| dbo:abstract
|
- The "Letter of Seventeen" (Russian: «Письмо семнадцати») was a wildly unpopular open letter to the exiled Crimean Tatar community in published in Lenin Bayrağı in March 1968 condemning desire for right of return. Crimean Tatar civil rights activist Yuri Osmanov referred to it as the "letter of national traitors". The condescending letter opened with downplaying their major struggles and discrimination in Asia, urging their fellow Crimean Tatars to accept the situation and take root in Central Asia rather than supporting the right of return to Crimea that many Crimean Tatars dreamed of. In the middle, it claimed the September 1967 "rehabilitation" decree "radically solved their national question"; however, in reality, the widely despised decree, which initially confused some Crimean Tatars into thinking they were allowed to return to Crimea, only for them to be deported again, merely labeled Crimean Tatars as rehabilitated on paper without right to reparations or return and in addition to normalizing use of the despised terminology of "citizens of Tatar nationality who formerly lived in the Crimea" instead of the proper ethnonym of "Crimean Tatar". At the end, it painted return to Crimea as a romantic desire that one should suppress for the greater good and was subsequently co-signed by 17 relatively accomplished but not widely known members of the community who towed the party line and did not publicly desire right of return. After Crimean Tatars were allowed right of return to Crimea decades later, the letter was republished in Avdet on 15 March 1991 with commentary discouraging people from betraying their people in dire times like the signers of the letter did. (en)
- «Лист сімнадцяти» (рос. «Письмо семнадцати») — дуже непопулярний відкритий лист до вигнаної кримськотатарської громади, опублікований у Lenin Bayrağı в березні 1968 року, в якому засуджено бажання повернутися до Криму. Кримськотатарський правозахисник Юрій Османов назвав його «листом національних зрадників». Поблажливий лист розпочався з применшення їхньої боротьби та дискримінації в Азії, закликом до співвітчизників — кримських татар змиритися з ситуацією та пустити коріння в Центральній Азії, а не добиватися права на повернення до Криму, про яке мріяло багато кримських татар. Далі стверджувалося, що указ про «реабілітацію» від вересня 1967 року «радикально вирішив їхнє національне питання»; однак, насправді, широко зневажений указ, який спочатку дав надію деяким кримським татарам, що їм дозволено повернутися до Криму, просто позначив на папері кримських татар як реабілітованих без права на відшкодування чи повернення, з використанням пр цьому зневажливої термінології «громадяни татарської національності, які раніше проживали в Криму» замість власне етноніму «кримський татарин». В кінці повернення до Криму змальовано як романтичне бажання, яке слід придушити заради загального блага. Лист підписали 17 відносно успішних, але маловідомих членів спільноти, які дотримувалися лінії партії та публічно не домагалися права на повернення. Після того, як через десятиліття кримським татарам дозволили повернутися до Криму, 15 березня 1991 року лист переопубліковано в газеті «Авдет» з застереженням людям від зради свого народу у важкі часи, як це зробили підписанти листа. (uk)
|
| dbo:wikiPageExternalLink
| |
| dbo:wikiPageID
| |
| dbo:wikiPageLength
|
- 4055 (xsd:nonNegativeInteger)
|
| dbo:wikiPageRevisionID
| |
| dbo:wikiPageWikiLink
| |
| dbp:wikiPageUsesTemplate
| |
| dcterms:subject
| |
| rdfs:comment
|
- The "Letter of Seventeen" (Russian: «Письмо семнадцати») was a wildly unpopular open letter to the exiled Crimean Tatar community in published in Lenin Bayrağı in March 1968 condemning desire for right of return. Crimean Tatar civil rights activist Yuri Osmanov referred to it as the "letter of national traitors". The condescending letter opened with downplaying their major struggles and discrimination in Asia, urging their fellow Crimean Tatars to accept the situation and take root in Central Asia rather than supporting the right of return to Crimea that many Crimean Tatars dreamed of. In the middle, it claimed the September 1967 "rehabilitation" decree "radically solved their national question"; however, in reality, the widely despised decree, which initially confused some Crimean Tatars (en)
- «Лист сімнадцяти» (рос. «Письмо семнадцати») — дуже непопулярний відкритий лист до вигнаної кримськотатарської громади, опублікований у Lenin Bayrağı в березні 1968 року, в якому засуджено бажання повернутися до Криму. Кримськотатарський правозахисник Юрій Османов назвав його «листом національних зрадників». Поблажливий лист розпочався з применшення їхньої боротьби та дискримінації в Азії, закликом до співвітчизників — кримських татар змиритися з ситуацією та пустити коріння в Центральній Азії, а не добиватися права на повернення до Криму, про яке мріяло багато кримських татар. Далі стверджувалося, що указ про «реабілітацію» від вересня 1967 року «радикально вирішив їхнє національне питання»; однак, насправді, широко зневажений указ, який спочатку дав надію деяким кримським татарам, що їм (uk)
|
| rdfs:label
|
- Letter of Seventeen (en)
- Лист сімнадцяти (uk)
|
| owl:sameAs
| |
| prov:wasDerivedFrom
| |
| foaf:isPrimaryTopicOf
| |
| is dbo:wikiPageWikiLink
of | |
| is foaf:primaryTopic
of | |
