| dbo:abstract
|
- (rus: Леонид Витальевич Канторович) (Sant Petersburg, 19 de gener de 1912 - Moscou, 7 d'abril de 1986) fou un economista i professor universitari rus guardonat amb el Premi del Banc de Suècia de Ciències Econòmiques en memòria d'Alfred Nobel l'any 1975. (ca)
- ليونيد فيتايفيتش كانتوروفيتش (بالروسية: Леонид Витальевич Канторович) (بالروسية: Леонид Витальевич Канторович) من مواليد 19 يناير 1912 بسانت بطرسبرغ. هو عالم رياضيات واقتصاد روسي. اشتهر بنظريته في الطريقة المثلى لتوظيف الإمكانات. حصل على جائزة نوبل للاقتصاد وهو العالم السوفيتي الوحيد الذي حصل على هذه الجائزة. (ar)
- Leonid Vitaljevič Kantorovič (rusky Леони́д Вита́льевич Канторо́вич; 19. ledna 1912 Petrohrad – 7. dubna 1986 Moskva) byl sovětský matematik a ekonom, který v roce 1975 získal spolu s Tjallingem Koopmansem Cenu Švédské národní banky za rozvoj ekonomické vědy na památku Alfreda Nobela za „příspěvek k teorii optimální alokace zdrojů“. Je to jediný člověk ze Sovětského svazu, který tuto cenu získal. Je mimo jiné tvůrcem lineárního programování. (cs)
- Ο Λεονίντ Βιτάλιεβιτς Καντορόβιτς (ρωσ. Леони́д Вита́льевич Канторо́вич, 19 Ιανουαρίου 1912 – 7 Απριλίου 1986) ήταν Σοβιετικός μαθηματικός και οικονομολόγος, γνωστός για τη θεωρία του και την ανάπτυξη τεχνικών για τη βέλτιστη κατανομή των διαθέσιμων πόρων. Θεωρείται ως ο ιδρυτής του γραμμικού προγραμματισμού. Τιμήθηκε με το Βραβείο Νόμπελ Οικονομικών Επιστημών του 1975. (el)
- Leonid Witaljewitsch Kantorowitsch (russisch Леонид Витальевич Канторович; * 6.jul. / 19. Januar 1912greg. in Sankt Petersburg; † 7. April 1986 in Moskau) war ein sowjetischer Mathematiker und Ökonom. Ihm wurde 1975 der sogenannte Wirtschaftsnobelpreis verliehen. Diesen teilte er mit Tjalling Koopmans für ihren Beitrag zur Theorie der optimalen Ressourcenverwendung. (de)
- Leonid Vitalijeviĉ Kantoroviĉ (la 19-an de januaro 1912, Sankt-Peterburgo, Rusia imperio — la 7-a de aprilo 1986, Moskvo, Sovetunio; Ruse: Леонид Витальевич Канторович; IPA: [lʲɪɐˈnʲit vʲɪˈtalʲɪvʲɪtɕ kəntɐˈrovʲɪtɕ]) estis soveta matematikisto kaj ekonomikisto, fama pro sia teorio kaj disvolvigo de tekniko por optimume disponigi fontojn. Oni konsideras lin kreinto de . Li ricevis la Stalin-premion en 1949 kaj la Nobel-Premion pri ekonomiko en 1975. (eo)
- Leonid Vitálievich Kantoróvich, en cirílico ruso Леонид Витальевич Канторович (San Petersburgo, 19 de enero de 1912 - Moscú, 17 de abril de 1986) fue un economista, matemático e ingeniero soviético. (es)
- Leonid Vitalievitx Kantorovitx (errusieraz: Леонид Витальевич Канторович; San Petersburgo, Errusiar Inperioa, 1912ko urtarrilaren 19a - Mosku, Sobietar Batasuna, 1986ko apirilaren 7a) errusiar matematikari eta ekonomialaria izan zen. (eu)
- Leonid Vitalievitch Kantorovitch (en russe : Леонид Витальевич Канторович ), né le 19 janvier 1912 à Saint-Pétersbourg et mort à Moscou le 7 avril 1986, est un mathématicien et un économiste soviétique, spécialiste de l’optimisation. Inventeur dans les années 1930 de la programmation linéaire, il est le seul chercheur soviétique à avoir reçu le prix dit Nobel d'économie (1975). Wassily Leontief, russe lui aussi, a obtenu le prix Nobel d'économie en 1973. Il s'était installé aux États-Unis en 1931 après avoir étudié à Berlin. (fr)
- Leonid Vitalyevich Kantorovich (Russian: Леони́д Вита́льевич Канторо́вич, IPA: [lʲɪɐˈnʲit vʲɪˈtalʲjɪvʲɪtɕ kəntɐˈrovʲɪtɕ]; 19 January 1912 – 7 April 1986) was a Soviet mathematician and economist, known for his theory and development of techniques for the optimal allocation of resources. He is regarded as the founder of linear programming. He was the winner of the Stalin Prize in 1949 and the Nobel Memorial Prize in Economic Sciences in 1975. (en)
- Leonid Vitaliyevich Kantorovich (bahasa Rusia:Леонид Виталиевич Канторович; 19 Januari 1912 – 7 April 1986) menerima Penghargaan Nobel Ekonomi 1975 dengan Tjalling Charles Koopmans "untuk sumbangan mereka pada teori alokasi optimum sumber penghasilan". Kantarovich lahir dan meninggal di Rusia dan melakukan semua karya profesinya di sana. Gebrakan utama pertamanya muncul pada 1938 saat ia memberi nasihat pada Laboratorium Perserikatan Kayu Lapis pemerintahan Uni Soviet. Diminta merancang teknik pendistribusian bahan mentah untuk memaksimalkan hasil produksi, Kantorovich melihat bahwa masalahnya ada pada matematika: untuk memaksimalkan fungsi linear yang menjadi sasaran banyak pembatas. Kini teknik yang dikembangkannya dikenal sebagai pemrograman linear. Dalam buku 1939, Metode Matematis Perencanaan dan Organisasi Produk, Kantorovich menunjukkan bahwa semua masalah alokasi ekonomi dapat dipandang memaksimalisasi fungsi yang menjadi sasaran pembatas. Di tempat lain di Britania dan Paul A. Samuelson di Amerika Serikat sedang mencapai kesimpulan yang sama di saat yang sama. Kantorovich, seperti Paul Samuelson, menunjukkan bahwa koefisien tertentu dalam persamaan itu dapat dianggap sebagai harga tiap input. Buku terkenal Kantorovich adalah Pemanfaatan Terbaik Sumber Ekonomi. Di dalamnya ia mengembangkan pokoq yang dibuat dalam buku tahun 1939-nya. Ia menunjukkan bahwa ekonomi perencanaan sentral mesti mengenai penggunaan harga untuk mengalokasikan sumber penghasilan. Ia juga berpendapat bahwa ekonomi sosialis harus mengenai penjualan antara masa kini dan depan, kemudian harus menggunakan suku bunga seperti yang dilakukan kapitalis. Namun, Friedrich August von Hayek telah menunjukkan bahwa satu-satunya jalan menggunakan harga adalah meemiliki sistem harga—yakni pasar dan kepemilikan pribadi. Di samping memenangkan Hadiah Nobel dalam Ekonomi, Kantorovich memenangkan Penghargaan Lenin dari pemerintah Uni Soviet pada 1965 dan Orde Lenin pada 1967. Dari 1944 hingga 1960, Kantorovich ialah profesor di . Pada 1960 ia menjadi direktur metode ekonomi matematika di Divisi Siberia. Pada 1971 ia diangkat sebagai kepala laboratorium di Moskow. (in)
- 레오니트 비탈리예비치 칸토로비치(러시아어: Леони́д Вита́льевич Канторо́вич, 1912년 1월 19일 ~ 1986년 4월 7일)는 소련의 수학자이자 경제학자이다. 그는 최적자원배분에 관련된 이론으로 1975년에 노벨 경제학상을 수상하였고, 소련과 냉전 시기 제2세계에서 유일하게 노벨 경제학상을 수상한 인물이다. (ko)
- Leonid Vitaljevitsj Kantorovitsj (Russisch: Леонид Витальевич Канторович) (Sint-Petersburg, 19 januari 1912 – Moskou, 7 april 1986) was een Sovjet-Russisch econoom. In 1975 won hij van de Prijs van de Zweedse Rijksbank voor economie (gemeenzaam Nobelprijs economie genaamd), tezamen met Tjalling Koopmans. Kantorovitsj geldt als de uitvinder van de lineaire programmering. (nl)
- Leonid Vital'evič Kantorovič (IPA: [lʲɪɐˈnʲit vʲɪˈtalʲɪvʲɪtɕ kəntɐˈrovʲɪtɕ]) (in russo: Леони́д Вита́льевич Канторо́вич; San Pietroburgo, 19 gennaio 1912 – Mosca, 7 aprile 1986) è stato un matematico ed economista sovietico, vincitore del Premio Nobel per l'economia nel 1975, primo ed unico sovietico ad aver mai conseguito tale onorificenza. Kantorovič è celebre per le sue teorie e per lo sviluppo di tecniche riguardanti l'allocazione ottimale delle risorse. Lavorò per il governo sovietico, col compito di ottimizzare la produzione di compensato in un'industria. Nel 1939 pose le basi per lo studio della programmazione lineare, che sarebbe stato, in seguito, approfondito e affinato da George Dantzig. Fu autore di molti libri, tra i quali Metodi matematici per organizzare e pianificare la produzione (1939), Calcolo economico e utilizzazione delle risorse (1959), Soluzioni ottimali in economia (1972). Il premio Nobel del 1975, che divise con Tjalling Koopmans, gli fu conferito con la seguente motivazione: "per i contributi alla teoria dell'allocazione ottimale delle risorse". (it)
- レオニート・ヴィタリエヴィチ・カントロヴィチ（ロシア語: Леони́д Вита́льевич Канторо́вич, ラテン文字転写: Leonid Vitaliyevich Kantorovich、1912年1月19日（ユリウス暦1月6日） - 1986年4月7日）はロシアの数学者・経済学者。 (ja)
- Leonid Witaljewicz Kantorowicz (ur. 19 stycznia 1912 w Sankt Petersburgu, zm. 7 kwietnia 1986 w Moskwie) – rosyjski matematyk i ekonomista, laureat (wspólnie z Tjallingiem C. Koopmansem) Nagrody Banku Szwecji im. Alfreda Nobla w dziedzinie ekonomii w 1975 roku. Uważany za twórcę (wraz z Georgiem Dantzigiem) programowania liniowego. (pl)
- Leonid Vitaliyevich Kantorovich (em russo: Леонид Витальевич Канторович; (São Petersburgo, 19 de janeiro de 1912 — Moscou, 7 de abril de 1986) foi um matemático e economista russo de origem judaica. Foi laureado com o Prémio de Ciências Económicas em Memória de Alfred Nobel de 1975. Foi um dos pioneiros da técnica de programação linear, como instrumento do planejamento econômico. Graduado em matemática na Universidade de Leningrado, de 1926 a 1930, foi depois professor, de 1934 a 1960, com doutorado obtido em 1935. Na década de 1930 trabalhou com análise funcional, quando desenvolveu muitos princípios fundamentais da análise numérica, quando os computadores eram ainda incipientes. Em 1971 entrou para o . Sua obra mais famosa é O melhor uso dos recursos econômicos (1959). Em 1939 desenvolveu um modelo de programação linear que o levou a mostrar como a descentralização do processo decisório numa economia planificada depende de um sistema de preços no qual estes são determinados pela escassez dos recursos. Recebeu o prêmio Lenin em 1964, e em 1975 dividiu o Nobel de economia com Tjalling Koopmans. (pt)
- Leonid Vitaljevitj Kantorovitj, född 19 januari 1912 i Sankt Petersburg, Kejsardömet Ryssland, död 7 april 1986 i Moskva, Sovjetunionen, var en rysk matematiker och nationalekonom som belönades med Sveriges Riksbanks pris i ekonomisk vetenskap till Alfred Nobels minne 1975. Kantorovitj är den ende sovjetmedborgare som tilldelats detta pris. (sv)
- 列昂尼德·维塔利耶维奇·坎托罗维奇（俄語：Леонид Витальевич Канторович，羅馬化：Leonid Vitaliyevich Kantorovich，1912年1月19日－1986年4月7日）是一位蘇聯數學家、經濟學家，以其理論和發展資源優化配置技術而聞名。 坎托羅維奇被認為是線性規劃的創始人，並為1949年史達林獎和1975年諾貝爾經濟學獎得主。 (zh)
- Леоні́д Віта́лійович Канторо́вич (нар. 6 (19) січня 1912, Санкт-Петербург — †7 квітня 1986, Москва) — радянський економіст. Леонід Віталійович Канторович народився 19 січня 1912 р. в Санкт-Петербурзі в сім'ї лікаря. Математичні здібності, виявлені змалку, допомагають йому в 14 років вступити до Ленінградського університету, який закінчує в 1930 р. Навчаючись в аспірантурі фізико-математичного факультету, одночасно викладає математику у вищих навчальних закладах Ленінграда. Стає професором у 1934 р., а через рік отримує ступінь доктора фізико-математичних наук. Професором Ленінградського університету працював до 1960 р. У 1938 р. вченого запросили на роботу консультантом лабораторії Ленінградської фанерної фабрики. Результатом цієї роботи стала праця «Математичні методи організації й планування виробництва» (1939), де Канторович заклав основи теорії оптимального виробничого планування й лінійного програмування. Канторович — першовідкривач лінійного програмування у світовій науці. У книжці «Економічний розрахунок найкращого використання ресурсів» (1959) застосував власну теорію лінійного програмування для дослідження широкого кола проблем планування. Разом з В. Німчиновим засновує в 1958 р. Лабораторію із застосування статистичних і математичних методів у економіці. Того ж року Канторовича обирають член-кореспондентом, а в 1964 р. — дійсним членом Академії наук СРСР. Восени 1960 р. разом з групою математиків і економістів переїжджає до Новосибірська, де в керує відділом економіко-математичних методів, одночасно працюючи професором . З 1971 р. Канторович — завідувач проблемної лабораторії в (Москва). Протягом багатьох років очолював створену цим органом спеціальну раду. Входив до складу різних комісій з переробки методики оцінки економічної ефективності нової техніки, ціноутворення, , брав участь у роботі комісій Держплану СРСР тощо. За внесок у теорію оптимального розподілу ресурсів Леоніду Канторовичу та Тьяллінгу Купмансу в 1975 р. було присуджено Нобелівську премію. Л. Канторович серед усіх Нобелівських лауреатів — єдиний професійний математик. Помер 7 квітня 1986 р. (uk)
- Леони́д Вита́льевич Канторо́вич (6 (19) января 1912, Санкт-Петербург — 7 апреля 1986, Москва) — советский математик и экономист, один из создателей линейного программирования. Лауреат премии по экономике памяти Альфреда Нобеля 1975 года «за вклад в теорию оптимального распределения ресурсов». Доктор физико-математических наук (1935), академик АН СССР (1964), профессор. (ru)
|
| rdfs:comment
|
- (rus: Леонид Витальевич Канторович) (Sant Petersburg, 19 de gener de 1912 - Moscou, 7 d'abril de 1986) fou un economista i professor universitari rus guardonat amb el Premi del Banc de Suècia de Ciències Econòmiques en memòria d'Alfred Nobel l'any 1975. (ca)
- ليونيد فيتايفيتش كانتوروفيتش (بالروسية: Леонид Витальевич Канторович) (بالروسية: Леонид Витальевич Канторович) من مواليد 19 يناير 1912 بسانت بطرسبرغ. هو عالم رياضيات واقتصاد روسي. اشتهر بنظريته في الطريقة المثلى لتوظيف الإمكانات. حصل على جائزة نوبل للاقتصاد وهو العالم السوفيتي الوحيد الذي حصل على هذه الجائزة. (ar)
- Leonid Vitaljevič Kantorovič (rusky Леони́д Вита́льевич Канторо́вич; 19. ledna 1912 Petrohrad – 7. dubna 1986 Moskva) byl sovětský matematik a ekonom, který v roce 1975 získal spolu s Tjallingem Koopmansem Cenu Švédské národní banky za rozvoj ekonomické vědy na památku Alfreda Nobela za „příspěvek k teorii optimální alokace zdrojů“. Je to jediný člověk ze Sovětského svazu, který tuto cenu získal. Je mimo jiné tvůrcem lineárního programování. (cs)
- Ο Λεονίντ Βιτάλιεβιτς Καντορόβιτς (ρωσ. Леони́д Вита́льевич Канторо́вич, 19 Ιανουαρίου 1912 – 7 Απριλίου 1986) ήταν Σοβιετικός μαθηματικός και οικονομολόγος, γνωστός για τη θεωρία του και την ανάπτυξη τεχνικών για τη βέλτιστη κατανομή των διαθέσιμων πόρων. Θεωρείται ως ο ιδρυτής του γραμμικού προγραμματισμού. Τιμήθηκε με το Βραβείο Νόμπελ Οικονομικών Επιστημών του 1975. (el)
- Leonid Witaljewitsch Kantorowitsch (russisch Леонид Витальевич Канторович; * 6.jul. / 19. Januar 1912greg. in Sankt Petersburg; † 7. April 1986 in Moskau) war ein sowjetischer Mathematiker und Ökonom. Ihm wurde 1975 der sogenannte Wirtschaftsnobelpreis verliehen. Diesen teilte er mit Tjalling Koopmans für ihren Beitrag zur Theorie der optimalen Ressourcenverwendung. (de)
- Leonid Vitalijeviĉ Kantoroviĉ (la 19-an de januaro 1912, Sankt-Peterburgo, Rusia imperio — la 7-a de aprilo 1986, Moskvo, Sovetunio; Ruse: Леонид Витальевич Канторович; IPA: [lʲɪɐˈnʲit vʲɪˈtalʲɪvʲɪtɕ kəntɐˈrovʲɪtɕ]) estis soveta matematikisto kaj ekonomikisto, fama pro sia teorio kaj disvolvigo de tekniko por optimume disponigi fontojn. Oni konsideras lin kreinto de . Li ricevis la Stalin-premion en 1949 kaj la Nobel-Premion pri ekonomiko en 1975. (eo)
- Leonid Vitálievich Kantoróvich, en cirílico ruso Леонид Витальевич Канторович (San Petersburgo, 19 de enero de 1912 - Moscú, 17 de abril de 1986) fue un economista, matemático e ingeniero soviético. (es)
- Leonid Vitalievitx Kantorovitx (errusieraz: Леонид Витальевич Канторович; San Petersburgo, Errusiar Inperioa, 1912ko urtarrilaren 19a - Mosku, Sobietar Batasuna, 1986ko apirilaren 7a) errusiar matematikari eta ekonomialaria izan zen. (eu)
- Leonid Vitalievitch Kantorovitch (en russe : Леонид Витальевич Канторович ), né le 19 janvier 1912 à Saint-Pétersbourg et mort à Moscou le 7 avril 1986, est un mathématicien et un économiste soviétique, spécialiste de l’optimisation. Inventeur dans les années 1930 de la programmation linéaire, il est le seul chercheur soviétique à avoir reçu le prix dit Nobel d'économie (1975). Wassily Leontief, russe lui aussi, a obtenu le prix Nobel d'économie en 1973. Il s'était installé aux États-Unis en 1931 après avoir étudié à Berlin. (fr)
- Leonid Vitalyevich Kantorovich (Russian: Леони́д Вита́льевич Канторо́вич, IPA: [lʲɪɐˈnʲit vʲɪˈtalʲjɪvʲɪtɕ kəntɐˈrovʲɪtɕ]; 19 January 1912 – 7 April 1986) was a Soviet mathematician and economist, known for his theory and development of techniques for the optimal allocation of resources. He is regarded as the founder of linear programming. He was the winner of the Stalin Prize in 1949 and the Nobel Memorial Prize in Economic Sciences in 1975. (en)
- 레오니트 비탈리예비치 칸토로비치(러시아어: Леони́д Вита́льевич Канторо́вич, 1912년 1월 19일 ~ 1986년 4월 7일)는 소련의 수학자이자 경제학자이다. 그는 최적자원배분에 관련된 이론으로 1975년에 노벨 경제학상을 수상하였고, 소련과 냉전 시기 제2세계에서 유일하게 노벨 경제학상을 수상한 인물이다. (ko)
- Leonid Vitaljevitsj Kantorovitsj (Russisch: Леонид Витальевич Канторович) (Sint-Petersburg, 19 januari 1912 – Moskou, 7 april 1986) was een Sovjet-Russisch econoom. In 1975 won hij van de Prijs van de Zweedse Rijksbank voor economie (gemeenzaam Nobelprijs economie genaamd), tezamen met Tjalling Koopmans. Kantorovitsj geldt als de uitvinder van de lineaire programmering. (nl)
- レオニート・ヴィタリエヴィチ・カントロヴィチ（ロシア語: Леони́д Вита́льевич Канторо́вич, ラテン文字転写: Leonid Vitaliyevich Kantorovich、1912年1月19日（ユリウス暦1月6日） - 1986年4月7日）はロシアの数学者・経済学者。 (ja)
- Leonid Witaljewicz Kantorowicz (ur. 19 stycznia 1912 w Sankt Petersburgu, zm. 7 kwietnia 1986 w Moskwie) – rosyjski matematyk i ekonomista, laureat (wspólnie z Tjallingiem C. Koopmansem) Nagrody Banku Szwecji im. Alfreda Nobla w dziedzinie ekonomii w 1975 roku. Uważany za twórcę (wraz z Georgiem Dantzigiem) programowania liniowego. (pl)
- Leonid Vitaljevitj Kantorovitj, född 19 januari 1912 i Sankt Petersburg, Kejsardömet Ryssland, död 7 april 1986 i Moskva, Sovjetunionen, var en rysk matematiker och nationalekonom som belönades med Sveriges Riksbanks pris i ekonomisk vetenskap till Alfred Nobels minne 1975. Kantorovitj är den ende sovjetmedborgare som tilldelats detta pris. (sv)
- 列昂尼德·维塔利耶维奇·坎托罗维奇（俄語：Леонид Витальевич Канторович，羅馬化：Leonid Vitaliyevich Kantorovich，1912年1月19日－1986年4月7日）是一位蘇聯數學家、經濟學家，以其理論和發展資源優化配置技術而聞名。 坎托羅維奇被認為是線性規劃的創始人，並為1949年史達林獎和1975年諾貝爾經濟學獎得主。 (zh)
- Леони́д Вита́льевич Канторо́вич (6 (19) января 1912, Санкт-Петербург — 7 апреля 1986, Москва) — советский математик и экономист, один из создателей линейного программирования. Лауреат премии по экономике памяти Альфреда Нобеля 1975 года «за вклад в теорию оптимального распределения ресурсов». Доктор физико-математических наук (1935), академик АН СССР (1964), профессор. (ru)
- Leonid Vitaliyevich Kantorovich (bahasa Rusia:Леонид Виталиевич Канторович; 19 Januari 1912 – 7 April 1986) menerima Penghargaan Nobel Ekonomi 1975 dengan Tjalling Charles Koopmans "untuk sumbangan mereka pada teori alokasi optimum sumber penghasilan". Kantarovich lahir dan meninggal di Rusia dan melakukan semua karya profesinya di sana. Gebrakan utama pertamanya muncul pada 1938 saat ia memberi nasihat pada Laboratorium Perserikatan Kayu Lapis pemerintahan Uni Soviet. Diminta merancang teknik pendistribusian bahan mentah untuk memaksimalkan hasil produksi, Kantorovich melihat bahwa masalahnya ada pada matematika: untuk memaksimalkan fungsi linear yang menjadi sasaran banyak pembatas. Kini teknik yang dikembangkannya dikenal sebagai pemrograman linear. (in)
- Leonid Vital'evič Kantorovič (IPA: [lʲɪɐˈnʲit vʲɪˈtalʲɪvʲɪtɕ kəntɐˈrovʲɪtɕ]) (in russo: Леони́д Вита́льевич Канторо́вич; San Pietroburgo, 19 gennaio 1912 – Mosca, 7 aprile 1986) è stato un matematico ed economista sovietico, vincitore del Premio Nobel per l'economia nel 1975, primo ed unico sovietico ad aver mai conseguito tale onorificenza. Il premio Nobel del 1975, che divise con Tjalling Koopmans, gli fu conferito con la seguente motivazione: "per i contributi alla teoria dell'allocazione ottimale delle risorse". (it)
- Leonid Vitaliyevich Kantorovich (em russo: Леонид Витальевич Канторович; (São Petersburgo, 19 de janeiro de 1912 — Moscou, 7 de abril de 1986) foi um matemático e economista russo de origem judaica. Foi laureado com o Prémio de Ciências Económicas em Memória de Alfred Nobel de 1975. Foi um dos pioneiros da técnica de programação linear, como instrumento do planejamento econômico. Em 1971 entrou para o . Sua obra mais famosa é O melhor uso dos recursos econômicos (1959). (pt)
- Леоні́д Віта́лійович Канторо́вич (нар. 6 (19) січня 1912, Санкт-Петербург — †7 квітня 1986, Москва) — радянський економіст. Леонід Віталійович Канторович народився 19 січня 1912 р. в Санкт-Петербурзі в сім'ї лікаря. Математичні здібності, виявлені змалку, допомагають йому в 14 років вступити до Ленінградського університету, який закінчує в 1930 р. Навчаючись в аспірантурі фізико-математичного факультету, одночасно викладає математику у вищих навчальних закладах Ленінграда. Стає професором у 1934 р., а через рік отримує ступінь доктора фізико-математичних наук. Професором Ленінградського університету працював до 1960 р. (uk)
|
.jpg){kind=link}
