| dbo:abstract
|
- حملة شمال أفريقيا هي سلسلة من المعارك التي نشبت في شمال أفريقيا خلال الحرب العالمية الثانية بين قوات الحلفاء المؤلفة من بريطانيا والولايات المتحدة وأستراليا ونيوزلندا وجنوب أفريقيا وبين قوات المحور التي تضم ألمانيا النازية وإيطاليا الفاشية وفرنسا. ولقد انتهت حملة شمال أفريقيا بانتصار قوات الحلفاء واجلاء قوات المحور من منطقة شمال أفريقا وبدأ الحملة الإيطالية في يوليو 1943. (ar)
- Durant la Segona Guerra Mundial, la Campanya del Nord d'Àfrica, també coneguda com la Guerra del Desert, que tingué lloc al desert del nord d'Àfrica entre el 10 de juny de 1940 i fins al 16 de maig de 1943. Va incloure campanyes a Líbia i Egipte (Campanya del Desert Occidental), Marroc i Algèria (l'Operació Torxa) i Tunísia (Campanya de Tunísia). La campanya va enfrontar els Aliats i a les Potències de l'Eix. L'esforç de guerra aliat va ser dominat sobretot per la Commonwealth britànica i pels exiliats de l', fins a l'entrada en la guerra dels Estats Units al desembre de 1941, entrada que es faria efectiva al nord d'Àfrica l'11 de maig de 1943. La lluita s'inicià amb la captura de (Líbia) per les forces britàniques als italians al juny de 1940. Els italians van respondre amb una ofensiva, a la que la seguí una contraofensiva de la Commonwealth. Davant les grans pèrdues que patien els italians, Alemanya envià a l'Afrika Korps, comandat pel general Erwin Rommel. Després d'una sèrie de batalles de tiba i arronsa pel control de Líbia i Egipte, les forces britàniques, comandades pel General Bernard Montgomery van fer retrocedir a l'Eix fins a Tunísia. Després dels desembarcaments a l'Àfrica nord-occidental de l'Operació Torxa el 8 de novembre de 1942 sota el comandament del General americà Dwight Eisenhower, i després de diverses batalles contra les forces de la França de Vichy (que posteriorment s'uniria als Aliats), les forces de la Commonwealth i les americanes van realitzar un moviment de pinça contra les forces de l'Eix al nord de Tunísia, fent que es rendissin. Al fer que l'Eix hagués de lluitar en un segon front al Nord d'Àfrica, els aliats occidentals van poder alleugerir d'alguna manera a la Unió Soviètica en la seva lluita contra els alemanys. La informació subministrada per l'operació de desxifrat Ultra va ser una gran contribució a l'èxit aliat al nord d'Àfrica. Durant la Segona Guerra Mundial, la campanya del Nord d'Àfrica, també coneguda com la guerra del desert, es va desenvolupar entre el 13 de setembre de 1940 fins al 13 de maig de 1943. Els Estats Units van començar la tramesa de materials l'11 de maig de 1942. Fent lluitar les tropes de l'eix en el front africà, els aliats occidentals van donar alè a la Unió Soviètica que lluitava en el front oriental. (ca)
- Druhá světová válka v Africe (severoafrická kampaň, pouštní válka) probíhala v Severní a Východní Africe od 10. června 1940 do 16. května 1943. Zahrnuje boje vedené v pouštích Egypta a Libye, stejně jako boje v Maroku a Alžírsku (Operace Torch), boje v Tunisku a v Africkém rohu. V bojích proti sobě stály síly Spojenců a Osy. Většina britských jednotek byla rekrutována ze zemí Commonwealthu a exulantů z nacisty okupované Evropy. Spojené státy vstoupily do války v roce 1941 a do bojů v Africe se zapojily v květnu 1942. Poté, co Italové v červnu 1940 vyhlásili válku Spojenému království, provedly britské síly útok, během něhož obsadily libyjské Benghází a Tobruk. Italové utrpěli těžké porážky a do bojů se zapojily německé síly Afrikakorps – vedené Erwinem Rommelem. Po těžkých bojích se střídavými úspěchy na frontě, která se přelévala od Tunisu k Egyptu a zpět, zvítězili Britové pod vedením Montgomeryho v druhé bitvě u Al Alamejnu a začali zatlačovat zbytky německo-italských sil zpět do Tunisu. Po Operaci Torch, při níž se spojenecké jednotky vylodily ve , patřící Vichistické Francii, britské a americké jednotky společně zaútočily na Afrikakorps a italské jednotky v Tunisku. Spojenci těmito operacemi získali v Severní Africe rozhodující převahu, kterou nebylo možno zvrátit (jednak pro vázání většiny zdrojů Třetí říše v boji na východní frontě, jednak pro neschopnost italsko-německého loďstva a letectva ovládnout klíčové části Středomoří). Významnou roli také sehrála spojenecká schopnost rozluštit německý kód enigma. (cs)
- Η του Β΄ Παγκοσμίου Πολέμου πραγματοποιήθηκε στη Βόρεια Αφρική από τις 10 Ιουνίου 1940 ως τις 13 Μαΐου 1943. Κατά τη διάρκεια αυτής της περιόδου, έγιναν πολλές επιχειρήσεις από τις Συμμαχικές δυνάμεις και τις Δυνάμεις του Άξονα. Η εκστρατεία είχε μεγάλη στρατηγική σημασία και για τις δύο πλευρές. Οι δυνάμεις του Άξονα σκόπευαν να αποκόψουν τις πηγές πετρελαίου των Συμμάχων και παράλληλα να τους μειώσουν το μαχητικό δυναμικό από τις αποικίες της Βρετανίας. Επίσης δόθηκε στις Συμμαχικές Δυνάμεις ευκαιρία να ανακάμψουν ύστερα από τις τρομερές αποτυχίες στο Ευρωπαϊκό Μέτωπο το 1940. Η Εκστρατεία της Βόρειας Αφρικής είχε τρεις φάσεις: την , την Επιχείρηση Πυρσός (εκκίνηση οπισθοχώρησης Γερμανών στη Β. Αφρική) και την . Κατά τη διάρκεια της Εκστρατείας, οι Γερμανοί και οι Ιταλοί υπέστησαν 620.000 νεκρούς ενώ η Βρετανική Κοινοπολιτεία 220.000. Οι Αμερικάνικες απώλειες μόνο στην Τυνησία ήταν πάνω από 18.500 άνδρες. Παρόλα αυτά, η νίκη των Συμμάχων στη Βόρεια Αφρική ουδετεροποίησε περίπου 900.000 Γερμανούς και Ιταλούς στρατιώτες, άρχισε δεύτερο μέτωπο εναντίον των Δυνάμεων του Άξονα και εξασφάλισε τους υλικούς ανεφοδιασμούς των Συμμαχικών στρατευμάτων. Είχε τεράστια σημασία στην έκβαση του Β' Παγκοσμίου Πολέμου. (el)
- Unter dem Begriff Afrikafeldzug sind im deutschsprachigen Raum die militärischen Operationen der Achsenmächte gegen die Alliierten in Libyen, Ägypten und Tunesien während des Zweiten Weltkrieges im Zeitraum vom 9. September 1940 bis zum 13. Mai 1943 bekannt. Ziel des Feldzugs war die Erlangung der Vorherrschaft in Nordafrika. (de)
- La Nord-Afrika kampanjo en la Dua mondmilito servis al Germanio kaj Italio sekurigi sian sudan flankon. Celo estis interalie konkeri britan Egiption. La Okcidenta Dezerta Kampanjo (aŭ Dezerta Milito), okazis en la dezertoj de Egiptio kaj Libio kaj estis la ĉefa batalkampo de la Nordafrika Kampanjo. Tiu kampanjo startis en septembro 1940 pere de la Itala invado de Egiptio; la Operaco Compass, nome Brita kvintaga atako en decembro 1940, kondukis al la detruo de la Italia 10a Armeo. Benito Mussolini petis helpon al Adolf Hitler, kiu respondis per malgranda germana forto sendita al Tripolo laŭ la Direktivo 22a (11a de januaro). La Germana Afrika Korps (de Generalleutnant Erwin Rommel) estis sub teoria itala komando sed siavice itala dependo el Nazia Germanio faris ĝin la dominanta partnero. Je la Dua Batalo de Alamejno en 1942 la provo konkeri Egiption fiaskis. En 1943 la okcidentaj aliancanoj sukcesis konkeri Tunizion kaj ekiri al suda Italio. Per la Operaco Torĉo, fortoj de Aliancanoj, sed ĉefa el Britio kaj Usono, surteriĝis en diversaj lokoj de Nordafriko, kio estis la starto de la amasa implikiĝo de usonaj trupoj en la eŭrop–nordafrika fronto de la milito. Tio utilis poste por la surteriĝo en suda Italio. (eo)
- La Campaña en África del Norte fue un frente de la Segunda Guerra Mundial. Tuvo lugar en el desierto de África del Norte, a partir del 10 de junio de 1940 y hasta el 16 de mayo de 1943. Incluyó campañas en la Libia Italiana y Reino de Egipto (Desierto Occidental), en el Protectorado francés de Marruecos y en la Argelia francesa (conocida por los Aliados como Operación Torch) y en el Túnez francés. La campaña se produjo entre las potencias del Eje y las Aliadas. Los esfuerzos de guerra principales fueron dominados por el Reino Unido y su imperio (con sus dominios y colonias Canadá, Australia, Nueva Zelanda, India Británica y Unión Sudafricana) y por exiliados de la Europa ocupada, hasta que los Estados Unidos entraron en la guerra el 11 de mayo, proporcionando ayuda directa a las fuerzas aliadas en el Norte de África. La lucha en el norte de África empezó con la ocupación del Fuerte Capuzzo italiano por fuerzas británicas en junio de 1940. Esto fue seguido por una ofensiva italiana y una contraofensiva británica. Cuando los italianos sufrieron terribles derrotas, el Afrika Korps alemán (mandado por el mariscal de Campo Erwin Rommel) acudió en su ayuda. Después de una serie de batallas de desgaste por el control de Libia y de algunas partes de Egipto, las fuerzas británicas (bajo el mando del general Bernard Montgomery) empujaron a las fuerzas del Eje hacia Túnez. A mediados de 1942, con los desembarcos aliados de la Operación Torch en el noroeste de África (al mando del general Dwight Eisenhower), y después de algunos enfrentamientos contra las fuerzas de la Francia de Vichy (que posteriormente se unieron a los Aliados), la Commonwealth y las fuerzas estadounidenses llevaron en un movimiento de tenazas a las fuerzas del Eje al norte de Túnez, donde fueron obligadas a rendirse. Haciendo que las fuerzas del Eje lucharan en un segundo frente en el norte de África, los Aliados occidentales ayudaron de alguna manera a la Unión de Repúblicas Socialistas Soviéticas, que luchaba contra el Eje en el Frente Oriental. La información obtenida con la operación Ultra de descifrar mensajes cifrados fue una ayuda muy importante para la victoria aliada en este. (es)
- Iparraldeko Afrikako kanpaina Bigarren Mundu Gerran suertatutako frontea izan zen, 1940ko irailaren 13an irekia (Italiak Egiptori eraso egin zionean) eta 1943ko maiatzaren 13an amaitua (Ardatzako azken tropak Tunisian errenditu zirenean). Izenak dioen bezala, Iparraldeko Afrikan gauzatu zen. (eu)
- La campagne d'Afrique du Nord désigne une série de batailles livrées pendant la Seconde Guerre mondiale, faisant partie du théâtre méditerranéen de cette guerre. Il s'agissait de campagnes menées dans les déserts libyens et égyptiens (guerre du désert) et au Maroc et en Algérie (Opération Torch) et en Tunisie (campagne de Tunisie). La campagne est menée entre les forces des Alliés et de l'Axe, dont beaucoup ont des intérêts coloniaux en Afrique. L'effort de guerre allié est essentiellement réalisé par le Commonwealth et les gouvernements de pays occupés par les Allemands. Les États-Unis sont entrés en guerre en décembre 1941 et ont commencé une assistance militaire directe en Afrique du Nord en 1942. Les combats en Afrique du Nord ont commencé avec la déclaration de guerre de l'Italie le 10 juin 1940. Le 14 juin, le 11th Hussars de l'armée britannique (British Army) (assisté d'éléments du , 1st RTR) franchit la frontière entre l'Égypte et la Libye et s'empare du fort italien Capuzzo. S'ensuit une contre-offensive italienne en Égypte et la prise de Sidi Barrani en septembre, puis sa reprise par les Britanniques en décembre à la suite d'une contre-offensive du Commonwealth britannique, l'opération Compass. Au cours de l'opération Compass, la 10e armée italienne (10ª Armata) est détruite et l'Afrika Korps allemand - commandé par Erwin Rommel, qui sera plus tard surnommé "le renard du désert" - est envoyé en Afrique du Nord en février 1941 au cours de l'opération Sonnenblume pour renforcer les forces italiennes afin d'empêcher une défaite complète de l'Axe. Une série fluctuante de batailles pour le contrôle de la Libye et de certaines régions d'Égypte s'ensuivit, atteignant son apogée lors de la seconde bataille d'El Alamein en octobre 1942, lorsque les forces du Commonwealth britannique sous le commandement du lieutenant-général Bernard Montgomery infligèrent une défaite décisive à l'Afrika Korps de Rommel et forcèrent ses restes à se réfugier en Tunisie. Après le débarquement anglo-américain (opération Torch) en Afrique du Nord-Ouest en novembre 1942, et les batailles ultérieures contre les forces de la France de Vichy (qui ont ensuite changé de camp), les Alliés ont encerclé plusieurs centaines de milliers d'Allemands et d'Italiens dans le nord de la Tunisie et ont finalement forcé leur reddition en mai 1943. Les informations glanées par les services britanniques de décryptage du code Ultra se sont avérées essentielles au succès des Alliés en Afrique du Nord. La victoire des Alliés dans cette campagne a immédiatement conduit à la campagne d'Italie, qui a abouti à la chute du gouvernement fasciste en Italie et à l'élimination du principal allié européen de l'Allemagne. La campagne d'Afrique du Nord a souvent été qualifiée de "guerre sans haine", un pur affrontement militaire dans le désert, sans les rafles de partisans et le nettoyage ethnique qui ont eu lieu en Europe. Ce point de vue a été contesté par des historiens récents, étant donné que de nombreux civils vivaient effectivement dans la région et que la campagne a été marquée par de nombreuses atrocités et abus commis par les forces allemandes et italiennes à l'égard des prisonniers de guerre et des populations locales juives, berbères et arabes.Ils étaient souvent motivés par le racisme, y compris l'antisémitisme. (fr)
- The North African campaign of the Second World War took place in North Africa from 10 June 1940 to 13 May 1943. It included campaigns fought in the Libyan and Egyptian deserts (Western Desert Campaign, also known as the Desert War) and in Morocco and Algeria (Operation Torch), as well as Tunisia (Tunisia Campaign). The campaign was fought between the Allies and the Axis Powers. The Allied war effort was dominated by the British Commonwealth and exiles from German-occupied Europe. The United States officially entered the war in December 1941 and began direct military assistance in North Africa on 11 May 1942. Fighting in North Africa started with the Italian declaration of war on 10 June 1940. On 14 June, the British Army's 11th Hussars (assisted by elements of the 1st Royal Tank Regiment, 1st RTR) crossed the border from Egypt into Libya and captured the Italian Fort Capuzzo. This was followed by an Italian counter-offensive into Egypt and the capture of Sidi Barrani in September and its recapture by the British in December following a British Commonwealth counteroffensive, Operation Compass. During Operation Compass, the Italian 10th Army was destroyed and the German Afrika Korps—commanded by Erwin Rommel, who later became known as "The Desert Fox"—was dispatched to North Africa in February 1941 during Operation Sonnenblume to reinforce Italian forces in order to prevent a complete Axis defeat. A fluctuating series of battles for control of Libya and regions of Egypt followed, reaching a climax in the Second Battle of El Alamein in October 1942 when British Commonwealth forces under the command of Lieutenant-General Bernard Montgomery inflicted a decisive defeat on Rommel's Afrika Korps and forced its remnants into Tunisia. After the Anglo-American landings (Operation Torch) in North-West Africa in November 1942, and subsequent battles against Vichy France forces (who then changed sides), the Allies encircled several hundred thousand German and Italian personnel in northern Tunisia and finally forced their surrender in May 1943. Information gleaned via British Ultra code-breaking intelligence proved critical to Allied success in North Africa. Victory for the Allies in this campaign immediately led to the Italian Campaign, which culminated in the downfall of the fascist government in Italy and the elimination of Germany's main European ally. The North Africa campaign was often labeled a "war without hate," a pure military clash in the desert without the partisan roundups and ethnic cleansing happening in Europe. This view has been challenged by recent historians, given that there were indeed many civilians who lived in the region, and the campaign was marked by numerous atrocities and abuses by both German and Italian forces towards prisoners of war and local Jewish, Berber, and Arab populations. These acts were often motivated by racism and antisemitism. (en)
- Kampanye Afrika Utara dari Perang Dunia Kedua terjadi di Afrika Utara dari 10 Juni 1940 sampai 13 Mei 1943. Ini meliputi kampanye-kampanye yang terjadi di gurun-gurun Libya dan Mesir (Kampanye Gurun Barat, juga dikenal sebagai Perang Gurun) dan di Maroko dan Aljazair (Operasi Torch), serta Tunisia (Kampanye Tunisia)Kampanye ini bermula Dari diserbu nya Gurun barat mesir oleh / awalnya Italia Mendapat Kesuksesan namun di Pertengahan 1940 Italia Terdesak Hingga Ke Benghazi oleh Serangan Balik Inggris lewat Operasi CompassMelihat Sekutu nya terdesak Hitler mengirimkan Bantuan 2 Korps Panzer di Bawah pimpinan Erwin Rommel dengan datangnya Erwin Rommelsukses membalikan keadaan melalui Kemenangan di berberapa Pertempuran dan termasuk Sukses Terbesar Axis Di Afrika Utara Yaitu Di rebutnya kota Tobruk yang merupakan Salah satu Pelabuhan besar Di wilayah tersebut.Yang membuat Di juluki sebagai / . (in)
- 북아프리카 전역은 제2차 세계 대전 중 1940년 9월 13일부터 1943년 5월 13일까지 북아프리카 사막에서 벌어진 전투로 사막 전투로도 알려졌으며, 이집트를 비롯한 리비아, 알제리, 모로코, 튀니지 등에서 벌어졌고, 지중해 전역의 일부로 다뤄지고 있다. 미국은 1942년 5월 11일부터 영국을 직접 지원하기 시작했다. 미국 육군은 공식적으로 “북아프리카 전역”을 별개로 다루지 않으나 아래에 서술된 더 소규모 전역으로 나눈다. 이 지역에서 전투는 이탈리아가 영국 점령 지역을 공격하면서 시작되었다. 이탈리아가 끔찍한 역전을 당했을 때, 나치 독일의 에르빈 롬멜 원수(당시 계급은 중장) 아프리카 군단이 이탈리아군을 돕기 위해 파병되었다. 몇 차례 리비아와 이집트를 오가는 공방전 후, 버나드 몽고메리 장군의 영국 연방군이 추축국을 튀니지로 몰아냈다. 1942년 말, 드와이트 D. 아이젠하워 장군이 지휘하는 연합군이 북서 아프리카의 프랑스령 식민지에서 벌인 횃불 작전과 비시 프랑스에 충성하는 비시 프랑스군과 전투 이후 과 미국군은 마침내 튀니지 북부에서 독일군 및 이탈리아군을 포위하면서 항복을 받아냈다. 영국의 울트라가 해독한 암호문에서 얻은 정보가 북아프리카 전역에서 연합군의 성공에 큰 기여를 했다. (ko)
- 北アフリカ戦線（きたアフリカせんせん）は、第二次世界大戦において1940年9月のイタリア軍によるエジプト侵攻から、1943年5月のにより、枢軸国軍の壊滅・ヨーロッパ本土撤退までを指す。エジプトからモロッコまで、北アフリカ北岸で行われた。 (ja)
- De Noord-Afrikaanse Veldtocht was de strijd tussen de geallieerden en de asmogendheden in Noord-Afrika tijdens de Tweede Wereldoorlog. De veldtocht begon in 1940, toen Italië zich in de Tweede Wereldoorlog mengde, en eindigde op 13 mei 1943 met de overgave van de laatste Duitse en Italiaanse troepen in Tunesië. In september 1940 viel Italië vanuit haar kolonie Libië Egypte binnen. De opmars stokte al snel en in december en januari veroverde een Brits tegenoffensief het oosten van Libië. In februari 1941 heroverde het Duitse Afrikakorps onder Erwin Rommel het gebied, met uitzondering van Tobroek dat belegerd werd. In november 1941 werd het weer door de Britten veroverd, maar in januari 1942 rukte Rommel op tot . In juni 1942 versloeg hij daar de Britten en stootte door tot El Alamein. In november 1942 werd Rommel er beslissend verslagen door Bernard Montgomery terwijl tegelijkertijd geallieerde troepen landden in de Franse koloniën Marokko en Algerije. De asmogendheden probeerden ze van Tunesië uit terug te werpen maar werden in de tang genomen en verpletterd. De campagne kenmerkte zich door grote tankslagen en de eerste inzet van Britse commando's van de SAS, die een nieuwe tactiek toepasten van kleinschalige operaties ("raids") achter de vijandelijke linies. De geallieerden voorkwamen dat het Suezkanaal en de toegang tot de olievelden in het Midden-Oosten in handen zouden vallen van de asmogendheden en verwierven een springplank voor landingen in Italië en Zuid-Frankrijk. (nl)
- La campagna del Nordafrica, conosciuta anche come guerra nel deserto, fu combattuta in un teatro di guerra situato nel Nordafrica, in Egitto, Libia, Tunisia, Algeria e Marocco, in cui si confrontarono italiani e tedeschi da una parte, e gli Alleati dall'altra, durante la seconda guerra mondiale tra il 1940 e il 1943. Il Regio Esercito, in Libia comandato dal maresciallo Rodolfo Graziani, forte numericamente ma insufficientemente equipaggiato, diede inizio alla campagna nell'estate 1940 entrando in Egitto ma nel dicembre seguente le forze britanniche del generale Archibald Wavell, modernamente armate e molto mobili, passarono alla controffensiva, sbaragliarono l'esercito italiano e occuparono l'intera Cirenaica. Benito Mussolini fu costretto a chiedere aiuto ad Adolf Hitler che, nel marzo 1941 inviò in Nordafrica il cosiddetto Afrikakorps guidato dal generale Erwin Rommel. Da quel momento le Panzer-Division dell'Afrikakorps svolsero un ruolo decisivo nella campagna per le forze dell'Asse; nella primavera 1941 il generale Rommel passò all'attacco e riconquistò la Cirenaica tranne Tobruch; dopo altri successi, le forze italo-tedesche furono però sconfitte nell'inverno dello stesso anno dalla nuova offensiva britannica, operazione Crusader, e ripiegarono nuovamente fino al confine della Tripolitania. Il generale Rommel, dopo aver rafforzato la sua armata italo-tedesca, riprese presto l'iniziativa, respinse nuovamente i britannici nel gennaio e nel maggio del 1942 combatté e vinse la grande battaglia di Ain el-Gazala; i britannici dovettero ripiegare in profondità in Egitto; Tobruk fu conquistata e gli italo-tedeschi arrivarono fino a El Alamein dove il fronte si stabilizzò nell'agosto 1942. La campagna del Nordafrica ebbe una svolta decisiva nell'autunno successivo; i britannici del generale Bernard Montgomery vinsero la seconda battaglia di El Alamein costringendo i resti delle forze italo-tedesche del generale Rommel a evacuare definitivamente tutta la Libia; Tripoli cadde il 23 gennaio 1943. Contemporaneamente un grande corpo di spedizione anglo-americano, al comando del generale Dwight Eisenhower, sbarcò in Marocco e Algeria a partire dall'8 novembre 1942, l'operazione Torch. Dopo l'afflusso di altre truppe italo-tedesche in Tunisia che permise di fermare temporaneamente l'avanzata alleata da sud e da ovest, la situazione delle forze dell'Asse precipitò nella primavera 1943. Privi di adeguati rifornimenti e in schiacciante inferiorità numerica e materiale, le residue forze italo-tedesche, passate al comando dei generali Giovanni Messe e Hans-Jürgen von Arnim, si arresero entro il 13 maggio 1943, mettendo fine alla campagna del Nordafrica. (it)
- II wojna światowa w Afryce – całokształt działań zbrojnych stoczonych w Afryce (głównie północnej) pomiędzy Aliantami a państwami Osi podczas II wojny światowej. Oficjalnie rozpoczęły się 10 czerwca 1940 roku, kiedy to do wojny po stronie III Rzeszy włączyły się faszystowskie Włochy. Benito Mussoliniemu marzyło się stworzenie w basenie Morza Śródziemnego Drugiego Imperium Rzymskiego. Głównym założeniem było więc pokonanie Wielkiej Brytanii i Francji w ich koloniach w Afryce. W lutym 1941 roku do Włochów dołączyli Niemcy z Afrika Korps pod dowództwem Erwina Rommla. Po przeciwnej stronie w kampanii północnoafrykańskiej brały udział wojska alianckie wielu narodowości: brytyjskie, amerykańskie (od listopada 1942 r.), australijskie, nowozelandzkie, francuskie, południowoafrykańskie, czechosłowackie oraz polskie, reprezentowane przez Samodzielną Brygadę Strzelców Karpackich. Walki w Afryce trwały do 13 maja 1943 roku, kiedy to skapitulowały ostatnie oddziały Osi w Tunezji. Za najważniejszą część wojny w Afryce uważa się kampanię północnoafrykańską, jednak na czarnym lądzie wydarzyły się także inne epizody II wojny światowej, jak np. bitwa o Madagaskar. Kampania północnoafrykańska stanowi część większej kampanii śródziemnomorskiej. (pl)
- A Campanha Norte-Africana, também conhecida como Guerra do Deserto, desenrolou-se durante a Segunda Guerra Mundial no deserto norte-africano de 10 de junho de 1940 até 16 de maio de 1943. Incluía campanhas travadas nos desertos da Líbia e do Egito (Campanha do Deserto Ocidental) e no Marrocos e na Argélia (Operação Tocha), bem como Tunísia (Campanha da Tunísia). A campanha foi travada entre os Aliados e as potências do Eixo. O esforço de guerra dos aliados era protagonizado pela Commonwealth e por exilados da Europa sob ocupação alemã. Os Estados Unidos entraram na guerra em 1941 e começaram a dar assistência militar direta na África do Norte em 11 de maio de 1942. A luta na África do Norte começou com a declaração de guerra do Reino da Itália em 10 de junho de 1940. Em 14 de junho, o 11º Hussars Exército Britânico (composto por integrantes do ) cruzou a fronteira líbia e capturou o , italiano. Seguiu-se uma ofensiva italiana no Egito e, depois, uma contra-ofensiva britânica em dezembro de 1940 Operação Compasso. Durante a Operação Compasso, o 10º Exército italiano foi destruído e o Afrika Korps da Alemanha Nazista, comandados pelo marechal-de-campo Erwin Rommel, foram enviados para a África do Norte, durante a , para apoiar as forças italianas e prevenir uma completa derrota do Eixo. Uma série de batalhas pelo controle da Líbia e partes do Egito seguiram-se e tiveram seu clímax na Segunda Batalha de El Alamein, quando as forças britânicas, sob o comando do tenente-general Bernard Montgomery, imprimiram uma derrota decisiva contra as forças do Eixo e empurraram-nas para a Tunísia. Depois dos desembarques aliados no Norte da África (Operação Tocha), sob o comando do General Dwight Eisenhower, no fim de 1942, e após as batalhas dos Aliados contra as forças da França de Vichy (que, depois disso, uniram-se aos Aliados), as forças combinadas dos Aliados cercaram as forças do Eixo no norte da Tunísia e forçaram-nas a se renderem. Ao fazer os batalhões do Eixo lutarem num segundo front no Norte da África, os Aliados deram algum alívio à União Soviética, que lutava conta o Eixo no frente oriental. Informação obtida pela operação de decodificação britânica Ultra deu uma contribuição decisiva ao sucesso aliado na campanha norte-africana. (pt)
- De allierades fälttåg i Nordafrika utspelades under andra världskriget och pågick från den 10 juni 1940 till den 13 maj 1943. Det utkämpades i de libyska och egyptiska öknarna (även känt som Ökenkriget) och i Marocko och Algeriet (Operation Torch) och Tunisien (fälttåget i Tunisien). Striderna stod mellan de allierade och axelmakterna, varav många hade koloniala intressen i Afrika med anor från slutet av 1800-talet. Den allierade krigsinsatsen dominerades av det brittiska samväldet och landsflyktiga från det tyskockuperade Europa. USA gick med i kriget 1941 och gav militärt stöd i Nordafrika den 11 maj 1942. Striderna i Nordafrika började med den italienska krigsförklaringen den 10 juni 1940. Den 14 juni korsade den brittiska arméns 11th Hussars (understödda av delar av 1st Royal Tank Regiment, 1st RTR) gränsen från Egypten till Libyen och erövrade det italienska . Detta följdes av en italiensk motoffensiv i Egypten och erövringen av Sīdī Barrānī i september 1940 och därefter i december 1940 av en brittisk motoffensiv, under namnet Operation Compass. Under operationen förintades den och den tyska Afrikakåren under befäl av generalfältmarskalk Erwin Rommel skickades till Nordafrika under för att förstärka de italienska styrkorna och förhindra ett fullständigt nederlag för axelmakterna. Fälttåget präglades av en serie av gungbrädestrider för kontrollen över Libyen och delar av Egypten, och som nådde en kulmen i slaget vid el-Alamein där brittiska samväldets styrkor under befäl av generallöjtnant Bernard Montgomery gav ett avgörande nederlag till axelmakterna och drev dem tillbaka till Tunisien. Efter landstigningen i nordvästra Afrika under Operation Torch i slutet av 1942, och efterföljande strider mot Vichyfrankrikes styrkor (som sedan bytte sidor), omringade slutligen de allierade arméerna axelmakternas styrkor i norra Tunisien och tvingade dessa att kapitulera. Operation Torch i november 1942 var en kompromissoperation som uppnådde det brittiska målet att säkra segern i Nordafrika, och samtidigt tillåta amerikanska trupper att engagera sig i kampen mot Nazityskland i begränsad omfattning. Dessutom, då Josef Stalin hade länge krävt att en andra front skulle öppnas för att strida mot Wehrmacht och minska trycket på de sovjetiska arméerna, gav det en viss grad av lättnad för Östfronten genom att avleda axelmakternas styrkor till den afrikanska krigsskådeplatsen, omringa dem och förinta dem där. Uppgifter som samlats via brittisk Ultra-avkodifiering av fientliga underrättelser visade sig vara avgörande för den allierade framgången i Nordafrika. De allierades seger i detta fälttåg ledde omedelbart till , som kulminerade i den Italienska fascistregeringens undergång och elimineringen av en tysk bundsförvant. (sv)
- Північно-Африканська кампанія (англ. North African Campaign) — військова кампанія, що проводилася військами союзників та об'єднаними силами Італії за підтримки Німеччини протягом 10 червня 1940 — 16 травня 1943 на території північно-африканських країн. Бойові дії у ході кампанії тривали на гігантському просторі майже від Суецького каналу до узбережжя Атлантичного океану. Основні бої розгорнулися в лівійській та єгипетській пустелях поздовж узбережжя Середземного моря, а також на території Марокко та Тунісу. Битва у Північній Африці почалася з моменту проголошення війни Італією 10 червня 1940. 14 червня 11-й гусарський полк британської армії перетнувши кордон Єгипту з Лівією, стрімко захопив італійський форт Капуззо. У відповідь італійці у вересні 1940 розпочали масштабний наступ і захопили Сіді-Баррані — єгипетське місто на заході країни. У грудні британці перейшли у контрнаступ та завдали у ході операції «Компас» серйозної поразки 10-ій італійській армії. Німцям, дотримуючись своїх союзницьких обіцянок довелося терміново перекидати до Північної Африки корпус «Африка», під командуванням до того нікому невідомого генерала Ервіна Роммеля. Серія битв та боїв з мінливим успіхом за володіння Лівією, а також західною частиною Єгипту тривала до рішучої битви, яка отримала назву Друга битва за Ель-Аламейн. В цій сутичці об'єднані війська Британської Співдружності під командування генерал-лейтенанта Бернарда Монтгомері завдали поразки військам Осі та виштовхнули їх до Тунісу. Пізніше у 1942 році у ході операції «Смолоскип», союзники британців по коаліції — американці, здійснили успішну висадку в північно-західній Африці, в районі Касабланки, й після низки нетривалих боїв з військами вішістської Франції, які згодом перейшли на бік антигітлерівської коаліції, пройшли по території Марокко та Алжиру і оточили німецько-італійські війська у північному Тунісі. Навесні 1943 року командування нацистської Німеччини та фашистської Італії, з'ясувавши, що сил для утримання захоплених територій у Африці немає, поступово відвело війська до Італійського півострову, решта війська билася до середини травня, стримуючи наступ союзників й урешті-решт капітулювала на півострові Бон. (uk)
- Се́вероафрика́нская кампа́ния, или Война в Северной Африке (10 июня 1940 года — 13 мая 1943 года) — военные действия между англо-американскими и итало-немецкими войсками в Северной Африке — на территории Египта и Магриба во время Второй мировой войны. Боевые действия в Африке южнее Сахары — в Восточной, Западной и Центральной Африке рассматриваются отдельно в статье «Африканский театр военных действий». На территории Тропической Африки боевые действия велись отдельно от Североафриканской кампании — войсками союзников против итальянских войск (Эфиопия, Джибути, Эритрея и Сомали), и против французских войск правительства Виши (Габон, Сенегал, Чад, Мадагаскар, Реюньон) В сентябре 1940 года — октябре 1942 года в Северной Африке бои шли с переменным успехом. 23 октября 1942 года 8-я британская армия генерала Монтгомери перешла в наступление, прорвала фронт итало-немецких войск под Эль-Аламейном. Одновременно в Касабланке (Марокко) и Алжире (Алжир) высадились американские войска под командованием генерала Эйзенхауэра. Итало-немецкие войска были отброшены в Тунис и капитулировали на полуострове Бон 13 мая 1943 года. (ru)
- 第二次世界大战期间，从1940年6月10日至1943年5月16日在北非发生了北非战役。它包括发生在利比亚和埃及的沙漠（西部沙漠战役，也被叫做沙漠战争）以及摩洛哥和阿尔及利亚（火炬行动）和突尼斯（突尼西亞戰役）的战役。 战役在同盟国和轴心国之间展开。同盟国的战力主要来自英联邦和来自欧洲被德國滅國的流亡政府。美国于1941年珍珠港事件后加入战争并于1942年5月11日在北非开始直接军事援助。 北非的战斗开始于1940年6月10日意大利王國的宣战。6月14日英国陆军第11轻骑兵团（由第1皇家戰車团协助）穿过边界进入利比亚并夺取了意大利的卡普措要塞，随后意大利在意屬利比亞发动一波攻势进入了埃及并在1940年9月占领了西迪拜拉尼，随后在1940年12月英联邦展开了罗盘行动进行反击。在罗盘行动中，意大利第10军团被摧毁，为了防止轴心国全面失利，由埃尔温·隆美尔指挥的德国非洲军通过向日葵行动被派遣至北非，以增援意大利军队。 随后爆发了一系列为控制利比亚和埃及部分地区的拉锯战，至第二次阿拉曼战役达到顶点，当时由伯纳德·蒙哥马利中将指挥的英联邦部队给予轴心国部队决定性的打击，并将他们逐回突尼斯。美军参战后的1942年，盟军发起火炬行动，向西北非洲进攻，爆发了与維琪法国部队的战斗（随后法军改变了立场），最终盟军将轴心军包围在突尼斯北部并迫使他们投降。 由於轴心国在东部战线同時对抗苏联，减轻了英軍及后来的美軍在北非的压力。英軍成功地透过破解敵方密码訊息來蒐集情报，亦是盟军在北非戰場取勝的关键因素。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- حملة شمال أفريقيا هي سلسلة من المعارك التي نشبت في شمال أفريقيا خلال الحرب العالمية الثانية بين قوات الحلفاء المؤلفة من بريطانيا والولايات المتحدة وأستراليا ونيوزلندا وجنوب أفريقيا وبين قوات المحور التي تضم ألمانيا النازية وإيطاليا الفاشية وفرنسا. ولقد انتهت حملة شمال أفريقيا بانتصار قوات الحلفاء واجلاء قوات المحور من منطقة شمال أفريقا وبدأ الحملة الإيطالية في يوليو 1943. (ar)
- Unter dem Begriff Afrikafeldzug sind im deutschsprachigen Raum die militärischen Operationen der Achsenmächte gegen die Alliierten in Libyen, Ägypten und Tunesien während des Zweiten Weltkrieges im Zeitraum vom 9. September 1940 bis zum 13. Mai 1943 bekannt. Ziel des Feldzugs war die Erlangung der Vorherrschaft in Nordafrika. (de)
- Iparraldeko Afrikako kanpaina Bigarren Mundu Gerran suertatutako frontea izan zen, 1940ko irailaren 13an irekia (Italiak Egiptori eraso egin zionean) eta 1943ko maiatzaren 13an amaitua (Ardatzako azken tropak Tunisian errenditu zirenean). Izenak dioen bezala, Iparraldeko Afrikan gauzatu zen. (eu)
- 북아프리카 전역은 제2차 세계 대전 중 1940년 9월 13일부터 1943년 5월 13일까지 북아프리카 사막에서 벌어진 전투로 사막 전투로도 알려졌으며, 이집트를 비롯한 리비아, 알제리, 모로코, 튀니지 등에서 벌어졌고, 지중해 전역의 일부로 다뤄지고 있다. 미국은 1942년 5월 11일부터 영국을 직접 지원하기 시작했다. 미국 육군은 공식적으로 “북아프리카 전역”을 별개로 다루지 않으나 아래에 서술된 더 소규모 전역으로 나눈다. 이 지역에서 전투는 이탈리아가 영국 점령 지역을 공격하면서 시작되었다. 이탈리아가 끔찍한 역전을 당했을 때, 나치 독일의 에르빈 롬멜 원수(당시 계급은 중장) 아프리카 군단이 이탈리아군을 돕기 위해 파병되었다. 몇 차례 리비아와 이집트를 오가는 공방전 후, 버나드 몽고메리 장군의 영국 연방군이 추축국을 튀니지로 몰아냈다. 1942년 말, 드와이트 D. 아이젠하워 장군이 지휘하는 연합군이 북서 아프리카의 프랑스령 식민지에서 벌인 횃불 작전과 비시 프랑스에 충성하는 비시 프랑스군과 전투 이후 과 미국군은 마침내 튀니지 북부에서 독일군 및 이탈리아군을 포위하면서 항복을 받아냈다. 영국의 울트라가 해독한 암호문에서 얻은 정보가 북아프리카 전역에서 연합군의 성공에 큰 기여를 했다. (ko)
- 北アフリカ戦線（きたアフリカせんせん）は、第二次世界大戦において1940年9月のイタリア軍によるエジプト侵攻から、1943年5月のにより、枢軸国軍の壊滅・ヨーロッパ本土撤退までを指す。エジプトからモロッコまで、北アフリカ北岸で行われた。 (ja)
- Durant la Segona Guerra Mundial, la Campanya del Nord d'Àfrica, també coneguda com la Guerra del Desert, que tingué lloc al desert del nord d'Àfrica entre el 10 de juny de 1940 i fins al 16 de maig de 1943. Va incloure campanyes a Líbia i Egipte (Campanya del Desert Occidental), Marroc i Algèria (l'Operació Torxa) i Tunísia (Campanya de Tunísia). (ca)
- Druhá světová válka v Africe (severoafrická kampaň, pouštní válka) probíhala v Severní a Východní Africe od 10. června 1940 do 16. května 1943. Zahrnuje boje vedené v pouštích Egypta a Libye, stejně jako boje v Maroku a Alžírsku (Operace Torch), boje v Tunisku a v Africkém rohu. V bojích proti sobě stály síly Spojenců a Osy. Většina britských jednotek byla rekrutována ze zemí Commonwealthu a exulantů z nacisty okupované Evropy. Spojené státy vstoupily do války v roce 1941 a do bojů v Africe se zapojily v květnu 1942. (cs)
- Η του Β΄ Παγκοσμίου Πολέμου πραγματοποιήθηκε στη Βόρεια Αφρική από τις 10 Ιουνίου 1940 ως τις 13 Μαΐου 1943. Κατά τη διάρκεια αυτής της περιόδου, έγιναν πολλές επιχειρήσεις από τις Συμμαχικές δυνάμεις και τις Δυνάμεις του Άξονα. Η εκστρατεία είχε μεγάλη στρατηγική σημασία και για τις δύο πλευρές. Οι δυνάμεις του Άξονα σκόπευαν να αποκόψουν τις πηγές πετρελαίου των Συμμάχων και παράλληλα να τους μειώσουν το μαχητικό δυναμικό από τις αποικίες της Βρετανίας. Επίσης δόθηκε στις Συμμαχικές Δυνάμεις ευκαιρία να ανακάμψουν ύστερα από τις τρομερές αποτυχίες στο Ευρωπαϊκό Μέτωπο το 1940. (el)
- La Nord-Afrika kampanjo en la Dua mondmilito servis al Germanio kaj Italio sekurigi sian sudan flankon. Celo estis interalie konkeri britan Egiption. La Okcidenta Dezerta Kampanjo (aŭ Dezerta Milito), okazis en la dezertoj de Egiptio kaj Libio kaj estis la ĉefa batalkampo de la Nordafrika Kampanjo. Tiu kampanjo startis en septembro 1940 pere de la Itala invado de Egiptio; la Operaco Compass, nome Brita kvintaga atako en decembro 1940, kondukis al la detruo de la Italia 10a Armeo. Benito Mussolini petis helpon al Adolf Hitler, kiu respondis per malgranda germana forto sendita al Tripolo laŭ la Direktivo 22a (11a de januaro). La Germana Afrika Korps (de Generalleutnant Erwin Rommel) estis sub teoria itala komando sed siavice itala dependo el Nazia Germanio faris ĝin la dominanta partnero. Je (eo)
- La Campaña en África del Norte fue un frente de la Segunda Guerra Mundial. Tuvo lugar en el desierto de África del Norte, a partir del 10 de junio de 1940 y hasta el 16 de mayo de 1943. Incluyó campañas en la Libia Italiana y Reino de Egipto (Desierto Occidental), en el Protectorado francés de Marruecos y en la Argelia francesa (conocida por los Aliados como Operación Torch) y en el Túnez francés. (es)
- The North African campaign of the Second World War took place in North Africa from 10 June 1940 to 13 May 1943. It included campaigns fought in the Libyan and Egyptian deserts (Western Desert Campaign, also known as the Desert War) and in Morocco and Algeria (Operation Torch), as well as Tunisia (Tunisia Campaign). (en)
- La campagne d'Afrique du Nord désigne une série de batailles livrées pendant la Seconde Guerre mondiale, faisant partie du théâtre méditerranéen de cette guerre. Il s'agissait de campagnes menées dans les déserts libyens et égyptiens (guerre du désert) et au Maroc et en Algérie (Opération Torch) et en Tunisie (campagne de Tunisie). (fr)
- Kampanye Afrika Utara dari Perang Dunia Kedua terjadi di Afrika Utara dari 10 Juni 1940 sampai 13 Mei 1943. Ini meliputi kampanye-kampanye yang terjadi di gurun-gurun Libya dan Mesir (Kampanye Gurun Barat, juga dikenal sebagai Perang Gurun) dan di Maroko dan Aljazair (Operasi Torch), serta Tunisia (Kampanye Tunisia)Kampanye ini bermula Dari diserbu nya Gurun barat mesir oleh / awalnya Italia Mendapat Kesuksesan namun di Pertengahan 1940 Italia Terdesak Hingga Ke Benghazi oleh Serangan Balik Inggris lewat Operasi CompassMelihat Sekutu nya terdesak Hitler mengirimkan Bantuan 2 Korps Panzer di Bawah pimpinan Erwin Rommel dengan datangnya Erwin Rommelsukses membalikan keadaan melalui Kemenangan di berberapa Pertempuran dan termasuk Sukses Terbesar Axis Di Afrika Utara Yaitu Di rebutnya kota To (in)
- La campagna del Nordafrica, conosciuta anche come guerra nel deserto, fu combattuta in un teatro di guerra situato nel Nordafrica, in Egitto, Libia, Tunisia, Algeria e Marocco, in cui si confrontarono italiani e tedeschi da una parte, e gli Alleati dall'altra, durante la seconda guerra mondiale tra il 1940 e il 1943. (it)
- De Noord-Afrikaanse Veldtocht was de strijd tussen de geallieerden en de asmogendheden in Noord-Afrika tijdens de Tweede Wereldoorlog. De veldtocht begon in 1940, toen Italië zich in de Tweede Wereldoorlog mengde, en eindigde op 13 mei 1943 met de overgave van de laatste Duitse en Italiaanse troepen in Tunesië. (nl)
- II wojna światowa w Afryce – całokształt działań zbrojnych stoczonych w Afryce (głównie północnej) pomiędzy Aliantami a państwami Osi podczas II wojny światowej. Oficjalnie rozpoczęły się 10 czerwca 1940 roku, kiedy to do wojny po stronie III Rzeszy włączyły się faszystowskie Włochy. Benito Mussoliniemu marzyło się stworzenie w basenie Morza Śródziemnego Drugiego Imperium Rzymskiego. Głównym założeniem było więc pokonanie Wielkiej Brytanii i Francji w ich koloniach w Afryce. W lutym 1941 roku do Włochów dołączyli Niemcy z Afrika Korps pod dowództwem Erwina Rommla. Po przeciwnej stronie w kampanii północnoafrykańskiej brały udział wojska alianckie wielu narodowości: brytyjskie, amerykańskie (od listopada 1942 r.), australijskie, nowozelandzkie, francuskie, południowoafrykańskie, czechosłowa (pl)
- De allierades fälttåg i Nordafrika utspelades under andra världskriget och pågick från den 10 juni 1940 till den 13 maj 1943. Det utkämpades i de libyska och egyptiska öknarna (även känt som Ökenkriget) och i Marocko och Algeriet (Operation Torch) och Tunisien (fälttåget i Tunisien). (sv)
- A Campanha Norte-Africana, também conhecida como Guerra do Deserto, desenrolou-se durante a Segunda Guerra Mundial no deserto norte-africano de 10 de junho de 1940 até 16 de maio de 1943. Incluía campanhas travadas nos desertos da Líbia e do Egito (Campanha do Deserto Ocidental) e no Marrocos e na Argélia (Operação Tocha), bem como Tunísia (Campanha da Tunísia). (pt)
- 第二次世界大战期间，从1940年6月10日至1943年5月16日在北非发生了北非战役。它包括发生在利比亚和埃及的沙漠（西部沙漠战役，也被叫做沙漠战争）以及摩洛哥和阿尔及利亚（火炬行动）和突尼斯（突尼西亞戰役）的战役。 战役在同盟国和轴心国之间展开。同盟国的战力主要来自英联邦和来自欧洲被德國滅國的流亡政府。美国于1941年珍珠港事件后加入战争并于1942年5月11日在北非开始直接军事援助。 北非的战斗开始于1940年6月10日意大利王國的宣战。6月14日英国陆军第11轻骑兵团（由第1皇家戰車团协助）穿过边界进入利比亚并夺取了意大利的卡普措要塞，随后意大利在意屬利比亞发动一波攻势进入了埃及并在1940年9月占领了西迪拜拉尼，随后在1940年12月英联邦展开了罗盘行动进行反击。在罗盘行动中，意大利第10军团被摧毁，为了防止轴心国全面失利，由埃尔温·隆美尔指挥的德国非洲军通过向日葵行动被派遣至北非，以增援意大利军队。 随后爆发了一系列为控制利比亚和埃及部分地区的拉锯战，至第二次阿拉曼战役达到顶点，当时由伯纳德·蒙哥马利中将指挥的英联邦部队给予轴心国部队决定性的打击，并将他们逐回突尼斯。美军参战后的1942年，盟军发起火炬行动，向西北非洲进攻，爆发了与維琪法国部队的战斗（随后法军改变了立场），最终盟军将轴心军包围在突尼斯北部并迫使他们投降。 (zh)
- Се́вероафрика́нская кампа́ния, или Война в Северной Африке (10 июня 1940 года — 13 мая 1943 года) — военные действия между англо-американскими и итало-немецкими войсками в Северной Африке — на территории Египта и Магриба во время Второй мировой войны. (ru)
- Північно-Африканська кампанія (англ. North African Campaign) — військова кампанія, що проводилася військами союзників та об'єднаними силами Італії за підтримки Німеччини протягом 10 червня 1940 — 16 травня 1943 на території північно-африканських країн. Бойові дії у ході кампанії тривали на гігантському просторі майже від Суецького каналу до узбережжя Атлантичного океану. Основні бої розгорнулися в лівійській та єгипетській пустелях поздовж узбережжя Середземного моря, а також на території Марокко та Тунісу. (uk)
|
