rdfs:comment
| - الحالة هي يعكس التي يؤديها الاسم أو الضمير في عبارة، مقطع، أو جملة. في بعض اللغات تأخذ الأسماء، الضمائر، تصريفات مختلفة اعتماداً على أي حالة هي بها. وقد فقدت اللغة الإنجليزية إلى حد كبير لها نظام الحالات هذا، على الرغم من اأنه يمكن التمييز بين فروق الحالات مع : أشكال مثل I، He وwe تستخدم في دور المبتدأ ("أنا ركلت الكرة")، في حين أن أشكال مثل me، him و us تستخدم في دور المفعول به ( "جون ركلني"). (ar)
- Der Kasus [ˈkʰaːzʊs] (Pl.: Kasus mit langem u [ˈkʰaːzuːs]) (auch: der Fall) ist eine grammatische Kategorie, das heißt eine Kategorie in der Flexion der nominalen Wortarten. Sie drückt die Abhängigkeit eines Satzteils aus, der von einem Wort regiert wird, oder bezeichnet verschiedene adverbielle Funktionen. Deshalb kann sie genauer auch als eine morpho-syntaktische Kategorie bezeichnet werden. (de)
- Gramatika kazo (aŭ simple kazo) (laŭ latina casus [ˈkaːzʊs], Pl.: casūs kun longva u [ˈkaːzuːs]) estas en gramatiko fleksia kategorio de substantivecaj vortospecoj (=deklinacio). Per tio la nomo montras sian funkcion ene de senca kombino de frazo. En morfologio kazo estas morfologia kategorio, kiu estas markita per sistemo je unu al alia vidalvide starantaj formaroj, dum ke ĉi tiuj formoj respegulas rilaton de unu objekto al aliaj objektoj en certa situacio. Tipe vorto portas nur unu kazan markilon, en kelkaj lingvoj tamen ekzistas ankaŭ vortoj kun du aŭ pli da kazaj markiloj. (eo)
- 格(かく、英語: Case)とは、名詞、代名詞、形容詞、分詞などに付与されて、その語を含む句が持つ意味的・統語的な関係を示す標識の体系で、語形を決める文法範疇・素性の一つである。 換言すると、典型的な格とは、語の形を変えることによって、主語・目的語といった統語的関係や、行為の行なわれる場所・物体の所有者といった意味的関係をその語を含む句が持っていることを表すマークである。 (ja)
- Przypadek – kategoria gramatyczna, przez którą odmieniają się rzeczowniki, przymiotniki, liczebniki, zaimki, imiesłowy (określane przez to zbiorczym mianem imion), a niekiedy też czasowniki (co w języku polskim nie występuje), będąca odzwierciedleniem ich różnorodnych funkcji. (pl)
- En lingüística, el cas és una categoria de la flexió de noms, adjectius o pronoms, que fa que la paraula adopti diferents formes segons la funció sintàctica que fa dins de la frase. Algunes llengües que presenten casos són el llatí, el grec, el sànscrit, l'alemany, o les llengües eslaves, per exemple. La flexió de cas era molt més freqüent en les llengües indoeuropees antigues que en les actuals, en què sovint només en queden restes. Per exemple, entre les llengües romàniques, només el romanès manté un sistema de casos en els noms. (ca)
- Pád je morfologická kategorie, kterou flexivní jazyky obvykle vyjadřují vztah jmen (nomin) ke slovesu či jiným větným členům. Čeština rozlišuje 7 pádů. V jiných jazycích některé z nich chybí nebo se naopak vyskytuje řada pádů, které nezná čeština. Tradičně uváděné pořadí může být v mluvnicích jiných jazyků od češtiny odlišné, proto se pro porovnávání jazyků mnohem více než české číslování (1. pád, …, 7. pád) hodí slovní názvy pádů odvozené z latiny. Avšak ani funkce pádu s konkrétním jménem, byť podobná, nebývá ve dvou různých jazycích zcela shodná. (cs)
- Ορισμένα μέρη του λόγου είναι πτωτικά, δηλαδή απαντώνται σε διάφορες πτώσεις. Στην πρωτοϊνδοευρωπαϊκή γλώσσα, από την οποία προέρχονται όλες οι ινδοευρωπαϊκές γλώσσες, πιστεύεται ότι υπήρχαν οκτώ πτώσεις: Τα πτωτικά μέρη του λόγου είναι: το Άρθρο, το Ουσιαστικό, το Επίθετο, η Αντωνυμία και η Μετοχή. (el)
- A grammatical case is a category of nouns and noun modifiers (determiners, adjectives, participles, and numerals), which corresponds to one or more potential grammatical functions for a nominal group in a wording. In various languages, nominal groups consisting of a noun and its modifiers belong to one of a few such categories. For instance, in English, one says I see them and they see me: the nominative pronouns I/they represent the perceiver and the accusative pronouns me/them represent the phenomenon perceived. Here, nominative and accusative are cases, that is, categories of pronouns corresponding to the functions they have in representation. (en)
- En gramática, el caso es indicativo del rol que cumplen ciertas palabras y sintagmas dentro de una frase dada. Se puede entender de dos maneras, relacionadas entre sí:
* En forma más amplia, desde un punto sintáctico, el término caso o caso sintáctico indica el papel que desempeña una palabra o sintagma dentro de una frase; este papel puede ser indicado mediante una declinación particular del sintagma (propio de las lenguas sintéticas, como el latín, el alemán, o las lenguas eslavas, entre otras), pero también puede deducirse a partir de las partículas adjuntas, tales como preposiciones, por el orden de la frase, o cualquier otro mecanismo, según la gramática de cada lengua concreta.
* El caso morfológico, en cambio, es una entre diversas formas de flexionar (es decir, de modificar, o de (es)
- Kasua hitz batek, perpausean funtzio jakin bat betetzeko, agertzen duen flexio forma da. Kasu gramatikala mota berezi bat da, elementu predikatibo baten erreakzioari lotua (eskuarki, aditz bati). Hizkuntza batek deklinazio morfologikoa badu, kasuak dituela esaten da (latina, adibidez); hala ere, deklinazio preposizionala baino ez duten hizkuntzak ere badaude (gaztelania, adibidez). Gramatika sortzailearen arabera, lehenei kasu morfologiko esaten zaie, eta bigarrenei, kasu sintaktiko. (eu)
- Dalam tata bahasa, kasus dari sebuah kata benda atau kata ganti menunjukkan fungsi tata bahasanya di dalam sebuah frasa atau klausa. Fungsi gramatis ini sebagai contohnya adalah subjek dari kalimat, objek dari kalimat atau kepemilikan. Walau semua bahasa melakukan pembedaan fungsi gramatis pada kata bendanya, kata kasus biasanya merujuk kepada pembedaan fungsi gramatis yang dilakukan pada morfologi kata bendanya atau dengan kata lain kata benda pada bahasa tersebut diubah bentuknya untuk menunjukkan kasusnya. Perubahan bentuk ini adalah sebuah deklinasi yang merupakan sebuah . Kasus berubungan, tetapi berbeda dengan saperti dan , walau beberapa kasus dalam setiap bahasa umumnya berkorespondensi dengan peran tematis tertentu, kasus adalah konsep sintaks dan peran tematis adalah konsep sem (in)
- In linguistica, il caso è una categoria grammaticale che consiste nella modificazione di un nome a seconda della sua funzione logica (soggetto, complemento diretto, complemento indiretto, ecc.). In alcune lingue, sia moderne sia antiche, ogni parola assume forme diverse a seconda della funzione svolta nella frase.In italiano, la declinazione secondo il caso è ormai decaduta per quanto riguarda nomi e aggettivi.Tali parole assumono sempre la stessa forma per qualunque funzione assolta nel periodo (soggetto, complemento).Ad esempio, in italiano, la parola cane è sempre la stessa in ogni ambito della frase: il cane azzannò la pecora, ho dato da mangiare al cane, la cuccia del cane ecc. D'altra parte, i pronomi personali (Io, tu, egli, ella, essi) assumono una forma diversa a seconda del ruolo (it)
- En linguistique, le cas est au sens large un trait grammatical principalement associé au nom, au pronom, à l'adjectif et au déterminant, et exprimant leur fonction syntaxique dans la proposition, ou leur rôle sémantique en rapport avec le procès exprimé par le verbe. Par exemple, l’accusatif est le cas du complément d'objet direct (fonction syntaxique) ; l’élatif est le cas indiquant le lieu de l’intérieur duquel on sort (rôle sémantique). Le cas ainsi défini de façon large peut s'exprimer dans les langues de trois manières : (fr)
- ( 격(鵙/鴃)에 대해서는 때까치 문서를 참고하십시오.)( 격(鬲)에 대해서는 정 (용기) 문서를 참고하십시오.)
언어학에서 격(格) 또는 자리는 명사에 관련된 문법 범주의 하나로 해당 명사가 문장에서 어떤 통사적 기능을 하는지 표현해 주는 것을 말한다. 서구 언어학의 전통적에서는 명사와 형용사에 관련된 문법 범주로 성, 수, 격이 논의되어 왔다. 이것은 인도유럽어족의 특성에서 나온 분석이다. 고전 인도유럽어인 고대 그리스어와 라틴어에서 명사와 형용사는 형태가 변화하여 성, 수, 격의 문법적 의미를 표현했으며 현대의 인도유럽어들에도 이러한 현상이 남아있다. 이러한 명사의 형태 변화를 곡용이라고 한다. 엄밀한 의미에서 격은 이러한 인도유럽어족의 현상에서 보듯이 명사의 곡용을 통해 표현되는 문장에서의 기능, 대표적으로 동사와 맺고 있는 관계를 나타내는 문법 의미를 말한다.
* 형태론적 격 : 독일어, 러시아어
* 형태-통사론적 격 : 한국어, 일본어
* 통사론적 격 : 영어, 프랑스어 (ko)
- Een naamval of casus is een middel waarmee de grammaticale functie van een lidwoord, naamwoord of voornaamwoord in het grotere verband van de zin wordt aangegeven. Meer in het bijzonder wordt meestal gedoeld op de morfologische kenmerken waardoor de betreffende woorden bepaalde uiterlijke wijzigingen ondergaan, in de vorm van vaste naamvalsuitgangen en/of een paradigmatische vormverandering. Daarnaast wordt soms ook gesproken van "onzichtbare" (abstracte) naamvallen. (nl)
- Um caso gramatical é uma categoria de nomes e adnomes que corresponde às possíveis funções de um grupo de palavras constituído por um nome e zero ou mais adnomes. Por exemplo, o pronome subjetivo «eu» funciona como Sujeito nas orações «eu o vi.» e «eu fui visto por você.»; o pronome objetivo «me» funciona como Objeto na oração «você me viu.» , o pronome adjuntivo «mim» funciona como Adjunto na oração «você foi visto por mim.» e o pronome possessivo «meu» representa o Possuidor na oração «esse carro é meu.». Aqui "subjetivo", "objetivo", "adjuntivo", "possessivo" são casos gramaticais, ou seja, categorias de pronomes. Em contrapartida, Sujeito, Objeto, Adjunto e Possuidor são as funções que esses pronomes exercem nas orações. (pt)
- Паде́ж в языках синтетического строя — словоизменительная грамматическая категория именных и местоименных частей речи (существительных, прилагательных, числительных) и близких к ним гибридных частей речи (причастий, герундиев, инфинитивов и проч.), выражающая их синтаксическую и/или семантическую роль в предложении. Падеж является одним из средств выражения синтаксической зависимости имени, выражаемым при подчиненном имени (ср. с маркерами изафета — показателями наличия зависимого синтаксического элемента, присоединяемыми к синтаксическим вершинам). Другими средствами выражения синтаксической зависимости и семантической роли являются предлоги и послелоги, порядок слов, контактное расположение синтаксических групп. В конкретных языках мира обычно наблюдается своя сбалансированная конфигурац (ru)
- Kasus är en grammatisk kategori för nomen (eller nominalfraser), som markerar dessas funktion i satsen. I första hand gäller det pronomen och substantiv – samt substantiverade former av övriga nomen. I många språk som använder kasus kongruensböjs dock andra nomen, som räkneord och adjektiv (samt adjektiviskt använda particip), med huvudordet. Allra vanligast är denna kasuskongruens hos språk där adjektivattribut i allmänhet placeras efter huvudordet. (sv)
- 格(拉丁語:casus,英語:case),格位,狭义上称为语法格,在格语法中称为表层格,是名词、代词、分词、数词或形容词等词类当中,反映其在短语、从句或句子中所起的一种特定语法范畴,会使词发生相应不等的屈折变化。随着语言逐步演变,格会发生合并(如古希腊语裡方位格和与格合并),这种现象称为语形融合。在更正式的定义裡面,语法格是“一种根据独立名词成分与中心词的关系类型,标记这些名词成分的系统”,故语法格是一种词法学上的概念(詞法格),应当跟语义学上的语义格(也称语义角色、题元角色)区分开来。如拉丁语裡数个语义格可以共用一个语法格。拥有语法格的语言通常语序较为自由,且其语序不表示语义格。 (zh)
- Відмі́нок — граматична словозмінна категорія, характерна для іменних частин мови (іменника, прикметника, числівника, займенника). Відмінок як категорія також притаманний дієприкметнику (особлива форма дієслова, яка поєднує ознаки і дієслова, і прикметника). Відмінок служить для вираження синтаксичних відношень між словами в реченні. Головним засобом вираження відмінкових значень є фле́ксія. Категорія відмінка характеризує флективні мови. Так, змінювання синтаксичних відношень слова «книга» у реченнях «Книга — джерело знань», «Петро купив гарну книгу», «Усі полиці завалено книгами» є змінюванням слова «книга» за відмінками, або відмінюванням. Наявність у тій чи іншій мові категорії відмінка свідчить про синтетизм цієї мови. Утім, низка лінгвістів вважає за доцільне говорити про так званий а (uk)
|