| dbo:abstract
|
- Bonapartism (French: Bonapartisme) is the political ideology supervening from Napoleon Bonaparte and his followers and successors. The term was used to refer to people who hoped to restore the House of Bonaparte and its style of government. In this sense, a Bonapartiste was a person who either actively participated in or advocated for conservative, monarchist and imperial political factions in 19th-century France. After Napoleon, the term was applied to the French politicians who seized power in the Coup of 18 Brumaire, ruling in the French Consulate and subsequently in the First and Second French Empires. The Bonapartistes desired an empire under the House of Bonaparte, the Corsican family of Napoleon Bonaparte (Napoleon I of France) and his nephew Louis Napoleon (Napoleon III of France). In recent years, the term has been used more generally for political movements that advocate for an authoritarian centralised state, with a strongman charismatic leader, support for the military, and conservatism. (en)
- Der Bonapartismus, auch Napoleonismus, ist eine autoritäre Herrschaftsform und die diese Herrschaftsform legitimierende Ideologie des 19. Jahrhunderts, die sowohl im Gegensatz zum Ancien Régime als auch zum bürgerlichen Parlamentarismus stand. Die Bonapartisten setzten sich für das Regierungssystem Napoleons I. und für die Thronansprüche der Familie Bonaparte ein. Sie trugen wesentlich zum Aufstieg Napoleons III. bei und hatten noch nach dessen Sturz auf das Militär und die Beamtenschaft großen Einfluss. Erst in den 1880er Jahren verlor der Bonapartismus an Bedeutung. (de)
- El bonapartismo es una ideología política inspirada en la política llevada a cabo por el emperador francés Napoleón I. Bonapartismo y su derivado bonapartista son términos que pueden aplicarse tanto con criterio historiográfico como para referirse en los siglos XX y XXI a los partidarios de los pretendientes al trono imperial de Francia, frente a los pretendientes legitimistas y orleanistas. Historiográficamente, designan a los partidarios de alguno de los miembros de la familia Bonaparte, especialmente a los de Napoleón Bonaparte (Napoleón I), a su hijo Napoleón II y a Napoleón III. También tuvo una utilización extensa en la Italia del Risorgimento. Menos frecuente, aunque posible, es el uso del término para referirse a los apoyos de José I Bonaparte, que en España se llamaron afrancesados. En Córcega durante el siglo XX (y todavía en el siglo XXI), el Comité Central Bonapartiste fue muy activo en particular en la ciudad de Ajaccio, aunque su representación fue siempre muy minoritaria. En la actualidad, la Casa de Bonaparte tiene dos pretendientes al trono de Francia: Carlos Napoleón, descendiente de Jerónimo Bonaparte que era hermano de Napoleón I, y Juan Cristóbal Napoleón, su hijo, que fue designado por su abuelo para sucederle en contra de la opinión de Carlos. Genéricamente, como término del aplicable a cualquier situación, es utilizado preferentemente de forma peyorativa, implicando la acusación de autoritarismo y populismo; [cita requerida]por ejemplo, en la práctica de resolver cuestiones políticas recurriendo al referéndum en circunstancias en que el gobernante impone su capacidad para manipular la opinión pública a su favor. (es)
- Le bonapartisme est une famille de pensée politique française, qui s'inspire des actions des empereurs Napoléon Ier et Napoléon III. Le terme a deux acceptions :
* au sens strict, le bonapartisme vise à établir un régime impérial en France à la tête duquel serait placé un membre de la famille de Napoléon Bonaparte ;
* au sens large, le bonapartisme vise à établir un État national à exécutif fort et centralisé mais d'essence républicaine et assis sur la consultation régulière du peuple par le biais de plébiscites. Le bonapartisme n'implique donc pas forcément l'adhésion à un système d'organisation politique héréditaire mais peut au contraire s'accommoder d'une forme républicaine de gouvernement. Il repose sur la fusion des élites et l'adhésion populaire. Ces deux facettes peuvent être distinctes ou confondues, selon les personnes et périodes. (fr)
- 보나파르트주의(프랑스어: Bonapartisme 보나파르티슴[*])란 에서 두 가지 의미를 지니고 있다. 좁은 정의로는 보나파르트 왕가 치하의 프랑스 제국을 복고시키려 시도하는 것을 말하는 것이다. 넓은 정의에서는, 권위주의적 중앙집권을 옹호하고 포퓰리즘적 레토릭으로 철권통치자 또는 를 지지하는 것을 말한다. 민족주의와 군국주의, 자유주의와 독재, 혁명과 반동, 공화정과 황제가 기괴하게 뒤섞인 키메라라고 할 수 있다. (ko)
- Il termine bonapartismo indicava inizialmente l'ideologia politica di Napoleone Bonaparte, durante tutta l'età napoleonica con il suo impero, e dei suoi seguaci e successori. In epoca successiva fu usato per riferirsi al movimento finalizzato a reinsediare al potere la famiglia Bonaparte e il suo stile di governo. In senso più ampio il termine è stato utilizzato per ogni movimento politico che invocasse uno stato autoritario, con a capo un leader fondante la propria autorità su populismo, militarismo e conservatorismo. (it)
- ボナパルティズム（フランス語: Bonapartisme）とは、本来の意味は、ナポレオン・ボナパルト（ナポレオン1世）によるフランス第一帝政の崩壊以後に活発化した政治運動で、国民の支持でフランスの支配者に選ばれたナポレオンとその一族を再びフランス皇帝に据えようとする運動を指す。ボナパルト家支持者たちはボナパルティスト(Bonapartiste)と呼ばれる。 より広い意味では、革命運動を強権でもって弾圧しようとする権威主義的・反動的な運動一般のことを指す。 (ja)
- Bonapartisme was een politieke stroming in Frankrijk die streefde naar de restauratie van het huis Bonaparte en zijn politieke systeem, hoewel het begrip ook in ruimere zin wordt gebruikt. (nl)
- Bonapartyzm – XIX-wieczna francuska frakcja polityczna; także monarchistyczna ideologia polityczna, inspirowana dokonaniami Napoleona I. (pl)
- O bonapartismo é uma ideologia política e um culto à personalidade de origem francesa e alemã, inspirada na maneira pela qual Napoleão Bonaparte e seu sobrinho, Napoleão III, governaram. Em nossos dias, o termo é frequentemente usado para definir um tipo de governo em que o Poder Legislativo perde força, em proveito do Executivo. No modelo bonapartista, o governante pretende ser um ditador, mas busca construir uma imagem carismática de representante popular. Esse tipo de sistema se instala quando nenhuma classe ou grupo social tem poder suficiente para ser hegemônico, deixando a um líder suficientemente habilidoso o poder de mediar as diversas forças sociais. Além de Napoleão III, o governo de Bismarck, na Alemanha, é outro exemplo histórico de bonapartismo. Ambos eram sucedâneos de monarcas absolutistas que, alçados ao poder por meio de revoluções burguesas, criaram formas de governo despóticas ou autoritárias em lugar de instituições burguesas liberais. (pt)
- Bonapartism var historiskt de grupperingar som stödde Huset Bonapartes maktanspråk gentemot bourbonnerna under restaurationen, och nutida Bonapartister stöder Prins Jean-Christophe Bonaparte som överhuvud för Huset Bonaparte. På Korsika finns alltjämt en framför allt kommunalt verksam bonnapartistisk rörelse. Stödet till Bonaparte kom att utgå från grupper som önskade samhällsförändringar och nya makthavare, men utan att för den sakens skull önska förändra samhällssystemet i någon högre omfattning. Karl Marx och Friedrich Engels beskrev Kejsar Napoleon IIIs (civilt namn: Ludvig Bonaparte) styre efter att ha krossat 1848 års pariskommun där han utan upprätthåller sin makt genom att balansera mellan samhällets alla klasser och grupperingar. Lev Trotskij har också använt beteckningen när han beskrev ledarskiktet i Sovjetunionen som ett byråkratiskt kast, som äger alla nödvändiga kvaliteter för demokratiska styrelsemetoder, men ändå inte genomför reformer. (sv)
- Бонапартисты — французская политическая партия XIX века, отстаивавшая воссоздание Французской империи во главе с одним из членов семейства Бонапартов. Бонапартистское движение возникло сразу после смерти Наполеона I в 1821 г. В 1821—1822 годах состоялись вооружённые выступления в Сомюре, Бельфоре и Туаре под руководством различных лиц, в том числе Бертона и Карона. После смерти Орлёнка в 1832 году претендентом на престол стал Наполеон III (Луи-Шарль Бонапарт), племянник Наполеона I. Он дважды пытался поднять вооружённые мятежи, а в 1848 году, после свержения короля, стал президентом Французской Республики. В 1852 году он провозгласил себя императором. После падения Второй империи, руководимые Руэром, носившим звание «вице-императора», бонапартисты образовали сильную партию. Неожиданная смерть принца Луи-Наполеона, убитого зулусами 1 июня 1879 года, нанесла ей жестокий удар. Клерикальная фракция бонапартистов, возглавляемая Кассаньяком, отказалась признать своим главой ненавидимого ею принца Наполеона Жозефа, провозгласила претендентом старшего сына последнего — Виктора и тем внесла раздор в свою собственную партию. 15 января 1883 года принц Наполеон Жозеф обнародовал манифест к французскому народу, напоминая ему о правах и задачах своего дома, но добился этим только того, что подвергся кратковременному тюремному заключению. По результатам выборов 1885 года, происходивших под свежим впечатлением ненавистной народу Тонкинской экспедиции и торгово-промышленного застоя, бонапартисты получили 80 мест в парламенте. Но это, очевидно, испугало правительство, и законом от 23 июня 1886 года о претендентах оба главы бонапартистов, принц Наполеон Жозеф и принц Виктор, были изгнаны из Франции. После смерти принца Наполеона Жозефа в Риме 17 марта 1891 года главою партии, вопреки завещанию принца, остался его сын Виктор. К началу XX века бонапартизм как действенная политическая сила фактически сошёл на нет. (ru)
- Бонапартизм (від прізвища французького імператора Наполеона І Бонапарта) — політичний режим, що установився у Франції після 1799 року. Сильна, одноосібна диктаторська влада (різновид авторитаризму) трималася на персональному авторитеті Наполеона І Бонапарта, силі армії та міцному державному апараті. Наполеон взяв на озброєння народжену ідею єдності нації, але надав їй іншого значення — не ідея захисту Вітчизни, а боротьба за першість Франції на міжнародній арені. Був підтриманий народом (приміром, через плебісцит) і закріплений у державному законодавстві. Саме від бонапартизму починають існування політичні доктрини, що апологетизували «вождя нації, народу», який був переконаний, що лише він втілює волю народу і сам нею керує. Особливістю бонапартизму є домінування виконавчої влади. перетворилася зі збройних сил на національну святиню, її головнокомандувач почав все більше набувати сакральних рис. Бонапартизм супроводжувався активним наступом на демократичні свободи, агресивною зовнішньою політикою. Влада бонапартизму реалізовувалась за допомогою поліцейсько-бюрократичного апарату та церкви. (uk)
- 波拿巴主义（法語：Bonapartisme; 英語：Bonapartism）是由拿破仑·波拿巴及其追随者和继承者产生的政治意识形态。这个词后来被用来指那些希望恢复波拿巴王朝及其政府风格的人，从这个意义上而言，波拿巴主义者是在19世纪的法国积极参加或倡导保守主义、君主主義和帝国主义政治派别的人。 拿破仑之后，这个词被应用于在雾月政变中夺取政权的法国政治家，他们在執政府以及随后的法兰西第一帝国及法兰西第二帝国中参政。波拿巴主义者希望在波拿巴家族，即拿破仑·波拿巴（拿破仑一世）和他的侄子夏爾-路易-拿破崙·波拿巴（拿破仑三世）的领导下建立一个帝国。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Der Bonapartismus, auch Napoleonismus, ist eine autoritäre Herrschaftsform und die diese Herrschaftsform legitimierende Ideologie des 19. Jahrhunderts, die sowohl im Gegensatz zum Ancien Régime als auch zum bürgerlichen Parlamentarismus stand. Die Bonapartisten setzten sich für das Regierungssystem Napoleons I. und für die Thronansprüche der Familie Bonaparte ein. Sie trugen wesentlich zum Aufstieg Napoleons III. bei und hatten noch nach dessen Sturz auf das Militär und die Beamtenschaft großen Einfluss. Erst in den 1880er Jahren verlor der Bonapartismus an Bedeutung. (de)
- 보나파르트주의(프랑스어: Bonapartisme 보나파르티슴[*])란 에서 두 가지 의미를 지니고 있다. 좁은 정의로는 보나파르트 왕가 치하의 프랑스 제국을 복고시키려 시도하는 것을 말하는 것이다. 넓은 정의에서는, 권위주의적 중앙집권을 옹호하고 포퓰리즘적 레토릭으로 철권통치자 또는 를 지지하는 것을 말한다. 민족주의와 군국주의, 자유주의와 독재, 혁명과 반동, 공화정과 황제가 기괴하게 뒤섞인 키메라라고 할 수 있다. (ko)
- Il termine bonapartismo indicava inizialmente l'ideologia politica di Napoleone Bonaparte, durante tutta l'età napoleonica con il suo impero, e dei suoi seguaci e successori. In epoca successiva fu usato per riferirsi al movimento finalizzato a reinsediare al potere la famiglia Bonaparte e il suo stile di governo. In senso più ampio il termine è stato utilizzato per ogni movimento politico che invocasse uno stato autoritario, con a capo un leader fondante la propria autorità su populismo, militarismo e conservatorismo. (it)
- ボナパルティズム（フランス語: Bonapartisme）とは、本来の意味は、ナポレオン・ボナパルト（ナポレオン1世）によるフランス第一帝政の崩壊以後に活発化した政治運動で、国民の支持でフランスの支配者に選ばれたナポレオンとその一族を再びフランス皇帝に据えようとする運動を指す。ボナパルト家支持者たちはボナパルティスト(Bonapartiste)と呼ばれる。 より広い意味では、革命運動を強権でもって弾圧しようとする権威主義的・反動的な運動一般のことを指す。 (ja)
- Bonapartisme was een politieke stroming in Frankrijk die streefde naar de restauratie van het huis Bonaparte en zijn politieke systeem, hoewel het begrip ook in ruimere zin wordt gebruikt. (nl)
- Bonapartyzm – XIX-wieczna francuska frakcja polityczna; także monarchistyczna ideologia polityczna, inspirowana dokonaniami Napoleona I. (pl)
- 波拿巴主义（法語：Bonapartisme; 英語：Bonapartism）是由拿破仑·波拿巴及其追随者和继承者产生的政治意识形态。这个词后来被用来指那些希望恢复波拿巴王朝及其政府风格的人，从这个意义上而言，波拿巴主义者是在19世纪的法国积极参加或倡导保守主义、君主主義和帝国主义政治派别的人。 拿破仑之后，这个词被应用于在雾月政变中夺取政权的法国政治家，他们在執政府以及随后的法兰西第一帝国及法兰西第二帝国中参政。波拿巴主义者希望在波拿巴家族，即拿破仑·波拿巴（拿破仑一世）和他的侄子夏爾-路易-拿破崙·波拿巴（拿破仑三世）的领导下建立一个帝国。 (zh)
- Bonapartism (French: Bonapartisme) is the political ideology supervening from Napoleon Bonaparte and his followers and successors. The term was used to refer to people who hoped to restore the House of Bonaparte and its style of government. In this sense, a Bonapartiste was a person who either actively participated in or advocated for conservative, monarchist and imperial political factions in 19th-century France. After Napoleon, the term was applied to the French politicians who seized power in the Coup of 18 Brumaire, ruling in the French Consulate and subsequently in the First and Second French Empires. The Bonapartistes desired an empire under the House of Bonaparte, the Corsican family of Napoleon Bonaparte (Napoleon I of France) and his nephew Louis Napoleon (Napoleon III of France). (en)
- El bonapartismo es una ideología política inspirada en la política llevada a cabo por el emperador francés Napoleón I. Bonapartismo y su derivado bonapartista son términos que pueden aplicarse tanto con criterio historiográfico como para referirse en los siglos XX y XXI a los partidarios de los pretendientes al trono imperial de Francia, frente a los pretendientes legitimistas y orleanistas. (es)
- Le bonapartisme est une famille de pensée politique française, qui s'inspire des actions des empereurs Napoléon Ier et Napoléon III. Le terme a deux acceptions :
* au sens strict, le bonapartisme vise à établir un régime impérial en France à la tête duquel serait placé un membre de la famille de Napoléon Bonaparte ;
* au sens large, le bonapartisme vise à établir un État national à exécutif fort et centralisé mais d'essence républicaine et assis sur la consultation régulière du peuple par le biais de plébiscites. (fr)
- O bonapartismo é uma ideologia política e um culto à personalidade de origem francesa e alemã, inspirada na maneira pela qual Napoleão Bonaparte e seu sobrinho, Napoleão III, governaram. Em nossos dias, o termo é frequentemente usado para definir um tipo de governo em que o Poder Legislativo perde força, em proveito do Executivo. No modelo bonapartista, o governante pretende ser um ditador, mas busca construir uma imagem carismática de representante popular. (pt)
- Bonapartism var historiskt de grupperingar som stödde Huset Bonapartes maktanspråk gentemot bourbonnerna under restaurationen, och nutida Bonapartister stöder Prins Jean-Christophe Bonaparte som överhuvud för Huset Bonaparte. På Korsika finns alltjämt en framför allt kommunalt verksam bonnapartistisk rörelse. Stödet till Bonaparte kom att utgå från grupper som önskade samhällsförändringar och nya makthavare, men utan att för den sakens skull önska förändra samhällssystemet i någon högre omfattning. (sv)
- Бонапартисты — французская политическая партия XIX века, отстаивавшая воссоздание Французской империи во главе с одним из членов семейства Бонапартов. Бонапартистское движение возникло сразу после смерти Наполеона I в 1821 г. В 1821—1822 годах состоялись вооружённые выступления в Сомюре, Бельфоре и Туаре под руководством различных лиц, в том числе Бертона и Карона. После падения Второй империи, руководимые Руэром, носившим звание «вице-императора», бонапартисты образовали сильную партию. Неожиданная смерть принца Луи-Наполеона, убитого зулусами 1 июня 1879 года, нанесла ей жестокий удар. (ru)
- Бонапартизм (від прізвища французького імператора Наполеона І Бонапарта) — політичний режим, що установився у Франції після 1799 року. Сильна, одноосібна диктаторська влада (різновид авторитаризму) трималася на персональному авторитеті Наполеона І Бонапарта, силі армії та міцному державному апараті. Наполеон взяв на озброєння народжену ідею єдності нації, але надав їй іншого значення — не ідея захисту Вітчизни, а боротьба за першість Франції на міжнародній арені. Був підтриманий народом (приміром, через плебісцит) і закріплений у державному законодавстві. Саме від бонапартизму починають існування політичні доктрини, що апологетизували «вождя нації, народу», який був переконаний, що лише він втілює волю народу і сам нею керує. Особливістю бонапартизму є домінування виконавчої влади. перетв (uk)
|
2.svg?width=300)
2.svg?width=300){kind=link}
2.svg){kind=link}
2.svg){kind=link}
