| dbo:abstract
|
- الفك (بالإنجليزية: Jaw)، هو أي هيكل قابل للطعن بوضوح عند مدخل الفم، يستخدم عادة لاستيعاب ومعالجة المواد الغذائية. وهو مصطلح عام يطلق في بعض الأحيان على الفك العلوي وفي أحيان أخرى على الفك السفلي (ar)
- Čelist (plurál čelisti) je jedna ze dvou protistojných struktur, které jsou součástí úst nebo se blízko nich nachází. Slouží zejména k získávání a drcení potravy. (cs)
- Der Kiefer (griechisch Γνάθος gnathos; bairisch/österreichisch auch standardsprachlich: das Kiefer) dient bei den meisten Wirbeltieren zur Nahrungsaufnahme und ist deshalb meist bezahnt. Er besteht aus dem Oberkiefer (lateinisch Maxilla) und dem Unterkiefer (lat. Mandibula). Die Zähne sind im Kiefer in den Zahnfächern (Alveolen) über eine Gomphosis (Einkeilung) verankert. (de)
- Makzelo estas ostopeco de la buŝo de vertebruloj, en kiu estas fiksitaj la dentoj. La suba parto estas la mandiblo, kaj la supra estas la maksilo. (eo)
- En zoología, mandíbula es cualquier estructura articulada oponible en la entrada de la boca, típicamente utilizado para agarrar y manipular comida. Las mandíbulas es también usada en términos generales a la totalidad de las estructuras que constituyen la bóveda de la boca que sirven para abrir y cerrarlas. (es)
- The jaw is any opposable articulated structure at the entrance of the mouth, typically used for grasping and manipulating food. The term jaws is also broadly applied to the whole of the structures constituting the vault of the mouth and serving to open and close it and is part of the body plan of humans and most animals. (en)
- Les mâchoires sont les deux structures opposables (maxillaire et mandibule) formant la bouche (ou près de l’entrée de la bouche). Le terme « mâchoires » est aussi appliqué au sens large aux structures constituant la voûte de la bouche et servant à l’ouvrir et à la fermer. Les vertébrés de l’infra-embranchement des Gnathostomata ont des mâchoires. Elles sont osseuses ou cartilagineuses et les deux parties s'opposent verticalement. Chez les arthropodes, les mandibules sont chitineuses et s’opposent latéralement ; elles peuvent être des pédipalpes. (fr)
- An chnámh uachtarach is an chnámh íochtarach atá timpeall ar an mbéal agus a choinníonn na fiacla. Bíonn an chnámh uachtarach, an mhascaill, greamaithe go docht leis an aghaidh, agus gluaiseann an chnámh íochtarach, an mandabal, ina coinne. Gluaiseann na gialla i gcoinne a chéile le linn cogaint is meilt bia. Gluaiseann an mandabal le linn urlabhra freisin. (ga)
- Rahang adalah kedua bagian tulang atas dan bawah yang terletak pada rongga mulut sekaligus sebagai tempat gigi untuk tumbuh. Rahang terdiri atas rahang bawah yang dapat digerakkan (mandibula) dan rahang atas yang tetap. Rahang digunakan untuk menggigit dan mengunyah makanan dengan cara digerakan berlawanan satu sama lain. (in)
- ( 다른 뜻에 대해서는 턱 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 턱은 입의 아래에 있는 부분으로, 섭식과 발음에 도움을 주는 기관이다. 입의 골격을 이루며, 위턱과 아래턱으로 이루어져 있다. (ko)
- 顎（あご、頷、英: jaw）は、それを持つ動物一般においては、口の一部であって、開閉して物を捕らえる機能を有する構造体を指す。 ヒトを含む顎口上綱の動物では、頭の下部にあって、上下に開閉する機能を持つ、骨（顎骨）と筋肉を中心に形成された、口の構造物全体を指す。顎口上綱の顎は上顎と下顎で形成されており、支点のある上顎に対して下顎が稼働する。哺乳類（ヒトを含む）は下顎の稼働性が高く、これを繰り返し動かすことによって食物を咀嚼する。対して、顎を具えてはいても咀嚼を行わない動物の多くは、物を捕らえる、引きちぎる、呑み込むなどを行うために顎を用いる。 (ja)
- Szczęki – terminem tym określa się wszelkie mocne, zaciskające się narządy w obrębie otworu gębowego, przed nim, albo otaczające go, przystosowane do chwytania i rozdrabniania pokarmu. Szczęki bezkręgowców mają bardzo różną budowę i nie wykazują homologii. W aparacie gębowym owadów para szczęk z głaszczkami wchodzi w skład odnóży głowowych przystosowanych do pobierania pokarmu wraz z wargą górną, parą żuwaczek oraz wargą dolną z głaszczkami. U kręgowców szczęki to kości lub elementy chrzęstne stanowiące podstawowy składnik trzewioczaszki, które powstały na podłożu łuku żuchwowego obudowując jamę ustną, siedlisko zębów. U ssaków szczęki są złożone z parzystej kości szczękowej, międzyszczękowej oraz żuchwy. U człowieka kość szczękowa nie łączy się z żuchwą, gdyż ta ostatnia łączy się za pomocą stawu skroniowo-żuchwowego z kością skroniową. (pl)
- Een kaak is een deel van het skelet. Een combinatie van twee kaken, zoals een bovenkaak die vast aan de rest van skelet zit en een onderkaak die kan bewegen, heeft als functies bijten en/of kauwen, om voedsel te bewerken voor het verder in het spijsverteringsstelsel komt, en/of te fungeren als wapen. Kaken komen onder meer voor bij gewervelde dieren (met de bovenkaak vast aan de schedel) en sommige geleedpotigen. Ze hebben in de biologie een grote verscheidenheid aan vormen en maten. In de evolutiebiologie speelt de aan- of juist afwezigheid van kaken een rol bij de indeling van veel diersoorten. De meeste kaken zijn voorzien van scherpe tanden, randen of hebben grote spieren waardoor ze enorm veel bijtkracht hebben. Daarom worden de kaken ook wel ter verdediging gebruikt, en sommige zijn erg berucht, sommige krokodilachtigen, honden en schildpadden laten na een beet niet meer los. Slangen kunnen de kaak letterlijk ontwrichten, zodat ze prooien kunnen doorslikken die groter zijn dan de kop, en ook nog in een keer zonder te scheuren. Insecten en andere geleedpotigen hebben zeer complexe kaken vaak met enkele paren monddelen. Sommige vissen, zoals Muraena, hebben een tweede paar kaken in de keel. De efficiëntste kaken zijn waarschijnlijk die van de haai, hoewel veel uitgestorven haaiachtigen nóg grotere kaken hadden. Niet alleen de enorme spieren en vele tandenrijen maken indruk, ook het feit dat nieuwe tanden gedurende het hele leven aangemaakt worden en dus altijd vlijmscherp zijn maakt haaien tot geduchte roofdieren. Bij gewervelden wordt met mandibula in het bijzonder het bot of de botten in de onderkaak aangeduid, vaak de grootste en sterkste in de kop. De onderkaak is bij de gewervelden beweeglijk ten opzichte van de maxilla, de bovenkaak, die verbonden is met het cranium, de schedel in engere zin, en houdt vaak een onderste rij tanden op hun plaats, net als de maxilla dat doet met de boventanden. Bij mensen bestaat de onderkaak uit een gebogen, horizontaal gedeelte en twee loodrechte gedeelten. (nl)
- Käke är endera av de två delar av ryggradsdjurens skelett som begränsar munhålan upptill och nedtill och där tänderna sitter. Underkäken är rörlig medelst en led och överkäken är en del av kraniet. Hos de flesta ryggradsdjur är käkarna beniga eller broskiga och möter varann lodrätt. Hos leddjuren består käkarna av kitin och möts vågrätt. Käkarnas funktion är huvudsakligen för infångst av föda, förandet av födan till munnen, och/eller förberedande behandling (mastikation eller tuggning). Hos ryggradsdjuren är underkäken eller mandibeln den rörliga komponenten. Den är ledad i sina bakre utskott eller rami (singular ramus), i närheten av skallens tinning. När ordet käke används i singular avses ofta underkäken. Överkäken eller maxillan är mer eller mindre fast ansluten till skallen och består av två ben, maxillor. Om maxillorna och närliggande strukturer inte blir fullständigt hopfogade uppstår käkspalt. Maxillorna bildar delar av den hårda gommen och 'golvet' i näshåligheten. Käkarna brukar vanligtvis hysa tänderna eller bildar basen till vilken en näbb är ansluten. Ryggradsdjurens käkar uppstod under silurperioden och förekom då hos fiskar som diversifierades ytterligare i devonperioden. Käkar tros ha uppstått från som stöder fiskarnas gälar. Det förmodas att den ursprungliga fördelen med att ha käkar inte hade med ätning att göra, utan att respirationen blev mer effektivt. Käkarna användes för att pumpa vatten genom gälarna (detta kan observeras hos fiskar, och groddjur gör en liknande pumpande rörelse för att föra in luft till sina primitiva lungor. Över evolutionära tidsskalor selekterades det (för ryggradsdjur) mer bekanta bruket som ätorgan, och detta blev en väldigt viktig funktion. Hos kräldjuren består underkäken av fem ben. Under däggdjurens evolution minskade fyra av dessa ben i storlek och införlivades i örat. I sin förminskade form kallas de för hammaren och städet; tillsammans med stigbygeln bildar dessa hörselbenen. Denna anpassning är fördelaktig inte bara därför att en en-benskäke är starkare, men också därför att hammaren och städet förbättrar hörseln. (sv)
- Че́люсть — одна из двух противопоставленных костных структур, расположенная возле ротового отверстия. Термин челюсть также применяется ко всей структуре, образующей свод рта и служащей для его открывания и закрывания, и является частью строения тела большинства животных. (ru)
- Ще́лепи (лат. maxilla, mandibula) — у тварин — органи різного походження, переважно тверді (скелетні) структури, розташовані в області ротового отвору, що слугують для захоплення і подрібнення їжі. Щелепний апарат включає скелетні і м'язові утворення, пов'язані з цими функціями. У представників різних систематичних груп щелепи мають різну будову і утворюються в процесі індивідуального розвитку з різних зачатків, тобто є аналогічними органами. Щелепи є у багатьох безхребетних (деякі черви, молюски, членистоногі, оніхофори, з голкошкірих — морські їжаки). Серед круглих червів щелепи має більшість вільноживучих форм і ряд паразитичних. Основою щелеп у коловерток і кільчастих червів є кутикулярні структури. У оніхофор і членистоногих роль щелеп виконують зовнішні придатки голови (що іноді повторно укладаються всередину головної хітинової капсули). Найтиповішою для членистоногих наявність однієї пари верхніх, або передніх, щелеп (мандибул) і двох (рідше за одну) пар нижніх, або задніх, щелеп (максил). У комах друга пара нижніх щелеп, зливаючись, утворює нижню губу. У хеліцерових є дві пари головних придатків, що частково здійснюють функцію щелеп: хеліцери служать для захоплення їжі, лежачі позаду них педіпальпи використовуються для її роздрібнення. У ракоподібних і трахейнодишних щелепний апарат представлений мандибулами і максилами. У тих випадках, коли голова злиться з грудьми в головогруди, кінцівки грудних члеників зазвичай також служать для захоплення їжі і називаються ногощелепами (ракоподібні, ). Серед павукоподібних складно влаштований щелепний апарат (перетворені 1 і 2 пари кінцівок, хеліцери і педіпальпи) мають кліщі. У молюсків роль щелеп виконує кутикулярний перетираючий апарат, так звана радула. Найхимерніший щелепний апарат у морських їжаків (див. ). Всі хребетні діляться на 2 великих групи: безщелепні (з класом круглоротих) і щелепні (включають решту всіх класів) — з розвиненими щелепами. У безщелепних хребетних (круглороті) щелепи відсутні. У щелепних щелепи розташовані в лицьовій (вісцелярною) частині черепа, хрящові або кісткові щелепи розвинулися з 2-ї , що втратила свої початкові функції опори і вентиляції зябер. У більшості хребетних щелепи оснащені зубами, у деяких форм на черепі немає зубів і на них розвивається роговий покрив (дзьоб). Спочатку зміцнювалася на черепі тільки власним верхнім елементом (див. ). У риб область щелепного суглоба отримала додаткову опору за допомогою верхнього елементу . Подальша еволюція щелепного апарату хребетних визначалася удосконаленням його роботи при різних типах живлення. У процесі еволюції вони вперше утворилися у риб у результаті перетворення однієї з передніх (третьою) пар зябрових дуг. Її верхній і нижній елементи редукувалися, а середні відділи збільшилися, перетворившись на первинну верхню щелепу, або , і первинну нижню щелепу, або меккелів хрящ. У хрящових риб є тільки первинні хрящові щелепи, озброєні зубами, похідними плакоїдних лусок, що є у кісткових риб, земноводних, плазунів, птахів і ссавців в задніх відділах верхньої і нижньої щелепи розвиваються заміщаючі окостеніння, одягнені покривними кістками, з яких формуються вторинні щелепи. Верхньою щелепою, починаючи з кісткових риб, є вторинна щелепа, представлена передщелепною і кістками. З появою вторинної щелепи, кістки якої розташовуються по краю рота, первинна верхня щелепа відтісняється все далі назад, в піднебінну область черепа, і у плазунів, птахів і ссавців втрачає зуби. У деяких форм зуби на щелепі відсутні і на них розвивається роговий покрив (дзьоб). Розвиток щелепи — найважливіший етап в еволюції хребетних тварин, що визначив можливість переходу від пасивного живлення до активного захоплення здобичі. (uk)
- 顎（英語：Jaw）是動物在嘴部入口處相對的鉸接式結構，也是指口部上下整体的解剖结构，一般可分為上顎、下顎兩部；最常見的用途是用來進食與咀嚼食物。在大多數的動物身上，都擁有這個解剖結構。 在人體解剖學或中，又特称为「頜（hé）」 （页面存档备份，存于互联网档案馆），而常避免使用 顎（因為 顎 與另一字 腭，解剖位置與構造意義不同，卻讀音相同，兩者易混用誤用）。頜就是指構成口部上下部位的骨骼、關節、肌肉等軟組織，分為上頜与下頜，內有上頜骨（maxilla）與下頜骨（mandible）。 在口語中，上顎與下顎常取代醫學專有名詞上頜與下頜；且在口語中，下顎即俗稱的下巴，即指「頷（hàn）」，為嘴部以下位置的概稱。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- الفك (بالإنجليزية: Jaw)، هو أي هيكل قابل للطعن بوضوح عند مدخل الفم، يستخدم عادة لاستيعاب ومعالجة المواد الغذائية. وهو مصطلح عام يطلق في بعض الأحيان على الفك العلوي وفي أحيان أخرى على الفك السفلي (ar)
- Čelist (plurál čelisti) je jedna ze dvou protistojných struktur, které jsou součástí úst nebo se blízko nich nachází. Slouží zejména k získávání a drcení potravy. (cs)
- Der Kiefer (griechisch Γνάθος gnathos; bairisch/österreichisch auch standardsprachlich: das Kiefer) dient bei den meisten Wirbeltieren zur Nahrungsaufnahme und ist deshalb meist bezahnt. Er besteht aus dem Oberkiefer (lateinisch Maxilla) und dem Unterkiefer (lat. Mandibula). Die Zähne sind im Kiefer in den Zahnfächern (Alveolen) über eine Gomphosis (Einkeilung) verankert. (de)
- Makzelo estas ostopeco de la buŝo de vertebruloj, en kiu estas fiksitaj la dentoj. La suba parto estas la mandiblo, kaj la supra estas la maksilo. (eo)
- En zoología, mandíbula es cualquier estructura articulada oponible en la entrada de la boca, típicamente utilizado para agarrar y manipular comida. Las mandíbulas es también usada en términos generales a la totalidad de las estructuras que constituyen la bóveda de la boca que sirven para abrir y cerrarlas. (es)
- The jaw is any opposable articulated structure at the entrance of the mouth, typically used for grasping and manipulating food. The term jaws is also broadly applied to the whole of the structures constituting the vault of the mouth and serving to open and close it and is part of the body plan of humans and most animals. (en)
- Les mâchoires sont les deux structures opposables (maxillaire et mandibule) formant la bouche (ou près de l’entrée de la bouche). Le terme « mâchoires » est aussi appliqué au sens large aux structures constituant la voûte de la bouche et servant à l’ouvrir et à la fermer. Les vertébrés de l’infra-embranchement des Gnathostomata ont des mâchoires. Elles sont osseuses ou cartilagineuses et les deux parties s'opposent verticalement. Chez les arthropodes, les mandibules sont chitineuses et s’opposent latéralement ; elles peuvent être des pédipalpes. (fr)
- An chnámh uachtarach is an chnámh íochtarach atá timpeall ar an mbéal agus a choinníonn na fiacla. Bíonn an chnámh uachtarach, an mhascaill, greamaithe go docht leis an aghaidh, agus gluaiseann an chnámh íochtarach, an mandabal, ina coinne. Gluaiseann na gialla i gcoinne a chéile le linn cogaint is meilt bia. Gluaiseann an mandabal le linn urlabhra freisin. (ga)
- Rahang adalah kedua bagian tulang atas dan bawah yang terletak pada rongga mulut sekaligus sebagai tempat gigi untuk tumbuh. Rahang terdiri atas rahang bawah yang dapat digerakkan (mandibula) dan rahang atas yang tetap. Rahang digunakan untuk menggigit dan mengunyah makanan dengan cara digerakan berlawanan satu sama lain. (in)
- ( 다른 뜻에 대해서는 턱 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 턱은 입의 아래에 있는 부분으로, 섭식과 발음에 도움을 주는 기관이다. 입의 골격을 이루며, 위턱과 아래턱으로 이루어져 있다. (ko)
- 顎（あご、頷、英: jaw）は、それを持つ動物一般においては、口の一部であって、開閉して物を捕らえる機能を有する構造体を指す。 ヒトを含む顎口上綱の動物では、頭の下部にあって、上下に開閉する機能を持つ、骨（顎骨）と筋肉を中心に形成された、口の構造物全体を指す。顎口上綱の顎は上顎と下顎で形成されており、支点のある上顎に対して下顎が稼働する。哺乳類（ヒトを含む）は下顎の稼働性が高く、これを繰り返し動かすことによって食物を咀嚼する。対して、顎を具えてはいても咀嚼を行わない動物の多くは、物を捕らえる、引きちぎる、呑み込むなどを行うために顎を用いる。 (ja)
- Че́люсть — одна из двух противопоставленных костных структур, расположенная возле ротового отверстия. Термин челюсть также применяется ко всей структуре, образующей свод рта и служащей для его открывания и закрывания, и является частью строения тела большинства животных. (ru)
- 顎（英語：Jaw）是動物在嘴部入口處相對的鉸接式結構，也是指口部上下整体的解剖结构，一般可分為上顎、下顎兩部；最常見的用途是用來進食與咀嚼食物。在大多數的動物身上，都擁有這個解剖結構。 在人體解剖學或中，又特称为「頜（hé）」 （页面存档备份，存于互联网档案馆），而常避免使用 顎（因為 顎 與另一字 腭，解剖位置與構造意義不同，卻讀音相同，兩者易混用誤用）。頜就是指構成口部上下部位的骨骼、關節、肌肉等軟組織，分為上頜与下頜，內有上頜骨（maxilla）與下頜骨（mandible）。 在口語中，上顎與下顎常取代醫學專有名詞上頜與下頜；且在口語中，下顎即俗稱的下巴，即指「頷（hàn）」，為嘴部以下位置的概稱。 (zh)
- Szczęki – terminem tym określa się wszelkie mocne, zaciskające się narządy w obrębie otworu gębowego, przed nim, albo otaczające go, przystosowane do chwytania i rozdrabniania pokarmu. Szczęki bezkręgowców mają bardzo różną budowę i nie wykazują homologii. W aparacie gębowym owadów para szczęk z głaszczkami wchodzi w skład odnóży głowowych przystosowanych do pobierania pokarmu wraz z wargą górną, parą żuwaczek oraz wargą dolną z głaszczkami. U człowieka kość szczękowa nie łączy się z żuchwą, gdyż ta ostatnia łączy się za pomocą stawu skroniowo-żuchwowego z kością skroniową. (pl)
- Een kaak is een deel van het skelet. Een combinatie van twee kaken, zoals een bovenkaak die vast aan de rest van skelet zit en een onderkaak die kan bewegen, heeft als functies bijten en/of kauwen, om voedsel te bewerken voor het verder in het spijsverteringsstelsel komt, en/of te fungeren als wapen. Kaken komen onder meer voor bij gewervelde dieren (met de bovenkaak vast aan de schedel) en sommige geleedpotigen. Ze hebben in de biologie een grote verscheidenheid aan vormen en maten. Bij mensen bestaat de onderkaak uit een gebogen, horizontaal gedeelte en twee loodrechte gedeelten. (nl)
- Käke är endera av de två delar av ryggradsdjurens skelett som begränsar munhålan upptill och nedtill och där tänderna sitter. Underkäken är rörlig medelst en led och överkäken är en del av kraniet. Hos de flesta ryggradsdjur är käkarna beniga eller broskiga och möter varann lodrätt. Hos leddjuren består käkarna av kitin och möts vågrätt. Käkarnas funktion är huvudsakligen för infångst av föda, förandet av födan till munnen, och/eller förberedande behandling (mastikation eller tuggning). (sv)
- Ще́лепи (лат. maxilla, mandibula) — у тварин — органи різного походження, переважно тверді (скелетні) структури, розташовані в області ротового отвору, що слугують для захоплення і подрібнення їжі. Щелепний апарат включає скелетні і м'язові утворення, пов'язані з цими функціями. У представників різних систематичних груп щелепи мають різну будову і утворюються в процесі індивідуального розвитку з різних зачатків, тобто є аналогічними органами. (uk)
|
