| dbo:abstract
|
- هيلين أوف أنجو (1236-8 فبراير 1314) عقيلة ملك المملكة الصربية، وزوجة الملك ستيفان أوروس الأول. أولادها ستيفان دراجوتين وستيفن ميلوتين اللذين أصبحا فيما بعد ملوكاً لصربيا. يتم تذكّرها كونها قامت بالعديد من الأعمال الدينية. (ar)
- Η Έλενα των Ανζού (Hélène d'Anjou, 1237 - 8 Φεβρουαρίου 1314) ήταν η σύζυγος του Σέρβου βασιλιά Στέφανος Ούρος Α΄ και βασίλισσα της Σερβίας. Η καταγωγή της δεν έχει αποδειχθεί σαφώς, αλλά είναι γνωστό ότι σχετίζεται με τον Κάρολο βασιλιά της Νάπολης και της Σικελίας , ο οποίος, σε επιστολή του 1273 ονομάζεται ξάδελφός της. Σύμφωνα με την πρώτη εκδοχή και την βιογραφία του Αρχιεπισκόπου Ντανίλο αναφέρει ότι «ήταν από γαλλική οικογένεια» και «η οικογένεια είχε βασιλικό ή αυτοκρατορικό αίμα». Η δεύτερη εκδοχή και σύμφωνα με το το "Europäische Stammtafeln" αναφέρει ότι το επώνυμο Ανζού δεν έχει σχέση με την οικογένεια των Ανζού αλλά είναι το αποτέλεσμα παρερμηνείας του ονόματος "Αγγελίνα", το οποίο έφερε τη βυζαντινή κυβερνώσα οικογένεια των Αγγέλων. Ο Άγγλος ιστορικός διαπίστωσε ότι ήταν εγγονή της αδελφής του Βαλδουίνου Β΄, ο Λατίνος αυτοκράτορας της Κωνσταντινούπολης. Σύμφωνα με αυτή τη θεωρία, η Ελένη του Ανζού (1236 - 1314), της οποίας το πραγματικό όνομα ήταν "Ελένη Αγγελίνα" ήταν κόρη ενός Ούγγρου αριστοκράτη Ιωάννη Άγγελου (Angelo János), δούκας της Σύρμιας, και της Μαλτίδης ντε Βιαντέν, δούκισσα της Ποζέγκα και της Κοβίνα. Ο πατέρας της Ελένης ο Ιωάννης Άγγελος, ήταν ο γιος του Βυζαντινού αυτοκράτορα Ισαακίου Αγγέλου και Μαργαρίτας της Ουγγαρίας , η οποία ήταν κόρη του βασιλιά και της . Η Έλενα έγινε μοναχή στην εκκλησία του Αγίου Νικολάου στη Σκόδρα με το όνομα Ελισαβέτα. Elle fonde notamment une école pour filles de familles pauvres και πέθανε 8 Φεβρουάριου 1314. Ίδρυσε το πρώτο σχολείο για άπορα κορίτσια στη σύγχρονη Σερβία. Οργάνωσε την αντιγραφή βιβλίων και δημιούργησε βιβλιοθήκη. Ίδρυσε την μονή Γκράντατς όπου κι έπειτα τάφηκε εκεί. Η παράδοση λέει ότι μετά από τρία χρόνια από το θάνατό της την είδε σε όνειρο του ένας μοναχός, και όταν άνοιξαν τον τάφο της βρέθηκε το σώμα διατηρημένο. Έπειτα από αυτό ανακηρύχθηκε αγία κι εορτάζεται στις 30 Οκτωβρίου ή 12 Νοέμβριος, σύμφωνα με το νέο ημερολόγιο. Η Έλενα παντρεύτηκε με τον Ούρος περίπου το 1245 κι είχε τουλάχιστον τέσσερα παιδιά:
* Στέφανος Ντραγκούτιν, βασιλιάς της Σερβίας 1276-1282.
* Μιλούτιν (1253-1321), βασιλιάς της Σερβίας 1282-1321.
* Στέφανος.
* Μπρνιάτσα, Παντρεύτηκε τον ξάδερφο της πρίγκιπα Τζόρτζε Ζουπάνο. (el)
- Jelena Anžujska (serbisch-kyrillisch Јелена Анжујска, französische Namensform: Hélène d’Anjou; * um 1230; † 8. Februar 1314) war eine serbische Königin, Gattin von Stefan Uroš I. und Mutter von Stefan Dragutin und Stefan Uroš II. Milutin. Helene heiratete Uroš I. um 1245. Ihre Abstammung ist ungewiss, aber ihr Hagiograph erwähnt sie in der Altserbischen Herrscherbiographie („Jelena“, um 1332) als „Französin“, und auch die Anjouviner Karl I. und Karl II. bezeichneten sie in Briefen als Verwandte. Sie förderte das römisch-katholische Element in der Zeta, worüber sie mit ihrem Mann in Konflikte geriet, und errichtete zahlreiche katholische Kirchen in Kotor, Bar, Ulcinj und Shkodra (Kirche von Shirgj). Nach dem Sturz Uroš' herrschte sie über die Zeta und Travunien. Während dieser Zeit waren die serbischen Länder unter ihr und ihren Söhnen Dragutin und Milutin aufgeteilt. Jelena wurde später Nonne im St.-Nikolaus-Kloster in Shkodra, wo sie am 8. Februar 1314 starb. Sie ist die Begründerin der ersten Mädchenschule in Serbien. Ihr Palast und die Schule befanden sich in am Ibar-Fluss (Kosovo). Wie die anderen Mitglieder der Nemanjiden-Dynastie stiftete sie Klöster, darunter ihre Grablege das Kloster Gradac und die Nikolauskirche in Shkodra. In der serbischen Volksüberlieferung wird Jelena zudem mit dem Flieder Zusammenhang gebracht – der Volksüberlieferung zufolge soll sie den Flieder aus Frankreich mitgebracht und in Serbien eingeführt haben. Heute werden in Serbien jährlich die dani jorgovani, die Tage des Flieders, zu ihren Gedenken abgehalten. Helene wurde von der serbisch-orthodoxen Kirche kanonisiert. Ihr Feiertag fällt auf den 30. Oktober (Julianischer Kalender) / 12. November (Gregorianischer Kalender). Helene war Förderin des Kultes des Hl. Nikolaus von Myra. Sie stiftete der Nikolauskirche in Bari eine dem Heiligen geweihte Ikone. Eine weitere Ikone mit ihrem Abbild als Stifterin befindet sich im Vatikan. Der Erzbischof Danilo hat eine Vita über sie verfasst. (de)
- Helen of Anjou (Serbian: Јелена Анжујска / Jelena Anžujska, pronounced [jɛ̌lɛna ǎnʒuːjskaː]; c. 1235 – 8 February 1314) was the queen consort of the Serbian Kingdom, as the spouse of King Stefan Uroš I, who ruled from 1243 to 1276. Their sons were later Serbian kings Stefan Dragutin (1276–1282) and Stefan Milutin (1282–1321). As a dowager-queen, she held the provincial governorship in the regions of Zeta and Travunija (until 1308). She built Gradac monastery and was known for her religious tolerance. She is revered as a saint by the Serbian Orthodox Church.Her relics, however, are now lost. (en)
- Hélène Nemanjić (en serbe : sveta Jelena Anžujska et en français : sainte Hélène « d'Anjou » (née vers 1237 et morte le 8 février 1314), reine de Serbie (Rascie et Zeta (1250-1314), est fêtée le 30 octobre (les Serbes commémorent cette date selon le calendrier julien le 12 novembre). Elle a été canonisée par l'Église orthodoxe. (fr)
- Helena de Anjou (en serbio: Јелена Анжујска, trans. Jelena Anžujska; aprox. 1236 - 8 de febrero de 1314) fue la reina consorte del Reino de Serbia, esposa de Esteban Uroš I y madre de los reyes Dragutin y Milutin. Helena era una católica y nació en aprox. 1236. Sus orígenes no son conocidos con certeza. La biografía del dice que «pertenecía a una familia francesa» y un continuador de la obra que «la familia era de sangre real o imperial». Fine al menos específica que Helena era «de origen católico y francés», probablemente de la Casa de Valois. Según , descendía de una rama de la familia del emperador bizantino y la casa real húngara, en cuyo caso es posible que haya sido la hermana de María Angelina, la esposa de Ansel de Chaurs o Cayeux, también conocido como Anselmo de Keu, el capitán general en Albania de Carlos I de Nápoles. Carlos I de Nápoles la menciona como un familiar en una carta con fecha de 1273. Por algún tiempo, fue la gobernante de Zeta, Travunia, Plav y . Durante ese tiempo Serbia estaba dividida en tres partes, y los gobernantes de las otras dos partes fueron Dragutin y Milutin. Helena se convirtió en una monja de la Iglesia de San Nicolás en Shkodër, donde murió el 8 de febrero de 1314. Fundó la primera escuela para niñas en la medieval Serbia. El palacio de Helena se encuentra en la actual Kosovo, en la ciudad de (a veces llamado «Brnjaci», pero no es el en Bosnia y Herzegovina), en la (que no debe confundirse con el pueblo de ), donde la escuela se encuentra. Aparte de este palacio, poseía el pueblo de en la montaña de . Al igual que otros Nemanjićs, construyó monasterios. Construyó el monasterio de Gradac, donde está enterrada, la iglesia de San Nicolás en Shkodër donde murió, y el monasterio de Shirgj. Helena de Anjou fue canonizada por la Iglesia ortodoxa serbia. Su fiesta es el 12 de noviembre. Helena se casó con Uroš I alrededor de 1245. Con Uroš I tuvo al menos cuatro hijos:
* Dragutin, rey serbio 1276-1282
* Milutin, rey serbio 1282-1321
* Stefan
* Brnča, hija (es)
- Helena van Anjou (ook wel Helena van Servië) werd geboren in 1230 in de Loirevallei, als verwante van de koning van Sicilië, Karel van Anjou. Ze werd uitgehuwelijkt aan de koning van Servië, Stefan Uroš I, als teken van bondgenootschap. Ze leidde een eenvoudig leven, een waakte over de eenheid tussen haar zoons Dragutin en Milutin, en over de eenheid binnen haar rijk. Op latere leeftijd droeg ze een geestelijk habijt, en liet zich Elisabeth noemen. In 1314 overleed ze te Skodra als non.Helena van Anjou werd heilig verklaard, haar herdenkingsdag is 30 oktober. Ze is zowel een symbool binnen de Rooms-Katholieke als de orthodoxe Kerk. (nl)
- Helena – żona króla serbskiego Stefana Urosza I. (pl)
- Helena av Anjou, född 1235, död 1314, var en drottning av Serbien 1245-1276 som gift med kung Stefan Uroš I av Serbien. Hon är ett helgon inom den ortodoxa kyrkan. Hennes bakgrund är oklar. Hon blev känd för sitt arbete som kulturmecenat, då hon reparerade kyrkor och kloster och gav order om många översättningar av böcker. Hon grundade också en skola för flickor. Hon var guvernör för Zeta och Travunija 1276-1308. (sv)
- Еле́на Анжу́йская (серб. Јелена Анжујска; ок. 1236 — 8 февраля 1314) — королева Сербии. (ru)
- Єлена Анжуйська (серб. Јелена Анжујска), ймовірно Єлена Ангеліна (грец. Έλενα Αντζελίνα, серб. Јелена Анђелина), (нар. між 1225 та 1236 — пом. 8 лютого 1314) — королева Сербії, протофеміністка, одна з найосвіченіших людей свого часу, значно впливала на політику та релігію, була дуже популярна в народі. Дружина сербського короля Стефана Уроша I, матір сербських королів Драгутина та Милутина. Перша жінка, канонізована Сербською православною церквою. День пам'яті 12 листопада (30 жовтня). Засновниця першої на Балканах та Сербії загалом школи для дівчат, православного монастиря Градац та католицьких монастирів у містах Бар, Ульцинь, Шкодер та Котор. З іменем Єлени пов'язують поширення впливу французької готики у сербському церковному зодчестві. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- هيلين أوف أنجو (1236-8 فبراير 1314) عقيلة ملك المملكة الصربية، وزوجة الملك ستيفان أوروس الأول. أولادها ستيفان دراجوتين وستيفن ميلوتين اللذين أصبحا فيما بعد ملوكاً لصربيا. يتم تذكّرها كونها قامت بالعديد من الأعمال الدينية. (ar)
- Helen of Anjou (Serbian: Јелена Анжујска / Jelena Anžujska, pronounced [jɛ̌lɛna ǎnʒuːjskaː]; c. 1235 – 8 February 1314) was the queen consort of the Serbian Kingdom, as the spouse of King Stefan Uroš I, who ruled from 1243 to 1276. Their sons were later Serbian kings Stefan Dragutin (1276–1282) and Stefan Milutin (1282–1321). As a dowager-queen, she held the provincial governorship in the regions of Zeta and Travunija (until 1308). She built Gradac monastery and was known for her religious tolerance. She is revered as a saint by the Serbian Orthodox Church.Her relics, however, are now lost. (en)
- Hélène Nemanjić (en serbe : sveta Jelena Anžujska et en français : sainte Hélène « d'Anjou » (née vers 1237 et morte le 8 février 1314), reine de Serbie (Rascie et Zeta (1250-1314), est fêtée le 30 octobre (les Serbes commémorent cette date selon le calendrier julien le 12 novembre). Elle a été canonisée par l'Église orthodoxe. (fr)
- Helena – żona króla serbskiego Stefana Urosza I. (pl)
- Helena av Anjou, född 1235, död 1314, var en drottning av Serbien 1245-1276 som gift med kung Stefan Uroš I av Serbien. Hon är ett helgon inom den ortodoxa kyrkan. Hennes bakgrund är oklar. Hon blev känd för sitt arbete som kulturmecenat, då hon reparerade kyrkor och kloster och gav order om många översättningar av böcker. Hon grundade också en skola för flickor. Hon var guvernör för Zeta och Travunija 1276-1308. (sv)
- Еле́на Анжу́йская (серб. Јелена Анжујска; ок. 1236 — 8 февраля 1314) — королева Сербии. (ru)
- Η Έλενα των Ανζού (Hélène d'Anjou, 1237 - 8 Φεβρουαρίου 1314) ήταν η σύζυγος του Σέρβου βασιλιά Στέφανος Ούρος Α΄ και βασίλισσα της Σερβίας. Η καταγωγή της δεν έχει αποδειχθεί σαφώς, αλλά είναι γνωστό ότι σχετίζεται με τον Κάρολο βασιλιά της Νάπολης και της Σικελίας , ο οποίος, σε επιστολή του 1273 ονομάζεται ξάδελφός της. Σύμφωνα με την πρώτη εκδοχή και την βιογραφία του Αρχιεπισκόπου Ντανίλο αναφέρει ότι «ήταν από γαλλική οικογένεια» και «η οικογένεια είχε βασιλικό ή αυτοκρατορικό αίμα». Η Έλενα παντρεύτηκε με τον Ούρος περίπου το 1245 κι είχε τουλάχιστον τέσσερα παιδιά: (el)
- Jelena Anžujska (serbisch-kyrillisch Јелена Анжујска, französische Namensform: Hélène d’Anjou; * um 1230; † 8. Februar 1314) war eine serbische Königin, Gattin von Stefan Uroš I. und Mutter von Stefan Dragutin und Stefan Uroš II. Milutin. Helene heiratete Uroš I. um 1245. Ihre Abstammung ist ungewiss, aber ihr Hagiograph erwähnt sie in der Altserbischen Herrscherbiographie („Jelena“, um 1332) als „Französin“, und auch die Anjouviner Karl I. und Karl II. bezeichneten sie in Briefen als Verwandte. Der Erzbischof Danilo hat eine Vita über sie verfasst. (de)
- Helena de Anjou (en serbio: Јелена Анжујска, trans. Jelena Anžujska; aprox. 1236 - 8 de febrero de 1314) fue la reina consorte del Reino de Serbia, esposa de Esteban Uroš I y madre de los reyes Dragutin y Milutin. Por algún tiempo, fue la gobernante de Zeta, Travunia, Plav y . Durante ese tiempo Serbia estaba dividida en tres partes, y los gobernantes de las otras dos partes fueron Dragutin y Milutin. Helena se convirtió en una monja de la Iglesia de San Nicolás en Shkodër, donde murió el 8 de febrero de 1314. Helena se casó con Uroš I alrededor de 1245. Con Uroš I tuvo al menos cuatro hijos: (es)
- Helena van Anjou (ook wel Helena van Servië) werd geboren in 1230 in de Loirevallei, als verwante van de koning van Sicilië, Karel van Anjou. Ze werd uitgehuwelijkt aan de koning van Servië, Stefan Uroš I, als teken van bondgenootschap. Ze leidde een eenvoudig leven, een waakte over de eenheid tussen haar zoons Dragutin en Milutin, en over de eenheid binnen haar rijk. (nl)
- Єлена Анжуйська (серб. Јелена Анжујска), ймовірно Єлена Ангеліна (грец. Έλενα Αντζελίνα, серб. Јелена Анђелина), (нар. між 1225 та 1236 — пом. 8 лютого 1314) — королева Сербії, протофеміністка, одна з найосвіченіших людей свого часу, значно впливала на політику та релігію, була дуже популярна в народі. Дружина сербського короля Стефана Уроша I, матір сербських королів Драгутина та Милутина. Перша жінка, канонізована Сербською православною церквою. День пам'яті 12 листопада (30 жовтня). (uk)
|
