| dbo:abstract
|
- Levicový libertarianismus (též levý libertarianismus) je několik souvisejících, ale odlišných přístupů k politické a sociální teorii, které zdůrazňují i sociální rovnost. Je to kategoricky jeden ze směrů libertarianismu, který hájí svobodu jako základní princip. Mezi základní témata současného levicového libertarianismu patří: osobní svobody, vlastnictví, rovnost, všeobecný základní příjem, trvalá udržitelnost, nakládání přírodními zdroji a další. (cs)
- تشير التحررية اليسارية أو الليبرتارية اليسارية إلى عدة أساليب مرتبطة ولكنها منفصلة للنظرية السياسية والاجتماعية والتي تؤكد على الحرية السياسية والمساواة الاجتماعية. في الاستخدام الكلاسيكي، الليبرتارية اليسارية مساوية لأنواع معاداة السلطوية في اليسارية مثل الاشتراكية التحررية والتي تشمل اللاسلطوية والليبرتارية الماركسية وغيرهما. قد تشير الليبرتارية اليسارية أيضا إلى المناصب السياسية المرتبطة بالفلاسفة الأكاديميين أمثال هيليل شتاينر وفيليبي فان باريس وبيتر فالنتاين الذين يمزجون الملكية الشخصية بالمساواة في الموارد الطبيعية. مع الحفاظ على الاحترام الكامل للملكية الخاصة، إلا أن الليبرتاريين اليساريين متشككون أو ضد الملكية الخاصة للموارد الطبيعية، معللين ذلك بأنه لا ادعاء ولا خلط عمل الفرد بالموارد الطبيعية يُعتبر كافيا لخلق حق كامل في الملكية وأنه يجب الحفاظ على الموارد الطبيعية (الأرض والبترول والذهب والمساحة الهوائية والطيف الكهرومغناطيسي) بطريقة متكافئة سواء غير ممتلكة أو ممتلكة جمعيا. الليبرتاريون اليساريون الذين يؤيدون حق الملكية الخاصة يفعلون ذلك تحت شرط تقديم التعويضات للمجتمع المحلي أو حتى المجتمع العالمي. على الجانب الآخر، تميل اللاسلطوية اليسارية –والتي تشمل تبادل منفعة بيير جوزيف برودون، وأغورية صامويل إدوارد كونكن الثالث- إلى الاهتمامات اليسارية مثل المساواتية والنوع الاجتماعي والهوية الجنسية والطبقة الاجتماعية والهجرة وحماية البيئة على غرار السوق الاشتراكي الحر. في الولايات المتحدة، أصبحت كلمة «ليبرتارية» مرتبطة بالليبرتارية اليمينية بعدما توصل موراي روثبورد وكارل هيس إلى اليسار الجديد في الستينات. إلا أنه حتى ذلك الوقت، أصبح الاستخدام السياسي للكلمة مرتبطا حصريا بمناهضة الرأسمالية ولا تزال مثل هذه المؤسسات موجودة في معظم المناطق حول العالم. (ar)
- El término libertarismo de izquierda (en inglés, left-libertarianism) se refiere a un grupo de filosofías económicas y políticas minoritario dentro del movimiento libertario, cuyo punto en común sería su énfasis en la libertad individual y en la búsqueda de la igualdad entre las personas.En algunos casos, estas diferentes ideas vinculan el libertarismo laissez faire con algunas características que se interpretan como pertenecientes a la izquierda política, pero sin adherirse a alguna forma de socialismo. Según The Routledge Companion to Social and Political Philosophy: El término "libertarismo de izquierda" tiene al menos tres significados. En su sentido más antiguo, es un sinónimo de anarquismo en general o social en particular. Más tarde se convirtió en un término para el ala izquierda o Konkinita del movimiento libertario de libre mercado, y desde entonces ha llegado a cubrir un rango de posiciones pro-mercado pero anticapitalistas, en su mayoría anarquistas individualistas, incluyendo agorismo y mutualismo, a menudo con una implicación de simpatías (como el feminismo radical o el movimiento obrero) que no suelen compartir los anarcocapitalistas. En un tercer sentido, recientemente se ha aplicado a una posición que combina la autopropiedad individual con un enfoque igualitario de los recursos naturales; La mayoría de los defensores de esta posición no son anarquistas. Los diferentes tipos de libertarios de izquierda suelen entender su pertenencia a la izquierda de un modo distinto a cómo lo haría la mayoría de movimientos de izquierda política, puede ser por alguna afinidad táctica, cultural o alguna preocupación económica. A su vez, se diferencian de la mayoría de corrientes del libertarismo, las cuales no quieren definirse dentro de la derecha o la izquierda políticas (ver: Gráfico de Nolan y espectro político); o prefieren identificarse con la derecha política.El libertarismo de izquierda se ha desarrollado como un grupo minoritario dentro de los Estados Unidos desde la segunda mitad del siglo XX. (es)
- Left-libertarianism, also known as egalitarian libertarianism, left-wing libertarianism, or social libertarianism, is a political philosophy and type of libertarianism that stresses both individual freedom and social equality. Left-libertarianism represents several related yet distinct approaches to political and social theory. Its classical usage refers to anti-authoritarian varieties of left-wing politics such as anarchism, especially social anarchism, whose adherents call it libertarianism, communalism, and libertarian Marxism, collectively termed libertarian socialism. A portion of the left wing of the green movement, including adherents of Murray Bookchin's social ecology, are also generally considered left-libertarian. In the United States, left-libertarianism represents the left wing of the libertarian movement, including the political positions associated with academic philosophers Hillel Steiner, Philippe Van Parijs, and Peter Vallentyne that combine self-ownership with an egalitarian approach to natural resources. This is done to distinguish libertarian views on the nature of property and capital, usually along left–right or socialist–capitalist lines. Although libertarianism in the United States has become associated with classical liberalism and minarchism, with right-libertarianism being more known than left-libertarianism, political usage of the term until then was associated exclusively with anti-capitalism, libertarian socialism, and social anarchism; in most parts of the world, such an association still predominates. Socialist left-libertarians are opposed to capitalism and the private ownership of the means of production. Left-libertarians are skeptical of, or fully against, private ownership of natural resources, arguing in contrast to right-libertarians that neither claiming nor mixing one's labor with natural resources is enough to generate full private property rights and maintain that natural resources should be held in an egalitarian manner, either unowned or owned collectively. Those left-libertarians who are more lenient towards private property support different property norms and theories, such as usufruct or under the condition that recompense is offered to the local or even global community, such as the Steiner–Vallentyne school. Other currents of thought identified with left-libertarianism include adherents of Henry George's land tax ideas and Pierre-Joseph Proudhon's mutualism, and more recent forms of left-wing market anarchism (or market-oriented left-libertarianism), including Samuel Konkin III's agorism. (en)
- Le libertarianisme de gauche est un courant de la philosophie politique qui partage avec le courant libertarien classique (anarcho-capitalisme, minarchisme de droite, etc) des principes de liberté individuelle forts mais y ajoute une thèse égalitaire sur la propriété des ressources naturelles. Il est également question d'un libre-marché coopérativiste par l'abolition du salariat et l'instauration d'un entrepreneuriat volontariste non-hiérarchisé. Les principaux représentants actuels de ce courant sont les philosophes (en) (1952-), (en) (1942-) et (en) (1964-). Certaines défenses de gauche de l'allocation universelle telle que celle proposée par Philippe Van Parijs peuvent également être rattachées au libertarianisme de gauche. (fr)
- Libertarianisme sayap kiri (atau libertarianisme kiri) meliputi beberapa pandangan terkait namun berbeda untuk teori politik dan sosial, yang tertuju pada kebebasan individual dan kesetaraan sosial. Dalam penggunaan klasiknya, libertarianisme kiri adalah sinonim untuk varietas dari politik sayap kiri, anarkisme pada umumnya atau anarkisme sosial pada khususnya. Pandangan tersebut kemudian menjadi dikaitkan dengan libertarian-libertarian pasar bebas saat Murray Rothbard dan mendirikan Kiri Baru pada 1960an. tersebut, yang meliputi mutualisme buatan Pierre-Joseph Proudhon dan buatan , diterapkan kepada perhatian-perhatian sayap kiri seperti egalitarianisme, gender dan seksualitas, kelas, imigrasi, dan environmentalisme. Beberapa orang yang paling terkini mengklaim libertarianisme kiri merujuk kepada kebanyakan posisi politik non-anarkis yang berkaitkan dengan , Philippe Van Parijs, dan yang mencampur dengan pandangan egalitarian untuk sumber daya alam. Negara libertarian kiri yang mengklaim dengan sumber daya alam biasanya menggenerasikan hak-hak properti pribadi penuh dan mengutamakan bahwa sumber daya alam (tanah, minyak, emas, vegetasi)harus dipegang dalam sebuah kebiasaan egalitarian, baik secara tak berkepemilikan atau kepemilikan kolektif. (in)
- 좌파 자유지상주의(Left-libertarianism)는 개인의 자유와 사회적 평등을 강조하지만, 접근법과 이론에서 구별되는 여러 정치 사상들을 포괄하는 용어다. 좌파 자유지상주의는 개인의 자유와 함께 사회적 평등을 강조한다. 고전적인 용례로써 좌파 자유지상주의는 반권위주의적 좌익 정치와 동의어로 간주되며, 아나키즘과 자유지상주의적 마르크스주의를 비롯한 여러 경향을 포함한 자유지상주의적 사회주의를 의미한다. 좌파 자유지상주의는 힐렐 스타이너(Hillel Steiner ), 피터 발렌타인( Peter Vallentyne), 필립 판 파레이스(Philippe Van Parijs) 같은 학계의 철학자들을 가리키는 입장으로 언급되기도 하는데 이들은 자기소유를 천연 자원에 대한 평등주의적 관점과 혼합했다. 좌파 자유지상주의자들은 동산(personal property)에 대하여 존중하는 한편, 천연 자원에 노동력을 혼합하면 완전한 권리를 얻게 된다는 사유재산(private property)의 개념에 회의적이거나 전면적으로 반대한다. 그리고 천연 자원(토지, 기름, 금광, 초목)이 평등주의적인 형태로 누구도 소유해선 안되거나 공유되어 한다고 주장한다. 사유재산권을 지지하는 좌파 자유지상주의자들은 지역 사회에 보상을 제공한다는 제약 아래 그런 입장을 취한다. 많은 좌파 자유지상주의자들은 공산주의 학파에 속하며, 화폐를 노동 교환권이나 분권화 계획으로 대체하고자 한다. 한편 프루동의 상호주의와 사무엘 에드워드 콘킨 III(Samuel Edward Konkin III)의 아고리즘(agorism)을 포함한 좌익 시장 아나키즘은 좌파의 관심사를 사회주의 자유시장의 패러다임 안에서 해결하길 원한다. 미국에선 자유지상주의라는 용어가 머레이 로스바드(Murray Rothbard)와 칼 헤스(Karl Hess)가 프랑스 5월 혁명에 접근하려는 시도중에 우파 자유지상주의와 연관되기 시작했다. 하지만 그 전까진 자유지상주의라는 용어는 독점적으로 반자본주의 운동과 관련되어 있었고 세계의 거의 대부분의 지역에서 이런 의미가 여전히 우세하다. 미국의 상호주의 아나키스트인 케빈 카슨(Kevin Carson)은 좌파 자유지상주의라는 용어(Center for stateless society의 맥락에서)에 대하여 다음과 같이 언급한다. (ko)
- Il libertarismo di sinistra (dal francese libertaire), chiamato anche libertarismo egualitario, libertarismo sociale o sinistra libertaria, è un ideale e una filosofia politica, comprendente scuole di pensiero afferenti ad aree egualitariste di sinistra accomunate dal considerare la libertà come valore fondamentale, anteponendo la difesa della stessa ad ogni autorità o legge. Il libertarismo mira cioè ad una forte limitazione o ad una eliminazione del potere dello Stato e di tutti quegli enti che limitano o avversano la giustizia sociale e la libertà individuale e politica, questi ultimi due tra i punti cardine per i quali il libertarismo tende a una loro massimizzazione. Per sineddoche, nel caso specifico, viene a volte utilizzato come sinonimo di anarchismo, essendo attualmente e fino a documentata prova contraria tutti gli anarchici libertari e non essendoci anarchici non libertari, ma costituendo in realtà un ideale più ampio, concretizzatosi a partire dalla seconda metà del XIX secolo nella tradizione di tutta la sinistra libertaria, anarchica in primo luogo, anche alla luce dei fatti di fine XIX secolo esposti a seguire. In Francia, in seguito alle leggi approvate in emergenza l'11 e il 15 dicembre 1893 e il 28 luglio 1894 (Lois scélérates, ovvero, tra i provvedimenti, divieto di qualsiasi tipo di propaganda anarchica), che saranno abrogate nel 1992, libertario diventò tout court identificativo di anarchico. Per molti decenni i due termini vennero usati come sinonimi, praticamente intercambiabili, in Francia per le citate norme (Loi du 28 juillet 1894) e, ad esempio, durante la rivoluzione anarchica spagnola del 1936 (la Federazione anarchica iberica aveva la Federación Ibérica de Juventudes Libertarias, come suo movimento giovanile, federazione tuttora esistente), in Italia dai primi del XX secolo, con le diverse pubblicazioni come le milanesi di metà Novecento Il Comunista Libertario e Il Libertario, le organizzazioni del secondo dopoguerra (dal 1944 i Gruppi Libertari dell'Italia Liberata - Alleanza Gruppi Libertari si organizzarono per poi confluire nella FAI, federazione anarchica italiana, parte dell'internazionale anarchica), e innumerevoli altri esempi di utilizzo in tale sinonimia. In senso meno esteso, libertario è un termine che viene utilizzato anche per definire una pletora di atteggiamenti riguardanti singole libere scelte verso aspetti meno universali e più limitati, più correttamente definibili liberi (quindi di volta in volta, singolarmente, su temi economici, morali, sessuali, culturali, eccetera). (it)
- 左派リバタリアニズム（英語: left-libertarianism）は、政治思想の1つで左派のリバタリアニズム。 「左派リバタリアニズム」の用語は、個人の自由と社会的公正の両方を等しく強調する、政治・社会・文化・政治的および社会的理論への取り組みを行う複数の思想に対して使用されており、平等主義リバタリアニズム、リバタリアン社会主義などとも呼ばれている。対比語は右派リバタリアニズム。 (ja)
- Lewicowy libertarianizm (ang. left-wing libertarianism) – lewicowy odłam libertarianizmu. Utożsamiany z co najmniej trzema doktrynami. W jednym przypadku chodzi o socjalizm wolnościowy, libertariański marksizm czy po prostu anarchizm w myślach takich filozofów jak Pierre-Joseph Proudhon, Michaił Bakunin czy bardziej współcześnie Noam Chomsky, w drugim o teorię sprawiedliwości uznającym za główny cel prawo do pełnego samoposiadania (ang. full self-ownership) wyrażone np. w książce "" Roberta Nozicka, a w trzecim o agoryzm. Lewicowi libertarianie, zachowując pełny szacunek dla wolności osobistej, w przeciwieństwie do prawicowych libertarian są sceptyczni lub całkowicie przeciwni własności prywatnej dóbr naturalnych. (pl)
- Vänsterlibertarianism är ett begrepp med minst tre olika betydelser. (sv)
- Ліволібертаріанство, також відоме як егалітарне лібертаріанство, ліве лібертаріанство або соціальне лібертаріанство,є політичною філософією та типом лібертаріанства, яке підкреслює як індивідуальну свободу, і соціальну рівність. Леволібертаріанство являє собою кілька споріднених, але різних підходів до політичної та соціальної теорії. У своєму класичному вживанні воно відноситься до антиавторитарних різновидів лівої політики, таким як анархізм, особливо , прихильники цієї ідеології називають її просто лібертаріанством, комуналізмом та лібертарним марксизмом, які в сукупності називаються лібертарним соціалізмом. Частину лівого крила зеленого руху, включаючи прихильників соціальної екології Мюррея Букчина, також вважають себе леволібертаріанцями. У Сполучених Штатах леволібертаріанство представляє ліве крило лібертаріанського руху, включаючи політичні позиції, пов'язані з академічними філософами , і , які поєднують самовладання з егалітарним підходом до природних ресурсів. Це робиться для розрізнення лібертаріанських поглядів на природу власності та капіталу, зазвичай за ліво-правою або соціалістично-капіталістичною лінією. Хоча лібертаріанство США стало асоціюватися з класичним лібералізмом і мінархізмом, причому праволібертаріанство більш відоме, ніж леволібертаріанство, політичне використання терміна до цього часу асоціювалося виключно з антикапіталізмом, лібертарним соціалізмом та соціальним анархізмом, і в більшості країн світу така асоціація все ще переважає. Ліволіберальні соціалісти виступають проти капіталізму і приватної власності на природні ресурси. Ліволіберали скептично ставляться до приватної власності на природні ресурси або повністю проти неї, стверджуючи, на відміну від праволібералів, що ні претендувати на природні ресурси, ні змішувати свою працю з природними ресурсами недостатньо для повних прав приватної власності, і стверджують, що природні ресурси повинні перебувати у егалітарному володінні, або належати до колективного використання. Ті ліволіберали, які більш м'яко ставляться до приватної власності, підтримують різні норми та теорії власності, такі як узуфрукт або за умови відшкодування за шкоду місцевій або навіть глобальній спільноті, як, наприклад, школа Штайнера-Валентайна. Інші течії думки, ототожнювані з ліволібертаріанством, включають прихильників ідей земельного податку Генрі Джорджа і мутуалізму П'єра-Жозефа Прудона, а також пізніші форми лівого ринкового анархізму (або ринково-орієнтованого ліволібертаріанства), включаючи агоризм Самуеля Конкіна ІІІ. Критика леволібертаріанства в основному пов'язана з анархізмом і включає звинувачення в утопізмі, прихованому авторитаризмі і вандалізму по відношенню до подвигів цивілізації. (uk)
- O libertarianismo de esquerda é uma denominação para variadas abordagens relacionadas (porém distintas), no âmbito da teoria política e social, que enfatizam tanto a liberdade individual quanto a igualdade social. Em seu uso mais tradicional, libertarianismo de esquerda é sinônimo das variantes antiautoritárias da Esquerda política, fosse o anarquismo em geral ou o anarquismo social em particular. Mais tarde, o termo tornou-se associado aos libertários de livre mercado quando Murray Rothbard e Karl Hess aliaram-se com a New Left durante a década de 1960 - este anarquismo anticapitalista de mercado de esquerda, que incluiu o Agorismo de Samuel Edward Konkin III e o mutualismo do socialista libertário Pierre-Joseph Proudhon, defende pautas esquerdistas tais como o igualitarismo, questões de gênero e sexualidade, classes sociais, imigração e ambientalismo. A esquerda libertária discorda de sua contraparte direitista em relação aos direitos de propriedade, argumentando que os indivíduos não possuem direitos de propriedade inerentes aos recursos naturais - ou seja, que a gestão destes recursos deveria ser feita igualitariamente através de um modelo de propriedade coletiva. Mais recentemente a esquerda libertária vem sendo identificada com autores como Hillel Steiner, Philippe Van Parijs, e que combinam o conceito da auto-propriedade com uma abordagem igualitária de recursos naturais. Aqueles dentre os esquerdistas libertários que defendem a propriedade privada, o fazem sob a condição de que alguma recompensa seja oferecida à comunidade local. (pt)
- Левое либертарианство (англ. left-libertarianism) (иногда понятие используется как синоним либертарного социализма) — термин, используемый для обозначения нескольких различных либертарных политических движений и теорий левого толка. Для левого либертарианства, как это определяют его современные теоретики, такие как Питер Валлентайн, и , общей является доктрина, которая декларирует твердое стремление к личной свободе и эгалитарную точку зрения по поводу природных ресурсов, полагая, что никому не должно быть позволено требовать частной собственности на ресурсы в ущерб другим. Некоторые левые либертарии такого рода поддерживают в той или иной форме перераспределение доходов на основании требования каждого отдельного лица в связи с его правом на равную долю природных ресурсов. Социальные анархисты, в том числе Мюррей Букчин, анархо-коммунисты, такие как Пётр Кропоткин, и анархо-коллективисты, такие как Михаил Бакунин, иногда называются левыми либертариями. Ноам Хомский тоже говорит о себе как о левом либертарии. Этот термин иногда используется как синоним либертарного социализма или используется в качестве самоназвания геоистами, которые поддерживают идею выплаты земельной ренты обществу. Леволибертарианские партии, такие как зелёные, разделяют с «традиционным социализмом недоверие к рынку, частным инвестициям, установленным этическим нормам, а также к убеждениям, провозглашающим расширение социального государства». Правые либертарианцы, в отличие от левых, считают несправедливыми любые ограничения на использование или присвоение. Радикальные правые либертарианцы считают, что отдельные лица имеют право на присвоение бесхозных вещей, заявляя его (обычно путём привнесения своего труда), и отрицают любые другие условия или соображения как значимые. Таким образом, они считают, что нет никаких оснований для того, чтобы государство перераспределяло ресурсы в пользу нуждающихся или устраняло сбои рыночного механизма. В отличие от приведенного выше определения, некоторые анархисты, которые поддерживают частную собственность на ресурсы и свободный рынок, называют себя левыми либертариями, а также используют различные определения для правого либертарианства. К ним относятся Родерик Трейси Лонг и Сэмюэль Эдвард Конкин. Другие авторы, такие как Дэвид Делеон (англ. David DeLeon), не считают частнособственнический анархизм свободного рынка левым. (ru)
|
| rdfs:comment
|
- Levicový libertarianismus (též levý libertarianismus) je několik souvisejících, ale odlišných přístupů k politické a sociální teorii, které zdůrazňují i sociální rovnost. Je to kategoricky jeden ze směrů libertarianismu, který hájí svobodu jako základní princip. Mezi základní témata současného levicového libertarianismu patří: osobní svobody, vlastnictví, rovnost, všeobecný základní příjem, trvalá udržitelnost, nakládání přírodními zdroji a další. (cs)
- Le libertarianisme de gauche est un courant de la philosophie politique qui partage avec le courant libertarien classique (anarcho-capitalisme, minarchisme de droite, etc) des principes de liberté individuelle forts mais y ajoute une thèse égalitaire sur la propriété des ressources naturelles. Il est également question d'un libre-marché coopérativiste par l'abolition du salariat et l'instauration d'un entrepreneuriat volontariste non-hiérarchisé. Les principaux représentants actuels de ce courant sont les philosophes (en) (1952-), (en) (1942-) et (en) (1964-). Certaines défenses de gauche de l'allocation universelle telle que celle proposée par Philippe Van Parijs peuvent également être rattachées au libertarianisme de gauche. (fr)
- 左派リバタリアニズム（英語: left-libertarianism）は、政治思想の1つで左派のリバタリアニズム。 「左派リバタリアニズム」の用語は、個人の自由と社会的公正の両方を等しく強調する、政治・社会・文化・政治的および社会的理論への取り組みを行う複数の思想に対して使用されており、平等主義リバタリアニズム、リバタリアン社会主義などとも呼ばれている。対比語は右派リバタリアニズム。 (ja)
- Vänsterlibertarianism är ett begrepp med minst tre olika betydelser. (sv)
- تشير التحررية اليسارية أو الليبرتارية اليسارية إلى عدة أساليب مرتبطة ولكنها منفصلة للنظرية السياسية والاجتماعية والتي تؤكد على الحرية السياسية والمساواة الاجتماعية. في الاستخدام الكلاسيكي، الليبرتارية اليسارية مساوية لأنواع معاداة السلطوية في اليسارية مثل الاشتراكية التحررية والتي تشمل اللاسلطوية والليبرتارية الماركسية وغيرهما. قد تشير الليبرتارية اليسارية أيضا إلى المناصب السياسية المرتبطة بالفلاسفة الأكاديميين أمثال هيليل شتاينر وفيليبي فان باريس وبيتر فالنتاين الذين يمزجون الملكية الشخصية بالمساواة في الموارد الطبيعية. (ar)
- Left-libertarianism, also known as egalitarian libertarianism, left-wing libertarianism, or social libertarianism, is a political philosophy and type of libertarianism that stresses both individual freedom and social equality. Left-libertarianism represents several related yet distinct approaches to political and social theory. Its classical usage refers to anti-authoritarian varieties of left-wing politics such as anarchism, especially social anarchism, whose adherents call it libertarianism, communalism, and libertarian Marxism, collectively termed libertarian socialism. A portion of the left wing of the green movement, including adherents of Murray Bookchin's social ecology, are also generally considered left-libertarian. (en)
- El término libertarismo de izquierda (en inglés, left-libertarianism) se refiere a un grupo de filosofías económicas y políticas minoritario dentro del movimiento libertario, cuyo punto en común sería su énfasis en la libertad individual y en la búsqueda de la igualdad entre las personas.En algunos casos, estas diferentes ideas vinculan el libertarismo laissez faire con algunas características que se interpretan como pertenecientes a la izquierda política, pero sin adherirse a alguna forma de socialismo. Según The Routledge Companion to Social and Political Philosophy: (es)
- Libertarianisme sayap kiri (atau libertarianisme kiri) meliputi beberapa pandangan terkait namun berbeda untuk teori politik dan sosial, yang tertuju pada kebebasan individual dan kesetaraan sosial. Dalam penggunaan klasiknya, libertarianisme kiri adalah sinonim untuk varietas dari politik sayap kiri, anarkisme pada umumnya atau anarkisme sosial pada khususnya. Pandangan tersebut kemudian menjadi dikaitkan dengan libertarian-libertarian pasar bebas saat Murray Rothbard dan mendirikan Kiri Baru pada 1960an. tersebut, yang meliputi mutualisme buatan Pierre-Joseph Proudhon dan buatan , diterapkan kepada perhatian-perhatian sayap kiri seperti egalitarianisme, gender dan seksualitas, kelas, imigrasi, dan environmentalisme. (in)
- 좌파 자유지상주의(Left-libertarianism)는 개인의 자유와 사회적 평등을 강조하지만, 접근법과 이론에서 구별되는 여러 정치 사상들을 포괄하는 용어다. 좌파 자유지상주의는 개인의 자유와 함께 사회적 평등을 강조한다. 고전적인 용례로써 좌파 자유지상주의는 반권위주의적 좌익 정치와 동의어로 간주되며, 아나키즘과 자유지상주의적 마르크스주의를 비롯한 여러 경향을 포함한 자유지상주의적 사회주의를 의미한다. 좌파 자유지상주의는 힐렐 스타이너(Hillel Steiner ), 피터 발렌타인( Peter Vallentyne), 필립 판 파레이스(Philippe Van Parijs) 같은 학계의 철학자들을 가리키는 입장으로 언급되기도 하는데 이들은 자기소유를 천연 자원에 대한 평등주의적 관점과 혼합했다. 한편 프루동의 상호주의와 사무엘 에드워드 콘킨 III(Samuel Edward Konkin III)의 아고리즘(agorism)을 포함한 좌익 시장 아나키즘은 좌파의 관심사를 사회주의 자유시장의 패러다임 안에서 해결하길 원한다. (ko)
- Il libertarismo di sinistra (dal francese libertaire), chiamato anche libertarismo egualitario, libertarismo sociale o sinistra libertaria, è un ideale e una filosofia politica, comprendente scuole di pensiero afferenti ad aree egualitariste di sinistra accomunate dal considerare la libertà come valore fondamentale, anteponendo la difesa della stessa ad ogni autorità o legge. Il libertarismo mira cioè ad una forte limitazione o ad una eliminazione del potere dello Stato e di tutti quegli enti che limitano o avversano la giustizia sociale e la libertà individuale e politica, questi ultimi due tra i punti cardine per i quali il libertarismo tende a una loro massimizzazione. (it)
- Lewicowy libertarianizm (ang. left-wing libertarianism) – lewicowy odłam libertarianizmu. Utożsamiany z co najmniej trzema doktrynami. W jednym przypadku chodzi o socjalizm wolnościowy, libertariański marksizm czy po prostu anarchizm w myślach takich filozofów jak Pierre-Joseph Proudhon, Michaił Bakunin czy bardziej współcześnie Noam Chomsky, w drugim o teorię sprawiedliwości uznającym za główny cel prawo do pełnego samoposiadania (ang. full self-ownership) wyrażone np. w książce "" Roberta Nozicka, a w trzecim o agoryzm. (pl)
- O libertarianismo de esquerda é uma denominação para variadas abordagens relacionadas (porém distintas), no âmbito da teoria política e social, que enfatizam tanto a liberdade individual quanto a igualdade social. Em seu uso mais tradicional, libertarianismo de esquerda é sinônimo das variantes antiautoritárias da Esquerda política, fosse o anarquismo em geral ou o anarquismo social em particular. Mais tarde, o termo tornou-se associado aos libertários de livre mercado quando Murray Rothbard e Karl Hess aliaram-se com a New Left durante a década de 1960 - este anarquismo anticapitalista de mercado de esquerda, que incluiu o Agorismo de Samuel Edward Konkin III e o mutualismo do socialista libertário Pierre-Joseph Proudhon, defende pautas esquerdistas tais como o igualitarismo, questões de (pt)
- Левое либертарианство (англ. left-libertarianism) (иногда понятие используется как синоним либертарного социализма) — термин, используемый для обозначения нескольких различных либертарных политических движений и теорий левого толка. (ru)
- Ліволібертаріанство, також відоме як егалітарне лібертаріанство, ліве лібертаріанство або соціальне лібертаріанство,є політичною філософією та типом лібертаріанства, яке підкреслює як індивідуальну свободу, і соціальну рівність. Леволібертаріанство являє собою кілька споріднених, але різних підходів до політичної та соціальної теорії. У своєму класичному вживанні воно відноситься до антиавторитарних різновидів лівої політики, таким як анархізм, особливо , прихильники цієї ідеології називають її просто лібертаріанством, комуналізмом та лібертарним марксизмом, які в сукупності називаються лібертарним соціалізмом. Частину лівого крила зеленого руху, включаючи прихильників соціальної екології Мюррея Букчина, також вважають себе леволібертаріанцями. (uk)
|
