produir a l'hivern de 1636 quan la recent establerta dinastia Qing d'origen manxú va envair el regne de Joseon de Corea, consolidant el seu estatus com a centre del sistema tributari xinès imperial, i va fer trencar formalment la relació de Joseon amb la dinastia Ming. La invasió va ser precedida per la en 1627. (ca)
- La invasión Qing de Joseon se produjo en invierno de 1636 cuando la recientemente establecida dinastía Qing de origen manchú invadió el reino de Joseon de Corea, consolidando su estatus como centro del sistema tributario chino imperial, e hizo romper formalmente la relación de Joseon con la dinastía Ming. La invasión fue precedida por la primera invasión Qing de Joseon en 1627. (es)
- La Seconde invasion Mandchoue de la Corée a eu lieu en 1636, lorsque l'empire Qing Mandchou a soumis la dynastie Joseon coréenne. Elle a suivi la première invasion Mandchoue de la Corée de 1627. (fr)
- 丙子の乱（へいしのらん、英語：Qing invasion of Joseon）は、1636年から1637年にかけて、清が李氏朝鮮に侵略して、制圧して服属させた戦争。韓国では『朝鮮王朝実録』以来、敵対感が込められた呼称である丙子胡乱（ピョンジャホラン、へいしこらん）が用いられたが、自国中心主義であるとして丙子戦争の呼称も使用されている。胡の字は、古来より漢族が北部や西部の異民族への蔑称として用いていたものであり、胡乱は北西部の蛮族（女真）が乱を起こしたという意味になる。中国では丙子之役と呼ばれている。 (ja)
- 병자호란(丙子胡亂)은 1636년 12월 28일 ~ 1637년 2월 24일까지 조선과 청나라 사이에 벌어진 전쟁이다. 청 제국의 숭덕제가 명나라를 공격하기 이전에 배후의 안전을 확보할 목적으로 조선을 침공하였고, 인조와 조정이 남한산성에서 항전하였으나 청의 포위로 인한 굶주림과 추위, 왕실이 피난한 강화도의 함락, 남한산성의 포위를 풀기 위한 근왕병의 작전 실패 등으로 말미암아 항복하였다. 동아시아 역사에서는 명청교체기를 상징하는 중요한 사건이며, 조선으로서는 짧은 전쟁 기간에도 불구하고 전쟁 포로로 수십 만의 백성이 청 제국으로 끌려가 그 사회적 피해가 유례없이 막심하였다. (ko)
- La seconda invasione manciù della Corea ebbe luogo nel 1636, quando l'Impero Qing manciù soggiogò la dinastia coreana Joseon. Seguì la nel 1627. (it)
- 丙子胡亂，又称「丙子戰爭」，指1636年（清太宗崇德元年、朝鮮仁祖十四年）清太宗称帝后不久率领十萬清朝军队攻打朝鮮的事件。這是满洲（後金及清）政权第二次攻打朝鮮。 丁卯战争之后，朝鲜虽与后金政权结盟，但仍旧保持着与明朝的关系，2月，清太宗遣使通报朝鲜，自己将由大汗改称皇帝，希望朝鲜参与劝进并向其跪拜朝贺，顿时朝鲜举国哗然，皆不承認清朝窃帝号而不受。1636年，太宗以朝鮮背棄1627年平壤盟约为由，率领十万军队入侵朝鲜。清军渡江后，发挥其善于野战的特点，绕过坚固的城池不攻，长驱直入，十二天之后便抵达朝鲜京城汉阳城下，朝鲜仁祖出走南汉山城避难。翌年（1637年）正月三十日，在南汉山城被清兵围困数月之后，仁祖出城，前往汉江东岸的清营向清太宗投降，史称「丁丑下城」。经过此战，朝鲜成为清朝的藩属国，并彻底断绝了与原宗主国明朝的关系。 (zh)
- The Qing invasion of Joseon (Korean: Byeongja Horan) occurred in the winter of 1636 when the newly-established Qing dynasty invaded the Joseon dynasty, establishing the former's status as the hegemon in the Imperial Chinese Tributary System and formally severing Joseon's relationship with the Ming dynasty. The invasion was preceded by the Later Jin invasion of Joseon in 1627. (en)
- Invasi Qing ke Joseon terjadi pada musim dingin tahun 1636 ketika Dinasti Qing yang baru saja didirikan oleh suku bangsa Manchu menyerbu kerajaan Joseon di Korea dengan tujuan untuk memutus hubungan Joseon dengan Dinasti Ming dan menetapkan status Qing sebagai pusat dalam . Invasi ini didahului oleh invasi Jin Akhir ke Joseon pada tahun 1627. (in)
- Маньчжуро-корейская война 1636—1637 — вооруженный конфликт между Кореей и маньчжурами, завершившийся признанием Кореей вассальной зависимости от империи Цин. После окончания предыдущей маньчжуро-корейской войны отношения между странами нормализовались, но ненадолго. Корейская правящая верхушка видела в союзе с маньчжурами измену принципам традиционной политики, и до конца не верила в возможность поражения Минов. Уже весной 1631 корейский двор недопоставил дань, что вызвало сильное недовольство у хана Абахая. Этот конфликт уладили, но летом маньчжуры потребовали у корейцев предоставить корабли для нового наступления на Китай, и получили отказ. В качестве наказания Абахай в 10 раз увеличил размеры дани. В дальнейшем отношения двух стран продолжали ухудшаться. Корейцы отказывались помогать ма (ru)
- Також дивитися: Маньчжуро-корейські війни Маньчжуро-корейська війна 1636—1637 — збройний конфлікт між Кореєю та маньчжурами, що завершився визнанням Кореєю васальної залежності від імперії Цін. Після закінчення попередньої маньчжуро-корейської війни відносини між країнами нормалізувалися, але ненадовго. Корейська правляча верхівка бачила в союзі з маньчжурами зраду принципам традиційної політики, і до кінця не вірила в можливість поразки Мінів. Вже навесні 1631 року корейський двір недопоставив данину, що викликало сильне невдоволення у Хуана Тайцзі. Цей конфлікт залагодили, але влітку маньчжури почали вимагати у корейців надати кораблі для нового наступу на Китай, і отримали відмову. Як покарання Тайцзі в 10 разів збільшив розміри данини. Надалі відносини двох країн продовжували погіршува (uk)
|
