dbo:abstract
|
- En la radiodifusió i les comunicacions per ràdio, un codi indicatiu de trucada (també conegut com a nom de la trucada o lletres de trucada, i històricament com a senyal de trucada o abreujat com a trucada) és una designació única per a una estació de transmissor. En anglès rep el nom de call letters. Als Estats Units d'Amèrica, s'utilitzen per a tots els transmissors amb llicència d'FCC. Un signe de trucada pot ser assignat formalment per una agència governamental, informalment adoptada per particulars o per organitzacions, o fins i tot codificada criptogràficament per disfressar la identitat d'una estació. L'ús dels senyals de trucada com a identificadors únics va néixer al sistema de telègraf de línia fixa de ferrocarril. Atès que només hi havia una línia de telègraf que unia totes les estacions de ferrocarril, calia una manera d'identificar cadascuna d'elles quan s'enviés un telegrama. Per tal d'estalviar temps, es van adoptar identificadors de dues lletres per a aquest fi. Aquest patró va continuar en l'operació de radiotelegrafia; les companyies de ràdio inicialment van assignar identificadors de dues lletres a estacions costaneres o a bord de vaixells al mar. Estrictament els codis no eren globalment únics, per la qual cosa es va afegir un identificador d'empresa d'una lletra (per exemple, "M" si era una estació Marconi i dues lletres darrere). El 1912, la necessitat d'identificar ràpidament les estacions operades per múltiples empreses en diverses nacions requeria un estàndard internacional; s'utilitzarà un prefix de la UIT per identificar un país i la resta d'indicatiu assignarà una estació individual en aquest país. (ca)
- Volací značka (anglicky callsign), lidově volačka, v amatérském radioprovozu radioamatérská značka, je identifikace vysílače pomocí kombinace písmen a číslic. Je přidělena oprávněnou autoritou (v ČR je to ČTÚ) pro instituce, pro jednotlivce nebo pro kolektivní (klubovní) stanice. Volací značky jsou mezinárodní i vnitrostátní. Amatérským radiostanicím se přidělují mezinárodní značky, profesionálním radiostanicím pro lokální potřebu především vnitrostátní značky. V letectví je volací znak totožný s imatrikulací letounu, kdy v leteckém provozu, více než o identifikaci člověka, jde o identifikaci letounu. Imatrikulace letounům v ČR přiděluje Úřad pro civilní letectví (ÚCL), jakožto český letecký úřad, a to v souladu s Mezinárodní organizací pro civilní letectví (ICAO). (cs)
- في المحطات الاذاعيه والاتصال بالراديو، رمز الاتصال (يعرف أيضا ب اسم النداء أو احرف النداء، لكن عرف تاريخيا ب رمز النداء) هو لقب فريد من نوعه للمحطات التي ترسل الاشاره. في شمال أمريكا يستخدم لجميع مرسلين وكالة الاتصال الفدراليه المرخصين.رمز النداء يعطى من قبل وكاله حكوميه رسميا، بشكل غير رسمي يستخدم من قبل الافراد أو المنظمات، أو حتى بشكل شيفره لاخفاء هوية المحطة. استخدام رموز النداء كمعرفات فرديه من نوعها يرجع الي نظام تلغراف السكك الحديديه. بسبب وجود خط تلغراف واحد يصل جميع محطات سكك القطار والحاجة لطريقه لتعريف كل شخص يرسل برقيه. ولحفظ الوقت استخدم حرفين تعريفيين لهذا الغرض. وقد استمر هذا النمط في الإبراق اللاسلكي، بداءت شركات الراديو باستخدام حرفين لتعريف المحطات الساحليه والمحطات عل متن السفن في البحر. وكان هذا غير فريد من نوعه على مستوى العالم ولهذا تم اضافه حرف الشركة لرمز النداء. بحلول عام 1912, برزت الحاجة لتعريف المحطات المستخدمه باكثر من شركه في أكثر من بلد بمعايير عالميه، مقدمة الاتحاد الدولي للاتصالات استخدمت للتعريف بالدولة، وباقي الرمز لتعريف المحطة في تلك الدولة. (ar)
- Ein Rufzeichen (auch Anrufzeichen oder Stationskennung) dient nach den Regelungen der Internationalen Fernmeldeunion (ITU) zur Identifikation einer Funkstelle. In den Funkdiensten, in denen ein Rufzeichen verwendet wird, muss im internationalen Funkverkehr die Rufzeichennennung gemäß der Vollzugsordnung für den Funkdienst nach der dort in Anhang 14 angegebenen Internationalen Buchstabiertafel erfolgen. (de)
- In broadcasting and radio communications, a call sign (also known as a call name or call letters—and historically as a call signal—or abbreviated as a call) is a unique identifier for a transmitter station. A call sign can be formally assigned by a government agency, informally adopted by individuals or organizations, or even cryptographically encoded to disguise a station's identity. The use of call signs as unique identifiers dates to the landline railroad telegraph system. Because there was only one telegraph line linking all railroad stations, there needed to be a way to address each one when sending a telegram. In order to save time, two-letter identifiers were adopted for this purpose. This pattern continued in radiotelegraph operation; radio companies initially assigned two-letter identifiers to coastal stations and stations onboard ships at sea. These were not globally unique, so a one-letter company identifier (for instance, 'M' and two letters as a Marconi station) was later added. By 1912, the need to quickly identify stations operated by multiple companies in multiple nations required an international standard; an ITU prefix would be used to identify a country, and the rest of the call sign an individual station in that country. (en)
- Voksigno en radio-komunikado estas individua signo por sendanta stacio. Voksigno estas kombinoj de literoj kaj numeroj eldonitaj de naciaj telekomunikaj aŭtoritatoj. Ili estas uzataj por identigi diversajn elsendstaciojn, por radioamatoraj stacioj, por televido, publika radio, ŝipoj, aviadiloj, armeaj stacioj. (eo)
- El indicativo es un código de letras y números usado en la radiodifusión para identificar a una estación de radio o televisión. (es)
- Dans les communications radio, l’indicatif est la désignation unique de chaque station émettrice. Les indicatifs sont notamment utilisés par l'aviation, par la marine, par les armées, par les radioamateurs, et dans certains pays par les stations de radiodiffusion. (fr)
- Dalam dunia penyiaran dan komunikasi radio, tanda panggil (juga dikenal dengan callsign,call sign, atau call letters) adalah tanda pengenal untuk stasiun pemancar Di beberapa negara, tanda panggil digunakan sebagai nama stasiun penyiar, tetapi di banyak negara lainnya tidak. Sebuah tanda panggil bisa ditentukan secara resmi oleh sebuah agen pemerintahan, diambil secara ilegal oleh perorangan atau organisasi, atau bahkan dienkripsi untuk menyembunyikan identitas suatu stasiun. (in)
- 호출부호(呼出符號)는 을 식별하기 위한, 중복되지 않는 일련의 문자열이다. 미국 등 여러 나라에서는 방송국의 이름으로 채용되어 운영자의 희망에 의거한 문자열이 지정되는 경우도 있다. 호출부호는 앞부분의 프리픽스와 뒷부분의 서픽스로 구성된다. 그래서 콜사인(Call Sign)이라고 한다. 호출부호 프리픽스는 ITU에서 1959년 제정한 부속 (Radio Regulations; RR)」 제42조 국제 호출부호별 분배표에 의거해 국가별로 배정된다. 프리픽스 3문자중 처음의 1문자 또는 2문자는 국적을, 세 번째의 숫자는 지역번호를 나타낸다. 서픽스는 최대 3문자로 구성된다. (ko)
- Nelle comunicazioni radio e nelle trasmissioni radio commerciali, l'indicativo di chiamata (o call sign in inglese), conosciuto anche meno comunemente come identificativo radio, è un codice di denominazione di una stazione. I codici sono utilizzati in aeronautica, nei trasporti marittimi, dalle Forze armate, dai radioamatori, e in alcuni Stati (come in Nord America) anche dalle emittenti radio commerciali. Un indicativo di chiamata può essere assegnato formalmente da un'agenzia governativa, essere assunto informalmente da una persona o un'organizzazione o persino essere codificato crittograficamente per nascondere l'identità della stazione. L'uso degli indicativi di chiamata risale al sistema telegrafico con linea fissa delle ferrovie. Poiché c'era una sola che collegava tutte le stazioni ferroviarie, c'era bisogno di un modo per a uno di esse quando si mandava un telegramma. Per risparmiare tempo, venivano utilizzati a tal scopo degli identificatori formati da due lettere. Si proseguì ad utilizzare questo metodo nelle operazioni di telegrafia senza fili; le inizialmente assegnarono identificatori di due lettere alle e alle in mare. Questi non erano , per cui fu aggiunto successivamente un identificatore dell'azienda di una lettera (ad esempio, "M" e due lettere per una stazione della ). Entro il 1912 la necessità d'identificare velocemente le stazioni utilizzate da varie aziende in varie nazioni richiedeva l'adozione di uno ; si sarebbe utilizzato un prefisso ITU per identificare la nazione, e il resto dell'indicativo di chiamata per identificare una singola stazione in quella nazione. (it)
- 放送や無線通信において、呼出符号(よびだしふごう)またはコールサインとは、無線局を一意に識別するために割り当てられた識別子である。コールサインは、一般には政府などの公的機関によって正式に割り当てられるものであるが、無線局の身元を隠すために、個人や組織が非公式なコールサインを名乗ったり、コールサインを暗号化することもある。 コールサインを一意な識別子として使用するのは、陸上の商用有線電信から始まったものである。全ての電信局をつなぐ電信線は1つしかなかったので、電報を送るときには、送信相手先を識別する方法が必要となった。送信時間の節約のために、2文字の識別子が採用された。この方式は無線電信においても採用された。電信会社は当初、海岸に設置した地上局と船に設置した海上局のそれぞれに2文字の識別子を割り当てた。これでは世界的に一意にならないため、後に1文字の企業識別子(例えばマルコーニ社は「M」)が追加された。複数の国の複数の企業が運営する無線局を迅速に識別する必要性から、1912年までに、国際基準が必要となった。これが今日ITUプレフィックスとして知られているもので、ITUプレフィックスが国ごとに割り当てられ、各国は割り当てられたITUプレフィックスの範囲で、国内で一意に割り当てる仕組みとなった。 (ja)
- Men gebruikt roepletters (Engels: call sign) om zich in de radiotelegrafie en radiotelefonie te kunnen identificeren. (nl)
- Znak wywoławczy (ang. call sign, w skrócie call) – ciąg znaków (liter i cyfr), który posiada każda stacja nadawcza. Znaki wywoławcze są stosowane zarówno w służbie radiowej morskiej, lotniczej, jak i w amatorskiej, czyli krótkofalarstwie, przy czym w służbie morskiej używa się w języku polskim określenia sygnał wywoławczy, a nie znak wywoławczy. Każdy kraj ma przydzielony zakres prefiksów alfabetyczny lub numeryczny, charakterystyczny tylko dla niego, od których ich znak musi się zaczynać. Dane dotyczące posiadacza danego znaku wywoławczego można znaleźć w tzw. callbookach (z ang. book – książka, ang. callbook – książka znaków wywoławczych). (pl)
- Anropssignal är en kod som identifierar en radiostation. Radiostationen kan här vara liktydig med en farkost. Ibland används i stället ordet signalbokstäver då anropssignalen inte innehåller siffror. (sv)
- Indicativo de chamada é uma designação única de uma estação de transmissão de rádio. É designado formalmente por uma agência governamental, como identificador de uma estação de rádio. No Brasil a Anatel possui esta atribuição e em Portugal a Anacom. Os indicativos de chamada dependem do tipo de operação em que o aparelho está envolvido e sua localização geográfica. Internacionalmente, obedecem a um padrão composto pelo prefixo do país seguido por um identificador sufixo único de números, letras ou números e letras. (pt)
- Позивний — це умовне слово чи поєднання букв, цифр, що присвоюють вузлам зв'язку і станціям зв'язку об'єднань, частин (кораблів, літаків), підрозділів, а також командирам та іншим посадовим особам з метою прикриття їхнього істинного найменування у випадку їх виклику за допомогою технічних засобів зв'язку. Позивні вводять в обіг лише на певний час розпорядженням штабу, що організовує зв'язок. Довільне призначення заборонено, а зміна цього виду найменувань неможлива без дозволу керівництва. Позивні надають на час виконання конкретного завдання, після якого їх змінюють. Позивні застосовують лише у сфері радіокомунікацій, а самими позивними найчастіше стають не слова, а знаки: букви чи цифри. Позивний не варто плутати з політично-військовим псевдонімом, який є самоназвою, тобто сам іменований обирає собі псевдонім або отримує від оточення як характеристику зовнішніх рис, поведінки та ін. Відповідно до міжнародних Правил радіомовлення, для України виділено блоки початкових літер позивних EMA–EOZ, а також URA-UZZ. (uk)
- Позывно́й сигна́л (позывной сигнал опознавания, ПСО) в радиосвязи — идентификатор, обозначающий радиостанцию. Обычно это набор букв, цифр, осмысленное слово или музыкальная фраза, передаваемые в начале сеанса связи, необходимые для опознавания радиостанции принимающей стороной. ПСО присваивается радиостанции администрацией связи данного государства (в Российской Федерации — России — , представленной Радиочастотными центрами федеральных округов и Главным радиочастотным центром). Для упрощения применяют слово позывной. Позывные являются прозвищами (кличками) для радиостанций, а у радиолюбителей — конкретных участников радиосвязи. В ходе вооруженного конфликта на востоке Украины бойцы с обеих сторон, представляясь журналистам, часто вместо своего личного имени используют радиопозывной, из-за чего произошло смешение понятий «прозвище» (кличка) и «позывной». (ru)
- 在廣播與無線電通訊,一个无线电台呼号唯一标识了一个无线电台。在一些國家,無線電台呼號可用作廣播電台或電視台的名稱,而在其他的國家則不是。電台呼號可以由政府機關正式指派,由個人或團體非正式地使用,或者以密碼去隱藏其名稱。 (zh)
|
rdfs:comment
|
- Ein Rufzeichen (auch Anrufzeichen oder Stationskennung) dient nach den Regelungen der Internationalen Fernmeldeunion (ITU) zur Identifikation einer Funkstelle. In den Funkdiensten, in denen ein Rufzeichen verwendet wird, muss im internationalen Funkverkehr die Rufzeichennennung gemäß der Vollzugsordnung für den Funkdienst nach der dort in Anhang 14 angegebenen Internationalen Buchstabiertafel erfolgen. (de)
- Voksigno en radio-komunikado estas individua signo por sendanta stacio. Voksigno estas kombinoj de literoj kaj numeroj eldonitaj de naciaj telekomunikaj aŭtoritatoj. Ili estas uzataj por identigi diversajn elsendstaciojn, por radioamatoraj stacioj, por televido, publika radio, ŝipoj, aviadiloj, armeaj stacioj. (eo)
- El indicativo es un código de letras y números usado en la radiodifusión para identificar a una estación de radio o televisión. (es)
- Dans les communications radio, l’indicatif est la désignation unique de chaque station émettrice. Les indicatifs sont notamment utilisés par l'aviation, par la marine, par les armées, par les radioamateurs, et dans certains pays par les stations de radiodiffusion. (fr)
- Dalam dunia penyiaran dan komunikasi radio, tanda panggil (juga dikenal dengan callsign,call sign, atau call letters) adalah tanda pengenal untuk stasiun pemancar Di beberapa negara, tanda panggil digunakan sebagai nama stasiun penyiar, tetapi di banyak negara lainnya tidak. Sebuah tanda panggil bisa ditentukan secara resmi oleh sebuah agen pemerintahan, diambil secara ilegal oleh perorangan atau organisasi, atau bahkan dienkripsi untuk menyembunyikan identitas suatu stasiun. (in)
- 호출부호(呼出符號)는 을 식별하기 위한, 중복되지 않는 일련의 문자열이다. 미국 등 여러 나라에서는 방송국의 이름으로 채용되어 운영자의 희망에 의거한 문자열이 지정되는 경우도 있다. 호출부호는 앞부분의 프리픽스와 뒷부분의 서픽스로 구성된다. 그래서 콜사인(Call Sign)이라고 한다. 호출부호 프리픽스는 ITU에서 1959년 제정한 부속 (Radio Regulations; RR)」 제42조 국제 호출부호별 분배표에 의거해 국가별로 배정된다. 프리픽스 3문자중 처음의 1문자 또는 2문자는 국적을, 세 번째의 숫자는 지역번호를 나타낸다. 서픽스는 최대 3문자로 구성된다. (ko)
- 放送や無線通信において、呼出符号(よびだしふごう)またはコールサインとは、無線局を一意に識別するために割り当てられた識別子である。コールサインは、一般には政府などの公的機関によって正式に割り当てられるものであるが、無線局の身元を隠すために、個人や組織が非公式なコールサインを名乗ったり、コールサインを暗号化することもある。 コールサインを一意な識別子として使用するのは、陸上の商用有線電信から始まったものである。全ての電信局をつなぐ電信線は1つしかなかったので、電報を送るときには、送信相手先を識別する方法が必要となった。送信時間の節約のために、2文字の識別子が採用された。この方式は無線電信においても採用された。電信会社は当初、海岸に設置した地上局と船に設置した海上局のそれぞれに2文字の識別子を割り当てた。これでは世界的に一意にならないため、後に1文字の企業識別子(例えばマルコーニ社は「M」)が追加された。複数の国の複数の企業が運営する無線局を迅速に識別する必要性から、1912年までに、国際基準が必要となった。これが今日ITUプレフィックスとして知られているもので、ITUプレフィックスが国ごとに割り当てられ、各国は割り当てられたITUプレフィックスの範囲で、国内で一意に割り当てる仕組みとなった。 (ja)
- Men gebruikt roepletters (Engels: call sign) om zich in de radiotelegrafie en radiotelefonie te kunnen identificeren. (nl)
- Anropssignal är en kod som identifierar en radiostation. Radiostationen kan här vara liktydig med en farkost. Ibland används i stället ordet signalbokstäver då anropssignalen inte innehåller siffror. (sv)
- Indicativo de chamada é uma designação única de uma estação de transmissão de rádio. É designado formalmente por uma agência governamental, como identificador de uma estação de rádio. No Brasil a Anatel possui esta atribuição e em Portugal a Anacom. Os indicativos de chamada dependem do tipo de operação em que o aparelho está envolvido e sua localização geográfica. Internacionalmente, obedecem a um padrão composto pelo prefixo do país seguido por um identificador sufixo único de números, letras ou números e letras. (pt)
- 在廣播與無線電通訊,一个无线电台呼号唯一标识了一个无线电台。在一些國家,無線電台呼號可用作廣播電台或電視台的名稱,而在其他的國家則不是。電台呼號可以由政府機關正式指派,由個人或團體非正式地使用,或者以密碼去隱藏其名稱。 (zh)
- في المحطات الاذاعيه والاتصال بالراديو، رمز الاتصال (يعرف أيضا ب اسم النداء أو احرف النداء، لكن عرف تاريخيا ب رمز النداء) هو لقب فريد من نوعه للمحطات التي ترسل الاشاره. في شمال أمريكا يستخدم لجميع مرسلين وكالة الاتصال الفدراليه المرخصين.رمز النداء يعطى من قبل وكاله حكوميه رسميا، بشكل غير رسمي يستخدم من قبل الافراد أو المنظمات، أو حتى بشكل شيفره لاخفاء هوية المحطة. (ar)
- En la radiodifusió i les comunicacions per ràdio, un codi indicatiu de trucada (també conegut com a nom de la trucada o lletres de trucada, i històricament com a senyal de trucada o abreujat com a trucada) és una designació única per a una estació de transmissor. En anglès rep el nom de call letters. Als Estats Units d'Amèrica, s'utilitzen per a tots els transmissors amb llicència d'FCC. Un signe de trucada pot ser assignat formalment per una agència governamental, informalment adoptada per particulars o per organitzacions, o fins i tot codificada criptogràficament per disfressar la identitat d'una estació. (ca)
- Volací značka (anglicky callsign), lidově volačka, v amatérském radioprovozu radioamatérská značka, je identifikace vysílače pomocí kombinace písmen a číslic. Je přidělena oprávněnou autoritou (v ČR je to ČTÚ) pro instituce, pro jednotlivce nebo pro kolektivní (klubovní) stanice. Volací značky jsou mezinárodní i vnitrostátní. Amatérským radiostanicím se přidělují mezinárodní značky, profesionálním radiostanicím pro lokální potřebu především vnitrostátní značky. (cs)
- In broadcasting and radio communications, a call sign (also known as a call name or call letters—and historically as a call signal—or abbreviated as a call) is a unique identifier for a transmitter station. A call sign can be formally assigned by a government agency, informally adopted by individuals or organizations, or even cryptographically encoded to disguise a station's identity. (en)
- Nelle comunicazioni radio e nelle trasmissioni radio commerciali, l'indicativo di chiamata (o call sign in inglese), conosciuto anche meno comunemente come identificativo radio, è un codice di denominazione di una stazione. I codici sono utilizzati in aeronautica, nei trasporti marittimi, dalle Forze armate, dai radioamatori, e in alcuni Stati (come in Nord America) anche dalle emittenti radio commerciali. (it)
- Znak wywoławczy (ang. call sign, w skrócie call) – ciąg znaków (liter i cyfr), który posiada każda stacja nadawcza. Znaki wywoławcze są stosowane zarówno w służbie radiowej morskiej, lotniczej, jak i w amatorskiej, czyli krótkofalarstwie, przy czym w służbie morskiej używa się w języku polskim określenia sygnał wywoławczy, a nie znak wywoławczy. (pl)
- Позывно́й сигна́л (позывной сигнал опознавания, ПСО) в радиосвязи — идентификатор, обозначающий радиостанцию. Обычно это набор букв, цифр, осмысленное слово или музыкальная фраза, передаваемые в начале сеанса связи, необходимые для опознавания радиостанции принимающей стороной. ПСО присваивается радиостанции администрацией связи данного государства (в Российской Федерации — России — , представленной Радиочастотными центрами федеральных округов и Главным радиочастотным центром). Для упрощения применяют слово позывной. (ru)
- Позивний — це умовне слово чи поєднання букв, цифр, що присвоюють вузлам зв'язку і станціям зв'язку об'єднань, частин (кораблів, літаків), підрозділів, а також командирам та іншим посадовим особам з метою прикриття їхнього істинного найменування у випадку їх виклику за допомогою технічних засобів зв'язку. Позивні вводять в обіг лише на певний час розпорядженням штабу, що організовує зв'язок. Довільне призначення заборонено, а зміна цього виду найменувань неможлива без дозволу керівництва. Позивні надають на час виконання конкретного завдання, після якого їх змінюють. Позивні застосовують лише у сфері радіокомунікацій, а самими позивними найчастіше стають не слова, а знаки: букви чи цифри. (uk)
|